Кепта́р (від рум. кептар/пептар, утвореного від пепт — «груди») — безрукавний хутряний кожушок, який із давніх часів використовує населення Карпат і Прикарпаття. Виготовляють його з овечої шкіри та оздоблюють кольоровим сап'яном, вовною, бляшаними кружальцями, колосовим бавовняним шнурком та смушком.
Кептар має значну локальну варіативність щодо довжини та прийомів оформлення.
Матеріали
Часто кептар виготовляється з однієї овечої шкури, яка перегинається навпіл і на згині робиться виріз для горловини, а з боків залишаються прорізи для рук. Від горловини половину шкіри розтинають вздовж посередині, формуючи дві передні поли. Іноді кептарі шиють з двох шкур. Тоді вони мають підкроєні бочки. Шви завжди декорують.
Для оздоб вживають:
- кольоровий сап'ян, який нашивають переважно у вигляді зубців вздовж країв та швів;
- смушок, яким обрамлюють кептар;
- «волічку» — вовну;
- «колосовий шнурок» — плетений бавовняний шнурок;
- «капслі» — бляшані кільця, що їх набивають поверх зубців із сап'яну;
- «китиці» — різнокольорові вовняні ґудзики, якими прикрашають кінці сап'янових зубців;
- «рачки» (іноді «хлопці») — симетричні фігурки з кольорового сап'яну, що нагадують формою раків, їх розміщують у кутах кептаря;
- «кучері» («качури») — фігурні оздоби з сап'яну, обшиті волічкою, з «капелями» і «китичками», закручені догори.
- «силянку» — переплетені смужки чорної шкіри;
- «косички» — прикраси з різнокольорової вовни стріловидної форми, що нагадують плетення коси;
- «ружі» — кружечки сап'яну з півкруглими зубцями, прикрашені «капслями»;
- «косиці» — стилізовані квітки, утворені кружечками сап'яну з зубцями і «капслями» у поєднанні з вишитими галузками.
- «дармовиси», «пустовиси», «повуди» — китиці, якими зав'язують кептар, а потім перекидають через плечі і вони звисають на спині.
Крій
Найдавнішим варіантом хутряної безрукавки була бунда (або камазоля). Вона була глуха, коротка, до пояса, вдягалася через голову і з правого боку зав'язувалась ремінцем. Кептарі ж мають складніший крій і різні варіанти довжини.
За кроєм кептарі бувають або прямі, або розширені до низу. Можуть мати підкроєні бочки. Зазвичай вони симетричні, мають розріз посеред грудей.
Кептарі можуть мати стоячий або відкладний комір, або можуть бути без нього. Також вони можуть мати кишені — накладні або прорізані — різної форми: півкруглі, прямокутні, трапецевидні.
Гуцульські кептарі к. XIX — сер. ХХ століть
Галицькі гуцули
Для кептарів галицьких гуцулів характерне симетричне розміщення декору з перевагою геометричного орнаменту. Лише для прикраси сучасних кептарів з с. Устеріки Косівського району застосовують рослинні узори. За своїм характером оздоблення поділяють на косівські, космацькі, верховинські і надвірнянські. У верховинських кептарях переважає зелений колір, у косівських і надвірнянських — червоний. Надвірнянські кептрі мають оздоби з червоного сукна — «хлопці» — розміщені в кутах пілок і на бокових швах. Косівські кептарі рясно прикрашені плетеними смугами червоного сап'яну, плетінками, мають «рачки» на плечах, над кишенями і в кутах пілок.
Космацькі кептарі
Космацькі кептарі розширені до низу і характеризуються теплою кольоровою гамою. Для них використовують лише сірий смушок. Смуга сап'яну з набитими «капслями», що йде від плеча до орнаментального краю пройми, виділяє ці кептарі з-поміж інших.
У XIX столітті в кептарях Космача до сірого смушку додавали вузеньку смужку хутра куниці. Сап'ян для оздоби використовували коричневого та зеленого кольорів, з набитими поверх «капслями». Прямокутні кишені були прикрашені також вузенькою смужкою червоного сап'яну. Спереду такого кептаря сап'ян з «капслями» утворював смугу узорчатих квадратів, з одного боку якої додавали шнурки, а з іншої — «кучері», які тут називали «качури». Верхівки «кучерів» були прикрашені «китичками». Кути кептаря спереду і на спинці оздоблювались «хлопцями» з «китичками».
Космацькі кептарі XIX століття мали стоячий комір, гладку спинку, застібались на ґудзики або гачки.
Кептарі кінця XIX — початку ХХ століть були довші і більше розширені до низу. Декоровані менше, рідше набиті капелі. Смуга сап'яну спереду суцільна. Поруч з нею «качури» двох кольорів — зеленого і коричневого. Між качурами нашиті мідні ґудзики. Кишені прямокутні, нашиті косо, прикрашені двома «китичками», «капслями» і смушком. Комір стоячий. Спинка пряма.
З 40-х років XX століття у Космачі виготовляють кептарі, схожі на зразки XIX століття, проте декоровані густіше. «Капслі» понабивані дуже часто. Передня смуга сап'яну також розділена на квадрати, проте набагато ширша. Активно використовується темно-червоний і яскраво-зелений сап'ян. Кишені трапецевидні.
У наш час кептарі у космацькій традиції виготовляє Юрій Поляк.
Косівські кептарі
Кептарі, що побутували навколо Косова у XIX сторіччі, майже повністю вийшли з ужитку. В їх оздобленні активно використовували «силянку» — переплетені смужки чорної шкіри. «Силянка» проходила горизонтально посеред спинки, досягала бокових швів, могла переходити на перед. Її на спинці під прямим кутом перетинали ще дві «силянки». Вони у верхній частині заокруглювались до середини пройми. По периметру косівський кептар був обрамлений сірим смушком та «силянкою», що закінчувалась зубцями з коричневого сап'яну, обшитого зеленими та помаранчевими нитками. Попереду, на грудях, розташовувалося ще по 3 «силянки» з кожного боку, між якими — вовняні шнурки та кольорові «китички». «Силянка» могла розміщуватись навіть на комірі, який був стоячим.
Окрім зазначених прикрас, «грідушки» (передня верхня частина кептаря) були викінчені «кучерями». По низу вони закінчувались трапеціями з сап'яну, прикрашеного «капслями».
Косівський кептар мав прорізні трикутні або напівкруглі кишені, що були обшиті зубцями. Бокові шви кожушка були з розрізами знизу.
Окрім «силянок» значну площу оздоб займали «рачки». Вони розміщувались над кишенями, в кутах кептаря, а також на спинці, над і під горизонтальною смугою «силянки». Їх могло бути по 5 вгорі і внизу.
У пізніший час в декоруванні кептаря уже не використовували «рачків», «кучері» поєднували з зубцями і нашивали чорний смушок замість сірого.
Кептарі Яворова відрізняються від решти. Тут використовують «косички» і зубці із зеленого колосового шнурка, що зближує ці кептарі з верховинськими. По краях нашивають чорний смушок.
Яворівський кептар 40-х років XX століття у своєму декорі має «косички», обрамлені сап'яновими зубцями та «силянки». Кишені широкі, прикрашені смушком.
Кептар 50-х років має по два ряди «косичок» навколо пройм рукавів та вздовж кишень. «Косички» обшивають зубцями із зеленого колосового шнурка. По низу кептар прикрашений «коверцем» — густим вовняним орнаментом, що дійсно нагадує килим. Цей кептар зав'язується на «дармовиси».
Зовсім відмінний «кутський» кептар, що побутував в середині XX століття в с. Вербовець. Він має мінімум декору: лише тоненька стрічка волічки і вишиття хрестиком. Кишені напівкруглі, із сірим смушком. На них вишиті зелені гілочки з квіточками.
Верховинські кептарі
Верховинським кептарям притаманний прямий крій. Вони мають стоячий або відкладний комір, нашивні кишені. Застібаються на ґудзики. Всі краї тут обрамляють чорним смушком.
Оздоби розміщені на кептарі так, аби підкреслити його форму. Прикрашають зазвичай перед, горловину, пройми, кишені, низ та бокові шви.
Вздовж смушку краї верховинського кептаря оздоблені «силянкою», потім — червоною волічкою, яка обмежується, в свою чергу, зубцями із зеленого колосового шнурка. Зубці розташовані внизу, з боків кептаря, обрамляють кишені і комір, якщо він стоячий. Знизу кептаря між «силянкою» і зеленими зубцями розташовуються один, три або п'ять рядів «косичок». «Косички» відділені одна від одної вишиттям спеціальною технікою «ключка», що нагадує ряд переплетених хрестиків. На «косичках» через кожні декілька сантиметрів нашиваються кольорові «китички».
Посеред спинки верховинського кептаря простягається горизонтальна орнаментальна смуга, що також обмежена рядами зелених зубців. Ця смуга утворена зазвичай смугою «силянки» з «китицями», обшитою червоною волічкою. Вона може складатись і з двох рядів «силянок», між якими декілька рядів «косичок».
Перед кептаря прикрашений одним або двома рядами «косичок», помаранчевим шнурком, до якого, в свою чергу, пришиті зубці з темного сап'яну, з «китичкою» на кожному зубці.
Такі кептарі мають напівкруглі або прямокутні кишені з темного сап'яну. Зустрічаються також трапецевидні з «капслями» або кольоровими вовняними кружками.
У ХХ столітті в с. Устеріки з'явилися кептарі з рослинним орнаментом. Вони пошиті з коричневого матеріалу, замість смушку використовується імітація, (виплетена гачком) з чорних або темно-сірих вовняних ниток.
Рослинний орнамент вишивається гладдю бавовняними нитками. Використовують рожевий, фіолетовий, жовтий та синій кольори для квітів і зелений для листя. Спереду кептар зашитий квітами майже повністю, ззаду внизу квіти вписані в ромбічну смугу.
Стоячий комір, пройми рукавів, перед і низ кептаря обрамляють тоненькі сіро-жовті волічкові смужки.
Кишені накладні, прямокутні, розташовані косо.
Яремчанські кептарі
Для кептарів з-поблизу Яремче характерний коричневий колорит, кишені різної форми, багато прикрашені «капслями».
Кептарі XIX століття у цій місцевості декоровані переважно «капслями», «силянка» зустрічається рідше. Мають нашиті кишені. Наприкінці XIX століття у с. Микуличин побутували кептарі, обшиті біля горловини і спереду хутром куниці. По краях вони були оточені рядком «силянки», двома рядами кольорових шнурків і «кучерями» з сап'яну, прикрашеними «капслями».
На кишені нашивали кружечки сап'яну з півкруглими зубцями і набитими «капслями». Вони називалися «ружі» через подібність до квітки. Розрізи кишень були оздоблені смушком. Над ним розташовувались два ряди сап'янових зубців із набитими «капслями». Оздобу кишень завершували п'ять симетрично розташованих вовняних «китичок».
Спереду в кутах такого кептаря розміщувались «рачки» з «капслями» і «китичками».
У 30-х роках у Дорі вбиралися в кептарі, оздоблені коричневим сап'яном і жовтим колосовим шнурком. Сап'янові зубці на них були обшиті трьома рядами вишиття хрестиком і «китичками» на відстані 3-4 см одна від одної. Сап'ян розташовувався навколо шиї, спереду, по проймі рукавів, внизу і з боків та був густо декорований «капслями». Між «капслями» розташовувались кружечки білого та червоного сап'яну.
Кишені такі кептарі мали нашивні, трапецевидні, із сап'яновими кучерями знизу. Смушок використовували чорний для зовнішньої сторони кожушка і сірий — для внутрішньої.
У 40-50-х роках у Микуличині зустрічалися кептарі, що також застібалися на ґудзики, але мали й «пустовиси» помаранчевого та зеленого кольорів, які перекидали через плечі і залишали звисати на спині. Такий кептар був обшитий смушком та коричневими сап'яновими зубцями з «капслями».
Характерний для місцевостей навколо Яремче також особливий весільний кептар, довший і розширений до низу, ясно-червоного колориту, оздоблений «капслями», золотою парчовою ниткою, кольоровою вишивкою, хрестиками та «китичками».
Закарпатські гуцули
Ясінські кептарі
Кептарі з околиць Ясіні — світлого забарвлення і мають доволі великі узори в нижній частині.
Їх оздоблюють «силянкою», сап'яновими зубцями, вишивкою кольоровими нитками. Перед може бути декорований хутром лисиці, біля якого — два ряди кольорових «косичок» з «китицями» і «силянкою» між ними. Декоративна конструкція спереду кептаря завершується «кучерями», які на Закарпатті довгастої форми і обшиті помаранчевою ниткою. Поверх вони прикрашені «капслями» і білими маленькими ґудзиками.
Ясінський кептар має широкі прорізні кишені, вгорі оздоблені чорним смушком.
Основною складовою декору закарпатських кептарів є «косиці» — стилізовані квітки, що утворюються поєднанням аплікації з кружечків сап'яну з зубцями і «капслями» і вишивки.
Ясінський кептар застібається на ґудзики і зав'язується на «повуди» (те саме, що й «дармовиси») зеленого, червоного, помаранчевого кольорів.
Рахівські кептарі
Для рахівських кептарів характерні прямий крій та невеликі розрізи з боків.
Обшиті вони чорним смушком згори переду і темно-вишневим сукном без «капслів» по периметру. Також периметр обрамлює дрібна «силянка».
Перед оздоблений двома рядами «силянки», одним або п'ятьма рядами кольорових «косичок» і довгастими «кучерями». На «кучері» нашиті «китички» і «зірнички».
В кутах такий кептар має «косиці», які утворені окрім іншого також кольоровими «косичками».
Рахівські кептарі мають прямокутні сукняні кишені з прорізами, обшиті нитками.
Буковинські гуцули
Путильські кептарі
Кептарі Путильського району Чернівецької області багато оздоблені звичайними і довгастими «кучерями» з червоного сап'яну. «Кучері» обшивають зеленим і червоним шнурком. В декорі також використовують «силянку», нашиту на жовтий сап'ян, та чорний смушок.
Кишені такого кептаря — довгі прорізні. Застібається він на ґудзики з «китичками».
Спинка «путилки» густо прикрашена сап'яновими «кучерями».
Вижницькі кептарі
У декорі кептарів Вижницького району зустрічається як геометричний, так і рослинний орнамент.
Кептар, прикрашений фітоморфним орнаментом, зазвичай різнобарвний. Переважають ясно-червоний, зелений, рожево-фіолетовий кольори. Вишивка виконується вовняними нитками у техніці гладь та хрестик. До неї додають декорування вузькою смужкою вишневого сап'яну, чорним смушком, «косички» і квіткові прикраси з кольорової вовни. Прикрашають густо як перед, так і спинку.
У селі Іспас переважає геометричний декор кептарів. По периметру кожушок тут прикрашений аплікацією з чорних шкіряних зубців, обшитих кольоровим шнурком. Оздобу грудей кептаря складають чотири «силянки», між якими — три ряди кольорових шнурків з «китичками». Зверху розміщують подвійні сап'янові «кучері».
Кишені в цій місцевості півкруглі, прикрашені «китичками» і подвійними «кучерями» над ними. Спинку оздоблюють мало.
Покутські кептарі к. XIX — сер. ХХ століть
Цей розділ потребує доповнення. (листопад 2012) |
Буковинські кептарі к. XIX — сер. ХХ століть
Для рівнинної частини Чернівецької області характерним є видовжений, розширений до низу кожушок-безрукавка — мунтян або цурканка.
Обшивають його по проймах рукавів та передньому розрізі хутром тхора або куниці, по низу — баранячим смушком. По периметру мунтян прикрашений також «силянкою», а перед оздоблений заокругленими зубцями із зеленого та коричневого сап'яну. По низу розміщуються сап'янові стилізовані квіти і листочки.
Окрім цього, у рівнинній Буковині побутують кептарі, які в народі називають «українка». Вони повністю обшиті смушком, на грудях смуга смушку розширена. Основною оздобою є вишивка гладдю бавовняними і шовковими нитками. Орнамент рослинний. Кольорова гама холодна — синій, блакитний, зелений. Вздовж вишивки нашивають також «косички», які обшивають двома рядами хрестиків.
У Заставнівському районі зустрічаються видовжені кептарі, багато прикрашені вишивкою шовком і бісером. Орнаменти рослинні. У декорі також може використовуватись золотиста парчева смуга з густо нашитим бісером та чорний шнурок, укладений зигзагом.
Бойківські кептарі к. XIX — сер. ХХ століть
Закарпатські бунда та камазоля
У с. Нижні Ворота Воловецького району чоловічий безрукавний кожушок називався «камазоля». Він мав прямий крій і застібку з лівого боку, а спереду лише невеликий проріз для горловини, що застібався на один ґудзик. Камазоля мала дві кишені: одна маленька була нашита ліворуч згори, а інша більша — праворуч внизу.
Кишені були декоровані червоною смугою сап'яну та прошивкою вузенькими шкіряними смужечками синього та червоного кольорів. Камазоля могла мати смужки сап'яну на плечах, з боків та знизу — дві сап'янові смуги контрастних кольорів (зелену і червону або синю і червону). Ґудзики шкіряні. Перед оздоблювався «ціфрами» — аплікацією з двоколірного сап'яну, рослинного орнаменту.
Жіночі кептарі в цій місцевості мають стандартний крій, оздоблені чорним смушком, без коміра. Застібаються вони на ґудзики («пантлики»), можуть мати прорізні кишені. У декорі може використовуватись переплетення з червоної шкіри — «коцка», хвиляста декоративна стрічка — «кривулька». Шви прикрашені сап'яном і «кривулькою», по периметру кептар також обшитий коричневим сап'яном із зубцями і «кривулькою» зеленого кольору. Нижні кути переду середину низу та верху спинки прикрашають сап'янові листочки і «ружі»(квітки).
Жінки Міжгірського району вбираються в «бунду» — короткий, вище пояса кожушок, густо вишитий рослинним орнаментом. Вишивають його вовняними нитками технікою гладь, основні композиційні елементи — червоні квіти і зелені листочки. Спереду нашивають чорні китички.
Кожушки Західного Поділля к. XIX — сер. ХХ століть
Парубки у західноподільському Придністров'ї вбиралися в короткополі кожушки з короткими, максимум до ліктів, рукавами. Передній розріз, пройми рукавів, бічні шви, кишені та поли прикрашалися аплікацією з сап'яну або тонкого крамного сукна, вишивкою вовняними нитками, дрібним бісером.
Цікаві факти
У кептар вдягнена постать Володимира Івасюка у пам'ятнику, що був встановлений у грудні 2011 року на проспекті Шевченка у Львові.
Примітки
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
- Ніколаєва, 1996, с. 96.
- Тугай Л. Село майстрів - Космач // Галичина. Процитовано 23 жовтня 2012.
- У Львові урочисто відкрили пам'ятник Володимиру Івасюку
Джерела
- Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник // Київ.: Либідь, 1994. — 256 с.
- Кептарі на сайті «Життя українських Карпат»
Посилання
- Кептар [ 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 624. — 1000 екз.
- Цурканка // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2039. — 1000 екз.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кептар |
- Киптар [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
Література
- Карпинець І. Кептарі українських Карпат. — Львів : Видавничий дім «Панорама», 2003. — 56 с. — .
- Кирпан А. Релікти українського костюму // Карпати. Туризм. Відпочинок. — 2006. — Вип. 2(8) (квітень-травень).
- Ніколаєва Т. Історія українського костюма. — К. : Либідь, 1996. — 176 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kepta r vid rum keptar peptar utvorenogo vid pept grudi bezrukavnij hutryanij kozhushok yakij iz davnih chasiv vikoristovuye naselennya Karpat i Prikarpattya Vigotovlyayut jogo z ovechoyi shkiri ta ozdoblyuyut kolorovim sap yanom vovnoyu blyashanimi kruzhalcyami kolosovim bavovnyanim shnurkom ta smushkom Bukovinskij keptar na marci Keptar maye znachnu lokalnu variativnist shodo dovzhini ta prijomiv oformlennya MaterialiChasto keptar vigotovlyayetsya z odniyeyi ovechoyi shkuri yaka pereginayetsya navpil i na zgini robitsya viriz dlya gorlovini a z bokiv zalishayutsya prorizi dlya ruk Vid gorlovini polovinu shkiri roztinayut vzdovzh poseredini formuyuchi dvi peredni poli Inodi keptari shiyut z dvoh shkur Todi voni mayut pidkroyeni bochki Shvi zavzhdi dekoruyut Dlya ozdob vzhivayut kolorovij sap yan yakij nashivayut perevazhno u viglyadi zubciv vzdovzh krayiv ta shviv smushok yakim obramlyuyut keptar volichku vovnu kolosovij shnurok pletenij bavovnyanij shnurok kapsli blyashani kilcya sho yih nabivayut poverh zubciv iz sap yanu kitici riznokolorovi vovnyani gudziki yakimi prikrashayut kinci sap yanovih zubciv rachki inodi hlopci simetrichni figurki z kolorovogo sap yanu sho nagaduyut formoyu rakiv yih rozmishuyut u kutah keptarya kucheri kachuri figurni ozdobi z sap yanu obshiti volichkoyu z kapelyami i kitichkami zakrucheni dogori silyanku perepleteni smuzhki chornoyi shkiri kosichki prikrasi z riznokolorovoyi vovni strilovidnoyi formi sho nagaduyut pletennya kosi ruzhi kruzhechki sap yanu z pivkruglimi zubcyami prikrasheni kapslyami kosici stilizovani kvitki utvoreni kruzhechkami sap yanu z zubcyami i kapslyami u poyednanni z vishitimi galuzkami darmovisi pustovisi povudi kitici yakimi zav yazuyut keptar a potim perekidayut cherez plechi i voni zvisayut na spini KrijNajdavnishim variantom hutryanoyi bezrukavki bula bunda abo kamazolya Vona bula gluha korotka do poyasa vdyagalasya cherez golovu i z pravogo boku zav yazuvalas remincem Keptari zh mayut skladnishij krij i rizni varianti dovzhini Za kroyem keptari buvayut abo pryami abo rozshireni do nizu Mozhut mati pidkroyeni bochki Zazvichaj voni simetrichni mayut rozriz posered grudej Keptari mozhut mati stoyachij abo vidkladnij komir abo mozhut buti bez nogo Takozh voni mozhut mati kisheni nakladni abo prorizani riznoyi formi pivkrugli pryamokutni trapecevidni Guculski keptari k XIX ser HH stolitGalicki guculi Dlya keptariv galickih guculiv harakterne simetrichne rozmishennya dekoru z perevagoyu geometrichnogo ornamentu Lishe dlya prikrasi suchasnih keptariv z s Usteriki Kosivskogo rajonu zastosovuyut roslinni uzori Za svoyim harakterom ozdoblennya podilyayut na kosivski kosmacki verhovinski i nadvirnyanski U verhovinskih keptaryah perevazhaye zelenij kolir u kosivskih i nadvirnyanskih chervonij Nadvirnyanski keptri mayut ozdobi z chervonogo sukna hlopci rozmisheni v kutah pilok i na bokovih shvah Kosivski keptari ryasno prikrasheni pletenimi smugami chervonogo sap yanu pletinkami mayut rachki na plechah nad kishenyami i v kutah pilok Kosmacki keptari Kosmackij keptar Kosmacki keptari rozshireni do nizu i harakterizuyutsya teployu kolorovoyu gamoyu Dlya nih vikoristovuyut lishe sirij smushok Smuga sap yanu z nabitimi kapslyami sho jde vid plecha do ornamentalnogo krayu projmi vidilyaye ci keptari z pomizh inshih U XIX stolitti v keptaryah Kosmacha do sirogo smushku dodavali vuzenku smuzhku hutra kunici Sap yan dlya ozdobi vikoristovuvali korichnevogo ta zelenogo koloriv z nabitimi poverh kapslyami Pryamokutni kisheni buli prikrasheni takozh vuzenkoyu smuzhkoyu chervonogo sap yanu Speredu takogo keptarya sap yan z kapslyami utvoryuvav smugu uzorchatih kvadrativ z odnogo boku yakoyi dodavali shnurki a z inshoyi kucheri yaki tut nazivali kachuri Verhivki kucheriv buli prikrasheni kitichkami Kuti keptarya speredu i na spinci ozdoblyuvalis hlopcyami z kitichkami Kosmacki keptari XIX stolittya mali stoyachij komir gladku spinku zastibalis na gudziki abo gachki Keptari kincya XIX pochatku HH stolit buli dovshi i bilshe rozshireni do nizu Dekorovani menshe ridshe nabiti kapeli Smuga sap yanu speredu sucilna Poruch z neyu kachuri dvoh koloriv zelenogo i korichnevogo Mizh kachurami nashiti midni gudziki Kisheni pryamokutni nashiti koso prikrasheni dvoma kitichkami kapslyami i smushkom Komir stoyachij Spinka pryama Z 40 h rokiv XX stolittya u Kosmachi vigotovlyayut keptari shozhi na zrazki XIX stolittya prote dekorovani gustishe Kapsli ponabivani duzhe chasto Perednya smuga sap yanu takozh rozdilena na kvadrati prote nabagato shirsha Aktivno vikoristovuyetsya temno chervonij i yaskravo zelenij sap yan Kisheni trapecevidni U nash chas keptari u kosmackij tradiciyi vigotovlyaye Yurij Polyak Kosivski keptari Kosivskij keptar Spinka kosivskogo keptarya Keptari sho pobutuvali navkolo Kosova u XIX storichchi majzhe povnistyu vijshli z uzhitku V yih ozdoblenni aktivno vikoristovuvali silyanku perepleteni smuzhki chornoyi shkiri Silyanka prohodila gorizontalno posered spinki dosyagala bokovih shviv mogla perehoditi na pered Yiyi na spinci pid pryamim kutom peretinali she dvi silyanki Voni u verhnij chastini zaokruglyuvalis do seredini projmi Po perimetru kosivskij keptar buv obramlenij sirim smushkom ta silyankoyu sho zakinchuvalas zubcyami z korichnevogo sap yanu obshitogo zelenimi ta pomaranchevimi nitkami Poperedu na grudyah roztashovuvalosya she po 3 silyanki z kozhnogo boku mizh yakimi vovnyani shnurki ta kolorovi kitichki Silyanka mogla rozmishuvatis navit na komiri yakij buv stoyachim Okrim zaznachenih prikras gridushki perednya verhnya chastina keptarya buli vikincheni kucheryami Po nizu voni zakinchuvalis trapeciyami z sap yanu prikrashenogo kapslyami Kosivskij keptar mav prorizni trikutni abo napivkrugli kisheni sho buli obshiti zubcyami Bokovi shvi kozhushka buli z rozrizami znizu Okrim silyanok znachnu ploshu ozdob zajmali rachki Voni rozmishuvalis nad kishenyami v kutah keptarya a takozh na spinci nad i pid gorizontalnoyu smugoyu silyanki Yih moglo buti po 5 vgori i vnizu U piznishij chas v dekoruvanni keptarya uzhe ne vikoristovuvali rachkiv kucheri poyednuvali z zubcyami i nashivali chornij smushok zamist sirogo Keptari Yavorova vidriznyayutsya vid reshti Tut vikoristovuyut kosichki i zubci iz zelenogo kolosovogo shnurka sho zblizhuye ci keptari z verhovinskimi Po krayah nashivayut chornij smushok Yavorivskij keptar 40 h rokiv XX stolittya u svoyemu dekori maye kosichki obramleni sap yanovimi zubcyami ta silyanki Kisheni shiroki prikrasheni smushkom Keptar 50 h rokiv maye po dva ryadi kosichok navkolo projm rukaviv ta vzdovzh kishen Kosichki obshivayut zubcyami iz zelenogo kolosovogo shnurka Po nizu keptar prikrashenij kovercem gustim vovnyanim ornamentom sho dijsno nagaduye kilim Cej keptar zav yazuyetsya na darmovisi Zovsim vidminnij kutskij keptar sho pobutuvav v seredini XX stolittya v s Verbovec Vin maye minimum dekoru lishe tonenka strichka volichki i vishittya hrestikom Kisheni napivkrugli iz sirim smushkom Na nih vishiti zeleni gilochki z kvitochkami Verhovinski keptari Verhovinskij keptar Verhovinskim keptaryam pritamannij pryamij krij Voni mayut stoyachij abo vidkladnij komir nashivni kisheni Zastibayutsya na gudziki Vsi krayi tut obramlyayut chornim smushkom Ozdobi rozmisheni na keptari tak abi pidkresliti jogo formu Prikrashayut zazvichaj pered gorlovinu projmi kisheni niz ta bokovi shvi Vzdovzh smushku krayi verhovinskogo keptarya ozdobleni silyankoyu potim chervonoyu volichkoyu yaka obmezhuyetsya v svoyu chergu zubcyami iz zelenogo kolosovogo shnurka Zubci roztashovani vnizu z bokiv keptarya obramlyayut kisheni i komir yaksho vin stoyachij Znizu keptarya mizh silyankoyu i zelenimi zubcyami roztashovuyutsya odin tri abo p yat ryadiv kosichok Kosichki viddileni odna vid odnoyi vishittyam specialnoyu tehnikoyu klyuchka sho nagaduye ryad perepletenih hrestikiv Na kosichkah cherez kozhni dekilka santimetriv nashivayutsya kolorovi kitichki Posered spinki verhovinskogo keptarya prostyagayetsya gorizontalna ornamentalna smuga sho takozh obmezhena ryadami zelenih zubciv Cya smuga utvorena zazvichaj smugoyu silyanki z kiticyami obshitoyu chervonoyu volichkoyu Vona mozhe skladatis i z dvoh ryadiv silyanok mizh yakimi dekilka ryadiv kosichok Pered keptarya prikrashenij odnim abo dvoma ryadami kosichok pomaranchevim shnurkom do yakogo v svoyu chergu prishiti zubci z temnogo sap yanu z kitichkoyu na kozhnomu zubci Taki keptari mayut napivkrugli abo pryamokutni kisheni z temnogo sap yanu Zustrichayutsya takozh trapecevidni z kapslyami abo kolorovimi vovnyanimi kruzhkami U HH stolitti v s Usteriki z yavilisya keptari z roslinnim ornamentom Voni poshiti z korichnevogo materialu zamist smushku vikoristovuyetsya imitaciya vipletena gachkom z chornih abo temno sirih vovnyanih nitok Roslinnij ornament vishivayetsya gladdyu bavovnyanimi nitkami Vikoristovuyut rozhevij fioletovij zhovtij ta sinij kolori dlya kvitiv i zelenij dlya listya Speredu keptar zashitij kvitami majzhe povnistyu zzadu vnizu kviti vpisani v rombichnu smugu Stoyachij komir projmi rukaviv pered i niz keptarya obramlyayut tonenki siro zhovti volichkovi smuzhki Kisheni nakladni pryamokutni roztashovani koso Yaremchanski keptari Dlya keptariv z poblizu Yaremche harakternij korichnevij kolorit kisheni riznoyi formi bagato prikrasheni kapslyami Keptari XIX stolittya u cij miscevosti dekorovani perevazhno kapslyami silyanka zustrichayetsya ridshe Mayut nashiti kisheni Naprikinci XIX stolittya u s Mikulichin pobutuvali keptari obshiti bilya gorlovini i speredu hutrom kunici Po krayah voni buli otocheni ryadkom silyanki dvoma ryadami kolorovih shnurkiv i kucheryami z sap yanu prikrashenimi kapslyami Na kisheni nashivali kruzhechki sap yanu z pivkruglimi zubcyami i nabitimi kapslyami Voni nazivalisya ruzhi cherez podibnist do kvitki Rozrizi kishen buli ozdobleni smushkom Nad nim roztashovuvalis dva ryadi sap yanovih zubciv iz nabitimi kapslyami Ozdobu kishen zavershuvali p yat simetrichno roztashovanih vovnyanih kitichok Speredu v kutah takogo keptarya rozmishuvalis rachki z kapslyami i kitichkami U 30 h rokah u Dori vbiralisya v keptari ozdobleni korichnevim sap yanom i zhovtim kolosovim shnurkom Sap yanovi zubci na nih buli obshiti troma ryadami vishittya hrestikom i kitichkami na vidstani 3 4 sm odna vid odnoyi Sap yan roztashovuvavsya navkolo shiyi speredu po projmi rukaviv vnizu i z bokiv ta buv gusto dekorovanij kapslyami Mizh kapslyami roztashovuvalis kruzhechki bilogo ta chervonogo sap yanu Kisheni taki keptari mali nashivni trapecevidni iz sap yanovimi kucheryami znizu Smushok vikoristovuvali chornij dlya zovnishnoyi storoni kozhushka i sirij dlya vnutrishnoyi U 40 50 h rokah u Mikulichini zustrichalisya keptari sho takozh zastibalisya na gudziki ale mali j pustovisi pomaranchevogo ta zelenogo koloriv yaki perekidali cherez plechi i zalishali zvisati na spini Takij keptar buv obshitij smushkom ta korichnevimi sap yanovimi zubcyami z kapslyami Harakternij dlya miscevostej navkolo Yaremche takozh osoblivij vesilnij keptar dovshij i rozshirenij do nizu yasno chervonogo koloritu ozdoblenij kapslyami zolotoyu parchovoyu nitkoyu kolorovoyu vishivkoyu hrestikami ta kitichkami Zakarpatski guculi Yasinski keptari Yasinske vesillya Keptari z okolic Yasini svitlogo zabarvlennya i mayut dovoli veliki uzori v nizhnij chastini Yih ozdoblyuyut silyankoyu sap yanovimi zubcyami vishivkoyu kolorovimi nitkami Pered mozhe buti dekorovanij hutrom lisici bilya yakogo dva ryadi kolorovih kosichok z kiticyami i silyankoyu mizh nimi Dekorativna konstrukciya speredu keptarya zavershuyetsya kucheryami yaki na Zakarpatti dovgastoyi formi i obshiti pomaranchevoyu nitkoyu Poverh voni prikrasheni kapslyami i bilimi malenkimi gudzikami Yasinskij keptar maye shiroki prorizni kisheni vgori ozdobleni chornim smushkom Osnovnoyu skladovoyu dekoru zakarpatskih keptariv ye kosici stilizovani kvitki sho utvoryuyutsya poyednannyam aplikaciyi z kruzhechkiv sap yanu z zubcyami i kapslyami i vishivki Yasinskij keptar zastibayetsya na gudziki i zav yazuyetsya na povudi te same sho j darmovisi zelenogo chervonogo pomaranchevogo koloriv Rahivski keptari Dlya rahivskih keptariv harakterni pryamij krij ta neveliki rozrizi z bokiv Obshiti voni chornim smushkom zgori peredu i temno vishnevim suknom bez kapsliv po perimetru Takozh perimetr obramlyuye dribna silyanka Pered ozdoblenij dvoma ryadami silyanki odnim abo p yatma ryadami kolorovih kosichok i dovgastimi kucheryami Na kucheri nashiti kitichki i zirnichki V kutah takij keptar maye kosici yaki utvoreni okrim inshogo takozh kolorovimi kosichkami Rahivski keptari mayut pryamokutni suknyani kisheni z prorizami obshiti nitkami Bukovinski guculi Putilski keptari Keptari Putilskogo rajonu Cherniveckoyi oblasti bagato ozdobleni zvichajnimi i dovgastimi kucheryami z chervonogo sap yanu Kucheri obshivayut zelenim i chervonim shnurkom V dekori takozh vikoristovuyut silyanku nashitu na zhovtij sap yan ta chornij smushok Kisheni takogo keptarya dovgi prorizni Zastibayetsya vin na gudziki z kitichkami Spinka putilki gusto prikrashena sap yanovimi kucheryami Vizhnicki keptari U dekori keptariv Vizhnickogo rajonu zustrichayetsya yak geometrichnij tak i roslinnij ornament Keptar prikrashenij fitomorfnim ornamentom zazvichaj riznobarvnij Perevazhayut yasno chervonij zelenij rozhevo fioletovij kolori Vishivka vikonuyetsya vovnyanimi nitkami u tehnici glad ta hrestik Do neyi dodayut dekoruvannya vuzkoyu smuzhkoyu vishnevogo sap yanu chornim smushkom kosichki i kvitkovi prikrasi z kolorovoyi vovni Prikrashayut gusto yak pered tak i spinku U seli Ispas perevazhaye geometrichnij dekor keptariv Po perimetru kozhushok tut prikrashenij aplikaciyeyu z chornih shkiryanih zubciv obshitih kolorovim shnurkom Ozdobu grudej keptarya skladayut chotiri silyanki mizh yakimi tri ryadi kolorovih shnurkiv z kitichkami Zverhu rozmishuyut podvijni sap yanovi kucheri Kisheni v cij miscevosti pivkrugli prikrasheni kitichkami i podvijnimi kucheryami nad nimi Spinku ozdoblyuyut malo Pokutski keptari k XIX ser HH stolitPokuttya Cej rozdil potrebuye dopovnennya listopad 2012 Bukovinski keptari k XIX ser HH stolitBukovinska curkanka Dlya rivninnoyi chastini Cherniveckoyi oblasti harakternim ye vidovzhenij rozshirenij do nizu kozhushok bezrukavka muntyan abo curkanka Obshivayut jogo po projmah rukaviv ta perednomu rozrizi hutrom thora abo kunici po nizu baranyachim smushkom Po perimetru muntyan prikrashenij takozh silyankoyu a pered ozdoblenij zaokruglenimi zubcyami iz zelenogo ta korichnevogo sap yanu Po nizu rozmishuyutsya sap yanovi stilizovani kviti i listochki Okrim cogo u rivninnij Bukovini pobutuyut keptari yaki v narodi nazivayut ukrayinka Voni povnistyu obshiti smushkom na grudyah smuga smushku rozshirena Osnovnoyu ozdoboyu ye vishivka gladdyu bavovnyanimi i shovkovimi nitkami Ornament roslinnij Kolorova gama holodna sinij blakitnij zelenij Vzdovzh vishivki nashivayut takozh kosichki yaki obshivayut dvoma ryadami hrestikiv U Zastavnivskomu rajoni zustrichayutsya vidovzheni keptari bagato prikrasheni vishivkoyu shovkom i biserom Ornamenti roslinni U dekori takozh mozhe vikoristovuvatis zolotista parcheva smuga z gusto nashitim biserom ta chornij shnurok ukladenij zigzagom Bojkivski keptari k XIX ser HH stolitZakarpatski bunda ta kamazolya U s Nizhni Vorota Voloveckogo rajonu cholovichij bezrukavnij kozhushok nazivavsya kamazolya Vin mav pryamij krij i zastibku z livogo boku a speredu lishe nevelikij proriz dlya gorlovini sho zastibavsya na odin gudzik Kamazolya mala dvi kisheni odna malenka bula nashita livoruch zgori a insha bilsha pravoruch vnizu Kisheni buli dekorovani chervonoyu smugoyu sap yanu ta proshivkoyu vuzenkimi shkiryanimi smuzhechkami sinogo ta chervonogo koloriv Kamazolya mogla mati smuzhki sap yanu na plechah z bokiv ta znizu dvi sap yanovi smugi kontrastnih koloriv zelenu i chervonu abo sinyu i chervonu Gudziki shkiryani Pered ozdoblyuvavsya ciframi aplikaciyeyu z dvokolirnogo sap yanu roslinnogo ornamentu Zhinochi keptari v cij miscevosti mayut standartnij krij ozdobleni chornim smushkom bez komira Zastibayutsya voni na gudziki pantliki mozhut mati prorizni kisheni U dekori mozhe vikoristovuvatis perepletennya z chervonoyi shkiri kocka hvilyasta dekorativna strichka krivulka Shvi prikrasheni sap yanom i krivulkoyu po perimetru keptar takozh obshitij korichnevim sap yanom iz zubcyami i krivulkoyu zelenogo koloru Nizhni kuti peredu seredinu nizu ta verhu spinki prikrashayut sap yanovi listochki i ruzhi kvitki Zhinki Mizhgirskogo rajonu vbirayutsya v bundu korotkij vishe poyasa kozhushok gusto vishitij roslinnim ornamentom Vishivayut jogo vovnyanimi nitkami tehnikoyu glad osnovni kompozicijni elementi chervoni kviti i zeleni listochki Speredu nashivayut chorni kitichki Kozhushki Zahidnogo Podillya k XIX ser HH stolitMuziki iz Zahidnogo Podillya Parubki u zahidnopodilskomu Pridnistrov yi vbiralisya v korotkopoli kozhushki z korotkimi maksimum do liktiv rukavami Perednij rozriz projmi rukaviv bichni shvi kisheni ta poli prikrashalisya aplikaciyeyu z sap yanu abo tonkogo kramnogo sukna vishivkoyu vovnyanimi nitkami dribnim biserom Cikavi faktiU keptar vdyagnena postat Volodimira Ivasyuka u pam yatniku sho buv vstanovlenij u grudni 2011 roku na prospekti Shevchenka u Lvovi PrimitkiEtimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl N S Rodzevich ta in 572 s Nikolayeva 1996 s 96 Tugaj L Selo majstriv Kosmach Galichina Procitovano 23 zhovtnya 2012 U Lvovi urochisto vidkrili pam yatnik Volodimiru IvasyukuDzherelaUkrayinska minuvshina Ilyustrovanij etnografichnij dovidnik Kiyiv Libid 1994 256 s Keptari na sajti Zhittya ukrayinskih Karpat PosilannyaKeptar 15 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 624 1000 ekz Curkanka Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2039 1000 ekz Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Keptar Kiptar 5 bereznya 2016 u Wayback Machine angl LiteraturaKarpinec I Keptari ukrayinskih Karpat Lviv Vidavnichij dim Panorama 2003 56 s ISBN 966 8084 31 4 Kirpan A Relikti ukrayinskogo kostyumu Karpati Turizm Vidpochinok 2006 Vip 2 8 kviten traven Nikolayeva T Istoriya ukrayinskogo kostyuma K Libid 1996 176 s ISBN 5 325 00474 3