Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Заста́внівський райо́н — колишняадміністративно-територіальна одиниця Чернівецької області України. Площа — 617,7 км². Районний центр — місто Заставна. У районі на 1 лютого 2012 року проживало 51 211 осіб.
| Заставнівський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
| Колишній район на карті Чернівецька | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна | ||||
| Область: | Чернівецька | ||||
| Код КОАТУУ: | 7321500000 | ||||
| Утворений: | 1940 | ||||
| Ліквідований: | 17 липня 2020 | ||||
| Населення: | ▼ 48 679 (на 1.1.2019) | ||||
| Площа: | 619 км² | ||||
| Густота: | 80,2 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-3737 | ||||
| Поштові індекси: | 59400—59454 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | м. Заставна | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 32 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Села: | 37 | ||||
 | |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Капіцький Сергій Іванович | ||||
| Голова РДА: | Козарійчук Дмитро Васильович | ||||
| Вебсторінка: | Заставнівська РДА Заставнівська районна рада | ||||
| Адреса: | 59400, Чернівецька обл., Заставнівський р-н, м. Заставна, вул. В. Чорновола, 6 | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
|
| |||||
17 липня 2020 року район було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи, а його територія відійшла до новоутвореного Чернівецького району.
Географія
Заставнінський район розташований в північній частині Чернівецької області.
На півночі, по річці Дністер межує із Заліщицьким та Борщівським районами Тернопільської області, на північному заході з Кіцманським районом, на півдні з Чернівцями, на південному сході — з Новоселицьким, на сході — з Хотинським районами Чернівецької області.
Район прилягає до Дністра і є частиною Дністровсько-Прутського межиріччя. На сході в'ється Дністер, від Баламутівського Таборища Ржавенськими, Добринівськими і Шерівецькими лісами піднімається Хотинська височина, а на ній найвища позначка рівнинної частини України — гора Берда (515 м над рівнем моря). У більшості рівнинні чорноземи чергуються мальовничими краєвидами і джерельними струмками, які мають лікувальні властивості.
Район багатий будівельними матеріалами. Є поклади чистого кварцового піску у с. Вікні, Погорілівці, Миткові, Онуті, у Чорному Потоці і Баламутівці. Ще до Другої світової війни в цих селах були копальні для видобутку піску, який залізничним транспортом вивозили в Південну Буковину (Путна), для виробництва скла. В наш час використовують для різноманітного житлового і господарського виробництва.
Район розташований в зоні лісостепу.
Історія
Заставнівський район утворено 11 листопада 1940 року (у сучасних межах — 4 січня 1965 року).
Розкопки на території району свідчать про — залишок трипільської культури (IV-ІІІ тисячоліття до нашої ери). Найдавніші письмові згадки про села Василів (1230 р.) та Онут (1213 р.).
Заставнівщина була центром національно-патріотичних рухів на Буковині. Так в с. Товтри започаткувало свою діяльність товариство «Руська бесіда», яке об"єднало навколо себе палких поборників українства і з часом розширило свою сферу впливу на всю територію Буковини.
Адміністративний устрій
Район адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду, 1 селищну раду та 32 сільські ради, які об'єднують 39 населених пунктів та підпорядковані .
Районним центром є містечко Заставна, в якому проживає 9 тисяч мешканців.
Природно-заповідний фонд Заставнівського району
Регіональні ландшафтні парки
Чернівецький (частина).
Карстово-спелеологічні заказники
Чорнопотоцький (загальнодержавного значення), Юрківський карст.
Ландшафтні заказники
Баламутівська стінка (частина), Кадубівська стінка (загальнодержавного значення), Совицькі болота (загальнодержавного значення), Товтрівська стінка (загальнодержавного значення).
Іхтіологічні заказники
Василівська вирва, Митківський, Репужинські острови.
Орнітологічні заказники
Ботанічні пам'ятки природи
Геологічні пам'ятки природи
Василівська стінка, Василівські водоспади, Водоспад «Дорошівецький», Водоспад «Кулівецький», Водоспад «Фалинський», Водоспад «Чорнопотоцький», Кадубівська лійка, , Митківська стінка, Одайський провал, Онутська стінка, Печера «Баламутівська» (загальнодержавного значення), Печера «Піонерка» (загальнодержавного значення), Печера «Руїна», Печера «Скитська», Печера «Фуштейка».
Гідрологічні пам'ятки природи
Джерело «Вікно», Джерело «Хрещатик», , Озеро «Бездонне».
Карстово-спелеологічні пам'ятки природи
Комплексні пам'ятки природи
Заповідні урочища
Берда, Деревниця, Ділянка рідкісних рослин, Коцюба, Луківка, Мартинівське, Рукав, Хрещатицько-Звенячинське.
Дендрологічні парки
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва
Економіка
Господарства району спеціалізуються на виробництві зерна, цукрових буряків та продукції тваринництва. За ними закріплено 46,6 тис. га сільськогосподарських угідь, у тому числі орної землі 40,2 тис. га, сіножатей — 0,7 тис. га, пасовищ — 3,4 тис. га, багаторічних насаджень — 2,3 тис. га, лісу 8,7 тис. га. Головні підприємства району — цукровий завод, комбінат будівельних матеріалів, маслозавод, комбікормовий завод, та 3 цегельні заводи.
Транспорт
Територією району проходить автошлях E85.
Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 26 071 | 5543 | 4078 | 7852 | 5441 | 3058 | 99 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 30 188 | 5457 | 3878 | 7576 | 6841 | 6013 | 423 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Заставнівщина заселена українцями (98 %). Крім того, проживають поляки і євреї (2 %), до Другої світової війни їх кількість становила 7,4 %.
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 55733 | 99,06 % |
| росіяни | 335 | 0,60 % |
| молдовани | 55 | 0,10 % |
| румуни | 38 | 0,07 % |
| поляки | 29 | 0,05 % |
| інші | 71 | 0,13 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 55821 | 99,22 % |
| російська | 334 | 0,59 % |
| молдовська | 37 | 0,07 % |
| румунська | 23 | 0,04 % |
| польська | 12 | 0,02 % |
| інші | 34 | 0,06 % |
Майже все населення займається хліборобством і тваринництвом. В районі проживає 51 211 осіб (на 1 лютого 2012 року).
Найбільші села — Веренчанка (4,3 тис. жителів), Ржавинці (3,5 тис. жителів), Кадубівці (3,3 тис. жителів). Інші села нараховують від 0,6 до 2 тис. жителів.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Заставнівського району було створено 39 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 67,75 % (проголосували 28 658 із 42 298 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 56,26 % (16 124 виборців); Юлія Тимошенко — 23,27 % (6 668 виборців), Олег Ляшко — 11,09 % (3 179 виборців), Анатолій Гриценко — 2,20 % (631 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,04 %.
Пам'ятки
На території Заставнівщини є ряд історико-архітектурних пам'яток. Серед них Хрещатицький чоловічий монастир, збудований в 1765 році, нині діючий.
Особистості
У Заставнівському районі народилися та проживали ряд відомих та талановитих людей. Серед них — письменники Євгенія Ярошинська, Ірина Вільде, Дмитро Макогон, Іван Діброва, їларій та Володимир Карбулицькі, Іван Бажанський, Параска Амбросій, Володимир Михайловський (нині головний редактор газети «Буковина») та ін.
Громадські діячі: Є.Гакман — митрополит Буковини, В.Федак — український митрополит всієї Канади, Г.Ходоровський — посол в Індії, Г.Манчуленко — народний депутат України 3-х скликань.
Із Заставнівщини є ряд вихідців, які мають світове ім'я. Це художник із Заставни — М. Івасюк, вчений-фізик В. Шендеровський, знані в Америці архітектори — брати Корчмарики.
Примітки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Заставнівський район |
- Розпорядження Президента України від 30 січня 2020 року № 81/2020-рп «Про призначення Д. Козарійчука головою Заставнівської районної державної адміністрації Чернівецької області»
- . Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 7 грудня 2020.
- Офіційний сайт Чернівецької облдержадміністрації: Офіційний сайт Чернівецька облдержадміністрація [ 10 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Населені пункти Чернівецької області. Райони [ 11 червня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021.
- . Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 2 липня 2018.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 26 лютого 2016.
Посилання
| Ця стаття недостатньо . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zasta vnivskij rajo n kolishnyaadministrativno teritorialna odinicya Cherniveckoyi oblasti Ukrayini Plosha 617 7 km Rajonnij centr misto Zastavna U rajoni na 1 lyutogo 2012 roku prozhivalo 51 211 osib Zastavnivskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti CherniveckaOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast CherniveckaKod KOATUU 7321500000Utvorenij 1940Likvidovanij 17 lipnya 2020Naselennya 48 679 na 1 1 2019 Plosha 619 km Gustota 80 2 osib km Tel kod 380 3737Poshtovi indeksi 59400 59454Naseleni punkti ta radiRajonnij centr m ZastavnaMiski radi 1Selishni radi 1Silski radi 32Mista 1Smt 1Sela 37Mapa rajonuRajonna vladaGolova radi Kapickij Sergij IvanovichGolova RDA Kozarijchuk Dmitro VasilovichVebstorinka Zastavnivska RDA Zastavnivska rajonna radaAdresa 59400 Chernivecka obl Zastavnivskij r n m Zastavna vul V Chornovola 6MapaZastavnivskij rajon u Vikishovishi 17 lipnya 2020 roku rajon bulo likvidovano vnaslidok administrativno teritorialnoyi reformi a jogo teritoriya vidijshla do novoutvorenogo Cherniveckogo rajonu GeografiyaZastavninskij rajon roztashovanij v pivnichnij chastini Cherniveckoyi oblasti Na pivnochi po richci Dnister mezhuye iz Zalishickim ta Borshivskim rajonami Ternopilskoyi oblasti na pivnichnomu zahodi z Kicmanskim rajonom na pivdni z Chernivcyami na pivdennomu shodi z Novoselickim na shodi z Hotinskim rajonami Cherniveckoyi oblasti Ivano Frankivska oblast Gorodenkivskij rajon Ternopilska oblast Zalishickij rajon Ternopilska oblast Borshivskij rajon Kicmanskij rajon Hotinskij rajonKicmanskij rajon Chernivci Novoselickij rajon Rajon prilyagaye do Dnistra i ye chastinoyu Dnistrovsko Prutskogo mezhirichchya Na shodi v yetsya Dnister vid Balamutivskogo Taborisha Rzhavenskimi Dobrinivskimi i Sheriveckimi lisami pidnimayetsya Hotinska visochina a na nij najvisha poznachka rivninnoyi chastini Ukrayini gora Berda 515 m nad rivnem morya U bilshosti rivninni chornozemi cherguyutsya malovnichimi krayevidami i dzherelnimi strumkami yaki mayut likuvalni vlastivosti Rajon bagatij budivelnimi materialami Ye pokladi chistogo kvarcovogo pisku u s Vikni Pogorilivci Mitkovi Onuti u Chornomu Potoci i Balamutivci She do Drugoyi svitovoyi vijni v cih selah buli kopalni dlya vidobutku pisku yakij zaliznichnim transportom vivozili v Pivdennu Bukovinu Putna dlya virobnictva skla V nash chas vikoristovuyut dlya riznomanitnogo zhitlovogo i gospodarskogo virobnictva Rajon roztashovanij v zoni lisostepu IstoriyaZastavnivskij rajon utvoreno 11 listopada 1940 roku u suchasnih mezhah 4 sichnya 1965 roku Rozkopki na teritoriyi rajonu svidchat pro zalishok tripilskoyi kulturi IV III tisyacholittya do nashoyi eri Najdavnishi pismovi zgadki pro sela Vasiliv 1230 r ta Onut 1213 r Zastavnivshina bula centrom nacionalno patriotichnih ruhiv na Bukovini Tak v s Tovtri zapochatkuvalo svoyu diyalnist tovaristvo Ruska besida yake ob yednalo navkolo sebe palkih pobornikiv ukrayinstva i z chasom rozshirilo svoyu sferu vplivu na vsyu teritoriyu Bukovini Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Zastavnivskogo rajonu Rajon administrativno teritorialno podilyayetsya na 1 misku radu 1 selishnu radu ta 32 silski radi yaki ob yednuyut 39 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Rajonnim centrom ye mistechko Zastavna v yakomu prozhivaye 9 tisyach meshkanciv Prirodno zapovidnij fond Zastavnivskogo rajonuRegionalni landshaftni parki Cherniveckij chastina Karstovo speleologichni zakazniki Chornopotockij zagalnoderzhavnogo znachennya Yurkivskij karst Landshaftni zakazniki Balamutivska stinka chastina Kadubivska stinka zagalnoderzhavnogo znachennya Sovicki bolota zagalnoderzhavnogo znachennya Tovtrivska stinka zagalnoderzhavnogo znachennya Ihtiologichni zakazniki Vasilivska virva Mitkivskij Repuzhinski ostrovi Ornitologichni zakazniki Dnistrovskij Botanichni pam yatki prirodi Bukovo dubova dilyanka Geologichni pam yatki prirodi Vasilivska stinka Vasilivski vodospadi Vodospad Doroshiveckij Vodospad Kuliveckij Vodospad Falinskij Vodospad Chornopotockij Kadubivska lijka Mitkivska stinka Odajskij proval Onutska stinka Pechera Balamutivska zagalnoderzhavnogo znachennya Pechera Pionerka zagalnoderzhavnogo znachennya Pechera Ruyina Pechera Skitska Pechera Fushtejka Gidrologichni pam yatki prirodi Dzherelo Vikno Dzherelo Hreshatik Ozero Bezdonne Karstovo speleologichni pam yatki prirodi Pechera Pisochnicya Kompleksni pam yatki prirodi Rzhavinecke boloto Zapovidni urochisha Berda Derevnicya Dilyanka ridkisnih roslin Kocyuba Lukivka Martinivske Rukav Hreshaticko Zvenyachinske Dendrologichni parki Zastavnivskij Parki pam yatki sadovo parkovogo mistectva Viknyanskij Zastavnivskij EkonomikaGospodarstva rajonu specializuyutsya na virobnictvi zerna cukrovih buryakiv ta produkciyi tvarinnictva Za nimi zakripleno 46 6 tis ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli ornoyi zemli 40 2 tis ga sinozhatej 0 7 tis ga pasovish 3 4 tis ga bagatorichnih nasadzhen 2 3 tis ga lisu 8 7 tis ga Golovni pidpriyemstva rajonu cukrovij zavod kombinat budivelnih materialiv maslozavod kombikormovij zavod ta 3 cegelni zavodi TransportTeritoriyeyu rajonu prohodit avtoshlyah E85 NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 26 071 5543 4078 7852 5441 3058 99Zhinki 30 188 5457 3878 7576 6841 6013 423Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki99 85 423 259 80 84 706 544 75 79 1524 1010 70 74 1781 1245 65 69 2002 1301 60 64 1956 1044 55 59 1444 1478 50 54 1714 1618 45 49 1727 2010 40 44 2046 1839 35 39 1798 2003 30 34 1806 2000 25 29 1926 1953 20 24 1916 2125 15 20 1962 2114 10 14 2075 1902 5 9 1857 1527 0 4 1525 Zastavnivshina zaselena ukrayincyami 98 Krim togo prozhivayut polyaki i yevreyi 2 do Drugoyi svitovoyi vijni yih kilkist stanovila 7 4 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Kilkist osib Vidsotokukrayinci 55733 99 06 rosiyani 335 0 60 moldovani 55 0 10 rumuni 38 0 07 polyaki 29 0 05 inshi 71 0 13 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist osib Vidsotokukrayinska 55821 99 22 rosijska 334 0 59 moldovska 37 0 07 rumunska 23 0 04 polska 12 0 02 inshi 34 0 06 Majzhe vse naselennya zajmayetsya hliborobstvom i tvarinnictvom V rajoni prozhivaye 51 211 osib na 1 lyutogo 2012 roku Najbilshi sela Verenchanka 4 3 tis zhiteliv Rzhavinci 3 5 tis zhiteliv Kadubivci 3 3 tis zhiteliv Inshi sela narahovuyut vid 0 6 do 2 tis zhiteliv Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Zastavnivskogo rajonu bulo stvoreno 39 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 67 75 progolosuvali 28 658 iz 42 298 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 56 26 16 124 viborciv Yuliya Timoshenko 23 27 6 668 viborciv Oleg Lyashko 11 09 3 179 viborciv Anatolij Gricenko 2 20 631 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 1 04 Pam yatkiNa teritoriyi Zastavnivshini ye ryad istoriko arhitekturnih pam yatok Sered nih Hreshatickij cholovichij monastir zbudovanij v 1765 roci nini diyuchij OsobistostiU Zastavnivskomu rajoni narodilisya ta prozhivali ryad vidomih ta talanovitih lyudej Sered nih pismenniki Yevgeniya Yaroshinska Irina Vilde Dmitro Makogon Ivan Dibrova yilarij ta Volodimir Karbulicki Ivan Bazhanskij Paraska Ambrosij Volodimir Mihajlovskij nini golovnij redaktor gazeti Bukovina ta in Gromadski diyachi Ye Gakman mitropolit Bukovini V Fedak ukrayinskij mitropolit vsiyeyi Kanadi G Hodorovskij posol v Indiyi G Manchulenko narodnij deputat Ukrayini 3 h sklikan Iz Zastavnivshini ye ryad vihidciv yaki mayut svitove im ya Ce hudozhnik iz Zastavni M Ivasyuk vchenij fizik V Shenderovskij znani v Americi arhitektori brati Korchmariki PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zastavnivskij rajonRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 30 sichnya 2020 roku 81 2020 rp Pro priznachennya D Kozarijchuka golovoyu Zastavnivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Cherniveckoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Arhiv originalu za 21 lipnya 2020 Procitovano 7 grudnya 2020 Oficijnij sajt Cherniveckoyi oblderzhadministraciyi Oficijnij sajt Chernivecka oblderzhadministraciya 10 serpnya 2011 u Wayback Machine Naseleni punkti Cherniveckoyi oblasti Rajoni 11 chervnya 2012 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Naselennya za stattyu ta vikom 2001 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 12 chervnya 2021 Procitovano 2 lipnya 2018 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 26 lyutogo 2016 PosilannyaCya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti