Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Молдовани в Україні — молдовська етнічна меншина в Україні, згідно з даними перепису населення 2001 налічує 258 619 осіб .
Молдовани компактно проживають в районах українсько-молдовського етнічного прикордоння на Буковині і в Бессарабії, як в північній її частині (Хотинщина), так і в південній (Буджак), і в етнічних анклавах на схід від Дністра, в Південній і, меншою мірою, Правобережній Україні . Молдовани складають найбільшу етнічну групу Ренійського району Одеської області і Новоселицького району Чернівецької області.
Історія
Початок поселення молдован на українських землях, зокрема на Лівобережній Наддністрянщині та північній Буковину, викликаний репресіями турецьких завойовників і посиленням експлуатації з боку власних господарів, припадав на 16 ст. У 17-18 ст. молдовські поселення почали виникати на Правобережжі, у межиріччі Дністра і Південного Бугу.
Після указу 1751 р. про прийняття до російського підданства сербів на військову службу у на південних кордонах Російської імперії, почалося переселення православних вихідців з Османської імперії, зокрема молдован з турецької Молдови, на малозаселене степове Причорномор'ю, майбутню територію Херсонської та Катеринославської губерній. У 1754 р. на території так званої Нової Сербії (північ майбутньої Херсонщини) поселилося 2997 молдован, які становили 78% від загальної кількості переселенців. За переписом населення 1764 р. на території майбутньої Херсонської губернії налічувалося 5,4 тис. молдован чоловічої статі (14,3% населення), вони були другою за чисельністю етнічною групою після українців (67,9%). На території майбутньої Катеринославської губернії у 1763 р. налічувалося 825 молдован (2,74%).
З 1763 р. по 1784 р. молдовське населення Причорномор'я збільшилося на 192%, з 6227 до 18196 осіб чоловічої статі. Молдовани проживали у великих поселеннях створеного у 1769 р. Молдавського полку, які залишалися переважно молдовськими і у другій половині 19 ст.
- 1-а рота — Павлівський шанець (згодом — посад Павлівськ, Ново-Павлівськ; сучасна Новоукраїнка)
- 2-а рота — Виська (Велика Виска)
- 3-а рота — Піщаний Брід (Добровеличківський район)
- 4-а рота — Чорний Ташлик
- 5-а рота — Тернівка (Новоархангельський район)
- 6-а рота — Інгульський шанець (Лемківська, містечко Інгульськ; сучасне)
- 7-а рота — Добрянка (Вільшанський район)
- 8-а рота — Синюхин Брід
- 9-а рота — Липняжка (Красна Слобідка)
- 10-а рота — Плетений Ташлик
- 11-а рота — Лиса Гора
- 12-а рота — Сухий Ташлик (також — Глодоси)
- 13-а рота — Тишківка (Добровеличківський район)
- 14-а рота — Грузьке (Кіровоградський район)
- 15-а рота — Вільшанка, або Маслов
- 16-а рота — Катерининський шанець, або Мігійськ (сучасний Ольвіополь)
На сході, на землях майбутніх Бахмутського і Слов'яносербського повітів (т.зв. Слов'яносербія) молдовське населення зросло з 825 до 6032 осіб чоловічої статі, а їх питома вага у населенні - з 2,7% до 5,4%. Вони мешкали у 16 населених пунктах (шанцях) Слов'яносербії, але становили більшість лише у 9:
- 2-а рота — Вергунське (Вергунка, зараз - частина Луганська),
- 3-а рота — Верхнє Біленьке (Верхнє, зараз у складі Лисичанська),
- 5-а рота — Асесорське (Привільне) (зараз у складі Лисичанської міськради)
- 6-а рота — Кримська Яма (Кримське),
- 8-а рота — Підгірне (згодом тут побудували місто, яке в 1784-1817 рр. носило назву Донецьк, а потім було перейменоване в Слов'яносербськ),
- 9-а рота — Жовтий Яр (Жовте),
- 10-а рота — Кам'яний Брід (зараз у складі Луганська)
- 12-а рота — Хороший Яр (Хороше),
- 14-а рота — Троїцьке.
Чисельність
- 1926 — 257 794
- 1939 — 230 698
- 1959 — 241 650
- 1970 — 265 902
- 1979 — 293 576
- 1989 — 324 525
- 2001 — 258 619
Станом на 2001 р., в Україні проживає 258.6 тис. молдован. Концентруються вони здебільшого в районах традиційного розселення: Чернівецькій області — 9 % населення регіону, Одеській області — 5,5 %, Миколаївській області — 1,3 %. Понад 70 % загальної чисельності молдован України проживало на території Одеської та Чернівецької областей, значно менше — в Донецькій, Кіровоградській, Дніпропетровській, Луганській областях та в АР Крим. Понад 6 % молдован проживало в Херсонській, Харківській, Запорізькій та Вінницькій областях та в м. Києві. Особливістю сучасного розселення молдован в Україні є те, що в переважній більшості представники названої національної меншини проживають у сільській місцевості, найбільше в Одеській та Чернівецькій, значна кількість — у селах Кіровоградської, Харківської, Миколаївської, Полтавської, Херсонської, Черкаської областей. Тільки в таких індустріальних областях, як Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Запорізька та АР Крим, більшість молдован проживає в міських поселеннях.
Розселення
Розселення молдован за регіонами за даними переписів населення:
| 1989 | 2001 | динаміка | |
|---|---|---|---|
| АР Крим і Севастополь | 6 609 | 4 562 | -31,0% |
| Вінницька область | 3 377 | 2 944 | -12,8% |
| Волинська область | 369 | 303 | -17,9% |
| Дніпропетровська область | 6 636 | 4 398 | -33,7% |
| Донецька область | 13 332 | 7 171 | -46,2% |
| Житомирська область | 1 434 | 1 425 | -0,6% |
| Закарпатська область | 963 | 516 | -46,4% |
| Запорізька область | 3 428 | 2 476 | -27,8% |
| Івано-Франківська область | 780 | 557 | -28,6% |
| Київська область | 1 799 | 1 515 | -15,8% |
| Кіровоградська область | 10 694 | 8 274 | -22,6% |
| Луганська область | 5 785 | 3 252 | -43,8% |
| Львівська область | 2 471 | 781 | -68,4% |
| Миколаївська область | 16 673 | 13 171 | -21,0% |
| Одеська область | 144 534 | 123 751 | -14,4% |
| Полтавська область | 2 737 | 2 562 | -6,4% |
| Рівненська область | 424 | 364 | -14,2% |
| Сумська область | 752 | 778 | 3,5% |
| Тернопільська область | 373 | 356 | -4,6% |
| Харківська область | 3 746 | 2 462 | -34,3% |
| Херсонська область | 5 618 | 4 179 | -25,6% |
| Хмельницька область | 1 667 | 1 353 | -18,8% |
| Черкаська область | 1 813 | 1 617 | -10,8% |
| Чернівецька область | 84 519 | 67 225 | -20,5% |
| Чернігівська область | 806 | 700 | -13,2% |
| Київ (міськрада) | 3 186 | 1 927 | -39,5% |
| Україна | 324 525 | 258 619 | -20,3% |
Динаміка чисельності молдован у деяких регіонах за переписами, тис.:
| 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Одеська область | 125,0 | 6,2% | 136,0 | 5,7% | 143,1 | 5,7% | 144,5 | 5,5% | 123,7 | 5,0% |
| Чернівецька область | 71,6 | 9,2% | 78,4 | 9,3% | 85,0 | 9,5% | 84,5 | 9,0% | 67,2 | 7,3% |
| Миколаївська область | … | … | 5,3 | 0,5% | 8,9 | 0,7% | 16,7 | 1,2% | 13,1 | 1,0% |
| Кіровоградська область | 7,2 | 0,6% | 6,6 | 0,5% | 7,1 | 0,6% | 10,7 | 0,9% | 8,2 | 0,7% |
Урбанізація
Місце проживання молдовського населення за переписом 2001 р.
| Населення | Кількість | |
|---|---|---|
| міського | 73 593 | 28,5% |
| сільського | 185 026 | 71,5% |
| всього | 258 619 | 100.0% |
Вікова структура
Вікова структура молдован України за переписом 2001 року
| Вік | Чисельність,тис. | |
|---|---|---|
| 0-14 | 41 059 | 15,9% |
| 15-64 | 184 055 | 71,2% |
| >65 | 33 505 | 12,9% |
Мова
Рідна мова молдован України за переписами:
| 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|
| молдовська | 83,3% | 79,9% | 78,0% | 70,0% |
| російська | 11,3% | 14,1% | 15,5% | 17,6% |
| українська | 5,2% | 5,7% | 6,1% | 10,7% |
| інша | 0,2% | 0,3% | 0,4% | 1,7% |
За переписом 2001 року, серед молдован України вказали на вільне володіння мовами:
- молдовською - 78,9%
- російською - 71,1%
- українською - 50,7%
Відомі українські молдовани
Джерела та література
- П. Д. Овчаренко. Молдовани в Україні [ 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 33. — .
Література
- Етнонаціональний розвиток України. Терміни, визначення, персоналії // Відп. ред. Ю. І. Римаренко, І. Ф. Курас. — Київ, 1993. — 800 с.
- Заставецька О. В., Заставецький Б. І., Ткач Д. В. Географія населення України. — Тернопіль, 2007.
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 травня 2011. Процитовано 29 липня 2015.
- Енциклопедія українознавства
- Кабузан В.М - Народонаселение Бессарабской области и левобережных районов Приднестровья, конец XVIII-первая половина XIX в
- . Архів оригіналу за 4 лютого 2005. Процитовано 12 травня 2013.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 9 липня 2013.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2013. Процитовано 30 серпня 2013.
- . Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 28 червня 2022.
- Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
- . Архів оригіналу за 1 травня 2013. Процитовано 9 липня 2013.
Посилання
- Сергій Чорний НАЦІОНАЛЬНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ В XX СТОРІЧЧІ
- Етнічні громади в Чернівецькій області [ 22 квітня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Moldovani v Ukrayini moldovska etnichna menshina v Ukrayini zgidno z danimi perepisu naselennya 2001 nalichuye 258 619 osib Moldovani kompaktno prozhivayut v rajonah ukrayinsko moldovskogo etnichnogo prikordonnya na Bukovini i v Bessarabiyi yak v pivnichnij yiyi chastini Hotinshina tak i v pivdennij Budzhak i v etnichnih anklavah na shid vid Dnistra v Pivdennij i menshoyu miroyu Pravoberezhnij Ukrayini Moldovani skladayut najbilshu etnichnu grupu Renijskogo rajonu Odeskoyi oblasti i Novoselickogo rajonu Cherniveckoyi oblasti IstoriyaRozselennya moldovan v URSR za perepisom 1926 Pochatok poselennya moldovan na ukrayinskih zemlyah zokrema na Livoberezhnij Naddnistryanshini ta pivnichnij Bukovinu viklikanij represiyami tureckih zavojovnikiv i posilennyam ekspluataciyi z boku vlasnih gospodariv pripadav na 16 st U 17 18 st moldovski poselennya pochali vinikati na Pravoberezhzhi u mezhirichchi Dnistra i Pivdennogo Bugu Pislya ukazu 1751 r pro prijnyattya do rosijskogo piddanstva serbiv na vijskovu sluzhbu u na pivdennih kordonah Rosijskoyi imperiyi pochalosya pereselennya pravoslavnih vihidciv z Osmanskoyi imperiyi zokrema moldovan z tureckoyi Moldovi na malozaselene stepove Prichornomor yu majbutnyu teritoriyu Hersonskoyi ta Katerinoslavskoyi gubernij U 1754 r na teritoriyi tak zvanoyi Novoyi Serbiyi pivnich majbutnoyi Hersonshini poselilosya 2997 moldovan yaki stanovili 78 vid zagalnoyi kilkosti pereselenciv Za perepisom naselennya 1764 r na teritoriyi majbutnoyi Hersonskoyi guberniyi nalichuvalosya 5 4 tis moldovan cholovichoyi stati 14 3 naselennya voni buli drugoyu za chiselnistyu etnichnoyu grupoyu pislya ukrayinciv 67 9 Na teritoriyi majbutnoyi Katerinoslavskoyi guberniyi u 1763 r nalichuvalosya 825 moldovan 2 74 Z 1763 r po 1784 r moldovske naselennya Prichornomor ya zbilshilosya na 192 z 6227 do 18196 osib cholovichoyi stati Moldovani prozhivali u velikih poselennyah stvorenogo u 1769 r Moldavskogo polku yaki zalishalisya perevazhno moldovskimi i u drugij polovini 19 st 1 a rota Pavlivskij shanec zgodom posad Pavlivsk Novo Pavlivsk suchasna Novoukrayinka 2 a rota Viska Velika Viska 3 a rota Pishanij Brid Dobrovelichkivskij rajon 4 a rota Chornij Tashlik 5 a rota Ternivka Novoarhangelskij rajon 6 a rota Ingulskij shanec Lemkivska mistechko Ingulsk suchasne 7 a rota Dobryanka Vilshanskij rajon 8 a rota Sinyuhin Brid 9 a rota Lipnyazhka Krasna Slobidka 10 a rota Pletenij Tashlik 11 a rota Lisa Gora 12 a rota Suhij Tashlik takozh Glodosi 13 a rota Tishkivka Dobrovelichkivskij rajon 14 a rota Gruzke Kirovogradskij rajon 15 a rota Vilshanka abo Maslov 16 a rota Katerininskij shanec abo Migijsk suchasnij Olviopol Na shodi na zemlyah majbutnih Bahmutskogo i Slov yanoserbskogo povitiv t zv Slov yanoserbiya moldovske naselennya zroslo z 825 do 6032 osib cholovichoyi stati a yih pitoma vaga u naselenni z 2 7 do 5 4 Voni meshkali u 16 naselenih punktah shancyah Slov yanoserbiyi ale stanovili bilshist lishe u 9 2 a rota Vergunske Vergunka zaraz chastina Luganska 3 a rota Verhnye Bilenke Verhnye zaraz u skladi Lisichanska 5 a rota Asesorske Privilne zaraz u skladi Lisichanskoyi miskradi 6 a rota Krimska Yama Krimske 8 a rota Pidgirne zgodom tut pobuduvali misto yake v 1784 1817 rr nosilo nazvu Doneck a potim bulo perejmenovane v Slov yanoserbsk 9 a rota Zhovtij Yar Zhovte 10 a rota Kam yanij Brid zaraz u skladi Luganska 12 a rota Horoshij Yar Horoshe 14 a rota Troyicke Chiselnist1926 257 794 1939 230 698 1959 241 650 1970 265 902 1979 293 576 1989 324 525 2001 258 619 Stanom na 2001 r v Ukrayini prozhivaye 258 6 tis moldovan Koncentruyutsya voni zdebilshogo v rajonah tradicijnogo rozselennya Cherniveckij oblasti 9 naselennya regionu Odeskij oblasti 5 5 Mikolayivskij oblasti 1 3 Ponad 70 zagalnoyi chiselnosti moldovan Ukrayini prozhivalo na teritoriyi Odeskoyi ta Cherniveckoyi oblastej znachno menshe v Doneckij Kirovogradskij Dnipropetrovskij Luganskij oblastyah ta v AR Krim Ponad 6 moldovan prozhivalo v Hersonskij Harkivskij Zaporizkij ta Vinnickij oblastyah ta v m Kiyevi Osoblivistyu suchasnogo rozselennya moldovan v Ukrayini ye te sho v perevazhnij bilshosti predstavniki nazvanoyi nacionalnoyi menshini prozhivayut u silskij miscevosti najbilshe v Odeskij ta Cherniveckij znachna kilkist u selah Kirovogradskoyi Harkivskoyi Mikolayivskoyi Poltavskoyi Hersonskoyi Cherkaskoyi oblastej Tilki v takih industrialnih oblastyah yak Dnipropetrovska Donecka Luganska Zaporizka ta AR Krim bilshist moldovan prozhivaye v miskih poselennyah RozselennyaRozselennya moldovan v Odeskij oblasti za perepisom 2001 r Etnichna mapa pivdnya Odeskoyi oblasti Predmeti tradicijnoyi moldovskoyi kulturi v odeskomu muzeyi Stepovoyi Ukrayini Rozselennya moldovan za regionami za danimi perepisiv naselennya 1989 2001 dinamika AR Krim i Sevastopol 6 609 4 562 31 0 Vinnicka oblast 3 377 2 944 12 8 Volinska oblast 369 303 17 9 Dnipropetrovska oblast 6 636 4 398 33 7 Donecka oblast 13 332 7 171 46 2 Zhitomirska oblast 1 434 1 425 0 6 Zakarpatska oblast 963 516 46 4 Zaporizka oblast 3 428 2 476 27 8 Ivano Frankivska oblast 780 557 28 6 Kiyivska oblast 1 799 1 515 15 8 Kirovogradska oblast 10 694 8 274 22 6 Luganska oblast 5 785 3 252 43 8 Lvivska oblast 2 471 781 68 4 Mikolayivska oblast 16 673 13 171 21 0 Odeska oblast 144 534 123 751 14 4 Poltavska oblast 2 737 2 562 6 4 Rivnenska oblast 424 364 14 2 Sumska oblast 752 778 3 5 Ternopilska oblast 373 356 4 6 Harkivska oblast 3 746 2 462 34 3 Hersonska oblast 5 618 4 179 25 6 Hmelnicka oblast 1 667 1 353 18 8 Cherkaska oblast 1 813 1 617 10 8 Chernivecka oblast 84 519 67 225 20 5 Chernigivska oblast 806 700 13 2 Kiyiv miskrada 3 186 1 927 39 5 Ukrayina 324 525 258 619 20 3 Dinamika chiselnosti moldovan u deyakih regionah za perepisami tis 1959 1970 1979 1989 2001 Odeska oblast 125 0 6 2 136 0 5 7 143 1 5 7 144 5 5 5 123 7 5 0 Chernivecka oblast 71 6 9 2 78 4 9 3 85 0 9 5 84 5 9 0 67 2 7 3 Mikolayivska oblast 5 3 0 5 8 9 0 7 16 7 1 2 13 1 1 0 Kirovogradska oblast 7 2 0 6 6 6 0 5 7 1 0 6 10 7 0 9 8 2 0 7 UrbanizaciyaMisce prozhivannya moldovskogo naselennya za perepisom 2001 r Naselennya Kilkist miskogo 73 593 28 5 silskogo 185 026 71 5 vsogo 258 619 100 0 Vikova strukturaVikova struktura moldovan Ukrayini za perepisom 2001 roku Vik Chiselnist tis 0 14 41 059 15 9 15 64 184 055 71 2 gt 65 33 505 12 9 MovaChastka naselennya sho nazvalo ridnoyu movoyu rumunsku ta moldovsku 2001 r Dokladnishe Moldovska mova v Ukrayini Ridna mova moldovan Ukrayini za perepisami 1970 1979 1989 2001 moldovska 83 3 79 9 78 0 70 0 rosijska 11 3 14 1 15 5 17 6 ukrayinska 5 2 5 7 6 1 10 7 insha 0 2 0 3 0 4 1 7 Za perepisom 2001 roku sered moldovan Ukrayini vkazali na vilne volodinnya movami moldovskoyu 78 9 rosijskoyu 71 1 ukrayinskoyu 50 7 Vidomi ukrayinski moldovaniPetro Bolbochan Sofiya Rotaru Vasil Cushko Ivo Bobul Liliya Sandulesu Alina Grosu Genadij Orbu Georgij Bushan Mikola StrazheskoDzherela ta literaturaP D Ovcharenko Moldovani v Ukrayini 27 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 33 ISBN 978 966 00 1061 1 Literatura Etnonacionalnij rozvitok Ukrayini Termini viznachennya personaliyi Vidp red Yu I Rimarenko I F Kuras Kiyiv 1993 800 s Zastavecka O V Zastaveckij B I Tkach D V Geografiya naselennya Ukrayini Ternopil 2007 Primitki Arhiv originalu za 4 travnya 2011 Procitovano 29 lipnya 2015 Enciklopediya ukrayinoznavstva Kabuzan V M Narodonaselenie Bessarabskoj oblasti i levoberezhnyh rajonov Pridnestrovya konec XVIII pervaya polovina XIX v Arhiv originalu za 4 lyutogo 2005 Procitovano 12 travnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2019 Procitovano 9 lipnya 2013 PDF Arhiv originalu PDF za 3 grudnya 2013 Procitovano 30 serpnya 2013 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2020 Procitovano 28 chervnya 2022 Itogi Vsesoyuznoj perepisi naseleniya 1970 goda Tom IV M Statistika 1973 Arhiv originalu za 1 travnya 2013 Procitovano 9 lipnya 2013 PosilannyaSergij Chornij NACIONALNIJ SKLAD NASELENNYa UKRAYiNI V XX STORIChChI Etnichni gromadi v Cherniveckij oblasti 22 kvitnya 2012 u Wayback Machine Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim