Первома́йськ (Орлик (з 1782 року Ольвіополь) та приєднані містечка Голта, Богопіль) — місто в Україні, центр Первомайської міської громади та Первомайського району. Друге за чисельністю населення місто Миколаївської області. Історично місто є крайньою точкою історико-географічної області Поділля та подільського говору.
Первомайськ | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Область | Миколаївська область | ||||||||
Район | Первомайський район | ||||||||
Громада | Первомайська міська громада | ||||||||
Засноване | 1676 | ||||||||
Статус міста | з 1773 року | ||||||||
Населення | ▼ 66 089 (01.01.2017) | ||||||||
Площа | 25.14 км² | ||||||||
Поштові індекси | 55200-55219 | ||||||||
Телефонний код | +380-5161 | ||||||||
Координати | 48°02′38″ пн. ш. 30°51′00″ сх. д. / 48.04389° пн. ш. 30.85000° сх. д.Координати: 48°02′38″ пн. ш. 30°51′00″ сх. д. / 48.04389° пн. ш. 30.85000° сх. д. | ||||||||
Водойма | Південний Буг, Синюха, Кодима | ||||||||
Назва мешканців | первомайча́нин, первомайча́нка, первомайча́ни | ||||||||
День міста | третя субота вересня | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Первомайськ-на-Бузі | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- залізницею | 315 км | ||||||||
- автошляхами | 169 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- автошляхами | 317 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 55213, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Грушевського, 3 | ||||||||
Вебсторінка | Первомайська міськрада | ||||||||
Міський голова | Демченко Олег Михайлович | ||||||||
Первомайськ у Вікісховищі
|
Назва
- До 1782 року – Орлик.
- 1782–1919 роки – Ольвіополь, назва впроваждено російською імператрицею Катериною II в рамках «Грецького проєкту».
„Таким чином були створені три частини міста – Ольвіополь, Богополь та Голта, які проіснували як окремі поселення до 1919 року. На мітингу 1 травня 1919 року було прийняте рішення (ініціятива) про об’єднання всіх трьох частин в одне місто і в честь дня солідарності трудящих назвати його Первомайськом.“
Історія
Первомайськ пов'язаний з великою кількістю історичних подій та персоналій. Тут сходились кордони Речі Посполитої, Туреччини та Війська Запорозького. У Первомайську виборювали свободу загони ватажка гайдамаків Максима Залізняка та звідси походить персонаж українського фольклору — козак Мамай. А у 1920—1922 роках тут спалахнула «Селянська революція» проти агресивної політики більшовиків.
Рання історія
З середини XIV ст. після битви на Синіх Водах ці землі перебували під владою Литовського князівства, і в 1420 році неподалік від нинішнього Первомайська князь Вітовт побудував арковий міст через Південний Буг, по якому проходив торговельний шлях з Брацлавщини і Київщини до Чорного моря. Після Люблінської унії володіння литовських князів між Південним Бугом, Кодимою та Синюхою (Пн. і Пн-Зх.) відійшли до Речі Посполитої, правобережжя Бугу (нижче за течією від гирла Кодими; Пд-Зх. і Пд.) контролювали кримські татари, а лівобережжя (нижче за течією від гирла Синюхи; Сх.) — запорозькі козаки.
Навесні 1676 року гетьман запорізький Іван Самойлович направив козака Степана Підстреленого із завданням підшукати в гирлі Синюхи поблизу польського і османського кордонів місце для будівництва укріплення. Того ж року й було побудовано фортецю у вигляді правильного восьмикутника. Козаки назвали своє укріплення «Орлик» (від назви місцевого урочища). Замок входив до складу Бугогардівської паланки Запорозької Січі. Майже одразу ж під його захистом тут почали селитися втікачі зі сторони Речі Посполитої та інших місць. Перші хати ставилися на схід від укріплення вздовж Синюхи та Бугу. Нині — це східна частина від вулиці Автодорівської до Київської. У XVIII ст. тут неодноразово зустрічалися представники суміжних держав, які розв'язували межові та інші питання.
У 1754—1759 й 1761—1764 Орел входив до складу Новослобідського козацького полку. У 1764 році в Орлику були засновані прикордонне комісаріатство й митниці. З'являється мануфактурна промисловість, гончарство, ковальство, водяні млини, а одночасно — й купці.
За час свого існування Орликівському шанцю довелося пережити не один напад ворогів. Останнім значним походом ворогів проти фортеці на лівому березі Південного Бугу був напад запеклого ворога наших предків — кримського хана Гірея. Його 70‑тисячна орда у січні 1769 року зруйнувала укріплення, спалила слободу Орлик, а також частину прилеглих сіл. 1770 року Орликівський шанець було відвойовано російською армією Петра Паніна. У 1770 році укріплення було перейменоване в Катериненшанець (Катерининський шанець), 1772 року — слобода Орел була зарахована до розряду міст. У 1781 році поселення дістає назву «Ольвіополь».
У 1762 році козаки й українські кріпаки втікачі на правому османському березі Південного Бугу (на територіях Ханської України) заснували слободу Олта, яка належала Османській імперії. Назва її походить від тюркського слова «олта» — низовина. Відповідно до Ясського договору (1791) Голта була приєднана до Російської імперії.
1750 року на лівому березі Південного Бугу, між гирлами Кодими й Синюхи, Річ Посполита збудувала укріплення й карантинну заставу Богополь. Він започаткував третю частину сучасного Первомайська. Богополь розвивався переважно як торговельно-ремісницьке містечко. На сучасній впритул одна до одної ліпилися крамниці великих і дрібних торговців. Тут же було вісім приватних готелів. А нижче понад Бугом (на теперішній вулиці Кузнечній) працювало понад 30 кузень.
Усі три поселення входили до різних губерній Росії. Так, Ольвіополь був містом Єлисаветградського повіту Херсонської губернії, Богопіль — містечком Балтського повіту (Богопільська волость) Подільської губернії, Голта — казенним селом Ананьївського повіту (Врадіївська волость) Херсонської губернії.
Інтербелум
Ольвіополь, Богопіль та Голта як окремі поселення проіснували до 1919 року. Цього року на мітингу 1 травня була ухвалена пропозиція про об'єднання всіх трьох частин в одне місто і на честь дня солідарності трудящих назвати його Первомайськом.
Президія Українського Центрального Виконавчого комітету 26 липня 1919 року схвалила рішення про утворення повітового міста Первомайська, підпорядкувавши його Одеському губвиконкому.
У 1923 році повітовий Первомайськ стає окружним центром УСРР та районним центром Богопільського району (центром району було приміське село Богополь, тобто (колишнє) містечко Богополь було роздроблене на село і містечко, — яке (останнє) увійшло до складу Первомайська 1919; приміське село Богополь включено до складу Первомайська 1938). До кінця 1925 року тут діяли цегельний, шкіряний, мило- і пивоварний заводи. Працювала дизельна електростанція, яка обслуговувала 450 абонентів.
У квітні 1925 делегати VI окружного з'їзду Рад заклали на березі Південного Бугу гідроелектростанцію потужністю 1200 кВт. У свій час це була найпотужніша в Україні й перша на Південному Бузі.
У 1924—1925 навчальному році діяли чотири семирічних, три початкові школи, сім шкіл лікнепу. У 1922—1924 рр. відкрилися індустріально-технічна, економічна, торгова професійні школи і школа харчовиків. У 1926 почала функціонувати фельдшерсько-акушерська школа.
У 1926 р. став до дії цементно-бетонний завод, який постачав матеріали для промислового та сільського будівництва, поблизу Первомайська відкритий кам'яний кар'єр, машинобудівний завод ім. 25 жовтня освоїв випуск двигунів внутрішнього згорання.
У 1927 був відкритий Первомайський краєзнавчий музей. У ньому було зібрано понад 20 тис. археологічних знахідок та інших історичних матеріалів. Сюди надходили майже всі знахідки Бузькій археологічної експедиції, яка у 1931—1932 роках вивчала береги річки Південний Буг.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 1477 жителів міста.
У 1939 в місті проживало 33 тис. мешканців.
23 лютого 1940 р. Первомайськ віднесли до категорії міст обласного підпорядкування Одеської області.
У 1941 р. в місті було створено , до складу якого увійшло близько двох тисяч мешканців. З 9 по 28 липня 1941 року в місті перебував штаб Південного фронту (командуючий фронтом — генерал армії Іван Тюленєв). Оборону міста здійснювали частини 18-ї армії, на рубежі оборони міста 3 серпня 1941 року був смертельно поранений командир 169-ї стрілецької дивізії генерал-майор Іван Турунов. Німецькі, угорські та румунські війська захопили місто 3 серпня 1941 року.
Лівобережна частина міста (Ольвіополь і Богопіль) ввійшли до генеральної округи Миколаїв Райхскомісаріату Україна як окружний центр однойменної округи. Любашівський, Кривоозерський, Врадіївський, Доманівський райони, правобережна частина Первомайська (Голта) і Первомайського району румунським окупаційним режимом об'єднані в єдину адміністративну одиницю — Голтянський повіт губернаторства Трансністрії. Всього в Первомайську діяли шість підпільних груп, які також підтримували зв'язок з партизанськими загонами «Південний» і «Буревісник» (Саврань), з навколишніх лісів.
22 березня 1944 року війська 5-ї гвардійської армії під командуванням генерал-лейтенанта Олексія Жадова захопили Первомайськ. У боях за місто найбільше відзначились воїни 13-ї гвардійської стрілецької дивізії, 8-ї та 9-ї гвардійських повітряно-десантних дивізій, 29-ї зенітно-артилерійської дивізії.
Післявоєнна доба
У лютому 1954 Первомайськ увійшов до складу Миколаївської області.
У другій половині XX століття Первомайськ стає великим промисловим центром, основними галузями якого є машинобудування, легка, харчова та переробна промисловість. У 1955 в місті вводиться в експлуатацію цукровий завод, а 1956 дав першу продукцію Первомайський молочноконсервний комбінат. У 1961 стала до ладу меблева фабрика. Наприкінці 60-х побудовані каменедробильний завод «Граніт», хлібозавод і овочеконсервний завод. У 1968 р. здана в експлуатацію перша черга заводу «Фрегат», який освоїв виробництво потужних дощувальних установок. У 1976 р. завершено будівництво Первомайського м'ясокомбінату, одного з найбільших в Україні.
Географія
Первомайськ розташований у північно-західній частині Миколаївської області, за 180 км від Миколаєва (автошлях Н24), при злитті річок Південного Бугу та Синюхи, у регіоні, що розташований на межі степу та лісостепу.
Площа міста становить 25,13 км².
Координати міста 48 градусів 3 хвилини північної широти і 30 градусів 51 хвилина східної довготи. Місто розкинулось у місцевості де зливаються річки Південний Буг, Синюха і Кодима.
Рельєф — це хвиляста рівнина, розрізана долинами і балками на окремі водорозділові плато. Місцевість регіону має слабкий уклін у південно-східному напрямку. Середня висота над рівнем моря 200 м.
Природоохоронні території
На території міста розташований ландшафтний заказник місцевого значення Острів Довгий.
Клімат
Місто розташоване у помірній степовій зоні. Клімат континентальний.
Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 20.6 °C (69 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою -4.4 °С (24 °F).
Клімат Первомайська | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середня температура, °C | −4 | −3 | 0 | 8 | 15 | 19 | 21 | 20 | 15 | 9 | 3 | −1 | 8 |
Норма опадів, мм | 38 | 42 | 31 | 33 | 50 | 67 | 58 | 40 | 30 | 28 | 40 | 38 | 493 |
Джерело: Weatherbase |
Населення
Динаміка населення
1897* | 1926 | 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | 2005 | 2016 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
20 694 | 31 683 | 33 000 | 44 000 | 59 000 | 72 416 | 81 652 | 70 170 | 68 178 | 66 606 |
Національний склад населення: українці (85,9 %), росіяни (10,9 %), молдавани (0,3 %), білоруси (0,5 %), представники інших національностей (2,4 %). Українську мову вказали рідною 82,76 %, російську мову — 15,79 % населення міста під час перепису 2001 року.
Національний склад
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:
Національність | Відсоток |
---|---|
українці | 85,88% |
росіяни | 10,90% |
білоруси | 0,50% |
болгари | 0,44% |
молдовани | 0,33% |
євреї | 0,30% |
вірмени | 0,15% |
азербайджанці | 0,12% |
татари | 0,10% |
інші/не вказали | 1,28% |
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Чисельність, осіб | Доля |
---|---|---|
Українська | 58 547 | 82,76% |
Російська | 11 173 | 15,79% |
Білоруська | 109 | 0,15% |
Ромська | 87 | 0,12% |
Румунська | 83 | 0,12% |
Вірменська | 68 | 0,10% |
Болгарська | 66 | 0,09% |
Єврейська | 14 | 0,02% |
Гагаузька | 11 | 0,02% |
Інші/Не вказали | 588 | 0,83% |
Разом | 70 746 | 100% |
Економіка
У місті розташований завод «Фрегат» — велике підприємство, що почало роботу в 1969 році, займалося сільськогосподарським машинобудуванням, виробництвом устаткування для нафтогазового комплексу, а також випуском оцинкованих металоконструкцій.
«Первомайськдизельмаш» (до 1993 року — машинобудівний завод імені 25 Жовтня) зараз випускає дизелі, дизель-генератори, газові двигуни і когенераційні установки, газові плити й інші товари народного вжитку. Підприємство було засноване в 1875 році у с. Голта, Каменомостівської волості Ананьєвського повіту Херсонській губернії на базі майстерень з виробництва землеробських знарядь підприємцем Фрідріхом Гейне.
Одним із лідерів серед підприємств легкої промисловості Миколаївщини є швейна фабрика «Санта-Україна», що веде свою історію з 1945 року.
У місті є декілька підприємств харчової промисловості, зокрема провідне — ЗАТ «Первомайський молочно консервний комбінат». Власники підприємства з 2009 року — батько та син Табалови — найвідоміші «тушки» Верховної Ради 7-го скликання.
Місцевості
- Голта
- Богопіль
- Ольвіополь
- Мікрорайон Фрегат
- Коротченка
- Скала
- Поронівка (Паранівка, Паромівка)
- 22 містечко
- 72 містечко
- Дроздовка
- Грензавод
- Блоква
Освіта та культура
Заклади освіти
- Національного університету кораблебудування ім. Адмірала Макарова.
- Первомайський медичний коледж
- Первомайська філія медичного коледжу «Монада»
Культурні об'єкти
- Філія Центрального музею Збройних Сил України — Музей ракетних військ стратегічного призначення.
- Краєзнавчий музей — експозиція присвячена природі та історії Первомайщини.
- Орликівський шанець — пам'ятка про фортецю «Орлик», яку було збудовано у XVII столітті на схилах Синюхи. Частині міста, що входила до складу козацької держави.
- Меморіальний комплекс «Сквер Перемоги» — знаходиться у центрі міста поряд з площею Тараса Шевченка. У парку розташований пам'ятник воїну-визволителю.
- Первомайський український пересувний робітничо-селянський театр — базувався у Первомайську в 1920-х роках. Очолював театр Володимиром Магаром, згодом Народний артист СРСР.
- Пам'ятник Тарасові Шевченку
Релігія
Православні храми
- Різдвяно-Богородицька церква була збудована 1885 року в Ольвіополі. У 1926 році деякий час до свого арешту настоятелем храму був архімандрит . Зруйнована в 1937 році.
- Свято-Варваринська церква відбудована в мікрорайоні Фрегат у 2005 році взамін дерев'яної козацької, зруйнованої 1967 року. Діюча.
- Свято-Миколаївська церква відбудована в мікрорайоні Коротченка замість зруйнованої в 1944 році. Діюча.
- Свято-Михайлівська церква — діючий храм у мікрорайоні Скала. Першу цеглину в будівництво церкви покладено 1998 року. Завершено будівництво в 2008 році.
- Свято-Покровська церква — найстаріший з нині діючих храмів міста. Збудована в Богополі 1805 року в стилі класицизму. У 1839 році поруч з церквою побудовано дзвіницю.
- Свято-Варваринська церква
- Свято-Михайлівська церква
- Свято-Покровська церква з дзвіницею
- Свято-Миколаївська церква
Засоби масової інформації
Телебачення
- Телеканал «Твій Всесвіт» — виробництво власних програм і трансляція в кабельних та цифрових мережах (тимчасово не мовить).
FM-радіомовлення
На території міста в межах радіочастот FM-діапазону своє мовлення проводять 8 всеукраїнських та регіональних радіостанцій:
№п/п | Назва | Частота, МГц | Потужність, кВт | Адреса вежі | Передавач |
---|---|---|---|---|---|
1 | «Radio ROKS» | 91,3 | 0,25 | вул. Корабельна 19-А | РПЦ «Всесвіт» |
2 | «Радіо Культура» | 92,2 | 0,1 | Підгороднянське шосе 13 | МФКРРТ |
3 | «Радіо Байрактар» | 100,4 | 0,25 | вул. Корабельна 19-А | РПЦ «Всесвіт» |
4 | «Хіт FM» | 100,9 | 0,1 | вул. Корабельна 19-А | РПЦ «Всесвіт» |
5 | «Мелодія FM» | 102,9 | 0,25 | вул. Корабельна 19-А | РПЦ «Всесвіт» |
6 | 104,5 | 0,25 | Підгороднянське шосе 13 | МФКРРТ | |
7 | «Radio Relax» | 105,5 | 0,5 | вул. Корабельна 19-А | РПЦ «Всесвіт» |
8 | «Українське радіо Миколаїв» | 105,9 | 0,1 | Підгороднянське шосе 13 | МФКРРТ |
9 | «DJ FM» (план) | 107,4 | 0,1 | вул. Корабельна 19-А | РПЦ «Всесвіт» |
Друковані медіа
Часописи «911», «Вісник Первомайська», «ТВ Всесвіт», , інформаційно-рекламне видання «Імідж Первомайська», рекламно-інформаційний часопис «БЕРИ» (російською мовою).
Інтернет-видання
Гард.City — міське інтернет-видання, запущене у серпні 2019 року колективом ТОВ "ТКМ «Всесвіт» та Агенцією розвитку локальних медіа «Або».
Галерея
- Вулиця Київська. Відділення Укрсоцбанку.
-
-
-
-
-
- Колишній водний млин.
- Сквер Перемоги. Монумент Визволителю.
- Сквер Слави. Пам'ятник загиблим землякам.
- Сквер Слави. Алея загиблих.
- Сквер Визволення. Гармата.
- Сквер Танкістів. Танк ІС-3.
Відомі особистості
Уродженці
- Андреєв Анатолій Йосипович (1900—1973) — радянський військовий діяч, генерал-лейтенант (1945).
- Аркушенко Володимир Прокопович (1925—1977) — український актор, народний артист УРСР (1969);
- Анненський Ісидор Маркович (1906—1977) — радянський кінорежисер і сценарист, заслужений діяч мистецтв РРФСР (1971);
- Антонюк Андрій Данилович (1943—2013) — український художник, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка (1994), заслужений художник України (1989), лауреат премії імені Василя Стуса (1993), народний художник України (2007);
- Бродецький Зеліг (1888—1954) — британський математик та сіоністський діяч, професор, президент Єврейського університету у Єрусалимі;
- Валь Едгар де (1867—1948) — професор математики і фізики, лінгвіст, засновник міжнародної штучної мови окциденталь (інтерлінгва);
- Вілінський Микола Миколайович (1888—1956) — український композитор і видатний педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1951);
- Вінграновський Микола Степанович (1936—2004) — український поет, прозаїк, актор, кінорежисер. Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1984);
- Вінницький Мойсей Вольфович (1891—1919) — командир 54-го імені Леніна радянського революційного полку, сформованого з одеських анархістів, кримінальних елементів та студентів Новоросійського університету. У період до Жовтневого заколоту у Росії здобув визнання як відомий одеський кримінальний нападник;
- Гаркавенко Іван Петрович (1918—2008) — — воїн-залізничник, командир взводу, Герой Соціалістичної Праці (1943);
- Асіа Гранатурофф (1911—1982) — французька актриса, митець, модель Асіа початку 1930-х років;
- Драгомирецький Володимир Порфирович (1914—1979) — генерал-лейтенант авіації, Герой Радянського Союзу (1944), Заслужений військовий льотчик СРСР (1965);
- Зелінський Ігор Петрович (1933—2002) — доктор геолого-мінералогічних наук, академік, ректор Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова, заслужений діяч науки і техніки України.
- Камінський Валерій Віталійович (1945) — український військовик, генерал-лейтенант.
- Кочо Валентин Степанович (1913—1990) — засновник і завідувач кафедрою АТЕП теплоенергетичного факультету Київського політехнічного інституту, доктор технічних наук, професор.
- Лобов Яків Михайлович (1924—1945) — командир танкової роти, Герой Радянського Союзу (1945, посмертно);
- Мельник Яків Іванович (1890—1982) — організатор та керівник партизанського руху в Україні, командир Вінницько-Сумського з'єднання партизанських загонів, полковник.
- Паламарчук Георгій Михайлович (1919—2007) — командир торпедного катера, Герой Радянського Союзу (1944);
- Песке Жан (1870—1949) — французький живописець, графік, пастеліст, гравер;
- Побережченко Сергій Володимирович (1965) — український тренер, волейболіст, Заслужений тренер України;
- Польовий Лазар Львович (1928—2020) — молдовський радянський історик-медієвіст, археолог і нумізмат;
- Черевичний Іван Іванович (1909—1971) — радянський полярний льотчик, Герой Радянського Союзу (1949);
Поховані в місті
- Вербовий Олексій Петрович (1899—1978) — працівник сільського господарства, Герой Соціалістичної Праці.
- Гацуц Митрофан Петрович (1905—1980) — працівник сільського господарства, Герой Соціалістичної Праці.
- Дорошенко Світлана Тимофіївна (1937—2013) — літературний критик, публіцист;
- Жигайлов Микола Миколайович (1904—1971) — генерал-майор, колишній командир 46-ї ракетної дивізії.
- Завадський Володимир Георгійович (1919—1992) — льотчик-розвідник, Герой Радянського Союзу (1944), учасник визволення м. Первомайська;
- Зарницька Єфросинія Пилипівна (1867—1936) — українська театральна актриса і співачка;
- Калашнікова Тетяна Василівна (1929—2005) — працівник сільського господарства, Герой Соціалістичної Праці.
- Карлюга Євгенія Кирилівна (1899—1976) — працівник сільського господарства, Герой Соціалістичної Праці.
- Крижанівський Сава Полікарпович (1914—1970) — командир взводу автоматників, Герой Радянського Союзу (1944);
- Кузнецов Володимир Іванович (1916—1987) — командир стрілецького взводу, Герой Радянського Союзу (1944), учасник визволення Миколаївщини;
- Мельник Яків Іванович (1903—1955) — працівник сільського господарства, Герой Соціалістичної Праці.
- Миронов Олексій Феодосійович (1933—2008) — працівник промисловості, Герой Соціалістичної Праці.
- Осипов Валентин Маркович (1922—2007) — генерал-майор, колишній командир 43-ї гвардійської ракетної дивізії.
- Слабченко Михайло Єлисейович (1882—1952) — український вчений-історик, академік ВУАН (1929), репресований;
- Теодор Михайло Миколайович (1924—1992) — працівник сільського господарства, Герой Соціалістичної Праці.
- Цушко Харлампій Іванович (1922—1999) — працівник сільського господарства, Герой Соціалістичної Праці.
- Шелякін Василь Микитович (1922—2000) — артилерист-розвідник, кавалер ордена Слави 3-х ступенів, учасник визволення Миколаївщини.
У місті тривалий час мешкали
- Валянський Михайло Якович (1915—1987) — командир кулеметного взводу, Герой Радянського Союзу (1946);
- Дорошенко Світлана Тимофіївна (1937—2013) — літературний критик, публіцист;
- Різників Олексій Сергійович (народ. 1937 р.) — український поет, правозахисник. Член спілки письменників України. Лауреат премії ім. П. Тичини.
- Тараненко Василь Григорович (1914—1991) — розвідник, кавалер ордена Слави 3-х ступенів.
Почесні громадяни
Першим «почесним громадянином» Первомайська став гвардії полковник І. О. Самчук. Це звання йому було присвоєне на сесії Первомайської міської ради депутатів трудящих у лютому 1973 року.
Всього впродовж 1970-1980-х років це звання було присвоєне одинадцятьом колишнім військовикам, які брали участь в окупації міста в березні 1944 року, у тому числі трьом жінкам.
Міста-побратими
Див. також
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- Первомайськ.МК.УА. Історія виникнення. Офіційний сайт Первомайської міської ради |Первомайськ.МК.УА (ua) . Процитовано 13 вересня 2023.
- Гайда до Первомайська! Путівник містом, що стоїть на трьох річках. Гард.City (рос.). Процитовано 22 січня 2020.
- Первомайськ — назва.
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25 жовтня 1938 р. «Про поширення меж міст Одеси та Першомайська Одеської області»
- Первомайськ. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - .
Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 10 (73). — 29 березня. — С. 4. - Клімат Первомайська
- World Gazetteer [1][недоступне посилання з грудня 2021] Population Statistics [2] [ 2018-09-17 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 24 жовтня 2016.
- Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- «Герої дня» — Табалови. Хто ж вони?
- див. Богопільська волость
- див. (Єлисаветградський повіт#Міста повіту та поселення, напряму підпорядковані повітовим чи заштатним містам)
- . Архів оригіналу за 23 червня 2017. Процитовано 18 липня 2019.
- Гард.City — хто ми і про що пишемо. Гард.City (рос.). Процитовано 12 грудня 2019.
- Добрич, Община град. ПЪРВОМАЙСК | Община град Добрич. www.dobrich.org. Процитовано 28 березня 2016.
Джерела та література
- Верменич Я. В. Первомайськ // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 116. — .
- «История городов и сёл Украинской ССР. Николаевская область» — Киев: Институт истории академии наук УССР, 1981.
- Войтенко В. Л. «На три держави півень тут співав…» — Первомайськ, 2007.
- Бундюков А. Т., Кравченко М. В. «Сыновняя верность Отчизне» (очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Николаевской области) — Одеса: Маяк, 1982.
- «Золоті зірки Миколаївщини» (енциклопедичне видання) — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Первомайськ (Миколаївська область) |
- Офіційний сайт міста
- Вибори до Верховної Ради 2012 ОВО № 132 м. Первомайськ
- ПЕРВОМАЙСК ПРИЗНАЛ РОССИЮ АГРЕССОРОМ
- Інформаційний портал міста
- Довідкова, номери телефонів на сайті міста Первомайська.: Компанії, сервіси, обслуговування і магазини у Первомайську. Відгуки.
- Гард.City — інтернет-видання про життя Первомайська та району.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pervomajsk Pervoma jsk Orlik z 1782 roku Olviopol ta priyednani mistechka Golta Bogopil misto v Ukrayini centr Pervomajskoyi miskoyi gromadi ta Pervomajskogo rajonu Druge za chiselnistyu naselennya misto Mikolayivskoyi oblasti Istorichno misto ye krajnoyu tochkoyu istoriko geografichnoyi oblasti Podillya ta podilskogo govoru Pervomajsk Gerb Pervomajska Prapor Pervomajska Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Mikolayivska oblast Rajon Pervomajskij rajon Gromada Pervomajska miska gromada Zasnovane 1676 Status mista z 1773 roku Naselennya 66 089 01 01 2017 Plosha 25 14 km Poshtovi indeksi 55200 55219 Telefonnij kod 380 5161 Koordinati 48 02 38 pn sh 30 51 00 sh d 48 04389 pn sh 30 85000 sh d 48 04389 30 85000 Koordinati 48 02 38 pn sh 30 51 00 sh d 48 04389 pn sh 30 85000 sh d 48 04389 30 85000 Vodojma Pivdennij Bug Sinyuha Kodima Nazva meshkanciv pervomajcha nin pervomajcha nka pervomajcha ni Den mista tretya subota veresnya Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Pervomajsk na Buzi Do obl resp centru zalizniceyu 315 km avtoshlyahami 169 km Do Kiyeva avtoshlyahami 317 km Miska vlada Adresa 55213 Mikolayivska obl m Pervomajsk vul Grushevskogo 3 Vebstorinka Pervomajska miskrada Miskij golova Demchenko Oleg Mihajlovich Pervomajsk u Vikishovishi Karta Pervomajsk PervomajskNazvaDo 1782 roku Orlik 1782 1919 roki Olviopol nazva vprovazhdeno rosijskoyu imperatriceyu Katerinoyu II v ramkah Greckogo proyektu 1919 roku perejmenovano v Pervomajsk do skladu uvijshli mistechka Bogopil ta Golta Takim chinom buli stvoreni tri chastini mista Olviopol Bogopol ta Golta yaki proisnuvali yak okremi poselennya do 1919 roku Na mitingu 1 travnya 1919 roku bulo prijnyate rishennya iniciyativa pro ob yednannya vsih troh chastin v odne misto i v chest dnya solidarnosti trudyashih nazvati jogo Pervomajskom IstoriyaPervomajsk pov yazanij z velikoyu kilkistyu istorichnih podij ta personalij Tut shodilis kordoni Rechi Pospolitoyi Turechchini ta Vijska Zaporozkogo U Pervomajsku viboryuvali svobodu zagoni vatazhka gajdamakiv Maksima Zaliznyaka ta zvidsi pohodit personazh ukrayinskogo folkloru kozak Mamaj A u 1920 1922 rokah tut spalahnula Selyanska revolyuciya proti agresivnoyi politiki bilshovikiv Rannya istoriya Pervomajska miska rada Z seredini XIV st pislya bitvi na Sinih Vodah ci zemli perebuvali pid vladoyu Litovskogo knyazivstva i v 1420 roci nepodalik vid ninishnogo Pervomajska knyaz Vitovt pobuduvav arkovij mist cherez Pivdennij Bug po yakomu prohodiv torgovelnij shlyah z Braclavshini i Kiyivshini do Chornogo morya Pislya Lyublinskoyi uniyi volodinnya litovskih knyaziv mizh Pivdennim Bugom Kodimoyu ta Sinyuhoyu Pn i Pn Zh vidijshli do Rechi Pospolitoyi pravoberezhzhya Bugu nizhche za techiyeyu vid girla Kodimi Pd Zh i Pd kontrolyuvali krimski tatari a livoberezhzhya nizhche za techiyeyu vid girla Sinyuhi Sh zaporozki kozaki Navesni 1676 roku getman zaporizkij Ivan Samojlovich napraviv kozaka Stepana Pidstrelenogo iz zavdannyam pidshukati v girli Sinyuhi poblizu polskogo i osmanskogo kordoniv misce dlya budivnictva ukriplennya Togo zh roku j bulo pobudovano fortecyu u viglyadi pravilnogo vosmikutnika Kozaki nazvali svoye ukriplennya Orlik vid nazvi miscevogo urochisha Zamok vhodiv do skladu Bugogardivskoyi palanki Zaporozkoyi Sichi Majzhe odrazu zh pid jogo zahistom tut pochali selitisya vtikachi zi storoni Rechi Pospolitoyi ta inshih misc Pershi hati stavilisya na shid vid ukriplennya vzdovzh Sinyuhi ta Bugu Nini ce shidna chastina vid vulici Avtodorivskoyi do Kiyivskoyi U XVIII st tut neodnorazovo zustrichalisya predstavniki sumizhnih derzhav yaki rozv yazuvali mezhovi ta inshi pitannya U 1754 1759 j 1761 1764 Orel vhodiv do skladu Novoslobidskogo kozackogo polku U 1764 roci v Orliku buli zasnovani prikordonne komisariatstvo j mitnici Z yavlyayetsya manufakturna promislovist goncharstvo kovalstvo vodyani mlini a odnochasno j kupci Za chas svogo isnuvannya Orlikivskomu shancyu dovelosya perezhiti ne odin napad vorogiv Ostannim znachnim pohodom vorogiv proti forteci na livomu berezi Pivdennogo Bugu buv napad zapeklogo voroga nashih predkiv krimskogo hana Gireya Jogo 70 tisyachna orda u sichni 1769 roku zrujnuvala ukriplennya spalila slobodu Orlik a takozh chastinu prileglih sil 1770 roku Orlikivskij shanec bulo vidvojovano rosijskoyu armiyeyu Petra Panina U 1770 roci ukriplennya bulo perejmenovane v Katerinenshanec Katerininskij shanec 1772 roku sloboda Orel bula zarahovana do rozryadu mist U 1781 roci poselennya distaye nazvu Olviopol U 1762 roci kozaki j ukrayinski kripaki vtikachi na pravomu osmanskomu berezi Pivdennogo Bugu na teritoriyah Hanskoyi Ukrayini zasnuvali slobodu Olta yaka nalezhala Osmanskij imperiyi Nazva yiyi pohodit vid tyurkskogo slova olta nizovina Vidpovidno do Yasskogo dogovoru 1791 Golta bula priyednana do Rosijskoyi imperiyi 1750 roku na livomu berezi Pivdennogo Bugu mizh girlami Kodimi j Sinyuhi Rich Pospolita zbuduvala ukriplennya j karantinnu zastavu Bogopol Vin zapochatkuvav tretyu chastinu suchasnogo Pervomajska Bogopol rozvivavsya perevazhno yak torgovelno remisnicke mistechko Na suchasnij vpritul odna do odnoyi lipilisya kramnici velikih i dribnih torgovciv Tut zhe bulo visim privatnih goteliv A nizhche ponad Bugom na teperishnij vulici Kuznechnij pracyuvalo ponad 30 kuzen Usi tri poselennya vhodili do riznih gubernij Rosiyi Tak Olviopol buv mistom Yelisavetgradskogo povitu Hersonskoyi guberniyi Bogopil mistechkom Baltskogo povitu Bogopilska volost Podilskoyi guberniyi Golta kazennim selom Ananyivskogo povitu Vradiyivska volost Hersonskoyi guberniyi Interbelum Olviopol Bogopil ta Golta yak okremi poselennya proisnuvali do 1919 roku Cogo roku na mitingu 1 travnya bula uhvalena propoziciya pro ob yednannya vsih troh chastin v odne misto i na chest dnya solidarnosti trudyashih nazvati jogo Pervomajskom Prezidiya Ukrayinskogo Centralnogo Vikonavchogo komitetu 26 lipnya 1919 roku shvalila rishennya pro utvorennya povitovogo mista Pervomajska pidporyadkuvavshi jogo Odeskomu gubvikonkomu U 1923 roci povitovij Pervomajsk staye okruzhnim centrom USRR ta rajonnim centrom Bogopilskogo rajonu centrom rajonu bulo primiske selo Bogopol tobto kolishnye mistechko Bogopol bulo rozdroblene na selo i mistechko yake ostannye uvijshlo do skladu Pervomajska 1919 primiske selo Bogopol vklyucheno do skladu Pervomajska 1938 Do kincya 1925 roku tut diyali cegelnij shkiryanij milo i pivovarnij zavodi Pracyuvala dizelna elektrostanciya yaka obslugovuvala 450 abonentiv U kvitni 1925 delegati VI okruzhnogo z yizdu Rad zaklali na berezi Pivdennogo Bugu gidroelektrostanciyu potuzhnistyu 1200 kVt U svij chas ce bula najpotuzhnisha v Ukrayini j persha na Pivdennomu Buzi U 1924 1925 navchalnomu roci diyali chotiri semirichnih tri pochatkovi shkoli sim shkil liknepu U 1922 1924 rr vidkrilisya industrialno tehnichna ekonomichna torgova profesijni shkoli i shkola harchovikiv U 1926 pochala funkcionuvati feldshersko akusherska shkola U 1926 r stav do diyi cementno betonnij zavod yakij postachav materiali dlya promislovogo ta silskogo budivnictva poblizu Pervomajska vidkritij kam yanij kar yer mashinobudivnij zavod im 25 zhovtnya osvoyiv vipusk dviguniv vnutrishnogo zgorannya U 1927 buv vidkritij Pervomajskij krayeznavchij muzej U nomu bulo zibrano ponad 20 tis arheologichnih znahidok ta inshih istorichnih materialiv Syudi nadhodili majzhe vsi znahidki Buzkij arheologichnoyi ekspediciyi yaka u 1931 1932 rokah vivchala beregi richki Pivdennij Bug Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 1477 zhiteliv mista U 1939 v misti prozhivalo 33 tis meshkanciv 23 lyutogo 1940 r Pervomajsk vidnesli do kategoriyi mist oblasnogo pidporyadkuvannya Odeskoyi oblasti Druga svitova vijna U 1941 r v misti bulo stvoreno do skladu yakogo uvijshlo blizko dvoh tisyach meshkanciv Z 9 po 28 lipnya 1941 roku v misti perebuvav shtab Pivdennogo frontu komanduyuchij frontom general armiyi Ivan Tyulenyev Oboronu mista zdijsnyuvali chastini 18 yi armiyi na rubezhi oboroni mista 3 serpnya 1941 roku buv smertelno poranenij komandir 169 yi strileckoyi diviziyi general major Ivan Turunov Nimecki ugorski ta rumunski vijska zahopili misto 3 serpnya 1941 roku Livoberezhna chastina mista Olviopol i Bogopil vvijshli do generalnoyi okrugi Mikolayiv Rajhskomisariatu Ukrayina yak okruzhnij centr odnojmennoyi okrugi Lyubashivskij Krivoozerskij Vradiyivskij Domanivskij rajoni pravoberezhna chastina Pervomajska Golta i Pervomajskogo rajonu rumunskim okupacijnim rezhimom ob yednani v yedinu administrativnu odinicyu Goltyanskij povit gubernatorstva Transnistriyi Vsogo v Pervomajsku diyali shist pidpilnih grup yaki takozh pidtrimuvali zv yazok z partizanskimi zagonami Pivdennij i Burevisnik Savran z navkolishnih lisiv 22 bereznya 1944 roku vijska 5 yi gvardijskoyi armiyi pid komanduvannyam general lejtenanta Oleksiya Zhadova zahopili Pervomajsk U boyah za misto najbilshe vidznachilis voyini 13 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi 8 yi ta 9 yi gvardijskih povitryano desantnih divizij 29 yi zenitno artilerijskoyi diviziyi Pislyavoyenna doba U lyutomu 1954 Pervomajsk uvijshov do skladu Mikolayivskoyi oblasti U drugij polovini XX stolittya Pervomajsk staye velikim promislovim centrom osnovnimi galuzyami yakogo ye mashinobuduvannya legka harchova ta pererobna promislovist U 1955 v misti vvoditsya v ekspluataciyu cukrovij zavod a 1956 dav pershu produkciyu Pervomajskij molochnokonservnij kombinat U 1961 stala do ladu mebleva fabrika Naprikinci 60 h pobudovani kamenedrobilnij zavod Granit hlibozavod i ovochekonservnij zavod U 1968 r zdana v ekspluataciyu persha cherga zavodu Fregat yakij osvoyiv virobnictvo potuzhnih doshuvalnih ustanovok U 1976 r zaversheno budivnictvo Pervomajskogo m yasokombinatu odnogo z najbilshih v Ukrayini GeografiyaOstriv Dovgij Pervomajsk roztashovanij u pivnichno zahidnij chastini Mikolayivskoyi oblasti za 180 km vid Mikolayeva avtoshlyah N24 pri zlitti richok Pivdennogo Bugu ta Sinyuhi u regioni sho roztashovanij na mezhi stepu ta lisostepu Plosha mista stanovit 25 13 km Koordinati mista 48 gradusiv 3 hvilini pivnichnoyi shiroti i 30 gradusiv 51 hvilina shidnoyi dovgoti Misto rozkinulos u miscevosti de zlivayutsya richki Pivdennij Bug Sinyuha i Kodima Relyef ce hvilyasta rivnina rozrizana dolinami i balkami na okremi vodorozdilovi plato Miscevist regionu maye slabkij uklin u pivdenno shidnomu napryamku Serednya visota nad rivnem morya 200 m Prirodoohoronni teritoriyi Na teritoriyi mista roztashovanij landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Ostriv Dovgij Klimat Misto roztashovane u pomirnij stepovij zoni Klimat kontinentalnij Najteplishij misyac lipen z serednoyu temperaturoyu 20 6 C 69 F Najholodnishij misyac sichen z serednoyu temperaturoyu 4 4 S 24 F Klimat Pervomajska Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednya temperatura C 4 3 0 8 15 19 21 20 15 9 3 1 8 Norma opadiv mm 38 42 31 33 50 67 58 40 30 28 40 38 493 Dzherelo WeatherbaseNaselennyaDinamika naselennya 1897 1926 1939 1959 1970 1979 1989 2001 2005 2016 20 694 31 683 33 000 44 000 59 000 72 416 81 652 70 170 68 178 66 606 Zagalna chiselnist naselennya Olviopolya Bogopolya ta Golti yaki stali v podalshomu osnovoyu formuvannya Pervomajska Nacionalnij sklad naselennya ukrayinci 85 9 rosiyani 10 9 moldavani 0 3 bilorusi 0 5 predstavniki inshih nacionalnostej 2 4 Ukrayinsku movu vkazali ridnoyu 82 76 rosijsku movu 15 79 naselennya mista pid chas perepisu 2001 roku Nacionalnij sklad Rozpodil naselennya za nacionalnistyu za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Vidsotok ukrayinci 85 88 rosiyani 10 90 bilorusi 0 50 bolgari 0 44 moldovani 0 33 yevreyi 0 30 virmeni 0 15 azerbajdzhanci 0 12 tatari 0 10 inshi ne vkazali 1 28 Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib Dolya Ukrayinska 58 547 82 76 Rosijska 11 173 15 79 Biloruska 109 0 15 Romska 87 0 12 Rumunska 83 0 12 Virmenska 68 0 10 Bolgarska 66 0 09 Yevrejska 14 0 02 Gagauzka 11 0 02 Inshi Ne vkazali 588 0 83 Razom 70 746 100 EkonomikaU misti roztashovanij zavod Fregat velike pidpriyemstvo sho pochalo robotu v 1969 roci zajmalosya silskogospodarskim mashinobuduvannyam virobnictvom ustatkuvannya dlya naftogazovogo kompleksu a takozh vipuskom ocinkovanih metalokonstrukcij Pervomajskdizelmash do 1993 roku mashinobudivnij zavod imeni 25 Zhovtnya zaraz vipuskaye dizeli dizel generatori gazovi dviguni i kogeneracijni ustanovki gazovi pliti j inshi tovari narodnogo vzhitku Pidpriyemstvo bulo zasnovane v 1875 roci u s Golta Kamenomostivskoyi volosti Ananyevskogo povitu Hersonskij guberniyi na bazi majsteren z virobnictva zemlerobskih znaryad pidpriyemcem Fridrihom Gejne Odnim iz lideriv sered pidpriyemstv legkoyi promislovosti Mikolayivshini ye shvejna fabrika Santa Ukrayina sho vede svoyu istoriyu z 1945 roku U misti ye dekilka pidpriyemstv harchovoyi promislovosti zokrema providne ZAT Pervomajskij molochno konservnij kombinat Vlasniki pidpriyemstva z 2009 roku batko ta sin Tabalovi najvidomishi tushki Verhovnoyi Radi 7 go sklikannya MiscevostiVid na i stav u mikrorajoni Fregat Golta Bogopil Olviopol Mikrorajon Fregat Korotchenka Skala Poronivka Paranivka Paromivka 22 mistechko 72 mistechko Drozdovka Grenzavod BlokvaOsvita ta kulturaZakladi osviti Dokladnishe Nacionalnogo universitetu korablebuduvannya im Admirala Makarova Pervomajskij medichnij koledzh Pervomajska filiya medichnogo koledzhu Monada Kulturni ob yekti Filiya Centralnogo muzeyu Zbrojnih Sil Ukrayini Muzej raketnih vijsk strategichnogo priznachennya Krayeznavchij muzej ekspoziciya prisvyachena prirodi ta istoriyi Pervomajshini Orlikivskij shanec pam yatka pro fortecyu Orlik yaku bulo zbudovano u XVII stolitti na shilah Sinyuhi Chastini mista sho vhodila do skladu kozackoyi derzhavi Memorialnij kompleks Skver Peremogi znahoditsya u centri mista poryad z plosheyu Tarasa Shevchenka U parku roztashovanij pam yatnik voyinu vizvolitelyu Pervomajskij ukrayinskij peresuvnij robitnicho selyanskij teatr bazuvavsya u Pervomajsku v 1920 h rokah Ocholyuvav teatr Volodimirom Magarom zgodom Narodnij artist SRSR Pam yatnik Tarasovi ShevchenkuReligiyaPravoslavni hrami Rizdvyano Bogorodicka cerkva bula zbudovana 1885 roku v Olviopoli U 1926 roci deyakij chas do svogo areshtu nastoyatelem hramu buv arhimandrit Zrujnovana v 1937 roci Svyato Varvarinska cerkva vidbudovana v mikrorajoni Fregat u 2005 roci vzamin derev yanoyi kozackoyi zrujnovanoyi 1967 roku Diyucha Svyato Mikolayivska cerkva vidbudovana v mikrorajoni Korotchenka zamist zrujnovanoyi v 1944 roci Diyucha Svyato Mihajlivska cerkva diyuchij hram u mikrorajoni Skala Pershu ceglinu v budivnictvo cerkvi pokladeno 1998 roku Zaversheno budivnictvo v 2008 roci Svyato Pokrovska cerkva najstarishij z nini diyuchih hramiv mista Zbudovana v Bogopoli 1805 roku v stili klasicizmu U 1839 roci poruch z cerkvoyu pobudovano dzvinicyu Svyato Varvarinska cerkva Svyato Mihajlivska cerkva Svyato Pokrovska cerkva z dzviniceyu Svyato Mikolayivska cerkvaZasobi masovoyi informaciyiTelebachennya Telekanal Tvij Vsesvit virobnictvo vlasnih program i translyaciya v kabelnih ta cifrovih merezhah timchasovo ne movit FM radiomovlennya Dokladnishe Ukrayinski radiostanciyi Na teritoriyi mista v mezhah radiochastot FM diapazonu svoye movlennya provodyat 8 vseukrayinskih ta regionalnih radiostancij p p Nazva Chastota MGc Potuzhnist kVt Adresa vezhi Peredavach 1 Radio ROKS 91 3 0 25 vul Korabelna 19 A RPC Vsesvit 2 Radio Kultura 92 2 0 1 Pidgorodnyanske shose 13 MFKRRT 3 Radio Bajraktar 100 4 0 25 vul Korabelna 19 A RPC Vsesvit 4 Hit FM 100 9 0 1 vul Korabelna 19 A RPC Vsesvit 5 Melodiya FM 102 9 0 25 vul Korabelna 19 A RPC Vsesvit 6 104 5 0 25 Pidgorodnyanske shose 13 MFKRRT 7 Radio Relax 105 5 0 5 vul Korabelna 19 A RPC Vsesvit 8 Ukrayinske radio Mikolayiv 105 9 0 1 Pidgorodnyanske shose 13 MFKRRT 9 DJ FM plan 107 4 0 1 vul Korabelna 19 A RPC Vsesvit Drukovani media Chasopisi 911 Visnik Pervomajska TV Vsesvit informacijno reklamne vidannya Imidzh Pervomajska reklamno informacijnij chasopis BERI rosijskoyu movoyu Internet vidannya Gard City miske internet vidannya zapushene u serpni 2019 roku kolektivom TOV TKM Vsesvit ta Agenciyeyu rozvitku lokalnih media Abo GalereyaVulicya Kiyivska Viddilennya Ukrsocbanku Landshaftnij zakaznik Ostriv Dovgij Miskij park kulturi i vidpochinku Molodizhnij Miskij park kulturi i vidpochinku Molodizhnij Miskij park kulturi i vidpochinku Druzhba narodiv Pam yatnik Tarasovi Shevchenku Kolishnij vodnij mlin Skver Peremogi Monument Vizvolitelyu Skver Slavi Pam yatnik zagiblim zemlyakam Skver Slavi Aleya zagiblih Skver Vizvolennya Garmata Skver Tankistiv Tank IS 3 Vidomi osobistostiUrodzhenci Andreyev Anatolij Josipovich 1900 1973 radyanskij vijskovij diyach general lejtenant 1945 Arkushenko Volodimir Prokopovich 1925 1977 ukrayinskij aktor narodnij artist URSR 1969 Annenskij Isidor Markovich 1906 1977 radyanskij kinorezhiser i scenarist zasluzhenij diyach mistectv RRFSR 1971 Antonyuk Andrij Danilovich 1943 2013 ukrayinskij hudozhnik laureat Derzhavnoyi premiyi im T G Shevchenka 1994 zasluzhenij hudozhnik Ukrayini 1989 laureat premiyi imeni Vasilya Stusa 1993 narodnij hudozhnik Ukrayini 2007 Brodeckij Zelig 1888 1954 britanskij matematik ta sionistskij diyach profesor prezident Yevrejskogo universitetu u Yerusalimi Val Edgar de 1867 1948 profesor matematiki i fiziki lingvist zasnovnik mizhnarodnoyi shtuchnoyi movi okcidental interlingva Kompozitor Mikola Vilinskij Vilinskij Mikola Mikolajovich 1888 1956 ukrayinskij kompozitor i vidatnij pedagog Zasluzhenij diyach mistectv URSR 1951 Vingranovskij Mikola Stepanovich 1936 2004 ukrayinskij poet prozayik aktor kinorezhiser Laureat Derzhavnoyi premiyi URSR im T G Shevchenka 1984 Vinnickij Mojsej Volfovich 1891 1919 komandir 54 go imeni Lenina radyanskogo revolyucijnogo polku sformovanogo z odeskih anarhistiv kriminalnih elementiv ta studentiv Novorosijskogo universitetu U period do Zhovtnevogo zakolotu u Rosiyi zdobuv viznannya yak vidomij odeskij kriminalnij napadnik Garkavenko Ivan Petrovich 1918 2008 voyin zaliznichnik komandir vzvodu Geroj Socialistichnoyi Praci 1943 Asia Granaturoff 1911 1982 francuzka aktrisa mitec model Asia pochatku 1930 h rokiv Dragomireckij Volodimir Porfirovich 1914 1979 general lejtenant aviaciyi Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 Zasluzhenij vijskovij lotchik SRSR 1965 Zelinskij Igor Petrovich 1933 2002 doktor geologo mineralogichnih nauk akademik rektor Odeskogo derzhavnogo universitetu im I I Mechnikova zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini Kaminskij Valerij Vitalijovich 1945 ukrayinskij vijskovik general lejtenant Kocho Valentin Stepanovich 1913 1990 zasnovnik i zaviduvach kafedroyu ATEP teploenergetichnogo fakultetu Kiyivskogo politehnichnogo institutu doktor tehnichnih nauk profesor Lobov Yakiv Mihajlovich 1924 1945 komandir tankovoyi roti Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 posmertno Melnik Yakiv Ivanovich 1890 1982 organizator ta kerivnik partizanskogo ruhu v Ukrayini komandir Vinnicko Sumskogo z yednannya partizanskih zagoniv polkovnik Palamarchuk Georgij Mihajlovich 1919 2007 komandir torpednogo katera Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 Peske Zhan 1870 1949 francuzkij zhivopisec grafik pastelist graver Poberezhchenko Sergij Volodimirovich 1965 ukrayinskij trener volejbolist Zasluzhenij trener Ukrayini Polovij Lazar Lvovich 1928 2020 moldovskij radyanskij istorik mediyevist arheolog i numizmat Cherevichnij Ivan Ivanovich 1909 1971 radyanskij polyarnij lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu 1949 Pohovani v misti Verbovij Oleksij Petrovich 1899 1978 pracivnik silskogo gospodarstva Geroj Socialistichnoyi Praci Gacuc Mitrofan Petrovich 1905 1980 pracivnik silskogo gospodarstva Geroj Socialistichnoyi Praci Doroshenko Svitlana Timofiyivna 1937 2013 literaturnij kritik publicist Zhigajlov Mikola Mikolajovich 1904 1971 general major kolishnij komandir 46 yi raketnoyi diviziyi Zavadskij Volodimir Georgijovich 1919 1992 lotchik rozvidnik Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 uchasnik vizvolennya m Pervomajska Zarnicka Yefrosiniya Pilipivna 1867 1936 ukrayinska teatralna aktrisa i spivachka Kalashnikova Tetyana Vasilivna 1929 2005 pracivnik silskogo gospodarstva Geroj Socialistichnoyi Praci Karlyuga Yevgeniya Kirilivna 1899 1976 pracivnik silskogo gospodarstva Geroj Socialistichnoyi Praci Krizhanivskij Sava Polikarpovich 1914 1970 komandir vzvodu avtomatnikiv Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 Kuznecov Volodimir Ivanovich 1916 1987 komandir strileckogo vzvodu Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 uchasnik vizvolennya Mikolayivshini Melnik Yakiv Ivanovich 1903 1955 pracivnik silskogo gospodarstva Geroj Socialistichnoyi Praci Mironov Oleksij Feodosijovich 1933 2008 pracivnik promislovosti Geroj Socialistichnoyi Praci Osipov Valentin Markovich 1922 2007 general major kolishnij komandir 43 yi gvardijskoyi raketnoyi diviziyi Slabchenko Mihajlo Yelisejovich 1882 1952 ukrayinskij vchenij istorik akademik VUAN 1929 represovanij Teodor Mihajlo Mikolajovich 1924 1992 pracivnik silskogo gospodarstva Geroj Socialistichnoyi Praci Cushko Harlampij Ivanovich 1922 1999 pracivnik silskogo gospodarstva Geroj Socialistichnoyi Praci Shelyakin Vasil Mikitovich 1922 2000 artilerist rozvidnik kavaler ordena Slavi 3 h stupeniv uchasnik vizvolennya Mikolayivshini U misti trivalij chas meshkali Valyanskij Mihajlo Yakovich 1915 1987 komandir kulemetnogo vzvodu Geroj Radyanskogo Soyuzu 1946 Doroshenko Svitlana Timofiyivna 1937 2013 literaturnij kritik publicist Riznikiv Oleksij Sergijovich narod 1937 r ukrayinskij poet pravozahisnik Chlen spilki pismennikiv Ukrayini Laureat premiyi im P Tichini Taranenko Vasil Grigorovich 1914 1991 rozvidnik kavaler ordena Slavi 3 h stupeniv Pochesni gromadyaniDokladnishe Pochesni gromadyani Pervomajska Mikolayivskoyi oblasti Pershim pochesnim gromadyaninom Pervomajska stav gvardiyi polkovnik I O Samchuk Ce zvannya jomu bulo prisvoyene na sesiyi Pervomajskoyi miskoyi radi deputativ trudyashih u lyutomu 1973 roku Vsogo vprodovzh 1970 1980 h rokiv ce zvannya bulo prisvoyene odinadcyatom kolishnim vijskovikam yaki brali uchast v okupaciyi mista v berezni 1944 roku u tomu chisli trom zhinkam Mista pobratimiDobrich Bolgariya Div takozhPervomajska teleshogla 46 ta raketna diviziya SRSR Podillya Shidne PodillyaPrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2017 roku PDF zip Pervomajsk MK UA Istoriya viniknennya Oficijnij sajt Pervomajskoyi miskoyi radi Pervomajsk MK UA ua Procitovano 13 veresnya 2023 Gajda do Pervomajska Putivnik mistom sho stoyit na troh richkah Gard City ros Procitovano 22 sichnya 2020 Pervomajsk nazva Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 25 zhovtnya 1938 r Pro poshirennya mezh mist Odesi ta Pershomajska Odeskoyi oblasti Pervomajsk Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Vidomosti Verhovnoyi Radi SRSR 1940 10 73 29 bereznya S 4 Klimat Pervomajska World Gazetteer 1 nedostupne posilannya z grudnya 2021 Population Statistics 2 2018 09 17 u Wayback Machine Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 24 zhovtnya 2016 Nacionalnij sklad mist Ukrayini za perepisom 2001 roku datatowel in ua Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Geroyi dnya Tabalovi Hto zh voni div Bogopilska volost div Yelisavetgradskij povit Mista povitu ta poselennya napryamu pidporyadkovani povitovim chi zashtatnim mistam Arhiv originalu za 23 chervnya 2017 Procitovano 18 lipnya 2019 Gard City hto mi i pro sho pishemo Gard City ros Procitovano 12 grudnya 2019 Dobrich Obshina grad PRVOMAJSK Obshina grad Dobrich www dobrich org Procitovano 28 bereznya 2016 Dzherela ta literaturaVermenich Ya V Pervomajsk Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 116 ISBN 978 966 00 1142 7 Istoriya gorodov i syol Ukrainskoj SSR Nikolaevskaya oblast Kiev Institut istorii akademii nauk USSR 1981 Vojtenko V L Na tri derzhavi piven tut spivav Pervomajsk 2007 Bundyukov A T Kravchenko M V Synovnyaya vernost Otchizne ocherki o Geroyah Sovetskogo Soyuza urozhencah Nikolaevskoj oblasti Odesa Mayak 1982 Zoloti zirki Mikolayivshini enciklopedichne vidannya Mikolayiv Vid vo MDGU im Petra Mogili 2005 ISBN 966 336 033 XPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pervomajsk Mikolayivska oblast Oficijnij sajt mista Vibori do Verhovnoyi Radi 2012 OVO 132 m Pervomajsk PERVOMAJSK PRIZNAL ROSSIYu AGRESSOROM Informacijnij portal mista Dovidkova nomeri telefoniv na sajti mista Pervomajska Kompaniyi servisi obslugovuvannya i magazini u Pervomajsku Vidguki Gard City internet vidannya pro zhittya Pervomajska ta rajonu