Гаркаве нко Іва н Петро вич нар 27 січня 1918 пом 29 листопада 2008 командир взводу старшина Герой Соціалістичної Праці

Гаркаве́нко Іва́н Петро́вич (нар. 27 січня 1918 — пом. 29 листопада 2008) — командир взводу , старшина, Герой Соціалістичної Праці (1943).

Гаркавенко Іван Петрович

Народження

27 січня 1918

Первомайськ

Смерть

29 листопада 2008 (90 років)

Країна

Приналежність

Роки служби

1938–1960

Партія

КПРС

Звання

старшина

Формування

Командування

командир взводу

Війни / битви

Друга світова війна

Нагороди

			Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За оборону Москви»	Медаль «За взяття Кенігсберга»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гаркавенко.

Біографія

Гаркавенко Іван Петрович народився 27 січня 1918 року в місті Ольвіополь (тепер місто Первомайськ Миколаївської області) в родині залізничника. Після закінчення семи класів Первомайської школи № 9, вступив до залізничної школи ФЗУ в місті Гайворон. Отримав спеціальність слюсаря-паровозника. Працював слюсарем, помічником машиніста паровозу на Одеській залізниці.

В 1938 році призваний до РСЧА і направлений у полкову школу залізничників у місті Вітебськ. Після закінчення полкової школи направлений у .

У вересні 1939 року, будучи командиром відділення 17-ї залізничної бригади, брав участь у вторгненні радянських військ на територію Західної Білорусі, а у 1940 році — в приєднанні Бессарабії до СРСР. Займався перешиванням західної колії на російську у приєднаних районах. Тут зустрів 22 червня 1941 року.

У складі 8-го залізничного батальйону на Західному фронті пізнав гіркоту відступу, під наполегливими бомбардуваннями ворожої авіації вів відновлювальні роботи, евакуював обладнання, брав безпосередню участь в бойових діях. Завдяки залізничникам Гаркавенка було піднято і поставлено на рейки бронепотяг «Народний месник».

Член ВКП(б)/КПРС з 1943 року.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 листопада 1943 року «за особливі заслуги в забезпеченні перевезень для фронту і народного господарства та видатні досягнення у відновленні залізничного господарства у важких умовах воєнного часу» старшині Гаркавенку Івану Петровичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна (№ 16251) і золотої медалі «Серп і Молот» (№ 120).

У 1944 році І. П. Гаркавенко брав участь в боях і відновлювальних роботах в полосі 1-го Прибалтійського фронту. Згодом був направлений на навчання в Ярославль. Весною 1945 року закінчив , евакуйоване в Ярославль, і повернувся до рідної частини офіцером.

Влітку 1945 року бригада, в якій проходив службу І. П. Гаркавенко, будувала залізницю південніше озера Байкал, від Іркутська до станції Слюдянка, чим забезпечила бойові дії Забайкальського фронту.

Після війни продовжив службу в залізничних військах. Відновлював зруйноване колійне господарство на Донбасі, будував другу колію між станціями Піщанка та Куп'янськ, брав участь в розвитку залізничного господарства Куйбишевської й Волзької ГЕС.

У 1960 році майор Гаркавенко І. П. вийшов у запас. Працював головою колгоспу імені Калініна Углицького району Ярославської області, потім слюсарем і майстром такелажних робіт на Ярославському моторному заводі.

Після виходу на пенсію, оселився в Молдавії. У 1986 році переїхав у село Станіславчик Первомайського району Миколаївської області. Згодом переїхав до Ярославля.

Помер 29 листопада 2008 року. Похований на Леонтіївському військовому меморіальному цвинтарі в Ярославлі.

Нагороди

Медаль «Серп і Молот» (№ 120) Героя Соціалістичної Праці (1943)
Орден Леніна (1943)
Орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (1985)
Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За взяття Кенігсберга»
Медаль «За перемогу над Німеччиною»
Ювілейні медалі
Нагрудний знак «Почесний залізничник»
У 2000 році наказом командуючого Залізничними військами Росії підполковник запасу І. П. Гаркавенко зарахований почесним солдатом 1-го відділення 1-го понтонно-мостового батальйону Випробувального центру залізничних військ Міністерства оборони Російської Федерації.

Джерала

Кирилков А. Кавалер «Золотої Зірки» // газета «Прибузький комунар», № 128 (11624) від 12.08.1989 року.

Посилання

Гаркавенко І. П. на сайті «Герої країни» [ 1 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Герої сталевих магістралей^{[недоступне посилання з липня 2019]}