Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Єфроси́нія Пили́півна Азгурі́ді (4 (16) лютого 1867, Одеса — 30 червня 1936, Первомайськ), відома під псевдонімом Зарни́цька) — українська театральна акторка, співачка (мецо-сопрано).
| Єфросинія Зарницька | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | Єфросинія Пилипівна Азгуріді | |||
| Інші імена | Єфросинія Пилипівна Зарницька | |||
| Народилася | 4 (16) лютого 1867 Одеса | |||
| Померла | 30 червня 1936 (69 років) Первомайськ, Миколаївська область | |||
| Громадянство |  Російська імперія СРСР | |||
| Діяльність | співачка (мецо-сопрано), драматична акторка | |||
| | ||||
Всього за сценічну кар'єру виступала у 122 містах, зіграла 125 ролей українського репертуару і понад 100 — російського.
Життєпис
Народилася 1867 року в м. Одесі у родині тютюнового негоціанта, грека за походженням, Філіпа Азгуріді. Мати, Каліона Феліксівна Азгуріді, до шлюбу Клодницька, походила з польської шляхти.
Дитинство і юнацькі роки
Дитячі та юнацькі роки Єфросинія Азгуріді проводила у родинному маєтку у селі Катеринівці Кам'яномостівської волості Ананьївського повіту Херсонської губернії (тепер це Первомайський район Миколаївської області). На її духовне формування благотворний вплив справляла атмосфера добропорядності, що панувала в родині її тітки, материної сестри М. Ф. Михайловської. Тітчин чоловік, сільський священник Григорій Михайловський, був освіченою людиною. Він прищеплював Зіні (таке було ім'я ЗарницькоЇ в родинному колі) любов до мистецтва, грав на музичних інструментах, очолював церковний хор. У родині Михайловських розмовляли виключно українською мовою.
Виховувалася Єфросинія Азгуріді у зразковому одеському пансіонаті пані Гептнер, переходячи з класу до класу з нагородою. Маючи з дитинства потяг до музики, вона, здобувши освіту, вступила до Одеської музичної школи Товариства витончених мистецтв при директорі бароні Каульбарсі. Школу закінчила з відзнакою, отримавши похвальний лист та срібну медаль. Голос Єфросинії на випускному екзамені зачарував голову училищної ради архієрея Димитрія настільки, що він благословив її і нагородив нотами з власноручним надписом на них. Та смерть батька стала перешкодою подальшій кар'єрі співачки.
У 1886 році Єфросинія Азгуріді складає іспит на звання домашньої вчительки при Одеському випробувальному комітеті.
Брала участь у хорі, з великим успіхом виступала в аматорських виставах. Під час однієї з таких вистав аматорського гуртка Новоукраїнки, улітку 1888 року, її побачив М. Кропивницький, який шукав талановиту молодь для нової трупи. Молода аматорка вразила прославленого актора і режисера голосом, грою, вмінням триматися на сцені. Він запропонував їй роботу у своїй трупі, пророкуючи в найближчому майбутньому стати зіркою української сцени.
Сценічний шлях
Єфросинія Азгуріді почала сценічний шлях під псевдонімом «Зарницька» у новосформованій трупі М. Кропивницького 26 січня 1889 р. в Катеринославі. Нову трупу М. Кропивницький створив з талановитої творчої молоді. До складу трупи періодично вступали і уже прославлені на той час майстри національної сцени, спостереження за грою яких (або гра у партнерстві) сприяли професіональному зростанню початківців. Постійне розширення М. Кропивницьким репертуару Зарницької (різнопланові ролі у різножанрових виставах) та гра артистки у партнерстві з учителем удосконалюють її професійну майстерність. Вже наприкінці 1891 року М. Кропивницький назве Зарницьку не просто артисткою, а митцем.
Зарницька грає ролі Наталки («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Прісіньки («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ'яненка), Галі («Назар Стодоля» Т. Шевченка), Галі («Гаркуша» О. Стороженка), Олени («Не ходи, Грицю, на вечорниці» В. Александрова), Кулини («Чорноморці» М. Старицького-М. Лисенка), Горпини, Вусті («Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка», «За двома зайцями» М. Старицького), Ярини, Оришки («Невольник», «Пошились у дурні» М. Кропивницького) та інші. Гастролі трупи М. Кропивницького у Катеринославі, Єлисаветграді, Харкові, Петербурзі, Тифлісі, Москві, Варшаві та багатьох інших містах супроводжувалися схвальними відгуками на гру акторки у пресі.
З вересня 1893 по вересень 1894 рр. Зарницька — провідна акторка (трупи Г. Деркача). Своєю грою Зарницька підкорила парижан під час гастролей трупи наприкінці 1893 — на початку 1894 рр. у Франції. Знаменитий французький критик Ф. Сарсе назвав її голос чистим, як кришталь.
З 1894 по 1914 роки Зарницька грає у трупах О. Суслова і О. Суходольського (1894—1898 рр.), О. Суслова (1898—1909 рр.) та інших театральних трупах (1909—1914 рр.). Учень М. Кропивницького, О. Суслов (1857—1929) пройшов біля учителя протягом чотирьох років (1888—1892) школу акторської майстерності, режисури, організаційних засад керування колективом.
З 1914 по 1924 рр. Зарницька мешкала у Петрограді, де виступала в українських виставах і була причетна до організації і відкриття у 1919 році Українського театру ім. Т. Г. Шевченка. Акторка входила до складу розпорядчої ради театру, пробувала себе у режисурі, активно працювала у напрямку подальшого розширення свого репертуару в ролях літніх жінок: Терпилиха («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Фенна Степанівна («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ'яненка), жінка Тараса («Тарас Бульба» М. Старицького), Гордиля («Циганка Аза» М. Старицького) та ін. (У 1918—1919 рр. ім'я Зарницької зустрічається на афішах українського драматичного театру в Одесі та Миколаєві, що свідчить про її епізодичні приїзди у цей період в Україну).
У 1924 році Зарницька повертається в Україну. Разом із своїм братом, актором М. Клодницьким, вона організовує у с. Катеринівці Первомайського району Миколаївської області самодіяльний театр, якому судилося відіграти важливу роль у піднятті культури району.
З 1926 року Зарницька — акторка Українського Народного театру у Харкові (чергова реорганізація цього колективу призвела до його перейменування спочатку у Державний Народний театр, а згодом у Державний український Червонозаводський театр). Зарницька поєднує вже зіграні ролі з новими — Харитина («Республіка на колесах» Я. Мамонтова), Морочинська («Молода кров» В.Винниченка), хазяйка пансіонату («Вовчі душі» Д. Лондона), Софія Петрівна («Розлом» Б. Лавреньова), Чирвиха («Диктатура» І. Микитенка) та інші.
Ювілей творчої діяльності
7 квітня 1929 року у приміщенні Харківського Червонозаводського державного українського драматичного театру відбулося святкування 40-річного ювілею сценічної діяльності Є. П. Зарницької. До ювілею акторки театр показав виставу «За двома зайцями» Михайла Старицького, перероблену відповідно до вимог радянської епохи. Сама Зарницька виступила у цій виставі в ролі перекупки Лимарихи.
Останні роки
Наприкінці 1931 року Зарницька залишила велику сцену та Харків і повернулась до села Катеринівка, де знаходився будинок її матері. У селі на той час саме йшла суцільна колективізація, будинок забрала сільська рада. Довелося переїхати у Первомайськ і оселитися у будинку приятельки-вчительки. Зіграла велику роль у становленні Первомайського народного театру.
Померла у 1936 році від запалення нирок. Похована на старому голтянському кладовищі (могила не збереглась).
Вшанування пам'яті
У 1969 році в Первомайську вперше була проведена театральна конференція, присвячена життю і творчості Єфросинії Зарницької.
У грудні 1970 року Одеське відділення Українського театрального товариства провело наукові сесії, присвячені Є. П. Зарницькій, в Одесі, у Первомайську та Катеринці. У Миколаєві відбувся великий вечір, присвячений пам'яті артистки.
На будинках у місті Первомайську та у селі Катеринці, в яких мешкала Є. П. Зарницька, встановлено меморіальні дошки.
У м. Первомайську ім'ям Єфросинії Зарницької названо провулок і міський Центр культури і дозвілля. На фасаді будівлі, у якій міститься Центр, встановлено меморіальну дошку.
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 28 березня 2015.
- Михайло Пилипович Азгуріді (Клодницький) (бл. 1875-?) — артист театрів «Палас» і «Буфф» у Петрограді, 1910—1917
Джерела
- Кінзерська Т. П. Єфросинія Зарницька (Є. Азгуріді). Літопис життя і творчості (1867—1936). — К.: Інтерсервіс, 2019.
- Кінзерська Т. П. Єфросинія Зарницька: життєвий шлях та світоглядно-естетичні погляди. — К.: Український Центр духовної культури, 2005.
- Кінзерська Т. П. Зарницька Єфросинія Пилипівна [ 11 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. — Т. 10 : З — Зор. — 712 с. — .
- Узбереги Божої ріки. Історичний календар Миколаївщини. Автор-упорядник Віктор Жадько. — К.,2003. — 785 с.
Посилання
- Зарницька Єфросинія Пилипівна // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 134.
- Кінзерська Тетяна Петрівна. Єфросинія Зарницька в українському театральному мистецтві [ 3 березня 2008 у Wayback Machine.]
- Некролог / М. Йосипенко // Театр. № 1, вересень-жовтень, 1936. — С. 71 [ 14 вересня 2021 у Wayback Machine.]
- Миколаївська правда: Про велику актрису Зарницьку. Чи знаємо ми свою історію? [ 16 березня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yefrosi niya Pili pivna Azguri di 4 16 lyutogo 1867 18670216 Odesa 30 chervnya 1936 Pervomajsk vidoma pid psevdonimom Zarni cka ukrayinska teatralna aktorka spivachka meco soprano Yefrosiniya ZarnickaIm ya pri narodzhenniYefrosiniya Pilipivna AzguridiInshi imenaYefrosiniya Pilipivna ZarnickaNarodilasya4 16 lyutogo 1867 1867 02 16 OdesaPomerla30 chervnya 1936 1936 06 30 69 rokiv Pervomajsk Mikolayivska oblastGromadyanstvoRosijska imperiya SRSRDiyalnistspivachka meco soprano dramatichna aktorka Vsogo za scenichnu kar yeru vistupala u 122 mistah zigrala 125 rolej ukrayinskogo repertuaru i ponad 100 rosijskogo ZhittyepisNarodilasya 1867 roku v m Odesi u rodini tyutyunovogo negocianta greka za pohodzhennyam Filipa Azguridi Mati Kaliona Feliksivna Azguridi do shlyubu Klodnicka pohodila z polskoyi shlyahti Ditinstvo i yunacki roki Dityachi ta yunacki roki Yefrosiniya Azguridi provodila u rodinnomu mayetku u seli Katerinivci Kam yanomostivskoyi volosti Ananyivskogo povitu Hersonskoyi guberniyi teper ce Pervomajskij rajon Mikolayivskoyi oblasti Na yiyi duhovne formuvannya blagotvornij vpliv spravlyala atmosfera dobroporyadnosti sho panuvala v rodini yiyi titki materinoyi sestri M F Mihajlovskoyi Titchin cholovik silskij svyashennik Grigorij Mihajlovskij buv osvichenoyu lyudinoyu Vin prisheplyuvav Zini take bulo im ya ZarnickoYi v rodinnomu koli lyubov do mistectva grav na muzichnih instrumentah ocholyuvav cerkovnij hor U rodini Mihajlovskih rozmovlyali viklyuchno ukrayinskoyu movoyu Vihovuvalasya Yefrosiniya Azguridi u zrazkovomu odeskomu pansionati pani Geptner perehodyachi z klasu do klasu z nagorodoyu Mayuchi z ditinstva potyag do muziki vona zdobuvshi osvitu vstupila do Odeskoyi muzichnoyi shkoli Tovaristva vitonchenih mistectv pri direktori baroni Kaulbarsi Shkolu zakinchila z vidznakoyu otrimavshi pohvalnij list ta sribnu medal Golos Yefrosiniyi na vipusknomu ekzameni zacharuvav golovu uchilishnoyi radi arhiyereya Dimitriya nastilki sho vin blagosloviv yiyi i nagorodiv notami z vlasnoruchnim nadpisom na nih Ta smert batka stala pereshkodoyu podalshij kar yeri spivachki U 1886 roci Yefrosiniya Azguridi skladaye ispit na zvannya domashnoyi vchitelki pri Odeskomu viprobuvalnomu komiteti Brala uchast u hori z velikim uspihom vistupala v amatorskih vistavah Pid chas odniyeyi z takih vistav amatorskogo gurtka Novoukrayinki ulitku 1888 roku yiyi pobachiv M Kropivnickij yakij shukav talanovitu molod dlya novoyi trupi Moloda amatorka vrazila proslavlenogo aktora i rezhisera golosom groyu vminnyam trimatisya na sceni Vin zaproponuvav yij robotu u svoyij trupi prorokuyuchi v najblizhchomu majbutnomu stati zirkoyu ukrayinskoyi sceni Scenichnij shlyah Yefrosiniya Azguridi pochala scenichnij shlyah pid psevdonimom Zarnicka u novosformovanij trupi M Kropivnickogo 26 sichnya 1889 r v Katerinoslavi Novu trupu M Kropivnickij stvoriv z talanovitoyi tvorchoyi molodi Do skladu trupi periodichno vstupali i uzhe proslavleni na toj chas majstri nacionalnoyi sceni sposterezhennya za groyu yakih abo gra u partnerstvi spriyali profesionalnomu zrostannyu pochatkivciv Postijne rozshirennya M Kropivnickim repertuaru Zarnickoyi riznoplanovi roli u riznozhanrovih vistavah ta gra artistki u partnerstvi z uchitelem udoskonalyuyut yiyi profesijnu majsternist Vzhe naprikinci 1891 roku M Kropivnickij nazve Zarnicku ne prosto artistkoyu a mitcem Zarnicka graye roli Natalki Natalka Poltavka I Kotlyarevskogo Prisinki Shelmenko denshik G Kvitki Osnov yanenka Gali Nazar Stodolya T Shevchenka Gali Garkusha O Storozhenka Oleni Ne hodi Gricyu na vechornici V Aleksandrova Kulini Chornomorci M Starickogo M Lisenka Gorpini Vusti Yak kovbasa ta charka to minetsya j svarka Za dvoma zajcyami M Starickogo Yarini Orishki Nevolnik Poshilis u durni M Kropivnickogo ta inshi Gastroli trupi M Kropivnickogo u Katerinoslavi Yelisavetgradi Harkovi Peterburzi Tiflisi Moskvi Varshavi ta bagatoh inshih mistah suprovodzhuvalisya shvalnimi vidgukami na gru aktorki u presi Z veresnya 1893 po veresen 1894 rr Zarnicka providna aktorka trupi G Derkacha Svoyeyu groyu Zarnicka pidkorila parizhan pid chas gastrolej trupi naprikinci 1893 na pochatku 1894 rr u Franciyi Znamenitij francuzkij kritik F Sarse nazvav yiyi golos chistim yak krishtal Z 1894 po 1914 roki Zarnicka graye u trupah O Suslova i O Suhodolskogo 1894 1898 rr O Suslova 1898 1909 rr ta inshih teatralnih trupah 1909 1914 rr Uchen M Kropivnickogo O Suslov 1857 1929 projshov bilya uchitelya protyagom chotiroh rokiv 1888 1892 shkolu aktorskoyi majsternosti rezhisuri organizacijnih zasad keruvannya kolektivom Z 1914 po 1924 rr Zarnicka meshkala u Petrogradi de vistupala v ukrayinskih vistavah i bula prichetna do organizaciyi i vidkrittya u 1919 roci Ukrayinskogo teatru im T G Shevchenka Aktorka vhodila do skladu rozporyadchoyi radi teatru probuvala sebe u rezhisuri aktivno pracyuvala u napryamku podalshogo rozshirennya svogo repertuaru v rolyah litnih zhinok Terpiliha Natalka Poltavka I Kotlyarevskogo Fenna Stepanivna Shelmenko denshik G Kvitki Osnov yanenka zhinka Tarasa Taras Bulba M Starickogo Gordilya Ciganka Aza M Starickogo ta in U 1918 1919 rr im ya Zarnickoyi zustrichayetsya na afishah ukrayinskogo dramatichnogo teatru v Odesi ta Mikolayevi sho svidchit pro yiyi epizodichni priyizdi u cej period v Ukrayinu U 1924 roci Zarnicka povertayetsya v Ukrayinu Razom iz svoyim bratom aktorom M Klodnickim vona organizovuye u s Katerinivci Pervomajskogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti samodiyalnij teatr yakomu sudilosya vidigrati vazhlivu rol u pidnyatti kulturi rajonu Z 1926 roku Zarnicka aktorka Ukrayinskogo Narodnogo teatru u Harkovi chergova reorganizaciya cogo kolektivu prizvela do jogo perejmenuvannya spochatku u Derzhavnij Narodnij teatr a zgodom u Derzhavnij ukrayinskij Chervonozavodskij teatr Zarnicka poyednuye vzhe zigrani roli z novimi Haritina Respublika na kolesah Ya Mamontova Morochinska Moloda krov V Vinnichenka hazyajka pansionatu Vovchi dushi D Londona Sofiya Petrivna Rozlom B Lavrenova Chirviha Diktatura I Mikitenka ta inshi Yuvilej tvorchoyi diyalnosti 7 kvitnya 1929 roku u primishenni Harkivskogo Chervonozavodskogo derzhavnogo ukrayinskogo dramatichnogo teatru vidbulosya svyatkuvannya 40 richnogo yuvileyu scenichnoyi diyalnosti Ye P Zarnickoyi Do yuvileyu aktorki teatr pokazav vistavu Za dvoma zajcyami Mihajla Starickogo pereroblenu vidpovidno do vimog radyanskoyi epohi Sama Zarnicka vistupila u cij vistavi v roli perekupki Limarihi Ostanni roki Naprikinci 1931 roku Zarnicka zalishila veliku scenu ta Harkiv i povernulas do sela Katerinivka de znahodivsya budinok yiyi materi U seli na toj chas same jshla sucilna kolektivizaciya budinok zabrala silska rada Dovelosya pereyihati u Pervomajsk i oselitisya u budinku priyatelki vchitelki Zigrala veliku rol u stanovlenni Pervomajskogo narodnogo teatru Pomerla u 1936 roci vid zapalennya nirok Pohovana na staromu goltyanskomu kladovishi mogila ne zbereglas Vshanuvannya pam yatiU 1969 roci v Pervomajsku vpershe bula provedena teatralna konferenciya prisvyachena zhittyu i tvorchosti Yefrosiniyi Zarnickoyi U grudni 1970 roku Odeske viddilennya Ukrayinskogo teatralnogo tovaristva provelo naukovi sesiyi prisvyacheni Ye P Zarnickij v Odesi u Pervomajsku ta Katerinci U Mikolayevi vidbuvsya velikij vechir prisvyachenij pam yati artistki Na budinkah u misti Pervomajsku ta u seli Katerinci v yakih meshkala Ye P Zarnicka vstanovleno memorialni doshki U m Pervomajsku im yam Yefrosiniyi Zarnickoyi nazvano provulok i miskij Centr kulturi i dozvillya Na fasadi budivli u yakij mistitsya Centr vstanovleno memorialnu doshku Primitki Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 28 bereznya 2015 Mihajlo Pilipovich Azguridi Klodnickij bl 1875 artist teatriv Palas i Buff u Petrogradi 1910 1917DzherelaKinzerska T P Yefrosiniya Zarnicka Ye Azguridi Litopis zhittya i tvorchosti 1867 1936 K Interservis 2019 Kinzerska T P Yefrosiniya Zarnicka zhittyevij shlyah ta svitoglyadno estetichni poglyadi K Ukrayinskij Centr duhovnoyi kulturi 2005 Kinzerska T P Zarnicka Yefrosiniya Pilipivna 11 serpnya 2020 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2010 T 10 Z Zor 712 s ISBN 978 966 02 5721 4 Uzberegi Bozhoyi riki Istorichnij kalendar Mikolayivshini Avtor uporyadnik Viktor Zhadko K 2003 785 s PosilannyaZarnicka Yefrosiniya Pilipivna Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 134 Kinzerska Tetyana Petrivna Yefrosiniya Zarnicka v ukrayinskomu teatralnomu mistectvi 3 bereznya 2008 u Wayback Machine Nekrolog M Josipenko Teatr 1 veresen zhovten 1936 S 71 14 veresnya 2021 u Wayback Machine Mikolayivska pravda Pro veliku aktrisu Zarnicku Chi znayemo mi svoyu istoriyu 16 bereznya 2017 u Wayback Machine