Магар Володимир Герасимович (22 червня (5 липня) 1900, с. Кальниболота,Новоархангельська волость, Єлизаветградський повіт, Російська імперія (нині Новоархангельський район Кіровоградської області Україна) — 11 серпня 1965, Запоріжжя) — український, радянський режисер та актор. Народний артист СРСР (1960). Народний артист Української РСР (1943).
Магар Володимир Герасимович | |
---|---|
Дата народження | 22 червня (5 липня) 1900 |
Місце народження | с. Кальниболота, Новоархангельська волость, Єлизаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія |
Дата смерті | 11 серпня 1965 (65 років) |
Місце смерті | Запоріжжя, УРСР |
Громадянство | СРСР |
Alma mater | Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1934)[1] |
Професія | режисер |
Заклад | КЗ «ЗАОУМДТ ім. В.Г. Магара» ЗОР |
Членство | НСКУ |
Нагороди | | |
Біографічні факти
Володимир Герасимович Магар народився 5 липня 1900 р. в с. Кальниболота, Новоархангельської волості(нині — Кіровоградщина). Його енергія і талант створили театр, рівних якому не було в Україні. Працювати в цьому театрі було честю для артиста, режисера, композитора чи художника. Підлітком подався до батька в Одесу, в пошуках заробітку. З 1917 р. він у складі червоногвардійського та партизанського загонів, а в 1919 — на дійсній військовій службі на міноносці «Орфей».
В 1923 р., демобілізувавшись, В. Магар повернувся в рідне село, де очолив волосну комсомольську організацію і створив самодіяльний драматичний гурток. На базі цього гуртка згодом утворився Першотравневий пересувний робітничо-селянський театр, яким керував В. Магар.
Вже на початку творчого шляху В. Магар ставив серйозні складні вистави і брався до виконання багатьох ролей, як правило — різнопланових. Однак його акторська майстерність і режисура ще потребували вдосконалення, «фахового шліфування». І ось тридцятирічний режисер-практик став студентом Київського музично-драматичного інституту ім. М. Лисенка. Його дипломні роботи — акторська і режисерська — продемострували майстерність і зрілий професіоналізм. Через деякий час після навчання, в 1936 році В. Магар був призначений художнім керівником Київського обласного театру ім. КОРПС, що базувався в Житомирі (з 1937 р. — театр ім. М. Щорса).
Магар-режисер і керівник
Розпочавши роботу в театрі ім. Щорса, рішуче відкинув малозначущі, «прохідні» вистави. Він цілеспрямовано і послідовно формував репертуар театру в героїко-романтичному напрямку, приділяючи увагу і класичним, і сучасним п'єсам. Масштабне мислення, увага до деталей, вміння «оживити» п'єсу, майстерність актора і талант організатора — всі ці риси були властиві Магару-режисеру. Він тяжів до широких полотен в реалістичних декораціях і з багатолюдними народними сценами, але при цьому ретельно вибудовував ролі, навіть епізодичні та безсловесні. В постановках В. Г. Магара не було «неважливих» образів: кожен мав свою виразну характеристику, наповнену важливими подробицями.
Впродовж 1923—1965 рр. В. Г. Магар здійснив понад вісімдесят постановок: за період самодіяльності — більше десяти, а в театрі ім. М. Щорса — понад сімдесят вистав, значимість і художню вартість яких важко переоцінити. Дві третини постановок — це вистави за сучасними творами. Головний режисер театру ім. Щорса «відкривав» п'єси багатьох своїх сучасників. В діючий репертуар ввійшли вистави за їхніми п'єсами: «Загибель ескадри», «Богдан Хмельницький», «В степах України», «Платон Кречет», «Макар Діброва», «Крила», «Калиновий гай», «Правда», «Над Дніпром», «Сторінка щоденника» О. Корнійчука; «Щорс», «І один у полі воїн» Ю. Дольд-Михайлика; «Марія» О. Левади; «Дівчина з Мінусінська», «Над голубим Дунаєм», «Люди в шинелях», «Зупиніться!» І. Рачади та інші. Мріючи про великі сценічні полотна, Магар-режисер довгий час не мав можливості їх втілювати: сцена в Житомирі була дуже компактною, як і сцена Ужгородського театру, а під час війни, певна річ, про зручності не йшлося. Отож, коли 1953 року в Запоріжжі відкрилась нова будівля театру, з глибокою сценою, високими порталами і рухомим колом, це стало дійсно знаковою подією і для театру ім. Щорса, і для головного режисера, адже нарешті з'явилась можливість втілювати технічно складні постановки. Відкривала нову сцену «Загибель ескадри» — «перша з галереї вистав, що захоплювали великим режисерським розмахом, крупною художньою фактурою».
В. Г. Магар часто звертався до класики, особливо — до української. Він добре знав побут, народні звичаї, історію костюма, і в своїх виставах підкреслював багатство фарб, майстерно передавав музичну стихію українського фольклору. Яскравими сторінками ввійшли в історію театру вистави: «Маруся Богуславка», «Сорочинський ярмарок», «Циганка Аза» М. Старицького; «Назар Стодоля» Т. Шевченка; «Наталка-Полтавка» І. Котляревського; «Запорожець за Дунаєм» П. Гулака-Артемовського; «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» М. Кропивницького; «Украдене щастя» І. Франка; «Майська ніч», «Вій» М. Гоголя; «Безталанна» І. Карпенка-Карого та ін.
Українська класика в постановці В. Г. Магара мала незмінний глядацький успіх. Як, наприклад, «Майська ніч», першу постановку якої В. Г. Магар здійснив у 1942 році. Життєствердний дух вистави був підтримкою для бійців у тяжкі воєнні часи. Пісенність, гумор, колоритні народні образи, пасторальні картини українського села — все в ній було таким рідним, таким близьким! В 1962 р. В. Магар вдруге поставив «Майську ніч». Соковита, ніби справжній травневий сад, декорація вистави, вибудуваний акторський ансамбль і неповторний дует Писаря й Зовиці (В. Магар і ), захоплювали не тільки глядачів театру, але й акторів, які пригадують чудову «Майську ніч» і сьогодні.
Магар-актор
Володимир Герасимович Магар, був наділений талантом бездоганного відчуття правди, виконавської щирості, вмінням у рамках одного образу бути і комедійним, і драматичним, і трагедійним.
Протягом більш як сорокарічної мистецької діяльності В. Г. Магар виконав понад двісті п'ятдесят ролей у класичних і сучасних п'єсах. В його ролях виявлялась допитливість актора, багатство нагромаджених життєвих вражень, уміння знаходити для кожного образу чітку характеристику й типові деталі, продумано і виправдано діяти в пропонованих обставинах, поступово і яскраво розкриваючи психологічну лінію свого героя. Професіоналізм Магара-актора доповнювався його непересічною зовнішністю. Він був високим на зріст, мужньої постави, з живим виразним обличчям і розумними, кмітливими очима.
В репертуарі В. Г. Магара залишились надзвичайно колоритні образи Миколи — «Наталка-Полтавка» І. Котляревського; Бублика — «Платон Кречет», Романюка — «Калиновий гай», Галушки — «В степах України» О. Корнійчука; Шельменка — «Шельменко-Денщик» Г. Квітки-Основ'яненка; Шмаги — «Без вини винні» О. Островського; Писаря — «Майська ніч» М. Гоголя; Карпа Карповича — «Не називаючи прізвищ» В. Минка та ін. Серед улюблених ролей Володимира Герасимовича була роль Гордія Поваренка в драмі «Доки сонце зійде, роса очі виїсть». Образ «городянського» крутька артист втілював за допомогою гостро сатиричних барв, розкриваючи в яскравому зовнішньому малюнку його внутрішню суть.
Характерні, сатирично-комедійні образи В. Г. Магар втілював з надзвичайною майстерністю, без комікування і шаржування. Він не гнався за дешевим успіхом і не спрощував образи, які брався втілювати. Так, наприклад, його дяк Гаврило («Богдан Хмельницький» О. Корнійчука) — не сміхотвор і п'яниця, а величний козак-запорожець, якому не випадково довіряє сам гетьман. Актор вміло підкреслював, що за жартами і зовнішнім спокоєм приховані мужність, патріотизм і сила цієї людини.
Майстерно, з щирістю й глибиною думки створював В. Г. Магар драматичні образи, серед яких не можна не згадати Гайдая — «Загибель ескадри» О. Корнійчука, Харитонова — «За тих, хто в морі» Б. Лавреньова, Буличова — «Єгор Буличов та інші» М. Горького; професора Буйка з однойменного твору і батька Боженка у виставі «Щорс» Ю. Дольд-Михайлика. В цих ролях В. Г. Магар щиро хвилював глядачів. Його герої — відважні патріоти Батьківщини, мудрі, зосереджені, енергійні, здатні на самопожертву — були життєво правдиві, реалістичні, розкриті в усьому багатстві їхнього духовного світу, в усій складності та багатогранності їхніх характерів.
Остання роль В. Г. Магара — Іларіон Гроза в спектаклі «Сторінка щоденника» О. Корнійчука — засвідчила, як багато ще міг зробити великий артист на сцені. Роль виконана з психологічною заглибленістю, на основі зрілих філософських роздумів, з широтою образних узагальнень. Ці набутки Магара-актора відчиняли двері в світ шекспірвської драматургії. Як зерно образу Магар виносив на сцену любов. В його Грозі жив недоторкано чистий моральний світ, любов до прекрасного в природі й людині. Ця роль була своєрідною сповіддю митця, щирою, і… останньою в житті.
Сім'я
- Дружина — Рунцова Світлана Федорівна (22 грудня 1924 р. — 26 квітня 2003 р.) — актриса.
- Дочка — Магар Тетяна Володимирівна (22 листопада 1946 р. — 23 січня 2008 р.) — кінорежисер. Заслужений діяч мистецтв України, Член Національної спілки кінематографістів України.
- Син — — театральний режисер і художній керівник Севастопольского академічного російського драматичного театру імені А. В. Луначарського.
Увічнення пам'яті
- У березні 2004 році театр ім. Щорса був перейменований на Запорізький обласний український музично-драматичний театр імені Володимира Магара З серпня 2004 року театру надано статус «академічного».
- У 1966 р., через рік після смерті, ім'ям Володимира Герасимовича Магара була названа вулиця в Космічному мікрорайоні Запоріжжя.
Нагороди
Примітки
- http://leksika.com.ua/15201226/ure/magar
Джерела та література
- Віра Середа (8 грудня 2010). У Володимира Магара не було нічого другорядного. «Запорізька правда». Архів оригіналу за 19 травня 2012. Процитовано 21 лютого 2011.
- Віталіна Московцева (10 липня 2010). Романтик XX століття. «Запорізька правда». Архів оригіналу за 19 травня 2012. Процитовано 21 лютого 2011.
- Театр ім. В.Г Магара (10 липня 2010). . . Архів оригіналу за 25 січня 2011. Процитовано 22 лютого 2011.
- Компания "СтарМедиа" (2008-23-01). Ушла из жизни известный режиссер Татьяна Магар. (рос.).
{{}}
: Недійсний|deadurl=404
()[недоступне посилання з липня 2019] - Т. Довгань (6 квітня 2003). Жизнь как мгновение" 4 июня—40 дней как умерла народная артистка Украины Светлана Федоровна Рунцова. «Слава Севастополя»(рос.). Архів оригіналу за 28 червня 2012. Процитовано 21 лютого 2011.
- Севастопольский академический русский драматический театр им. А.В.Луначарского (10 липня 2010). Магар Володимир Володимирович. (рос.). Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 21 лютого 2011.
Література
- Газета: «Данапріс» травень, 2010 рік. «Володимир Герасимович Магар Присвячується 110-річчю від дня народження.» Автор статті —
В статті використано матеріали книг: «Театр ім. М. О. Щорса» В. М. Гайдабури (1979), «Володимир Магар» (1961), а також спогадами акторів Час виходу газети — травень, 2010 рік.
- Енциклопедія Українознавства. в 4 т. / /Гол. ред. В.Кубійович.- Париж; Ню-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.- 1427 с.
- Ягніч Ю. М., Тернюк П. І. Володимир Магар: Народний артист Союзу РСР: творчий шлях. -Дніпропетровськ: Кн. вид-во, 1961. −79 с.
- Тернюк П., Ягнич Ю. Володимир Герасимович Магар. Народний артист СРСР. -К.: Держ. вид-во Образотворче. мистецтва І муз. літ. УРСР, 1962. −43 с.
- Бережний В. Видатний майстер сцени / / Запорізька правда. — 1975. — 23 листопада
- Слово про великого художника / / Індустріальне Запоріжжя. — 1975. — 23 листопада
- Трощановський А. Таланту добрий світло / / Індустріальне Запоріжжя. — 1980. — 5 липня.
- Гайдабура В. Що лишилося живого …// Комсомолець Запоріжжя. — 1980. — 5 лип.
- Щербина Т. П. В. Г. Магар — актор І режисер // Нариси культури Українців Півдня: Х-Пресс.-Запоріжжя. −1997. -с. 24-26.
- Середа В. Життя в театрі І театр у жітті Володимира Магара: (м. Запоріжжя) // Запорізька правда. −2007. — № 97-98, 5 липня. -с.7.
- Московцева В. Романтик Із далекого села: (Актор та режисер В. Магар) // Запорізька правда. −2009. — № 43-44, 26 березня. -с.17.
Посилання
- Магар Володимир Герасимович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 15.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Magar Volodimir Gerasimovich 22 chervnya 5 lipnya 1900 19000705 s Kalnibolota Novoarhangelska volost Yelizavetgradskij povit Rosijska imperiya nini Novoarhangelskij rajon Kirovogradskoyi oblasti Ukrayina 11 serpnya 1965 Zaporizhzhya ukrayinskij radyanskij rezhiser ta aktor Narodnij artist SRSR 1960 Narodnij artist Ukrayinskoyi RSR 1943 Magar Volodimir GerasimovichZobrazhennyaData narodzhennya 22 chervnya 5 lipnya 1900 1900 07 05 Misce narodzhennya s Kalnibolota Novoarhangelska volost Yelizavetgradskij povit Hersonska guberniya Rosijska imperiyaData smerti 11 serpnya 1965 1965 08 11 65 rokiv Misce smerti Zaporizhzhya URSRGromadyanstvo SRSRAlma mater Kiyivskij derzhavnij institut teatralnogo mistectva imeni Ivana Karpenka Karogo 1934 1 Profesiya rezhiserZaklad KZ ZAOUMDT im V G Magara ZORChlenstvo NSKUNagorodi Biografichni faktiVolodimir Gerasimovich Magar narodivsya 5 lipnya 1900 r v s Kalnibolota Novoarhangelskoyi volosti nini Kirovogradshina Jogo energiya i talant stvorili teatr rivnih yakomu ne bulo v Ukrayini Pracyuvati v comu teatri bulo chestyu dlya artista rezhisera kompozitora chi hudozhnika Pidlitkom podavsya do batka v Odesu v poshukah zarobitku Z 1917 r vin u skladi chervonogvardijskogo ta partizanskogo zagoniv a v 1919 na dijsnij vijskovij sluzhbi na minonosci Orfej V 1923 r demobilizuvavshis V Magar povernuvsya v ridne selo de ocholiv volosnu komsomolsku organizaciyu i stvoriv samodiyalnij dramatichnij gurtok Na bazi cogo gurtka zgodom utvorivsya Pershotravnevij peresuvnij robitnicho selyanskij teatr yakim keruvav V Magar Vzhe na pochatku tvorchogo shlyahu V Magar staviv serjozni skladni vistavi i bravsya do vikonannya bagatoh rolej yak pravilo riznoplanovih Odnak jogo aktorska majsternist i rezhisura she potrebuvali vdoskonalennya fahovogo shlifuvannya I os tridcyatirichnij rezhiser praktik stav studentom Kiyivskogo muzichno dramatichnogo institutu im M Lisenka Jogo diplomni roboti aktorska i rezhiserska prodemostruvali majsternist i zrilij profesionalizm Cherez deyakij chas pislya navchannya v 1936 roci V Magar buv priznachenij hudozhnim kerivnikom Kiyivskogo oblasnogo teatru im KORPS sho bazuvavsya v Zhitomiri z 1937 r teatr im M Shorsa Magar rezhiser i kerivnikRozpochavshi robotu v teatri im Shorsa rishuche vidkinuv maloznachushi prohidni vistavi Vin cilespryamovano i poslidovno formuvav repertuar teatru v geroyiko romantichnomu napryamku pridilyayuchi uvagu i klasichnim i suchasnim p yesam Masshtabne mislennya uvaga do detalej vminnya ozhiviti p yesu majsternist aktora i talant organizatora vsi ci risi buli vlastivi Magaru rezhiseru Vin tyazhiv do shirokih poloten v realistichnih dekoraciyah i z bagatolyudnimi narodnimi scenami ale pri comu retelno vibudovuvav roli navit epizodichni ta bezslovesni V postanovkah V G Magara ne bulo nevazhlivih obraziv kozhen mav svoyu viraznu harakteristiku napovnenu vazhlivimi podrobicyami Vprodovzh 1923 1965 rr V G Magar zdijsniv ponad visimdesyat postanovok za period samodiyalnosti bilshe desyati a v teatri im M Shorsa ponad simdesyat vistav znachimist i hudozhnyu vartist yakih vazhko pereociniti Dvi tretini postanovok ce vistavi za suchasnimi tvorami Golovnij rezhiser teatru im Shorsa vidkrivav p yesi bagatoh svoyih suchasnikiv V diyuchij repertuar vvijshli vistavi za yihnimi p yesami Zagibel eskadri Bogdan Hmelnickij V stepah Ukrayini Platon Krechet Makar Dibrova Krila Kalinovij gaj Pravda Nad Dniprom Storinka shodennika O Kornijchuka Shors I odin u poli voyin Yu Dold Mihajlika Mariya O Levadi Divchina z Minusinska Nad golubim Dunayem Lyudi v shinelyah Zupinitsya I Rachadi ta inshi Mriyuchi pro veliki scenichni polotna Magar rezhiser dovgij chas ne mav mozhlivosti yih vtilyuvati scena v Zhitomiri bula duzhe kompaktnoyu yak i scena Uzhgorodskogo teatru a pid chas vijni pevna rich pro zruchnosti ne jshlosya Otozh koli 1953 roku v Zaporizhzhi vidkrilas nova budivlya teatru z glibokoyu scenoyu visokimi portalami i ruhomim kolom ce stalo dijsno znakovoyu podiyeyu i dlya teatru im Shorsa i dlya golovnogo rezhisera adzhe nareshti z yavilas mozhlivist vtilyuvati tehnichno skladni postanovki Vidkrivala novu scenu Zagibel eskadri persha z galereyi vistav sho zahoplyuvali velikim rezhiserskim rozmahom krupnoyu hudozhnoyu fakturoyu V G Magar chasto zvertavsya do klasiki osoblivo do ukrayinskoyi Vin dobre znav pobut narodni zvichayi istoriyu kostyuma i v svoyih vistavah pidkreslyuvav bagatstvo farb majsterno peredavav muzichnu stihiyu ukrayinskogo folkloru Yaskravimi storinkami vvijshli v istoriyu teatru vistavi Marusya Boguslavka Sorochinskij yarmarok Ciganka Aza M Starickogo Nazar Stodolya T Shevchenka Natalka Poltavka I Kotlyarevskogo Zaporozhec za Dunayem P Gulaka Artemovskogo Daj sercyu volyu zavede v nevolyu Doki sonce zijde rosa ochi viyist M Kropivnickogo Ukradene shastya I Franka Majska nich Vij M Gogolya Beztalanna I Karpenka Karogo ta in Ukrayinska klasika v postanovci V G Magara mala nezminnij glyadackij uspih Yak napriklad Majska nich pershu postanovku yakoyi V G Magar zdijsniv u 1942 roci Zhittyestverdnij duh vistavi buv pidtrimkoyu dlya bijciv u tyazhki voyenni chasi Pisennist gumor koloritni narodni obrazi pastoralni kartini ukrayinskogo sela vse v nij bulo takim ridnim takim blizkim V 1962 r V Magar vdruge postaviv Majsku nich Sokovita nibi spravzhnij travnevij sad dekoraciya vistavi vibuduvanij aktorskij ansambl i nepovtornij duet Pisarya j Zovici V Magar i zahoplyuvali ne tilki glyadachiv teatru ale j aktoriv yaki prigaduyut chudovu Majsku nich i sogodni Magar aktorVolodimir Gerasimovich Magar buv nadilenij talantom bezdogannogo vidchuttya pravdi vikonavskoyi shirosti vminnyam u ramkah odnogo obrazu buti i komedijnim i dramatichnim i tragedijnim Protyagom bilsh yak sorokarichnoyi misteckoyi diyalnosti V G Magar vikonav ponad dvisti p yatdesyat rolej u klasichnih i suchasnih p yesah V jogo rolyah viyavlyalas dopitlivist aktora bagatstvo nagromadzhenih zhittyevih vrazhen uminnya znahoditi dlya kozhnogo obrazu chitku harakteristiku j tipovi detali produmano i vipravdano diyati v proponovanih obstavinah postupovo i yaskravo rozkrivayuchi psihologichnu liniyu svogo geroya Profesionalizm Magara aktora dopovnyuvavsya jogo neperesichnoyu zovnishnistyu Vin buv visokim na zrist muzhnoyi postavi z zhivim viraznim oblichchyam i rozumnimi kmitlivimi ochima V repertuari V G Magara zalishilis nadzvichajno koloritni obrazi Mikoli Natalka Poltavka I Kotlyarevskogo Bublika Platon Krechet Romanyuka Kalinovij gaj Galushki V stepah Ukrayini O Kornijchuka Shelmenka Shelmenko Denshik G Kvitki Osnov yanenka Shmagi Bez vini vinni O Ostrovskogo Pisarya Majska nich M Gogolya Karpa Karpovicha Ne nazivayuchi prizvish V Minka ta in Sered ulyublenih rolej Volodimira Gerasimovicha bula rol Gordiya Povarenka v drami Doki sonce zijde rosa ochi viyist Obraz gorodyanskogo krutka artist vtilyuvav za dopomogoyu gostro satirichnih barv rozkrivayuchi v yaskravomu zovnishnomu malyunku jogo vnutrishnyu sut Harakterni satirichno komedijni obrazi V G Magar vtilyuvav z nadzvichajnoyu majsternistyu bez komikuvannya i sharzhuvannya Vin ne gnavsya za deshevim uspihom i ne sproshuvav obrazi yaki bravsya vtilyuvati Tak napriklad jogo dyak Gavrilo Bogdan Hmelnickij O Kornijchuka ne smihotvor i p yanicya a velichnij kozak zaporozhec yakomu ne vipadkovo doviryaye sam getman Aktor vmilo pidkreslyuvav sho za zhartami i zovnishnim spokoyem prihovani muzhnist patriotizm i sila ciyeyi lyudini Majsterno z shiristyu j glibinoyu dumki stvoryuvav V G Magar dramatichni obrazi sered yakih ne mozhna ne zgadati Gajdaya Zagibel eskadri O Kornijchuka Haritonova Za tih hto v mori B Lavrenova Bulichova Yegor Bulichov ta inshi M Gorkogo profesora Bujka z odnojmennogo tvoru i batka Bozhenka u vistavi Shors Yu Dold Mihajlika V cih rolyah V G Magar shiro hvilyuvav glyadachiv Jogo geroyi vidvazhni patrioti Batkivshini mudri zoseredzheni energijni zdatni na samopozhertvu buli zhittyevo pravdivi realistichni rozkriti v usomu bagatstvi yihnogo duhovnogo svitu v usij skladnosti ta bagatogrannosti yihnih harakteriv Ostannya rol V G Magara Ilarion Groza v spektakli Storinka shodennika O Kornijchuka zasvidchila yak bagato she mig zrobiti velikij artist na sceni Rol vikonana z psihologichnoyu zagliblenistyu na osnovi zrilih filosofskih rozdumiv z shirotoyu obraznih uzagalnen Ci nabutki Magara aktora vidchinyali dveri v svit shekspirvskoyi dramaturgiyi Yak zerno obrazu Magar vinosiv na scenu lyubov V jogo Grozi zhiv nedotorkano chistij moralnij svit lyubov do prekrasnogo v prirodi j lyudini Cya rol bula svoyeridnoyu spoviddyu mitcya shiroyu i ostannoyu v zhitti Sim yaDruzhina Runcova Svitlana Fedorivna 22 grudnya 1924 r 26 kvitnya 2003 r aktrisa Dochka Magar Tetyana Volodimirivna 22 listopada 1946 r 23 sichnya 2008 r kinorezhiser Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini Chlen Nacionalnoyi spilki kinematografistiv Ukrayini Sin teatralnij rezhiser i hudozhnij kerivnik Sevastopolskogo akademichnogo rosijskogo dramatichnogo teatru imeni A V Lunacharskogo Uvichnennya pam yatiU berezni 2004 roci teatr im Shorsa buv perejmenovanij na Zaporizkij oblasnij ukrayinskij muzichno dramatichnij teatr imeni Volodimira Magara Z serpnya 2004 roku teatru nadano status akademichnogo U 1966 r cherez rik pislya smerti im yam Volodimira Gerasimovicha Magara bula nazvana vulicya v Kosmichnomu mikrorajoni Zaporizhzhya Nagorodi1943 Narodnij artist Ukrayinskoyi RSR 1960 Narodnij artist SRSR Orden Trudovogo Chervonogo PraporaPrimitkihttp leksika com ua 15201226 ure magarDzherela ta literaturaVira Sereda 8 grudnya 2010 U Volodimira Magara ne bulo nichogo drugoryadnogo Zaporizka pravda Arhiv originalu za 19 travnya 2012 Procitovano 21 lyutogo 2011 Vitalina Moskovceva 10 lipnya 2010 Romantik XX stolittya Zaporizka pravda Arhiv originalu za 19 travnya 2012 Procitovano 21 lyutogo 2011 Teatr im V G Magara 10 lipnya 2010 Arhiv originalu za 25 sichnya 2011 Procitovano 22 lyutogo 2011 Kompaniya StarMedia 2008 23 01 Ushla iz zhizni izvestnyj rezhisser Tatyana Magar ros a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka nedostupne posilannya z lipnya 2019 T Dovgan 6 kvitnya 2003 Zhizn kak mgnovenie 4 iyunya 40 dnej kak umerla narodnaya artistka Ukrainy Svetlana Fedorovna Runcova Slava Sevastopolya ros Arhiv originalu za 28 chervnya 2012 Procitovano 21 lyutogo 2011 Sevastopolskij akademicheskij russkij dramaticheskij teatr im A V Lunacharskogo 10 lipnya 2010 Magar Volodimir Volodimirovich ros Arhiv originalu za 30 chervnya 2013 Procitovano 21 lyutogo 2011 Literatura Gazeta Danapris traven 2010 rik Volodimir Gerasimovich Magar Prisvyachuyetsya 110 richchyu vid dnya narodzhennya Avtor statti V statti vikoristano materiali knig Teatr im M O Shorsa V M Gajdaburi 1979 Volodimir Magar 1961 a takozh spogadami aktoriv Chas vihodu gazeti traven 2010 rik Enciklopediya Ukrayinoznavstva v 4 t Gol red V Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode Zhittya 1954 1989 1427 s Yagnich Yu M Ternyuk P I Volodimir Magar Narodnij artist Soyuzu RSR tvorchij shlyah Dnipropetrovsk Kn vid vo 1961 79 s Ternyuk P Yagnich Yu Volodimir Gerasimovich Magar Narodnij artist SRSR K Derzh vid vo Obrazotvorche mistectva I muz lit URSR 1962 43 s Berezhnij V Vidatnij majster sceni Zaporizka pravda 1975 23 listopada Slovo pro velikogo hudozhnika Industrialne Zaporizhzhya 1975 23 listopada Troshanovskij A Talantu dobrij svitlo Industrialne Zaporizhzhya 1980 5 lipnya Gajdabura V Sho lishilosya zhivogo Komsomolec Zaporizhzhya 1980 5 lip Sherbina T P V G Magar aktor I rezhiser Narisi kulturi Ukrayinciv Pivdnya H Press Zaporizhzhya 1997 s 24 26 Sereda V Zhittya v teatri I teatr u zhitti Volodimira Magara m Zaporizhzhya Zaporizka pravda 2007 97 98 5 lipnya s 7 Moskovceva V Romantik Iz dalekogo sela Aktor ta rezhiser V Magar Zaporizka pravda 2009 43 44 26 bereznya s 17 PosilannyaMagar Volodimir Gerasimovich Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 15