Двомо́вність або білінгві́зм (від англ. bilingualism) — у мовознавстві явище володіння двома мовами як рідними. Характерне для певних осіб, груп осіб, країн тощо. Спостерігається у сім'ях змішаного походження, регіонах зі змішаним населенням (Татарстан, Чечня, Окінава, Уйгурія), прикордонних землях (Ельзас, Галісія, Трансильванія, Закарпаття, Внутрішня Монголія), колишніх колоніях (Індія, Нігерія, Гонконг, Латвія, Україна, Грузія), а також державах із системою освіти, скерованою на виховання двомовних громадян (Швеція, Норвегія). Історично двомовність є формою соціальної адаптації підкорених до мови завойовника чи домінантного сусіда (русифікація, отурчення тощо), або намаганням підкорених зберегти свою мову в умовах насаджування іншої панівної мови (Квебек, Фландрія, Ірландія). Державотворчі народи, що здійснювали експансію, є переважно одномовними (англійці, німці, французи, турки, росіяни, китайці, японці тощо). Як виняток двомовність набувається дослідниками шляхом вивчення іншої мови, внаслідок інтересу до культури, створеної цією мовою (Шевельов). Людина, яка володіє двома мовами, називається двомовною (білінгвом). Двомовність відрізняється від диглосії, явища існування у суспільстві двох мов або діалектів у різних функціональних сферах.
Поняття білінгвізму у науковій літературі
Ця стаття потребує істотної переробки. (11 січня 2022) |
Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (серпень 2019) |
Поняття «білінгвізм» походить від латинського слова bilingua, що означає подвійна мова. Білінгвізм трактується як здатність до оперування кількома мовами. Білінгв — це людина, яка володіє як мінімум двома мовами. Нерідко як знання більше двох мов зустрічається багатомовність (яку називають також мультилінгвізм, полілінгвізм). Він буває двох видів — національний (вживання декількох мов у певній суспільній спільноті) та індивідуальний (вживання індивідом декількох мов, кожна з яких обирається відповідно до певної мовленнєвої ситуації). Наприклад, у Європі, у Люксембурзі основна місцева мова — люксембурзька, а офіційними мовами є французька та німецька. В Бельгії три державні мови — фламандська, французька та німецька, в Канаді — англійська та французька. Певна частка мешканців цих країн є білінгвами та , зокрема в Канаді 17 % двомовних.
Іноді в психолінгвістичній літературі зустрічається позначення М1 — перша мова та М2 — друга мова. Необхідно пам'ятати, що хронологічно друга мова може пізніше витіснити першу і навіть стати рідною. Тому іноді говорять, що одна з мов двомовного індивіда є домінантною, тобто основною.
Різновиди білінгвізму
За способом надбання
В. П. Бєлянін виділяє природний (побутовий) та штучний (навчальний) білінгвізм:
- природний білінгвізм з'являється відповідно до мовного оточенням (у наявності якого радіо і телебачення) та завдяки багатій мовній практиці. Усвідомлення мовної специфіки системи може не відбуватися.
- при штучному білінгвізмі другу мову необхідно вивчати, прикладаючи вольові зусилля та використовуючи спеціальні методи і прийоми.
Разом з тим можлива така ситуація, коли іноземну мову вивчають спонтанно, і з викладачем одночасно (на курсах так званого включеного навчання в країні мови, що вивчається).
За віковими періодами
Згідно з віковими періодами, білінгвізм має поділ на ранній, зумовлений перебуванням і життєдіяльністю у двомовному культурному середовищі; та пізній, при якому оволодіння другою мовою відбувається у старшому віці, після оволодіння рідною мовою.
За ступенем володіння мовами
Із погляду ступеня володіння мовами та кількості мовленнєвих дій розрізняють рецептивний, репродуктивний і продуктивний види білінгвізму. Рецептивний (сприймаючий) білінгвізм існує тоді, коли людина задовольняється приблизним розумінням іноземної мови. Сама людина при цьому майже не говорить і не пише. Репродуктивний (відтворювальний) білінгвізм дозволяє білінгву не тільки сприймати (переказувати) тексти іноземної мови, але і відтворювати прочитане та почуте. Продуктивний (породжуючий) білінгвізм дозволяє білінгву не тільки розуміти і продукувати іноземні тексти, але і породжувати їх. Іншими словами, при продуктивному білінгвізмі людина може більш-менш вільно розмовляти та писати та породжувати самостійні творчі повідомлення іноземною мовою.
Взаємодія мов при білінгвізмі
Білінгвізм — це реальна соціально-мовна ситуація, сутність якої полягає у співіснуванні і взаємодії двох мов у межах одного мовного колективу. Урахуванням тісної взаємодії зовнішніх (соціальних) і внутрішніх (структурних) факторів у процесі розвитку і функціонування лінгвістичних об'єктів — одна з методологічних вимог мовознавства та психолінгвістики. «Мовна структура, — пише Ю. Д. Дешерієв, — це продукт історичного формування і розвитку мови в нерозривному зв'язку з розвитком суспільства, трудової діяльності, мовленнєвої практики і суспільної свідомості людей».
Білінгвістична взаємодія (двох мовних систем у межах єдиного колективу носіїв білінгвізму) має комплексний характер: по-перше, це взаємодія функціонування двох мов у процесі реалізації суспільно-комунікативних потреб (функціональна взаємодія), по-друге, — взаємодія структур мов, що контактують у межах колективу носіїв двох систем комунікації (структурна взаємодія). Зрозуміло, що структурна взаємодія певною мірою залежить від функціональної, оскільки сфери і ситуації спілкування характеризуються різними умовами контактування мов, різними показниками їх використання, актуальності певних фрагментів чи окремих одиниць мовних систем. Результатом функціональної взаємодії є існування різних за обсягом використання двох мов сфер і ситуацій спілкування, структурна взаємодія веде до змін у функціонуванні певних мовних одиниць.
Наслідки білінгвістичної взаємодії структур мов простежуються практично на всіх рівнях, але найбільший інтерес для досліджень взаємодії соціальних та структурних факторів становить слововживання, оскільки лексика має тісні і розгалужені зв'язки з позамовною дійсністю. Найширше наслідки структурної взаємодії мов при білінгвізмі відбиваються в усному мовленні.
Процес білінгвістичної взаємодії залежить від характеристик суб'єкта двомовності. Існують певні розбіжності у поширенні одиниць специфічного слововживання серед різних соціальних груп інформантів. Тут можна виділити кілька аспектів: по-перше, різні соціальні групи характеризуються різними показниками освітнього рівня і рівня мовної компетенції, по-друге, білінгвістична взаємодія лексики залежить від типу двомовності, а соціальні групи відрізняються з погляду місця функціональних репрезентантів мови в реалізації спілкування; по-третє, кожна соціальна група характеризується певним комплексом соціально-мовних потреб. Внутрішні (структурні) та зовнішні(соціальні) чинники білінгвістичної взаємодії лексики складають непросту систему.
Наявність спільного соціального субстрату обох мов дає головний імпульс взаємодії — місце контактування двох мов — мовна свідомість і мовленнєва діяльність білінгвів. У взаємодію вступають одиниці, що мають певні спільні риси форми або змісту, глибина взаємодії виявляє пряму залежність від ступеня близькості двох мовних структур. Однак існуючі відмінності серед суб'єктів двомовності, а також між сферами і ситуаціями спілкування істотно впливають інтенсивність білінгвістичної взаємодії (збільшуючи чи зменшуючи поширення специфічного слововживання серед певних соціальних груп білінгвів).
Розгалужені зв'язки лексичної семантики з позамовною дійсністю спричиняють розбіжності у «мобільності» проникнення різних тематичних і лексико-семантичних груп у іноземне мовлення, характер розвитку семантики запозиченого слова. Зрештою, між різноманітними чинниками немає суцільної ізоляції: вплив соціальних факторів корегує дію структурних і навпаки.
Психолінгвістичні дослідження проблеми білінгвізму
Двомовність — є гострою проблемою лінгвістів, психологів, педагогів відповідно до динаміки когнітивних підходів до опису мовних явищ та мовленнєвих процесів. Саме тому велика кількість термінів трактується по-іншому у світлі когнітивних концепцій. Так, одним з основних об'єктів сучасних досліджень двомовності постали стратегії оволодіння другою мовою. Проблеми породження мовлення в контексті двомовності в західній науковій літературі ґрунтується на моделі В.Левелта, відповідно до якої переважною більшістю лексикону білінгва є . Визначено чітку диференціацією понять «іноземна мова» та «друга мова». Із першою пов'язують процес оволодіння мовою у штучно створених навчальних ситуаціях під керівництвом фахівця, а друге — з природними ситуаціями спілкування з носіями цієї мови без цілеспрямованого навчання. Однією з цілей вивчення іноземної мови може бути рецептивний білінгвізм. (Деяким людям буває достатньо читати іншомовні книги, але немає необхідності розмовляти. Це характерно мертвим мовам.) Але ціллю вивчення та викладання іноземної мови є продуктивний білінгвізм. Існує думка, що абсолютно еквівалентне володіння двома мовами неможливе. Адже абсолютний білінгвізм передбачає ідентичне володіння мовою в усіх ситуаціях спілкування. Це пов'язано з тим, що досвід, набутий із допомогою використання однієї мови, завжди різниться від досвіду, засвоєного шляхом використання іншої мови. Тому часто дві мови по-різному використовуються залежно від ситуації спілкування. Так, у ситуаціях навчання перевага надається одній мові, тоді як в емоційних життєвих ситуаціях — іншій. Ця думка суперечить загальним уявленням про природу білінгвізму, який розглядається у контексті психологічних механізмів мовленнєво-мисленєвої діяльності. З позиції цих механізмів можна стверджувати про різні мовні засоби вербалізації емоцій, проте про загальний їх перебіг та вияв життєдіяльності особистості як результат набутого не лише мовного, а й позамовного досвіду.
На сучасному етапі розвитку психології дослідження білінгвізму зосереджується в основному навколо загальнотеоретичних концепцій, що розробляються в межах діяльнісного і когнітивного підходів. Із позицій діяльнісного підходу проблематика двомовності розглядається у вимірі функціонування мовленнєвої діяльності активного суб'єкта пізнання, постійно залученого до взаємодії з фізичним та соціальним світом. Із погляду когнітивного підходу двомовність вивчається у контексті репрезентації знань людини, яка відображає особливості її індивідуальної картини світу. Вважається, що діяльнісний підхід до дослідження двомовності є провідним, оскільки він охоплює як активного суб'єкта пізнання, так і репрезентації дійсності. Загалом процес оволодіння іноземною мовою — це оволодіння мовленнєвою діяльністю. Тому проблема двомовності, особливості її формування повинні відштовхуватися від загальних закономірностей мовленнєвої діяльності людини. Процес оволодіння іноземною мовою — це оволодіння мовленнєвою діяльністю засобами іноземної мови. У дослідженні продуктивного білінгвізму важливою є теза про те, що в основі білінгвізму лежать ті ж самі мовленнєві механізми, з допомоги яких відбувається спілкування рідною мовою — тільки під час білінгвізму вони дають змогу індивіду дві мовні системи. Існує думка, що перемикання з одного мовного коду на інший, можливо, відбувається в дійсності саме тому, що ізоморфні: в основі їх структури лежать однакові, спільні принципи. Тому особливого значення набуває висвітлення двох аспектів. По-перше, встановлення тих мовленнєвих механізмів та процесів та процесів, які зумовлюють процес мовленнєвої діяльності людини безвідносно до тієї мови, яка використовується в певному контексті. По-друге, визначення особливостей оволодіння мовами, які є універсальними як для рідної мови, так і чужоземної мов. У своїй праці «Про потрійний аспект мовних явищ та експеримент у мовознавстві» Л. В. Щерба окреслює три аспекти мовних явищ. До них належать: процеси говоріння і розуміння, які трактуються як мовленнєва діяльність; мовні системи, що охоплюють результати розуміння в конкретну епоху суспільного життя і які зафіксовані в мовних словниках та граматиках; мовний матеріал — сукупність усього, говориться і розуміється суспільною групою. При цьому вчений наголошує на тому, що мовленнєва діяльність зумовленим складним мовленнєвим механізмом людини, який трактується як мовленнєва організація індивіда. Таким чином, мовленнєва організація розглядається як провідний чинник, що детермінує мовленнєву діяльність та її прояви у мовному матеріалі й мовних системах.
У контексті білінгвізму мовленнєва організація може розглядатись як універсальний механізм оволодіння мовою, оскільки, на противагу мовленнєвій діяльності, мовній системі й мовному матеріалу, не залежить від фонологічних, лексичних і граматичних особливостей мови, якою володіє індивід. Унаслідок цього неможливе є механічне перенесення результатів аналіз мовної системи чи мовного матеріалу на опис закономірностей функціонування мовленнєвої організації індивіда. Цей опис повинен базуватися на виявленні закономірностей функціональних систем, що забезпечують процес мовлення та мовленнєвого сприйняття. У контексті продуктивного білінгвізму, що має спільні корені як в оволодінні рідною, так і іноземною мовами, особливої уваги набувають мотиви та внутрішнє мовлення. Вони висвітлюють особливості функціонування механізмів мовленнєвої діяльності, що є автономними від лексичної і граматичної будов мов, якими володіє суб'єкт, та визначають його готовність до здійснення мовленнєво-мисленнєвих операцій. Отже, думка породжується не з іншої думки, а з мотивувальної сфери свідомості людини, що охоплює потяги, бажання інтереси, афекти та емоції. Повне розуміння іншої думки можливе лише тоді, коли відкриваються афективно-вольові основи її породження.
Внутрішнє мовлення суттєво різниться від зовнішнього, насамперед, у прояві таких особливостей. Перша з них — це високий ступінь предикативності, що надає цьому мовленню фрагментності та стислості. Друга особливість — це невербальний характер внутрішнього мовлення. Внутрішнє мовлення майже завжди без слів, воно оперує семантичним планом, значенням, які оформлюються в цілісні начленовані на окремі слова семантичні образи. Тут розмежовуються поняття смислу та значення. Отже, смисл — це сукупність усіх психологічних фактів, які виникають у свідомості завдяки слову. Значення — це лише одна зона того смислу, якого набуває слово в певному контексті. Тому значення слова є стійкішим, контрастним, тоді як смисл — це динамічне утворення, яке видозмінюється відповідно до контексту. П. Я. Гальперін у своїх дослідженнях підкреслює, що внутрішнє мовлення — це етап, який передує будь-якому акту говоріння. Відповідно, без достатньо розвиненого внутрішнього мовлення дитина не зможе розмовляти. Особливість внутрішнього мовлення полягає в тому, що воно є пусковим механізмом підготовки до зовнішнього мовлення. Це виявляється у таких етапах: установка на мовлення; внутрішнє мовлення, яке включає структури потенційного підмета і присудка; визначення простору для повного оформлення думки у судженні. Існує і відмінний погляд на природу внутрішнього мовлення. Л. С. Рубінштейн наголошує на вторинності внутрішнього мовлення, його походження від зовнішнього. Як аргумент, він говорить про соціальність внутрішнього мовлення. Так, внутрішнє мовлення, містячи словесне, дискурсивне мислення, відбиває структуру мовлення, сформовану у процесі спілкування. Соціальність внутрішнього мовлення виявляється і в його змісті. С. Л. Рубінштейн наголошує на тому, що внутрішнє мовлення має не лише інтелектуальну природу, а й емоційний характер, воно часто буває емоційно насиченим. І. Н. Горєлов висунув дві гіпотези у дослідженні природи білінгвізму: гіпотезу роздільності та гіпотезу суміжності. Гіпотеза роздільності передбачає, що у білінгва існують дві окремі системи асоціацій, які утворюють дві автономні сфери мислення, сформовані у білінгва. Гіпотеза суміжності натомість передбачає існування єдиної концептуальної бази як для рідної, так і іноземної мов, що включає спільні механізми мовленнєвої діяльності у контексті будь-якої мови. Дослідник говорить правомірність другої гіпотези, пропонуючи такі узагальнення. По-перше, концептуальна база мислення утворюється внаслідок активної практичної діяльності суб'єкта. Ця база охоплює суб'єктивні враження про світ, особистісний досвід, набутий протягом суспільно-історичного розвитку людства. Національна мова вприскується у психіку індивіда з метою організації комунікативних можливостей та мислення людини. Але ця мова може розглядатись як важливий додаток до універсальних і незалежних від мовної специфіки картини світу компонентів, підпорядкованих досвіду та об'єктивним законам фізичного світу. Лише через цю концептуальну базу виникає, розвивається та осмислюється система будь-якої мови. По-друге, при продуктивному білінгвізмі на ґрунті концептуальної бази формується дві рівноправні мовні системи. У разі, коли мова є провідною (що притаманно для штучного білінгвізму), мовна система іноземної мови певною мірою гальмується, унаслідок чого її використання зіставляється з одиницями рідної мови.
Отже, результати теоретичного аналізу різних етапів мовленнєвої діяльності уможливлюють визначення коренів продуктивного білінгвізму, спільних для процесу оволодіння будь-якої мови. Вивчення природи білінгвізму і зіставлення процесів оволодіння рідною та іноземною мовами має проводитися згідно з операціями, що здійснюються на різних етапах породження мовлення, аналізу психофізичної природи цих операцій. Відтак, питання продуктивного білінгвізму й особливості його формування мають розглядатись у контексті мовленнєво-мисленнєвої діяльності. Аналіз психічних особливостей породження мовленнєвої діяльності у контексті продуктивного білінгвізму дає змогу зробити такі теоретичні узагальнення:
- Будь-яке мовлення та мовленнєві акти як його складові частини стимулюються мотивами діяльності суб'єкта, формуючи готовність до породження мовлення у конкретній ситуації. Мотиви визначаються не лише межами ситуаційного контексту, а й цілісною предметно-практичною діяльністю у фізичному і соціальному світі людини як активного суб'єкта життєздійснення.
- Основою, концептуальною базою оволодіння мовою та породження мовлення є уявлення і знання людини про навколишню діяльність, які зумовлюють особливості розуміння світу та визначаються внутрішньою будовою особистості.
- Важливим складником концептуальної бази є наочно-образне мислення суб'єкта, яке дає змогу створювати ментальні репрезентації навколишньої дійсності на основі її зовнішніх та внутрішніх ознак і властивостей.
- Наочно-образні особливості мисленнєвих процесів, що передують породженню мовлення, визначають злитий, дифузний, образний, стислий характер концептуальної бази суб'єкта як основи для вербального мислення та мисленнєвої діяльності загалом.
- Особливості породження мовлення, визначення етапів мовленнєвої діяльності у вигляді мотиву — внутрішнього мовлення — семантичного задуму — породження мовлення дають підстави розглядати їх як спільні, універсальні підстави оволодіння будь-якою мовою, а відтак, психологічні основи продуктивного білінгвізму.
Наступне питання, пов'язане з природою продуктивного білінгвізму та психологічними умовами його існування, стосується відмінностей в оволодінні рідною та іноземною мовами. Проблеми навчання іноземної мови широко висвітленні у психолого-педагогічній літературі. Однак акцент у цих дослідженнях здебільшого ставиться власне на процесі навчання, а не на процесі оволодіння. Процес навчання мови передбачає вироблення концептуальних основ, психологічної структури цієї діяльності, відповідних психотехнологій для вдосконалення іншомовних комунікативних умінь та автоматизацій навичок суб'єктів навчання. Процес оволодіння мовою передбачає віднаходження психологічних передумов для підвищення активності суб'єкта навчальної діяльності, активізації вроджених психічних механізмів і структур для формування готовності до мовленнєвої діяльності.
Із розвитком когнітивної науки та перенесенням акценту з синтаксису на лексикон дослідники двомовності основну увагу приділяють слову в контексті ситуації та дискурсу. При цьому розрізняють поняття «знати слова» та «використовувати слова». На основі сукупності цих понять відбувається активізація досліджень комунікативної компетенції, яка трактується як готовність вільно та адекватно розуміти та породжувати мовленнєві повідомлення на мові, що вивчається. У зв'язку з цим необхідно привести суб'єкта до такого рівня володіння мовою, який дасть йому змогу застосовувати це володіння в новій комунікативній ситуації в іншомовному середовищі та успішно вирішувати інформаційні та мовленнєві завдання.
Відомо, що зарубіжні та вітчизняні методичні школи й напрями розрізняються, насамперед, структурою та результатом процесу оволодіння іноземної мови. Для вітчизняних педагогів притаманний аналітичний підхід, для зарубіжних — пріоритетом є формування мовної активності, тобто використання мови.
Існують різні категорії для класифікації дослідницьких підходів до процесу оволодіння іноземною мовою. Є думка, що існує 9 підходів, які містять певні методи та техніки. При цьому чітко розмежовуються ці поняття. Підхід — це теорія, яка відображає певну модель чи наукову парадигму. Методи і техніки — це сукупність дій, які використовуються з метою оволодіння іноземною мовою. Техніки трактуються як складові процедури методів. Визначними підходами вважають: граматичний, прямий, когнітивний, ситуативний, аффективно-гуманістичний, комунікативний підходи, аудіолінгвізм, а також підходи засновані на розумінні та читанні. Класифікація цих підходів ґрунтується на різних перспективах вивчення психологічної структури діяльність при оволодінні іноземною мовою.
Оволодіння іноземною мовою як психонейролінгвістична проблема
Для ефективного вивчення іноземних мов ведуться широкі дослідження, які торкаються багатьох аспектів навчання, і не тільки суто лінгвістичних. Їх слід вивчати не лише в рамках однієї науки, але й враховувати інтенсивний розвиток сучасної лінгвістики з іншими науками, такими як: психологія, біологія, соціологія, медицина (нейрофізіологія, нейрохірургія, неврологія, психіатрія). На стику цих наук з лінгвістикою розвинулись окремі міжгалузеві науки: лінгвопсихобіологія, нейролінгвістика, етно-, соціо-, психолінгвістика, математична лінгвістика, еколінгвістика та ін. У вивченні і оволодінні іноземною мовою надзвичайно велику роль відіграють різноманітні нейрон- та психолінгвістичні аспекти. Немає сумніву, нейрофізіологія мозку людини є феноменом спадковим. Кожна людина народжується з певними задатками, і від того, наскільки людина активна у тій чи іншій сфері своєї діяльності, залежить і розвиток Її здібностей. Мова йде не про вроджені здібності, оскільки здібності, як відомо, не успадковуються, а про вроджені задатки людини, які за умови її активної життєдіяльності у тій чи іншій сфері, перетворюються у набуті здібності. Отже, здібності людини є результатом її розвитку. Тому задатки можна розглянути як вроджений «мовний ген», від наявності і функціонування якого, вважав Ноам Чомскі, залежить подальший розвиток мовних здібностей людини. Ця теорія бере свій початок ще у міркуваннях філософів Нового часу XVI—XVII століття. Беручи до уваги усю суперечливість думок філософів Нового часу цілком можна погодитись з тим, що людина народжується з певними задатками, які є генетично закодовані у її мозку і, розвиваючись, перетворюються у здібності. Нейролінгвістичними факторами у вивченні іноземних мов виступають на перший план: мова і мовлення, мислення і пам'ять, які тісно пов'язані і з діяльністю мозку людини та з її усією центральною нервовою системою. Відомо, що з філософської точки зору, мова і мовлення знаходиться у діалектичній єдності. З онтологічної точки зору мова належить до психічних явищ, а мовлення — до психофізіологічних. Отже, мова пов'язана з мисленням, яке є основою різноманітних процесів і які, в свою чергу, не завжди вербалізуються.
На зв'язок мови з мисленням і психікою людини вказував і О.Потебня (наявність тріади: мова-мислення-мовлення). Пам'ять робить мову, мовлення і мислення засобами здійснення мислительно-пізнавальної і комунікативної діяльності. Академік Анохін П. К. у 1970 році висунув гіпотезу про наявність у мозку людини так званого «другого мозку». Звідси дослідники будують гіпотезу про внутрішню та зовнішню пам'ять. Зовнішня (процедуральна) пам'ять (права півкуля головного мозку) пов'язана з навичками та звичками, відповідає за перцепцію, обробку образів, мнемоніку, від неї залежить темп, тон, тембр, манера мовлення, висота гучності голосу, спосіб артикуляції. Під домінантивним впливом правої півкулі здійснюються невербальні засоби спілкування. Вона забезпечує в основному процес конкретного мислення. Внутрішня(декларативна) пам'ять (ліва півкуля головного мозку) забезпечує вихід мислення в мовлення, пов'язана із складними формами запам'ятовування, збереження численних фактів. Тут відбувається словесно-логічне мислення (вербальне, дискурсивне). Оскільки саме внутрішня пам'ять пов'язана із запам'ятовуванням великої кількості лексики, то її можна охарактеризувати як пам'ять «вербальна». У лівій півкулі відбувається процес абстрактного мислення. Таким чином, наскільки у людини розвинута «вербальна» пам'ять залежить її здатність до вивчення іноземної мови. Від особливостей нейрофізіології мозку окремої людини залежить і процес вивчення іноземної мови, який у різних людей відбувається по-різному. Звідси і різні задатки, здібності, мнемонічні та ментальні можливості. Характер і спосіб функціонування клітин мозку (нейронів) є генетично закодованим, а отже, спадковим. Сталість спадкових ознак зумовлена особливостями нуклеїнових кислот (ДНК і РНК), які точно передають закодовану в них інформацію. Спадковість змінюється зі зміною в окремих генах структури ДНК. Цей процес є дуже складний і стосується суто медицини. Отже, вивчення іноземної мови зокрема і володіння рідною мовою в цілому залежить від функціонування мозкових механізмів мовленнєвої діяльності у корі головного мозку людини. Ступінь володіння рідною мовою (лексико-граматична конкретність мовлення, його стилістичне багатство) створює передумови для успішного оволодіння іноземною мовою. Тут на перший план виступає проблема білінгвізму, яка з розвитком психолінгвістики набула особливого значення. Порівняльне вивчення двох мов (рідної та іноземної) допомагає пізнавати спільне і від'ємне у функціонуванні обох мов.
Методи дослідження двомовної компетенції
На думку О. О. Залевської, можна визначити три дослідницькі підходи до процесу оволодіння іноземною мовою, кожен з яких ґрунтується на певних теоретичних позиціях, об'єкті та меті дослідження, ключових поняттях та результатах.
До цих підходів належить:
- контрастивний аналіз
- аналіз помилок
- інтроспективні методи.
Проаналізуємо ці підходи більш детально. Контрастивний аналіз широко використовується в лінгвістиці різними цілями. Далі мова піде про контрастивний аналіз, що розроблявся в цілях виявлення особливостей взаємодії мов в процесі навчання іноземної мови. Вибір в названих цілях саме контрактивного аналізу як дослідницького підходу був початково обумовлений уявленнями, що базувалися на психології біхевіоризму, про те, що оволодіння мовою складається з формування навичок через практику та підкріплення, при цьому навичка розуміється як механічно закріплений зв'язок між деяким стимулом та пов'язаною з ним реакцією. Оскільки до часу освоєння іноземної мови навички користування рідної мови є чітко встановленими, вони впливають на набуття нових навичок іноземної мови: навички переносяться вже набуті навички, які можуть бути як позитивними, так і негативними; негативне перенесення отримало назву «інтерференція навичок» або інтерференція.
Звідси були зроблені висновки, що:
- по-перше, наявність розбіжностей між мовами обумовлює значну різницю між оволодінням рідної та іноземної мов,
- по-друге, до навчання іноземної мови необхідно використовувати порівняльний аналіз систем рідної та іноземної мов для виявлення фактів збігів та розбіжностей.
Використаний в цих цілях контрастивних аналіз являв собою основу для прогнозування труднощів та обумовлених ними помилок тих, хто навчається. По мірі інтенсивного застосування контрактивного аналізу у різних країнах накопичувались підстави для критики цього підходу, пов'язані з сумнівами в обґрунтованості розвинутих цим підходом уявлень про специфіку оволодіння іноземною мовою та прогнозованих можливостях контрастивного аналізу. Так, критика Ноамом Чомскі біхевіористської концепції оволодіння мовою дала поштовх для переходу від механічних до ментальних уявлень. Визнання серйозних труднощів при порівняльному аналізі деяких граматичних структур тих або інших мов поєднувалось з накопичуванням факторів неадекватності прогнозів, які будувались на основі результатів застосування контрастивного аналізу. Як показали спостереження, інтерференція частіше проявляється при подібності явищ рідної та іноземної мов, ніж при їх повній відмінності, до того ж далеко не всі помилки можуть отримати пояснення через інтерференцію навичок, оскільки рідна мова втручається в оволодіння іноземною мовою по різним причинам, до яких відносяться:
- замість інтерференції навичок може мати місце уникання тим, що навчається використання таких правил іноземної мови, аналогів яким немає у рідній мові;
- деякі обмеження на вживання мовних явищ, розрізняються в порівняльних мовах, проявляються тільки при визначених умовах;
- ті, хто навчаються, можуть звертатися до рідної мови за ресурсами, які вони навмисно переймають в умовах комунікативних труднощів унаслідок недостатнього запасу ресурсів іноземної мови, для визначення цього феномена деякі автори використовують термін replacing interference.
Взаємодія двох вищезазначених джерел критики контрастивного аналізу призвело до перегляду ряду ключових понять контрастивного аналізу та до переоцінки його ролі у вивченні особливостей оволодіння іноземною мовою. Так, процес оволодіння мовою став трактуватися з позицій признання активності того, хто навчається, звідси слідує, що передбачувані труднощі контрастивного аналізу можуть реалізовуватися не через помилки внаслідок інтерференції навичок, а через уникання вживання деякого явища. При цьому «структурна відстань» між фактами двох мов повинно визначатися з урахуванням того, що воно сприймається носіями однієї мови по відношенню до іншої мови, оскільки результати контрастивного аналізу мовних систем можуть не повністю збігатися з тим, як сприймаються індивідами факти подібності та розрізнення між мовами. Вище сказане пояснює усвідомлення необхідності перегляду ключових для контрастивного аналізу понять мовного перенесення, ролі рідної мови в оволодінні іноземної мови, інтерференції і помилки як результат впливу рідної та іноземної мов.
Виявлення природи мовного перенесення виявилось важливим для точнішого визначення умов, при яких має місце інтерференція, і видів знань, які при цьому використовуються індивідом. Трактування оволодіння іноземною мовою як активного творчого процесу призвела до признання його подібності до оволодіння рідної мови, але виявилось, що у такому випадку рідна мова не можуть бути причиною всіх труднощів для того, хто навчається, рідна мова забезпечує людину деякими основами для позитивного переносу перш за все в плані стратегій оволодіння і користування мовою. З позиції попереднього тезису факти уникання використання деяких явищ іноземної мови і використання ресурсів рідної мови при комунікативних труднощів також виявляються продуктами не інтерференції, а застосування відповідних стратегій. Важливо підкреслити, що внаслідок сказаного вище помилка, що розглядалась раніше як наслідок недостатнього навчання або неможливості подолання інтерферуючі уявлення рідної мови, стала трактуватись як феномен, обумовлений рядом факторів, одним з яких є інтерференція. Незважаючи на ненадійність прогнозування помилок мовлення, він може успішно пророкувати помилки розуміння мовлення та випадки уникання використання деяких структур іноземної мови.
Контрастивний аналіз повинен поєднуватися з іншими дослідницькими підходами, у тому числі — спостереженням, експериментом, інтроспекцією і т. д. у теоретичному плані при обговоренні проблеми контрастивного аналізу необхідно визнати помилковою саму постановку задачі виключно через порівняльний аналіз мовних систем як продуктів опису мов судити про специфіку оволодіння мовою та про особливості взаємодії мов у людини як про процеси функціонування індивідуального знання. Важливо зазначити, що у вітчизняній науці давно вказувалось на недостатність простого «накладання» мовних систем у цілях оволодіння мовою. Існує погляд, відносно необхідності постановки питання про функціональну значущість того чи іншого граматичного явища та про його місце в граматичній системі мови в цілому. Зіставлення повинно проводитись по лінії операції, маючих місце на різних етапах продукції та створення мовлення; аналіз їх психофізіологічної природи та обумовленості та знаходження домінантних особливостей таких операцій можливі тільки при наявності хоча би працюючої моделі процесу породження мовлення. Звідси слідує необхідність розгляду питань оволодіння мовою у ширшому контексті процесів мовленнєво-розумової діяльності. Таким чином, у низці досліджень підкреслюється помилковість постановки основної мети контрастивного аналізу винятково через опис мовних систем. Натомість альтернативою пропонується розглядати особливості процесів оволодіння мовами через закономірності взаємодії різних мов, що становлять індивідуальне знання суб'єкта діяльності.
Аналіз помилок у рідній мові використовуються у різних цілях:
- для виявлення особливостей породження та розуміння мовлення та для моделювання названих процесів;
- для вивчення структури ментального лексикону та механізмів його функціонування;
- для виявлення закономірностей оволодіння рідною мовою;
- для вирішення практичних задач відновлення мовлення при афазіях.
Відновлення зацікавлення до помилок тих, хто навчається та оформлення аналізу помилок як теоретично обумовленого дослідницького підходу трапилося наприкінці 60-х роках. Як вже зазначалось вище, це було пов'язане з переглядом прогнозувальних та пояснювальних можливостей контрастивного аналізу та з переосмисленням причин виникнення помилок. Більше того, помилка стала трактуватися як джерело інформації про процес оволодіння іноземною мовою.
В ролі робіт, котрі зазвичай називають вихідними, сигналізуючими про виникнення аналізу помилок як дослідницького підходу з визначеною методологією для вирішення специфічних задач, виступили статті С.Кордера. У своїх статтях він розмежував два типи помилок: mistakes та errors. Під першими розуміються факти похибок у потоці мовлення внаслідок втоми, збудження тощо, коли можливо швидке самовиправлення зі сторони мовця. Очевидно, українською їх варто називати обмовками. До других відносяться типові відхилення від правил іноземної мови, тобто помилки, що допускаються тому, хто навчається у ході засвоєння мови та не піддаються самокорекції, оскільки вони є відбиттям визначеної стадії оволодіння іноземною мовою. У цьому випадку помилка виступає як виявлення активності індивіда у процесі формування та перевірки ним своїх гіпотез стосовно правил іноземної мови. У англійських публікаціях по аналізу помилок прийнятий термін Error Analysis. С.Кордер чітко сформував процедуру аналізу помилок, включаючи збір висловлювань тих, хто навчаються, інтерференцію в них помилок, опис цих помилок, їхню класифікацію згідно з причинами, що припускалися, а також виявлення їхньої значущості. Необхідно зазначити, що класифікація помилок по причинам, що їх викликають припущення пояснення психолінгвістичних механізмів помилок та повинна в значній мірі сприяти виявленню особливостей оволодіння іноземною мовою, виявленню стратегій, що використовуються індивідом та стадій оволодіння мовою, які вони долають.
Така постановка задач аналізом помилок стимулювала розробку таксономії помилок та вимагала висновків і узагальнень, котрі можна підсумувати наступним чином. Дослідження 70-х років показали, що тільки частина помилок в іноземній мові може бети обґрунтована за рахунок впливу рідної мови. Такі помилки стали кваліфікуватися як міжмовні (interlingual errors), тобто помилки міжмовної інтерференції. У той же час було виявлено, що зустрічається велика кількість інших однакових помилок, які допускають ті, хто навчаються іноземної мови незалежно від характеру їх рідної мови. Помилки такого типу отримали назву внутрішньомовних (interlingual errors), відображаючих специфіку процесу оволодіння мовою, хід цього процесу, у зв'язку з чим використовується визначення їх як «помилок розвитку» (development errors). У деякій літературі такі помилки називаються «генетичними помилками» у тому сенсі, що вони допомагають простежити генезис, становлення двомовності або хід оволодіння рідною мовою, якщо досліджується розвиток мовлення рідною мовою. Помилки міжмовної інтерференції детально описані у великій кількості іноземних та вітчизняних публікаціях. Запропоновані класифікації зазвичай є продуктами лінгвістичного аналізу за рівнями мови, видами мовлення тощо. Внутрішньомовні помилки первісно також трактувались як обумовлені виключно інтерференцією, а в ході аналізу увага акцентувалась на тих елементах форми або значеннях мовних явищ, які могли виступати у взаємодію в рамках мови, що вивчається.
Однак в останнє десятиріччя у англомовних публікаціях робиться акцент на тому, що через аналіз помилок такого типу можливо та необхідно виявити стратегії, що використовуються індивідами для полегшення собі задач в оволодінні іноземною мовою. До таких стратегій відносяться:
- надгенералізація (overgeneralization), при якій ті, хто навчаються виходять за рамки виконання деяких правил, оскільки вони не сприймають визначенні явищ як ті, що різняться;
- ігнорування обмежень на використання деякого правила (ignorance of rule restrictions), тобто розповсюдження правила на контексти, у яких воно в іноземній мові не використовуються; це може бути продуктом розповсюдження на основі аналогії;
- неповне використання правила (incomplete application of rules), пов'язане з тим, що той, хто навчається не засвоює складніші структури, вважаючи достатнім для комунікації використання простіших правил;
- формування хибних гіпотез з приводу мовних явищ, що вивчаються (false concepts hypothesized) як результат хибного розуміння деяких характеристик, специфічних для мовних явищ іноземної мови.
Деякі внутрішньомовні помилки трактуються як результат спроб тих, хто навчаються подолати комунікативні труднощі; розглядаються і помилки, спровоковані навчанням (induced errors), тобто викликані тим, як викладач подає два мовних явища у певній послідовності, що призводить до змішання цих явищ у підсвідомості індивіда.
Аналіз помилок вже багато років ведеться з позиції теорії діяльності, що саме по собі передбачає вивчення специфіки процесів, в результаті яких той, хто навчається як активний суб'єкт діяльності породжує правильні чи хибні мовні дії. При цьому помилка трактується як сигнал «шва, що розійшовся» у мовленнєвому механізмі людини; робляться спроби встановити, з якими саме етапами мовленнєво-розумового процесу пов'язані ті, чи інші типи помилок. Проводиться ряд досліджень, у тому числі з ціллю підвищення ефективності оволодіння іноземною мовою на базі помилок тих, хто навчається англійській мові, для встановлення умов взаємодії трьох мов при навчанні німецькій мові як другій іноземній мої на базі рідної мови. Простежується принципова подібність між типами помилок у рідній мові та у мові, що навчаються — другої або іноземної мови.
Популярність аналізу помилок як дослідницького підходу багато у чому пояснюється його відмінністю від контрастивного аналізу як у причетності об'єкта аналізу, так і в теоретичному плані. Ключовим для аналізу помилок поняття стратегії стало активно розроблятись з позиції когнітивної психології, що призвело до розмежування стратегії оволодіння мовою та стратегії подолання комунікативних труднощів. Було переглянуто поняття переносу з акцентуванням уваги дослідників на тому, як і чому той, хто навчається спирається на знання рідної мови при користування іноземною. По мірі накопичення досвіду застосування аналізу помилок дослідницького підходу стали проявлятись його слабкості, які послугували основі для критики «ззовні» або імпульсами для удосконалення процедури аналізу помилок, введення ключових понять. Так, ряд авторів вказують на необхідність обережного поводження з помилками по ряду причин, пов'язаних з збором помилок та їх інтерпретацією.
Проміжна мова — слала широко досліджуватися як маніфестація психічних процесів, забезпечуючи оволодіння іноземною мовою. Існує думка, що проміжна мова — це окрема мовна система, котра є продуктом спроби тим, хто навчається цілісно представити мову, що вивчається; ця проміжна система, складена з правил, отриманих за допомогою різних стратегій (спрощення, надузагальнення, переносу). Проміжна мова виступає як набір правил різних типів. М. Лонг присвячує проміжній мові окремий розділ, в якому узагальнюються найбільш суттєві результати, отримані при цілеспрямованих дослідженнях у названій області. Одним з напрямків досліджень у області, що розглядається є пошук шляхів пояснення механізмів помилки. Т. Д. Кузнєцова звернула увагу на ролі механізму установки у формуванні правильної чи хибної мовної дії в другій чи третій мові. Г. В. Ейлер трактує помилку з позиції розробленої ним концепції мовного усвідомлення й особливостей функціонування механізму контролю мовної правильності висловлювання. А. А. Пойменова розглядає механізми лексичної помилки у світлі застосування стратегій подолання комунікативних труднощів на різних етапах мовленнєво-розумового процесу при користуванні другою та третьою мовами. В. А. Виноградов вважає, що «механізми помилок принципово тотожне для процесу набуття мови дитиною та для процесу оволодіння другої мови дорослим», хоча оволодіння рідною мовою відрізняється від вивчення іноземної мови тим, що у першому випадку є відсутніми готові схеми, співвідносні з системою, та готові еталони, співвідносні з нормою, а у другому — необхідним є не тільки формувати нові схеми та еталони, але й розвивати здатність «вимикати» систему і норму рідної мови при користуванні іноземною. Автор виділяє дві складових у механізмі помилок у іноземній мові: інтерференцію та аналогію. Інтерференція трактується ним як «підміна схем та моделей мови, що вивчається у відповідності елементам рідної мови, або змін одних по зразку інших». Важливим є зауваження В. А. Виноградова у зв'язку з категоризацією помилок: при відсутності поняття норми не може виникнути і поняття помилок, однак оцінка помилки з позиції системи та норми мови може відрізнятись від оцінки її з урахуванням того, чим і як володіє індивід. Отже, аналіз помилок розроблявся великою кількістю психологів та педагогів. Основною ідеєю цього підходу є класифікація помилок відповідно до тих причин, що їх зумовлюють. О. О. Залевська наводить таку класифікацію: міжмовні, які виникають внаслідок інтерференції мовних явищ; внутрішньомовні, що відображають специфіку процесу оволодіння мовою. Внутрішньомовні дослідниця розглядає як генетичні помилки, оскільки вони відображають генези становлення білінгвізму. Пояснення природи помилок має ґрунтуватися на психолінгвістичних основах мовленнєвої діяльності людини, специфіці мовленнєвої організації та особливостей різних етапів породження мовлення. О. О. Леонтьєв зазначає, що помилки і їх природу необхідно аналізувати згідно з тими етапами мовленнєвої діяльності, на яких вони породжуються. Цей підхід дасть змогу виявити спільні стратегії оволодіння мовою, що лежать в основі продуктивної двомовності. В. П. Бєлянін виділяє такі типові помилки у процесі оволодіння іноземною мовою: фонетичні (викривлення фонетичного рисунка, інтонаційної конструкції); графічні й орфографічні (виникають внаслідок слабкої сформованості графічних навичок, навичок перекодування звуків у відповідні букви, навичок використання письмових знаків); морфологічні (порушення відповідності різних граматичних форм мови); лексичні помилки (неправильне використання слів); синтаксичні (відхилення у використанні форми слова у словосполученнях та порушення конструкції речення); комунікативні (порушення розуміння смислу мовлення). Перевагою аналізу помилок, порівняно з контрактивним підходом, є те, що вони отримуються безпосередньо від активного суб'єкта діяльності. Таким чином, особливості підходу аналізу помилок виявляються в їхньому наближенні до психологічної моделі мовленнєвої діяльності. Це пов'язує проблему помилок із виявом механізмів мовленнєво-мисленнєвої діяльності людини і вивченням процесу оволодіння іноземною мовою крізь призму взаємодії мов при продуктивного білінгвізму.
Динаміка дослідницьких підходів до оволодіння іноземною мовою предстала перед нами як перехід від порівняльного аналізу мовних систем до аналізу отриманих від самих індивідів помилок і далі — до вивчення не тільки хибних, але і правильних мовної продукції тими, хто навчається у ширшому контексті дискурсу, що сформувався проміжною мовою. Деякі автори трактують аналіз мовлення як самостійного дослідницького підходу, який в англомовній літературі отримав назву Performance Analysis. Важливим є те, що об'єднує аналіз помилок, дослідження проміжної мови і аналіз мови: у всіх названих випадках на противагу використаним при контрастивному аналізі зовнішнім по відношенню до тих, хто навчаються джерелами інформації аналізуються факти, отримані від суб'єктів навчання. Однак при цьому вивчаються продукти мовлення, а результати останніх досліджень постають перед нами в тому світлі, в якому їй бачать спостерігачі «зі сторони», «з зовні». Тому як третій дослідницький підхід раціонально розглянути можливості застосування деяких різновидів інтроспективних методів, які здобувають популярність останнім часом, оскільки вони звертаються безпосередньо до того, хто навчається, його інтуїції та судженням про мову, яка вивчається, про створені ситуації, заснованих для прийняття тих чи інших рішень. Мова іде про не про інтроспективну психологію з її теоретичною специфікою, а про інтроспекцію як самоспостереженні людини за внутрішнім планом власної психічного життя, дозволяючим фіксувати її появу. Реконструкція прямо не феноменів, що спостерігаються із даних продукції мовлення завжди буде включати ситуації, при яких неоднозначність співвідношення між процесом та продуктом залишиться невирішеним. У пошуках методів, які б забезпечили прямий доступ до процесів та навичок того, що навчається, дослідники особливостей оволодіння іноземної мови звернулись до суджень тих, хто навчається про використання інформації або про шляхи її переробки та організації з тим, щоб застосовувати отримані таким чином дані замість або як додаток до того, що можна вивести з аналізу продуктів мовлення. При цьому з лінгвістики були запозичені метамовні судження, з соціології взяті шкалування, використання питальників, інтерв'ювання, групові дискусії. У наш час вже є набутим деякий досвід у використанні інтроспективних методів про дослідженні особливостей оволодіння іноземною мовою, виявлено, що саме можна вивчати з застосуванням інтроспективних методів, які процедури є най ефективними при постановці різноманітних цілей.
Існує три види умов, при яких інтроспекція є можливою з ціллю дослідження стратегій використання знань процедурного типу. По-перше, при оволодінні іноземною мовою ті, хто навчаються зіштовхуються з завданням різної степені труднощів, коли щось розуміється легко та переробляється автоматично, в той час як тяжкі фрагменти потребують усвідомленого застосування певних стратегій навчання і допускають інтроспекцію. По-друге, деякі види роботи (диктанти, твори) потребують концентрації уваги на тому, переробляється, і ті, хто навчаються є здатними дати звіт про дії, при інших умовах минаючи автоматично. По-третє, того, хто навчається можна призупинити у ході виконання деякого завдання так, щоб зробити доступним для інтроспекції те, що зазвичай автоматизовано. Деякі автори зіставляють ефективність різних видів роботи у рамках інтроспективного методу. Так розглядаються судження вголос і ретроспекція. Розгляд вголос трактується як ідеальний засіб того, як ті, хто навчаються отримують вивідні завдання. Одна оскільки при цьому можуть спостерігатись такі недоліки, як неповнота протоколів та труднощі інтерпретації, роздуми вголос корисно доповнювати ретроспективними інтерв'ю для глибшого розгляду положень, висловлених у ході роздуму вголос, що підвищує надійність результатів аналізу протоколів. Найуспішнішим є визнання роздумів вголос в парах, так як учасниками цієї роботи доводиться пояснювати та обґрунтовувати свої гіпотези. Виражаються також сумніви в тому, що роздуми вголос того, хто навчається перед магнітофоном можуть виявитися такими ж інформативними, як протоколи роздумів в парах. Деякі науковці прийшли до використання комбінації процедур, у яку входять:
- магнітофонні записи протоколів роздумів вголос по ходу перекладу зв'язного тексту окремими індивідами з подальшим ретроспективним коментарем проблем лексичного вибору; інтерв'ювання відсутнє;
- магнітофонні записи діалогів при перекладі зв'язних текстів з подальшим інтерв'ю;
- магнітофонні записи протоколів роздумів вголос при перекладі окремими індивідами уривків з лексичними проблемами; негайне інтерв'ю;
- діалог при перекладі лексичних труднощів в уривках; негайне інтерв'ювання.
До висновків, які роблять велика кількість авторів у зв'язку з використанням інтроспективних методів, відноситься вказівка на те, що відповідними процедурами слід попередньо навчати, а результати таких досліджень повинні поєднуватись з застосуванням інших методів, тобто комплексний підхід до дослідження особливостей оволодіння іноземною мовою. Отже, інтроспективний підхід з'явився як результат необхідності переходу від аналізу продуктів діяльності суб'єкта, що широко аналізуються в помилках, до процесуальних особливостей оволодіння мовою. Провідною ідеєю інтроспективного підходу є самоспостереження суб'єкта за внутрішнім планом власного психічного життя, яке дає змогу фіксувати його прояви у вигляді переживань, думок, почуттів тощо. Представники цього підходу визначають основні умови, за яких можна вивчити особливості оволодіння іноземною мовою шляхом інтроспекції. До них належать випадки, коли суб'єкт стикається зі складними, специфічними завданнями, що унеможливлюють виконання автоматизованої дії, вимагають усвідомленого використання мовленнєвих стратегій і припускають можливість інтроспекції. Основним недоліком інтроспективного підходу вважається висока ймовірність суб'єктивності відповідей, що гальмує встановлення об'єктивного бачення реального процесу оволодіння іноземною мовою. Тому одним із найоптимальніших підходів дослідження особливостей оволодіння іноземною мовою вважається комплексний підхід до вивчення продуктивного білінгвізму, що враховує позитивні досягнення всіх проаналізованих вище підходів і зіставляється з усіма мовленнєво-мисленнєвими механізмами й етапами породження мовленнєвої діяльності людини.
Див. також
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Двомовність |
Примітки
- Євген, Лакінський (16 вересня 2006). . Канадське міністерство статистики. тексти.org.ua. Архів оригіналу за 17 березня 2013. Процитовано 4 лютого 2013.
Бібліографія
- Двомовність в Україні: теорія, історія, мововживання: монографія / Радевич-Винницький Я. — К. ; Дрогобич: Посвіт, 2011. — 592 с.
- Засєкін С. В. Психолінгвістичні аспекти перекладу. — Луцьк: ВІЕМ, 2006. — С. 24—27: 30—З1.
- Засєкіна Л. В.. Засєкін С. В. Вступ до психолінгвістики. — Острог: Вид-во Нац. ун-ту «Острозька академія». 2002. — С. 87—92.
- Белянин В. И. Психолингвистика. М.: Флинта. 2008. — С. 69—85.
- Двомовність, або Білінґвізм // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 140. — 634 с.
- Основи білінгвальної освіти і білінгвізму / К. Бейкер ; [пер. з англ. Н. А. Сафонової]. — 5-е вид. — Д. : Ліра, 2016. — 646 с. — .
- Сучасні методи навчання дітей-білінгвів: хрестоматія / [редкол.: А. І. Анісімова, І. С. Попова]. — Д. : Ліра, 2016. — 217 с. — .
- Українсько-російська двомовність. Лінгвосоціокультурні аспекти: зб. наук. пр. / за заг. ред. д-ра філол. наук Ставицької Л. О. ; Ін-т укр. мови НАН України, Від. соціолінгвістики. — К. : ПУЛЬСАРИ, 2007. — 200 с. —
Посилання
- Sumerian Lexicon — Електронний пошук [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.]
- «Двомовність: міфи щодо білінгвізму та реальність» [ 20 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- Білінгвізм // Велика українська енциклопедія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapit Bilingva perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Dvomo vnist abo bilingvi zm vid angl bilingualism u movoznavstvi yavishe volodinnya dvoma movami yak ridnimi Harakterne dlya pevnih osib grup osib krayin tosho Sposterigayetsya u sim yah zmishanogo pohodzhennya regionah zi zmishanim naselennyam Tatarstan Chechnya Okinava Ujguriya prikordonnih zemlyah Elzas Galisiya Transilvaniya Zakarpattya Vnutrishnya Mongoliya kolishnih koloniyah Indiya Nigeriya Gonkong Latviya Ukrayina Gruziya a takozh derzhavah iz sistemoyu osviti skerovanoyu na vihovannya dvomovnih gromadyan Shveciya Norvegiya Istorichno dvomovnist ye formoyu socialnoyi adaptaciyi pidkorenih do movi zavojovnika chi dominantnogo susida rusifikaciya oturchennya tosho abo namagannyam pidkorenih zberegti svoyu movu v umovah nasadzhuvannya inshoyi panivnoyi movi Kvebek Flandriya Irlandiya Derzhavotvorchi narodi sho zdijsnyuvali ekspansiyu ye perevazhno odnomovnimi anglijci nimci francuzi turki rosiyani kitajci yaponci tosho Yak vinyatok dvomovnist nabuvayetsya doslidnikami shlyahom vivchennya inshoyi movi vnaslidok interesu do kulturi stvorenoyi ciyeyu movoyu Shevelov Lyudina yaka volodiye dvoma movami nazivayetsya dvomovnoyu bilingvom Dvomovnist vidriznyayetsya vid diglosiyi yavisha isnuvannya u suspilstvi dvoh mov abo dialektiv u riznih funkcionalnih sferah Dorogovkaz katalanskoyu j ispanskoyu v Kataloniyi Ispaniya Horvatsko italijska tablichka na gromadskij budivli v Puli Istriya Ponyattya bilingvizmu u naukovij literaturiCya stattya potrebuye istotnoyi pererobki Mozhlivo yiyi neobhidno dopovniti perepisati abo vikifikuvati Poyasnennya prichin ta obgovorennya na storinci Vikipediya Statti sho neobhidno polipshiti Tomu hto dodav shablon zvazhte na te shob povidomiti osnovnih avtoriv statti pro neobhidnist polipshennya dodavshi do yihnoyi storinki obgovorennya takij tekst subst polipshiti avtoru Dvomovnist 11 sichnya 2022 a takozh ne zabudte opisati prichinu nominaciyi na pidstorinci Vikipediya Statti sho neobhidno polipshiti za vidpovidnij den 11 sichnya 2022 Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad serpen 2019 Ponyattya bilingvizm pohodit vid latinskogo slova bilingua sho oznachaye podvijna mova Bilingvizm traktuyetsya yak zdatnist do operuvannya kilkoma movami Bilingv ce lyudina yaka volodiye yak minimum dvoma movami Neridko yak znannya bilshe dvoh mov zustrichayetsya bagatomovnist yaku nazivayut takozh multilingvizm polilingvizm Vin buvaye dvoh vidiv nacionalnij vzhivannya dekilkoh mov u pevnij suspilnij spilnoti ta individualnij vzhivannya individom dekilkoh mov kozhna z yakih obirayetsya vidpovidno do pevnoyi movlennyevoyi situaciyi Napriklad u Yevropi u Lyuksemburzi osnovna misceva mova lyuksemburzka a oficijnimi movami ye francuzka ta nimecka V Belgiyi tri derzhavni movi flamandska francuzka ta nimecka v Kanadi anglijska ta francuzka Pevna chastka meshkanciv cih krayin ye bilingvami ta zokrema v Kanadi 17 dvomovnih Inodi v psiholingvistichnij literaturi zustrichayetsya poznachennya M1 persha mova ta M2 druga mova Neobhidno pam yatati sho hronologichno druga mova mozhe piznishe vitisniti pershu i navit stati ridnoyu Tomu inodi govoryat sho odna z mov dvomovnogo individa ye dominantnoyu tobto osnovnoyu Riznovidi bilingvizmu Za sposobom nadbannya V P Byelyanin vidilyaye prirodnij pobutovij ta shtuchnij navchalnij bilingvizm prirodnij bilingvizm z yavlyayetsya vidpovidno do movnogo otochennyam u nayavnosti yakogo radio i telebachennya ta zavdyaki bagatij movnij praktici Usvidomlennya movnoyi specifiki sistemi mozhe ne vidbuvatisya pri shtuchnomu bilingvizmi drugu movu neobhidno vivchati prikladayuchi volovi zusillya ta vikoristovuyuchi specialni metodi i prijomi Razom z tim mozhliva taka situaciya koli inozemnu movu vivchayut spontanno i z vikladachem odnochasno na kursah tak zvanogo vklyuchenogo navchannya v krayini movi sho vivchayetsya Za vikovimi periodami Zgidno z vikovimi periodami bilingvizm maye podil na rannij zumovlenij perebuvannyam i zhittyediyalnistyu u dvomovnomu kulturnomu seredovishi ta piznij pri yakomu ovolodinnya drugoyu movoyu vidbuvayetsya u starshomu vici pislya ovolodinnya ridnoyu movoyu Za stupenem volodinnya movami Iz poglyadu stupenya volodinnya movami ta kilkosti movlennyevih dij rozriznyayut receptivnij reproduktivnij i produktivnij vidi bilingvizmu Receptivnij sprijmayuchij bilingvizm isnuye todi koli lyudina zadovolnyayetsya pribliznim rozuminnyam inozemnoyi movi Sama lyudina pri comu majzhe ne govorit i ne pishe Reproduktivnij vidtvoryuvalnij bilingvizm dozvolyaye bilingvu ne tilki sprijmati perekazuvati teksti inozemnoyi movi ale i vidtvoryuvati prochitane ta pochute Produktivnij porodzhuyuchij bilingvizm dozvolyaye bilingvu ne tilki rozumiti i produkuvati inozemni teksti ale i porodzhuvati yih Inshimi slovami pri produktivnomu bilingvizmi lyudina mozhe bilsh mensh vilno rozmovlyati ta pisati ta porodzhuvati samostijni tvorchi povidomlennya inozemnoyu movoyu Vzayemodiya mov pri bilingvizmi Priklad nedoskonaloyi dvomovnosti yaponskoyu napisano ne pracyuye cherez regulyarnij tehnichnij oglyad anglijskoyu zh vihodit polagodzhenij cikl perevireno Bilingvizm ce realna socialno movna situaciya sutnist yakoyi polyagaye u spivisnuvanni i vzayemodiyi dvoh mov u mezhah odnogo movnogo kolektivu Urahuvannyam tisnoyi vzayemodiyi zovnishnih socialnih i vnutrishnih strukturnih faktoriv u procesi rozvitku i funkcionuvannya lingvistichnih ob yektiv odna z metodologichnih vimog movoznavstva ta psiholingvistiki Movna struktura pishe Yu D Desheriyev ce produkt istorichnogo formuvannya i rozvitku movi v nerozrivnomu zv yazku z rozvitkom suspilstva trudovoyi diyalnosti movlennyevoyi praktiki i suspilnoyi svidomosti lyudej Bilingvistichna vzayemodiya dvoh movnih sistem u mezhah yedinogo kolektivu nosiyiv bilingvizmu maye kompleksnij harakter po pershe ce vzayemodiya funkcionuvannya dvoh mov u procesi realizaciyi suspilno komunikativnih potreb funkcionalna vzayemodiya po druge vzayemodiya struktur mov sho kontaktuyut u mezhah kolektivu nosiyiv dvoh sistem komunikaciyi strukturna vzayemodiya Zrozumilo sho strukturna vzayemodiya pevnoyu miroyu zalezhit vid funkcionalnoyi oskilki sferi i situaciyi spilkuvannya harakterizuyutsya riznimi umovami kontaktuvannya mov riznimi pokaznikami yih vikoristannya aktualnosti pevnih fragmentiv chi okremih odinic movnih sistem Rezultatom funkcionalnoyi vzayemodiyi ye isnuvannya riznih za obsyagom vikoristannya dvoh mov sfer i situacij spilkuvannya strukturna vzayemodiya vede do zmin u funkcionuvanni pevnih movnih odinic Naslidki bilingvistichnoyi vzayemodiyi struktur mov prostezhuyutsya praktichno na vsih rivnyah ale najbilshij interes dlya doslidzhen vzayemodiyi socialnih ta strukturnih faktoriv stanovit slovovzhivannya oskilki leksika maye tisni i rozgaluzheni zv yazki z pozamovnoyu dijsnistyu Najshirshe naslidki strukturnoyi vzayemodiyi mov pri bilingvizmi vidbivayutsya v usnomu movlenni Proces bilingvistichnoyi vzayemodiyi zalezhit vid harakteristik sub yekta dvomovnosti Isnuyut pevni rozbizhnosti u poshirenni odinic specifichnogo slovovzhivannya sered riznih socialnih grup informantiv Tut mozhna vidiliti kilka aspektiv po pershe rizni socialni grupi harakterizuyutsya riznimi pokaznikami osvitnogo rivnya i rivnya movnoyi kompetenciyi po druge bilingvistichna vzayemodiya leksiki zalezhit vid tipu dvomovnosti a socialni grupi vidriznyayutsya z poglyadu miscya funkcionalnih reprezentantiv movi v realizaciyi spilkuvannya po tretye kozhna socialna grupa harakterizuyetsya pevnim kompleksom socialno movnih potreb Vnutrishni strukturni ta zovnishni socialni chinniki bilingvistichnoyi vzayemodiyi leksiki skladayut neprostu sistemu Nayavnist spilnogo socialnogo substratu oboh mov daye golovnij impuls vzayemodiyi misce kontaktuvannya dvoh mov movna svidomist i movlennyeva diyalnist bilingviv U vzayemodiyu vstupayut odinici sho mayut pevni spilni risi formi abo zmistu glibina vzayemodiyi viyavlyaye pryamu zalezhnist vid stupenya blizkosti dvoh movnih struktur Odnak isnuyuchi vidminnosti sered sub yektiv dvomovnosti a takozh mizh sferami i situaciyami spilkuvannya istotno vplivayut intensivnist bilingvistichnoyi vzayemodiyi zbilshuyuchi chi zmenshuyuchi poshirennya specifichnogo slovovzhivannya sered pevnih socialnih grup bilingviv Rozgaluzheni zv yazki leksichnoyi semantiki z pozamovnoyu dijsnistyu sprichinyayut rozbizhnosti u mobilnosti proniknennya riznih tematichnih i leksiko semantichnih grup u inozemne movlennya harakter rozvitku semantiki zapozichenogo slova Zreshtoyu mizh riznomanitnimi chinnikami nemaye sucilnoyi izolyaciyi vpliv socialnih faktoriv koreguye diyu strukturnih i navpaki Psiholingvistichni doslidzhennya problemi bilingvizmuNiderlandsko francuzkij znak u Bryusseli Dvomovnist ye gostroyu problemoyu lingvistiv psihologiv pedagogiv vidpovidno do dinamiki kognitivnih pidhodiv do opisu movnih yavish ta movlennyevih procesiv Same tomu velika kilkist terminiv traktuyetsya po inshomu u svitli kognitivnih koncepcij Tak odnim z osnovnih ob yektiv suchasnih doslidzhen dvomovnosti postali strategiyi ovolodinnya drugoyu movoyu Problemi porodzhennya movlennya v konteksti dvomovnosti v zahidnij naukovij literaturi gruntuyetsya na modeli V Levelta vidpovidno do yakoyi perevazhnoyu bilshistyu leksikonu bilingva ye Viznacheno chitku diferenciaciyeyu ponyat inozemna mova ta druga mova Iz pershoyu pov yazuyut proces ovolodinnya movoyu u shtuchno stvorenih navchalnih situaciyah pid kerivnictvom fahivcya a druge z prirodnimi situaciyami spilkuvannya z nosiyami ciyeyi movi bez cilespryamovanogo navchannya Odniyeyu z cilej vivchennya inozemnoyi movi mozhe buti receptivnij bilingvizm Deyakim lyudyam buvaye dostatno chitati inshomovni knigi ale nemaye neobhidnosti rozmovlyati Ce harakterno mertvim movam Ale cillyu vivchennya ta vikladannya inozemnoyi movi ye produktivnij bilingvizm Isnuye dumka sho absolyutno ekvivalentne volodinnya dvoma movami nemozhlive Adzhe absolyutnij bilingvizm peredbachaye identichne volodinnya movoyu v usih situaciyah spilkuvannya Ce pov yazano z tim sho dosvid nabutij iz dopomogoyu vikoristannya odniyeyi movi zavzhdi riznitsya vid dosvidu zasvoyenogo shlyahom vikoristannya inshoyi movi Tomu chasto dvi movi po riznomu vikoristovuyutsya zalezhno vid situaciyi spilkuvannya Tak u situaciyah navchannya perevaga nadayetsya odnij movi todi yak v emocijnih zhittyevih situaciyah inshij Cya dumka superechit zagalnim uyavlennyam pro prirodu bilingvizmu yakij rozglyadayetsya u konteksti psihologichnih mehanizmiv movlennyevo mislenyevoyi diyalnosti Z poziciyi cih mehanizmiv mozhna stverdzhuvati pro rizni movni zasobi verbalizaciyi emocij prote pro zagalnij yih perebig ta viyav zhittyediyalnosti osobistosti yak rezultat nabutogo ne lishe movnogo a j pozamovnogo dosvidu Na suchasnomu etapi rozvitku psihologiyi doslidzhennya bilingvizmu zoseredzhuyetsya v osnovnomu navkolo zagalnoteoretichnih koncepcij sho rozroblyayutsya v mezhah diyalnisnogo i kognitivnogo pidhodiv Iz pozicij diyalnisnogo pidhodu problematika dvomovnosti rozglyadayetsya u vimiri funkcionuvannya movlennyevoyi diyalnosti aktivnogo sub yekta piznannya postijno zaluchenogo do vzayemodiyi z fizichnim ta socialnim svitom Iz poglyadu kognitivnogo pidhodu dvomovnist vivchayetsya u konteksti reprezentaciyi znan lyudini yaka vidobrazhaye osoblivosti yiyi individualnoyi kartini svitu Vvazhayetsya sho diyalnisnij pidhid do doslidzhennya dvomovnosti ye providnim oskilki vin ohoplyuye yak aktivnogo sub yekta piznannya tak i reprezentaciyi dijsnosti Zagalom proces ovolodinnya inozemnoyu movoyu ce ovolodinnya movlennyevoyu diyalnistyu Tomu problema dvomovnosti osoblivosti yiyi formuvannya povinni vidshtovhuvatisya vid zagalnih zakonomirnostej movlennyevoyi diyalnosti lyudini Proces ovolodinnya inozemnoyu movoyu ce ovolodinnya movlennyevoyu diyalnistyu zasobami inozemnoyi movi U doslidzhenni produktivnogo bilingvizmu vazhlivoyu ye teza pro te sho v osnovi bilingvizmu lezhat ti zh sami movlennyevi mehanizmi z dopomogi yakih vidbuvayetsya spilkuvannya ridnoyu movoyu tilki pid chas bilingvizmu voni dayut zmogu individu dvi movni sistemi Isnuye dumka sho peremikannya z odnogo movnogo kodu na inshij mozhlivo vidbuvayetsya v dijsnosti same tomu sho izomorfni v osnovi yih strukturi lezhat odnakovi spilni principi Tomu osoblivogo znachennya nabuvaye visvitlennya dvoh aspektiv Po pershe vstanovlennya tih movlennyevih mehanizmiv ta procesiv ta procesiv yaki zumovlyuyut proces movlennyevoyi diyalnosti lyudini bezvidnosno do tiyeyi movi yaka vikoristovuyetsya v pevnomu konteksti Po druge viznachennya osoblivostej ovolodinnya movami yaki ye universalnimi yak dlya ridnoyi movi tak i chuzhozemnoyi mov U svoyij praci Pro potrijnij aspekt movnih yavish ta eksperiment u movoznavstvi L V Sherba okreslyuye tri aspekti movnih yavish Do nih nalezhat procesi govorinnya i rozuminnya yaki traktuyutsya yak movlennyeva diyalnist movni sistemi sho ohoplyuyut rezultati rozuminnya v konkretnu epohu suspilnogo zhittya i yaki zafiksovani v movnih slovnikah ta gramatikah movnij material sukupnist usogo govoritsya i rozumiyetsya suspilnoyu grupoyu Pri comu vchenij nagoloshuye na tomu sho movlennyeva diyalnist zumovlenim skladnim movlennyevim mehanizmom lyudini yakij traktuyetsya yak movlennyeva organizaciya individa Takim chinom movlennyeva organizaciya rozglyadayetsya yak providnij chinnik sho determinuye movlennyevu diyalnist ta yiyi proyavi u movnomu materiali j movnih sistemah U konteksti bilingvizmu movlennyeva organizaciya mozhe rozglyadatis yak universalnij mehanizm ovolodinnya movoyu oskilki na protivagu movlennyevij diyalnosti movnij sistemi j movnomu materialu ne zalezhit vid fonologichnih leksichnih i gramatichnih osoblivostej movi yakoyu volodiye individ Unaslidok cogo nemozhlive ye mehanichne perenesennya rezultativ analiz movnoyi sistemi chi movnogo materialu na opis zakonomirnostej funkcionuvannya movlennyevoyi organizaciyi individa Cej opis povinen bazuvatisya na viyavlenni zakonomirnostej funkcionalnih sistem sho zabezpechuyut proces movlennya ta movlennyevogo sprijnyattya U konteksti produktivnogo bilingvizmu sho maye spilni koreni yak v ovolodinni ridnoyu tak i inozemnoyu movami osoblivoyi uvagi nabuvayut motivi ta vnutrishnye movlennya Voni visvitlyuyut osoblivosti funkcionuvannya mehanizmiv movlennyevoyi diyalnosti sho ye avtonomnimi vid leksichnoyi i gramatichnoyi budov mov yakimi volodiye sub yekt ta viznachayut jogo gotovnist do zdijsnennya movlennyevo mislennyevih operacij Otzhe dumka porodzhuyetsya ne z inshoyi dumki a z motivuvalnoyi sferi svidomosti lyudini sho ohoplyuye potyagi bazhannya interesi afekti ta emociyi Povne rozuminnya inshoyi dumki mozhlive lishe todi koli vidkrivayutsya afektivno volovi osnovi yiyi porodzhennya Knigi z dvomovnosti Vnutrishnye movlennya suttyevo riznitsya vid zovnishnogo nasampered u proyavi takih osoblivostej Persha z nih ce visokij stupin predikativnosti sho nadaye comu movlennyu fragmentnosti ta stislosti Druga osoblivist ce neverbalnij harakter vnutrishnogo movlennya Vnutrishnye movlennya majzhe zavzhdi bez sliv vono operuye semantichnim planom znachennyam yaki oformlyuyutsya v cilisni nachlenovani na okremi slova semantichni obrazi Tut rozmezhovuyutsya ponyattya smislu ta znachennya Otzhe smisl ce sukupnist usih psihologichnih faktiv yaki vinikayut u svidomosti zavdyaki slovu Znachennya ce lishe odna zona togo smislu yakogo nabuvaye slovo v pevnomu konteksti Tomu znachennya slova ye stijkishim kontrastnim todi yak smisl ce dinamichne utvorennya yake vidozminyuyetsya vidpovidno do kontekstu P Ya Galperin u svoyih doslidzhennyah pidkreslyuye sho vnutrishnye movlennya ce etap yakij pereduye bud yakomu aktu govorinnya Vidpovidno bez dostatno rozvinenogo vnutrishnogo movlennya ditina ne zmozhe rozmovlyati Osoblivist vnutrishnogo movlennya polyagaye v tomu sho vono ye puskovim mehanizmom pidgotovki do zovnishnogo movlennya Ce viyavlyayetsya u takih etapah ustanovka na movlennya vnutrishnye movlennya yake vklyuchaye strukturi potencijnogo pidmeta i prisudka viznachennya prostoru dlya povnogo oformlennya dumki u sudzhenni Isnuye i vidminnij poglyad na prirodu vnutrishnogo movlennya L S Rubinshtejn nagoloshuye na vtorinnosti vnutrishnogo movlennya jogo pohodzhennya vid zovnishnogo Yak argument vin govorit pro socialnist vnutrishnogo movlennya Tak vnutrishnye movlennya mistyachi slovesne diskursivne mislennya vidbivaye strukturu movlennya sformovanu u procesi spilkuvannya Socialnist vnutrishnogo movlennya viyavlyayetsya i v jogo zmisti S L Rubinshtejn nagoloshuye na tomu sho vnutrishnye movlennya maye ne lishe intelektualnu prirodu a j emocijnij harakter vono chasto buvaye emocijno nasichenim I N Goryelov visunuv dvi gipotezi u doslidzhenni prirodi bilingvizmu gipotezu rozdilnosti ta gipotezu sumizhnosti Gipoteza rozdilnosti peredbachaye sho u bilingva isnuyut dvi okremi sistemi asociacij yaki utvoryuyut dvi avtonomni sferi mislennya sformovani u bilingva Gipoteza sumizhnosti natomist peredbachaye isnuvannya yedinoyi konceptualnoyi bazi yak dlya ridnoyi tak i inozemnoyi mov sho vklyuchaye spilni mehanizmi movlennyevoyi diyalnosti u konteksti bud yakoyi movi Doslidnik govorit pravomirnist drugoyi gipotezi proponuyuchi taki uzagalnennya Po pershe konceptualna baza mislennya utvoryuyetsya vnaslidok aktivnoyi praktichnoyi diyalnosti sub yekta Cya baza ohoplyuye sub yektivni vrazhennya pro svit osobistisnij dosvid nabutij protyagom suspilno istorichnogo rozvitku lyudstva Nacionalna mova vpriskuyetsya u psihiku individa z metoyu organizaciyi komunikativnih mozhlivostej ta mislennya lyudini Ale cya mova mozhe rozglyadatis yak vazhlivij dodatok do universalnih i nezalezhnih vid movnoyi specifiki kartini svitu komponentiv pidporyadkovanih dosvidu ta ob yektivnim zakonam fizichnogo svitu Lishe cherez cyu konceptualnu bazu vinikaye rozvivayetsya ta osmislyuyetsya sistema bud yakoyi movi Po druge pri produktivnomu bilingvizmi na grunti konceptualnoyi bazi formuyetsya dvi rivnopravni movni sistemi U razi koli mova ye providnoyu sho pritamanno dlya shtuchnogo bilingvizmu movna sistema inozemnoyi movi pevnoyu miroyu galmuyetsya unaslidok chogo yiyi vikoristannya zistavlyayetsya z odinicyami ridnoyi movi Polsko ukrayinska pam yatna tablichka Otzhe rezultati teoretichnogo analizu riznih etapiv movlennyevoyi diyalnosti umozhlivlyuyut viznachennya koreniv produktivnogo bilingvizmu spilnih dlya procesu ovolodinnya bud yakoyi movi Vivchennya prirodi bilingvizmu i zistavlennya procesiv ovolodinnya ridnoyu ta inozemnoyu movami maye provoditisya zgidno z operaciyami sho zdijsnyuyutsya na riznih etapah porodzhennya movlennya analizu psihofizichnoyi prirodi cih operacij Vidtak pitannya produktivnogo bilingvizmu j osoblivosti jogo formuvannya mayut rozglyadatis u konteksti movlennyevo mislennyevoyi diyalnosti Analiz psihichnih osoblivostej porodzhennya movlennyevoyi diyalnosti u konteksti produktivnogo bilingvizmu daye zmogu zrobiti taki teoretichni uzagalnennya Bud yake movlennya ta movlennyevi akti yak jogo skladovi chastini stimulyuyutsya motivami diyalnosti sub yekta formuyuchi gotovnist do porodzhennya movlennya u konkretnij situaciyi Motivi viznachayutsya ne lishe mezhami situacijnogo kontekstu a j cilisnoyu predmetno praktichnoyu diyalnistyu u fizichnomu i socialnomu sviti lyudini yak aktivnogo sub yekta zhittyezdijsnennya Osnovoyu konceptualnoyu bazoyu ovolodinnya movoyu ta porodzhennya movlennya ye uyavlennya i znannya lyudini pro navkolishnyu diyalnist yaki zumovlyuyut osoblivosti rozuminnya svitu ta viznachayutsya vnutrishnoyu budovoyu osobistosti Vazhlivim skladnikom konceptualnoyi bazi ye naochno obrazne mislennya sub yekta yake daye zmogu stvoryuvati mentalni reprezentaciyi navkolishnoyi dijsnosti na osnovi yiyi zovnishnih ta vnutrishnih oznak i vlastivostej Naochno obrazni osoblivosti mislennyevih procesiv sho pereduyut porodzhennyu movlennya viznachayut zlitij difuznij obraznij stislij harakter konceptualnoyi bazi sub yekta yak osnovi dlya verbalnogo mislennya ta mislennyevoyi diyalnosti zagalom Osoblivosti porodzhennya movlennya viznachennya etapiv movlennyevoyi diyalnosti u viglyadi motivu vnutrishnogo movlennya semantichnogo zadumu porodzhennya movlennya dayut pidstavi rozglyadati yih yak spilni universalni pidstavi ovolodinnya bud yakoyu movoyu a vidtak psihologichni osnovi produktivnogo bilingvizmu Nastupne pitannya pov yazane z prirodoyu produktivnogo bilingvizmu ta psihologichnimi umovami jogo isnuvannya stosuyetsya vidminnostej v ovolodinni ridnoyu ta inozemnoyu movami Problemi navchannya inozemnoyi movi shiroko visvitlenni u psihologo pedagogichnij literaturi Odnak akcent u cih doslidzhennyah zdebilshogo stavitsya vlasne na procesi navchannya a ne na procesi ovolodinnya Proces navchannya movi peredbachaye viroblennya konceptualnih osnov psihologichnoyi strukturi ciyeyi diyalnosti vidpovidnih psihotehnologij dlya vdoskonalennya inshomovnih komunikativnih umin ta avtomatizacij navichok sub yektiv navchannya Proces ovolodinnya movoyu peredbachaye vidnahodzhennya psihologichnih peredumov dlya pidvishennya aktivnosti sub yekta navchalnoyi diyalnosti aktivizaciyi vrodzhenih psihichnih mehanizmiv i struktur dlya formuvannya gotovnosti do movlennyevoyi diyalnosti Iz rozvitkom kognitivnoyi nauki ta perenesennyam akcentu z sintaksisu na leksikon doslidniki dvomovnosti osnovnu uvagu pridilyayut slovu v konteksti situaciyi ta diskursu Pri comu rozriznyayut ponyattya znati slova ta vikoristovuvati slova Na osnovi sukupnosti cih ponyat vidbuvayetsya aktivizaciya doslidzhen komunikativnoyi kompetenciyi yaka traktuyetsya yak gotovnist vilno ta adekvatno rozumiti ta porodzhuvati movlennyevi povidomlennya na movi sho vivchayetsya U zv yazku z cim neobhidno privesti sub yekta do takogo rivnya volodinnya movoyu yakij dast jomu zmogu zastosovuvati ce volodinnya v novij komunikativnij situaciyi v inshomovnomu seredovishi ta uspishno virishuvati informacijni ta movlennyevi zavdannya Vidomo sho zarubizhni ta vitchiznyani metodichni shkoli j napryami rozriznyayutsya nasampered strukturoyu ta rezultatom procesu ovolodinnya inozemnoyi movi Dlya vitchiznyanih pedagogiv pritamannij analitichnij pidhid dlya zarubizhnih prioritetom ye formuvannya movnoyi aktivnosti tobto vikoristannya movi Isnuyut rizni kategoriyi dlya klasifikaciyi doslidnickih pidhodiv do procesu ovolodinnya inozemnoyu movoyu Ye dumka sho isnuye 9 pidhodiv yaki mistyat pevni metodi ta tehniki Pri comu chitko rozmezhovuyutsya ci ponyattya Pidhid ce teoriya yaka vidobrazhaye pevnu model chi naukovu paradigmu Metodi i tehniki ce sukupnist dij yaki vikoristovuyutsya z metoyu ovolodinnya inozemnoyu movoyu Tehniki traktuyutsya yak skladovi proceduri metodiv Viznachnimi pidhodami vvazhayut gramatichnij pryamij kognitivnij situativnij affektivno gumanistichnij komunikativnij pidhodi audiolingvizm a takozh pidhodi zasnovani na rozuminni ta chitanni Klasifikaciya cih pidhodiv gruntuyetsya na riznih perspektivah vivchennya psihologichnoyi strukturi diyalnist pri ovolodinni inozemnoyu movoyu Ovolodinnya inozemnoyu movoyu yak psihonejrolingvistichna problemaDvomovna komp yuterna klaviatura z klavishami rozkladok QWERTY anglijska ta canczye kitajska Dlya efektivnogo vivchennya inozemnih mov vedutsya shiroki doslidzhennya yaki torkayutsya bagatoh aspektiv navchannya i ne tilki suto lingvistichnih Yih slid vivchati ne lishe v ramkah odniyeyi nauki ale j vrahovuvati intensivnij rozvitok suchasnoyi lingvistiki z inshimi naukami takimi yak psihologiya biologiya sociologiya medicina nejrofiziologiya nejrohirurgiya nevrologiya psihiatriya Na stiku cih nauk z lingvistikoyu rozvinulis okremi mizhgaluzevi nauki lingvopsihobiologiya nejrolingvistika etno socio psiholingvistika matematichna lingvistika ekolingvistika ta in U vivchenni i ovolodinni inozemnoyu movoyu nadzvichajno veliku rol vidigrayut riznomanitni nejron ta psiholingvistichni aspekti Nemaye sumnivu nejrofiziologiya mozku lyudini ye fenomenom spadkovim Kozhna lyudina narodzhuyetsya z pevnimi zadatkami i vid togo naskilki lyudina aktivna u tij chi inshij sferi svoyeyi diyalnosti zalezhit i rozvitok Yiyi zdibnostej Mova jde ne pro vrodzheni zdibnosti oskilki zdibnosti yak vidomo ne uspadkovuyutsya a pro vrodzheni zadatki lyudini yaki za umovi yiyi aktivnoyi zhittyediyalnosti u tij chi inshij sferi peretvoryuyutsya u nabuti zdibnosti Otzhe zdibnosti lyudini ye rezultatom yiyi rozvitku Tomu zadatki mozhna rozglyanuti yak vrodzhenij movnij gen vid nayavnosti i funkcionuvannya yakogo vvazhav Noam Chomski zalezhit podalshij rozvitok movnih zdibnostej lyudini Cya teoriya bere svij pochatok she u mirkuvannyah filosofiv Novogo chasu XVI XVII stolittya Beruchi do uvagi usyu superechlivist dumok filosofiv Novogo chasu cilkom mozhna pogoditis z tim sho lyudina narodzhuyetsya z pevnimi zadatkami yaki ye genetichno zakodovani u yiyi mozku i rozvivayuchis peretvoryuyutsya u zdibnosti Nejrolingvistichnimi faktorami u vivchenni inozemnih mov vistupayut na pershij plan mova i movlennya mislennya i pam yat yaki tisno pov yazani i z diyalnistyu mozku lyudini ta z yiyi usiyeyu centralnoyu nervovoyu sistemoyu Vidomo sho z filosofskoyi tochki zoru mova i movlennya znahoditsya u dialektichnij yednosti Z ontologichnoyi tochki zoru mova nalezhit do psihichnih yavish a movlennya do psihofiziologichnih Otzhe mova pov yazana z mislennyam yake ye osnovoyu riznomanitnih procesiv i yaki v svoyu chergu ne zavzhdi verbalizuyutsya Na zv yazok movi z mislennyam i psihikoyu lyudini vkazuvav i O Potebnya nayavnist triadi mova mislennya movlennya Pam yat robit movu movlennya i mislennya zasobami zdijsnennya mislitelno piznavalnoyi i komunikativnoyi diyalnosti Akademik Anohin P K u 1970 roci visunuv gipotezu pro nayavnist u mozku lyudini tak zvanogo drugogo mozku Zvidsi doslidniki buduyut gipotezu pro vnutrishnyu ta zovnishnyu pam yat Zovnishnya proceduralna pam yat prava pivkulya golovnogo mozku pov yazana z navichkami ta zvichkami vidpovidaye za percepciyu obrobku obraziv mnemoniku vid neyi zalezhit temp ton tembr manera movlennya visota guchnosti golosu sposib artikulyaciyi Pid dominantivnim vplivom pravoyi pivkuli zdijsnyuyutsya neverbalni zasobi spilkuvannya Vona zabezpechuye v osnovnomu proces konkretnogo mislennya Vnutrishnya deklarativna pam yat liva pivkulya golovnogo mozku zabezpechuye vihid mislennya v movlennya pov yazana iz skladnimi formami zapam yatovuvannya zberezhennya chislennih faktiv Tut vidbuvayetsya slovesno logichne mislennya verbalne diskursivne Oskilki same vnutrishnya pam yat pov yazana iz zapam yatovuvannyam velikoyi kilkosti leksiki to yiyi mozhna oharakterizuvati yak pam yat verbalna U livij pivkuli vidbuvayetsya proces abstraktnogo mislennya Takim chinom naskilki u lyudini rozvinuta verbalna pam yat zalezhit yiyi zdatnist do vivchennya inozemnoyi movi Vid osoblivostej nejrofiziologiyi mozku okremoyi lyudini zalezhit i proces vivchennya inozemnoyi movi yakij u riznih lyudej vidbuvayetsya po riznomu Zvidsi i rizni zadatki zdibnosti mnemonichni ta mentalni mozhlivosti Harakter i sposib funkcionuvannya klitin mozku nejroniv ye genetichno zakodovanim a otzhe spadkovim Stalist spadkovih oznak zumovlena osoblivostyami nukleyinovih kislot DNK i RNK yaki tochno peredayut zakodovanu v nih informaciyu Spadkovist zminyuyetsya zi zminoyu v okremih genah strukturi DNK Cej proces ye duzhe skladnij i stosuyetsya suto medicini Otzhe vivchennya inozemnoyi movi zokrema i volodinnya ridnoyu movoyu v cilomu zalezhit vid funkcionuvannya mozkovih mehanizmiv movlennyevoyi diyalnosti u kori golovnogo mozku lyudini Stupin volodinnya ridnoyu movoyu leksiko gramatichna konkretnist movlennya jogo stilistichne bagatstvo stvoryuye peredumovi dlya uspishnogo ovolodinnya inozemnoyu movoyu Tut na pershij plan vistupaye problema bilingvizmu yaka z rozvitkom psiholingvistiki nabula osoblivogo znachennya Porivnyalne vivchennya dvoh mov ridnoyi ta inozemnoyi dopomagaye piznavati spilne i vid yemne u funkcionuvanni oboh mov Metodi doslidzhennya dvomovnoyi kompetenciyiNa dumku O O Zalevskoyi mozhna viznachiti tri doslidnicki pidhodi do procesu ovolodinnya inozemnoyu movoyu kozhen z yakih gruntuyetsya na pevnih teoretichnih poziciyah ob yekti ta meti doslidzhennya klyuchovih ponyattyah ta rezultatah Do cih pidhodiv nalezhit kontrastivnij analiz analiz pomilok introspektivni metodi Proanalizuyemo ci pidhodi bilsh detalno Kontrastivnij analiz shiroko vikoristovuyetsya v lingvistici riznimi cilyami Dali mova pide pro kontrastivnij analiz sho rozroblyavsya v cilyah viyavlennya osoblivostej vzayemodiyi mov v procesi navchannya inozemnoyi movi Vibir v nazvanih cilyah same kontraktivnogo analizu yak doslidnickogo pidhodu buv pochatkovo obumovlenij uyavlennyami sho bazuvalisya na psihologiyi biheviorizmu pro te sho ovolodinnya movoyu skladayetsya z formuvannya navichok cherez praktiku ta pidkriplennya pri comu navichka rozumiyetsya yak mehanichno zakriplenij zv yazok mizh deyakim stimulom ta pov yazanoyu z nim reakciyeyu Oskilki do chasu osvoyennya inozemnoyi movi navichki koristuvannya ridnoyi movi ye chitko vstanovlenimi voni vplivayut na nabuttya novih navichok inozemnoyi movi navichki perenosyatsya vzhe nabuti navichki yaki mozhut buti yak pozitivnimi tak i negativnimi negativne perenesennya otrimalo nazvu interferenciya navichok abo interferenciya Zvidsi buli zrobleni visnovki sho po pershe nayavnist rozbizhnostej mizh movami obumovlyuye znachnu riznicyu mizh ovolodinnyam ridnoyi ta inozemnoyi mov po druge do navchannya inozemnoyi movi neobhidno vikoristovuvati porivnyalnij analiz sistem ridnoyi ta inozemnoyi mov dlya viyavlennya faktiv zbigiv ta rozbizhnostej Vikoristanij v cih cilyah kontrastivnih analiz yavlyav soboyu osnovu dlya prognozuvannya trudnoshiv ta obumovlenih nimi pomilok tih hto navchayetsya Po miri intensivnogo zastosuvannya kontraktivnogo analizu u riznih krayinah nakopichuvalis pidstavi dlya kritiki cogo pidhodu pov yazani z sumnivami v obgruntovanosti rozvinutih cim pidhodom uyavlen pro specifiku ovolodinnya inozemnoyu movoyu ta prognozovanih mozhlivostyah kontrastivnogo analizu Tak kritika Noamom Chomski bihevioristskoyi koncepciyi ovolodinnya movoyu dala poshtovh dlya perehodu vid mehanichnih do mentalnih uyavlen Viznannya serjoznih trudnoshiv pri porivnyalnomu analizi deyakih gramatichnih struktur tih abo inshih mov poyednuvalos z nakopichuvannyam faktoriv neadekvatnosti prognoziv yaki buduvalis na osnovi rezultativ zastosuvannya kontrastivnogo analizu Yak pokazali sposterezhennya interferenciya chastishe proyavlyayetsya pri podibnosti yavish ridnoyi ta inozemnoyi mov nizh pri yih povnij vidminnosti do togo zh daleko ne vsi pomilki mozhut otrimati poyasnennya cherez interferenciyu navichok oskilki ridna mova vtruchayetsya v ovolodinnya inozemnoyu movoyu po riznim prichinam do yakih vidnosyatsya zamist interferenciyi navichok mozhe mati misce unikannya tim sho navchayetsya vikoristannya takih pravil inozemnoyi movi analogiv yakim nemaye u ridnij movi deyaki obmezhennya na vzhivannya movnih yavish rozriznyayutsya v porivnyalnih movah proyavlyayutsya tilki pri viznachenih umovah ti hto navchayutsya mozhut zvertatisya do ridnoyi movi za resursami yaki voni navmisno perejmayut v umovah komunikativnih trudnoshiv unaslidok nedostatnogo zapasu resursiv inozemnoyi movi dlya viznachennya cogo fenomena deyaki avtori vikoristovuyut termin replacing interference Vzayemodiya dvoh vishezaznachenih dzherel kritiki kontrastivnogo analizu prizvelo do pereglyadu ryadu klyuchovih ponyat kontrastivnogo analizu ta do pereocinki jogo roli u vivchenni osoblivostej ovolodinnya inozemnoyu movoyu Tak proces ovolodinnya movoyu stav traktuvatisya z pozicij priznannya aktivnosti togo hto navchayetsya zvidsi sliduye sho peredbachuvani trudnoshi kontrastivnogo analizu mozhut realizovuvatisya ne cherez pomilki vnaslidok interferenciyi navichok a cherez unikannya vzhivannya deyakogo yavisha Pri comu strukturna vidstan mizh faktami dvoh mov povinno viznachatisya z urahuvannyam togo sho vono sprijmayetsya nosiyami odniyeyi movi po vidnoshennyu do inshoyi movi oskilki rezultati kontrastivnogo analizu movnih sistem mozhut ne povnistyu zbigatisya z tim yak sprijmayutsya individami fakti podibnosti ta rozriznennya mizh movami Vishe skazane poyasnyuye usvidomlennya neobhidnosti pereglyadu klyuchovih dlya kontrastivnogo analizu ponyat movnogo perenesennya roli ridnoyi movi v ovolodinni inozemnoyi movi interferenciyi i pomilki yak rezultat vplivu ridnoyi ta inozemnoyi mov Viyavlennya prirodi movnogo perenesennya viyavilos vazhlivim dlya tochnishogo viznachennya umov pri yakih maye misce interferenciya i vidiv znan yaki pri comu vikoristovuyutsya individom Traktuvannya ovolodinnya inozemnoyu movoyu yak aktivnogo tvorchogo procesu prizvela do priznannya jogo podibnosti do ovolodinnya ridnoyi movi ale viyavilos sho u takomu vipadku ridna mova ne mozhut buti prichinoyu vsih trudnoshiv dlya togo hto navchayetsya ridna mova zabezpechuye lyudinu deyakimi osnovami dlya pozitivnogo perenosu persh za vse v plani strategij ovolodinnya i koristuvannya movoyu Z poziciyi poperednogo tezisu fakti unikannya vikoristannya deyakih yavish inozemnoyi movi i vikoristannya resursiv ridnoyi movi pri komunikativnih trudnoshiv takozh viyavlyayutsya produktami ne interferenciyi a zastosuvannya vidpovidnih strategij Vazhlivo pidkresliti sho vnaslidok skazanogo vishe pomilka sho rozglyadalas ranishe yak naslidok nedostatnogo navchannya abo nemozhlivosti podolannya interferuyuchi uyavlennya ridnoyi movi stala traktuvatis yak fenomen obumovlenij ryadom faktoriv odnim z yakih ye interferenciya Nezvazhayuchi na nenadijnist prognozuvannya pomilok movlennya vin mozhe uspishno prorokuvati pomilki rozuminnya movlennya ta vipadki unikannya vikoristannya deyakih struktur inozemnoyi movi Kontrastivnij analiz povinen poyednuvatisya z inshimi doslidnickimi pidhodami u tomu chisli sposterezhennyam eksperimentom introspekciyeyu i t d u teoretichnomu plani pri obgovorenni problemi kontrastivnogo analizu neobhidno viznati pomilkovoyu samu postanovku zadachi viklyuchno cherez porivnyalnij analiz movnih sistem yak produktiv opisu mov suditi pro specifiku ovolodinnya movoyu ta pro osoblivosti vzayemodiyi mov u lyudini yak pro procesi funkcionuvannya individualnogo znannya Vazhlivo zaznachiti sho u vitchiznyanij nauci davno vkazuvalos na nedostatnist prostogo nakladannya movnih sistem u cilyah ovolodinnya movoyu Isnuye poglyad vidnosno neobhidnosti postanovki pitannya pro funkcionalnu znachushist togo chi inshogo gramatichnogo yavisha ta pro jogo misce v gramatichnij sistemi movi v cilomu Zistavlennya povinno provoditis po liniyi operaciyi mayuchih misce na riznih etapah produkciyi ta stvorennya movlennya analiz yih psihofiziologichnoyi prirodi ta obumovlenosti ta znahodzhennya dominantnih osoblivostej takih operacij mozhlivi tilki pri nayavnosti hocha bi pracyuyuchoyi modeli procesu porodzhennya movlennya Zvidsi sliduye neobhidnist rozglyadu pitan ovolodinnya movoyu u shirshomu konteksti procesiv movlennyevo rozumovoyi diyalnosti Takim chinom u nizci doslidzhen pidkreslyuyetsya pomilkovist postanovki osnovnoyi meti kontrastivnogo analizu vinyatkovo cherez opis movnih sistem Natomist alternativoyu proponuyetsya rozglyadati osoblivosti procesiv ovolodinnya movami cherez zakonomirnosti vzayemodiyi riznih mov sho stanovlyat individualne znannya sub yekta diyalnosti Analiz pomilok u ridnij movi vikoristovuyutsya u riznih cilyah dlya viyavlennya osoblivostej porodzhennya ta rozuminnya movlennya ta dlya modelyuvannya nazvanih procesiv dlya vivchennya strukturi mentalnogo leksikonu ta mehanizmiv jogo funkcionuvannya dlya viyavlennya zakonomirnostej ovolodinnya ridnoyu movoyu dlya virishennya praktichnih zadach vidnovlennya movlennya pri afaziyah Vidnovlennya zacikavlennya do pomilok tih hto navchayetsya ta oformlennya analizu pomilok yak teoretichno obumovlenogo doslidnickogo pidhodu trapilosya naprikinci 60 h rokah Yak vzhe zaznachalos vishe ce bulo pov yazane z pereglyadom prognozuvalnih ta poyasnyuvalnih mozhlivostej kontrastivnogo analizu ta z pereosmislennyam prichin viniknennya pomilok Bilshe togo pomilka stala traktuvatisya yak dzherelo informaciyi pro proces ovolodinnya inozemnoyu movoyu V roli robit kotri zazvichaj nazivayut vihidnimi signalizuyuchimi pro viniknennya analizu pomilok yak doslidnickogo pidhodu z viznachenoyu metodologiyeyu dlya virishennya specifichnih zadach vistupili statti S Kordera U svoyih stattyah vin rozmezhuvav dva tipi pomilok mistakes ta errors Pid pershimi rozumiyutsya fakti pohibok u potoci movlennya vnaslidok vtomi zbudzhennya tosho koli mozhlivo shvidke samovipravlennya zi storoni movcya Ochevidno ukrayinskoyu yih varto nazivati obmovkami Do drugih vidnosyatsya tipovi vidhilennya vid pravil inozemnoyi movi tobto pomilki sho dopuskayutsya tomu hto navchayetsya u hodi zasvoyennya movi ta ne piddayutsya samokorekciyi oskilki voni ye vidbittyam viznachenoyi stadiyi ovolodinnya inozemnoyu movoyu U comu vipadku pomilka vistupaye yak viyavlennya aktivnosti individa u procesi formuvannya ta perevirki nim svoyih gipotez stosovno pravil inozemnoyi movi U anglijskih publikaciyah po analizu pomilok prijnyatij termin Error Analysis S Korder chitko sformuvav proceduru analizu pomilok vklyuchayuchi zbir vislovlyuvan tih hto navchayutsya interferenciyu v nih pomilok opis cih pomilok yihnyu klasifikaciyu zgidno z prichinami sho pripuskalisya a takozh viyavlennya yihnoyi znachushosti Neobhidno zaznachiti sho klasifikaciya pomilok po prichinam sho yih viklikayut pripushennya poyasnennya psiholingvistichnih mehanizmiv pomilok ta povinna v znachnij miri spriyati viyavlennyu osoblivostej ovolodinnya inozemnoyu movoyu viyavlennyu strategij sho vikoristovuyutsya individom ta stadij ovolodinnya movoyu yaki voni dolayut Taka postanovka zadach analizom pomilok stimulyuvala rozrobku taksonomiyi pomilok ta vimagala visnovkiv i uzagalnen kotri mozhna pidsumuvati nastupnim chinom Doslidzhennya 70 h rokiv pokazali sho tilki chastina pomilok v inozemnij movi mozhe beti obgruntovana za rahunok vplivu ridnoyi movi Taki pomilki stali kvalifikuvatisya yak mizhmovni interlingual errors tobto pomilki mizhmovnoyi interferenciyi U toj zhe chas bulo viyavleno sho zustrichayetsya velika kilkist inshih odnakovih pomilok yaki dopuskayut ti hto navchayutsya inozemnoyi movi nezalezhno vid harakteru yih ridnoyi movi Pomilki takogo tipu otrimali nazvu vnutrishnomovnih interlingual errors vidobrazhayuchih specifiku procesu ovolodinnya movoyu hid cogo procesu u zv yazku z chim vikoristovuyetsya viznachennya yih yak pomilok rozvitku development errors U deyakij literaturi taki pomilki nazivayutsya genetichnimi pomilkami u tomu sensi sho voni dopomagayut prostezhiti genezis stanovlennya dvomovnosti abo hid ovolodinnya ridnoyu movoyu yaksho doslidzhuyetsya rozvitok movlennya ridnoyu movoyu Pomilki mizhmovnoyi interferenciyi detalno opisani u velikij kilkosti inozemnih ta vitchiznyanih publikaciyah Zaproponovani klasifikaciyi zazvichaj ye produktami lingvistichnogo analizu za rivnyami movi vidami movlennya tosho Vnutrishnomovni pomilki pervisno takozh traktuvalis yak obumovleni viklyuchno interferenciyeyu a v hodi analizu uvaga akcentuvalas na tih elementah formi abo znachennyah movnih yavish yaki mogli vistupati u vzayemodiyu v ramkah movi sho vivchayetsya Odnak v ostannye desyatirichchya u anglomovnih publikaciyah robitsya akcent na tomu sho cherez analiz pomilok takogo tipu mozhlivo ta neobhidno viyaviti strategiyi sho vikoristovuyutsya individami dlya polegshennya sobi zadach v ovolodinni inozemnoyu movoyu Do takih strategij vidnosyatsya nadgeneralizaciya overgeneralization pri yakij ti hto navchayutsya vihodyat za ramki vikonannya deyakih pravil oskilki voni ne sprijmayut viznachenni yavish yak ti sho riznyatsya ignoruvannya obmezhen na vikoristannya deyakogo pravila ignorance of rule restrictions tobto rozpovsyudzhennya pravila na konteksti u yakih vono v inozemnij movi ne vikoristovuyutsya ce mozhe buti produktom rozpovsyudzhennya na osnovi analogiyi nepovne vikoristannya pravila incomplete application of rules pov yazane z tim sho toj hto navchayetsya ne zasvoyuye skladnishi strukturi vvazhayuchi dostatnim dlya komunikaciyi vikoristannya prostishih pravil formuvannya hibnih gipotez z privodu movnih yavish sho vivchayutsya false concepts hypothesized yak rezultat hibnogo rozuminnya deyakih harakteristik specifichnih dlya movnih yavish inozemnoyi movi Deyaki vnutrishnomovni pomilki traktuyutsya yak rezultat sprob tih hto navchayutsya podolati komunikativni trudnoshi rozglyadayutsya i pomilki sprovokovani navchannyam induced errors tobto viklikani tim yak vikladach podaye dva movnih yavisha u pevnij poslidovnosti sho prizvodit do zmishannya cih yavish u pidsvidomosti individa Analiz pomilok vzhe bagato rokiv vedetsya z poziciyi teoriyi diyalnosti sho same po sobi peredbachaye vivchennya specifiki procesiv v rezultati yakih toj hto navchayetsya yak aktivnij sub yekt diyalnosti porodzhuye pravilni chi hibni movni diyi Pri comu pomilka traktuyetsya yak signal shva sho rozijshovsya u movlennyevomu mehanizmi lyudini roblyatsya sprobi vstanoviti z yakimi same etapami movlennyevo rozumovogo procesu pov yazani ti chi inshi tipi pomilok Provoditsya ryad doslidzhen u tomu chisli z cillyu pidvishennya efektivnosti ovolodinnya inozemnoyu movoyu na bazi pomilok tih hto navchayetsya anglijskij movi dlya vstanovlennya umov vzayemodiyi troh mov pri navchanni nimeckij movi yak drugij inozemnij moyi na bazi ridnoyi movi Prostezhuyetsya principova podibnist mizh tipami pomilok u ridnij movi ta u movi sho navchayutsya drugoyi abo inozemnoyi movi Populyarnist analizu pomilok yak doslidnickogo pidhodu bagato u chomu poyasnyuyetsya jogo vidminnistyu vid kontrastivnogo analizu yak u prichetnosti ob yekta analizu tak i v teoretichnomu plani Klyuchovim dlya analizu pomilok ponyattya strategiyi stalo aktivno rozroblyatis z poziciyi kognitivnoyi psihologiyi sho prizvelo do rozmezhuvannya strategiyi ovolodinnya movoyu ta strategiyi podolannya komunikativnih trudnoshiv Bulo pereglyanuto ponyattya perenosu z akcentuvannyam uvagi doslidnikiv na tomu yak i chomu toj hto navchayetsya spirayetsya na znannya ridnoyi movi pri koristuvannya inozemnoyu Po miri nakopichennya dosvidu zastosuvannya analizu pomilok doslidnickogo pidhodu stali proyavlyatis jogo slabkosti yaki posluguvali osnovi dlya kritiki zzovni abo impulsami dlya udoskonalennya proceduri analizu pomilok vvedennya klyuchovih ponyat Tak ryad avtoriv vkazuyut na neobhidnist oberezhnogo povodzhennya z pomilkami po ryadu prichin pov yazanih z zborom pomilok ta yih interpretaciyeyu Promizhna mova slala shiroko doslidzhuvatisya yak manifestaciya psihichnih procesiv zabezpechuyuchi ovolodinnya inozemnoyu movoyu Isnuye dumka sho promizhna mova ce okrema movna sistema kotra ye produktom sprobi tim hto navchayetsya cilisno predstaviti movu sho vivchayetsya cya promizhna sistema skladena z pravil otrimanih za dopomogoyu riznih strategij sproshennya naduzagalnennya perenosu Promizhna mova vistupaye yak nabir pravil riznih tipiv M Long prisvyachuye promizhnij movi okremij rozdil v yakomu uzagalnyuyutsya najbilsh suttyevi rezultati otrimani pri cilespryamovanih doslidzhennyah u nazvanij oblasti Odnim z napryamkiv doslidzhen u oblasti sho rozglyadayetsya ye poshuk shlyahiv poyasnennya mehanizmiv pomilki T D Kuznyecova zvernula uvagu na roli mehanizmu ustanovki u formuvanni pravilnoyi chi hibnoyi movnoyi diyi v drugij chi tretij movi G V Ejler traktuye pomilku z poziciyi rozroblenoyi nim koncepciyi movnogo usvidomlennya j osoblivostej funkcionuvannya mehanizmu kontrolyu movnoyi pravilnosti vislovlyuvannya A A Pojmenova rozglyadaye mehanizmi leksichnoyi pomilki u svitli zastosuvannya strategij podolannya komunikativnih trudnoshiv na riznih etapah movlennyevo rozumovogo procesu pri koristuvanni drugoyu ta tretoyu movami V A Vinogradov vvazhaye sho mehanizmi pomilok principovo totozhne dlya procesu nabuttya movi ditinoyu ta dlya procesu ovolodinnya drugoyi movi doroslim hocha ovolodinnya ridnoyu movoyu vidriznyayetsya vid vivchennya inozemnoyi movi tim sho u pershomu vipadku ye vidsutnimi gotovi shemi spivvidnosni z sistemoyu ta gotovi etaloni spivvidnosni z normoyu a u drugomu neobhidnim ye ne tilki formuvati novi shemi ta etaloni ale j rozvivati zdatnist vimikati sistemu i normu ridnoyi movi pri koristuvanni inozemnoyu Avtor vidilyaye dvi skladovih u mehanizmi pomilok u inozemnij movi interferenciyu ta analogiyu Interferenciya traktuyetsya nim yak pidmina shem ta modelej movi sho vivchayetsya u vidpovidnosti elementam ridnoyi movi abo zmin odnih po zrazku inshih Vazhlivim ye zauvazhennya V A Vinogradova u zv yazku z kategorizaciyeyu pomilok pri vidsutnosti ponyattya normi ne mozhe viniknuti i ponyattya pomilok odnak ocinka pomilki z poziciyi sistemi ta normi movi mozhe vidriznyatis vid ocinki yiyi z urahuvannyam togo chim i yak volodiye individ Otzhe analiz pomilok rozroblyavsya velikoyu kilkistyu psihologiv ta pedagogiv Osnovnoyu ideyeyu cogo pidhodu ye klasifikaciya pomilok vidpovidno do tih prichin sho yih zumovlyuyut O O Zalevska navodit taku klasifikaciyu mizhmovni yaki vinikayut vnaslidok interferenciyi movnih yavish vnutrishnomovni sho vidobrazhayut specifiku procesu ovolodinnya movoyu Vnutrishnomovni doslidnicya rozglyadaye yak genetichni pomilki oskilki voni vidobrazhayut genezi stanovlennya bilingvizmu Poyasnennya prirodi pomilok maye gruntuvatisya na psiholingvistichnih osnovah movlennyevoyi diyalnosti lyudini specifici movlennyevoyi organizaciyi ta osoblivostej riznih etapiv porodzhennya movlennya O O Leontyev zaznachaye sho pomilki i yih prirodu neobhidno analizuvati zgidno z timi etapami movlennyevoyi diyalnosti na yakih voni porodzhuyutsya Cej pidhid dast zmogu viyaviti spilni strategiyi ovolodinnya movoyu sho lezhat v osnovi produktivnoyi dvomovnosti V P Byelyanin vidilyaye taki tipovi pomilki u procesi ovolodinnya inozemnoyu movoyu fonetichni vikrivlennya fonetichnogo risunka intonacijnoyi konstrukciyi grafichni j orfografichni vinikayut vnaslidok slabkoyi sformovanosti grafichnih navichok navichok perekoduvannya zvukiv u vidpovidni bukvi navichok vikoristannya pismovih znakiv morfologichni porushennya vidpovidnosti riznih gramatichnih form movi leksichni pomilki nepravilne vikoristannya sliv sintaksichni vidhilennya u vikoristanni formi slova u slovospoluchennyah ta porushennya konstrukciyi rechennya komunikativni porushennya rozuminnya smislu movlennya Perevagoyu analizu pomilok porivnyano z kontraktivnim pidhodom ye te sho voni otrimuyutsya bezposeredno vid aktivnogo sub yekta diyalnosti Takim chinom osoblivosti pidhodu analizu pomilok viyavlyayutsya v yihnomu nablizhenni do psihologichnoyi modeli movlennyevoyi diyalnosti Ce pov yazuye problemu pomilok iz viyavom mehanizmiv movlennyevo mislennyevoyi diyalnosti lyudini i vivchennyam procesu ovolodinnya inozemnoyu movoyu kriz prizmu vzayemodiyi mov pri produktivnogo bilingvizmu Dinamika doslidnickih pidhodiv do ovolodinnya inozemnoyu movoyu predstala pered nami yak perehid vid porivnyalnogo analizu movnih sistem do analizu otrimanih vid samih individiv pomilok i dali do vivchennya ne tilki hibnih ale i pravilnih movnoyi produkciyi timi hto navchayetsya u shirshomu konteksti diskursu sho sformuvavsya promizhnoyu movoyu Deyaki avtori traktuyut analiz movlennya yak samostijnogo doslidnickogo pidhodu yakij v anglomovnij literaturi otrimav nazvu Performance Analysis Vazhlivim ye te sho ob yednuye analiz pomilok doslidzhennya promizhnoyi movi i analiz movi u vsih nazvanih vipadkah na protivagu vikoristanim pri kontrastivnomu analizi zovnishnim po vidnoshennyu do tih hto navchayutsya dzherelami informaciyi analizuyutsya fakti otrimani vid sub yektiv navchannya Odnak pri comu vivchayutsya produkti movlennya a rezultati ostannih doslidzhen postayut pered nami v tomu svitli v yakomu yij bachat sposterigachi zi storoni z zovni Tomu yak tretij doslidnickij pidhid racionalno rozglyanuti mozhlivosti zastosuvannya deyakih riznovidiv introspektivnih metodiv yaki zdobuvayut populyarnist ostannim chasom oskilki voni zvertayutsya bezposeredno do togo hto navchayetsya jogo intuyiciyi ta sudzhennyam pro movu yaka vivchayetsya pro stvoreni situaciyi zasnovanih dlya prijnyattya tih chi inshih rishen Mova ide pro ne pro introspektivnu psihologiyu z yiyi teoretichnoyu specifikoyu a pro introspekciyu yak samosposterezhenni lyudini za vnutrishnim planom vlasnoyi psihichnogo zhittya dozvolyayuchim fiksuvati yiyi poyavu Rekonstrukciya pryamo ne fenomeniv sho sposterigayutsya iz danih produkciyi movlennya zavzhdi bude vklyuchati situaciyi pri yakih neodnoznachnist spivvidnoshennya mizh procesom ta produktom zalishitsya nevirishenim U poshukah metodiv yaki b zabezpechili pryamij dostup do procesiv ta navichok togo sho navchayetsya doslidniki osoblivostej ovolodinnya inozemnoyi movi zvernulis do sudzhen tih hto navchayetsya pro vikoristannya informaciyi abo pro shlyahi yiyi pererobki ta organizaciyi z tim shob zastosovuvati otrimani takim chinom dani zamist abo yak dodatok do togo sho mozhna vivesti z analizu produktiv movlennya Pri comu z lingvistiki buli zapozicheni metamovni sudzhennya z sociologiyi vzyati shkaluvannya vikoristannya pitalnikiv interv yuvannya grupovi diskusiyi U nash chas vzhe ye nabutim deyakij dosvid u vikoristanni introspektivnih metodiv pro doslidzhenni osoblivostej ovolodinnya inozemnoyu movoyu viyavleno sho same mozhna vivchati z zastosuvannyam introspektivnih metodiv yaki proceduri ye naj efektivnimi pri postanovci riznomanitnih cilej Isnuye tri vidi umov pri yakih introspekciya ye mozhlivoyu z cillyu doslidzhennya strategij vikoristannya znan procedurnogo tipu Po pershe pri ovolodinni inozemnoyu movoyu ti hto navchayutsya zishtovhuyutsya z zavdannyam riznoyi stepeni trudnoshiv koli shos rozumiyetsya legko ta pereroblyayetsya avtomatichno v toj chas yak tyazhki fragmenti potrebuyut usvidomlenogo zastosuvannya pevnih strategij navchannya i dopuskayut introspekciyu Po druge deyaki vidi roboti diktanti tvori potrebuyut koncentraciyi uvagi na tomu pereroblyayetsya i ti hto navchayutsya ye zdatnimi dati zvit pro diyi pri inshih umovah minayuchi avtomatichno Po tretye togo hto navchayetsya mozhna prizupiniti u hodi vikonannya deyakogo zavdannya tak shob zrobiti dostupnim dlya introspekciyi te sho zazvichaj avtomatizovano Deyaki avtori zistavlyayut efektivnist riznih vidiv roboti u ramkah introspektivnogo metodu Tak rozglyadayutsya sudzhennya vgolos i retrospekciya Rozglyad vgolos traktuyetsya yak idealnij zasib togo yak ti hto navchayutsya otrimuyut vividni zavdannya Odna oskilki pri comu mozhut sposterigatis taki nedoliki yak nepovnota protokoliv ta trudnoshi interpretaciyi rozdumi vgolos korisno dopovnyuvati retrospektivnimi interv yu dlya glibshogo rozglyadu polozhen vislovlenih u hodi rozdumu vgolos sho pidvishuye nadijnist rezultativ analizu protokoliv Najuspishnishim ye viznannya rozdumiv vgolos v parah tak yak uchasnikami ciyeyi roboti dovoditsya poyasnyuvati ta obgruntovuvati svoyi gipotezi Virazhayutsya takozh sumnivi v tomu sho rozdumi vgolos togo hto navchayetsya pered magnitofonom mozhut viyavitisya takimi zh informativnimi yak protokoli rozdumiv v parah Deyaki naukovci prijshli do vikoristannya kombinaciyi procedur u yaku vhodyat magnitofonni zapisi protokoliv rozdumiv vgolos po hodu perekladu zv yaznogo tekstu okremimi individami z podalshim retrospektivnim komentarem problem leksichnogo viboru interv yuvannya vidsutnye magnitofonni zapisi dialogiv pri perekladi zv yaznih tekstiv z podalshim interv yu magnitofonni zapisi protokoliv rozdumiv vgolos pri perekladi okremimi individami urivkiv z leksichnimi problemami negajne interv yu dialog pri perekladi leksichnih trudnoshiv v urivkah negajne interv yuvannya Do visnovkiv yaki roblyat velika kilkist avtoriv u zv yazku z vikoristannyam introspektivnih metodiv vidnositsya vkazivka na te sho vidpovidnimi procedurami slid poperedno navchati a rezultati takih doslidzhen povinni poyednuvatis z zastosuvannyam inshih metodiv tobto kompleksnij pidhid do doslidzhennya osoblivostej ovolodinnya inozemnoyu movoyu Otzhe introspektivnij pidhid z yavivsya yak rezultat neobhidnosti perehodu vid analizu produktiv diyalnosti sub yekta sho shiroko analizuyutsya v pomilkah do procesualnih osoblivostej ovolodinnya movoyu Providnoyu ideyeyu introspektivnogo pidhodu ye samosposterezhennya sub yekta za vnutrishnim planom vlasnogo psihichnogo zhittya yake daye zmogu fiksuvati jogo proyavi u viglyadi perezhivan dumok pochuttiv tosho Predstavniki cogo pidhodu viznachayut osnovni umovi za yakih mozhna vivchiti osoblivosti ovolodinnya inozemnoyu movoyu shlyahom introspekciyi Do nih nalezhat vipadki koli sub yekt stikayetsya zi skladnimi specifichnimi zavdannyami sho unemozhlivlyuyut vikonannya avtomatizovanoyi diyi vimagayut usvidomlenogo vikoristannya movlennyevih strategij i pripuskayut mozhlivist introspekciyi Osnovnim nedolikom introspektivnogo pidhodu vvazhayetsya visoka jmovirnist sub yektivnosti vidpovidej sho galmuye vstanovlennya ob yektivnogo bachennya realnogo procesu ovolodinnya inozemnoyu movoyu Tomu odnim iz najoptimalnishih pidhodiv doslidzhennya osoblivostej ovolodinnya inozemnoyu movoyu vvazhayetsya kompleksnij pidhid do vivchennya produktivnogo bilingvizmu sho vrahovuye pozitivni dosyagnennya vsih proanalizovanih vishe pidhodiv i zistavlyayetsya z usima movlennyevo mislennyevimi mehanizmami j etapami porodzhennya movlennyevoyi diyalnosti lyudini Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Dvomovnist Bagatomovnist Zasvoyennya drugoyi movi Movnij kontakt Dvomovni pokazhchiki Makaronichna movaPrimitkiYevgen Lakinskij 16 veresnya 2006 Kanadske ministerstvo statistiki teksti org ua Arhiv originalu za 17 bereznya 2013 Procitovano 4 lyutogo 2013 BibliografiyaDvomovnist v Ukrayini teoriya istoriya movovzhivannya monografiya Radevich Vinnickij Ya K Drogobich Posvit 2011 592 s Zasyekin S V Psiholingvistichni aspekti perekladu Luck VIEM 2006 S 24 27 30 Z1 Zasyekina L V Zasyekin S V Vstup do psiholingvistiki Ostrog Vid vo Nac un tu Ostrozka akademiya 2002 S 87 92 Belyanin V I Psiholingvistika M Flinta 2008 S 69 85 Dvomovnist abo Bilingvizm Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 140 634 s Osnovi bilingvalnoyi osviti i bilingvizmu K Bejker per z angl N A Safonovoyi 5 e vid D Lira 2016 646 s ISBN 966 383 757 4 Suchasni metodi navchannya ditej bilingviv hrestomatiya redkol A I Anisimova I S Popova D Lira 2016 217 s ISBN 966 383 760 4 Ukrayinsko rosijska dvomovnist Lingvosociokulturni aspekti zb nauk pr za zag red d ra filol nauk Stavickoyi L O In t ukr movi NAN Ukrayini Vid sociolingvistiki K PULSARI 2007 200 s ISBN 978 966 8767 63 0PosilannyaSumerian Lexicon Elektronnij poshuk 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Dvomovnist mifi shodo bilingvizmu ta realnist 20 serpnya 2013 u Wayback Machine Bilingvizm Velika ukrayinska enciklopediya