Інтроспе́кція (від лат. introspecto — дивлюся всередину) — метод психологічного дослідження, що полягає в спостереженні дослідника за власними почуттями, думками тощо; самоспостереження.
Інше визначення: Інтроспекція — метод поглибленого дослідження і пізнання людиною моментів власної активності: окремих думок, образів, почуттів, переживань, актів мислення тощо, самоаналіз.
Інтроспективна психологія охоплює низку напрямів. Загальним для них є те, що всі вони використовують як один метод вивчення психіки самоспостереження, тобто, спостереження людини за змістом і актами власної свідомості.
Одним із напрямків інтроспективної психології є вчення про «внутрішній досвід», з позиції якого психічні явища пізнаються принципово іншим способом, ніж матеріальні (Джон Локк, Рене Декарт та інші). Такі думки були предметом особливої критики з боку деяких радянських психологів. Проте, цей напрям психології слід розглядати як важливий етап у її розвитку, а вироблені інтроспективною психологією методи заслуговують на увагу. Зрештою, майже всі сучасні психологи вважають, що свідомість є сукупністю феноменів, частину яких можна вивчати за допомогою самоспостереження, тобто, інтроспекції.
Асоціативна психологія бере свій початок із стародавньої філософії. У межах цього напряму психічні явища пояснювалися головне за допомогою поняття про асоціації. Цей напрям у психології існував досить довго. Пізніші дослідження спонукали відмовитись від абсолютизації цього напряму. Проте, положення представників асоціативної психології плідно використовуються в сучасній психологічній науці.
Історія методу
Вперше метод обґрунтований Рене Декартом і потім розвинутий у працях Джона Локка. Останній, зокрема, виокремив внутрішній і зовнішній досвід людини. Перший (внутрішній) досягається шляхом інтроспекції (самоспостереження, самовивчення). Другий спрямований на зовнішній світ.
Вільгельм Вундт об'єднав метод інтроспекції з інструментальними методами. Метод Вундта використовується у структурній психології.
Різновиди інтроспекції
- аналітичне самоспостереження,
- систематичне самоспостереження,
- феноменологічне самоспостереження,
- інтроспективна психологія.
Аналітична інтроспекція опрацьована в школі . Характеризується намаганням повного розчленування почуттєвого образу на складові «елементи», які не редукуються до параметрів подразника.
Систематична інтроспекція опрацьована у Вюрцбурзькій школі. Характеризується орієнтацією на відстежування основних стадій процесу мислення на основі ретроспективного звіту.
Феноменологічна інтроспекція розроблена в гештальтпсихології. Характеризується орієнтацією на опис психічних феноменів у їх безпосередності та цілісності крок за кроком слідуючи за «наївним піддослідним». Цей метод має свої витоки у методі «внутрішнього сприйняття» Ф. Брентано, продуктивно застосовувався у описовій психології В. Дільтея, а потім у рамках гуманістичної психології.
Достовірність
Самоспостереження — є суб'єктивним процесом, що опосередковується індивідуальними психологічними особливостями спостерігача, в першу чергу — його самооцінкою. Це накладає суттєві обмеження на достовірність подібного спостереження. Самоспостереження ніколи не обмежується констатацією того чи іншого відчуття або переживання; його результати забарвлені емоційною оцінкою. Людина у процесі самоспостереження прагне з'ясувати суть, походження відчуття, а не лише констатувати факт його наявності. Тому вона автоматично шукає йому пояснення. Як таке пояснення людина несвідомо обирає найбільш прийнятне для себе, що не дозволяє похитнути сформовану самооцінку. Скоріш за все, людина розгляне факт лише з одного боку і спотворить його, залежно від власних упереджень.
Див. також
Література
- Скумин В. А. Искусство психотренинга и здоровье. — Харьков, 1993. — 32 с.
- Скумин В. А. Культура здоровья. Избранные лекции [ 12 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — Чебоксары, 2002. — 264 с.
Посилання
- Інтроспекція [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 551. — 1000 екз.
- Інтроспекція // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 433-434.
- http://filosof.historic.ru/enc/item/f00/s04/a000422.shtml [ 22 червня 2008 у Wayback Machine.]
- http://www.psychologos.ru/Интроспекция [ 8 листопада 2009 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з психології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Introspekciya znachennya Introspe kciya vid lat introspecto divlyusya vseredinu metod psihologichnogo doslidzhennya sho polyagaye v sposterezhenni doslidnika za vlasnimi pochuttyami dumkami tosho samosposterezhennya Inshe viznachennya Introspekciya metod pogliblenogo doslidzhennya i piznannya lyudinoyu momentiv vlasnoyi aktivnosti okremih dumok obraziv pochuttiv perezhivan aktiv mislennya tosho samoanaliz Introspektivna psihologiya ohoplyuye nizku napryamiv Zagalnim dlya nih ye te sho vsi voni vikoristovuyut yak odin metod vivchennya psihiki samosposterezhennya tobto sposterezhennya lyudini za zmistom i aktami vlasnoyi svidomosti Odnim iz napryamkiv introspektivnoyi psihologiyi ye vchennya pro vnutrishnij dosvid z poziciyi yakogo psihichni yavisha piznayutsya principovo inshim sposobom nizh materialni Dzhon Lokk Rene Dekart ta inshi Taki dumki buli predmetom osoblivoyi kritiki z boku deyakih radyanskih psihologiv Prote cej napryam psihologiyi slid rozglyadati yak vazhlivij etap u yiyi rozvitku a virobleni introspektivnoyu psihologiyeyu metodi zaslugovuyut na uvagu Zreshtoyu majzhe vsi suchasni psihologi vvazhayut sho svidomist ye sukupnistyu fenomeniv chastinu yakih mozhna vivchati za dopomogoyu samosposterezhennya tobto introspekciyi Asociativna psihologiya bere svij pochatok iz starodavnoyi filosofiyi U mezhah cogo napryamu psihichni yavisha poyasnyuvalisya golovne za dopomogoyu ponyattya pro asociaciyi Cej napryam u psihologiyi isnuvav dosit dovgo Piznishi doslidzhennya sponukali vidmovitis vid absolyutizaciyi cogo napryamu Prote polozhennya predstavnikiv asociativnoyi psihologiyi plidno vikoristovuyutsya v suchasnij psihologichnij nauci Istoriya metoduVpershe metod obgruntovanij Rene Dekartom i potim rozvinutij u pracyah Dzhona Lokka Ostannij zokrema viokremiv vnutrishnij i zovnishnij dosvid lyudini Pershij vnutrishnij dosyagayetsya shlyahom introspekciyi samosposterezhennya samovivchennya Drugij spryamovanij na zovnishnij svit Vilgelm Vundt ob yednav metod introspekciyi z instrumentalnimi metodami Metod Vundta vikoristovuyetsya u strukturnij psihologiyi Riznovidi introspekciyianalitichne samosposterezhennya sistematichne samosposterezhennya fenomenologichne samosposterezhennya introspektivna psihologiya Analitichna introspekciya opracovana v shkoli Harakterizuyetsya namagannyam povnogo rozchlenuvannya pochuttyevogo obrazu na skladovi elementi yaki ne redukuyutsya do parametriv podraznika Sistematichna introspekciya opracovana u Vyurcburzkij shkoli Harakterizuyetsya oriyentaciyeyu na vidstezhuvannya osnovnih stadij procesu mislennya na osnovi retrospektivnogo zvitu Fenomenologichna introspekciya rozroblena v geshtaltpsihologiyi Harakterizuyetsya oriyentaciyeyu na opis psihichnih fenomeniv u yih bezposerednosti ta cilisnosti krok za krokom sliduyuchi za nayivnim piddoslidnim Cej metod maye svoyi vitoki u metodi vnutrishnogo sprijnyattya F Brentano produktivno zastosovuvavsya u opisovij psihologiyi V Dilteya a potim u ramkah gumanistichnoyi psihologiyi DostovirnistSamosposterezhennya ye sub yektivnim procesom sho oposeredkovuyetsya individualnimi psihologichnimi osoblivostyami sposterigacha v pershu chergu jogo samoocinkoyu Ce nakladaye suttyevi obmezhennya na dostovirnist podibnogo sposterezhennya Samosposterezhennya nikoli ne obmezhuyetsya konstataciyeyu togo chi inshogo vidchuttya abo perezhivannya jogo rezultati zabarvleni emocijnoyu ocinkoyu Lyudina u procesi samosposterezhennya pragne z yasuvati sut pohodzhennya vidchuttya a ne lishe konstatuvati fakt jogo nayavnosti Tomu vona avtomatichno shukaye jomu poyasnennya Yak take poyasnennya lyudina nesvidomo obiraye najbilsh prijnyatne dlya sebe sho ne dozvolyaye pohitnuti sformovanu samoocinku Skorish za vse lyudina rozglyane fakt lishe z odnogo boku i spotvorit jogo zalezhno vid vlasnih uperedzhen Div takozhRefleksiyaLiteraturaSkumin V A Iskusstvo psihotreninga i zdorove Harkov 1993 32 s Skumin V A Kultura zdorovya Izbrannye lekcii 12 kvitnya 2016 u Wayback Machine Cheboksary 2002 264 s ISBN 5 88167 019 1PosilannyaIntrospekciya 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 2 kn 4 Literi Zh J S 551 1000 ekz Introspekciya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 433 434 http filosof historic ru enc item f00 s04 a000422 shtml 22 chervnya 2008 u Wayback Machine http www psychologos ru Introspekciya 8 listopada 2009 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z psihologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi