Диглосі́я (грец. διγλωσσία — букв. двомовність) — одночасне існування у суспільстві двох мов або двох різних форм однієї мови, застосовуваних у різних функціональних сферах. На відміну від двомовності та багатомовності, диглосія як соціолінгвістичний феномен передбачає свідому оцінку мовцями своїх ідіомів за шкалою «високе — низьке», «урочисте — повсякденне» тощо.
Компонентами диглосії можуть бути різні мови (наприклад, німецька та чеська у Богемії 19 ст.), різні форми однієї мови (літературна мова та діалект — наприклад, класична арабська мова та місцеві арабські діалекти), різні мовні стилі (наприклад, письмовий і оповідний стилі).
Термінологія
Термін «диглосія» був запропонований американським лінгвістом у кінці 1950-х рр.
За термінологією Ч. Фергюсона, той з компонентів диглосії, що має вищий престиж, називається мовою (H), а нижчий — мовою (L) (від слів англ. High — високий і англ. Low — низький). Мова (H) є більш формалізованою, вживається як письмова і виконує офіційні функції, саме її формально вивчають у школі (через що вона пов'язана із рівнем освіти та нерідко із соціальним статусом), а мова (L) — менш формалізованою і переважно розмовною, використовується у побутовому спілкуванні. Форми і лексика мови (H) можуть поступово «просочуватись» до мови (L), але часто в адаптованому вигляді.
Деякі приклади диглосії
- Класична (H) та «вульгарна» (L) латинська мова у Римській імперії
- Англо-норманська (H) та староанглійська (L) мови у період норманського завоювання Англії
- Літературний стандарт німецької мови (H) та місцеві діалекти (L) у Німеччині
- Літературний стандарт італійської мови (H) та місцеві діалекти (L) в Італії
- Французька (H) та ельзаська (L) мови в Ельзасі (Франція)
Раніше класичним прикладом диглосії вважалися також стосунки між швейцарським варіантом літературного стандарту німецької мови та місцевими алеманськими діалектами у Швейцарії, але згодом такий погляд було піддано сумніву, оскільки навіть мовці з високим соціальним та освітнім статусом у неофіційній ситуації розмовляють між собою переважно діалектом. Тому у теперішній ситуації місцеві діалекти навряд чи можна характеризувати як «мову нижчого престижу». Таку ситуацію деякі дослідники називають проміжним варіантом диглосії, або функціональною диглосією.[]
Російсько-українська диглосія
Протягом тривалого періоду диглосія в Україні існувала переважно між російською мовою у ролі мови (H) і розмовною українською (або її місцевими діалектами, або суржиком) у ролі мови (L). Але з підвищенням статусу і ролі української мови у суспільстві збільшується число випадків, коли літературна українська мова також відіграє роль мови (H), залишаючи роль мови (L) суржику або місцевим діалектам.
Однак загалом, як зазначає П.Мірошниченко, у медіа-просторі «...мовно-культурна ідентичність як компонент національної картини світу, сформованої сучасними радіостанціями, ні за кількісним, ні за якісним співвідношенням не сприяє позитивній етнічній ідентифікації українця/українки. За показником престижності українська мова програє російській та частково англійській, що свідчить про наявну диглосію мовної ситуації в Україні, асиметричний білінгвізм. Українська мова поступово втрачає сфери активного функціонування, зокрема через реформи у медійному та рекламному законодавстві. Використання в радіоефірі суржика як специфічної форми просторіччя теж сигналізує про негаразди української мовно-культурної ситуації.».
Література
- В. А. Виноградов. Диглоссия. Лингвистический энциклопедический словарь, Москва, Советская энциклопедия, 1990.
- Яворська Г. М. Прескриптивна лінгвістика як дискурс. Мова, культура, влада. — Київ, ВІПОЛ, 2000.
- Ferguson, Charles A. 1959. Diglossia, Word 15: 325—340.
Примітки
- Масенко Л. Нариси з соціолінгвістики. / Л.Масенко. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2010. — 243 с.
- [L. Bilaniuk, 1993]
- . Архів оригіналу за 10 квітня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
Див. також
Посилання
- Диглосія // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 157. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Diglosi ya grec diglwssia bukv dvomovnist odnochasne isnuvannya u suspilstvi dvoh mov abo dvoh riznih form odniyeyi movi zastosovuvanih u riznih funkcionalnih sferah Na vidminu vid dvomovnosti ta bagatomovnosti diglosiya yak sociolingvistichnij fenomen peredbachaye svidomu ocinku movcyami svoyih idiomiv za shkaloyu visoke nizke urochiste povsyakdenne tosho Komponentami diglosiyi mozhut buti rizni movi napriklad nimecka ta cheska u Bogemiyi 19 st rizni formi odniyeyi movi literaturna mova ta dialekt napriklad klasichna arabska mova ta miscevi arabski dialekti rizni movni stili napriklad pismovij i opovidnij stili TerminologiyaTermin diglosiya buv zaproponovanij amerikanskim lingvistom u kinci 1950 h rr Za terminologiyeyu Ch Fergyusona toj z komponentiv diglosiyi sho maye vishij prestizh nazivayetsya movoyu H a nizhchij movoyu L vid sliv angl High visokij i angl Low nizkij Mova H ye bilsh formalizovanoyu vzhivayetsya yak pismova i vikonuye oficijni funkciyi same yiyi formalno vivchayut u shkoli cherez sho vona pov yazana iz rivnem osviti ta neridko iz socialnim statusom a mova L mensh formalizovanoyu i perevazhno rozmovnoyu vikoristovuyetsya u pobutovomu spilkuvanni Formi i leksika movi H mozhut postupovo prosochuvatis do movi L ale chasto v adaptovanomu viglyadi Deyaki prikladi diglosiyiKlasichna H ta vulgarna L latinska mova u Rimskij imperiyi Anglo normanska H ta staroanglijska L movi u period normanskogo zavoyuvannya Angliyi Literaturnij standart nimeckoyi movi H ta miscevi dialekti L u Nimechchini Literaturnij standart italijskoyi movi H ta miscevi dialekti L v Italiyi Francuzka H ta elzaska L movi v Elzasi Franciya Ranishe klasichnim prikladom diglosiyi vvazhalisya takozh stosunki mizh shvejcarskim variantom literaturnogo standartu nimeckoyi movi ta miscevimi alemanskimi dialektami u Shvejcariyi ale zgodom takij poglyad bulo piddano sumnivu oskilki navit movci z visokim socialnim ta osvitnim statusom u neoficijnij situaciyi rozmovlyayut mizh soboyu perevazhno dialektom Tomu u teperishnij situaciyi miscevi dialekti navryad chi mozhna harakterizuvati yak movu nizhchogo prestizhu Taku situaciyu deyaki doslidniki nazivayut promizhnim variantom diglosiyi abo funkcionalnoyu diglosiyeyu dzherelo Rosijsko ukrayinska diglosiyaProtyagom trivalogo periodu diglosiya v Ukrayini isnuvala perevazhno mizh rosijskoyu movoyu u roli movi H i rozmovnoyu ukrayinskoyu abo yiyi miscevimi dialektami abo surzhikom u roli movi L Ale z pidvishennyam statusu i roli ukrayinskoyi movi u suspilstvi zbilshuyetsya chislo vipadkiv koli literaturna ukrayinska mova takozh vidigraye rol movi H zalishayuchi rol movi L surzhiku abo miscevim dialektam Odnak zagalom yak zaznachaye P Miroshnichenko u media prostori movno kulturna identichnist yak komponent nacionalnoyi kartini svitu sformovanoyi suchasnimi radiostanciyami ni za kilkisnim ni za yakisnim spivvidnoshennyam ne spriyaye pozitivnij etnichnij identifikaciyi ukrayincya ukrayinki Za pokaznikom prestizhnosti ukrayinska mova prograye rosijskij ta chastkovo anglijskij sho svidchit pro nayavnu diglosiyu movnoyi situaciyi v Ukrayini asimetrichnij bilingvizm Ukrayinska mova postupovo vtrachaye sferi aktivnogo funkcionuvannya zokrema cherez reformi u medijnomu ta reklamnomu zakonodavstvi Vikoristannya v radioefiri surzhika yak specifichnoyi formi prostorichchya tezh signalizuye pro negarazdi ukrayinskoyi movno kulturnoyi situaciyi LiteraturaV A Vinogradov Diglossiya Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar Moskva Sovetskaya enciklopediya 1990 Yavorska G M Preskriptivna lingvistika yak diskurs Mova kultura vlada Kiyiv VIPOL 2000 Ferguson Charles A 1959 Diglossia Word 15 325 340 PrimitkiMasenko L Narisi z sociolingvistiki L Masenko K Vid dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2010 243 s L Bilaniuk 1993 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2018 Procitovano 10 kvitnya 2018 Div takozhMovnij kontakt Bilingvizm Pereskakuvannya mizh movami Dialektnij kontinuum SurzhikPosilannyaDiglosiya Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 157 ISBN 978 966 439 921 7