Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
І́стрія (хорв. Istra, словен. Istra, серб. Истра/Istra, італ. Istria, грецька: Istria, Ιστρια) — найбільший півострів в Адріатичному морі, розташований між Трієстською затокою і бухтою Кварнер.
Більшість півострова належить Хорватії за винятком невеликої північної частини, яка належить Словенії, та міста Муджа, яке належить Італії. Найбільші міста хорватської Істрії:
- Пула (Pula) — 52 220 мешканців (2021)
- Ровінь (Rovinj) — 12 291 (2021)
- Пореч (Poreč) — 16 607 (2021)
- Лабин (Labin) — 14 424 (2021)
- Опатія (Opatija) — 10 619 (2021)
- Умаг (Umag) — 12 699 (2021)
- Пазин (Pazin) — 8279 (2021).
На Адріатичному узбережжі, зовсім поряд з Істрією, розташовано третє за величиною хорватське місто — Рієка. Найбільші міста словенської частини Істрії лежать ланцюжком на 30-кілометровій ділянці словенського узбережжя:
Історія
Рання історія
Перші поселення на півострові були засновані греками, зокрема місто на місці сучасної Пули. Греки довгий час уживалися на півострові з місцевими племенами, які Страбон називає «істрійцями» і від яких і походить назва півострова. Істрійці були підкорені Римом в 177 р. до н. е.
Після падіння Західної Римської імперії регіон періодично захоплювали і розоряли готи та лангобарди. У 789 р. приєднаний до Франкського королівства. Потім, послідовно, був під владою герцогів Каринтії, Мерано, Баварії, перш ніж став територією Республіки Венеція в 1267 році.
У VII столітті на півострові з'явилися слов'янські племена, проте, на відміну від багатьох інших територій сучасної Хорватії, їм не вдалося витіснити або асимілювати романське населення. Багатовікове мешкання пліч-о-пліч романського і слов'янського населення додало культурній і лінгвістичній громаді Істрії неповторну своєрідність.
Істрія у Венеційській республіці і в складі Священної Римської імперії
Прибережні райони і міста Істрії потрапили під вплив Венеції у IX столітті, повний контроль Венеційська республіка отримала в 1267 році. Внутрішня частина Істрії довкола Міттербурга, протягом століть була в складі Священної Римської імперії.
Венеційське правління залишило в регіоні великий слід, який ще можна побачити сьогодні. У венеційський період Істрія пережила небувалий культурний і економічний розквіт. Саме тоді було побудовано величезну кількість середньовічних палаців, вілл, храмів, багато з яких збереглись до наших днів.
Істрія в Австрійській імперії (1797—1918)
Внутрішня частина Істрії довкола Міттербурга, відома своїми німецькими і романськими (морлахи) мешканцями. Влада Священної Римської імперії закінчилася в період наполеонівських війн з 1805 до 1813 року, коли Істрія була частиною Королівства Італія й Іллірійської провінції Наполеонівської імперії. Після цього короткого періоду знов створена Австрійська імперія володіла Істрією — провінція Австрійське Примор'я, яка включала міста Трієст і Гориція до 1918 року. Тогочасна Істрія включала частину італійської сьогоденної провінції Фріулі-Венеція-Джулія і частину сучасної Словенії і Хорватії, але без міста Трієст. Сьогодні, кордони Істрії визначають інакше.
Міжвоєнний період і Друга світова війна: Істрія в складі Королівства Італія
Після Першої світової війни і розпаду Австро-Угорщини, Істрія відійшла до Італії. Після приходу (фашистів) до влади місцеве хорватське і словенське населення піддаються насильницькій . Вони втратили своє право на освіту і релігійну практику на рідній мові. Організація ТІГР, розглядається як перша озброєна антифашистська група опору в Європі, була заснована в 1927 році на словенському узбережжі і незабаром поширила свій вплив на словенську і хорватську частини Істрії.
У 1943 році югославські партизани вторглися в Істрію і розпочали терор істрійського населення. Німецька окупація Італії зупинила партизанський терор.
Істрія в складі Югославії
У 1945 році комуністичні партизани Йосипа Броз Тіто убили в Істрії близько 5000 італійців, а сотні тисяч італійців втекли з півострова.
Після закінчення Другої світової війни в 1947 році Істрію включили до складу Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії, за винятком невеликої частини на північному заході, яка була в складі зони А, вільної території Трієст; Зона B перебувала під югославською владою і після фактичного розділу вільної території в 1954 році вона була включена в склад Югославії.
Лише маленьке містечко Муджа (Milje/Muggia), біля Трієста, будучи частиною зони В, залишилося в складі Італії. У час і незабаром після закінчення Другої світової війни, значне число цивільних осіб були убиті під час , в Істрії і на плато , прилеглому до Трієста.
До кінця 1950-х близько чверті мільйона людей, в основному тих, що належали до італійської етнічної групи, втекли з Істрії через страх перед комунізмом і сильну післявоєнну міжетнічну напругу. Істрія втратила значну частину свого населення (80 %) і частину своєї соціальної та культурної самобутності. У той самий час в Істрію прийшли мігранти з інших регіонів Югославії.
Істрія після розпаду Югославії
У складі Югославії півострів був поділений адміністративним кордоном між Хорватією і Словенією, вельми приблизно відповідаючи лінії етнічного розмежування між народами. Після розпаду Югославії в 1991 р. умовний адміністративний кордон став державним, що привело до того, що півострів вперше у своїй історії виявився поділений між двома країнами.
Етнографія і лінгвістика
Більшість традиційних уявлень, з позиції яких розглядаються ті або інші народності або мови терплять повний крах в Істрії. Тривале спільне мешкання слов'янських і романських народів, їхній взаємний вплив на мову і культуру один одного, а також численні міграції тих або інших народностей з півострова або на нього привели до появи унікальної етномовного стану.
Застосовуючи терміни «хорвати», «італійці» і «словенці», не слід забувати, що йдеться саме про істрійські етноси, які сильно збагатили один одного, створивши якийсь загальноістрійський мовний і культурний компонент. Так, кажучи про «хорватів» стосовно більшості населення півострова, не слід забувати, що від інших хорватів істрійські сильно відрізняються мовою, культурою і навіть кухнею. Що стосується «італійців» в Істрії, то це слово може відноситися і до нащадків людей, які історично тут завжди проживали і зберегли приналежність до романської культури, і до слов'ян, що перейняли в XIX або XX столітті італійську мову й спосіб життя, і до нащадків емігрантів з Італії, що приїхали на Істрію в період між світовими війнами і що не виїхали назад в Італію після закінчення Другої світової війни.
У 1910 р. згідно з переписом населення в Австро-Угорщині 41,6 % істрійців розмовляли хорватською, 36,5 % італійською, 13,7 % словенською, 3,3 % німецькою, менше відсотка істророманською й істрорумунською. Події XX століття привели до сильного скорочення числа людей, що вважають італійську рідною мовою. Попри це в більшості портових міст Істрії, як у Хорватії, так і в Словенії зберігається двомовність. Крім того, в істрійських діалектах хорватської і словенської мов дуже багато запозичених італійських слів.
У 2001 р. перепис населення в хорватській частині Істрії приніс такі результати щодо національного складу: хорвати — 71, 9 %, італійці — 6,9 %, словенці — 4,3 %, серби — 1,5 %, інші національності менше 1 %. Близько 10 % визначили себе як істрійці.
Істророманська та істрорумунська мови — окремі мови романської групи, які колись активно використовувались на півострові поряд з хорватською, італійською і словенською.
Істророманською мовою колись розмовляли майже на всьому південному заході півострова. Нині вона перебуває на межі зникнення і використовується лише невеликою кількістю людей в містах Ровінь і Воднян.
Істрорумунська мова до XIX століття була поширена на сході Істрії, а також на островах Раб і Крк. Зараз перебуває на межі вимирання, збереглася лише в декількох селах східної частини півострова. У 1982—1983 рр. нею розмовляли лише 555 осіб. Точне число носіїв мови в наш час[] невідоме.
Пам'ятки
- Бує і Грожнян — маленькі старовинні міста в західній частині півострова на узбережжі.
- Бріуни — національний парк Хорватії. Включає групу островів, розташованих біля узбережжя Істрії за 6 км від Пули.
- Дебелий мисик, також Дебелі Ртіч — мис у Словенії на кордоні з Італією.
- Лімський канал — довга і вузька затока, вдається у західну частину півострова. Традиційне місце розведення устриць і мідій. Красиві пейзажі.
- Бале і Воднян — ще два красиві сусідні містечка на пагорбах. Головними пам'ятками в Бале є Палац Бембо (XV століття) в стилі італійської неоготики, а у Водняне — церква св. Блажа в стилі бароко.
- Ловран і Опатія — міста на самому північному сході півострова неподалік від Рієки на березі Кварнерської затоки. Ця ділянка істрійського узбережжя ще з венеційських часів була улюбленим місцем для відпочинку знаті. Піку популярності це місце досягло в австро-угорську епоху. Численні готелі і вілли тієї епохи зараз відреставровані і додають цим містам особливий шарм. Старе місто Ловрана добре збереглося. На центральній площі — романська церква св. Юрія (XIV століття).
- — руїни древньої фортеці біля Лімської затоки, покинутої мешканцями в XVII столітті.
Галерея
Примітки
- . Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 24 серпня 2015.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Istria |
- Туристичний сайт об Істрії [ 6 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт Істрії [ 4 вересня 2021 у Wayback Machine.]
- Портал ІстріяНет [ 29 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- Ashbrook, John (December 2005). Self-perceptions, denials, and expressions: Istrianity in a nationalizing Croatia, 1990-1997. . 33 (4): 459—487.
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|quotes=() - Croatian Istria's official tourist website [ 4 вересня 2021 у Wayback Machine.]
Координати: 45°15′40″ пн. ш. 13°54′16″ сх. д. / 45.26111° пн. ш. 13.90444° сх. д.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
I striya horv Istra sloven Istra serb Istra Istra ital Istria grecka Istria Istria najbilshij pivostriv v Adriatichnomu mori roztashovanij mizh Triyestskoyu zatokoyu i buhtoyu Kvarner Bilshist pivostrova nalezhit Horvatiyi za vinyatkom nevelikoyi pivnichnoyi chastini yaka nalezhit Sloveniyi ta mista Mudzha yake nalezhit Italiyi Najbilshi mista horvatskoyi Istriyi Pula Pula 52 220 meshkanciv 2021 Rovin Rovinj 12 291 2021 Porech Porec 16 607 2021 Labin Labin 14 424 2021 Opatiya Opatija 10 619 2021 Umag Umag 12 699 2021 Pazin Pazin 8279 2021 Na Adriatichnomu uzberezhzhi zovsim poryad z Istriyeyu roztashovano tretye za velichinoyu horvatske misto Riyeka Najbilshi mista slovenskoyi chastini Istriyi lezhat lancyuzhkom na 30 kilometrovij dilyanci slovenskogo uzberezhzhya Koper Koper 25 611 zhiteliv 2019 Izola Izola 11 682 2020 Piran Piran 3730 2020 Portorozh Portoroz 2866 2020 IstoriyaRannya istoriya Amfiteatr v m Pulam RovinMapa Venecijskoyi respubliki bl 1000 roku Respublika zobrazhena v temno chervonim kordoni chervonim punktirom Pershi poselennya na pivostrovi buli zasnovani grekami zokrema misto na misci suchasnoyi Puli Greki dovgij chas uzhivalisya na pivostrovi z miscevimi plemenami yaki Strabon nazivaye istrijcyami i vid yakih i pohodit nazva pivostrova Istrijci buli pidkoreni Rimom v 177 r do n e Pislya padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi region periodichno zahoplyuvali i rozoryali goti ta langobardi U 789 r priyednanij do Frankskogo korolivstva Potim poslidovno buv pid vladoyu gercogiv Karintiyi Merano Bavariyi persh nizh stav teritoriyeyu Respubliki Veneciya v 1267 roci U VII stolitti na pivostrovi z yavilisya slov yanski plemena prote na vidminu vid bagatoh inshih teritorij suchasnoyi Horvatiyi yim ne vdalosya vitisniti abo asimilyuvati romanske naselennya Bagatovikove meshkannya plich o plich romanskogo i slov yanskogo naselennya dodalo kulturnij i lingvistichnij gromadi Istriyi nepovtornu svoyeridnist Istriya u Venecijskij respublici i v skladi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Priberezhni rajoni i mista Istriyi potrapili pid vpliv Veneciyi u IX stolitti povnij kontrol Venecijska respublika otrimala v 1267 roci Vnutrishnya chastina Istriyi dovkola Mitterburga protyagom stolit bula v skladi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Venecijske pravlinnya zalishilo v regioni velikij slid yakij she mozhna pobachiti sogodni U venecijskij period Istriya perezhila nebuvalij kulturnij i ekonomichnij rozkvit Same todi bulo pobudovano velicheznu kilkist serednovichnih palaciv vill hramiv bagato z yakih zbereglis do nashih dniv Istriya v Avstrijskij imperiyi 1797 1918 Vnutrishnya chastina Istriyi dovkola Mitterburga vidoma svoyimi nimeckimi i romanskimi morlahi meshkancyami Vlada Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi zakinchilasya v period napoleonivskih vijn z 1805 do 1813 roku koli Istriya bula chastinoyu Korolivstva Italiya j Illirijskoyi provinciyi Napoleonivskoyi imperiyi Pislya cogo korotkogo periodu znov stvorena Avstrijska imperiya volodila Istriyeyu provinciya Avstrijske Primor ya yaka vklyuchala mista Triyest i Goriciya do 1918 roku Togochasna Istriya vklyuchala chastinu italijskoyi sogodennoyi provinciyi Friuli Veneciya Dzhuliya i chastinu suchasnoyi Sloveniyi i Horvatiyi ale bez mista Triyest Sogodni kordoni Istriyi viznachayut inakshe Mizhvoyennij period i Druga svitova vijna Istriya v skladi Korolivstva Italiya Istriya pid italijskoyu vladoyu Pislya Pershoyi svitovoyi vijni i rozpadu Avstro Ugorshini Istriya vidijshla do Italiyi Pislya prihodu fashistiv do vladi misceve horvatske i slovenske naselennya piddayutsya nasilnickij Voni vtratili svoye pravo na osvitu i religijnu praktiku na ridnij movi Organizaciya TIGR rozglyadayetsya yak persha ozbroyena antifashistska grupa oporu v Yevropi bula zasnovana v 1927 roci na slovenskomu uzberezhzhi i nezabarom poshirila svij vpliv na slovensku i horvatsku chastini Istriyi U 1943 roci yugoslavski partizani vtorglisya v Istriyu i rozpochali teror istrijskogo naselennya Nimecka okupaciya Italiyi zupinila partizanskij teror Istriya v skladi Yugoslaviyi U 1945 roci komunistichni partizani Josipa Broz Tito ubili v Istriyi blizko 5000 italijciv a sotni tisyach italijciv vtekli z pivostrova Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni v 1947 roci Istriyu vklyuchili do skladu Socialistichnoyi Federativnoyi Respubliki Yugoslaviyi za vinyatkom nevelikoyi chastini na pivnichnomu zahodi yaka bula v skladi zoni A vilnoyi teritoriyi Triyest Zona B perebuvala pid yugoslavskoyu vladoyu i pislya faktichnogo rozdilu vilnoyi teritoriyi v 1954 roci vona bula vklyuchena v sklad Yugoslaviyi Lishe malenke mistechko Mudzha Milje Muggia bilya Triyesta buduchi chastinoyu zoni V zalishilosya v skladi Italiyi U chas i nezabarom pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni znachne chislo civilnih osib buli ubiti pid chas v Istriyi i na plato prileglomu do Triyesta Do kincya 1950 h blizko chverti miljona lyudej v osnovnomu tih sho nalezhali do italijskoyi etnichnoyi grupi vtekli z Istriyi cherez strah pered komunizmom i silnu pislyavoyennu mizhetnichnu naprugu Istriya vtratila znachnu chastinu svogo naselennya 80 i chastinu svoyeyi socialnoyi ta kulturnoyi samobutnosti U toj samij chas v Istriyu prijshli migranti z inshih regioniv Yugoslaviyi Istriya pislya rozpadu Yugoslaviyi U skladi Yugoslaviyi pivostriv buv podilenij administrativnim kordonom mizh Horvatiyeyu i Sloveniyeyu velmi priblizno vidpovidayuchi liniyi etnichnogo rozmezhuvannya mizh narodami Pislya rozpadu Yugoslaviyi v 1991 r umovnij administrativnij kordon stav derzhavnim sho privelo do togo sho pivostriv vpershe u svoyij istoriyi viyavivsya podilenij mizh dvoma krayinami Etnografiya i lingvistikaItalijci v Istriyi v 1910 Bilshist tradicijnih uyavlen z poziciyi yakih rozglyadayutsya ti abo inshi narodnosti abo movi terplyat povnij krah v Istriyi Trivale spilne meshkannya slov yanskih i romanskih narodiv yihnij vzayemnij vpliv na movu i kulturu odin odnogo a takozh chislenni migraciyi tih abo inshih narodnostej z pivostrova abo na nogo priveli do poyavi unikalnoyi etnomovnogo stanu Zastosovuyuchi termini horvati italijci i slovenci ne slid zabuvati sho jdetsya same pro istrijski etnosi yaki silno zbagatili odin odnogo stvorivshi yakijs zagalnoistrijskij movnij i kulturnij komponent Tak kazhuchi pro horvativ stosovno bilshosti naselennya pivostrova ne slid zabuvati sho vid inshih horvativ istrijski silno vidriznyayutsya movoyu kulturoyu i navit kuhneyu Sho stosuyetsya italijciv v Istriyi to ce slovo mozhe vidnositisya i do nashadkiv lyudej yaki istorichno tut zavzhdi prozhivali i zberegli prinalezhnist do romanskoyi kulturi i do slov yan sho perejnyali v XIX abo XX stolitti italijsku movu j sposib zhittya i do nashadkiv emigrantiv z Italiyi sho priyihali na Istriyu v period mizh svitovimi vijnami i sho ne viyihali nazad v Italiyu pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni U 1910 r zgidno z perepisom naselennya v Avstro Ugorshini 41 6 istrijciv rozmovlyali horvatskoyu 36 5 italijskoyu 13 7 slovenskoyu 3 3 nimeckoyu menshe vidsotka istroromanskoyu j istrorumunskoyu Podiyi XX stolittya priveli do silnogo skorochennya chisla lyudej sho vvazhayut italijsku ridnoyu movoyu Popri ce v bilshosti portovih mist Istriyi yak u Horvatiyi tak i v Sloveniyi zberigayetsya dvomovnist Krim togo v istrijskih dialektah horvatskoyi i slovenskoyi mov duzhe bagato zapozichenih italijskih sliv U 2001 r perepis naselennya v horvatskij chastini Istriyi prinis taki rezultati shodo nacionalnogo skladu horvati 71 9 italijci 6 9 slovenci 4 3 serbi 1 5 inshi nacionalnosti menshe 1 Blizko 10 viznachili sebe yak istrijci Istroromanska ta istrorumunska movi okremi movi romanskoyi grupi yaki kolis aktivno vikoristovuvalis na pivostrovi poryad z horvatskoyu italijskoyu i slovenskoyu Istroromanskoyu movoyu kolis rozmovlyali majzhe na vsomu pivdennomu zahodi pivostrova Nini vona perebuvaye na mezhi zniknennya i vikoristovuyetsya lishe nevelikoyu kilkistyu lyudej v mistah Rovin i Vodnyan Istrorumunska mova do XIX stolittya bula poshirena na shodi Istriyi a takozh na ostrovah Rab i Krk Zaraz perebuvaye na mezhi vimirannya zbereglasya lishe v dekilkoh selah shidnoyi chastini pivostrova U 1982 1983 rr neyu rozmovlyali lishe 555 osib Tochne chislo nosiyiv movi v nash chas koli nevidome Istriya 2001 r Pam yatkiBuye i Grozhnyan malenki starovinni mista v zahidnij chastini pivostrova na uzberezhzhi Briuni nacionalnij park Horvatiyi Vklyuchaye grupu ostroviv roztashovanih bilya uzberezhzhya Istriyi za 6 km vid Puli Debelij misik takozh Debeli Rtich mis u Sloveniyi na kordoni z Italiyeyu Limskij kanal dovga i vuzka zatoka vdayetsya u zahidnu chastinu pivostrova Tradicijne misce rozvedennya ustric i midij Krasivi pejzazhi Bale i Vodnyan she dva krasivi susidni mistechka na pagorbah Golovnimi pam yatkami v Bale ye Palac Bembo XV stolittya v stili italijskoyi neogotiki a u Vodnyane cerkva sv Blazha v stili baroko Lovran i Opatiya mista na samomu pivnichnomu shodi pivostrova nepodalik vid Riyeki na berezi Kvarnerskoyi zatoki Cya dilyanka istrijskogo uzberezhzhya she z venecijskih chasiv bula ulyublenim miscem dlya vidpochinku znati Piku populyarnosti ce misce dosyaglo v avstro ugorsku epohu Chislenni goteli i villi tiyeyi epohi zaraz vidrestavrovani i dodayut cim mistam osoblivij sharm Stare misto Lovrana dobre zbereglosya Na centralnij ploshi romanska cerkva sv Yuriya XIV stolittya ruyini drevnoyi forteci bilya Limskoyi zatoki pokinutoyi meshkancyami v XVII stolitti GalereyaPula z visoti ptashinogo polotu Promenad Riva Porecha Rovin viglyad z Kampanili cerkvi Svyatoyi Yevfimiyi Horvatiya Motovun Horvatiya Kanal Lim Horvatiya Venecijskij Pretorianskij palac u Koperi Sloveniya Stare misto Piran Sloveniya Port u Mudzhi Italiya Primitki Arhiv originalu za 10 chervnya 2015 Procitovano 24 serpnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu IstriaTuristichnij sajt ob Istriyi 6 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Oficijnij sajt Istriyi 4 veresnya 2021 u Wayback Machine Portal IstriyaNet 29 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Ashbrook John December 2005 Self perceptions denials and expressions Istrianity in a nationalizing Croatia 1990 1997 33 4 459 487 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Cite maye pustij nevidomij parametr quotes dovidka Croatian Istria s official tourist website 4 veresnya 2021 u Wayback Machine Koordinati 45 15 40 pn sh 13 54 16 sh d 45 26111 pn sh 13 90444 sh d 45 26111 13 90444