Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
ТІГР (Трієст, Істрія, Горіція, Рієка), або Революційна Організація Венеції-Джулії Т.І.Г.Р. (словен. Revolucionarna organizacija Julijske krajine T.I.G.R.) — мілітаризована антифашистська та інсургентська організація, заснована як реакція на словенців та хорватів, що проживали на колишніх австро-угорських територіях, які по завершенню Першої світової війни відійшли до складу Італії (Венеція-Джулія). Вважається одним із перших антифашистських рухів опору в Європі. Організація діяла в період з 1927 по 1941.
Передісторія
У той час, як Австро-Угорщина була мультинаціональною імперією, що допускала значну культурну автономію народів та етнічних груп у її складі, Італія була національною державою, уряди якої не мали наміру дозволяти існування окремих національних рухів та ідентичностей на своїй території. Проблема вживання словенської та хорватської мов у державному управлінні та системі освіти стала головним предметом суперечки між італійською владою та словенською й хорватською меншинами.
Після приходу фашистських сил до влади у 1922 антислов'янська політика стала частиною процесу італізації. У 1923 вживання слов'янських мов було заборонене в усіх публічних установах, включаючи поштові контори та громадський транспорт. У цьому ж році в результаті реформи Джентіле італійська мова стала єдиною функціонуючою у сфері освіти; у 1928 усі словенські та хорватські школи, за винятком приватних, були закриті. У 1925 вживання словенської та хорватської мов було заборонене в судах загальної юрисдикції. Були італізовані усі словенські та хорватські назви міст і поселень. До 1927 вживання словенської та хорватської мов у публічних сферах було заборонене. Дітям заборонялося давати слов'янські імена, а слов'янські прізвища були приведені до італійських стандартів. Також заборонялося робити слов'янські написи на могилах.
До 1927 були ліквідовані словенські та хорватські установи — політичні, культурні, освітні та спортивні, а також фінансові та економічні установи під управлінням хорватських та словенських меншин. Починаючи з 1928 застосовувалися також церковні обмеження стосовно хорватів та словенців, а з 1934 цим двом меншинам заборонили будь-яку участь у літургіях (включаючи співи та проповіді).
Результатом політики фашистського італійського уряду стала еміграція десятків тисяч осіб слов'янської національності — здебільшого до Югославії та Південної Америки.
Склад та діяльність
Членами організації були радикально налаштовані словенці з Австрійського Примор'я та (у значно меншій мірі) хорвати з Істрії. Багато членів організації контактувало з югославською та британською розвідувальними службами та пройшло військові тренування. Метою організації був опір насильницькій італізації та сприяння здійсненню анексії Істрії, Словенського Примор'я та Рієки Югославією.
ТІГР здійснив декілька бомбових атак на італійській та німецькій територіях, а також ряд убивств італійських військових, поліцейських, цивільних службовців та відомих членів Національної фашистської партії Італії. Планувалося також народне повстання проти фашистського режиму, яке, однак, не було здійснене. Італійська держава трактувала ТІГР як терористичну організацію через характер дій її членів.
У 1940—41 організація була ліквідована італійським органом нагляду за антидержавними проявами (ОВРА; італ. Organo di Vigilanza dei Reati Antistatali). Багато членів ТІГРу приєдналося до Визвольного фронту словенського народу під час Другої світової війни, а після її завершення переслідувалося комуністичною владою Югославії.
Ранні роки
Перші організовані акції опору фашистському режиму на території Венеції-Джулії були проведені в середині 1920-х у найбільш східних частинах регіону (район Постойни та Ілірської Бистриці) — біля кордону з Югославією. Місцеві словенські активісти встановили контакти з Організацією Югославських Націоналістів та здійснили перші атаки на італійських військових і поліцейських. Це були здебільшого лише поодинокі дії без належної організації та координації. Контакти між словенськими антифашистськими активістами та югославськими націоналістами незабаром зійшли нанівець через різні ідеологічні погляди.
У вересні 1927 група словенських ліберальних націоналістів на зустрічі, проведеній у районі плато Нанос (Віпава), ухвалила рішення сформувати інсургентську організацію під назвою ТІГР; назва є абревіатурою, сформованою чотирма географічними назвами (Трієст, Істрія, Горіція, Рієка). Декількома місяцями пізніше на іншій зустрічі, проведеній у Трієсті, була сформована організація під назвою Боротьба (Borba), до складу якої увійшло декілька членів з хорватської Істрії; ТІГР та Боротьба тісно співпрацювали з самого початку.
Обидві організації були сформовані здебільшого молодими словенськими прогресивними націоналістами з Трієста, Красу, Внутрішньої Крайни та району Толмин. Між 1927 та 1930 організація здійснила численні напади на членів та прихильників Національної фашистської партії (як італійців, так і словенців) та ліквідувала декількох членів репресивних органів — карабінерів, прикордонників та військових.
У Горіції організація ТІГР утримувалася від відкритих дій, натомість сконцентрувалася на пропаганді та нелегальній освітній, культурній та політичній діяльності серед суспільства. Горіційський підрозділ ТІГРу встановив тісні зв'язки з підпільною католицькою мережею, організованою християнськими соціалістами під головуванням юриста Янко Краля та священника Віргіля Щека.
В Істрії осередок ТІГРу очолював хорват Володимир Гортан. На відміну від більшості словенських осередків, група Гортана дотримувалася відкритих демонстративних дій, таких як напади на поліцейські конвої. У березні 1929 під час фашистського плебісциту в ході рейду на виборчу дільницю біля Пазина загинув сільський мешканець. Незадовго після цього Гортан був спійманий італійською поліцією та страчений.
10 лютого 1930 у головній редакції газети Il Popolo di Trieste (Народ Трієста) бійці ТІГРу заклали бомбу, від вибуху якої загинув редактор Гвідо Нері. Троє журналістів і типографів отримали поранення.
У 1930 італійська фашистська поліція викрила деякі осередки ТІГРу. Багатьох членів організації було засуджено на Першому Трієстському суді; чотирьом з них — Фердо Бідовцю, Франу Марушичу, Звоніміру Мілошу і Алоїзію Валенчичу — був присуджений смертний вирок, після чого їх було страчено в Базовиці, що неподалік Трієста.
Реорганізація
Після судового процесу 1930 ТІГР був швидко реорганізований під керівництвом Альберта Реєця та Данила Зелена. Організація збільшила кількість членів та змінила тактику. Замість демонстративних нападів на символічних фігур та фашистські репресивні інститути вона обрала цілеспрямовані атаки на об'єкти інфраструктури та високорангових військових, міліцейські та поліцейські підрозділи. Також її члени розбудовували широку розвідувальну мережу та встановили контакти з югославською та британською розвідками. Стала більш інтенсивною пропагандистська діяльність.
Якщо у 1920-х організація мала тісні зв'язки з радикальними югославськими націоналістами, то після реорганізації у 1930-х її ідеологія стала більш «лівою». Були встановлені зв'язки з італійськими антифашистськими організаціями, до яких входила і Право та свобода (італ. Giustizia e Libertà). У 1935 ТІГР уклав угоду про співпрацю з Комуністичною партією Італії. Тим не менш ТІГР намагався залишатися мультиідеологічним, підтримуючи тісні зв'язки з місцевим словенським та хорватським духовенством та народними організаціями в Істрії та Словенському Примор'ї.
Серед усіх спланованих організацією акцій найбільш сміливою та далекосяжною, можливо, був замах на Беніто Муссоліні у 1938. Він мав бути здійсненим під час візиту Муссоліні в Кобарід. Однак члени організації відмовилися від цієї акції в останній момент — найбільш імовірно, через тиск британської розвідки, яка виступила проти цього, оскільки Муссоліні брав активну участь у перемовинах, результатом яких мало стати підписання Мюнхенської угоди.
Після приєднання Австрії до Німеччини у 1938 ТІГР розповсюдив свою діяльність на Третій Рейх, здійснюючи передусім бомбові удари по ключовим об'єктам інфраструктури — залізничним шляхам та високовольтним лініям. Такі дії привернули велику увагу фашистського режиму до ТІГРу, в результаті чого у 1940—41 більшість осередків організації була викрита.
Після 1941
У 1941 декілька членів ТІГРу, підозрюваних у шпіонажі та тероризмі, постали перед Другим Трієстським судом. Четверо з них — Віктор Бобек, Іван Іванчич, Симон Кос та Іван Ваднал — а також комуніст Пінко Томажич були страчені в Опіцині біля Трієста цього ж року. У квітні 1941 під час вторгнення держав Осі в Югославію організація була знешкоджена італійською та німецькою таємною поліцією, а більша частина видатних її членів була заслана до концентраційних таборів, знищена або видворена.
Під час Другої світової війни багато членів ТІГРу приєдналося до партизанського руху, хоча сама організація не була запрошена до Визвольного фронту словенського народу.
Після війни
Після встановлення комуністичного режиму в Югославії у 1945 більшість колишніх членів ТІГРу зникла з публічного життя. Таємна поліція Югославії продовжувала таємно спостерігати за деякими членами організації до 1970-х. Згадки про їхню діяльність були видалені з офіційних історичних документів.
Наприкінці 1970-х почали з'являтися матеріали, в яких висвітлюється діяльність ТІГРу. Однак лише у 1980-х їхня діяльність почала переглядатися в позитивну сторону, на цю тему було написано декілька історичних книжок.
Протягом 1990-х історія організації все більше переходила в публічну площину та почала обговорюватися. У 1994 у Постойні була сформована Патріотична асоціація ТІГР, яка стала відігравати головну роль у формуванні позитивної оцінки діяльності організації ТІГР.
У 1997 на урочистостях з нагоди 50-річчя приєднання Словенського Примор'я до Соціалістичної Республіки Словенія тодішній президент Словенії Мілан Кучан символічно відзначив ТІГР Золотим знаком честі та свободи Республіки Словенія (словен. Zlati častni znak svobode Republike Slovenije) — найвищою відзнакою держави.
Починаючи з 1990-х на честь діячів ТІГР було споруджено багато пам'ятників та меморіальних таблиць.
Видатні діячі
- Альберт Реєц
- Зорко Єлінчич
- Данило Зелен
- Фердо Краванья
- Фран Марушич
- Дорче Сардоч
- Звонімір Мілош
- Юст Годніч
- Тоне Чернач
- Фердо Бідовець
- Алойз Валенчич
- Іван Іванчич
- Андрей Манфреда
- Векослав Шпангер
- Драго Жер'ял
- Володимир Гортан
- Йоже Деклева
- Йоже Ваднял
- Мірко Бровч
- Франк Кавс
- Антон Майнік
- Макс Реєц
- Рудольф Уршич
- Віктор Бобек
Люди, пов'язані з ТІГРом
- Цирил Космач, письменник
- Володимир Бартол, письменник
- Станко Вук, громадський діяч
- Пінко Томажич, комуністичний діяч
- Іван Марія Чок, словенський політичний імігрант у Югославії
Див. також
Примітки
- , Prvi antifašizem v Evropi. Primorska 1925-1935 (Koper: Lipa, 1990)
- Website of the TIGR Society
- Lipušček, U. (2012) Sacro egoismo: Slovenci v krempljih tajnega londonskega pakta 1915, Cankarjeva založba, Ljubljana.
- Cresciani, Gianfranco (2004) Clash of civilisations [ 2020-05-06 у Wayback Machine.], Italian Historical Society Journal, Vol.12, No.2, p.4
- Mira Cencič, TIGR (Ljubljana: Mladinska knjiga, 1997)
- Tatjana Rejec, Pričevanja o TIGR-u (Ljubljana: , 1995)
- Milica Kacin Wohinz, , Primorski upor fašizmu (Ljubljana, 2008).
- Borut Rutar, Iz primorske epopeje: Mirko Brovč in narodna vstaja organizacije TIGR, 1938-1941 (Klagenfurt: Mohorjeva družba, 2004)
- Tatjana Rejec, Partija in tigrovci (Ljubljana: Slovenska matica, 2008)
- Tatjana Rejec, Pričevanja o TIGR-u (Ljubljana, 1995)
- , ed., Domovina, kje si? Zbornik ob 100. obletnici rojstva Alberta Rejca (Celje: Mohorjeva družba, 1999)
- (італ.) Tribunale speciale per la difesa dello Stato, Bevk-January 1930.pdf Reg. no.81/1930 Judgment No. 29, on coordinamentoadriatico.it [ 2012-03-23 у Wayback Machine.]
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: ТІГР |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
TIGR Triyest Istriya Goriciya Riyeka abo Revolyucijna Organizaciya Veneciyi Dzhuliyi T I G R sloven Revolucionarna organizacija Julijske krajine T I G R militarizovana antifashistska ta insurgentska organizaciya zasnovana yak reakciya na slovenciv ta horvativ sho prozhivali na kolishnih avstro ugorskih teritoriyah yaki po zavershennyu Pershoyi svitovoyi vijni vidijshli do skladu Italiyi Veneciya Dzhuliya Vvazhayetsya odnim iz pershih antifashistskih ruhiv oporu v Yevropi Organizaciya diyala v period z 1927 po 1941 Memorialna tablicya v Ocizli PeredistoriyaListivka chasiv italizaciyi Veneciyi Dzhuliyi sho zaboronyaye bud yake publichne vzhivannya slov yanskih mov Pivdenno zahidna IstriyaRapallskij dogovir ta italizaciya etnichnih slovenskih teritorij sho stanovili chvert slovenskih etnichnih teritorij ta priblizno 327 tis cholovik pri zagalnij kilkosti 1 3 mln slovenciv U toj chas yak Avstro Ugorshina bula multinacionalnoyu imperiyeyu sho dopuskala znachnu kulturnu avtonomiyu narodiv ta etnichnih grup u yiyi skladi Italiya bula nacionalnoyu derzhavoyu uryadi yakoyi ne mali namiru dozvolyati isnuvannya okremih nacionalnih ruhiv ta identichnostej na svoyij teritoriyi Problema vzhivannya slovenskoyi ta horvatskoyi mov u derzhavnomu upravlinni ta sistemi osviti stala golovnim predmetom superechki mizh italijskoyu vladoyu ta slovenskoyu j horvatskoyu menshinami Pislya prihodu fashistskih sil do vladi u 1922 antislov yanska politika stala chastinoyu procesu italizaciyi U 1923 vzhivannya slov yanskih mov bulo zaboronene v usih publichnih ustanovah vklyuchayuchi poshtovi kontori ta gromadskij transport U comu zh roci v rezultati reformi Dzhentile italijska mova stala yedinoyu funkcionuyuchoyu u sferi osviti u 1928 usi slovenski ta horvatski shkoli za vinyatkom privatnih buli zakriti U 1925 vzhivannya slovenskoyi ta horvatskoyi mov bulo zaboronene v sudah zagalnoyi yurisdikciyi Buli italizovani usi slovenski ta horvatski nazvi mist i poselen Do 1927 vzhivannya slovenskoyi ta horvatskoyi mov u publichnih sferah bulo zaboronene Dityam zaboronyalosya davati slov yanski imena a slov yanski prizvisha buli privedeni do italijskih standartiv Takozh zaboronyalosya robiti slov yanski napisi na mogilah Do 1927 buli likvidovani slovenski ta horvatski ustanovi politichni kulturni osvitni ta sportivni a takozh finansovi ta ekonomichni ustanovi pid upravlinnyam horvatskih ta slovenskih menshin Pochinayuchi z 1928 zastosovuvalisya takozh cerkovni obmezhennya stosovno horvativ ta slovenciv a z 1934 cim dvom menshinam zaboronili bud yaku uchast u liturgiyah vklyuchayuchi spivi ta propovidi Rezultatom politiki fashistskogo italijskogo uryadu stala emigraciya desyatkiv tisyach osib slov yanskoyi nacionalnosti zdebilshogo do Yugoslaviyi ta Pivdennoyi Ameriki Sklad ta diyalnistChlenami organizaciyi buli radikalno nalashtovani slovenci z Avstrijskogo Primor ya ta u znachno menshij miri horvati z Istriyi Bagato chleniv organizaciyi kontaktuvalo z yugoslavskoyu ta britanskoyu rozviduvalnimi sluzhbami ta projshlo vijskovi trenuvannya Metoyu organizaciyi buv opir nasilnickij italizaciyi ta spriyannya zdijsnennyu aneksiyi Istriyi Slovenskogo Primor ya ta Riyeki Yugoslaviyeyu TIGR zdijsniv dekilka bombovih atak na italijskij ta nimeckij teritoriyah a takozh ryad ubivstv italijskih vijskovih policejskih civilnih sluzhbovciv ta vidomih chleniv Nacionalnoyi fashistskoyi partiyi Italiyi Planuvalosya takozh narodne povstannya proti fashistskogo rezhimu yake odnak ne bulo zdijsnene Italijska derzhava traktuvala TIGR yak teroristichnu organizaciyu cherez harakter dij yiyi chleniv U 1940 41 organizaciya bula likvidovana italijskim organom naglyadu za antiderzhavnimi proyavami OVRA ital Organo di Vigilanza dei Reati Antistatali Bagato chleniv TIGRu priyednalosya do Vizvolnogo frontu slovenskogo narodu pid chas Drugoyi svitovoyi vijni a pislya yiyi zavershennya peresliduvalosya komunistichnoyu vladoyu Yugoslaviyi Ranni rokiPershi organizovani akciyi oporu fashistskomu rezhimu na teritoriyi Veneciyi Dzhuliyi buli provedeni v seredini 1920 h u najbilsh shidnih chastinah regionu rajon Postojni ta Ilirskoyi Bistrici bilya kordonu z Yugoslaviyeyu Miscevi slovenski aktivisti vstanovili kontakti z Organizaciyeyu Yugoslavskih Nacionalistiv ta zdijsnili pershi ataki na italijskih vijskovih i policejskih Ce buli zdebilshogo lishe poodinoki diyi bez nalezhnoyi organizaciyi ta koordinaciyi Kontakti mizh slovenskimi antifashistskimi aktivistami ta yugoslavskimi nacionalistami nezabarom zijshli nanivec cherez rizni ideologichni poglyadi U veresni 1927 grupa slovenskih liberalnih nacionalistiv na zustrichi provedenij u rajoni plato Nanos Vipava uhvalila rishennya sformuvati insurgentsku organizaciyu pid nazvoyu TIGR nazva ye abreviaturoyu sformovanoyu chotirma geografichnimi nazvami Triyest Istriya Goriciya Riyeka Dekilkoma misyacyami piznishe na inshij zustrichi provedenij u Triyesti bula sformovana organizaciya pid nazvoyu Borotba Borba do skladu yakoyi uvijshlo dekilka chleniv z horvatskoyi Istriyi TIGR ta Borotba tisno spivpracyuvali z samogo pochatku Obidvi organizaciyi buli sformovani zdebilshogo molodimi slovenskimi progresivnimi nacionalistami z Triyesta Krasu Vnutrishnoyi Krajni ta rajonu Tolmin Mizh 1927 ta 1930 organizaciya zdijsnila chislenni napadi na chleniv ta prihilnikiv Nacionalnoyi fashistskoyi partiyi yak italijciv tak i slovenciv ta likviduvala dekilkoh chleniv represivnih organiv karabineriv prikordonnikiv ta vijskovih U Goriciyi organizaciya TIGR utrimuvalasya vid vidkritih dij natomist skoncentruvalasya na propagandi ta nelegalnij osvitnij kulturnij ta politichnij diyalnosti sered suspilstva Goricijskij pidrozdil TIGRu vstanoviv tisni zv yazki z pidpilnoyu katolickoyu merezheyu organizovanoyu hristiyanskimi socialistami pid golovuvannyam yurista Yanko Kralya ta svyashennika Virgilya Sheka V Istriyi oseredok TIGRu ocholyuvav horvat Volodimir Gortan Na vidminu vid bilshosti slovenskih oseredkiv grupa Gortana dotrimuvalasya vidkritih demonstrativnih dij takih yak napadi na policejski konvoyi U berezni 1929 pid chas fashistskogo plebiscitu v hodi rejdu na viborchu dilnicyu bilya Pazina zaginuv silskij meshkanec Nezadovgo pislya cogo Gortan buv spijmanij italijskoyu policiyeyu ta strachenij 10 lyutogo 1930 u golovnij redakciyi gazeti Il Popolo di Trieste Narod Triyesta bijci TIGRu zaklali bombu vid vibuhu yakoyi zaginuv redaktor Gvido Neri Troye zhurnalistiv i tipografiv otrimali poranennya U 1930 italijska fashistska policiya vikrila deyaki oseredki TIGRu Bagatoh chleniv organizaciyi bulo zasudzheno na Pershomu Triyestskomu sudi chotirom z nih Ferdo Bidovcyu Franu Marushichu Zvonimiru Miloshu i Aloyiziyu Valenchichu buv prisudzhenij smertnij virok pislya chogo yih bulo stracheno v Bazovici sho nepodalik Triyesta ReorganizaciyaPislya sudovogo procesu 1930 TIGR buv shvidko reorganizovanij pid kerivnictvom Alberta Reyecya ta Danila Zelena Organizaciya zbilshila kilkist chleniv ta zminila taktiku Zamist demonstrativnih napadiv na simvolichnih figur ta fashistski represivni instituti vona obrala cilespryamovani ataki na ob yekti infrastrukturi ta visokorangovih vijskovih milicejski ta policejski pidrozdili Takozh yiyi chleni rozbudovuvali shiroku rozviduvalnu merezhu ta vstanovili kontakti z yugoslavskoyu ta britanskoyu rozvidkami Stala bilsh intensivnoyu propagandistska diyalnist Yaksho u 1920 h organizaciya mala tisni zv yazki z radikalnimi yugoslavskimi nacionalistami to pislya reorganizaciyi u 1930 h yiyi ideologiya stala bilsh livoyu Buli vstanovleni zv yazki z italijskimi antifashistskimi organizaciyami do yakih vhodila i Pravo ta svoboda ital Giustizia e Liberta U 1935 TIGR uklav ugodu pro spivpracyu z Komunistichnoyu partiyeyu Italiyi Tim ne mensh TIGR namagavsya zalishatisya multiideologichnim pidtrimuyuchi tisni zv yazki z miscevim slovenskim ta horvatskim duhovenstvom ta narodnimi organizaciyami v Istriyi ta Slovenskomu Primor yi Sered usih splanovanih organizaciyeyu akcij najbilsh smilivoyu ta dalekosyazhnoyu mozhlivo buv zamah na Benito Mussolini u 1938 Vin mav buti zdijsnenim pid chas vizitu Mussolini v Kobarid Odnak chleni organizaciyi vidmovilisya vid ciyeyi akciyi v ostannij moment najbilsh imovirno cherez tisk britanskoyi rozvidki yaka vistupila proti cogo oskilki Mussolini brav aktivnu uchast u peremovinah rezultatom yakih malo stati pidpisannya Myunhenskoyi ugodi Pislya priyednannya Avstriyi do Nimechchini u 1938 TIGR rozpovsyudiv svoyu diyalnist na Tretij Rejh zdijsnyuyuchi peredusim bombovi udari po klyuchovim ob yektam infrastrukturi zaliznichnim shlyaham ta visokovoltnim liniyam Taki diyi privernuli veliku uvagu fashistskogo rezhimu do TIGRu v rezultati chogo u 1940 41 bilshist oseredkiv organizaciyi bula vikrita Pislya 1941Memorialna tablicya na chest odnogo z vatazhkiv TIGRu Danila Zelena U 1941 dekilka chleniv TIGRu pidozryuvanih u shpionazhi ta terorizmi postali pered Drugim Triyestskim sudom Chetvero z nih Viktor Bobek Ivan Ivanchich Simon Kos ta Ivan Vadnal a takozh komunist Pinko Tomazhich buli stracheni v Opicini bilya Triyesta cogo zh roku U kvitni 1941 pid chas vtorgnennya derzhav Osi v Yugoslaviyu organizaciya bula zneshkodzhena italijskoyu ta nimeckoyu tayemnoyu policiyeyu a bilsha chastina vidatnih yiyi chleniv bula zaslana do koncentracijnih taboriv znishena abo vidvorena Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni bagato chleniv TIGRu priyednalosya do partizanskogo ruhu hocha sama organizaciya ne bula zaproshena do Vizvolnogo frontu slovenskogo narodu Pislya vijniChleni Patriotichnoyi Asociaciyi TIGR nepodalik Triyesta Pislya vstanovlennya komunistichnogo rezhimu v Yugoslaviyi u 1945 bilshist kolishnih chleniv TIGRu znikla z publichnogo zhittya Tayemna policiya Yugoslaviyi prodovzhuvala tayemno sposterigati za deyakimi chlenami organizaciyi do 1970 h Zgadki pro yihnyu diyalnist buli vidaleni z oficijnih istorichnih dokumentiv Naprikinci 1970 h pochali z yavlyatisya materiali v yakih visvitlyuyetsya diyalnist TIGRu Odnak lishe u 1980 h yihnya diyalnist pochala pereglyadatisya v pozitivnu storonu na cyu temu bulo napisano dekilka istorichnih knizhok Protyagom 1990 h istoriya organizaciyi vse bilshe perehodila v publichnu ploshinu ta pochala obgovoryuvatisya U 1994 u Postojni bula sformovana Patriotichna asociaciya TIGR yaka stala vidigravati golovnu rol u formuvanni pozitivnoyi ocinki diyalnosti organizaciyi TIGR U 1997 na urochistostyah z nagodi 50 richchya priyednannya Slovenskogo Primor ya do Socialistichnoyi Respubliki Sloveniya todishnij prezident Sloveniyi Milan Kuchan simvolichno vidznachiv TIGR Zolotim znakom chesti ta svobodi Respubliki Sloveniya sloven Zlati castni znak svobode Republike Slovenije najvishoyu vidznakoyu derzhavi Pochinayuchi z 1990 h na chest diyachiv TIGR bulo sporudzheno bagato pam yatnikiv ta memorialnih tablic Vidatni diyachiAlbert Reyec Zorko Yelinchich Danilo Zelen Ferdo Kravanya Fran Marushich Dorche Sardoch Zvonimir Milosh Yust Godnich Tone Chernach Ferdo Bidovec Alojz Valenchich Ivan Ivanchich Andrej Manfreda Vekoslav Shpanger Drago Zher yal Volodimir Gortan Jozhe Dekleva Jozhe Vadnyal Mirko Brovch Frank Kavs Anton Majnik Maks Reyec Rudolf Urshich Viktor BobekLyudi pov yazani z TIGRomCiril Kosmach pismennik Volodimir Bartol pismennik Stanko Vuk gromadskij diyach Pinko Tomazhich komunistichnij diyach Ivan Mariya Chok slovenskij politichnij imigrant u YugoslaviyiDiv takozhVizvolnij front slovenskogo naroduPrimitki Prvi antifasizem v Evropi Primorska 1925 1935 Koper Lipa 1990 Website of the TIGR Society Lipuscek U 2012 Sacro egoismo Slovenci v krempljih tajnega londonskega pakta 1915 Cankarjeva zalozba Ljubljana ISBN 978 961 231 871 0 Cresciani Gianfranco 2004 Clash of civilisations 2020 05 06 u Wayback Machine Italian Historical Society Journal Vol 12 No 2 p 4 Mira Cencic TIGR Ljubljana Mladinska knjiga 1997 Tatjana Rejec Pricevanja o TIGR u Ljubljana 1995 Milica Kacin Wohinz Primorski upor fasizmu Ljubljana 2008 Borut Rutar Iz primorske epopeje Mirko Brovc in narodna vstaja organizacije TIGR 1938 1941 Klagenfurt Mohorjeva druzba 2004 Tatjana Rejec Partija in tigrovci Ljubljana Slovenska matica 2008 Tatjana Rejec Pricevanja o TIGR u Ljubljana 1995 ed Domovina kje si Zbornik ob 100 obletnici rojstva Alberta Rejca Celje Mohorjeva druzba 1999 ital Tribunale speciale per la difesa dello Stato Bevk January 1930 pdf Reg no 81 1930 Judgment No 29 on coordinamentoadriatico it 2012 03 23 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu TIGR