Бує (хорв. Buje, італ. Buie, Buie d’Istria) — місто в Хорватії, у північно-західній частині півострова Істрія. Муніципалітет займає загальну площу 110 км².
Бує | |||
---|---|---|---|
— місто — | |||
Бує хорв. Buje італ. Buie, Buie d’Istria | |||
Панорма міста | |||
| |||
Координати: 45°24′ пн. ш. 13°39′ сх. д. / 45.400° пн. ш. 13.650° сх. д. | |||
Країна | Хорватія | ||
Жупанія | Істрійська жупанія | ||
Уряд | |||
- Мер | Лорелла Лимончин-Тот | ||
Висота над р.м. | 222 м | ||
Населення (2011) | |||
- громада | 5 182 | ||
- місто | 2 671 | ||
Часовий пояс | CET () | ||
- Літній час | CEST () | ||
Поштовий індекс | 52460 | ||
Телефонний код(и) | (+385)052 | ||
Вебсайт: http://www.buje.hr/ | |||
Бує | |||
Загальні відомості
Бує розташований на північному заході Істрії, за 10 кілометрів від морського узбережжя і за 6 кілометрів від кордону зі Словенією. Місто знаходиться у горбистій місцевості, найвища вершина має 222 м. Завдяки своєму розташуванню місто з давніх часів вважається «охоронцем Істрії». Головна вулиця має протяжність близько 200 м.
Місто розділене на декілька частин:
- Санкт-Себастьян — один з наймолодших районів, що знаходиться у західній частині міста;
- Старе місто — розташоване на найвищому пагорбі Bujska і, згідно зі своєю назвою, є найстарішою частиною міста;
- Броло — район, що займає територію між Санкт-Себастьяном і Старим містом, заселеним в основному італійцями;
- Нове місто — є центром політичної та судової влади Бує;
- Рудин — спальний район, збудований за часів входження Істрії в Югославію;
- Монте-Бастер — найсхідніша частина міста, розташована неподалік від міського кладовища;
- Станція — центр економічного життя міста, розташований біля міського вокзалу, збудованого ще за часів австро-угорського правління.
Також у Бує розташована низка навчальних закладів, що включають у себе початкову та середню школи, які ведуть навчання хорватською та італійською мовами.
Бує, як і вся хорватська Істрія, багатонаціональне місто. В окрузі Бує — дві офіційні мови, італійська мова прирівняна у правах з хорватскою. Італійське населення міста найбагаточисельніше серед всіх істрійських міст і становить 39,6 %.
Історія
Бує розташований на вершині високого пагорбу, що є центральним над околицею; поселення, що мало важливе стратегічне значення, з'явилось тут ще в доісторичні часи. Поволі розвиваючись у римську та слов'янську епохи Бує до періоду пізнього середньовіччя перетворилось у типове для Істрії місто з вузькими вулочками у Старому місті і численними особняками у венеційському стилі.
Після закінчення Другої світової війни, місто становиться промисловим, культурним і економічним центром регіону.
Демографія
Населення Бує
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 5 182 осіб.
Динаміка чисельності населення громади:
- примітки:
він був створений зі старого муніципалітету Бує. У 1857, 1869, 1921, 1931, 1981 і 1991 роках частина даних міститься в місті Умагу. З 1857 по 1991 рік містить частину центру обробки даних міста Умага.
Місто Буйе
Населення міста у 2011 році становило 2 671 осіб. Динаміка чисельності населення міста:
- Примітка:
У 1857., 1869. 1921. и 1931. містить дані для розрахунків Бибали.
Населені пункти
Крім міста Бує, до громади також входять:
Клімат
Середня річна температура становить 13,36°C, середня максимальна – 26,99°C, а середня мінімальна – -1,12°C. Середня річна кількість опадів – 998 мм.
Клімат міста | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
Середній максимум, °C | 9,76 | 10,67 | 13,96 | 17,31 | 22,44 | 26,33 | 26,99 | 26,78 | 22,26 | 17,52 | 12,42 | 8,99 | |
Середня температура, °C | 4,33 | 5,23 | 8,50 | 11,87 | 16,99 | 20,88 | 23,26 | 23,02 | 18,51 | 13,78 | 8,68 | 5,25 | |
Середній мінімум, °C | −1,12 | −0,22 | 3,07 | 6,42 | 11,54 | 15,45 | 19,50 | 19,27 | 14,76 | 10,03 | 4,93 | 1,50 | |
Норма опадів, мм | 68 | 55 | 70 | 80 | 79 | 90 | 61 | 87 | 101 | 113 | 107 | 87 | |
Середньомісячна швидкість вітру, м/с | 2.04 | 2.30 | 2.40 | 2.43 | 2.20 | 2.10 | 2.10 | 2.04 | 2.05 | 2.26 | 2.28 | 2.17 | |
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день | 4415 | 7425 | 10693 | 15170 | 19252 | 21133 | 22005 | 18825 | 13929 | 8959 | 4900 | 3741 | |
Джерело: |
Економіка
Населення зайнято в промисловості (електротехніка, електроніка), сільськогому господарстві і в . Плантації винограду та оливок є основним джерелом прибутку місцевих жителів.
Місто зв'язане автомобільними шляхами з Умагом, Новіградом, Пулою, Пазином і словенським Копером.
Визначні місця
- Собор св. Серваля — міста, побудований у стилі бароко і класицизму, належить до венеційської епохи правління. Раніше на його місці знаходилась романо-готична церква, побудована у XIII сторіччі, елементи якої нагадують про себе в недоробленій частині фасаду будівлі, роботи над якою так і не були виконані у повному обсязі. Однак багате оздоблення та оригінальний орган роблять собор однією з найважливіших культурних і історичних пам'яток Істрії, що дійшли до наших днів.
- Церква св. Марії Милосердної — побудована у XV сторіччі поза Старим містом. Історія розповідає про одну багату родину, що послала за статуєю Св. Марії у Венецію, проте посильний, що повернувся застав міську браму зачиненою і вирішив перечекати ніч біля стін міста. На ранок виявилося, що привезенну статую неможливо підняти і перенести за стіни Бує. Дана подія була розцінена як знак, що Мати Божа бажає побудови святині у цьому місці. У 1498 на цьому місці була побудована перша каплиця, а звістка про надзвичайну подію швидко поширилася серед людей і незабаром весь район став місцем паломництва віруючих. У зв'язку з цим міською владою було прийнято рішення про будівництво храму, яке було завершено в 1587. У 1590 біля церкви була зведена 22-метрова дзвіниця з годинником. Внутрішнє убрання храму включає єдину відому завершену роботу венеційського художника (1653—1735), що відображає вісім сцен з життя Христа, і за сукупністю, збалансованою і простою архітектурою має неоціниме історичне значення.
- Статуя Марії Милосердної — розташована в однойменному храмі і виконана в стилі пізньої готики під видимим впливом фламандського мистецтва. Скульптура вважається однією з найкрасивіших дерев'яних статуй, що збереглися до нашого часу в Істрії.
- Етнографічний музей — у чотириповерховій будівлі музею відтворено побут різних епох. Тут можна побачити як виглядали робочі місця місцевих жителів, а також предмети їх побуту, вироби народного промислу.
- Старе місто — одне з найкраще збережених середньовічних міст Істрії.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бує |
Джерела
- ЦД-ром: «Насеља и становништво РХ од 1857—2001. године», Издање Државног завода за статистику Републике Хрватске, Загреб, 2005. (серб.)
Примітки
- (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 27 жовтня 2018. Процитовано 11 червня 2018.
- (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 11 червня 2018.
- Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). . International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 30 травня 2022.
- значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
Посилання
- Офіційний сайт м. Бує [ 26 червня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Buye horv Buje ital Buie Buie d Istria misto v Horvatiyi u pivnichno zahidnij chastini pivostrova Istriya Municipalitet zajmaye zagalnu ploshu 110 km Buye misto Buye horv Buje ital Buie Buie d IstriaPanorma mistaPanorma mistaPraporKoordinati 45 24 pn sh 13 39 sh d 45 400 pn sh 13 650 sh d 45 400 13 650Krayina HorvatiyaZhupaniyaIstrijska zhupaniyaUryad MerLorella Limonchin TotVisota nad r m 222 m Naselennya 2011 gromada 5 182 misto 2 671Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Poshtovij indeks 52460Telefonnij kod i 385 052Vebsajt http www buje hr BuyeRoztashuvannya mista na mapi HorvatiyiZagalni vidomostiBuye roztashovanij na pivnichnomu zahodi Istriyi za 10 kilometriv vid morskogo uzberezhzhya i za 6 kilometriv vid kordonu zi Sloveniyeyu Misto znahoditsya u gorbistij miscevosti najvisha vershina maye 222 m Zavdyaki svoyemu roztashuvannyu misto z davnih chasiv vvazhayetsya ohoroncem Istriyi Golovna vulicya maye protyazhnist blizko 200 m Misto rozdilene na dekilka chastin Sankt Sebastyan odin z najmolodshih rajoniv sho znahoditsya u zahidnij chastini mista Stare misto roztashovane na najvishomu pagorbi Bujska i zgidno zi svoyeyu nazvoyu ye najstarishoyu chastinoyu mista Brolo rajon sho zajmaye teritoriyu mizh Sankt Sebastyanom i Starim mistom zaselenim v osnovnomu italijcyami Nove misto ye centrom politichnoyi ta sudovoyi vladi Buye Rudin spalnij rajon zbudovanij za chasiv vhodzhennya Istriyi v Yugoslaviyu Monte Baster najshidnisha chastina mista roztashovana nepodalik vid miskogo kladovisha Stanciya centr ekonomichnogo zhittya mista roztashovanij bilya miskogo vokzalu zbudovanogo she za chasiv avstro ugorskogo pravlinnya Takozh u Buye roztashovana nizka navchalnih zakladiv sho vklyuchayut u sebe pochatkovu ta serednyu shkoli yaki vedut navchannya horvatskoyu ta italijskoyu movami Buye yak i vsya horvatska Istriya bagatonacionalne misto V okruzi Buye dvi oficijni movi italijska mova pririvnyana u pravah z horvatskoyu Italijske naselennya mista najbagatochiselnishe sered vsih istrijskih mist i stanovit 39 6 IstoriyaBuye roztashovanij na vershini visokogo pagorbu sho ye centralnim nad okoliceyu poselennya sho malo vazhlive strategichne znachennya z yavilos tut she v doistorichni chasi Povoli rozvivayuchis u rimsku ta slov yansku epohi Buye do periodu piznogo serednovichchya peretvorilos u tipove dlya Istriyi misto z vuzkimi vulochkami u Staromu misti i chislennimi osobnyakami u venecijskomu stili Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni misto stanovitsya promislovim kulturnim i ekonomichnim centrom regionu DemografiyaNaselennya Buye Naselennya gromadi za danimi perepisu 2011 roku stanovilo 5 182 osib Dinamika chiselnosti naselennya gromadi primitki vin buv stvorenij zi starogo municipalitetu Buye U 1857 1869 1921 1931 1981 i 1991 rokah chastina danih mistitsya v misti Umagu Z 1857 po 1991 rik mistit chastinu centru obrobki danih mista Umaga Misto Buje Naselennya mista u 2011 roci stanovilo 2 671 osib Dinamika chiselnosti naselennya mista Primitka U 1857 1869 1921 i 1931 mistit dani dlya rozrahunkiv Bibali Naseleni punktiKrim mista Buye do gromadi takozh vhodyat Baredine Bibali Brdo Brich Buroli Gamboci Kaldaniya Kanegra Kashtel Krasicya Krshete Kucibreg Lozari Marushichi Merishe Mom yan Oskorush Plovaniya Sveta Mariya na Krasu TribanKlimatSerednya richna temperatura stanovit 13 36 C serednya maksimalna 26 99 C a serednya minimalna 1 12 C Serednya richna kilkist opadiv 998 mm Klimat mistaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Serednij maksimum C 9 76 10 67 13 96 17 31 22 44 26 33 26 99 26 78 22 26 17 52 12 42 8 99Serednya temperatura C 4 33 5 23 8 50 11 87 16 99 20 88 23 26 23 02 18 51 13 78 8 68 5 25Serednij minimum C 1 12 0 22 3 07 6 42 11 54 15 45 19 50 19 27 14 76 10 03 4 93 1 50Norma opadiv mm 68 55 70 80 79 90 61 87 101 113 107 87Serednomisyachna shvidkist vitru m s 2 04 2 30 2 40 2 43 2 20 2 10 2 10 2 04 2 05 2 26 2 28 2 17Serednomisyachna sonyachna radiaciya kDzh m den 4415 7425 10693 15170 19252 21133 22005 18825 13929 8959 4900 3741Dzherelo EkonomikaNaselennya zajnyato v promislovosti elektrotehnika elektronika silskogomu gospodarstvi i v Plantaciyi vinogradu ta olivok ye osnovnim dzherelom pributku miscevih zhiteliv Misto zv yazane avtomobilnimi shlyahami z Umagom Novigradom Puloyu Pazinom i slovenskim Koperom Viznachni miscyaSobor sv ServalyaHram sv MartinaSobor sv Servalya mista pobudovanij u stili baroko i klasicizmu nalezhit do venecijskoyi epohi pravlinnya Ranishe na jogo misci znahodilas romano gotichna cerkva pobudovana u XIII storichchi elementi yakoyi nagaduyut pro sebe v nedoroblenij chastini fasadu budivli roboti nad yakoyu tak i ne buli vikonani u povnomu obsyazi Odnak bagate ozdoblennya ta originalnij organ roblyat sobor odniyeyu z najvazhlivishih kulturnih i istorichnih pam yatok Istriyi sho dijshli do nashih dniv Cerkva sv Mariyi Miloserdnoyi pobudovana u XV storichchi poza Starim mistom Istoriya rozpovidaye pro odnu bagatu rodinu sho poslala za statuyeyu Sv Mariyi u Veneciyu prote posilnij sho povernuvsya zastav misku bramu zachinenoyu i virishiv perechekati nich bilya stin mista Na ranok viyavilosya sho privezennu statuyu nemozhlivo pidnyati i perenesti za stini Buye Dana podiya bula rozcinena yak znak sho Mati Bozha bazhaye pobudovi svyatini u comu misci U 1498 na comu misci bula pobudovana persha kaplicya a zvistka pro nadzvichajnu podiyu shvidko poshirilasya sered lyudej i nezabarom ves rajon stav miscem palomnictva viruyuchih U zv yazku z cim miskoyu vladoyu bulo prijnyato rishennya pro budivnictvo hramu yake bulo zaversheno v 1587 U 1590 bilya cerkvi bula zvedena 22 metrova dzvinicya z godinnikom Vnutrishnye ubrannya hramu vklyuchaye yedinu vidomu zavershenu robotu venecijskogo hudozhnika 1653 1735 sho vidobrazhaye visim scen z zhittya Hrista i za sukupnistyu zbalansovanoyu i prostoyu arhitekturoyu maye neocinime istorichne znachennya Statuya Mariyi Miloserdnoyi roztashovana v odnojmennomu hrami i vikonana v stili piznoyi gotiki pid vidimim vplivom flamandskogo mistectva Skulptura vvazhayetsya odniyeyu z najkrasivishih derev yanih statuj sho zbereglisya do nashogo chasu v Istriyi Etnografichnij muzej u chotiripoverhovij budivli muzeyu vidtvoreno pobut riznih epoh Tut mozhna pobachiti yak viglyadali robochi miscya miscevih zhiteliv a takozh predmeti yih pobutu virobi narodnogo promislu Stare misto odne z najkrashe zberezhenih serednovichnih mist Istriyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu BuyeDzherelaCD rom Naseљa i stanovnishtvo RH od 1857 2001 godine Izdaњe Drzhavnog zavoda za statistiku Republike Hrvatske Zagreb 2005 serb Primitki horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2018 horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 24 veresnya 2020 Procitovano 11 chervnya 2018 Fick S E R J Hijmans 2017 International Journal of Climatology Arhiv originalu za 12 bereznya 2022 Procitovano 30 travnya 2022 znachennya viznacheno za geografichnimi koordinatami poselennya iz rozdilnoyu zdatnistyu 2 5 Portal Horvatiya PosilannyaOficijnij sajt m Buye 26 chervnya 2012 u Wayback Machine