І́стрійська жупа́нія (хорв. Istarska županija, італ. Regione Istriana) — жупанія на заході Хорватії. Охоплює більшість півострова Істрія на Адріатичному морі.
Істрійська жупанія хорв. Istarska županija | |||
---|---|---|---|
— жупанія — | |||
| |||
Адміністративний центр | Пазин | ||
Уряд | |||
- Жупан | Борис Мілетич (незалежний) | ||
Площа | |||
- Повна | 2820 км² | ||
Населення (2001) | |||
- Усього | 206 344 | ||
- Густота | 73,2/км² | ||
052 | |||
Код ISO 3166 | HR-18 | ||
Вебсайт: http://www.istra-istria.hr/ | |||
Розташування жупанії в межах Хорватії | |||
Загальні відомості
Адміністративний центр і місцеперебування органу представницької влади жупанії (скупщини) — місто Пазин. Уряд жупанії знаходиться в місті Пула. Урочисті засідання скупщини жупанії проходять, як правило, у будівлі колишнього істрійського ландтагу в Поречі.
Офіційна мова — хорватська, у ряді населених пунктів (головним чином на узбережжі) офіційний статус має італійська. Дві рідкісні мови — істророманська та істрорумунська перебувають на межі вимирання.
Географія
Жупанія Істрія розташована на півострові Істрія між Трієстською затокою і затокою Кварнер. Це найзахідніша частина Республіки Хорватія. На півночі жупанія межує зі Словенією, на північному сході — з Приморсько-Горанською жупанією.
Жупанія має берегову лінію 445 км, що становить разом з островами територію площею 539,9 км². Прибережні береги порослі кам'яним дубом і суничними деревами. Ліси, переважно дубові та соснові, покривають третину території жупанії. Вони, у поєднанні з морським повітрям, створюють особливий цілющий клімат півострова.
Найвища точка Істрії — гора Учка (1396 м).
Клімат
На захищеній з півночі хребтами Альп території жупанії дуже м'який середземноморський клімат, гранична температура літа — 24ºС в серпні, гранична температура взимку — 5ºС у січні. Повітря вологе, особливо в приморських містах Пореч, Врсар, Ровінь, Пула та інших. Температура вища 10 °C тримається більш ніж 240 днів у році. Сильна спека (вище 30 °C) триває близько трьох тижнів.
Переважання вітрів: взимку — холодний північний бора, влітку — південний сіроко, який приносить дощ.
Адміністративний поділ
Жупанію поділено на 10 міст і 31 громаду.
Міста:
Громади:
- Бале
- Барбан
- Бртонигла
- Церовлє
- Фажана
- Фунтана
- Ґрачище
- Ґрожнян
- Канфанар
- Каройба
- Каштелир-Лабинці
- Кршан
- Ланище
- Лижнян
- Лупоґлав
- Марчана
- Медулін
- Мотовун
- Опрталь
- Пічан
- Раша
- Света-Неделя
- Светий Ловреч
- Светий Петар-у-Шумі
- Светвинченат
- Тар-Вабрига
- Тинян
- Вишнян
- Вижинада
- Врсар
- Жминь
Найбільша міська агломерація Пула має населення 82 000 жителів. Інші великі міста — Пореч, Ровінь, Пазин, Лабін, Новіград, Умаґ, Бузет , Бує, Воднян. Близько 70,7% населення живе в містах.
Саме тут розташоване найменше місто у світі — Хум, з населенням 22 людини (три сім'ї), яке занесено до Книги рекордів Гінесса.
Населення
На території жупанії проживає понад 250 000 жителів, що становить 4,65% населення країни. Згідно з переписом населення 2001 року переважну більшість населення становлять хорвати. В цілому, національний склад жупанії розподілився таким чином:
нація | чисельність | відсоток |
---|---|---|
хорвати | 148 328 | 71,88% |
італійці | 14 284 | 6,92% |
серби | 6 613 | 3,20% |
боснійці | 3 077 | 1,49% |
албанці | 2 032 | 0,98% |
словенці | 2 020 | 0,98% |
(істрійці)* | 8 865 | 4,30% |
* Форма етнічного самовизначення певної частини населення Істрії.
Історія
Економіка
Рівнинні території жупанії використовуються під сільське господарство (вирощування зернових та овочів). Ближче до моря — виноградарство, вирощення олив та інжиру. Сільське господарство, виробництво екологічно чистої продукції та високоякісних вин є пріоритетом сільськогосподарського сектору Істрії.
Добре розвинені обробна промисловість, рибальство, виробництво будматеріалів (вапна, цементу, цегли й каменю), торгівля і транспорт.
Найрозвиненіші галузі промисловості: суднобудування (у 70-х роках суднобудівний завод «Уляник» випускав найбільші у світі кораблі, наприклад «Berge Adria»), металообробка, лісова і меблева промисловість, виробництво пластмас, автозапчастин, електроприладів та побутової техніки, текстильна і тютюнова промисловість.
За економічними показниками лідирують обробна промисловість, туризм і торгівля.
Туризм
Півострів Істрія є одним з популярних туристичних регіонів Хорватії завдяки своїй багатій історії, безлічі пам'яток архітектури, найчистішому морю і прекрасним можливостям для відпочинку. Сприятливий клімат півострова, обумовлений поєднанням хвойних і листяних дерев, чудово підходить людям із захворюваннями дихальної системи.
Літній туристський сезон триває з травня по жовтень і приваблює в ці місця багато відпочивальників.
Економічний і туристичний центр — Пула, розташований на узбережжі. Основні приморські міста-курорти: Умаґ, Пореч, Ровінь, Пула, Медулін, Рабаць, Ловран, Новіград.
Найвідомішими материковими містами є Мотовун і Грожнян.
Пляжі здебільшого кам'яні, але зустрічаються і галькові, завдяки чому море тут прозоре і чисте. Особливої уваги заслуговує унікальна чистота істрійського узбережжя. З кожним роком кількість «блакитних прапорів» ЮНЕСКО, якими відзначаються найчистіші пляжі, збільшується.
За основу місцевої кухні правлять делікатеси з морепродуктів.
Природні визначні пам'ятки
- Національний парк Бріуни, що складається з двох великих і дванадцятьох дрібних островів, тут зростає більш ніж 680 видів рослин.
- Природний парк Учка,
- Лімський канал
- Ліси біля Мотовуна
- Лісопарк Златні-Рт і Шіяна недалеко від Пули
- Природоохоронна територія мис Каменяк
- Орнітологічний заповідник Палуд
- Пазинська і Барединська карстові печери.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Istria |
Посилання
- Портал Істрії - Пазин [ 5 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Істрія 3D [ 8 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Істрія [ 5 березня 2011 у Wayback Machine.]
- Istria.se [ 13 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Туристичний сайт про Істрію [ 6 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт Істрії [ 4 вересня 2021 у Wayback Machine.]
- Портал ІстріяНет [ 29 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
I strijska zhupa niya horv Istarska zupanija ital Regione Istriana zhupaniya na zahodi Horvatiyi Ohoplyuye bilshist pivostrova Istriya na Adriatichnomu mori Istrijska zhupaniya horv Istarska zupanija zhupaniya Prapor GerbAdministrativnij centr PazinUryad ZhupanBoris Miletich nezalezhnij Plosha Povna 2820 km Naselennya 2001 Usogo 206 344 Gustota 73 2 km 052Kod ISO 3166 HR 18Vebsajt http www istra istria hr Roztashuvannya zhupaniyi v mezhah HorvatiyiRoztashuvannya zhupaniyi v mezhah HorvatiyiZahid soncya v m RovinPlyazhi PuliVulicya m HumVershina gori UchkaUzberezhzhya IstriyiUmagPazinFazhanaZagalni vidomostiAdministrativnij centr i misceperebuvannya organu predstavnickoyi vladi zhupaniyi skupshini misto Pazin Uryad zhupaniyi znahoditsya v misti Pula Urochisti zasidannya skupshini zhupaniyi prohodyat yak pravilo u budivli kolishnogo istrijskogo landtagu v Porechi Oficijna mova horvatska u ryadi naselenih punktiv golovnim chinom na uzberezhzhi oficijnij status maye italijska Dvi ridkisni movi istroromanska ta istrorumunska perebuvayut na mezhi vimirannya GeografiyaZhupaniya Istriya roztashovana na pivostrovi Istriya mizh Triyestskoyu zatokoyu i zatokoyu Kvarner Ce najzahidnisha chastina Respubliki Horvatiya Na pivnochi zhupaniya mezhuye zi Sloveniyeyu na pivnichnomu shodi z Primorsko Goranskoyu zhupaniyeyu Zhupaniya maye beregovu liniyu 445 km sho stanovit razom z ostrovami teritoriyu plosheyu 539 9 km Priberezhni beregi porosli kam yanim dubom i sunichnimi derevami Lisi perevazhno dubovi ta sosnovi pokrivayut tretinu teritoriyi zhupaniyi Voni u poyednanni z morskim povitryam stvoryuyut osoblivij cilyushij klimat pivostrova Najvisha tochka Istriyi gora Uchka 1396 m KlimatNa zahishenij z pivnochi hrebtami Alp teritoriyi zhupaniyi duzhe m yakij seredzemnomorskij klimat granichna temperatura lita 24ºS v serpni granichna temperatura vzimku 5ºS u sichni Povitrya vologe osoblivo v primorskih mistah Porech Vrsar Rovin Pula ta inshih Temperatura visha 10 C trimayetsya bilsh nizh 240 dniv u roci Silna speka vishe 30 C trivaye blizko troh tizhniv Perevazhannya vitriv vzimku holodnij pivnichnij bora vlitku pivdennij siroko yakij prinosit dosh Administrativnij podilDokladnishe Spisok mist i gromad Istrijskoyi zhupaniyi Zhupaniyu podileno na 10 mist i 31 gromadu Mista Buye Buzet Vodnyan Labin Novigrad Pazin Porech Pula Rovin Umag Gromadi Bale Barban Brtonigla Cerovlye Fazhana Funtana Grachishe Grozhnyan Kanfanar Karojba Kashtelir Labinci Krshan Lanishe Lizhnyan Lupoglav Marchana Medulin Motovun Oprtal Pichan Rasha Sveta Nedelya Svetij Lovrech Svetij Petar u Shumi Svetvinchenat Tar Vabriga Tinyan Vishnyan Vizhinada Vrsar Zhmin Najbilsha miska aglomeraciya Pula maye naselennya 82 000 zhiteliv Inshi veliki mista Porech Rovin Pazin Labin Novigrad Umag Buzet Buye Vodnyan Blizko 70 7 naselennya zhive v mistah Same tut roztashovane najmenshe misto u sviti Hum z naselennyam 22 lyudini tri sim yi yake zaneseno do Knigi rekordiv Ginessa NaselennyaNa teritoriyi zhupaniyi prozhivaye ponad 250 000 zhiteliv sho stanovit 4 65 naselennya krayini Zgidno z perepisom naselennya 2001 roku perevazhnu bilshist naselennya stanovlyat horvati V cilomu nacionalnij sklad zhupaniyi rozpodilivsya takim chinom naciya chiselnist vidsotokhorvati 148 328 71 88 italijci 14 284 6 92 serbi 6 613 3 20 bosnijci 3 077 1 49 albanci 2 032 0 98 slovenci 2 020 0 98 istrijci 8 865 4 30 Forma etnichnogo samoviznachennya pevnoyi chastini naselennya Istriyi IstoriyaDokladnishe Istriya IstoriyaEkonomikaRivninni teritoriyi zhupaniyi vikoristovuyutsya pid silske gospodarstvo viroshuvannya zernovih ta ovochiv Blizhche do morya vinogradarstvo viroshennya oliv ta inzhiru Silske gospodarstvo virobnictvo ekologichno chistoyi produkciyi ta visokoyakisnih vin ye prioritetom silskogospodarskogo sektoru Istriyi Dobre rozvineni obrobna promislovist ribalstvo virobnictvo budmaterialiv vapna cementu cegli j kamenyu torgivlya i transport Najrozvinenishi galuzi promislovosti sudnobuduvannya u 70 h rokah sudnobudivnij zavod Ulyanik vipuskav najbilshi u sviti korabli napriklad Berge Adria metaloobrobka lisova i mebleva promislovist virobnictvo plastmas avtozapchastin elektropriladiv ta pobutovoyi tehniki tekstilna i tyutyunova promislovist Za ekonomichnimi pokaznikami lidiruyut obrobna promislovist turizm i torgivlya TurizmPivostriv Istriya ye odnim z populyarnih turistichnih regioniv Horvatiyi zavdyaki svoyij bagatij istoriyi bezlichi pam yatok arhitekturi najchistishomu moryu i prekrasnim mozhlivostyam dlya vidpochinku Spriyatlivij klimat pivostrova obumovlenij poyednannyam hvojnih i listyanih derev chudovo pidhodit lyudyam iz zahvoryuvannyami dihalnoyi sistemi Litnij turistskij sezon trivaye z travnya po zhovten i privablyuye v ci miscya bagato vidpochivalnikiv Ekonomichnij i turistichnij centr Pula roztashovanij na uzberezhzhi Osnovni primorski mista kurorti Umag Porech Rovin Pula Medulin Rabac Lovran Novigrad Najvidomishimi materikovimi mistami ye Motovun i Grozhnyan Plyazhi zdebilshogo kam yani ale zustrichayutsya i galkovi zavdyaki chomu more tut prozore i chiste Osoblivoyi uvagi zaslugovuye unikalna chistota istrijskogo uzberezhzhya Z kozhnim rokom kilkist blakitnih praporiv YuNESKO yakimi vidznachayutsya najchistishi plyazhi zbilshuyetsya Za osnovu miscevoyi kuhni pravlyat delikatesi z moreproduktiv Prirodni viznachni pam yatki Nacionalnij park Briuni sho skladayetsya z dvoh velikih i dvanadcyatoh dribnih ostroviv tut zrostaye bilsh nizh 680 vidiv roslin Prirodnij park Uchka Limskij kanal Lisi bilya Motovuna Lisopark Zlatni Rt i Shiyana nedaleko vid Puli Prirodoohoronna teritoriya mis Kamenyak Ornitologichnij zapovidnik Palud Pazinska i Baredinska karstovi pecheri Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu IstriaPosilannyaPortal Istriyi Pazin 5 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Istriya 3D 8 lyutogo 2011 u Wayback Machine Istriya 5 bereznya 2011 u Wayback Machine Istria se 13 bereznya 2022 u Wayback Machine Turistichnij sajt pro Istriyu 6 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Oficijnij sajt Istriyi 4 veresnya 2021 u Wayback Machine Portal IstriyaNet 29 zhovtnya 2019 u Wayback Machine