Раб (хорв. Rab, італ. Arbe, нім. Arbey) — назва острова в північній частині Хорватії, біля далматинського узбережжя в затоці Кварнер, а також розташованого на ньому однойменного міста.
Раб | |
---|---|
Раб (місто) | |
Географія | |
Розташування | Адріатичне море |
Координати | 44°46′ пн. ш. 14°46′ сх. д. / 44.767° пн. ш. 14.767° сх. д.Координати: 44°46′ пн. ш. 14°46′ сх. д. / 44.767° пн. ш. 14.767° сх. д. |
Площа | 93.6 км² |
Найвища точка | Каменяк (408 м) |
Адміністрація | |
Хорватія | |
жупанія | Приморсько-Ґоранська |
Найбільше місто | Раб (9,480) |
Демографія | |
Населення | 9,480 (2001) |
Густина | 101/km² |
Площа острова — 93,6 км², довжина — 22 км, населення — 9 480 чоловік (2001). Найвища точка — Каменяк (408 м).
Північно-східна частина острова в основному безплідна, карстова, тоді як південно-західна частина має одну з останніх дібров Середземномор'я.
Острів Раб відокремлений протоками від островів Црес, Крк, Паг, а також від материкового узбережжя. Зв'язаний регулярними поромними переправами з островом Крк (Лопар — Довбешка) і з материком (Мішняк — ).
Найбільші населені пункти — місто Раб (554 мешканців) розташоване в центральній частині острова, Барбат (1050) і Лопар (1200).
Назва
Острів Раб вперше згадується в грецьких джерелах Периплом Псевдо Скілахом (360 до Р. Х.), а потім іншими грецькими і римськими географами під ім'ям Арба. Ця назва належала , найдавнішим відомим мешканцям острова. Арба також була назва лібуріанського поселення на місці сучасного міста Раб.
Іллірійсько-лібуріанське слово Арб означає «темний, приховувати, зелений, ліс». Назву Арба слід розуміти «Чорний острів», у зв'язку з багатими смерековими борами що росли на острові.
Середньовічні далматинці називали Arbe, Arbia, Arbiana, Arbitana і найчастіше Arbum в документах написаних латиною.
Arbe також венеційська назва міста в 15 столітті, коли воно підпадає під владу Венеційської республіки.
У хорватській мові він став Раб, форма, яка, ймовірно походить з 7 століття, коли слов'яни почали селитися на острові.
Проте перші записи назва Раб зберігся лише з середини 15 століття (у латинських документах, що відноситься до створення францисканського монастиря Св. Еуфемія (St. Eufemija)), оскільки великі хорватські поселення з'являються з 10 століття, на відміну від іншої частини регіону.
Історія
Поселення на місці нинішнього міста Раб було засноване ще в IV столітті до Р. Х., з III століття до Р. Х. по VI століття від Р. Х. воно належало Римській імперії і називалося «щасливим» (Felix Arba). За часів імператора Августа перетворилося на укріплений порт.
У 301 році виходець з острова, рятуючись від переслідування християн, заснував державу Сан-Марино, що існує і по цей день. В середні віки Раб належав Візантії, потім був частиною спочатку хорватського, а потім угорсько-хорватського королівства. У 1412 р. разом з більшою частиною Далмації відійшов до Венеції.
Після падіння Венеційської республіки в 1797 році, острів відійшов до Австрії.
У 1918—1921 р. острів окупували італійці, після Першої світової війни він став частиною Югославії.
Під час Другої світової війни острів був знов зайнятий італійцями. Фашисти організували на острові концентраційний табір, в якому в 1942 і 1943 р. було знищено більше тисячі чоловік. Після закінчення війни острів став частиною СФРЮ. Після розпаду останньої в 1990 р. острів — частина незалежної Хорватії.
Пам'ятки
- 'Раб' — мальовниче містечко, розташоване на довгій і вузькій косі. Як і місто Паг, в середні віки місто було перебудовано по кресленнях Юрая Далматинця. Серед безлічі старовинний будівель міста виділяються чотири романські дзвіниці різних періодів, бенедиктинський монастир XI століття, церква св. Марії (XIII століття).
- 'Лопар' — селище в північній частині острова. За традицією вважається місцем народження Марина, засновника республіки Сан-Марино. Церква св. Марії (XV століття).
- 'Супетарська драга' — село в північній частині острова на березі мальовничої бухти. У сільській церкві — найстаровинніший дзвін Адріатики, що датується 1059 роком.
Раб також відомий завдяки традиційному десерту у вигляді спіралі - рабському торту.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Island of Rab |
- Rab city web site
- Kristofor travel: website with tourist services and accommodations [ 12 липня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rab horv Rab ital Arbe nim Arbey nazva ostrova v pivnichnij chastini Horvatiyi bilya dalmatinskogo uzberezhzhya v zatoci Kvarner a takozh roztashovanogo na nomu odnojmennogo mista RabRab misto GeografiyaRoztashuvannya Adriatichne moreKoordinati 44 46 pn sh 14 46 sh d 44 767 pn sh 14 767 sh d 44 767 14 767 Koordinati 44 46 pn sh 14 46 sh d 44 767 pn sh 14 767 sh d 44 767 14 767Plosha 93 6 km Najvisha tochka Kamenyak 408 m Administraciya Horvatiyazhupaniya Primorsko GoranskaNajbilshe misto Rab 9 480 DemografiyaNaselennya 9 480 2001 Gustina 101 km U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rab znachennya Zatoka KvarnerMisto Rab Plosha ostrova 93 6 km dovzhina 22 km naselennya 9 480 cholovik 2001 Najvisha tochka Kamenyak 408 m Pivnichno shidna chastina ostrova v osnovnomu bezplidna karstova todi yak pivdenno zahidna chastina maye odnu z ostannih dibrov Seredzemnomor ya Ostriv Rab vidokremlenij protokami vid ostroviv Cres Krk Pag a takozh vid materikovogo uzberezhzhya Zv yazanij regulyarnimi poromnimi perepravami z ostrovom Krk Lopar Dovbeshka i z materikom Mishnyak Najbilshi naseleni punkti misto Rab 554 meshkanciv roztashovane v centralnij chastini ostrova Barbat 1050 i Lopar 1200 NazvaOstriv Rab vpershe zgaduyetsya v greckih dzherelah Periplom Psevdo Skilahom 360 do R H a potim inshimi greckimi i rimskimi geografami pid im yam Arba Cya nazva nalezhala najdavnishim vidomim meshkancyam ostrova Arba takozh bula nazva liburianskogo poselennya na misci suchasnogo mista Rab Illirijsko liburianske slovo Arb oznachaye temnij prihovuvati zelenij lis Nazvu Arba slid rozumiti Chornij ostriv u zv yazku z bagatimi smerekovimi borami sho rosli na ostrovi Serednovichni dalmatinci nazivali Arbe Arbia Arbiana Arbitana i najchastishe Arbum v dokumentah napisanih latinoyu Arbe takozh venecijska nazva mista v 15 stolitti koli vono pidpadaye pid vladu Venecijskoyi respubliki U horvatskij movi vin stav Rab forma yaka jmovirno pohodit z 7 stolittya koli slov yani pochali selitisya na ostrovi Prote pershi zapisi nazva Rab zberigsya lishe z seredini 15 stolittya u latinskih dokumentah sho vidnositsya do stvorennya franciskanskogo monastirya Sv Eufemiya St Eufemija oskilki veliki horvatski poselennya z yavlyayutsya z 10 stolittya na vidminu vid inshoyi chastini regionu IstoriyaPoselennya na misci ninishnogo mista Rab bulo zasnovane she v IV stolitti do R H z III stolittya do R H po VI stolittya vid R H vono nalezhalo Rimskij imperiyi i nazivalosya shaslivim Felix Arba Za chasiv imperatora Avgusta peretvorilosya na ukriplenij port U 301 roci vihodec z ostrova ryatuyuchis vid peresliduvannya hristiyan zasnuvav derzhavu San Marino sho isnuye i po cej den V seredni viki Rab nalezhav Vizantiyi potim buv chastinoyu spochatku horvatskogo a potim ugorsko horvatskogo korolivstva U 1412 r razom z bilshoyu chastinoyu Dalmaciyi vidijshov do Veneciyi Pislya padinnya Venecijskoyi respubliki v 1797 roci ostriv vidijshov do Avstriyi U 1918 1921 r ostriv okupuvali italijci pislya Pershoyi svitovoyi vijni vin stav chastinoyu Yugoslaviyi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni ostriv buv znov zajnyatij italijcyami Fashisti organizuvali na ostrovi koncentracijnij tabir v yakomu v 1942 i 1943 r bulo znisheno bilshe tisyachi cholovik Pislya zakinchennya vijni ostriv stav chastinoyu SFRYu Pislya rozpadu ostannoyi v 1990 r ostriv chastina nezalezhnoyi Horvatiyi Pam yatki Rab malovniche mistechko roztashovane na dovgij i vuzkij kosi Yak i misto Pag v seredni viki misto bulo perebudovano po kreslennyah Yuraya Dalmatincya Sered bezlichi starovinnij budivel mista vidilyayutsya chotiri romanski dzvinici riznih periodiv benediktinskij monastir XI stolittya cerkva sv Mariyi XIII stolittya Lopar selishe v pivnichnij chastini ostrova Za tradiciyeyu vvazhayetsya miscem narodzhennya Marina zasnovnika respubliki San Marino Cerkva sv Mariyi XV stolittya Supetarska draga selo v pivnichnij chastini ostrova na berezi malovnichoyi buhti U silskij cerkvi najstarovinnishij dzvin Adriatiki sho datuyetsya 1059 rokom Rab takozh vidomij zavdyaki tradicijnomu desertu u viglyadi spirali rabskomu tortu DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Island of RabRab city web site Kristofor travel website with tourist services and accommodations 12 lipnya 2008 u Wayback Machine