Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Паг (хорв. Pag, італ. Pago) — острів в Адріатичному морі, біля берегів Хорватії, в центральній Далмації.
| Паг | ||||
|---|---|---|---|---|
| хорв. Pag | ||||
 Панорама острова Паг | ||||
Карта | ||||
| Острів Паг на мапі Хорватії | ||||
| Географія | ||||
| 44°29′ пн. ш. 14°58′ сх. д. / 44.483° пн. ш. 14.967° сх. д.Координати: 44°29′ пн. ш. 14°58′ сх. д. / 44.483° пн. ш. 14.967° сх. д. | ||||
| Місцерозташування | Адріатичне море | |||
| Акваторія | Адріатичне море | |||
| Площа | 284,18 км² | |||
| Довжина | 60 км | |||
| Найвища точка | 348 м | |||
| Країна | ||||
 Хорватія | ||||
| Регіон | Задарська жупанія, Ліцько-Сенська жупанія | |||
| (Адм. одиниця) | d | |||
| Населення | 8 398 (2001) | |||
| Вебсайт | pag.hr | |||
  Паг Паг (Хорватія) | ||||
 Паг у Вікісховищі | ||||
Загальні дані
Площа острова — 284,56 км², довжина берегової лінії — 269,2 км. Довжина Пага — близько 60 км, ширина коливається від 2 до 10 км. Як і більшість островів північної і центральної Далмації, Паг сильно витягнутий в напрямку з північного заходу на південний схід.
Населення острова — 8 398 (2001) осіб. На острові тільки два міста — Новаля (Novalja) з населенням 2 078 осіб у північній частині острова і Паг з населенням 2 701 особа — в центральній. Решта жителів проживають в численних селах. Південна частина острова відділена від материка вузькою протокою, через котру побудований Пазький міст. Міст над протокою знаходиться приблизно за 30 км від Задара. Північна частина острова пов'язана із материком поромною переправою Призна (Prizna) — Жиглєн (Žigljen). Острів адміністративно розділений між двома жупаніями. Північна частина острова належить жупанії Лика-Сень, південна — жупанії Задар.
Історія
Перші поселення з'явились тут на початку нашої ери.
Ім'я Паг вперше було згадано в X ст. У 976 р. хорватський король Степан Држислав відвоював острів у Візантії. У 1244 р. хорватсько-угорський король Бела IV дав місту Паг статус вільного королівського міста. У війнах за Задар між Венецією й угорсько-хорватським королівством у XIV столітті Паг сильно постраждав.
Під час Хорватської війни у 1991 році, що спалахнула відразу за проголошенням незалежності Хорватії, острів Паг був єдиним шляхом, що зв'язував північну і південну Хорватію, по ньому здійснювалися поставки вантажів в обхід контрольованого сербами узбережжя.
Клімат
Середземноморський.
Економіка
Вітрова електростанція Равна 1
Перша хорватська вітрова електростанція була збудована на острові Паг, на північний схід від міста Паг. 5.95 MW «Vjetroelektrana Ravna 1» складається із 7 вітряних турбін Vestas V52. Станція працює із 2004 року.
Зайнятість населення
Населення, як і на інших островах Далмації зайнято туристичним обслуговуванням, рибальством, сільким господарством. Особливими сферами діяльності жителів Пагу є добування солі, виробництво і .
Головний напрям в сільському господарстві — не виноградаство, як на багатьох інших островах, а розведення овець. Традиції вівчарства на острові давні і мають корені ще в античності. На сьогодні на острові утримується близько 40 000 овець.
Солеваріння також здавна було одним із головних занять пажців. Річний видобуток солі на острові становить 33 000 тонн, тобто більше 2/3 від загальної кількості солі, що добувається в Хорватії.
Виробництво пазького сиру (твердого сиру із овечого молока із додаванням оливкової олії) і пазьких мережив також приносить значну частину доходів острова.
Кількість туристів, що відвідують острів, хоча і менше туристів на Брачі або Хварі, але останніми роками неухильно зростає.
Визначні місця
- Паг — зразок середньовічного містобудівного планування. Княжий і незакінченний єпископальний палац, побудовані, як і саме місто, за кресленнями Юрая Далматинаца, міський собор початку XVI століття, бенедиктинська церква св. Маргарити.
- Новаля — старовинне невелике містечко, що набуло останнім часом слави «хорватської Ібіци» через свої пляжі та гучні дискотеки.
Література
- Šonje A.: Kasnoantički spomenici na otoku Pagu, Peristil 24, Zagreb, 1981.
- Magaš, D.: Contribution to the Knowledge of the Geographical Characteristics of the Pag Island, Geoadria, br. 5, Zadar, 2000., 5-48.
- Suić, M.: Pomorska enciklopedija, vol. 5, Jugoslavenski leksikografski zavod, Zagreb, 1981., 662—663.
- Faričić, J.: Otok Pag na starim kartografskim prikazima, Geoadria, br. 8, Zadar, 2003., 47-126.
- Hrvatski Jadran — kulturne i prirodne znamenitosti, Naprijed, Zagreb, 2001.
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Паг (острів) |
- Duplančić Leder, T.; Ujević, T.; Čala, M. (2004): Duljine obalne crte i površine otoka na hrvatskom dijelu Jadranskog mora određene s topografskih karata mjerila 1:25 000, Geoadria, Vol. 9, No. 1, 5-32.
- Центральне бюро статистики Хорватії (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 червня 2012. Процитовано 14 червня 2011.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2011. Процитовано 14 червня 2011.
Посилання
- Novalja Zrće Pag на Facebook
- Croatia on Facebook [ 27 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Adriatic Sea on Facebook [ 19 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Croatian Tourist Board [ 14 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Beach Clubbing Pics in Croatia на YouTube
 | Це незавершена стаття з географії Хорватії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pag horv Pag ital Pago ostriv v Adriatichnomu mori bilya beregiv Horvatiyi v centralnij Dalmaciyi Paghorv PagPanorama ostrova PagKarta Ostriv Pag na mapi HorvatiyiOstriv Pag na mapi HorvatiyiGeografiya44 29 pn sh 14 58 sh d 44 483 pn sh 14 967 sh d 44 483 14 967 Koordinati 44 29 pn sh 14 58 sh d 44 483 pn sh 14 967 sh d 44 483 14 967MisceroztashuvannyaAdriatichne moreAkvatoriyaAdriatichne morePlosha284 18 km Dovzhina60 kmNajvisha tochka348 mKrayinaHorvatiyaRegionZadarska zhupaniya Licko Senska zhupaniyaAdm odinicyadNaselennya8 398 2001 Vebsajtpag hrPagPag Horvatiya Pag u Vikishovishi Uzberezhzhya ostrovaVid na g Serednij Velebit z o Pag sprava vidno chastinu ostrovaZatoka KvarnerMisto PagPazhskij mistRavna 1 sha vitrova elektrostanciyaZagalni daniPlosha ostrova 284 56 km dovzhina beregovoyi liniyi 269 2 km Dovzhina Paga blizko 60 km shirina kolivayetsya vid 2 do 10 km Yak i bilshist ostroviv pivnichnoyi i centralnoyi Dalmaciyi Pag silno vityagnutij v napryamku z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid Naselennya ostrova 8 398 2001 osib Na ostrovi tilki dva mista Novalya Novalja z naselennyam 2 078 osib u pivnichnij chastini ostrova i Pag z naselennyam 2 701 osoba v centralnij Reshta zhiteliv prozhivayut v chislennih selah Pivdenna chastina ostrova viddilena vid materika vuzkoyu protokoyu cherez kotru pobudovanij Pazkij mist Mist nad protokoyu znahoditsya priblizno za 30 km vid Zadara Pivnichna chastina ostrova pov yazana iz materikom poromnoyu perepravoyu Prizna Prizna Zhiglyen Zigljen Ostriv administrativno rozdilenij mizh dvoma zhupaniyami Pivnichna chastina ostrova nalezhit zhupaniyi Lika Sen pivdenna zhupaniyi Zadar IstoriyaPershi poselennya z yavilis tut na pochatku nashoyi eri Im ya Pag vpershe bulo zgadano v X st U 976 r horvatskij korol Stepan Drzhislav vidvoyuvav ostriv u Vizantiyi U 1244 r horvatsko ugorskij korol Bela IV dav mistu Pag status vilnogo korolivskogo mista U vijnah za Zadar mizh Veneciyeyu j ugorsko horvatskim korolivstvom u XIV stolitti Pag silno postrazhdav Pid chas Horvatskoyi vijni u 1991 roci sho spalahnula vidrazu za progoloshennyam nezalezhnosti Horvatiyi ostriv Pag buv yedinim shlyahom sho zv yazuvav pivnichnu i pivdennu Horvatiyu po nomu zdijsnyuvalisya postavki vantazhiv v obhid kontrolovanogo serbami uzberezhzhya KlimatSeredzemnomorskij EkonomikaVitrova elektrostanciya Ravna 1 Persha horvatska vitrova elektrostanciya bula zbudovana na ostrovi Pag na pivnichnij shid vid mista Pag 5 95 MW Vjetroelektrana Ravna 1 skladayetsya iz 7 vitryanih turbin Vestas V52 Stanciya pracyuye iz 2004 roku Zajnyatist naselennya Naselennya yak i na inshih ostrovah Dalmaciyi zajnyato turistichnim obslugovuvannyam ribalstvom silkim gospodarstvom Osoblivimi sferami diyalnosti zhiteliv Pagu ye dobuvannya soli virobnictvo i Golovnij napryam v silskomu gospodarstvi ne vinogradastvo yak na bagatoh inshih ostrovah a rozvedennya ovec Tradiciyi vivcharstva na ostrovi davni i mayut koreni she v antichnosti Na sogodni na ostrovi utrimuyetsya blizko 40 000 ovec Solevarinnya takozh zdavna bulo odnim iz golovnih zanyat pazhciv Richnij vidobutok soli na ostrovi stanovit 33 000 tonn tobto bilshe 2 3 vid zagalnoyi kilkosti soli sho dobuvayetsya v Horvatiyi Virobnictvo pazkogo siru tverdogo siru iz ovechogo moloka iz dodavannyam olivkovoyi oliyi i pazkih merezhiv takozh prinosit znachnu chastinu dohodiv ostrova Kilkist turistiv sho vidviduyut ostriv hocha i menshe turistiv na Brachi abo Hvari ale ostannimi rokami neuhilno zrostaye Viznachni miscyaPag zrazok serednovichnogo mistobudivnogo planuvannya Knyazhij i nezakinchennij yepiskopalnij palac pobudovani yak i same misto za kreslennyami Yuraya Dalmatinaca miskij sobor pochatku XVI stolittya benediktinska cerkva sv Margariti Novalya starovinne nevelike mistechko sho nabulo ostannim chasom slavi horvatskoyi Ibici cherez svoyi plyazhi ta guchni diskoteki LiteraturaSonje A Kasnoanticki spomenici na otoku Pagu Peristil 24 Zagreb 1981 Magas D Contribution to the Knowledge of the Geographical Characteristics of the Pag Island Geoadria br 5 Zadar 2000 5 48 Suic M Pomorska enciklopedija vol 5 Jugoslavenski leksikografski zavod Zagreb 1981 662 663 Faricic J Otok Pag na starim kartografskim prikazima Geoadria br 8 Zadar 2003 47 126 Hrvatski Jadran kulturne i prirodne znamenitosti Naprijed Zagreb 2001 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pag ostriv Duplancic Leder T Ujevic T Cala M 2004 Duljine obalne crte i povrsine otoka na hrvatskom dijelu Jadranskog mora određene s topografskih karata mjerila 1 25 000 Geoadria Vol 9 No 1 5 32 Centralne byuro statistiki Horvatiyi PDF Arhiv originalu PDF za 4 chervnya 2012 Procitovano 14 chervnya 2011 Arhiv originalu za 30 chervnya 2011 Procitovano 14 chervnya 2011 PosilannyaNovalja Zrce Pag na Facebook Croatia on Facebook 27 listopada 2020 u Wayback Machine Adriatic Sea on Facebook 19 travnya 2011 u Wayback Machine Croatian Tourist Board 14 sichnya 2018 u Wayback Machine Beach Clubbing Pics in Croatia na YouTube Ce nezavershena stattya z geografiyi Horvatiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi