Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Республіка Хорватія — країна в Центральній та Південно-Східній Європі. Площа країни становить — 56 538 км².
| Географія Хорватії | |
|---|---|
 Географічне положення Хорватії | |
| Географічне положення | |
| Континент | Європа |
| Регіон | Південна Європа |
| Координати | 45°10′ пн. ш. 15°30′ сх. д. / 45.167° пн. ш. 15.500° сх. д. |
| Територія | |
| Площа | 56594 км² (127-ме) |
| • суходіл | 99 % |
| • води | 1 % |
| Морське узбережжя | 1777 км |
| Державний кордон | 2237 км |
| Рельєф | |
| Тип | гористий |
| Найвища точка | гора Динара (1831 м) |
| Найнижча точка | Адріатичне море (0 м) |
| Клімат | |
| Тип | помірний, субтропічний |
| Внутрішні води | |
| Найдовша річка | Сава (562 км) |
| Найбільше озеро | Вранське озеро (30,7 км²) |
| Інше | |
| Природні ресурси | вуглеводні, кам'яне вугілля, боксити, залізні руди, гіпс, бітум, кремнезем, слюда, глина, кам'яна сіль, гідроенергія |
| Стихійні лиха | землетруси |
| Екологічні проблеми | забруднення повітря, кислотні дощі |
Назва
Назва країни Хорватія (хорв. Hrvatska) походить від етноніму хорватського народу. Вперше хорвати (Horovathos) згадуються на , знайденому в морському порту Танаїс на Азовському морі. Напис датований приблизно 200 роком н. е. На ньому написано: «Horoathos archon Tanaiton» (Хорватський правитель Танаїсу) і «Synodos Horouathon» (Конвенція хорватів). Хорват — слово, імовірно, перського походження. Наприклад назва авестійської провінції Harahvaiti (грец. Ἀραχωσία), що буквально означає багатий водами/озерами.
За твердженням польського мовознавця , назва запозичена з протогерманського слова *C(h)rovati, що, ймовірно, означає воїни одягнені у рогову броню або chrawat, тобто горяни.
Біла Хорватія, або Велика Хорватія — прадавня батьківщина хорватів, існувала в Закарпатті і верхів'ї Вісли. Ім'я пояснюється слов'янською традицією позначення сторін світу: білий — північ. На противагу Червоній Хорватії, що лежить на півдні.
Розташування
Хорватія — країна в Центральній та Південно-Східній Європі (прибережна зона), межує на півночі — зі Словенією, на сході — з Угорщиною та Сербією, на південному сході — з Боснією і Герцеговиною, на півдні — з Чорногорією. Із заходу країну омиває Адріатичне море.
Крайні пункти
Геологія
Великі гірські хребти в Хорватії виникли під впливом субдукції (пірнання) Африканської літосферної плити під Євразійську літосферну плиту. Третинний або альпійський орогенез підняв Динари, основний гірський хребет в Хорватії.
Корисні копалини
Рельєф
Територія країни в основному низовинна і рівнинна: басейн річки Сава, горбисті рівнини Славонії, Подравини, Посавіни. На Адріатичному узбережжі розташовані Динарські Альпи з найвищою горою країни, піком (1913 м) на горі Динара, гірський хребет Велебіт (1758 м), хребет .
Гори
Гірські райони Хорватії є відносно високими скелями, утвореними в основному з вапняку і чітко відокремленими від середземноморської та передпанонської областей. Найвищі по краях (Паклениця, Велебіт, Плєшивиця, і ), в той час як більша частина внутрішніх гір, особливо в лику, домінують в низинні басейни карстових полів, розділених пагорбами. На області вище 1500 метрів припадає лише 0,11 % від загальної території Хорватії. До Середньодинарських гір належать:
- Динара — пік , 1913 м;
- (хорв. Kamešnica), 1 810 м;
- , 1 762 м;
- Велебіт — гора (хорв. Vaganski vrh), 1 758 м;
- Плєшивиця (хорв. Plješivica), 1 657 м;
- Велика Каплиця — гора Б'єлоласиця (хорв. Bjelolasica), 1 533 м;
- (хорв. Risnjak), 1 528 м;
- (хорв. Svilaja), 1 508 м;
- (хорв. Snježnik), 1 506 м;
- (хорв. Viševica), 1 428 м;
- Учка — гора (хорв. Vojak), 1 396 м.
Низини
Хорватія загалом низинна країна (області висотою до 200 м становлять 54 % від загальної території). Більшість низин знаходиться в Паннонських рівнинах і горбистій передпанонській області. Решта хорватських низин — карстові плато і фліші долини на Істрійському півострові, також низинними є деякі острови.
Узбережжя
Адріатичне море омиває Балканський і Апеннінський півострови, його середня глибина — 252 м, північно-західна частина неглибока (максимум 23 м в затоці Трієста), у той час як на півдні його глибина сягає 1200 м. Фактична довжина хорватської частини адріатичного узбережжя 1778 км.
Води Адріатики біля Хорватського узбережжя чисті й прозорі, оскільки гірські річки не несуть до нього мул і пісок. У серпні вода прогрівається до +25…+27 °C. До того ж за своєю характеристикою вона відповідає всім найсуворішим стандартам Всесвітньої організації охорони здоров'я. Солоність 34 ‰ (вода в двічі солоніша за воду Чорного моря).
Острови
Особливістю далматинського узбережжя Адріатичного моря є велика кількість островів, відомих також як Далматинські острови. Їх розміри коливаються від великих островів площею 405 км² до малих скель. У Хорватії налічується близько 1185 островів і маленьких острівців уздовж Адріатичного узбережжя, з них 66 — населені.
Сейсмічність
Клімат
Клімат в північній Хорватії — континентальний, в центральній — гірський, на Адріатичному узбережжі — середземноморський. Максимальна температура в липні-серпні в континентальних районах +28 °C, на узбережжі +34 °C. Мінімальна — в січні-лютому в континентальній частині −2 °C, на узбережжі +9 °C. Середньорічна температура становить +12 °C.
Температура повітря в Хорватії визначається розташуванням країни в помірних географічних широтах, крім того, істотний вплив на неї надає висота того чи іншого регіону над рівнем моря, співвідношення суші й моря, повітряні течії. Липень і серпень вважається піковим сезоном на узбережжі — це найкращий час для пляжного відпочинку на Адріатиці. Денні температури в цей період — як на узбережжі, так і у внутрішніх районах країни досить високі. У червні і вересні туристів на узбережжі трохи менше, але погода стоїть досить тепла. В період з жовтня по травень на узбережжі Хорватії панує затишшя, а деякі готелі і розважальні заклади і зовсім закриваються на зимовий період. Зима на узбережжі м'яка, безсніжна. У віддалених від узбережжя районах Хорватії випадає сніг, надаючи мальовничий вигляд і без того красивим містечкам, але от пересування в гірських районах в цей час може бути ускладнене. Весна в ці краї приходить рано і зазвичай до середини-кінця травня на узбережжі відкривається купальний сезон.
Високі гори захищають узбережжя від холодних північних вітрів ранньої весни і пізньої осені. Навесні і раннім літом морський бриз зберігає постійну температуру на узбережжі. Взимку температура води в морі не падає нижче +10 °C, а в серпні — вона піднімається вище +26 °C.
Взимку найнижча температура і найбільша кількість снігу спостерігається в найвищих ділянках Гірської Хорватії. У всьому Паннонському регіоні в зимовий час також досить холодно (середня температура — в межах 0…−2 °C). У берегових областях набагато тепліше, оскільки вони знаходяться під впливом моря — взимку воно залишається порівняно теплим. Крім того, берегова частина півострова Істра, так само Котар і долина Неретви виявляються теплішими завдяки нагріванню низького рельєфу. Взимку, особливо в глибинних материкових районах, дуже часто спостерігається зворотне явище, коли температура зростає із збільшенням висоти над рівнем моря.
Зони, які найхолодніші взимку, як правило, бувають найпрохолодними і влітку. Найспекотніше в Примор'ї, а також на крайньому сході Хорватії. Пропорційно більш високою температурою відрізняються всі природні западини, наприклад, Ліка. Тим не менш, вона не прогрівається так ґрунтовно, як Паннонська низовина, бо дуже низькими в Ліці бувають ранкові температури.
На розподіл опадів в Хорватії впливає декілька чинників. Найважливішим із них є проходження циклонів і антициклонів. Влітку в Паннонській низовині, а взимку на Адріатиці повітря внаслідок нагрівання піднімається і охолоджується, внаслідок чого утворюються хмари, що викликають проливні дощі, а іноді і випадання граду. Коли з півдня і заходу на Хорватію насуваються маси вологого повітря, що піднімається по Динаридам і охолоджується, то утворюються хмари, які несуть опади адріатичному примор'ю і високогірним районам. Такий же процес спостерігається і в районах окремих гірських хребтів у глибині країни, в результаті чого ці зони також відрізняються підвищеною кількістю опадів.
Гідрографія
Річки
Найбільші річки, Дунай (188 км) і його притоки Сава (562 км), Драва (505 км) і Мура (465 км) несуть свої вони з глибини країни, впадаючи у Чорне море.
Нечисленні річки, що несуть свої води до Адріатичного моря з вузькими ущелинами мають сильні перепади висот вздовж всієї протяжності, утворюючи велику кількість водоспадів.
Водоспади
Озера
Найбільше озеро Хорватії, яке є однією з його головних визначних пам'яток, Вранско. Воно розташоване в історичній області, яка розташована на північному сході країни і займає центральне положення між двома найбільшими містами, Загребом і Шибеником. Площа озера 30 км². В озері водиться багато риби, навколо озера живуть рідкісні види птахів, наприклад, біла і жовта чаплі.
Найпривабливіші, Плитвицькі озера (хорв. Plitvička jezera), навколо яких утворено національний парк, що включає в себе 16 великих озер, 140 водоспадів і 20 печер (особливу зацікавленість викликають печери, які знаходяться під водоспадами). Плитвицькі озера — одне з небагатьох місць на землі, де кожен рік народжуються нові водоспади — це обумовлено вапняковим походженням місцевих гір. До 1958 року парк був закритий для туристів. 1979 року парк було включено до реєстру «Світової спадщини» ЮНЕСКО. Це найвідоміший і найвідвідуваніший національний парк Хорватії, який є свого роду візитівкою країни. Популярні також Червоне і біля Імотський, прісноводне озеро на острові Црес і озеро та . Добре відомі штучні озера — і в , в Хорватському Загір'ї та на річці Цетина в Далмації. Озеро і заболочені місця навколо нього — місце гніздування птахів у найбільшому орнітологічному заповіднику Європи — .
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
Гори Хорватії вкриті буковими, дубовими та мішаними лісами, а вздовж узбережжя тягнуться зарості середземноморських чагарників.
Тваринний світ
Стихійні лиха та екологічні проблеми
Країна вважається одним з найбільш екологічно чистих місць у світі. За оцінками медичних фахівців клімат цієї країни один з найсприятливіших для літнього відпочинку. Кілька років поспіль ЮНЕСКО присвоював Хорватії «Блакитний прапор за найчистішу акваторію Середземноморського узбережжя». Соснові ліси межують тут з тропічною рослинністю, а прозорість морської води досягає 50 м.
Охорона природи
На території Хорватії розташовано 7 національних парків. Три з них — на прибережних островах: біля Пули, біля Задара і Млет біля Корчули. До списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО внесені: Дубровник (старе місто), Спліт (історичний центр і палац Діоклетіана) і національний парк .
Фізико-географічне районування
Див. також
Примітки
- Vidēvdāt 1.12, op. cit. in Schmitt, Rüdiger. Encyclopædia Iranica, Vol. 2, pp. 246 f. «Arachosia». Routledge & Kegan Paul (New York), 1987
- (англ.) Gołąb Zbigniew. The Origins of the Slavs: A Linguist's View. Slavica (Columbus), 1990
- (англ.) Taylor Isaac. Names and Their Histories; a Handbook of Historical Geography and Topographical Nomenclature. Gale Research Co. (Detroit), 1898
- Хорватія. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 18 лютого 2012.
Література
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Хорватії |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Respublika Horvatiya krayina v Centralnij ta Pivdenno Shidnij Yevropi Plosha krayini stanovit 56 538 km Geografiya HorvatiyiGeografichne polozhennya HorvatiyiGeografichne polozhennyaKontinent YevropaRegion Pivdenna YevropaKoordinati 45 10 pn sh 15 30 sh d 45 167 pn sh 15 500 sh d 45 167 15 500TeritoriyaPlosha 56594 km 127 me suhodil 99 vodi 1 Morske uzberezhzhya 1777 kmDerzhavnij kordon 2237 kmRelyefTip goristijNajvisha tochka gora Dinara 1831 m Najnizhcha tochka Adriatichne more 0 m KlimatTip pomirnij subtropichnijVnutrishni vodiNajdovsha richka Sava 562 km Najbilshe ozero Vranske ozero 30 7 km InshePrirodni resursi vuglevodni kam yane vugillya boksiti zalizni rudi gips bitum kremnezem slyuda glina kam yana sil gidroenergiyaStihijni liha zemletrusiEkologichni problemi zabrudnennya povitrya kislotni doshiNazvaNazva krayini Horvatiya horv Hrvatska pohodit vid etnonimu horvatskogo narodu Vpershe horvati Horovathos zgaduyutsya na znajdenomu v morskomu portu Tanayis na Azovskomu mori Napis datovanij priblizno 200 rokom n e Na nomu napisano Horoathos archon Tanaiton Horvatskij pravitel Tanayisu i Synodos Horouathon Konvenciya horvativ Horvat slovo imovirno perskogo pohodzhennya Napriklad nazva avestijskoyi provinciyi Harahvaiti grec Ἀraxwsia sho bukvalno oznachaye bagatij vodami ozerami Za tverdzhennyam polskogo movoznavcya nazva zapozichena z protogermanskogo slova C h rovati sho jmovirno oznachaye voyini odyagneni u rogovu bronyu abo chrawat tobto goryani Bila Horvatiya abo Velika Horvatiya pradavnya batkivshina horvativ isnuvala v Zakarpatti i verhiv yi Visli Im ya poyasnyuyetsya slov yanskoyu tradiciyeyu poznachennya storin svitu bilij pivnich Na protivagu Chervonij Horvatiyi sho lezhit na pivdni RoztashuvannyaHorvatiya krayina v Centralnij ta Pivdenno Shidnij Yevropi priberezhna zona mezhuye na pivnochi zi Sloveniyeyu na shodi z Ugorshinoyu ta Serbiyeyu na pivdennomu shodi z Bosniyeyu i Gercegovinoyu na pivdni z Chornogoriyeyu Iz zahodu krayinu omivaye Adriatichne more Krajni punkti Dokladnishe Krajni tochki HorvatiyiGeologiyaDokladnishe Veliki girski hrebti v Horvatiyi vinikli pid vplivom subdukciyi pirnannya Afrikanskoyi litosfernoyi pliti pid Yevrazijsku litosfernu plitu Tretinnij abo alpijskij orogenez pidnyav Dinari osnovnij girskij hrebet v Horvatiyi Korisni kopalini Dokladnishe RelyefDokladnishe Teritoriya krayini v osnovnomu nizovinna i rivninna basejn richki Sava gorbisti rivnini Slavoniyi Podravini Posavini Na Adriatichnomu uzberezhzhi roztashovani Dinarski Alpi z najvishoyu goroyu krayini pikom 1913 m na gori Dinara girskij hrebet Velebit 1758 m hrebet Gori Gora Dinara Girski rajoni Horvatiyi ye vidnosno visokimi skelyami utvorenimi v osnovnomu z vapnyaku i chitko vidokremlenimi vid seredzemnomorskoyi ta peredpanonskoyi oblastej Najvishi po krayah Paklenicya Velebit Plyeshivicya i v toj chas yak bilsha chastina vnutrishnih gir osoblivo v liku dominuyut v nizinni basejni karstovih poliv rozdilenih pagorbami Na oblasti vishe 1500 metriv pripadaye lishe 0 11 vid zagalnoyi teritoriyi Horvatiyi Do Serednodinarskih gir nalezhat Dinara pik 1913 m horv Kamesnica 1 810 m 1 762 m Velebit gora horv Vaganski vrh 1 758 m Plyeshivicya horv Pljesivica 1 657 m Velika Kaplicya gora B yelolasicya horv Bjelolasica 1 533 m horv Risnjak 1 528 m horv Svilaja 1 508 m horv Snjeznik 1 506 m horv Visevica 1 428 m Uchka gora horv Vojak 1 396 m Nizini Horvatiya zagalom nizinna krayina oblasti visotoyu do 200 m stanovlyat 54 vid zagalnoyi teritoriyi Bilshist nizin znahoditsya v Pannonskih rivninah i gorbistij peredpanonskij oblasti Reshta horvatskih nizin karstovi plato i flishi dolini na Istrijskomu pivostrovi takozh nizinnimi ye deyaki ostrovi Uzberezhzhya Adriatichne more omivaye Balkanskij i Apenninskij pivostrovi jogo serednya glibina 252 m pivnichno zahidna chastina negliboka maksimum 23 m v zatoci Triyesta u toj chas yak na pivdni jogo glibina syagaye 1200 m Faktichna dovzhina horvatskoyi chastini adriatichnogo uzberezhzhya 1778 km Vodi Adriatiki bilya Horvatskogo uzberezhzhya chisti j prozori oskilki girski richki ne nesut do nogo mul i pisok U serpni voda progrivayetsya do 25 27 C Do togo zh za svoyeyu harakteristikoyu vona vidpovidaye vsim najsuvorishim standartam Vsesvitnoyi organizaciyi ohoroni zdorov ya Solonist 34 voda v dvichi solonisha za vodu Chornogo morya Ostrovi Ostrovi v Adriatichnomu moriDokladnishe Ostrovi Horvatiyi Osoblivistyu dalmatinskogo uzberezhzhya Adriatichnogo morya ye velika kilkist ostroviv vidomih takozh yak Dalmatinski ostrovi Yih rozmiri kolivayutsya vid velikih ostroviv plosheyu 405 km do malih skel U Horvatiyi nalichuyetsya blizko 1185 ostroviv i malenkih ostrivciv uzdovzh Adriatichnogo uzberezhzhya z nih 66 naseleni SejsmichnistDokladnishe Sejsmichnist HorvatiyiKlimatDokladnishe Klimat v pivnichnij Horvatiyi kontinentalnij v centralnij girskij na Adriatichnomu uzberezhzhi seredzemnomorskij Maksimalna temperatura v lipni serpni v kontinentalnih rajonah 28 C na uzberezhzhi 34 C Minimalna v sichni lyutomu v kontinentalnij chastini 2 C na uzberezhzhi 9 C Serednorichna temperatura stanovit 12 C Temperatura povitrya v Horvatiyi viznachayetsya roztashuvannyam krayini v pomirnih geografichnih shirotah krim togo istotnij vpliv na neyi nadaye visota togo chi inshogo regionu nad rivnem morya spivvidnoshennya sushi j morya povitryani techiyi Lipen i serpen vvazhayetsya pikovim sezonom na uzberezhzhi ce najkrashij chas dlya plyazhnogo vidpochinku na Adriatici Denni temperaturi v cej period yak na uzberezhzhi tak i u vnutrishnih rajonah krayini dosit visoki U chervni i veresni turistiv na uzberezhzhi trohi menshe ale pogoda stoyit dosit tepla V period z zhovtnya po traven na uzberezhzhi Horvatiyi panuye zatishshya a deyaki goteli i rozvazhalni zakladi i zovsim zakrivayutsya na zimovij period Zima na uzberezhzhi m yaka bezsnizhna U viddalenih vid uzberezhzhya rajonah Horvatiyi vipadaye snig nadayuchi malovnichij viglyad i bez togo krasivim mistechkam ale ot peresuvannya v girskih rajonah v cej chas mozhe buti uskladnene Vesna v ci krayi prihodit rano i zazvichaj do seredini kincya travnya na uzberezhzhi vidkrivayetsya kupalnij sezon Visoki gori zahishayut uzberezhzhya vid holodnih pivnichnih vitriv rannoyi vesni i piznoyi oseni Navesni i rannim litom morskij briz zberigaye postijnu temperaturu na uzberezhzhi Vzimku temperatura vodi v mori ne padaye nizhche 10 C a v serpni vona pidnimayetsya vishe 26 C Vzimku najnizhcha temperatura i najbilsha kilkist snigu sposterigayetsya v najvishih dilyankah Girskoyi Horvatiyi U vsomu Pannonskomu regioni v zimovij chas takozh dosit holodno serednya temperatura v mezhah 0 2 C U beregovih oblastyah nabagato teplishe oskilki voni znahodyatsya pid vplivom morya vzimku vono zalishayetsya porivnyano teplim Krim togo beregova chastina pivostrova Istra tak samo Kotar i dolina Neretvi viyavlyayutsya teplishimi zavdyaki nagrivannyu nizkogo relyefu Vzimku osoblivo v glibinnih materikovih rajonah duzhe chasto sposterigayetsya zvorotne yavishe koli temperatura zrostaye iz zbilshennyam visoti nad rivnem morya Zoni yaki najholodnishi vzimku yak pravilo buvayut najproholodnimi i vlitku Najspekotnishe v Primor yi a takozh na krajnomu shodi Horvatiyi Proporcijno bilsh visokoyu temperaturoyu vidriznyayutsya vsi prirodni zapadini napriklad Lika Tim ne mensh vona ne progrivayetsya tak gruntovno yak Pannonska nizovina bo duzhe nizkimi v Lici buvayut rankovi temperaturi Na rozpodil opadiv v Horvatiyi vplivaye dekilka chinnikiv Najvazhlivishim iz nih ye prohodzhennya cikloniv i anticikloniv Vlitku v Pannonskij nizovini a vzimku na Adriatici povitrya vnaslidok nagrivannya pidnimayetsya i oholodzhuyetsya vnaslidok chogo utvoryuyutsya hmari sho viklikayut prolivni doshi a inodi i vipadannya gradu Koli z pivdnya i zahodu na Horvatiyu nasuvayutsya masi vologogo povitrya sho pidnimayetsya po Dinaridam i oholodzhuyetsya to utvoryuyutsya hmari yaki nesut opadi adriatichnomu primor yu i visokogirnim rajonam Takij zhe proces sposterigayetsya i v rajonah okremih girskih hrebtiv u glibini krayini v rezultati chogo ci zoni takozh vidriznyayutsya pidvishenoyu kilkistyu opadiv GidrografiyaDokladnishe Richki Dokladnishe Richki Horvatiyi Najbilshi richki Dunaj 188 km i jogo pritoki Sava 562 km Drava 505 km i Mura 465 km nesut svoyi voni z glibini krayini vpadayuchi u Chorne more Nechislenni richki sho nesut svoyi vodi do Adriatichnogo morya z vuzkimi ushelinami mayut silni perepadi visot vzdovzh vsiyeyi protyazhnosti utvoryuyuchi veliku kilkist vodospadiv Vodospadi Dokladnishe Ozera Dokladnishe Najbilshe ozero Horvatiyi yake ye odniyeyu z jogo golovnih viznachnih pam yatok Vransko Vono roztashovane v istorichnij oblasti yaka roztashovana na pivnichnomu shodi krayini i zajmaye centralne polozhennya mizh dvoma najbilshimi mistami Zagrebom i Shibenikom Plosha ozera 30 km V ozeri voditsya bagato ribi navkolo ozera zhivut ridkisni vidi ptahiv napriklad bila i zhovta chapli Najprivablivishi Plitvicki ozera horv Plitvicka jezera navkolo yakih utvoreno nacionalnij park sho vklyuchaye v sebe 16 velikih ozer 140 vodospadiv i 20 pecher osoblivu zacikavlenist viklikayut pecheri yaki znahodyatsya pid vodospadami Plitvicki ozera odne z nebagatoh misc na zemli de kozhen rik narodzhuyutsya novi vodospadi ce obumovleno vapnyakovim pohodzhennyam miscevih gir Do 1958 roku park buv zakritij dlya turistiv 1979 roku park bulo vklyucheno do reyestru Svitovoyi spadshini YuNESKO Ce najvidomishij i najvidviduvanishij nacionalnij park Horvatiyi yakij ye svogo rodu vizitivkoyu krayini Populyarni takozh Chervone i bilya Imotskij prisnovodne ozero na ostrovi Cres i ozero ta Dobre vidomi shtuchni ozera i v v Horvatskomu Zagir yi ta na richci Cetina v Dalmaciyi Ozero i zabolocheni miscya navkolo nogo misce gnizduvannya ptahiv u najbilshomu ornitologichnomu zapovidniku Yevropi Gruntovi vodiGruntiDokladnishe RoslinnistDokladnishe Gori Horvatiyi vkriti bukovimi dubovimi ta mishanimi lisami a vzdovzh uzberezhzhya tyagnutsya zarosti seredzemnomorskih chagarnikiv Tvarinnij svitDokladnishe Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Krayina vvazhayetsya odnim z najbilsh ekologichno chistih misc u sviti Za ocinkami medichnih fahivciv klimat ciyeyi krayini odin z najspriyatlivishih dlya litnogo vidpochinku Kilka rokiv pospil YuNESKO prisvoyuvav Horvatiyi Blakitnij prapor za najchistishu akvatoriyu Seredzemnomorskogo uzberezhzhya Sosnovi lisi mezhuyut tut z tropichnoyu roslinnistyu a prozorist morskoyi vodi dosyagaye 50 m Ohorona prirodiDokladnishe Na teritoriyi Horvatiyi roztashovano 7 nacionalnih parkiv Tri z nih na priberezhnih ostrovah bilya Puli bilya Zadara i Mlet bilya Korchuli Do spisku vsesvitnoyi spadshini YuNESKO vneseni Dubrovnik stare misto Split istorichnij centr i palac Diokletiana i nacionalnij park Fiziko geografichne rajonuvannyaDiv takozhSpisok ostroviv HorvatiyiPrimitkiVidevdat 1 12 op cit in Schmitt Rudiger Encyclopaedia Iranica Vol 2 pp 246 f Arachosia Routledge amp Kegan Paul New York 1987 angl Golab Zbigniew The Origins of the Slavs A Linguist s View Slavica Columbus 1990 angl Taylor Isaac Names and Their Histories a Handbook of Historical Geography and Topographical Nomenclature Gale Research Co Detroit 1898 Horvatiya Arhiv originalu za 21 lipnya 2013 Procitovano 18 lyutogo 2012 LiteraturaPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Horvatiyi