Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ши́беник (хорв. Šibenik, італ. Sebenico) — історичне місто в Хорватії з населенням 51 553 особи (2001 р.). Розташоване в центральній Далмації на місці впадіння річки Крка в Адріатичне море. Політичний, освітній, транспортний, промисловий і туристський центр Шибеницько-Книнської жупанії.
| Шибеник Šibenik | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 43°44′06″ пн. ш. 15°53′26″ сх. д. / 43.73500° пн. ш. 15.89056° сх. д.Координати: 43°44′06″ пн. ш. 15°53′26″ сх. д. / 43.73500° пн. ш. 15.89056° сх. д. | |||||
| Країна |  Хорватія[1] | ||||
| Регіон | Область Шибеник | ||||
| Район | Жупанія Шибеник-Книн | ||||
| Столиця для | Шибеницько-Книнська жупанія і Дієцезія Шибеника[2] | ||||
| Засновано | 1066 | ||||
| Площа | 641.36 км² | ||||
| Населення | 51 553 (2006) | ||||
| Висота НРМ | 0 ± 1 м | ||||
| Водойма | Адріатичне море | ||||
| Назва мешканців | італ. sebenicensi і італ. sebenzani | ||||
| Міста-побратими | Чивітанова-Марке, Сан-Бенедетто-дель-Тронто, Вуарон, Синь, Гуменне (19 червня 2015)[3] | ||||
| Телефонний код | (385) 022 | ||||
| Часовий пояс | CET | ||||
| Номери автомобілів | ŠI | ||||
| GeoNames | 3190938 | ||||
| OSM | r8820767 ·R | ||||
| Поштові індекси | 22000 | ||||
| Міська влада | |||||
| d | d | ||||
| Вебсайт | www.sibenik.hr | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
| | |||||
 Шибеник у Вікісховищі | |||||
Переважну більшість населення міста становлять хорвати (94,02%).
Історія
Вперше назва Шибеник з'являється в 1066 р. в статуті хорватського короля Петара Крешимира IV. На відміну від інших далматинських міст, заснованих іллірійцями, греками чи римлянами, це найстаріше питоме хорватське місто на східному узбережжі Адріатичного моря. Шибеник отримав міські права 1298 року, тоді ж у місті засновано католицьку єпархію. Археологічні роботи в Замку Святої Анни доводять, що це місце було заселено задовго до прибуття сюди хорватів.
Місто, як і решта Далмації, протистояло Венеції аж до 1412. Османська імперія почала загрожувати місту наприкінці XV століття, але так його і не захопила. У XVI сторіччі збудовано фортецю святого Миколая, а в XVII столітті зміцнили обороноздатність міста, побудувавши фортецю Святого Іоанна і Шубічеваца.
Після падіння Венеційської республіки в 1797 місто було під владою Габсбурзької монархії. 1877 року тут відкрито перше залізничне сполучення в тогочасній Далмації — коронній землі Австро-Угорщини. 28 серпня 1895 на річці Крка за планами Ніколи Тесли було введено в експлуатацію першу електростанцію змінного струму. Тим самим місто Шибеник стало першим містом Хорватії з електричним освітленням.
Під кінець Першої світової війни Шибеник окупувала Італія, проте за Рапальським договором про кордони 1920 року він відійшов до Королівства Югославія, а під час Другої світової війни місто опинилося під окупацією фашистської Італії та Німеччини.
У липні 1991 року, коли постала нова незалежна держава Хорватія, незаконні збройні формування хорватських сербів за підтримки ЮНА розпочали наступ на населену хорватами Далмацію, а Шибеник укупі з Задаром, зі сотнями людських жертв, потерпіли від сербських нападів найбільше серед далматинських міст.
Населення
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 46 332 осіб, 3 з яких назвали рідною українську мову. Населення самого міста становило 34 302 осіб.
Динаміка чисельності населення громади:
Динаміка чисельності населення міста:
Населені пункти
Крім міста Шибеник, до громади також входять:
Клімат
Середня річна температура становить 15,50°C, середня максимальна – 28,10°C, а середня мінімальна – 3,09°C. Середня річна кількість опадів – 711 мм.
| Клімат міста | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
| Середній максимум, °C | 11,14 | 11,77 | 14,20 | 17,34 | 22,24 | 26,16 | 28,10 | 27,84 | 23,96 | 19,95 | 14,72 | 11,23 | |
| Середня температура, °C | 7,12 | 7,73 | 10,20 | 13,30 | 18,21 | 22,15 | 25,03 | 24,77 | 20,88 | 16,86 | 11,66 | 8,16 | |
| Середній мінімум, °C | 3,09 | 3,70 | 6,15 | 9,29 | 14,18 | 18,12 | 21,94 | 21,68 | 17,82 | 13,79 | 8,60 | 5,09 | |
| Норма опадів, мм | 65 | 56 | 61 | 63 | 49 | 48 | 25 | 40 | 69 | 75 | 87 | 73 | |
| Середньомісячна швидкість вітру, м/с | 2.95 | 3.08 | 3.24 | 3.06 | 2.68 | 2.46 | 2.51 | 2.36 | 2.62 | 2.72 | 3.31 | 3.21 | |
| Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день | 5373 | 8112 | 11860 | 16627 | 20688 | 23208 | 24844 | 21713 | 16197 | 10393 | 5806 | 4567 | |
| Джерело: | |||||||||||||
Сьогодення
Сьогодні Шибеник бурлить мистецьким і культурним життям. Щороку тут відбувається Міжнародний дитячий фестиваль (Međunarodni Dječji Festival).
Найважливішим храмом Шибеника є Собор святого Якова, внесений у Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Собор, який будували кілька архітекторів упродовж XV і XVI століть, поєднує в собі елементи готичного та ренесансного стилю. Своєю надзвичайністю він завдячує архітектурі (цілком і повністю збудований з каменю, без використання будь-яких інших матеріалів) та 71 реалістичному барельєфові на апсидах.
Біля входу в канал Святого Анте розташувалася фортеця Святого Миколая, збудована в середині XVI століття для захисту від турецьких нападів з боку моря. Твердиня споруджена на основі проєктів венеційського військового архітектора Мікеле Санмікеллі. Фортеця Святого Миколая є чи не найміцнішим укріпленням на хорватському узбережжі.
Міський конференц-зал розташовано на центральному майдані міста — площі Хорватської Республіки. Це дуже гармонійна і прозора будівля у стилі Ренесансу, зведена в 1533–1536 рр. На першому поверсі є церемоніальна палата, в якій відбувалися міські засідання.
Палац ректорів розташовано на узбережжі в старому центрі міста. Уціліли два крила цієї колись набагато більшої споруди, в якій урядував і проживав найвищий представник венеційської влади в суспільстві — міський ректор. У 1975 р. завершено переобладнання Палацу ректорів у Міський музей міста Шибеник.
Міста-побратими
Відомі люди
- отець-доктор Яків Геровський — викладач духовної семінарії в місті, місіонер (УГКЦ)
- Івиця Журич (* 1965) — хорватський баскетболіст
- о. Олексій Ступницький — перемиський канонік УГКЦ, місіонер
- Сімо Матавуль — сербський письменник-романіст
- Неділько Будіса (* 1966) — хорватський біохімік
- Івана Малетич — хорватський політик
- Сузана Петричевич — сербська співачка та акторка.
- Долорес Ламбаша (1981—2013) — хорватська актриса.
Примітки
- archINFORM — 1994.
- https://www.sibenska-biskupija.hr/povijest/ — Дієцезія Шибеника.
- https://www.humenne.sk/Samosprava-mesta/Partnerske-mesta/
- (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017.
- (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 6 березня 2016.
- (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 18 травня 2021.
- Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). . International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
- значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
- ks. Marian Rechowicz. Gerowski (Gierowski) Jakub (1794–1850) / Polski Słownik Biograficzny (reprint): Kraków, 1948–1958.— t. VII, zeszyt .— (пол.) S. 398
Література
- Iveković Ć. М., Šibenik ― Sebenico.— W., 1927 (Dalmatiens Architektur und Plastik, 2 Aufl., t. 2).
- Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969–1978.
Посилання
- Official Šibenik City website [ 1 березня 2011 у Wayback Machine.]
- Croatian Tourist Board [ 14 січня 2018 у Wayback Machine.]
- www.sibenik-tourism.hr [ 13 травня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shibenik Shi benik horv Sibenik ital Sebenico istorichne misto v Horvatiyi z naselennyam 51 553 osobi 2001 r Roztashovane v centralnij Dalmaciyi na misci vpadinnya richki Krka v Adriatichne more Politichnij osvitnij transportnij promislovij i turistskij centr Shibenicko Kninskoyi zhupaniyi Shibenik SibenikGavan Shibenika i miskij centrGavan Shibenika i miskij centrOsnovni dani43 44 06 pn sh 15 53 26 sh d 43 73500 pn sh 15 89056 sh d 43 73500 15 89056 Koordinati 43 44 06 pn sh 15 53 26 sh d 43 73500 pn sh 15 89056 sh d 43 73500 15 89056Krayina Horvatiya 1 Region Oblast ShibenikRajon Zhupaniya Shibenik KninStolicya dlya Shibenicko Kninska zhupaniya i Diyeceziya Shibenika 2 Zasnovano 1066Plosha 641 36 km Naselennya 51 553 2006 Visota NRM 0 1 mVodojma Adriatichne moreNazva meshkanciv ital sebenicensi i ital sebenzaniMista pobratimi Chivitanova Marke San Benedetto del Tronto Vuaron Sin Gumenne 19 chervnya 2015 3 Telefonnij kod 385 022Chasovij poyas CETNomeri avtomobiliv SIGeoNames 3190938OSM r8820767 RPoshtovi indeksi 22000Miska vladad dVebsajt www sibenik hrMapa Shibenik u Vikishovishi Perevazhnu bilshist naselennya mista stanovlyat horvati 94 02 IstoriyaSobor sv Yakova v Shibeniku Vpershe nazva Shibenik z yavlyayetsya v 1066 r v statuti horvatskogo korolya Petara Kreshimira IV Na vidminu vid inshih dalmatinskih mist zasnovanih illirijcyami grekami chi rimlyanami ce najstarishe pitome horvatske misto na shidnomu uzberezhzhi Adriatichnogo morya Shibenik otrimav miski prava 1298 roku todi zh u misti zasnovano katolicku yeparhiyu Arheologichni roboti v Zamku Svyatoyi Anni dovodyat sho ce misce bulo zaseleno zadovgo do pributtya syudi horvativ Misto yak i reshta Dalmaciyi protistoyalo Veneciyi azh do 1412 Osmanska imperiya pochala zagrozhuvati mistu naprikinci XV stolittya ale tak jogo i ne zahopila U XVI storichchi zbudovano fortecyu svyatogo Mikolaya a v XVII stolitti zmicnili oboronozdatnist mista pobuduvavshi fortecyu Svyatogo Ioanna i Shubichevaca Pislya padinnya Venecijskoyi respubliki v 1797 misto bulo pid vladoyu Gabsburzkoyi monarhiyi 1877 roku tut vidkrito pershe zaliznichne spoluchennya v togochasnij Dalmaciyi koronnij zemli Avstro Ugorshini 28 serpnya 1895 na richci Krka za planami Nikoli Tesli bulo vvedeno v ekspluataciyu pershu elektrostanciyu zminnogo strumu Tim samim misto Shibenik stalo pershim mistom Horvatiyi z elektrichnim osvitlennyam Pid kinec Pershoyi svitovoyi vijni Shibenik okupuvala Italiya prote za Rapalskim dogovorom pro kordoni 1920 roku vin vidijshov do Korolivstva Yugoslaviya a pid chas Drugoyi svitovoyi vijni misto opinilosya pid okupaciyeyu fashistskoyi Italiyi ta Nimechchini U lipni 1991 roku koli postala nova nezalezhna derzhava Horvatiya nezakonni zbrojni formuvannya horvatskih serbiv za pidtrimki YuNA rozpochali nastup na naselenu horvatami Dalmaciyu a Shibenik ukupi z Zadarom zi sotnyami lyudskih zhertv poterpili vid serbskih napadiv najbilshe sered dalmatinskih mist NaselennyaNaselennya gromadi za danimi perepisu 2011 roku stanovilo 46 332 osib 3 z yakih nazvali ridnoyu ukrayinsku movu Naselennya samogo mista stanovilo 34 302 osib Dinamika chiselnosti naselennya gromadi Dinamika chiselnosti naselennya mista Naseleni punktiKrim mista Shibenik do gromadi takozh vhodyat Boraya Brnica Brodaricya Chvrlyevo Danilo Danilo Biran Danilo Kralici Donye Polye Dubrava kod Shibenika Gorish Gradina Grebashicya Yadrtovac Kapriye Konyevrate Krapan Lepenicya Lozovac Mravnicya Perkovich Podine Radonich Raslina Sitno Donye Slivno Vrpolye Vrsno Zaton Zlarin Zhaborich Zhir yeKlimatSerednya richna temperatura stanovit 15 50 C serednya maksimalna 28 10 C a serednya minimalna 3 09 C Serednya richna kilkist opadiv 711 mm Klimat mistaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Serednij maksimum C 11 14 11 77 14 20 17 34 22 24 26 16 28 10 27 84 23 96 19 95 14 72 11 23Serednya temperatura C 7 12 7 73 10 20 13 30 18 21 22 15 25 03 24 77 20 88 16 86 11 66 8 16Serednij minimum C 3 09 3 70 6 15 9 29 14 18 18 12 21 94 21 68 17 82 13 79 8 60 5 09Norma opadiv mm 65 56 61 63 49 48 25 40 69 75 87 73Serednomisyachna shvidkist vitru m s 2 95 3 08 3 24 3 06 2 68 2 46 2 51 2 36 2 62 2 72 3 31 3 21Serednomisyachna sonyachna radiaciya kDzh m den 5373 8112 11860 16627 20688 23208 24844 21713 16197 10393 5806 4567Dzherelo SogodennyaSogodni Shibenik burlit misteckim i kulturnim zhittyam Shoroku tut vidbuvayetsya Mizhnarodnij dityachij festival Međunarodni Djecji Festival Najvazhlivishim hramom Shibenika ye Sobor svyatogo Yakova vnesenij u Spisok vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Sobor yakij buduvali kilka arhitektoriv uprodovzh XV i XVI stolit poyednuye v sobi elementi gotichnogo ta renesansnogo stilyu Svoyeyu nadzvichajnistyu vin zavdyachuye arhitekturi cilkom i povnistyu zbudovanij z kamenyu bez vikoristannya bud yakih inshih materialiv ta 71 realistichnomu barelyefovi na apsidah Bilya vhodu v kanal Svyatogo Ante roztashuvalasya fortecya Svyatogo Mikolaya zbudovana v seredini XVI stolittya dlya zahistu vid tureckih napadiv z boku morya Tverdinya sporudzhena na osnovi proyektiv venecijskogo vijskovogo arhitektora Mikele Sanmikelli Fortecya Svyatogo Mikolaya ye chi ne najmicnishim ukriplennyam na horvatskomu uzberezhzhi Miskij konferenc zal roztashovano na centralnomu majdani mista ploshi Horvatskoyi Respubliki Ce duzhe garmonijna i prozora budivlya u stili Renesansu zvedena v 1533 1536 rr Na pershomu poversi ye ceremonialna palata v yakij vidbuvalisya miski zasidannya Palac rektoriv roztashovano na uzberezhzhi v staromu centri mista Ucilili dva krila ciyeyi kolis nabagato bilshoyi sporudi v yakij uryaduvav i prozhivav najvishij predstavnik venecijskoyi vladi v suspilstvi miskij rektor U 1975 r zaversheno pereobladnannya Palacu rektoriv u Miskij muzej mista Shibenik Panorama mista z portuMista pobratimiChivitanova Marke Italiya San Benedetto del Tronto ItaliyaVidomi lyudiotec doktor Yakiv Gerovskij vikladach duhovnoyi seminariyi v misti misioner UGKC Ivicya Zhurich 1965 horvatskij basketbolist o Oleksij Stupnickij peremiskij kanonik UGKC misioner Simo Matavul serbskij pismennik romanist Nedilko Budisa 1966 horvatskij biohimik Ivana Maletich horvatskij politik Suzana Petrichevich serbska spivachka ta aktorka Dolores Lambasha 1981 2013 horvatska aktrisa PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 https www sibenska biskupija hr povijest Diyeceziya Shibenika d Track Q878652 https www humenne sk Samosprava mesta Partnerske mesta horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 4 chervnya 2017 horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 18 travnya 2021 Fick S E R J Hijmans 2017 International Journal of Climatology Arhiv originalu za 12 bereznya 2022 Procitovano 12 kvitnya 2022 znachennya viznacheno za geografichnimi koordinatami poselennya iz rozdilnoyu zdatnistyu 2 5 ks Marian Rechowicz Gerowski Gierowski Jakub 1794 1850 Polski Slownik Biograficzny reprint Krakow 1948 1958 t VII zeszyt pol S 398LiteraturaIvekovic C M Sibenik Sebenico W 1927 Dalmatiens Architektur und Plastik 2 Aufl t 2 Bolshaya sovetskaya enciklopediya M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 PosilannyaPortal Horvatiya Official Sibenik City website 1 bereznya 2011 u Wayback Machine Croatian Tourist Board 14 sichnya 2018 u Wayback Machine www sibenik tourism hr 13 travnya 2011 u Wayback Machine