Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

За дар хорв Zadar італ Zara місто в хорватському історичному регіоні Далмація на адріатичному узбережжі Економічний і ку

Задар

Задар

За́дар (хорв. Zadar, італ. Zara) – місто в хорватському історичному регіоні Далмація на адріатичному узбережжі. Економічний і культурний центр північної Далмації, п'яте за величиною місто в країні. Адміністративний центр Задарської жупанії. Торговельний і рибальський морський порт, суднобудівний завод, аеропорт. Важливий промисловий (харчова, хімічна і текстильна промисловість) та культурний центр (університет, театр, численні пам'ятки і музеї).

Задар
Zadar
image image
прапор
image
Народна площа
Народна площа
Основні дані
44°07′ пн. ш. 15°13′ сх. д. / 44.117° пн. ш. 15.217° сх. д. / 44.117; 15.217Координати: 44°07′ пн. ш. 15°13′ сх. д. / 44.117° пн. ш. 15.217° сх. д. / 44.117; 15.217
Країна Хорватія
Регіон Далмація, Задарська жупанія
Столиця для Задарська жупанія, Королівство Далмація і Далмація (фема)

Межує з

— сусідні нас. пункти
Нин ?
Поділ
  • 21 район
    • Засновано ІХ ст. до н. е.
    Площа 194 км²
    Населення 71 471 (2011)
    · густота 470 осіб/км²
    Агломерація 75 062
    Висота НРМ 0  м
    Назва мешканців італ. zaratini
    Міста-побратими Данді (30 серпня 2014)[1][2], Реджо-нель-Емілія (2 червня 1972)[3][4], Роман-сюр-Ізер (10 червня 1985)[5], Фюрстенфельдбрук (9 жовтня 1989)[5], Прилеп, Ікіке (30 червня 2003)[5], Падуя (29 квітня 2003)[3][6], Секешфегервар (1 березня 1997)[3][7], Велико-Тирново (30 вересня 2008), Велико-Тирново (30 вересня 2008), Банська Бистриця (1995)[8][9]
    День міста 24 листопада
    Телефонний код (+385) 023
    Часовий пояс
    Номери автомобілів ZD
    GeoNames 3186952
    OSM ↑226726 ·R (Задарська жупанія, Соціалістична Республіка Хорватія)
    Поштові індекси 23 000
    Міська влада
    Адреса

    Narodni trg 1

    23 000 Zadar
    Мер міста Звонімір Вранчич (ХДС)
    Вебсайт www.grad-zadar.hr
    Мапа
    image
    image
    Задар
    Задар (Хорватія)
    image Задар у Вікісховищі
    image
    Головна вулиця Задара — Широка вулиця (Калеларга)

    Історія

    image
    Задар і навколишня місцевість під пануванням Італії в 1920-1947 рр.

    Історія міста сягає 9 століття до н. е. У 7-6 ст. до н. е. на території сучасного Задару існувало поселення іллірійського племені лібурнів. 500 років потому місто, зване тоді Ядера (Jadera), потрапило під владу римлян. За часів владарювання Цезаря та Августа його укріпили, оточуючи захисними мурами з вежами та трьома воротами, приділили місце під форум, спорудили храми та базиліки, амфітеатр, а також акведук і кладовище. Після знищення Салони у місті перебувала візантійська адміністрація Далмації.

    На рубежі VI i VII століть тут народився майбутній папа Іоанн IV. У VIII ст. навколо Задару, що залишався під владою Візантії, почали селитися прибулі з півночі слов'яни. У середні віки Задар мав статус вільного міста, і тільки в X ст. визнав володарство хорватських королів. 1202 року місто після облоги завоювала і спалила Венеційська республіка, у чому їй допомогли хрестоносці. 1358 року, коли Задар було передано хорватсько-угорському королю Людовику I, хорвати знову заволоділи містом. У 1409 році король Ладислав І продав Задар венеційцям. Коли на початку XVI ст. турки завоювали землі, прилеглі до Задара із суходолу, місто стало важливим укріпленням, що забезпечувало венеційську торгівлю на Адріатиці, та адміністративним центром венеційських територій у Далмації. На XV і XVI ст. припадає бурхливий розвиток культурного життя міста, з якого вийшло багато видатних літераторів і діячів культури та мистецтва (зокрема, Петар Зоранич і Юрай Баракович — одні з перших поетів, що писали хорватською).

    Після доби венеційського панування Задар опинився в межах Габсбурзької монархії. Після Першої світової війни Задар не увійшов до складу Королівства сербів, хорватів і словенців, а набув статусу італійського анклаву разом з кількома прилеглими невеличкими населеними пунктами (загалом 104 км²) внаслідок Рапальського договору від 12 листопада 1920 р. у 1921 р. був оголошений вільним портом і переживав період італійського правління в дивній атмосфері хибного достатку. Це період інтенсивної італізації і еміграції хорватів та економічного занепаду міста у зв'язку з неприродною ізоляцією від навколишніх районів. Роль центру Далмації у повному обсязі перейняв Спліт.

    Під час Другої світової війни Задар став столицею збільшених італійських територій у Далмації (зі Сплітом включно), відступлених маріонетковою Незалежною Державою Хорватія, а після падіння фашистського режиму Беніто Муссоліні місто було під контролем Італійської соціальної республіки. Формально оголошене адміністративним центром Великої жупи Сидрага-Равні-Котари, фактично воно перебувало в руках німецької армії. У 1943-1944 рр. Задар зазнав важких бомбардувань союзників, до того ж було знищено 80% історичного Старого міста. У жовтні 1944 року після відходу німецьких військ і втечі італійських чиновників Задар зайняли югославські партизани. Кінець війни Задар зустрів майже повністю зруйнованим і спорожнілим, з ледве не шістьма тисячами мешканців. Після Другої світової війни місто перетворилося на потужний економічний і культурний центр, особливо після будівництва залізничної гілки Задар — Книн, і створення філософського факультету. З 1947 р. офіційно став частиною Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії.

    Задар у Хорватській війні

    У 1991 році Задар став частиною незалежної Республіки Хорватія. Його економіка сильно потерпала в той час не тільки через тоді ж розпочаті Югославські війни, а й через непрозорі та суперечливі процеси приватизації, у результаті чого більшість успішних фірм міста розорились.

    Ще в 1990 році сербські сепаратисти з прилеглої до Далмації хорватської області Країна перекрили дороги, чим успішно ізолювали Далмацію від решти Хорватії. Чимало жителів несербської національності було вигнано з області, а кілька хорватських поліціянтів було вбито, що обернулося Далматинськими антисербськими погромами в травні 1991 року.

    У липні сербські заколотники і ЮНА напали на Задар, який тоді опинився на рубежі окупованої ними території, і піддали його артилерійському обстрілу. Задару було завдано серйозної шкоди, у тому числі кільком історичним будівлям. Більш ніж на рік було перервано зв'язки з Загребом. Єдиною сполучною ланкою між північчю і півднем країни став острів Паг. Поряд з іншими хорватськими містами Далмації Задар спорадично обстрілювався протягом декількох років, що призвело до пошкодження різних будівель та житлових будинків, а також об'єктів, узятих під захист ЮНЕСКО. Облога тривала до січня 1993 року, коли в ході військової Задар і навколишня територія перейшли під контроль хорватських збройних сил, чим було відновлено зв'язок з рештою Хорватії. У 1993  р. великосерби ще не раз намагалися захопити місто, і одна з таких спроб відбулася 30 червня 1993 року, коли вони обстріляли разом із Задаром і Біоград-на-Мору. Періодичні напади на місто тривали аж до 1995 року, коли операцією «Буря» було покладено край війні в Хорватії.

    Населення

    Населення громади за даними перепису 2011 року становило 75 062 осіб, 8 з яких назвали рідною українську мову. Населення самого міста становило 71 471 осіб.

    Динаміка чисельності населення громади:

    image

    Динаміка чисельності населення міста:

    image

    Населені пункти

    Крім міста Задар, до громади також входять:

    Визначні місця

    Туризм у місті розвивається вже понад сто років — у 1899 р. тут виникло перше бюро подорожей Liburnija, що безперервно існує й донині. У Задарі є вельми цікавий Археологічний музей з колекціями часів Стародавнього світу i Середньовіччя. На набережній розташовано головний корпус Задарського університету. У хорватських туристичних брошурах місто іноді ставиться на один рівень з Дубровником і Венецією. Місто відоме знаменитим вишневим лікером «Мараскіно». Поруч із поромною пристанню вбудовано на набережній орган, який видає низький звук, коли накочується хвиля. Таким чином, створюється враження, що цей звук іде з моря.

    Визначні пам'ятки

    image
    Церква Святого Кршевана

    Клімат

    Клімат 1971–2000
    Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
    Абсолютний максимум, °C 17,4 21,2 22,5 25,8 32,0 34,6 36,1 36,1 32,0 27,2 25,0 18,7 36,1
    Середній максимум, °C 10,8 11,3 13,6 16,6 21,3 25,2 28,2 28,2 24,3 20,0 15,1 11,9 18,9
    Середня температура, °C 7,3 7,5 9,7 12,9 17,5 21,3 23,9 23,7 19,9 15,9 11,4 8,5 14,9
    Середній мінімум, °C 4,3 4,3 6,3 9,3 13,5 17,0 19,3 19,3 16,0 12,5 8,3 5,5 11,3
    Абсолютний мінімум, °C −9,1 −6,4 −6,8 0,5 3,4 8,2 12,7 11,5 8,0 2,3 −1,8 −6,5 −9,1
    Норма опадів, мм 72.6 62.5 63.5 70.0 64.7 54.4 30.4 49.6 104.0 106.7 105.6 95.2 879.2
    Кількість 114,7 146,9 186,0 207,0 275,9 303,0 350,3 322,4 246,0 182,9 123,0 108,5
    Кількість днів з опадами 10,0 8,5 8,9 10,4 9,5 8,2 5,3 5,9 8,7 9,8 11,2 10,4 106,8
    Кількість сніжних днів 0,5 0,2 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,2 1,1
    Вологість повітря, % 72.4 70.0 71.2 72.7 73.8 71.2 67.2 69.3 73.4 73.8 73.5 72.8 71.8
    Джерело: Croatian Meteorological and Hydrological Service

    Міста-побратими

    Видатні уродженці

    Лука Модріч - видатний футболіст

    Галерея

    Примітки

    1. https://www.grad-zadar.hr/povelje-o-prijateljstvu-436
    2. https://www.dundeecity.gov.uk/news/article?article_ref=3610
    3. https://www.grad-zadar.hr/povelje-o-prijateljstvu-436/
    4. https://www.comune.re.it/argomenti/relazioni-internazionali/gemellaggi-e-cittadinanze-onorarie/zadar-croazia
    5. http://www.grad-zadar.hr/povelje-o-prijateljstvu-436
    6. http://www.comune.padova.it/informazione/zara-croazia
    7. https://www.szekesfehervar.hu/zadar
    8. http://eng.banskabystrica.sk/?id_kat_for_menu=2367&firmy_slovenska_flag=0
    9. https://www.grad-zadar.hr/gradovi-prijatelji-437/
    10. James Gow, The Serbian Project and its Adversaries, p. 159. C. Hurst & Co, 2003
    11. (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017. Процитовано 19 червня 2018.
    12. (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 19 червня 2018.
    13. (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 25 листопада 2018. Процитовано 19 червня 2018.
    14. (PDF). Croatian Meteorological and Hydrological Service. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 2 December 2015.
    15. (Croatian) . Croatian Meteorological and Hydrological Service. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 3 December 2015.
    16. У Броварів з’явиться ще один «побратим» – хорватське місто Задар. Трибуна-Бровари. 20.09.2018

    Посилання

    • Інтернет-сторінка міста Задар [ 22 серпня 2017 у Wayback Machine.]
    • eZadar News Portal [ 18 листопада 2016 у Wayback Machine.]

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Za dar horv Zadar ital Zara misto v horvatskomu istorichnomu regioni Dalmaciya na adriatichnomu uzberezhzhi Ekonomichnij i kulturnij centr pivnichnoyi Dalmaciyi p yate za velichinoyu misto v krayini Administrativnij centr Zadarskoyi zhupaniyi Torgovelnij i ribalskij morskij port sudnobudivnij zavod aeroport Vazhlivij promislovij harchova himichna i tekstilna promislovist ta kulturnij centr universitet teatr chislenni pam yatki i muzeyi Zadar ZadarpraporNarodna ploshaNarodna ploshaOsnovni dani44 07 pn sh 15 13 sh d 44 117 pn sh 15 217 sh d 44 117 15 217 Koordinati 44 07 pn sh 15 13 sh d 44 117 pn sh 15 217 sh d 44 117 15 217Krayina HorvatiyaRegion Dalmaciya Zadarska zhupaniyaStolicya dlya Zadarska zhupaniya Korolivstvo Dalmaciya i Dalmaciya fema Mezhuye z susidni nas punktiNin Podil 21 rajonZasnovano IH st do n e Plosha 194 km Naselennya 71 471 2011 gustota 470 osib km Aglomeraciya 75 062Visota NRM 0 mNazva meshkanciv ital zaratiniMista pobratimi Dandi 30 serpnya 2014 1 2 Redzho nel Emiliya 2 chervnya 1972 3 4 Roman syur Izer 10 chervnya 1985 5 Fyurstenfeldbruk 9 zhovtnya 1989 5 Prilep Ikike 30 chervnya 2003 5 Paduya 29 kvitnya 2003 3 6 Sekeshfegervar 1 bereznya 1997 3 7 Veliko Tirnovo 30 veresnya 2008 Veliko Tirnovo 30 veresnya 2008 Banska Bistricya 1995 8 9 Den mista 24 listopadaTelefonnij kod 385 023Chasovij poyas UTC 1Nomeri avtomobiliv ZDGeoNames 3186952OSM 226726 R Zadarska zhupaniya Socialistichna Respublika Horvatiya Poshtovi indeksi 23 000Miska vladaAdresa Narodni trg 1 23 000 ZadarMer mista Zvonimir Vranchich HDS Vebsajt www grad zadar hrMapaZadarZadar Horvatiya Zadar u VikishovishiGolovna vulicya Zadara Shiroka vulicya Kalelarga IstoriyaZadar i navkolishnya miscevist pid panuvannyam Italiyi v 1920 1947 rr Istoriya mista syagaye 9 stolittya do n e U 7 6 st do n e na teritoriyi suchasnogo Zadaru isnuvalo poselennya illirijskogo plemeni liburniv 500 rokiv potomu misto zvane todi Yadera Jadera potrapilo pid vladu rimlyan Za chasiv vladaryuvannya Cezarya ta Avgusta jogo ukripili otochuyuchi zahisnimi murami z vezhami ta troma vorotami pridilili misce pid forum sporudili hrami ta baziliki amfiteatr a takozh akveduk i kladovishe Pislya znishennya Saloni u misti perebuvala vizantijska administraciya Dalmaciyi Na rubezhi VI i VII stolit tut narodivsya majbutnij papa Ioann IV U VIII st navkolo Zadaru sho zalishavsya pid vladoyu Vizantiyi pochali selitisya pribuli z pivnochi slov yani U seredni viki Zadar mav status vilnogo mista i tilki v X st viznav volodarstvo horvatskih koroliv 1202 roku misto pislya oblogi zavoyuvala i spalila Venecijska respublika u chomu yij dopomogli hrestonosci 1358 roku koli Zadar bulo peredano horvatsko ugorskomu korolyu Lyudoviku I horvati znovu zavolodili mistom U 1409 roci korol Ladislav I prodav Zadar venecijcyam Koli na pochatku XVI st turki zavoyuvali zemli prilegli do Zadara iz suhodolu misto stalo vazhlivim ukriplennyam sho zabezpechuvalo venecijsku torgivlyu na Adriatici ta administrativnim centrom venecijskih teritorij u Dalmaciyi Na XV i XVI st pripadaye burhlivij rozvitok kulturnogo zhittya mista z yakogo vijshlo bagato vidatnih literatoriv i diyachiv kulturi ta mistectva zokrema Petar Zoranich i Yuraj Barakovich odni z pershih poetiv sho pisali horvatskoyu Pislya dobi venecijskogo panuvannya Zadar opinivsya v mezhah Gabsburzkoyi monarhiyi Pislya Pershoyi svitovoyi vijni Zadar ne uvijshov do skladu Korolivstva serbiv horvativ i slovenciv a nabuv statusu italijskogo anklavu razom z kilkoma prileglimi nevelichkimi naselenimi punktami zagalom 104 km vnaslidok Rapalskogo dogovoru vid 12 listopada 1920 r u 1921 r buv ogoloshenij vilnim portom i perezhivav period italijskogo pravlinnya v divnij atmosferi hibnogo dostatku Ce period intensivnoyi italizaciyi i emigraciyi horvativ ta ekonomichnogo zanepadu mista u zv yazku z neprirodnoyu izolyaciyeyu vid navkolishnih rajoniv Rol centru Dalmaciyi u povnomu obsyazi perejnyav Split Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Zadar stav stoliceyu zbilshenih italijskih teritorij u Dalmaciyi zi Splitom vklyuchno vidstuplenih marionetkovoyu Nezalezhnoyu Derzhavoyu Horvatiya a pislya padinnya fashistskogo rezhimu Benito Mussolini misto bulo pid kontrolem Italijskoyi socialnoyi respubliki Formalno ogoloshene administrativnim centrom Velikoyi zhupi Sidraga Ravni Kotari faktichno vono perebuvalo v rukah nimeckoyi armiyi U 1943 1944 rr Zadar zaznav vazhkih bombarduvan soyuznikiv do togo zh bulo znisheno 80 istorichnogo Starogo mista U zhovtni 1944 roku pislya vidhodu nimeckih vijsk i vtechi italijskih chinovnikiv Zadar zajnyali yugoslavski partizani Kinec vijni Zadar zustriv majzhe povnistyu zrujnovanim i sporozhnilim z ledve ne shistma tisyachami meshkanciv Pislya Drugoyi svitovoyi vijni misto peretvorilosya na potuzhnij ekonomichnij i kulturnij centr osoblivo pislya budivnictva zaliznichnoyi gilki Zadar Knin i stvorennya filosofskogo fakultetu Z 1947 r oficijno stav chastinoyu Socialistichnoyi Federativnoyi Respubliki Yugoslaviyi Zadar u Horvatskij vijni U 1991 roci Zadar stav chastinoyu nezalezhnoyi Respubliki Horvatiya Jogo ekonomika silno poterpala v toj chas ne tilki cherez todi zh rozpochati Yugoslavski vijni a j cherez neprozori ta superechlivi procesi privatizaciyi u rezultati chogo bilshist uspishnih firm mista rozorilis She v 1990 roci serbski separatisti z prilegloyi do Dalmaciyi horvatskoyi oblasti Krayina perekrili dorogi chim uspishno izolyuvali Dalmaciyu vid reshti Horvatiyi Chimalo zhiteliv neserbskoyi nacionalnosti bulo vignano z oblasti a kilka horvatskih policiyantiv bulo vbito sho obernulosya Dalmatinskimi antiserbskimi pogromami v travni 1991 roku U lipni serbski zakolotniki i YuNA napali na Zadar yakij todi opinivsya na rubezhi okupovanoyi nimi teritoriyi i piddali jogo artilerijskomu obstrilu Zadaru bulo zavdano serjoznoyi shkodi u tomu chisli kilkom istorichnim budivlyam Bilsh nizh na rik bulo perervano zv yazki z Zagrebom Yedinoyu spoluchnoyu lankoyu mizh pivnichchyu i pivdnem krayini stav ostriv Pag Poryad z inshimi horvatskimi mistami Dalmaciyi Zadar sporadichno obstrilyuvavsya protyagom dekilkoh rokiv sho prizvelo do poshkodzhennya riznih budivel ta zhitlovih budinkiv a takozh ob yektiv uzyatih pid zahist YuNESKO Obloga trivala do sichnya 1993 roku koli v hodi vijskovoyi operaciyi Maslenicya Zadar i navkolishnya teritoriya perejshli pid kontrol horvatskih zbrojnih sil chim bulo vidnovleno zv yazok z reshtoyu Horvatiyi U 1993 r velikoserbi she ne raz namagalisya zahopiti misto i odna z takih sprob vidbulasya 30 chervnya 1993 roku koli voni obstrilyali razom iz Zadarom i Biograd na Moru Periodichni napadi na misto trivali azh do 1995 roku koli operaciyeyu Burya bulo pokladeno kraj vijni v Horvatiyi NaselennyaNaselennya gromadi za danimi perepisu 2011 roku stanovilo 75 062 osib 8 z yakih nazvali ridnoyu ukrayinsku movu Naselennya samogo mista stanovilo 71 471 osib Dinamika chiselnosti naselennya gromadi Dinamika chiselnosti naselennya mista Naseleni punktiKrim mista Zadar do gromadi takozh vhodyat Babindub Brgulye Crno Ist Kozhino Malij Izh Molat Olib Petrchane Premuda Rava Silba Velij Izh ZapuntelViznachni miscyaTurizm u misti rozvivayetsya vzhe ponad sto rokiv u 1899 r tut viniklo pershe byuro podorozhej Liburnija sho bezperervno isnuye j donini U Zadari ye velmi cikavij Arheologichnij muzej z kolekciyami chasiv Starodavnogo svitu i Serednovichchya Na naberezhnij roztashovano golovnij korpus Zadarskogo universitetu U horvatskih turistichnih broshurah misto inodi stavitsya na odin riven z Dubrovnikom i Veneciyeyu Misto vidome znamenitim vishnevim likerom Maraskino Poruch iz poromnoyu pristannyu vbudovano na naberezhnij organ yakij vidaye nizkij zvuk koli nakochuyetsya hvilya Takim chinom stvoryuyetsya vrazhennya sho cej zvuk ide z morya Viznachni pam yatki Cerkva Svyatogo KrshevanaDavnorimskij forum i ruyini rimskih sporud Cerkva Svyatogo Donata doromanskogo periodu z IX st Sobor Svyatoyi Anastasiyi u romanskomu stili XII XIII st Zhinochij monastir sv Mariyi i cerkva z harakternoyu dzviniceyu 1105 r u primishennyah monastirya Postijna vistavka cerkovnogo mistectva Cerkva Svyatogo Krshevana XII st Gotichna cerkva Svyatogo Homi z XIV st Cerkva Svyatogo Illi XVIII st Miska lodzhiya XVI st Arhiyepiskopskij palac Dozorna vezha z godinnikom Materikovi vorota zbudovani u 1543 r za proektom Mikele Sanmikeli Portovi vorota zbudovani u 1573 r Franciskanskij monastir XVI st Palaci v stili baroko Arsenal z XVIII st Ratusha Cerkva Svyatogo Simeona zi sribnim sarkofagom Sv Simeona v seredini Monastir Svyatogo Mihayila KlimatKlimat 1971 2000Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru RikAbsolyutnij maksimum C 17 4 21 2 22 5 25 8 32 0 34 6 36 1 36 1 32 0 27 2 25 0 18 7 36 1Serednij maksimum C 10 8 11 3 13 6 16 6 21 3 25 2 28 2 28 2 24 3 20 0 15 1 11 9 18 9Serednya temperatura C 7 3 7 5 9 7 12 9 17 5 21 3 23 9 23 7 19 9 15 9 11 4 8 5 14 9Serednij minimum C 4 3 4 3 6 3 9 3 13 5 17 0 19 3 19 3 16 0 12 5 8 3 5 5 11 3Absolyutnij minimum C 9 1 6 4 6 8 0 5 3 4 8 2 12 7 11 5 8 0 2 3 1 8 6 5 9 1Norma opadiv mm 72 6 62 5 63 5 70 0 64 7 54 4 30 4 49 6 104 0 106 7 105 6 95 2 879 2Kilkist 114 7 146 9 186 0 207 0 275 9 303 0 350 3 322 4 246 0 182 9 123 0 108 5Kilkist dniv z opadami 10 0 8 5 8 9 10 4 9 5 8 2 5 3 5 9 8 7 9 8 11 2 10 4 106 8Kilkist snizhnih dniv 0 5 0 2 0 1 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 2 1 1Vologist povitrya 72 4 70 0 71 2 72 7 73 8 71 2 67 2 69 3 73 4 73 8 73 5 72 8 71 8Dzherelo Croatian Meteorological and Hydrological ServiceMista pobratimiDandi Redzho nel Emiliya Roman syur Izer Fyurstenfeldbruk Sekeshfegervar Paduya Ikike Banska Bistricya BrovariVidatni urodzhenciMariye Kraya albanska operna spivachka Luka Modrich vidatnij futbolistGalereyaCerkva Svyatogo Donata Cerkva Svyatoyi Mariyi Zadarskij universitet ShtathalePrimitkiPortal Horvatiya https www grad zadar hr povelje o prijateljstvu 436 https www dundeecity gov uk news article article ref 3610 https www grad zadar hr povelje o prijateljstvu 436 https www comune re it argomenti relazioni internazionali gemellaggi e cittadinanze onorarie zadar croazia http www grad zadar hr povelje o prijateljstvu 436 http www comune padova it informazione zara croazia https www szekesfehervar hu zadar http eng banskabystrica sk id kat for menu 2367 amp firmy slovenska flag 0 https www grad zadar hr gradovi prijatelji 437 James Gow The Serbian Project and its Adversaries p 159 C Hurst amp Co 2003 horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 4 chervnya 2017 Procitovano 19 chervnya 2018 horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 19 chervnya 2018 horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 25 listopada 2018 Procitovano 19 chervnya 2018 PDF Croatian Meteorological and Hydrological Service Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 2 December 2015 Croatian Croatian Meteorological and Hydrological Service Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 3 December 2015 U Brovariv z yavitsya she odin pobratim horvatske misto Zadar Tribuna Brovari 20 09 2018PosilannyaInternet storinka mista Zadar 22 serpnya 2017 u Wayback Machine eZadar News Portal 18 listopada 2016 u Wayback Machine

    Дата публікації:
    Топ