Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Воро́та — широкий проїзд або прохід в огорожі, мурі, що зачиняється стулками.
| Ворота | |
 | |
 Ворота у Вікісховищі |
Брáма — великі ворота, здебільшого при монументальних спорудах. Брами широко застосовувалися в стародавніх містах, фортецях, монастирях тощо, де часто були складними будівлями з оборонною вежею або церквою вгорі. В урочистому мовленні замість українського «ворота» можуть вживати церковнослов'янізм «врата».
Ворота можуть складатися з одної, але частіше двох стулок (ворітниць, розм. ворітень), підвішених на шарнірах (що називаються петлями або завісами) до стовпів (відомих як вереї, ворітниці, глухі ворітниці або ушули) або до мурованих стін.
Етимологія
Слова ворота і врата походять від прасл. *vorta — множини іменника *vorto, пов'язаного з дієсловом *verti («замикати») й іменником *vorъ («огорожа», «вориння»). Вважається спорідненим з лит. vartai, латис. varti, прусськ. warto, дав.-англ. weorð, worð («загорожа», «двір», «вулиця»).
Слово брама є давнім запозиченням з чеської мови (через польське посередництво): пол. brama < заст. чеськ. brana, що походить від прасл. *borniti — «захищати», «боронити» (пор. укр. боронити, дав.-рус. боронь — «перегородка», «перешкода»).
Історія
У Стародавній Греції влаштовувалися парадні ворота — пропілеї.
У давньоримькому таборі-каструмі було четверо воріт, які мали свої окремі назви: Преторійські, Декуманські, Праві і Ліві Головні.
Укріплені ворота є важливою складовою фортець, замків. Ворота в них зазвичай розміщали в спеціальних вежах, які в такому разі називалися або надворітними. Часто перед воротами влаштовували барбакан — для кращої оборони. Прохід нерідко зачиняли ґратами-герсою.
Міські ворота
Традиційно міські ворота будувалися, щоб надати точку контрольованого входу і виходу людей, транспорту, товарів і тварин з обнесеного стіною міста. Крім цього, такі ворота мали й інші функції. Залежно від ситуацій та історичного контексту, міські ворота могли мати оборонну, захисну, організаційну чи іншу функцію. Зазвичай ворота охоронялися вартовими, їх часто зачиняли на ніч. Для входу при закритих головних воротах служила розташована збоку від воріт хвіртка.
В Україні
Прикладами відомих брам в Україні є Руська брама в Кам'янці-Подільському, Луцька брама в Острозі, брами Києво-Печерської лаври.
В Україні XIX століття досить часто воротами закривався вихід із села або хутора. Такі ворота мали назву «коворот», «коловорот». Про них написав Тарас Шевченко в поемі «Сова»:
 | На вигоні сіла |  |
Українські дерев'яні ворота складалися з двох стовпів, на які навішувалися стулки. Кожна стулка утворювалася двома вертикальними стовпцями, до яких кріпилися горизонтальні дошки-ворітниці. Для додаткового зміцнення від верхнього кінця одного стовпця до нижнього кінця другого йшла діагональна планка-перепонка. Нижні кінці стовпців називалися п'ятками, ближні до стовпів п'ятки входили в підп'ятники-каганці, забезпечуючи рухоме з'єднання стулок зі стовпами. Верхні кінці стовпців з'єднувалися зі стовпами за допомогою кичок — шматків дерева з виїмками, що бувши прибитими до стовпів, утворювали отвори, де оберталися стовпці. Замість кички могла використовуватися каблучка, сплетена з розпареного дерева, таку само каблучку вживали і замість клямки-скоби — накидали її на стовп і стовпець стулки.
У гуцулів використовувалися так звані «розлоги» — ворота з двох стовпів, в отвори яких (ґари) вставлялися поперечні жердини (заворітниці). Коли треба було проїхати, жердини виймали, а для проходу пішоходів досить було вийняти верхні жердини: нижні переступали, використовуючи як перелаз покладені там камені.
Символіка
Ворота символізують доступ до господи, межу двору, господарства. У традиційному українському весільному обряді ворота зачиняли перед поїздом молодого, і впускали нареченого на двір тільки після переговорів старост («викупу молодої»): це символізувало готовність родини молодої захищати її і було відгуком колишнього звичаю брання жінок силою з іншого роду (у порядку екзогамії). Вираз «ходити коло ворітечок» означав мати намір свататися, «відчиняти ворота» — означав «кохати». Якщо господар або хто з домашніх їхав у дорогу, уникали зараз же за ним зачиняти ворота; після виносу труни з двору, навпаки, зразу зачиняли ворота («щоб смерть не верталася»). У селі Лебедин Чигиринського повіту засвідчено звичай перев'язувати ворота червоним поясом, якщо в домі покійник («щоб господарство не втекло»); а під Ромнами труну, очевидно, з тих же міркувань, переносили з двору через пліт. Скрипливі ворота символізували пліткарство («Де ворота скрипливі, там баби сварливі і пси брехливі», «Ворота запреш, людям писку не запреш»). За воротами кінчалася господа, більше не діяли обов'язки господарів стосовно гостей («Коби за ворота, а там най тебе пси рвуть»). Існував звичай вимазувати дьогтем ворота двору дівчини, що втратила дошлюбну цноту; окрім того, такий спосіб таврування застосовувався і для дівчат, які не хотіли виходити на вуличні зібрання (в них ворота також знімали із завіс й заносили геть).
У релігіях, зокрема християнстві, символіка воріт представлена досить широко («ворота раю», «ворота пекла», вираз «вузькі ворота» означає шлях християнина, у той час як «широкі ворота» — життя серед багатства і комфорту). Центральний вхід в іконостасі православного храму називається Царськими вратами. У Японії перед синтоїстськими святилищами зводять символічні ворота-торії, які уособлюють межу між суєтним і божественним просторами, позначаючи вхід до світу богів.
За давніми народними віруваннями, в небі існують «небесні ворота». Бог відчиняє їх в ніч перед Великоднем, через них до своїх нащадків приходять духи — душі померлих предків, а через них також приходять весна, чарівна богиня кохання Леля, новонароджені діти-душі, здоров'я, врожай тощо. Душі померлих також відходили у вирій небесними воротами. Їх можна було відчинити і магічними діями у певні дні. З мотивом небесних воріт і зустріччю весни пов'язана і весняна гра «воротар»: в якій дві дівчини («воротарі») стають, узявшись за руки, а інші дівчата перед ними просять їх пропустити через «ворота».
У топоніміці
Відомі брами
- Головні ворота — парадна брама буддистського монастиря в Японії
- Ворота Іштар — пам'ятка архітектури давнього Вавилону
- Ворота Храмової гори — 11 воріт на шляху до Храмової Гори в Єрусалимі
- Ворота святого Себастьяна — давні ворота в Римі
- Ворота Сан Джованні — давні ворота в Римі
Інше
- Блискуча Порта — прийнята в історії дипломатії та міжнародних відносин назва уряду Османської імперії. Виникла завдяки воротам (фр. porte, італ. porta), що вели у двір великого візира.
Див. також
Примітки
- Ворота // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Брама // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Врата // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Ворітниця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Ворітня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Завіса // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Верея // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Ворітниця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Ушула // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
- Коворот // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Коловорот // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Шевченко Т. Кобзар. — К.: Радянська школа, 1986. — 608 с.
- Ворота // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- П'ятка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Каганець // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Кичка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Каблучка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Розлоги // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Жайворонок В. В. Ворота // Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 117-118.
- Ворота [ 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 213-214. — 1000 екз.
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ворота |
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Завадська В., Музиченко Я., Таланчук О., Шалак О. 100 найвідоміших образів української міфології. — К.: Орфей, 2002. — 448 с.
Посилання
- Ворота [ 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 213-214. — 1000 екз.
- Коворот [ 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 664. — 1000 екз.
 | Це незавершена стаття про архітектуру. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Voro ta shirokij proyizd abo prohid v ogorozhi muri sho zachinyayetsya stulkami Vorota Vorota u VikishovishiBrama Grodska v Lyublini U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vorota znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Brama znachennya Brama veliki vorota zdebilshogo pri monumentalnih sporudah Brami shiroko zastosovuvalisya v starodavnih mistah fortecyah monastiryah tosho de chasto buli skladnimi budivlyami z oboronnoyu vezheyu abo cerkvoyu vgori V urochistomu movlenni zamist ukrayinskogo vorota mozhut vzhivati cerkovnoslov yanizm vrata Vorota mozhut skladatisya z odnoyi ale chastishe dvoh stulok voritnic rozm voriten pidvishenih na sharnirah sho nazivayutsya petlyami abo zavisami do stovpiv vidomih yak vereyi voritnici gluhi voritnici abo ushuli abo do murovanih stin EtimologiyaSlova vorota i vrata pohodyat vid prasl vorta mnozhini imennika vorto pov yazanogo z diyeslovom verti zamikati j imennikom vor ogorozha vorinnya Vvazhayetsya sporidnenim z lit vartai latis varti prussk warto dav angl weord word zagorozha dvir vulicya Slovo brama ye davnim zapozichennyam z cheskoyi movi cherez polske poserednictvo pol brama lt zast chesk brana sho pohodit vid prasl borniti zahishati boroniti por ukr boroniti dav rus boron peregorodka pereshkoda IstoriyaVorota z sela Kiozhdu v Muzeyi Sela Buharest U Starodavnij Greciyi vlashtovuvalisya paradni vorota propileyi U davnorimkomu tabori kastrumi bulo chetvero vorit yaki mali svoyi okremi nazvi Pretorijski Dekumanski Pravi i Livi Golovni Ukripleni vorota ye vazhlivoyu skladovoyu fortec zamkiv Vorota v nih zazvichaj rozmishali v specialnih vezhah yaki v takomu razi nazivalisya abo nadvoritnimi Chasto pered vorotami vlashtovuvali barbakan dlya krashoyi oboroni Prohid neridko zachinyali gratami gersoyu Miski vorota Dokladnishe Miska brama Tradicijno miski vorota buduvalisya shob nadati tochku kontrolovanogo vhodu i vihodu lyudej transportu tovariv i tvarin z obnesenogo stinoyu mista Krim cogo taki vorota mali j inshi funkciyi Zalezhno vid situacij ta istorichnogo kontekstu miski vorota mogli mati oboronnu zahisnu organizacijnu chi inshu funkciyu Zazvichaj vorota ohoronyalisya vartovimi yih chasto zachinyali na nich Dlya vhodu pri zakritih golovnih vorotah sluzhila roztashovana zboku vid vorit hvirtka V UkrayiniVorota i hvirtka Muzej u Pirogovi Prikladami vidomih bram v Ukrayini ye Ruska brama v Kam yanci Podilskomu Lucka brama v Ostrozi brami Kiyevo Pecherskoyi lavri Vorota z gorizontalnimi doshkami voritnicyami i pereponkami Muzej u Pirogovi Vorota v seli Hlyaba Slovachchina V Ukrayini XIX stolittya dosit chasto vorotami zakrivavsya vihid iz sela abo hutora Taki vorota mali nazvu kovorot kolovorot Pro nih napisav Taras Shevchenko v poemi Sova Na vigoni sila I v selo vzhe ne vertalas Den i nich sidila Kolo kovorot Ukrayinski derev yani vorota skladalisya z dvoh stovpiv na yaki navishuvalisya stulki Kozhna stulka utvoryuvalasya dvoma vertikalnimi stovpcyami do yakih kripilisya gorizontalni doshki voritnici Dlya dodatkovogo zmicnennya vid verhnogo kincya odnogo stovpcya do nizhnogo kincya drugogo jshla diagonalna planka pereponka Nizhni kinci stovpciv nazivalisya p yatkami blizhni do stovpiv p yatki vhodili v pidp yatniki kaganci zabezpechuyuchi ruhome z yednannya stulok zi stovpami Verhni kinci stovpciv z yednuvalisya zi stovpami za dopomogoyu kichok shmatkiv dereva z viyimkami sho buvshi pribitimi do stovpiv utvoryuvali otvori de obertalisya stovpci Zamist kichki mogla vikoristovuvatisya kabluchka spletena z rozparenogo dereva taku samo kabluchku vzhivali i zamist klyamki skobi nakidali yiyi na stovp i stovpec stulki U guculiv vikoristovuvalisya tak zvani rozlogi vorota z dvoh stovpiv v otvori yakih gari vstavlyalisya poperechni zherdini zavoritnici Koli treba bulo proyihati zherdini vijmali a dlya prohodu pishohodiv dosit bulo vijnyati verhni zherdini nizhni perestupali vikoristovuyuchi yak perelaz pokladeni tam kameni Vorota grazhdiSimvolikaVorota simvolizuyut dostup do gospodi mezhu dvoru gospodarstva U tradicijnomu ukrayinskomu vesilnomu obryadi vorota zachinyali pered poyizdom molodogo i vpuskali narechenogo na dvir tilki pislya peregovoriv starost vikupu molodoyi ce simvolizuvalo gotovnist rodini molodoyi zahishati yiyi i bulo vidgukom kolishnogo zvichayu brannya zhinok siloyu z inshogo rodu u poryadku ekzogamiyi Viraz hoditi kolo voritechok oznachav mati namir svatatisya vidchinyati vorota oznachav kohati Yaksho gospodar abo hto z domashnih yihav u dorogu unikali zaraz zhe za nim zachinyati vorota pislya vinosu truni z dvoru navpaki zrazu zachinyali vorota shob smert ne vertalasya U seli Lebedin Chigirinskogo povitu zasvidcheno zvichaj perev yazuvati vorota chervonim poyasom yaksho v domi pokijnik shob gospodarstvo ne vteklo a pid Romnami trunu ochevidno z tih zhe mirkuvan perenosili z dvoru cherez plit Skriplivi vorota simvolizuvali plitkarstvo De vorota skriplivi tam babi svarlivi i psi brehlivi Vorota zapresh lyudyam pisku ne zapresh Za vorotami kinchalasya gospoda bilshe ne diyali obov yazki gospodariv stosovno gostej Kobi za vorota a tam naj tebe psi rvut Isnuvav zvichaj vimazuvati dogtem vorota dvoru divchini sho vtratila doshlyubnu cnotu okrim togo takij sposib tavruvannya zastosovuvavsya i dlya divchat yaki ne hotili vihoditi na vulichni zibrannya v nih vorota takozh znimali iz zavis j zanosili get U religiyah zokrema hristiyanstvi simvolika vorit predstavlena dosit shiroko vorota rayu vorota pekla viraz vuzki vorota oznachaye shlyah hristiyanina u toj chas yak shiroki vorota zhittya sered bagatstva i komfortu Centralnij vhid v ikonostasi pravoslavnogo hramu nazivayetsya Carskimi vratami U Yaponiyi pered sintoyistskimi svyatilishami zvodyat simvolichni vorota toriyi yaki uosoblyuyut mezhu mizh suyetnim i bozhestvennim prostorami poznachayuchi vhid do svitu bogiv Za davnimi narodnimi viruvannyami v nebi isnuyut nebesni vorota Bog vidchinyaye yih v nich pered Velikodnem cherez nih do svoyih nashadkiv prihodyat duhi dushi pomerlih predkiv a cherez nih takozh prihodyat vesna charivna boginya kohannya Lelya novonarodzheni diti dushi zdorov ya vrozhaj tosho Dushi pomerlih takozh vidhodili u virij nebesnimi vorotami Yih mozhna bulo vidchiniti i magichnimi diyami u pevni dni Z motivom nebesnih vorit i zustrichchyu vesni pov yazana i vesnyana gra vorotar v yakij dvi divchini vorotari stayut uzyavshis za ruki a inshi divchata pered nimi prosyat yih propustiti cherez vorota U toponimiciVidomi bramiGolovni vorota paradna brama buddistskogo monastirya v Yaponiyi Vorota Ishtar pam yatka arhitekturi davnogo Vavilonu Vorota Hramovoyi gori 11 vorit na shlyahu do Hramovoyi Gori v Yerusalimi Vorota svyatogo Sebastyana davni vorota v Rimi Vorota San Dzhovanni davni vorota v RimiInsheBliskucha Porta prijnyata v istoriyi diplomatiyi ta mizhnarodnih vidnosin nazva uryadu Osmanskoyi imperiyi Vinikla zavdyaki vorotam fr porte ital porta sho veli u dvir velikogo vizira Div takozhGolovni vorota buddizm Brama gerb Miski vorotaPrimitkiVorota Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Brama Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Vrata Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Voritnicya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Voritnya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Zavisa Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Vereya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Voritnicya Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Ushula Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 632 s Kovorot Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Kolovorot Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Shevchenko T Kobzar K Radyanska shkola 1986 608 s Vorota Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 P yatka Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Kaganec Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Kichka Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Kabluchka Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Rozlogi Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Zhajvoronok V V Vorota Znaki ukrayinskoyi etnokulturi Slovnik dovidnik K Dovira 2006 S 117 118 Vorota 14 chervnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 213 214 1000 ekz DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vorota Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Zavadska V Muzichenko Ya Talanchuk O Shalak O 100 najvidomishih obraziv ukrayinskoyi mifologiyi K Orfej 2002 448 s PosilannyaVorota 14 chervnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 213 214 1000 ekz Kovorot 15 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 664 1000 ekz Ce nezavershena stattya pro arhitekturu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi