Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Сова» — соціально-побутова поема Тараса Шевченка, написана в так званий період «трьох літ» 6 травня 1844 року. У поемі змальовано трагічну долю матері-вдови, у якої забрали в солдати єдиного сина.
| Сова | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Жанр | поема | |||
| Форма | вірш[d] | |||
| Автор | Тарас Шевченко | |||
| Написано | 1844 | |||
| Опубліковано | 1906 | |||
| | ||||
 Цей твір у Вікіджерелах | ||||
Історія
Поема датується за автографом: 6 травня 1844 року, Санкт-Петербург. У першій половині червня 1844 року, в листі, текст якого, за винятком дрібних фрагментів, не зберігся, Шевченко сповістив про написання поеми «Сова» В. М. Рєпніну. Відповідаючи на цей лист, В. М. Рєпніна 19 червня 1844 року писала Шевченкові: «Я непременно примусь за малороссийский язык; я хочу наслаждаться всеми Вашими цветами; я представляю себе, как будет грудь болеть от чтения „Совы“. Вы избрали один из тех случаев, из [которого] поэт, и такой как Вы, может извлечь [чувство] глубокое, раздирающее...». У листі до поета від 20 грудня 1844 року В. М. Рєпніна висловлювала бажання бачити твір надрукованим. «Обрадуйте его (А. І. Лизогуба), — писала вона, — и всех любителей малороссийского языка Вашей „Совой“». У квітні—червні 1846 року, перебуваючи в Києві, Шевченко переписав поему з не відомого нам автографа до рукописної збірки «Три літа» (під час переписування поправив 52, 102, 127, 132 — 137, 148, 203, 246-й рядки). На початку 1847 року, найімовірніше, в лютому—березні, під час перебування в селі Седневі у А. І. Лизогуба, готуючи нове видання «Кобзаря», Шевченко зробив ще дві правки олівцем — у рядках 142 та 220. Очевидно, Шевченко мав намір надрукувати поему в «другому „Кобзарі“», видання якого поет готував на початку 1847 року. Воно мало вийти в Києві, але не було здійснене через арешт Шевченка 5 квітня 1847 року. Згадані виправлення олівцем пов'язані з підготовкою цієї нездійсненої публікації.
Складова
«Сову» написано під враженням подорожі Шевченка у 1843 році в Україну. В творі виявилися нові ідейно-художні тенденції, характерні для всієї творчості поета періоду «трьох літ». Своєю поетикою (передусім — порівняннями, епітетами, метафорами, символами та народнопоетичними формулами) поема близька до народних пісень. До багатьох рядків і образів поеми можна вказати народнопісенні відповідники та паралелі.
Сюжет
У матері народжується хлопчик, якого вона дуже любить, і заради якого готова зробити все, що завгодно. Вона леліє свою дитину і молиться за нього святим та Матері Божій, щоб ті дали йому «талан-долю». Питає у зозулі про те скільки буде жити на світі заради сина і впевнена, що та накувала їй жити сто років. Вона вже мріє про майбутню щасливу синову долю:
 | ...Найду тобі рівню, Хоч за морем синім, Або крамарівну, Або сотниківну, Таки панну, сину! У червоних черевиках, В зеленім жупані По світлиці походжає, Як пава, як пані, Та з тобою розмовляє. В хаті, як у Раї!! А я сиджу на покуті. Тілько споглядаю... |  |
Тим часом помирає батько дитини і мати змушена стати наймичкою й працювати «і день і ніч» щоб прогодувати себе і сина, і навіть жупанок купила йому, щоб той зміг ходити до школи, як інші діти. Син згодом виростає «і письменний і вродливий», все, як мріяла мати. Але трапилось лихо — молодих хлопців забирали в рекрути, серед них забрали і її сина. Шевченко з гіркою іронією пише:
| | ...Ой привезли до прийому Чуприни голити. Усе дрібні, усе малі, Все багатих діти. Той каліка-недоріка, Той не вміє стати. Той горбатий, той багатий, Тих чотири в хаті. Усі невлад, усіх назад В усіх доля мати. А у вдови один син, Та й той якраз під аршин... | |
Мати знову йде в найми, «жидам носить воду. Бо хре́щені не приймають: «Стара, — кажуть, — стала, нездужає…». Проходить десять років, а про її сина так і немає звістки, мати йде жебракувати і так проходять ще роки, але син так і не повертається.
Далі Шевченко описує, як повернення козака чекає молода дівчина і як його повернення чекає мати: «поплакала чорнобрива та й стала співати», «поплакала стара мати та й стала ридати».
Стара мати молить Бога про повернення сина додому і питає у людей чи не чули ті що-небудь про її сина, але «ніхто не чув, ніхто і не бачив». Згодом нещасна божеволіє від горя, вона вважає цеглину своїм маленьким дитям. З тих пір вона «вдень лазила по смітникам» і збирала черепки, «а уночі розхристана і простоволоса селом ходить» то плаче, то співає. Люди сваряться на неї «бо бачте, спать їм не давала та кропиву під їх тином та бур'ян топтала». Удень за нею бігають діти з палицями і сміючись дражнять «Совою».
Образ удови у творі
Образ удови в поемі «Сова» — це образ людини глибокого почуття, усе життя якої — подвиг. Глибину трагізму жінки-матері і духовну велич її натури розкрив Шевченко у поемі «Наймичка». Змальовуючи позитивних героїв з народу, він не просто протиставляв свій ідеал антилюдяному світу «темного царства», а й розкривав трагедію цього ідеалу, несумісність з тодішніми умовами життя. У Шевченка образ сови стає символом народного бідування, горя, одну з таких картин і зображено в поемі «Сова», центральний образ котрої – знедолена вдова, єдиного сина якої віддали в рекрути. Злидні, безправ’я, безнадійність побачити сина стали причиною божевілля вдови.. Поет співчуває нещасній матері, яка втратила єдину кохану дитину, на яку вона покладала такі надії та сподівання і яку тепер ніхто із людей навіть не пожаліє. Він хотів щоб мати б вміла з «німецького поля» закликати своїм дітям «і долю і волю». Але поет розуміє, що «зле безталання» є там де є люди.
Видання
Вперше поему надруковано за копією з автографа збірки «Три літа» в журналі «Нова громада» 1906 року. Потім поему було передруковано в журналах «Літературно-науковий вістник» (1906); «Світ» (1906); «Киевская старина» (1906). До збірки творів поему уперше включено у виданні: «Шевченко Т. Кобзарь» (1907).
Примітки
- Поема «Сова» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 1: Поезія 1837-1847. — С. 257-262; С. 697-698.] litopys.org.ua Процитовано 29 листопада 2022
- Листи до Тараса Шевченка. — С. 22
- Листи до Тараса Шевченка. — С. 31
- див.: Бородін В. Рукописна збірка Т. Шевченка «Три літа» як джерело тексту // Збірник праць двадцять першої та двадцять другої наукових шевченківських конференцій. — С. 92 — 94
- Бібліотека української літератури
- Українська література
- «Нова громада». — 1906. — № 10. — С. 60 — 67; публікація П. Є. Щоголева
- «Літературно-науковий вісник». — 1906. — № 12. — С. 337 — 340
- «Світ». — 1906. — № 19. — С. 282 — 291
- «Киевская старина». — 1906. — № 10. — С. 200 — 203, у статті В. М. Доманицького «Критичний розслід над текстом „Кобзаря“ Шевченка»
- див. також відбиток із «Киевской старины»: Доманицъкий В. Критичний розслід над текстом «Кобзаря». — К., 1907. — С. 64 — 67
- «Шевченко Т. Кобзарь». — СПб., 1907. — С. 157 — 164
Посилання
| У Вікіджерелах є Сова |
- «Сова» // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 873-876.
- Шевченко. «Кобзар». «Сова».
- Поема «Сова» в «Ізборнику».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sova znachennya Sova socialno pobutova poema Tarasa Shevchenka napisana v tak zvanij period troh lit 6 travnya 1844 roku U poemi zmalovano tragichnu dolyu materi vdovi u yakoyi zabrali v soldati yedinogo sina SovaTitulnij list rukopisu z poemoyu Sova ZhanrpoemaFormavirsh d AvtorTaras ShevchenkoNapisano1844Opublikovano1906 Cej tvir u VikidzherelahIstoriyaPoema datuyetsya za avtografom 6 travnya 1844 roku Sankt Peterburg U pershij polovini chervnya 1844 roku v listi tekst yakogo za vinyatkom dribnih fragmentiv ne zberigsya Shevchenko spovistiv pro napisannya poemi Sova V M Ryepninu Vidpovidayuchi na cej list V M Ryepnina 19 chervnya 1844 roku pisala Shevchenkovi Ya nepremenno primus za malorossijskij yazyk ya hochu naslazhdatsya vsemi Vashimi cvetami ya predstavlyayu sebe kak budet grud bolet ot chteniya Sovy Vy izbrali odin iz teh sluchaev iz kotorogo poet i takoj kak Vy mozhet izvlech chuvstvo glubokoe razdirayushee U listi do poeta vid 20 grudnya 1844 roku V M Ryepnina vislovlyuvala bazhannya bachiti tvir nadrukovanim Obradujte ego A I Lizoguba pisala vona i vseh lyubitelej malorossijskogo yazyka Vashej Sovoj U kvitni chervni 1846 roku perebuvayuchi v Kiyevi Shevchenko perepisav poemu z ne vidomogo nam avtografa do rukopisnoyi zbirki Tri lita pid chas perepisuvannya popraviv 52 102 127 132 137 148 203 246 j ryadki Na pochatku 1847 roku najimovirnishe v lyutomu berezni pid chas perebuvannya v seli Sednevi u A I Lizoguba gotuyuchi nove vidannya Kobzarya Shevchenko zrobiv she dvi pravki olivcem u ryadkah 142 ta 220 Ochevidno Shevchenko mav namir nadrukuvati poemu v drugomu Kobzari vidannya yakogo poet gotuvav na pochatku 1847 roku Vono malo vijti v Kiyevi ale ne bulo zdijsnene cherez aresht Shevchenka 5 kvitnya 1847 roku Zgadani vipravlennya olivcem pov yazani z pidgotovkoyu ciyeyi nezdijsnenoyi publikaciyi Skladova Sovu napisano pid vrazhennyam podorozhi Shevchenka u 1843 roci v Ukrayinu V tvori viyavilisya novi idejno hudozhni tendenciyi harakterni dlya vsiyeyi tvorchosti poeta periodu troh lit Svoyeyu poetikoyu peredusim porivnyannyami epitetami metaforami simvolami ta narodnopoetichnimi formulami poema blizka do narodnih pisen Do bagatoh ryadkiv i obraziv poemi mozhna vkazati narodnopisenni vidpovidniki ta paraleli SyuzhetU materi narodzhuyetsya hlopchik yakogo vona duzhe lyubit i zaradi yakogo gotova zrobiti vse sho zavgodno Vona leliye svoyu ditinu i molitsya za nogo svyatim ta Materi Bozhij shob ti dali jomu talan dolyu Pitaye u zozuli pro te skilki bude zhiti na sviti zaradi sina i vpevnena sho ta nakuvala yij zhiti sto rokiv Vona vzhe mriye pro majbutnyu shaslivu sinovu dolyu Najdu tobi rivnyu Hoch za morem sinim Abo kramarivnu Abo sotnikivnu Taki pannu sinu U chervonih cherevikah V zelenim zhupani Po svitlici pohodzhaye Yak pava yak pani Ta z toboyu rozmovlyaye V hati yak u Rayi A ya sidzhu na pokuti Tilko spoglyadayu Tim chasom pomiraye batko ditini i mati zmushena stati najmichkoyu j pracyuvati i den i nich shob progoduvati sebe i sina i navit zhupanok kupila jomu shob toj zmig hoditi do shkoli yak inshi diti Sin zgodom virostaye i pismennij i vrodlivij vse yak mriyala mati Ale trapilos liho molodih hlopciv zabirali v rekruti sered nih zabrali i yiyi sina Shevchenko z girkoyu ironiyeyu pishe Oj privezli do prijomu Chuprini goliti Use dribni use mali Vse bagatih diti Toj kalika nedorika Toj ne vmiye stati Toj gorbatij toj bagatij Tih chotiri v hati Usi nevlad usih nazad V usih dolya mati A u vdovi odin sin Ta j toj yakraz pid arshin Mati znovu jde v najmi zhidam nosit vodu Bo hre sheni ne prijmayut Stara kazhut stala nezduzhaye Prohodit desyat rokiv a pro yiyi sina tak i nemaye zvistki mati jde zhebrakuvati i tak prohodyat she roki ale sin tak i ne povertayetsya Dali Shevchenko opisuye yak povernennya kozaka chekaye moloda divchina i yak jogo povernennya chekaye mati poplakala chornobriva ta j stala spivati poplakala stara mati ta j stala ridati Stara mati molit Boga pro povernennya sina dodomu i pitaye u lyudej chi ne chuli ti sho nebud pro yiyi sina ale nihto ne chuv nihto i ne bachiv Zgodom neshasna bozhevoliye vid gorya vona vvazhaye ceglinu svoyim malenkim dityam Z tih pir vona vden lazila po smitnikam i zbirala cherepki a unochi rozhristana i prostovolosa selom hodit to plache to spivaye Lyudi svaryatsya na neyi bo bachte spat yim ne davala ta kropivu pid yih tinom ta bur yan toptala Uden za neyu bigayut diti z palicyami i smiyuchis drazhnyat Sovoyu Obraz udovi u tvoriObraz udovi v poemi Sova ce obraz lyudini glibokogo pochuttya use zhittya yakoyi podvig Glibinu tragizmu zhinki materi i duhovnu velich yiyi naturi rozkriv Shevchenko u poemi Najmichka Zmalovuyuchi pozitivnih geroyiv z narodu vin ne prosto protistavlyav svij ideal antilyudyanomu svitu temnogo carstva a j rozkrivav tragediyu cogo idealu nesumisnist z todishnimi umovami zhittya U Shevchenka obraz sovi staye simvolom narodnogo biduvannya gorya odnu z takih kartin i zobrazheno v poemi Sova centralnij obraz kotroyi znedolena vdova yedinogo sina yakoyi viddali v rekruti Zlidni bezprav ya beznadijnist pobachiti sina stali prichinoyu bozhevillya vdovi Poet spivchuvaye neshasnij materi yaka vtratila yedinu kohanu ditinu na yaku vona pokladala taki nadiyi ta spodivannya i yaku teper nihto iz lyudej navit ne pozhaliye Vin hotiv shob mati b vmila z nimeckogo polya zaklikati svoyim dityam i dolyu i volyu Ale poet rozumiye sho zle beztalannya ye tam de ye lyudi VidannyaVpershe poemu nadrukovano za kopiyeyu z avtografa zbirki Tri lita v zhurnali Nova gromada 1906 roku Potim poemu bulo peredrukovano v zhurnalah Literaturno naukovij vistnik 1906 Svit 1906 Kievskaya starina 1906 Do zbirki tvoriv poemu upershe vklyucheno u vidanni Shevchenko T Kobzar 1907 PrimitkiPoema Sova Taras Shevchenko Zibrannya tvoriv U 6 t K 2003 T 1 Poeziya 1837 1847 S 257 262 S 697 698 litopys org ua Procitovano 29 listopada 2022 Listi do Tarasa Shevchenka S 22 Listi do Tarasa Shevchenka S 31 div Borodin V Rukopisna zbirka T Shevchenka Tri lita yak dzherelo tekstu Zbirnik prac dvadcyat pershoyi ta dvadcyat drugoyi naukovih shevchenkivskih konferencij S 92 94 Biblioteka ukrayinskoyi literaturi Ukrayinska literatura Nova gromada 1906 10 S 60 67 publikaciya P Ye Shogoleva Literaturno naukovij visnik 1906 12 S 337 340 Svit 1906 19 S 282 291 Kievskaya starina 1906 10 S 200 203 u statti V M Domanickogo Kritichnij rozslid nad tekstom Kobzarya Shevchenka div takozh vidbitok iz Kievskoj stariny Domanickij V Kritichnij rozslid nad tekstom Kobzarya K 1907 S 64 67 Shevchenko T Kobzar SPb 1907 S 157 164PosilannyaU Vikidzherelah ye Sova Sova Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 873 876 Shevchenko Kobzar Sova Poema Sova v Izborniku