Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Огорожа анатомія Огоро жа загорожа рідко огоро да паркан стіна тин

Огорожа

Огорожа
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Огорожа (анатомія).

Огоро́жа, загорожа, рідко огоро́да  — «паркан, стіна,тин і таке інше, які оточують що-небудь». Це автономна споруда, яка служить для захисту, виокремлення чи обрамлення певної території, або для об'єднання всіх будівель двору в один архітектурний ансамбль.

Огорожа
image
З матеріалу дріт, деревина, d, пліт, Сітка Рабиця і скло
Під впливом d і тварина
Підтримується Вікіпроєктом d
image Огорожа у Вікісховищі
image
Паркан ручної роботи 1930-х років в Австралії.
image
Огорожа у вигляді частоколу. Музей у Пирогові.
image
Огорожа у вигляді тину, в якому горизонтально заплетені гілки ліщини.

Огорожі ділянки (тини, паркани, частоколи, плоти, мури та ін.) ставляться на кордонах, межах, визначених відповідними місцевими органами державної виконавчої влади.

Історія. Види огорож

Найдавнішими огорожами є вали із землі та глини, поверх яких висаджували кущі та дерева. Пізніше стали поширеними тини плетені з лози. Огорожа позначає межу між «своїм» і «чужим» простором або між садибою і полем (лісом), визначала межу людського обійстя. В'їзні ворота — брама, вхідні двері — хвіртка та перелаз — у номінативній функції мають значення отворів для проходу або проїзду в огорожі між будівлями тощо, — конструкції, які виконували пропускні функції. В огорожах для проходу влаштовують ворота, хвіртки, перелази. Зверху її можуть покривати дашком, покрівлею. Солом'яний дашок на загаті, над тином і таке інше відоме як «острішок». Найчастіше садиби обгороджували плотом і живоплотом з глоду чи грабини, рідше кам'яним муром. Плоти часто накривали солом'яними двосхилими дашками. Уздовж огорож насаджували дерева й кущі. Хата з призьбою — це коли знадвору навкруги оселі за допомогою низенької огорожі з лози чи дощок утворюють проміжок, який заповнювали землею. Так утворювалася призьба, яка взимку оберігала нижню частину помешкання від охолодження, а влітку на ній сиділи, як на лаві, щоб відпочити, погрітися на сонці або погомоніти. У центральній частині Бойківщини майже кожна хата мала галереї зі зрубною огорожею з двох, трьох або й чотирьох боків. Тут сушили та зберігали овочі, в негоду виконували дрібні ручні роботи, іноді відпочивали. В гуцульському оседку, який і досі зберігся, головною спорудою в ґражді є житловий будинок, який складається з приміщень (розташованих за таким порядком: хата + сіни + комора або комора + хата + сіни) дах, ніби шолом, покриває зруб, спадаючи на пологіші плечі прибудов-притул (вони утворюються завдяки продовженню даху на огорожу) так низько, що майже торкається землі. Більш розвиненим варіантом житла є ґражда, зафіксована в с. Криворівня Верховинського району (господар І. Харук). Тут навпроти входу до хати збудовано кліть, яка стіною та вихідними дверима підходить до огорожі й зливається з нею. Місцеві мешканці називають ґражду такого типу «хатою з брамами» або «хатою з ґраждами». Специфіку південній оселі надавали кам'яні або глиняні масивні огорожі палісадників і садиб, які білились, а в нижній частині покривалися сажею або кольоровими глинами.

image
Паркан. Музей у Пирогові.
image
«Кожен двір обнесено високою дерев'яною огорожею. Тут все із дуба, із сосни, із берези, із граба. Все з лісу. Загляньте у двір. З колод рублена хата, важка, аж вгрузла в землю. Колись був добрий тес, та вже почорнів, поточив його шашіль. Смола затверділа на лутках, зелений мох заквітчав і дах, і стіни, і сирі підмурки. Далі хлівець, теж дерев’яний і зелений від моху; он жердяний загін для скотини; чорний аж слизький зруб колодязя, на ньому важке, міддю оковане цебро; в глухому кутку повітка для воза, там і колоди, і збруя, і всякий реманент. Оце й усе хазяйство. В огорожі, що захищає селянина від злого сусідського ока, диких свиней та вовків, є потаємний вихід до низу, тобто на земельну ділянку».
image

— Віктор Близнець у повісті «Древляни» про давню поліську садибу на Житомирщині

Основне призначення огорожі — бути перешкодою для худоби та лісових звірів, а разом з деревами й кущами (посадженими попри огорожу, або живопліт) навколо двору — затримувати снігові замети та пилюку з вулиць і полів. Колись огорожа відігравала й оборонну роль, — звідси обгороджування городищ. Окресливши огорожею певну ділянку, людина заявляє про права на цю територію, встановлює на ній свої закони й лад. Це її мікросвіт, витворений згідно з індивідуальним смаком. У ньому вона набирається снаги, про нього вона піклується й обстоює його. Зі словом «городити» пов'язані за походженням слова «град», «Город (землеробство)».

Огорожа — символ власності.Федір Вовк писав:

image
«Огорожа двору, чи обістя — предмет особливої старанності українських господарів, що, мабуть, має зв'язок із західно-європейським значенням огорожі як символу власності; цим Україна відрізняється від Великоросії (Московщини), де двори часто зовсім не мають огорожі  — можливо, також у зв'язку з пануючим там так званим общинним ладом. Відсутність огорожі в українського селянина — це ознака останньої розпусти та недбальства у господарстві».
image
image
Мурована огорожа сухої кладки. Музей у Пирогові.
image
Заводська огорожа

Тип огорожі залежить від природних умов.

Видами огорож є
  • Тин — огорожа, сплетена з лози, тонкого гілля; пліт». Окремий елемент у такий огорожі називають вори́ною (збірн. вор'я, вір'я), парні стійки, між якими защемлювалися кінці ворин — кілєм (кіллям), лозові кільця-обв'язки верху кілля — гужвою (гуже́вкою), нижню ворину для запобігання гниттю вкладали на камені-підставки — підніжки. Ворини традиційно були колотими і на торці мали форму трикутника. Кожна ворина обмежується парою кілків і має довжину близько 4 м і висоту до 1,3 м. Сусідні сегменти вориння ставлять під невеликим кутом: це зумовлюється тим, що краї ворин кожного наступного сегменту мають лежати на краях попереднього (отже, при круговому плані вориння мало зигзагободібну форму). Ворини легко вставляються між кілків і так само без значних зусиль виймаються або відсуваються.
    • Огорожа з ліс — різновид огорожі, поширений в Карпатах. Складається з окремих секцій-ліс, прикріплених гужвою до кілків. Кожна ліса утворюється парою стояків з отворами і вставленими в них горизонтальними жердинами (латами, воринами). Уставлені в отвори кінці лат розклинюються дерев'яними клинами-плішками («плішаться»). Посередині ліси до лат кріпиться цвяхами додатковий вертикальний стояк, а між середнім і крайніми стояками по діагоналі прибивають по одній латі.
    • Брімка — різновид огорожі з ліс, додатково посилений вертикальними елементами (смерековими жердками-«тонкомірами», неякісними дошками), уплетеними між латами. У висоту така конструкція сягала 3 м і служила надійним захистом загонів від вовків.
  • Пліт (огорожа) — огорожа, плетена з хворосту (хмизу); плетений тин.
  • Живопліт (жива огорожа) — огорожа з кущів.
  • Окі́л' — діалектна назва кільцеподібної огорожі з кілків.
  • Палісад — старовинна оборонна споруда з вертикальних колів, паль.
  • Парапет — невисока, переважно суцільна огорожа по краях мостів, балконів та ін.
  • Паркан — стіна, огорожа, зазвичай дерев'яна.
  • Перила (поруччя, поручні, бильця) — невисока огорожа по краях сходів, балкона, містка, трибуни.
  • Розкі́л, розко́л — невелика трикутна загорожа, довгий вузький коридор із дерев'яних щитів з розширеним входом, який споруджується для індивідуального огляду та підрахунку овець, коней.
  • Стіна (мур) — переважно мурована огорожа.
  • Штахети — загорожа з дерев'яних дощечок або металевих прутів.
  • Балюстрада — невисока огорожа сходів, терас, балконів, складена з фігурних стовпчиків (балясин), з'єднаних угорі горизонтальною балкою, плитою чи поручнями.

Сучасні огорожі виготовляються з недорогоцінних (чорних) металів, оцинкованих, або покритих пластмасами чи ін., у вигляді металевих стрічок і сіток (в тому числі безперервних), з дроту, просічно-витяжних листів і тд.

Галерея

Див. також

Примітки

  1. ● в одному зі значень поняття стіна — те, що відокремлює, роз'єднує кого-, що-небудь, перешкода у здійсненні чогось.
    Джерело: Словник української мови в 11 томах http://www.inmo.org.ua/sum.html?wrd=Стіна

Деталізація джерел

  1. Загорожа // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Огорожа // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Острішок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Данилюк А.Г. Давня архітектура українського села Етнографічний нарис. К.: Техніка, 2008. 256 с.; іл. (Народні джерела).
  5. Огорожа // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1186. — 1000 екз.
  6. Тин // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Вориння // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  8. Ворина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  9. Пліт // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  10. Михайло Матійчук. «Полонинське будівництво на Гуцульщині»
  11. Пліт // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  12. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — . (стор.: 440)
  13. Окіл // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  14. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — .
  15. Паркан // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  16. Розкіл // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  17. Розкол // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  18. Штахети // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  19. Балюстрада // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 29. — .

Посилання


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ogorozha anatomiya Ogoro zha zagorozha ridko ogoro da parkan stina tin i take inshe yaki otochuyut sho nebud Ce avtonomna sporuda yaka sluzhit dlya zahistu viokremlennya chi obramlennya pevnoyi teritoriyi abo dlya ob yednannya vsih budivel dvoru v odin arhitekturnij ansambl Ogorozha source source Z materialudrit derevina d plit Sitka Rabicya i skloPid vplivomd i tvarinaPidtrimuyetsya Vikiproyektomd Ogorozha u VikishovishiParkan ruchnoyi roboti 1930 h rokiv v Avstraliyi Ogorozha u viglyadi chastokolu Muzej u Pirogovi Ogorozha u viglyadi tinu v yakomu gorizontalno zapleteni gilki lishini Ogorozhi dilyanki tini parkani chastokoli ploti muri ta in stavlyatsya na kordonah mezhah viznachenih vidpovidnimi miscevimi organami derzhavnoyi vikonavchoyi vladi Istoriya Vidi ogorozhNajdavnishimi ogorozhami ye vali iz zemli ta glini poverh yakih visadzhuvali kushi ta dereva Piznishe stali poshirenimi tini pleteni z lozi Ogorozha poznachaye mezhu mizh svoyim i chuzhim prostorom abo mizh sadiboyu i polem lisom viznachala mezhu lyudskogo obijstya V yizni vorota brama vhidni dveri hvirtka ta perelaz u nominativnij funkciyi mayut znachennya otvoriv dlya prohodu abo proyizdu v ogorozhi mizh budivlyami tosho konstrukciyi yaki vikonuvali propuskni funkciyi V ogorozhah dlya prohodu vlashtovuyut vorota hvirtki perelazi Zverhu yiyi mozhut pokrivati dashkom pokrivleyu Solom yanij dashok na zagati nad tinom i take inshe vidome yak ostrishok Najchastishe sadibi obgorodzhuvali plotom i zhivoplotom z glodu chi grabini ridshe kam yanim murom Ploti chasto nakrivali solom yanimi dvoshilimi dashkami Uzdovzh ogorozh nasadzhuvali dereva j kushi Hata z prizboyu ce koli znadvoru navkrugi oseli za dopomogoyu nizenkoyi ogorozhi z lozi chi doshok utvoryuyut promizhok yakij zapovnyuvali zemleyu Tak utvoryuvalasya prizba yaka vzimku oberigala nizhnyu chastinu pomeshkannya vid oholodzhennya a vlitku na nij sidili yak na lavi shob vidpochiti pogritisya na sonci abo pogomoniti U centralnij chastini Bojkivshini majzhe kozhna hata mala galereyi zi zrubnoyu ogorozheyu z dvoh troh abo j chotiroh bokiv Tut sushili ta zberigali ovochi v negodu vikonuvali dribni ruchni roboti inodi vidpochivali V guculskomu osedku yakij i dosi zberigsya golovnoyu sporudoyu v grazhdi ye zhitlovij budinok yakij skladayetsya z primishen roztashovanih za takim poryadkom hata sini komora abo komora hata sini dah nibi sholom pokrivaye zrub spadayuchi na pologishi plechi pribudov pritul voni utvoryuyutsya zavdyaki prodovzhennyu dahu na ogorozhu tak nizko sho majzhe torkayetsya zemli Bilsh rozvinenim variantom zhitla ye grazhda zafiksovana v s Krivorivnya Verhovinskogo rajonu gospodar I Haruk Tut navproti vhodu do hati zbudovano klit yaka stinoyu ta vihidnimi dverima pidhodit do ogorozhi j zlivayetsya z neyu Miscevi meshkanci nazivayut grazhdu takogo tipu hatoyu z bramami abo hatoyu z grazhdami Specifiku pivdennij oseli nadavali kam yani abo glinyani masivni ogorozhi palisadnikiv i sadib yaki bililis a v nizhnij chastini pokrivalisya sazheyu abo kolorovimi glinami Parkan Muzej u Pirogovi Kozhen dvir obneseno visokoyu derev yanoyu ogorozheyu Tut vse iz duba iz sosni iz berezi iz graba Vse z lisu Zaglyante u dvir Z kolod rublena hata vazhka azh vgruzla v zemlyu Kolis buv dobrij tes ta vzhe pochorniv potochiv jogo shashil Smola zatverdila na lutkah zelenij moh zakvitchav i dah i stini i siri pidmurki Dali hlivec tezh derev yanij i zelenij vid mohu on zherdyanij zagin dlya skotini chornij azh slizkij zrub kolodyazya na nomu vazhke middyu okovane cebro v gluhomu kutku povitka dlya voza tam i kolodi i zbruya i vsyakij remanent Oce j use hazyajstvo V ogorozhi sho zahishaye selyanina vid zlogo susidskogo oka dikih svinej ta vovkiv ye potayemnij vihid do nizu tobto na zemelnu dilyanku Viktor Bliznec u povisti Drevlyani pro davnyu polisku sadibu na Zhitomirshini Osnovne priznachennya ogorozhi buti pereshkodoyu dlya hudobi ta lisovih zviriv a razom z derevami j kushami posadzhenimi popri ogorozhu abo zhivoplit navkolo dvoru zatrimuvati snigovi zameti ta pilyuku z vulic i poliv Kolis ogorozha vidigravala j oboronnu rol zvidsi obgorodzhuvannya gorodish Okreslivshi ogorozheyu pevnu dilyanku lyudina zayavlyaye pro prava na cyu teritoriyu vstanovlyuye na nij svoyi zakoni j lad Ce yiyi mikrosvit vitvorenij zgidno z individualnim smakom U nomu vona nabirayetsya snagi pro nogo vona pikluyetsya j obstoyuye jogo Zi slovom goroditi pov yazani za pohodzhennyam slova grad Gorod zemlerobstvo Ogorozha simvol vlasnosti Fedir Vovk pisav Ogorozha dvoru chi obistya predmet osoblivoyi starannosti ukrayinskih gospodariv sho mabut maye zv yazok iz zahidno yevropejskim znachennyam ogorozhi yak simvolu vlasnosti cim Ukrayina vidriznyayetsya vid Velikorosiyi Moskovshini de dvori chasto zovsim ne mayut ogorozhi mozhlivo takozh u zv yazku z panuyuchim tam tak zvanim obshinnim ladom Vidsutnist ogorozhi v ukrayinskogo selyanina ce oznaka ostannoyi rozpusti ta nedbalstva u gospodarstvi Murovana ogorozha suhoyi kladki Muzej u Pirogovi Zavodska ogorozha Tip ogorozhi zalezhit vid prirodnih umov Vidami ogorozh yeTin ogorozha spletena z lozi tonkogo gillya plit Okremij element u takij ogorozhi nazivayut vori noyu zbirn vor ya vir ya parni stijki mizh yakimi zashemlyuvalisya kinci vorin kilyem killyam lozovi kilcya obv yazki verhu killya guzhvoyu guzhe vkoyu nizhnyu vorinu dlya zapobigannya gnittyu vkladali na kameni pidstavki pidnizhki Vorini tradicijno buli kolotimi i na torci mali formu trikutnika Kozhna vorina obmezhuyetsya paroyu kilkiv i maye dovzhinu blizko 4 m i visotu do 1 3 m Susidni segmenti vorinnya stavlyat pid nevelikim kutom ce zumovlyuyetsya tim sho krayi vorin kozhnogo nastupnogo segmentu mayut lezhati na krayah poperednogo otzhe pri krugovomu plani vorinnya malo zigzagobodibnu formu Vorini legko vstavlyayutsya mizh kilkiv i tak samo bez znachnih zusil vijmayutsya abo vidsuvayutsya Ogorozha z lis riznovid ogorozhi poshirenij v Karpatah Skladayetsya z okremih sekcij lis prikriplenih guzhvoyu do kilkiv Kozhna lisa utvoryuyetsya paroyu stoyakiv z otvorami i vstavlenimi v nih gorizontalnimi zherdinami latami vorinami Ustavleni v otvori kinci lat rozklinyuyutsya derev yanimi klinami plishkami plishatsya Poseredini lisi do lat kripitsya cvyahami dodatkovij vertikalnij stoyak a mizh serednim i krajnimi stoyakami po diagonali pribivayut po odnij lati Brimka riznovid ogorozhi z lis dodatkovo posilenij vertikalnimi elementami smerekovimi zherdkami tonkomirami neyakisnimi doshkami upletenimi mizh latami U visotu taka konstrukciya syagala 3 m i sluzhila nadijnim zahistom zagoniv vid vovkiv Plit ogorozha ogorozha pletena z hvorostu hmizu pletenij tin Zhivoplit zhiva ogorozha ogorozha z kushiv Oki l dialektna nazva kilcepodibnoyi ogorozhi z kilkiv Palisad starovinna oboronna sporuda z vertikalnih koliv pal Parapet nevisoka perevazhno sucilna ogorozha po krayah mostiv balkoniv ta in Parkan stina ogorozha zazvichaj derev yana Perila poruchchya poruchni bilcya nevisoka ogorozha po krayah shodiv balkona mistka tribuni Rozki l rozko l nevelika trikutna zagorozha dovgij vuzkij koridor iz derev yanih shitiv z rozshirenim vhodom yakij sporudzhuyetsya dlya individualnogo oglyadu ta pidrahunku ovec konej Stina mur perevazhno murovana ogorozha Shtaheti zagorozha z derev yanih doshechok abo metalevih prutiv Balyustrada nevisoka ogorozha shodiv teras balkoniv skladena z figurnih stovpchikiv balyasin z yednanih ugori gorizontalnoyu balkoyu plitoyu chi poruchnyami Suchasni ogorozhi vigotovlyayutsya z nedorogocinnih chornih metaliv ocinkovanih abo pokritih plastmasami chi in u viglyadi metalevih strichok i sitok v tomu chisli bezperervnih z drotu prosichno vityazhnih listiv i td GalereyaOgorozha z gorizontalnih doshok Ogorozha z rozdilnih rejok poshirena v rajonah bagatih derevinoyu Derev yanij parkan Tipova silskogospodarska ogorozha z kolyuchogo drotu Slancevi ogorozhi v Serednomu Uelsi Drotova ogorozha z rabici otochuye pole Ogorozha dlya zahistu biznes parku Pletena ogorozha v muzeyi pid vidkritim nebom Syanok Skansen u Polshi Ogorozha z elektrichnim parkanom v Bakingemshiri Angliya Parkani v v Marokko dlya zapobigannya opustelyuvannyu Odin iz najmasovishih parkaniv v RosiyiDiv takozhZagin zagorozha Kraal Ogorozha pid naprugoyu Ogorozha anatomiya lat claustrum tonka neregulyarna smuzhka nejroniv prilegla do nizhnoyi chastini kori v centralnij chastini golovnogo mozku Primitki v odnomu zi znachen ponyattya stina te sho vidokremlyuye roz yednuye kogo sho nebud pereshkoda u zdijsnenni chogos Dzherelo Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 tomah http www inmo org ua sum html wrd Stina Detalizaciya dzherel Zagorozha Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Ogorozha Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Ostrishok Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Danilyuk A G Davnya arhitektura ukrayinskogo sela Etnografichnij naris K Tehnika 2008 256 s il Narodni dzherela ISBN 978 966 575 063 5 Ogorozha Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1186 1000 ekz Tin Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Vorinnya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Vorina Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Plit Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Mihajlo Matijchuk Poloninske budivnictvo na Guculshini Plit Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 4 N P ukl R V Boldiryev ta in red tomu V T Kolomiyec V G Sklyarenko 656 s ISBN 966 00 0590 3 stor 440 Okil Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 4 N P ukl R V Boldiryev ta in red tomu V T Kolomiyec V G Sklyarenko 656 s ISBN 966 00 0590 3 Parkan Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Rozkil Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Rozkol Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Shtaheti Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Balyustrada Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 29 ISBN 978 966 7407 83 4 PosilannyaOgorozha Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1186 1187 1000 ekz

Дата публікації:
Топ