Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ґра жда гуцульський осідок гуцульська садиба комплекс житлового будинку і господарських будівель які утворюють замкнутий

Ґражда

Ґражда

Ґра́жда — гуцульський осідок; гуцульська садиба, комплекс житлового будинку і господарських будівель, які утворюють замкнутий, зазвичай, прямокутний дворик, або діалектне «садиба»,, хати об'єднані під одним дахом із господарськими будівлями, що утворюють своєрідну твердиню, замкнену ґраждою — високою огорожею з дахом. Такий тип забудови характерний передусім для Гуцульщини.

image
Ґражда у київському Музеї народної архітектури та побуту України.

Етимологія

Ґра́жда  — «клітка; повітка, клуня», «високий дощаний паркан з дахом», «садиба», «велика будівля», запозичення з молдавської і румунської мов; молдавське гражд — «хлів, стайня»; рум. grajd —те саме значення; рум. grajdă — «квадратний дім з двором всередині»; походить від болгарського ст. граждь — «стайня», спорідненого з українським горожа; польським grodza —«перегородка для стримування води в річці»; чеським hráz та словацьким hrádza —те саме значення; верхньолужицьке hradz —«хлів»; готське garda — «загорода, загін»; давньоанглійське geard «паркан, двір»; литовське gardas — «пліт, загорода».

У господарстві

Ґражда з її різними спорудами (високими й низькими, широкими й вузькими) нагадує фортецю, до якої можна потрапити лише через ворота і хвіртку. Ґражди, ймовірно, виникли з потреби захисту від лихих людей і диких звірів, сильних вітрів і снігу. Відомо, що на Гуцульщині в XIII—XIV ст. було розвинене слов'янське відгінне тваринництво. Основний ланцюг виробництва складався з великих родин і громад, які селилися окремими групами. Сіл майже не було, садиби були розкидані в горах і долинах далеко одна від одної. Така специфіка ізольованих громад, специфіка ведення сільського господарства, та постійна загроза хижаків змушували гуцулів оточувати свої будинки глухою загородою, що привело до створення своєрідного типу садиби — ґражди, замкненої забудови з хатою, господарськими будівлями та високим кам'яним парканом навколо подвір'я. Проте гуцули мешкали не лише в ґраждах.

Існує кілька типів ґражд. Найдавніший тип — це ґражда, яка зараз є частиною експозиції львівського Музею народної архітектури і побуту «Шевченківський гай». Ця ґражда має прямокутний план і складається з житлового будинку з притулами, кліттю та огорожею з дашком. Головну роль у композиції забудови відіграє житловий будинок, в якому приміщення розташовані в такому порядку: хата—сіни—хата. З трьох боків споруда оточена «притулами», утвореними продовженням даху аж на огорожу, де дах ніби огортає будівлю і спадає майже до самої землі. У лівій притулі знаходиться комора для одягу і домашніх речей, а в правій — дровітня. Хліви для овець влаштовувались у притулі, що прилягала до задньої стіни хати.

Інший тип ґражди характеризується тим, що основні будівлі — хата і кліть з піддашшям, уворють Г-подібну структуру забудови. Уздовж головного фасаду під дахом огорожі побудований навіс для різного знаряддя праці та дров. З іншого боку паркану подвір'я огороджене високим парканом з дахом і хвірткою.

Деякі ґражди прикметні ще й тим, що вхід до хоромів (сіней) тут вів через ґанок («черсак»), утворений продовженням даху хати. Такі ґанки були поширені в ґраждах, збудованих високо в горах, зазвичай на вершинах хребтів або біля підніжжя гірських вершин.

Сьогодні все рідше можна побачити автентичні ґражди в гуцульських селах. Цей тип споруди також можна побачити в деяких музеях просто неба — у , Києві, Ужгороді, в Музеї народної архітектури та побуту Прикарпаття.

Фотографії

Див. також

Примітки

  1. Гражда // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Василь Ґрещук, Валентина Ґрещук. Діалектне слово в тексті та словнику: монографія. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2015. — 372 с. (стор.: 66)
  3. Гражда // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 71. — . (стор.: 71)
  4. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1728 с. (стор.: 270) Доступ
  5. В. Петров. Матеріяльна культура. Пережитки передісторичної матеріяльної культури. Скотарство (200). Хліборобство (200). Ремесло. Оброблення металю (201). Осадництво (201) // Енциклопедія українознавства. Загальна частина (ЕУ-I). — Мюнхен, Нью-Йорк, 1949. — Т. 1. — С. 200-228. Доступ
  6. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с. (стор.: 581-582)
  7. Архип Данилюк. Українська хата [ 27 січня 2016 у Wayback Machine.]. // Дзвін, № 4, 1991. (с.:134-135)

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ґражда
  • «Архітектура» (короткий словник-довідник). — Київ, 1995.
  • «Шляхами України: Етнографічний нарис». — Львів, 2003.
  • Гражда // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 71. — .
  • Репортаж про хату-гражду, де знімали фільм Тіні забутих предків. [ 26 вересня 2015 у Wayback Machine.]
  • «Хата-ґражда» гуцульської господарки [ 14 листопада 2021 у Wayback Machine.] на YouTube

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gra zhda guculskij osidok guculska sadiba kompleks zhitlovogo budinku i gospodarskih budivel yaki utvoryuyut zamknutij zazvichaj pryamokutnij dvorik abo dialektne sadiba hati ob yednani pid odnim dahom iz gospodarskimi budivlyami sho utvoryuyut svoyeridnu tverdinyu zamknenu grazhdoyu visokoyu ogorozheyu z dahom Takij tip zabudovi harakternij peredusim dlya Guculshini Grazhda u kiyivskomu Muzeyi narodnoyi arhitekturi ta pobutu Ukrayini EtimologiyaGra zhda klitka povitka klunya visokij doshanij parkan z dahom sadiba velika budivlya zapozichennya z moldavskoyi i rumunskoyi mov moldavske grazhd hliv stajnya rum grajd te same znachennya rum grajdă kvadratnij dim z dvorom vseredini pohodit vid bolgarskogo st grazhd stajnya sporidnenogo z ukrayinskim gorozha polskim grodza peregorodka dlya strimuvannya vodi v richci cheskim hraz ta slovackim hradza te same znachennya verhnoluzhicke hradz hliv gotske garda zagoroda zagin davnoanglijske geard parkan dvir litovske gardas plit zagoroda U gospodarstviGrazhda z yiyi riznimi sporudami visokimi j nizkimi shirokimi j vuzkimi nagaduye fortecyu do yakoyi mozhna potrapiti lishe cherez vorota i hvirtku Grazhdi jmovirno vinikli z potrebi zahistu vid lihih lyudej i dikih zviriv silnih vitriv i snigu Vidomo sho na Guculshini v XIII XIV st bulo rozvinene slov yanske vidginne tvarinnictvo Osnovnij lancyug virobnictva skladavsya z velikih rodin i gromad yaki selilisya okremimi grupami Sil majzhe ne bulo sadibi buli rozkidani v gorah i dolinah daleko odna vid odnoyi Taka specifika izolovanih gromad specifika vedennya silskogo gospodarstva ta postijna zagroza hizhakiv zmushuvali guculiv otochuvati svoyi budinki gluhoyu zagorodoyu sho privelo do stvorennya svoyeridnogo tipu sadibi grazhdi zamknenoyi zabudovi z hatoyu gospodarskimi budivlyami ta visokim kam yanim parkanom navkolo podvir ya Prote guculi meshkali ne lishe v grazhdah Isnuye kilka tipiv grazhd Najdavnishij tip ce grazhda yaka zaraz ye chastinoyu ekspoziciyi lvivskogo Muzeyu narodnoyi arhitekturi i pobutu Shevchenkivskij gaj Cya grazhda maye pryamokutnij plan i skladayetsya z zhitlovogo budinku z pritulami klittyu ta ogorozheyu z dashkom Golovnu rol u kompoziciyi zabudovi vidigraye zhitlovij budinok v yakomu primishennya roztashovani v takomu poryadku hata sini hata Z troh bokiv sporuda otochena pritulami utvorenimi prodovzhennyam dahu azh na ogorozhu de dah nibi ogortaye budivlyu i spadaye majzhe do samoyi zemli U livij prituli znahoditsya komora dlya odyagu i domashnih rechej a v pravij drovitnya Hlivi dlya ovec vlashtovuvalis u prituli sho prilyagala do zadnoyi stini hati Inshij tip grazhdi harakterizuyetsya tim sho osnovni budivli hata i klit z piddashshyam uvoryut G podibnu strukturu zabudovi Uzdovzh golovnogo fasadu pid dahom ogorozhi pobudovanij navis dlya riznogo znaryaddya praci ta drov Z inshogo boku parkanu podvir ya ogorodzhene visokim parkanom z dahom i hvirtkoyu Deyaki grazhdi prikmetni she j tim sho vhid do horomiv sinej tut viv cherez ganok chersak utvorenij prodovzhennyam dahu hati Taki ganki buli poshireni v grazhdah zbudovanih visoko v gorah zazvichaj na vershinah hrebtiv abo bilya pidnizhzhya girskih vershin Sogodni vse ridshe mozhna pobachiti avtentichni grazhdi v guculskih selah Cej tip sporudi takozh mozhna pobachiti v deyakih muzeyah prosto neba u Lvovi Kiyevi Uzhgorodi v Muzeyi narodnoyi arhitekturi ta pobutu Prikarpattya FotografiyiGrazhda v seli Krivorivni Dvorik grazhdi Ralo borona yarmo ta vijya pid navisomDiv takozhGrad Muzej Hata grazhda guculskoyi gospodarkiPrimitkiGrazhda Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Vasil Greshuk Valentina Greshuk Dialektne slovo v teksti ta slovniku monografiya Ivano Frankivsk Misto NV 2015 372 s ISBN 978 966 428 388 2 stor 66 Grazhda Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 71 ISBN 978 966 7407 83 4 stor 71 Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov Uklad i golov red V T Busel K Irpin VTF Perun 2005 1728 s ISBN 966 569 013 2 stor 270 Dostup V Petrov Materiyalna kultura Perezhitki peredistorichnoyi materiyalnoyi kulturi Skotarstvo 200 Hliborobstvo 200 Remeslo Obroblennya metalyu 201 Osadnictvo 201 Enciklopediya ukrayinoznavstva Zagalna chastina EU I Myunhen Nyu Jork 1949 T 1 S 200 228 Dostup Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 632 s stor 581 582 Arhip Danilyuk Ukrayinska hata 27 sichnya 2016 u Wayback Machine Dzvin 4 1991 s 134 135 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Grazhda Arhitektura korotkij slovnik dovidnik Kiyiv 1995 Shlyahami Ukrayini Etnografichnij naris Lviv 2003 Grazhda Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 71 ISBN 978 966 7407 83 4 Reportazh pro hatu grazhdu de znimali film Tini zabutih predkiv 26 veresnya 2015 u Wayback Machine Hata grazhda guculskoyi gospodarki 14 listopada 2021 u Wayback Machine na YouTube

Дата публікації:
Топ