Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ди́шель, також ди́шло (від сер.-в.-нім. deichsel через пол. dyszel) — товста жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней, що використовується для запрягання коней і допомагає правити ними.
| Дишель | |
 | |
 Дишель у Вікісховищі |
Використовування
Дишель застосовується в посторонково-дишельному (посторонково-дишловому) запрягу: він розташовується між кіньми, задній його кінець приєднаний до передка (чи єдиної осі) повозки, вершина ж приєднана ременями (так званими нашильниками) до нагрудників, які розташовуються вище хомутів (шорок), нашильники можуть кріпити і до самого хомута чи шорки. Задній кінець дишля поміщається між двома сницями — поздовжніми колодками, що закріплені на крузі, через який проходить шворінь (з'єднання дишля зі сницями здійснюється поперечною чекою, просиленою через отвори); передній кінець зміцнюється металевим окуттям і споряджається гаком для нашильників. У деяких випадках до вершини дишля може кріпитися передній барок, на кінцях якого кріпляться нагрудники. Дишель повертає передок на шворні і тягне за собою всю повозку (на екіпажах з (кермовою трапецією) дишель кріпився в двох точках: кінцем до поперечної кермової тяги і до осі-балки). На відміну від голобель і війя, дишель зазвичай не передає тягового зусилля: тяга здійснюється через посторонки. У рідкісних випадках у повозку з дишлем можуть запрягати одного коня.
При запрягу (цугом) шістьох і більше коней може використовуватися і складений дишель, що складається з корінної і виносної частин, рухомо з'днаних між собою. До вершини корінної частини кріпиться перша виносна стельвага і корінь виносної частини, до вершини виносної — друга виносна стельвага. Перші дві пари коней, таким чином, йдуть у дишлі, і тільки третя пара є виносною.
Різновидом посторонково-дишельного запрягу є тачанковий запряг (у Стародавній Греції звався квадрига). Він здійснюється запряганням четвіркою у ряд, де середні коні (корінники, дишельні) прив'язуються до дишла і стельваги, а крайні — тільки до стельваги. Назву «тачанкового» цей вид запрягу отримав через те, що у Новітній час його використовували для тачанок.
На стоянці, коли коні випряжені з повозу, під дишель могли підставляти підставку — підойму.
Види
- Ди́шель, ди́шло — у вузькому значенні одиночна жердина, вживана в кінному запрягу.
- Війя́ (прасл. *oie від пра-і.є. *ei-/*-oi — «дишель») — дишель, вживаний у воловому запрягу. Іноді має вигляд довгої палиці з розвилкою у задній частині: кінці відгалужень кріплять до передньої осі. У місці розгалуження, ближче до середини війя, для запобігання його розщепленню на нього надівали каблучку, сплетену з розпареного дерева. Вершина війя проходить через кільце-каблучку у верхній частині ярма і фіксується кілочком-притикою або з'єднується з ярмом за допомогою шарніра-шворня.
- Гряді́ль (прасл. *grędelь від *gręda — «перекладина») — дишло, що є основою плуга. До гряділя кріпляться упряжний гак (чи ярмо), ручки-чепіги, полоз (чи підошва) із лемешем, чересло і стійки-жабки (чи стовби). Може кріпитися як до орчика (у разі використовування волового запрягу — до ярма), так і до спеціального колісного передка («колішні»), з'єднаного другим дишлем (байловою, байлогою, байловкою) із запряжкою. Застосовуваний у воловому запрягу гряділь називався війце́, гряділь рала — жертка чи гридка. На сучасних плугах гряділями називають поздовжні елементи рами, до яких кріпляться плужні корпуси.
Інше
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дишель |
- Також дишлем зовуть деталь причепів, колісного сільськогосподарського інвентарю для з'єднання його з трактором або іншою машиною. Залежно від форми розрізняють прямі (I-подібні) і трикутні (V- чи A-подібні) дишлі. На рамі дишля розташовані зчіпний вузол (за допомогою якого здійснюється з'єднання з тягово-зчіпним пристроєм автомобіля), підставки-костилі і страхувальні троси.
- Перспективна технологія , розроблена для оптимізації дорожнього руху, в німецькій мові також відома під назвою «електронного дишля» (elektronische Deichsel).
Див. також
Галерея
-
![image]()
Дишель воза із села Стеблівка Хустського району Закарпатської області. Музей у Пирогові. -
![image]()
Дишель колісниці етрусків, VI ст. до н. е. Музей Метрополітен -
![image]()
Кінний драбинчастий віз з дишлем -
![image]()
Кріплення стельваги виносних коней до вершини дишля в запрягу цугом -
![image]()
Дишель автопричепа
Примітки
- Дишель // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Дишло // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
- Б. М. Гопка, М. П. Хоменко, Н. М. Павленко. Конярство: Підручник для підготовки фахівців в аграрних вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації. — К. : Вища освіта, 2004. — С. 248. — .
- Сниця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Дышло // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография , 1880—1882. (рос.)
- Масленников Р.Р. Лекции по истории автомобильной науки и техники. — Кемерово, 2000. — 175 p. (рос.)
- Підойма // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
- Війя // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Каблучка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Гряділь // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Байлова // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Байлога // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Байловка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Війце // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Рало // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Грядиль // Большой энциклопедический политехнический словарь / Ред. А. Ю Ишлинский. — М. : Мультитрэйд, 2004. (рос.)
Посилання
- Дишель [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 347. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Di shel takozh di shlo vid ser v nim deichsel cherez pol dyszel tovsta zherdina prikriplena do perednoyi chastini voza abo sanej sho vikoristovuyetsya dlya zapryagannya konej i dopomagaye praviti nimi Dishel Dishel u VikishovishiDishel u parnij zapryazhci U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dishel znachennya VikoristovuvannyaOdnokinnij zapryag z dishlem Dishel zastosovuyetsya v postoronkovo dishelnomu postoronkovo dishlovomu zapryagu vin roztashovuyetsya mizh kinmi zadnij jogo kinec priyednanij do peredka chi yedinoyi osi povozki vershina zh priyednana remenyami tak zvanimi nashilnikami do nagrudnikiv yaki roztashovuyutsya vishe homutiv shorok nashilniki mozhut kripiti i do samogo homuta chi shorki Zadnij kinec dishlya pomishayetsya mizh dvoma snicyami pozdovzhnimi kolodkami sho zakripleni na kruzi cherez yakij prohodit shvorin z yednannya dishlya zi snicyami zdijsnyuyetsya poperechnoyu chekoyu prosilenoyu cherez otvori perednij kinec zmicnyuyetsya metalevim okuttyam i sporyadzhayetsya gakom dlya nashilnikiv U deyakih vipadkah do vershini dishlya mozhe kripitisya perednij barok na kincyah yakogo kriplyatsya nagrudniki Dishel povertaye peredok na shvorni i tyagne za soboyu vsyu povozku na ekipazhah z kermovoyu trapeciyeyu dishel kripivsya v dvoh tochkah kincem do poperechnoyi kermovoyi tyagi i do osi balki Na vidminu vid golobel i vijya dishel zazvichaj ne peredaye tyagovogo zusillya tyaga zdijsnyuyetsya cherez postoronki U ridkisnih vipadkah u povozku z dishlem mozhut zapryagati odnogo konya Pri zapryagu cugom shistoh i bilshe konej mozhe vikoristovuvatisya i skladenij dishel sho skladayetsya z korinnoyi i vinosnoyi chastin ruhomo z dnanih mizh soboyu Do vershini korinnoyi chastini kripitsya persha vinosna stelvaga i korin vinosnoyi chastini do vershini vinosnoyi druga vinosna stelvaga Pershi dvi pari konej takim chinom jdut u dishli i tilki tretya para ye vinosnoyu Riznovidom postoronkovo dishelnogo zapryagu ye tachankovij zapryag u Starodavnij Greciyi zvavsya kvadriga Vin zdijsnyuyetsya zapryagannyam chetvirkoyu u ryad de seredni koni korinniki dishelni priv yazuyutsya do dishla i stelvagi a krajni tilki do stelvagi Nazvu tachankovogo cej vid zapryagu otrimav cherez te sho u Novitnij chas jogo vikoristovuvali dlya tachanok Na stoyanci koli koni vipryazheni z povozu pid dishel mogli pidstavlyati pidstavku pidojmu VidiViz vijya i yarmo Rumuniya Gryadil vijce i yarmo z pidgirlyam u viglyadi skob Di shel di shlo u vuzkomu znachenni odinochna zherdina vzhivana v kinnomu zapryagu Vijya prasl oie vid pra i ye ei oi dishel dishel vzhivanij u volovomu zapryagu Inodi maye viglyad dovgoyi palici z rozvilkoyu u zadnij chastini kinci vidgaluzhen kriplyat do perednoyi osi U misci rozgaluzhennya blizhche do seredini vijya dlya zapobigannya jogo rozsheplennyu na nogo nadivali kabluchku spletenu z rozparenogo dereva Vershina vijya prohodit cherez kilce kabluchku u verhnij chastini yarma i fiksuyetsya kilochkom pritikoyu abo z yednuyetsya z yarmom za dopomogoyu sharnira shvornya Gryadi l prasl gredel vid greda perekladina dishlo sho ye osnovoyu pluga Do gryadilya kriplyatsya upryazhnij gak chi yarmo ruchki chepigi poloz chi pidoshva iz lemeshem chereslo i stijki zhabki chi stovbi Mozhe kripitisya yak do orchika u razi vikoristovuvannya volovogo zapryagu do yarma tak i do specialnogo kolisnogo peredka kolishni z yednanogo drugim dishlem bajlovoyu bajlogoyu bajlovkoyu iz zapryazhkoyu Zastosovuvanij u volovomu zapryagu gryadil nazivavsya vijce gryadil rala zhertka chi gridka Na suchasnih plugah gryadilyami nazivayut pozdovzhni elementi rami do yakih kriplyatsya pluzhni korpusi InsheVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dishel Takozh dishlem zovut detal prichepiv kolisnogo silskogospodarskogo inventaryu dlya z yednannya jogo z traktorom abo inshoyu mashinoyu Zalezhno vid formi rozriznyayut pryami I podibni i trikutni V chi A podibni dishli Na rami dishlya roztashovani zchipnij vuzol za dopomogoyu yakogo zdijsnyuyetsya z yednannya z tyagovo zchipnim pristroyem avtomobilya pidstavki kostili i strahuvalni trosi Perspektivna tehnologiya rozroblena dlya optimizaciyi dorozhnogo ruhu v nimeckij movi takozh vidoma pid nazvoyu elektronnogo dishlya elektronische Deichsel Div takozhGolobliGalereyaDishel voza iz sela Steblivka Hustskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Muzej u Pirogovi Dishel kolisnici etruskiv VI st do n e Muzej Metropoliten Kinnij drabinchastij viz z dishlem Kriplennya stelvagi vinosnih konej do vershini dishlya v zapryagu cugom Dishel avtoprichepaPrimitkiDishel Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Dishlo Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl N S Rodzevich ta in 572 s B M Gopka M P Homenko N M Pavlenko Konyarstvo Pidruchnik dlya pidgotovki fahivciv v agrarnih vishih navchalnih zakladiv I IV rivniv akreditaciyi K Visha osvita 2004 S 248 ISBN 966 8081 19 6 Snicya Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Dyshlo Tolkovyj slovar zhivogo velikorusskogo yazyka avt sost V I Dal 2 e izd SPb Tipografiya 1880 1882 ros Maslennikov R R Lekcii po istorii avtomobilnoj nauki i tehniki Kemerovo 2000 175 p ros Pidojma Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 632 s Vijya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Kabluchka Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Gryadil Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Bajlova Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Bajloga Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Bajlovka Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Vijce Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Ralo Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Gryadil Bolshoj enciklopedicheskij politehnicheskij slovar Red A Yu Ishlinskij M Multitrejd 2004 ros PosilannyaDishel 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 2 D Ye kn 3 S 347 1000 ekz