Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хому т прасл xomǫtъ не зовсім ясного походження шийна частина кінської упряжі через яку вага перевезенного вантажу перед

Хомут (упряж)

Хомут (упряж)

Хому́т (прасл. *xomǫtъ, не зовсім ясного походження) — шийна частина кінської упряжі, через яку вага перевезенного вантажу передається на шию коня. У воловому запрягу замість хомута використовують ярмо.

Хомут
image
image Хомут у Вікісховищі
image
Хомут
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Хомут (значення).

Історія

Попередники хомута

Задовго до появи справжнього хомута застосовувалися менш ефективні шийні елементи упряжі. Французький дослідник [fr] припускав, що такі пристрої існували в багатьох цивілізаціях, включаючи стародавню Халдею (ІІІ тисячоліття до н. е.), Шумер й Ассирію (1400—800 до н. е.), Стародавній Єгипет часів Нового царства (1570—1070 до н. е.), Китай часів династії Шан (1600—1050 до н. е.), мінойський Крит (2700—1450 до н. е.), Грецію класичної доби (550—323 до н. е.) і Стародавній Рим (510 до н. е. — 476 н. е.). Для запрягання тварин у плуги й повозки використовувалася обв'язка з плоских ременів впоперек шиї і грудей тварини, посторонки кріпилися зверху, подібно тому, як кріпиться війя до ярма. Ремені тиснули на грудниноголовний м'яз і трахею, утрудняючи дихання і зменшуючи тягове зусилля коня. Таким чином, чим сильніше тягнув кінь, тим трудніше йому було дихати. Внаслідок цих здогадних фізичних обмежень, для важких робіт воли використовувалися ширше порівняно з конями, оскільки їхня тілобудова уможливлювала застосування дерев'яного ярма, позбавленого цих недоліків.

Дослідник Дж. Спруйт у своїй праці Ancient Harness Systems, опублікованій у 1972 році, доводив, що існували принаймні три типи стародавніх упряжних систем, жоден з яких не обмежував дихання коней.

Поява шорки

Конструкція упряжної обв'язки залишалася без істотних змін, аж доти, як у Китаї періоду Чжаньґо (481—221 до н. е.) з неї розвинулася шорка. До VII століття н. е. китайський винахід поширився по Центральній Азії, а до VIII ст. проник й у Європу.

Перше зображення шорки знайдене на лаковій шкатулці з держави Чу. Тиск у цій системі упряжі припадав на груднину, де лінія тяги утворювала механічно одне ціле зі скелетом коня, уможливлюючи докладання ним майже повного зусилля. На період династії Хань (202 до н. е. — 220 н. е.) шорка вже використовувалася повсюдно, її зображення трапляються на різьбленні, кам'яних рельєфах і клеймах цегли. Протягом VII—X століть вона проникла в Центральну Азію, а потім і до аварів, мадьярів, богемців, поляків і русів. У Європі шорка узвичаїлася в IX столітті, доказом тому є зображення на драпуванні з озеберзького корабля.

Істотним недоліком тодішньої конструкції шорки було те, що голоблі чи посторонки кріпилися до попруги, а нагрудний ремінь слугував лише для того, що запобігав сповзанню попруги назад. До нього майже не докладалося тягове зусилля, тому кінь не штовхав, а тягнув повіз. Сучасні шорки працюють на штовхання.

Поява хомута сучасного типу

Наступним етапом вдосконалення упряжі стала поява жорсткого хомута. Він з'явився у Китаї часів Південних і Північних династій (V ст.). Перше (визнається не всіма дослідниками) його художнє зображення зустрічається на фасонній цеглі в похованні Бао Саньяна в Чжуохуа, провінція Сичуань, яке датується добою Трьох царств (220—265 рр.). На цих зображеннях убачають рясно набитий м'яким хомут, явно несхожий на ярмо. Проте, першим безсумнівним зображенням хомута вважається стінопис з печер Моґао в Дуньхуані (печера № 257), часів династії Північна Вей, датований 477—499 рр.. На ньому чітко видно дугоподібну раму з поперечиною, хоча й художнику не вдалося ясно зобразити хомутну підкладку, без якої характерна форма хомута втрачала б всякий сенс.

Та ж конструкція зустрічається і на інших китайських фресках: одна датується 520—524 рр. (з кінцами голобель, що виступають допереду для грудниної тяги), друга — бл. 600 р. (династія Суй). Остання (у печері № 302) становить особливий інтерес, оскільки містить не тільки точніше зображення хомута, але й показує використання його не з конем, а з верблюдом. Китайці часто використовували верблюдів з II ст. до н. е. і далі протягом династії Хань, існували навіть верблюжі загони на кордоні Таримського басейну. Проте, адаптований для верблюдів кінський хомут не був звичайним до VI століття. У печері № 156 є панорамічне зображення воєначальника епохи династії Тан і намісника провінції під час його тріумфу з нагоди відвоювання Дуньхуану від (Тибетської імперії) в 834 році. На думку доктора Чана Шухуна, зображення можна точно датувати 851 роком, хоча Дж. Нідгем вказує на те, що міжнародний консенсус істориків сходиться на грубому датуванні між 840 і 860 роками. На ньому точно зображений хомут з розвинутою підкладкою на грудях.

Нарешті близько 920 р. хомут проник до Європи, поширившись у ній ближче до XII століття. Завдяки новій упряжі кінні запряжки стали витісняти волячі. Для ефективного застосування важкого плуга було іноді потрібно до 8 пар волів, що робило такі плуги доступними лише достатньо заможним селянам. Використання ж хомута уможливлювало обійтися меншою кількістю коней.

Запряжений за допомогою хомута кінь може докласти на 50 % більше сили до вантажу, ніж віл — завдяки більшій швидкості. Коні також як правило, відрізняються більшою витривалістю і можуть працювати більше годин у день. Поширення коней у Європі полегшило процес переходу від волячих упряжок до кінських.

Вплив

Винайдення хомута усунуло колишні фізичні обмеження старих способів упряжі, і уможливило коням використовувати своє зусилля в повній мірі. Якщо раніші типи вимушували коня в буквальному сенсі тягнути вантаж, тепер хомут дозволяв його штовхати, підвищуючи продуктивність праці.

Услід за впровадженням хомута в Європі і його узвичаєнням ближче до 1000 р. н. е., використання коней для оранки поширилося. Коні працюють майже на 50 % швидше, ніж воли. Хомут, у сполученні з підковами, (важким плугом) та іншими вдосконаленнями в рільничому господарстві підвищив продуктивність європейського селянина у виробництві продуктів харчування, сприяючи соціальному розвиткові в Європі. Надлишок харчових продуктів сприяв і розділенню праці: частина селян могла залишити рільництво і перейти до занять ремеслами, торгівлею, що привело до виникнення класу купецтва в європейському суспільстві. Хомут став одним з чинників, що привели до занепаду феодальної системи й закінчення доби Середньовіччя.

Будова

image
Хомути в музею. Видно дерев'яні кліщі, складені з двох половинок, отвори в пучку кліщів для кріплення гужів (гужових мочок), ремінці, що кріплять хомутну підкладку до кліщів. Знизу лівого хомута видна супоня.
image
Хомутний запряг. Видно ободовий і спинний ремені шлейки (наритників), прикріплені до хомута, а також поперечний, що з'єднує їх
image
Гужі, що з'єднують хомут з дугою й голоблями в корінника на тройці

Хомут складається з таких деталей: кліщів — дерев'яної основи, хомутини — м'якої прокладки між кліщами і грудьми коня, хомутної підкладки — покриття внутрішнього боку верхньої частини хомута, покришки — оболонки кліщів, спайного ременя — верхньої ремінної зав'язки, супоні — нижньої ремінної зав'язки, горти — ременя, що з'єднує хомут зі шлеєю, гужів — ременів, що з'єднують хомут з дугою і голоблями.

  • Кліщі — конструктивна основа хомута, дві вигнуті симетричні колодки. Їх виготовляють з прикореневої частини стовбура дерев твердих порід (берези, клена, в'яза та ін.). Між нижньою і середньою третинами кліщів знаходиться потовщення (пучок), де роблять отвори для кріплення гужів чи гужових мочок.
  • Хомутина — тугий джгут з житньої соломи, покритий повстю та шкірою. Захищає від пошкодження нижню частину шиї коня.
  • Хомутна підкладка або підхомутник — підкладка з внутрішнього боку верхньої та середньої третини кліщів. Пришита до хомутини і прикріплена ремінцями до кліщів. Виготовляється з 2-3 шарів хомутної повсті, обшитих шкірою.
  • Покришка — зовнішнє покриття хомута з шкіри або шкірзамінника. Захищає його від опадів і поліпшує його вигляд.
  • Спайний ремінь — верхній ремінь для стягання кінців кліщів.
  • Супо́ня — нижній ремінь для стягання кінців кліщів. Її слід зав'язувати несправжньою петлею, щоб за потреби можна було швидко розв'язати.
  • Гужі — ремінні петлі, що з'єднують дугу з хомутом. Використовуються для голобельно-дугового запрягу. У голобельно-посторонковому замість них використовуються коротші гужики.
  • Гужові мочки — вузькі петлі для кріплення посторонків. Використовуються при дишельному і посторонковому запрягу.
  • Горта — ремінець у верхній частині хомута для кріплення спинного ременя наритників (шлейки).

Для того, щоб хомут не сповзав під час спуску з гори і при гальмуванні, використовують наритники (шлею). Шлея складається з таких деталей: ободового, спинного і поперечного ременів, двох відкісних ременів і двох мочок. Ободовий ремінь кріпиться кінцями до гужових мочок хомута (у разі використання шорки — до її кілець), спинний ремінь кріпиться до горти хомута (у разі використання шорки — до її верхньої частини), мочки застібають за голоблі чи посторонки, запобігаючи тим самим опусканню посторонків і зміщенню шлейки вбік.

Процес встановлення хомута на коня називається «хомутанням». Надівають хомут нижньою частиною догори, спереду коня. Надівши хомут, його перевертають у нормальне положення і затягають супоню («засупонюють»).

Запряг

Голобельно-дуговий запряг

При запряжці з використанням дуги (голобельно-дуговій) до хомута кріпляться гужами голоблі через дугу: кожний гуж обноситься поверх голоблі, і в нього вставляється напругом кінець дуги, яка завдяки своїй пружності відтягає гужі з голоблями вбоки. Після цього хомут засупонюють.

Голобельно-посторонковий запряг

Хомут для цього виду запрягу може мати короткі гужики для кріплення голобель, але часто голоблі кріпляться не до хомута, а до сіделки. Оскільки голоблі при такому способі запрягання служать лише для спрямовування коня, осаджування його на спусках і зупинці, на хомуті передбачені мочки для посторонків, якими і здійснюється тяга.

Дишельний запряг

У дишельній запряжці хомут приєднується до дишля за допомогою нашильників і нагрудників (у степових районах замість останніх можуть використовуватися нашийники). Нагрудник кріплять до гужових мочок хомута і до посторонків, до нього на кільці вільно приєднують один кінець нашильника, другий кінець якого кріпиться на передньому кінці дишля або передній стельвазі. До гужових мочок хомута приєднують посторонки, які йдуть від барків задньої стельваги.

Посторонковий запряг

При посторонковій запряжці використовуються тільки посторонки, що з'єднують хомут з барками стельваги і також кріпляться до гужових мочок.

Безхомутний запряг

image
Голобельно-посторонковий запряг з шоркою (нагрудною шлеєю) замість хомута
image
Трійка-«єдиноріг» (з одним виносним), де використовується шорка
Докладніше: Шорка

При транспортуванні легких вантажів замість хомута можуть використовувати шорку (нагрудну шлейку). Вона складається з нагрудного та нашийного ременів з підкладками, з'єднаними з собою двома кільцями, двох кутових (підтримувальних) ременів, горти.

Шорка легша і дешевша у виготовленні, ніж хомут. Але під час роботи вона дуже стискує плечолопаткові суглоби, шию, грудну клітку, через що в коня порушуються кровообіг, дихання, нормальний рух, виникають намулення. Тому її краще використовувати в запрягах, де тяглове зусілля не перевищує 7-8 % від маси коня.

Мовні звороти

  • Захомутати — у переносному сенсі — обдуривши, обманувши, поставити в залежність
  • Засупонити пащу (пельку, рота) — примусити кого-небудь мовчати
  • Надягати хомут — обтяжувати непосильним тягарем, працею
  • Супонити — у переносному сенсі — шмагати ременем
  • Узявся за гуж — не кажи, що не дуж — доводи до кінця почате, тримай своє слово
  • Пристати з короткими гужами — настійливо вимагати

Див. також

Примітки

  1. Хомут // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — .
  3. Needham, Volume 4, Part 2, 304.
  4. Needham, Volume 4, Part 2, 305—308.
  5. Needham, Volume 4, Part 2, 305.
  6. Spruytte, J., Littauer, M., Early Harness Systems, Hyperion Books, 1990
  7. Needham, Volume 4, Part 2, 28.
  8. Needham, Volume 4, Part 2, 311—315.
  9. Needham, Volume 4, Part 2, 310.
  10. Needham, Volume 4, Part 2, 308—312.
  11. Needham, Volume 4, Part 2, 311.
  12. Needham, Volume 4, Part 2, 316.
  13. Riddle, p. 162
  14. Needham, Volume 4, Part 2, 324—325.
  15. Needham, Volume 4, Part 2, 325.
  16. Needham, Volume 4, Part 2, 322.
  17. Needham, Volume 4, Part 2, 323.
  18. Needham, Volume 4, Part 2, Plate CCXXI
  19. Needham, Volume 4, Part 2, 326.
  20. Needham, Volume 4, Part 2, 319—320.
  21. Needham, Volume 4, Part 2, 320.
  22. Needham, Volume 4, Part 2, 321.
  23. Needham, Volume 4, Part 2, 317.
  24. Riddle, p. 159
  25. Needham, Volume 4, Part 2, 312.
  26. Braudel, p. 345.
  27. Needham, Volume 4, Part 2, 327.
  28. Wigelsworth, p. 10.
  29. Bolich, p. 55.
  30. Хомут // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография , 1880—1882. (рос.)
  31. Засупонювати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  32. Гуж // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография , 1880—1882. (рос.)
  33. Дуга // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография , 1880—1882. (рос.)
  34. Гуж // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хомут (упряж)
  • Б. М. Гопка, М. П. Хоменко, Н. М. Павленко. Конярство: Підручник для підготовки фахівців в аграрних вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації. — К. : Вища освіта, 2004. — С. 245-249. — .
  • Хомут // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  • Bolich, Susan, The History of Farming Machinery, Oxford University Press, 2005
  • Braudel, Fernand, Civilization and Capitalism, 15th-18th Century: The structure of everyday life, University of California Press, 1992
  • Chamberlain, J. Edward, Horse: how the horse has shaped civilizations, Blue Bridge, Virginia, 2006
  • Needham, Joseph, : Volume 4, Physics and Physical Technology, Part 2, Mechanical Engineering. Taipei: Caves Books Ltd., 1986.
  • Riddle, John M., A History of the Middle Ages, 300—1500, Rowman & Littlefield, 2008
  • Spruytte, J., Littauer, M., Early Harness Systems, Hyperion Books, 1990
  • Wigelsworth, Jeffrey R., Science and technology in medieval European life, Greenwood Publishing Group, 2006

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Homu t prasl xomǫt ne zovsim yasnogo pohodzhennya shijna chastina kinskoyi upryazhi cherez yaku vaga perevezennogo vantazhu peredayetsya na shiyu konya U volovomu zapryagu zamist homuta vikoristovuyut yarmo Homut source source source source source source source source Homut u VikishovishiHomut U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Homut znachennya IstoriyaPoperedniki homuta Zadovgo do poyavi spravzhnogo homuta zastosovuvalisya mensh efektivni shijni elementi upryazhi Francuzkij doslidnik fr pripuskav sho taki pristroyi isnuvali v bagatoh civilizaciyah vklyuchayuchi starodavnyu Haldeyu III tisyacholittya do n e Shumer j Assiriyu 1400 800 do n e Starodavnij Yegipet chasiv Novogo carstva 1570 1070 do n e Kitaj chasiv dinastiyi Shan 1600 1050 do n e minojskij Krit 2700 1450 do n e Greciyu klasichnoyi dobi 550 323 do n e i Starodavnij Rim 510 do n e 476 n e Dlya zapryagannya tvarin u plugi j povozki vikoristovuvalasya obv yazka z ploskih remeniv vpoperek shiyi i grudej tvarini postoronki kripilisya zverhu podibno tomu yak kripitsya vijya do yarma Remeni tisnuli na grudninogolovnij m yaz i traheyu utrudnyayuchi dihannya i zmenshuyuchi tyagove zusillya konya Takim chinom chim silnishe tyagnuv kin tim trudnishe jomu bulo dihati Vnaslidok cih zdogadnih fizichnih obmezhen dlya vazhkih robit voli vikoristovuvalisya shirshe porivnyano z konyami oskilki yihnya tilobudova umozhlivlyuvala zastosuvannya derev yanogo yarma pozbavlenogo cih nedolikiv Doslidnik Dzh Sprujt u svoyij praci Ancient Harness Systems opublikovanij u 1972 roci dovodiv sho isnuvali prinajmni tri tipi starodavnih upryazhnih sistem zhoden z yakih ne obmezhuvav dihannya konej Poyava shorki Konstrukciya upryazhnoyi obv yazki zalishalasya bez istotnih zmin azh doti yak u Kitayi periodu Chzhango 481 221 do n e z neyi rozvinulasya shorka Do VII stolittya n e kitajskij vinahid poshirivsya po Centralnij Aziyi a do VIII st pronik j u Yevropu Pershe zobrazhennya shorki znajdene na lakovij shkatulci z derzhavi Chu Tisk u cij sistemi upryazhi pripadav na grudninu de liniya tyagi utvoryuvala mehanichno odne cile zi skeletom konya umozhlivlyuyuchi dokladannya nim majzhe povnogo zusillya Na period dinastiyi Han 202 do n e 220 n e shorka vzhe vikoristovuvalasya povsyudno yiyi zobrazhennya traplyayutsya na rizblenni kam yanih relyefah i klejmah cegli Protyagom VII X stolit vona pronikla v Centralnu Aziyu a potim i do avariv madyariv bogemciv polyakiv i rusiv U Yevropi shorka uzvichayilasya v IX stolitti dokazom tomu ye zobrazhennya na drapuvanni z ozeberzkogo korablya Istotnim nedolikom todishnoyi konstrukciyi shorki bulo te sho golobli chi postoronki kripilisya do poprugi a nagrudnij remin sluguvav lishe dlya togo sho zapobigav spovzannyu poprugi nazad Do nogo majzhe ne dokladalosya tyagove zusillya tomu kin ne shtovhav a tyagnuv poviz Suchasni shorki pracyuyut na shtovhannya Poyava homuta suchasnogo tipu Nastupnim etapom vdoskonalennya upryazhi stala poyava zhorstkogo homuta Vin z yavivsya u Kitayi chasiv Pivdennih i Pivnichnih dinastij V st Pershe viznayetsya ne vsima doslidnikami jogo hudozhnye zobrazhennya zustrichayetsya na fasonnij cegli v pohovanni Bao Sanyana v Chzhuohua provinciya Sichuan yake datuyetsya doboyu Troh carstv 220 265 rr Na cih zobrazhennyah ubachayut ryasno nabitij m yakim homut yavno neshozhij na yarmo Prote pershim bezsumnivnim zobrazhennyam homuta vvazhayetsya stinopis z pecher Mogao v Dunhuani pechera 257 chasiv dinastiyi Pivnichna Vej datovanij 477 499 rr Na nomu chitko vidno dugopodibnu ramu z poperechinoyu hocha j hudozhniku ne vdalosya yasno zobraziti homutnu pidkladku bez yakoyi harakterna forma homuta vtrachala b vsyakij sens Ta zh konstrukciya zustrichayetsya i na inshih kitajskih freskah odna datuyetsya 520 524 rr z kincami golobel sho vistupayut doperedu dlya grudninoyi tyagi druga bl 600 r dinastiya Suj Ostannya u pecheri 302 stanovit osoblivij interes oskilki mistit ne tilki tochnishe zobrazhennya homuta ale j pokazuye vikoristannya jogo ne z konem a z verblyudom Kitajci chasto vikoristovuvali verblyudiv z II st do n e i dali protyagom dinastiyi Han isnuvali navit verblyuzhi zagoni na kordoni Tarimskogo basejnu Prote adaptovanij dlya verblyudiv kinskij homut ne buv zvichajnim do VI stolittya U pecheri 156 ye panoramichne zobrazhennya voyenachalnika epohi dinastiyi Tan i namisnika provinciyi pid chas jogo triumfu z nagodi vidvoyuvannya Dunhuanu vid Tibetskoyi imperiyi v 834 roci Na dumku doktora Chana Shuhuna zobrazhennya mozhna tochno datuvati 851 rokom hocha Dzh Nidgem vkazuye na te sho mizhnarodnij konsensus istorikiv shoditsya na grubomu datuvanni mizh 840 i 860 rokami Na nomu tochno zobrazhenij homut z rozvinutoyu pidkladkoyu na grudyah Nareshti blizko 920 r homut pronik do Yevropi poshirivshis u nij blizhche do XII stolittya Zavdyaki novij upryazhi kinni zapryazhki stali vitisnyati volyachi Dlya efektivnogo zastosuvannya vazhkogo pluga bulo inodi potribno do 8 par voliv sho robilo taki plugi dostupnimi lishe dostatno zamozhnim selyanam Vikoristannya zh homuta umozhlivlyuvalo obijtisya menshoyu kilkistyu konej Zapryazhenij za dopomogoyu homuta kin mozhe doklasti na 50 bilshe sili do vantazhu nizh vil zavdyaki bilshij shvidkosti Koni takozh yak pravilo vidriznyayutsya bilshoyu vitrivalistyu i mozhut pracyuvati bilshe godin u den Poshirennya konej u Yevropi polegshilo proces perehodu vid volyachih upryazhok do kinskih Vpliv Vinajdennya homuta usunulo kolishni fizichni obmezhennya starih sposobiv upryazhi i umozhlivilo konyam vikoristovuvati svoye zusillya v povnij miri Yaksho ranishi tipi vimushuvali konya v bukvalnomu sensi tyagnuti vantazh teper homut dozvolyav jogo shtovhati pidvishuyuchi produktivnist praci Uslid za vprovadzhennyam homuta v Yevropi i jogo uzvichayennyam blizhche do 1000 r n e vikoristannya konej dlya oranki poshirilosya Koni pracyuyut majzhe na 50 shvidshe nizh voli Homut u spoluchenni z pidkovami vazhkim plugom ta inshimi vdoskonalennyami v rilnichomu gospodarstvi pidvishiv produktivnist yevropejskogo selyanina u virobnictvi produktiv harchuvannya spriyayuchi socialnomu rozvitkovi v Yevropi Nadlishok harchovih produktiv spriyav i rozdilennyu praci chastina selyan mogla zalishiti rilnictvo i perejti do zanyat remeslami torgivleyu sho privelo do viniknennya klasu kupectva v yevropejskomu suspilstvi Homut stav odnim z chinnikiv sho priveli do zanepadu feodalnoyi sistemi j zakinchennya dobi Serednovichchya BudovaHomuti v muzeyu Vidno derev yani klishi skladeni z dvoh polovinok otvori v puchku klishiv dlya kriplennya guzhiv guzhovih mochok reminci sho kriplyat homutnu pidkladku do klishiv Znizu livogo homuta vidna suponya Homutnij zapryag Vidno obodovij i spinnij remeni shlejki naritnikiv prikripleni do homuta a takozh poperechnij sho z yednuye yih Guzhi sho z yednuyut homut z dugoyu j goloblyami v korinnika na trojci Homut skladayetsya z takih detalej klishiv derev yanoyi osnovi homutini m yakoyi prokladki mizh klishami i grudmi konya homutnoyi pidkladki pokrittya vnutrishnogo boku verhnoyi chastini homuta pokrishki obolonki klishiv spajnogo remenya verhnoyi reminnoyi zav yazki suponi nizhnoyi reminnoyi zav yazki gorti remenya sho z yednuye homut zi shleyeyu guzhiv remeniv sho z yednuyut homut z dugoyu i goloblyami Klishi konstruktivna osnova homuta dvi vignuti simetrichni kolodki Yih vigotovlyayut z prikorenevoyi chastini stovbura derev tverdih porid berezi klena v yaza ta in Mizh nizhnoyu i serednoyu tretinami klishiv znahoditsya potovshennya puchok de roblyat otvori dlya kriplennya guzhiv chi guzhovih mochok Homutina tugij dzhgut z zhitnoyi solomi pokritij povstyu ta shkiroyu Zahishaye vid poshkodzhennya nizhnyu chastinu shiyi konya Homutna pidkladka abo pidhomutnik pidkladka z vnutrishnogo boku verhnoyi ta serednoyi tretini klishiv Prishita do homutini i prikriplena remincyami do klishiv Vigotovlyayetsya z 2 3 shariv homutnoyi povsti obshitih shkiroyu Pokrishka zovnishnye pokrittya homuta z shkiri abo shkirzaminnika Zahishaye jogo vid opadiv i polipshuye jogo viglyad Spajnij remin verhnij remin dlya styagannya kinciv klishiv Supo nya nizhnij remin dlya styagannya kinciv klishiv Yiyi slid zav yazuvati nespravzhnoyu petleyu shob za potrebi mozhna bulo shvidko rozv yazati Guzhi reminni petli sho z yednuyut dugu z homutom Vikoristovuyutsya dlya golobelno dugovogo zapryagu U golobelno postoronkovomu zamist nih vikoristovuyutsya korotshi guzhiki Guzhovi mochki vuzki petli dlya kriplennya postoronkiv Vikoristovuyutsya pri dishelnomu i postoronkovomu zapryagu Gorta reminec u verhnij chastini homuta dlya kriplennya spinnogo remenya naritnikiv shlejki Dlya togo shob homut ne spovzav pid chas spusku z gori i pri galmuvanni vikoristovuyut naritniki shleyu Shleya skladayetsya z takih detalej obodovogo spinnogo i poperechnogo remeniv dvoh vidkisnih remeniv i dvoh mochok Obodovij remin kripitsya kincyami do guzhovih mochok homuta u razi vikoristannya shorki do yiyi kilec spinnij remin kripitsya do gorti homuta u razi vikoristannya shorki do yiyi verhnoyi chastini mochki zastibayut za golobli chi postoronki zapobigayuchi tim samim opuskannyu postoronkiv i zmishennyu shlejki vbik Proces vstanovlennya homuta na konya nazivayetsya homutannyam Nadivayut homut nizhnoyu chastinoyu dogori speredu konya Nadivshi homut jogo perevertayut u normalne polozhennya i zatyagayut suponyu zasuponyuyut ZapryagGolobelno dugovij zapryag Pri zapryazhci z vikoristannyam dugi golobelno dugovij do homuta kriplyatsya guzhami golobli cherez dugu kozhnij guzh obnositsya poverh golobli i v nogo vstavlyayetsya naprugom kinec dugi yaka zavdyaki svoyij pruzhnosti vidtyagaye guzhi z goloblyami vboki Pislya cogo homut zasuponyuyut Golobelno postoronkovij zapryag Homut dlya cogo vidu zapryagu mozhe mati korotki guzhiki dlya kriplennya golobel ale chasto golobli kriplyatsya ne do homuta a do sidelki Oskilki golobli pri takomu sposobi zapryagannya sluzhat lishe dlya spryamovuvannya konya osadzhuvannya jogo na spuskah i zupinci na homuti peredbacheni mochki dlya postoronkiv yakimi i zdijsnyuyetsya tyaga Dishelnij zapryag U dishelnij zapryazhci homut priyednuyetsya do dishlya za dopomogoyu nashilnikiv i nagrudnikiv u stepovih rajonah zamist ostannih mozhut vikoristovuvatisya nashijniki Nagrudnik kriplyat do guzhovih mochok homuta i do postoronkiv do nogo na kilci vilno priyednuyut odin kinec nashilnika drugij kinec yakogo kripitsya na perednomu kinci dishlya abo perednij stelvazi Do guzhovih mochok homuta priyednuyut postoronki yaki jdut vid barkiv zadnoyi stelvagi Postoronkovij zapryag Pri postoronkovij zapryazhci vikoristovuyutsya tilki postoronki sho z yednuyut homut z barkami stelvagi i takozh kriplyatsya do guzhovih mochok Bezhomutnij zapryag Golobelno postoronkovij zapryag z shorkoyu nagrudnoyu shleyeyu zamist homuta Trijka yedinorig z odnim vinosnim de vikoristovuyetsya shorka Dokladnishe Shorka Pri transportuvanni legkih vantazhiv zamist homuta mozhut vikoristovuvati shorku nagrudnu shlejku Vona skladayetsya z nagrudnogo ta nashijnogo remeniv z pidkladkami z yednanimi z soboyu dvoma kilcyami dvoh kutovih pidtrimuvalnih remeniv gorti Shorka legsha i deshevsha u vigotovlenni nizh homut Ale pid chas roboti vona duzhe stiskuye plecholopatkovi suglobi shiyu grudnu klitku cherez sho v konya porushuyutsya krovoobig dihannya normalnij ruh vinikayut namulennya Tomu yiyi krashe vikoristovuvati v zapryagah de tyaglove zusillya ne perevishuye 7 8 vid masi konya Movni zvorotiZahomutati u perenosnomu sensi obdurivshi obmanuvshi postaviti v zalezhnist Zasuponiti pashu pelku rota primusiti kogo nebud movchati Nadyagati homut obtyazhuvati neposilnim tyagarem praceyu Suponiti u perenosnomu sensi shmagati remenem Uzyavsya za guzh ne kazhi sho ne duzh dovodi do kincya pochate trimaj svoye slovo Pristati z korotkimi guzhami nastijlivo vimagatiDiv takozhNaritniki Upryazh Shorka YarmoPrimitkiHomut Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2012 T 6 U Ya ukl G P Pivtorak ta in 568 s ISBN 978 966 00 0197 8 Needham Volume 4 Part 2 304 Needham Volume 4 Part 2 305 308 Needham Volume 4 Part 2 305 Spruytte J Littauer M Early Harness Systems Hyperion Books 1990 Needham Volume 4 Part 2 28 Needham Volume 4 Part 2 311 315 Needham Volume 4 Part 2 310 Needham Volume 4 Part 2 308 312 Needham Volume 4 Part 2 311 Needham Volume 4 Part 2 316 Riddle p 162 Needham Volume 4 Part 2 324 325 Needham Volume 4 Part 2 325 Needham Volume 4 Part 2 322 Needham Volume 4 Part 2 323 Needham Volume 4 Part 2 Plate CCXXI Needham Volume 4 Part 2 326 Needham Volume 4 Part 2 319 320 Needham Volume 4 Part 2 320 Needham Volume 4 Part 2 321 Needham Volume 4 Part 2 317 Riddle p 159 Needham Volume 4 Part 2 312 Braudel p 345 Needham Volume 4 Part 2 327 Wigelsworth p 10 Bolich p 55 Homut Tolkovyj slovar zhivogo velikorusskogo yazyka avt sost V I Dal 2 e izd SPb Tipografiya 1880 1882 ros Zasuponyuvati Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Guzh Tolkovyj slovar zhivogo velikorusskogo yazyka avt sost V I Dal 2 e izd SPb Tipografiya 1880 1882 ros Duga Tolkovyj slovar zhivogo velikorusskogo yazyka avt sost V I Dal 2 e izd SPb Tipografiya 1880 1882 ros Guzh Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Homut upryazh B M Gopka M P Homenko N M Pavlenko Konyarstvo Pidruchnik dlya pidgotovki fahivciv v agrarnih vishih navchalnih zakladiv I IV rivniv akreditaciyi K Visha osvita 2004 S 245 249 ISBN 966 8081 19 6 Homut Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Bolich Susan The History of Farming Machinery Oxford University Press 2005 Braudel Fernand Civilization and Capitalism 15th 18th Century The structure of everyday life University of California Press 1992 Chamberlain J Edward Horse how the horse has shaped civilizations Blue Bridge Virginia 2006 Needham Joseph Volume 4 Physics and Physical Technology Part 2 Mechanical Engineering Taipei Caves Books Ltd 1986 ISBN 0 521 07060 0 Riddle John M A History of the Middle Ages 300 1500 Rowman amp Littlefield 2008 Spruytte J Littauer M Early Harness Systems Hyperion Books 1990 Wigelsworth Jeffrey R Science and technology in medieval European life Greenwood Publishing Group 2006PosilannyaHomut Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2013 1000 ekz

Дата публікації:
Топ