Оранка

О́ранка, ора́ння, діал. гора́ння(горнути, пригортати) — обробка ґрунту плугом чи сохою. Осіння оранка поля для сіяння ярих культур навесні називається . Це один з прийомів обробітку ґрунту плугами, який забезпечує перевертання шару ґрунту не менше ніж на 135˚ і готує площу для проведення інших технологічних операцій.

Німецький селянин з Мекленбурга-Передньої Померанії працює з плугом, 2004

Оранка трактором ЮМЗ-6КЛ

Під словом оранка, також розуміють також зоране поле, чи ріллю.

Види оранки

Розрізняють такі види оранки:

• плантажна (коли її виконують спеціальними плугами на глибину понад 40 см; в овочівництві використовують перед закладанням плантацій спаржі);
• ступінчаста (забезпечує ступінчастий профіль борозни); гребенева (забезпечує утворення гребенів на поверхні поля);
• двоярусна (забезпечує часткове або повне переміщення двох шарів (горизонтів) ґрунту з їх подрібненням і рихленням);
• триярусна (забезпечує відповідно обробіток трьох шарів ґрунту).

При оранці відвал (полиця) плуга перевертає орного шару, що забезпечує кришіння й перемішування ґрунту.

Розрізняють види відвальної оранки:

• Обертання скиби (скиба перевертається на 180°; найдавніший спосіб)
• Здіймання (скиби перевертається на 135°)
• Культурна оранка (з використанням передплужника).

Оранка на глибину 20 см вважається нормальною, інакше — глибокою або мілкою. Глибину та напрям оранки вибирає агроном, виходячи з потреб оброблюваної рослини, засміченості ґрунту бур'янами, наявності шкідників і хвороб, задля снігозатримання, накопичення талих вод та захисту від вітрової ерозії. Оранка з ґрунтопоглиблювачем і чергування глибини в умовах сівозміни виключає утворення ущільненого шару — плужної підошви — в підорному горизонті ґрунту.

Альтернативою оранці в низці випадків є .

В історії та традиціях

• Оборювання — обряд, що полягав у проведенні борозни навколо якогось місця.

Див. також

• Орна земля
• Рілля

Примітки

1. Оранка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. Оранка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
3. . lcorp.ulif.org.ua. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 14 вересня 2019.
4. Орання // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
5. Орання // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
6. Горання // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
7. Орати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
8. Зяб // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
9. Сучасні технології вирощування овочевих культур: навч. посібник для студентів напряму «Агрономія» агробіологічних спеціальностей вищих навчальних закладів освіти ІІІ-IV рівнів акредитації./ В.Б. Кутовенко, І.Г. Міхаліна, В.Т. Гонтар. — Київ, 2013. — 300 с.
10. Оранка  // Велика радянська енциклопедія — третє вид. (рос.)

Література

• Ґудзь В. П., Примак І. Д., Будьонний Ю. В., Танчик С. П. Землеробство: Підручник. 2-е вид. перероб. та доп. За ред. В. П. Ґудзя. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 446 с.

Посилання

• Оранка, орання // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1229. — 1000 екз.
• Агротехнічні вимоги до виконання оранки. Технологія виконання оранки ґрунтів.