Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Північна Вей (кит. 北魏 Běi Wèi) — сянбійська держава (династія) у північному Китаї у 386–535 роках. Інші назви Тоба Вей, Юань Вей, Пізня Вей. Ця династія керувалася імператорами з роду , яке у 495 році змінили прізвище на Юань. За часи цієї династії відбулася політична та економічна стабілізація. Водночас значного впливу набули буддизм та даосизм. Внаслідок внутрішніх конфліктів держава у 535 році розпалася на Західну та Східну Вей. Історія описана у «Книзі Вей».
| Північна Вей | |||||||||||
| |||||||||||
 | |||||||||||
| Столиця | Шенле (386—398) Пінчен (398—493) Лоян (493—534) Чан'ань (534—535) | ||||||||||
| Мови | Китайська | ||||||||||
| Релігії | Буддизм | ||||||||||
| Форма правління | Монархія | ||||||||||
| Історія | |||||||||||
| - Заснування | 386 рік | ||||||||||
| - Розпад | 534 рік | ||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
Історія
Підвалини держави закладені вождями сяньбійського племені тоба (одного з предків монголів), яких було запрошено у 310-х роки імператорами династії Цзінь у боротьбі проти держави Рання Чжао. Тоді ж представники роду Тоба стають ванами (князями) Даї. Надалі внаслідок постійних війн на півночі Китаю тоба або держава дай (як тепер називалася) отримала цілковиту незалежність. Втім їй доводилося протистояти державам Пізня Чжао та Рання Янь. У 376 році Тоба визнали себе данниками держави Рання Цінь.
Новий підйом Тоби розпочався після занепаду Ранньої Цінь у 385 році. У 386 році було оголошено про незалежність ванства Дай, яке згодом перейменовано на Вей. Звідси походить назва усієї династії. У наступні роки Вей довелося воювати проти хунну Ордоса, Жужанського каганату, Пізньої Янь. У 399 році володарі Тоба прийняли титул імператора.
У 400—430-х роках Північна Вей зуміла розширити свої володіння на північний схід Китаю, водночас завдало низку поразок династії Лю Сун. Водночас підкорено державу Ся, розбито жужанів, у 430-440-х роках здійснено заходи щодо встановлення контролю над великим шовковим шляхом, проте повністю досягти цієї мети не вдалося.
У 450—470-ті роки тривали численні війни з каганатами та древніми державами уздовж великого шовкового шляху, тибетцями, південнокитайськими державами, особливо запеклими були війни з Лю Сун. У 495 році завершилася китаїзація управління та знаті, були впроваджені китайські прізвища, заборонено одяг, звичаї кочівників. У 500—515 роках точилися запеклі війни з державами Південна Ці та Лян. Тоді вже позначилися внутрішні та зовнішні труднощі Північної Вей.
У 520-х роках розпочалася тривала боротьба за владу серед представників імператорської родини, яка посилювалася численними повстаннями впливових військовиків. Водночас посилилися повстання кочових племен на територіях сучасного Ордосу та Шаньсі. Зрештою у 535 році держава розпалася на Західну Вей та Східну Вей.
Внутрішній розвиток
Для зміцнення своєї влади перші імператори спиралися на даосистів, а інші релігійні течії, особливо буддистів забороняли. Лише у 518 році буддизм оголошено державною релігією. Навіть самого імператор оголосили утіленням будди, а будистського чернця призначили головою офіційной «церкви».
Володарі Північної Вей багато уваги приділяли зведеню храмів, відновленню міст, які зазнали руйнування у період шістнадцяти держав, зокрема Лоян та Чан'ань.
Відбулася земельна реформа — уся земля стала власністю держави, підданні могли лише пожиттєво володіти нею. При цьому права на наділи отримали як чоловіки, так й жінки.
Відбувся офіційний розподіл на вільних людей та простолюдинів. До перших належали знать, чиновництво, військовики. Вони поділялися на 9 рангів. До друго групи належали пастуху, ворожьбити, ремісники, лікарі, музики. наймити, кріпакі, державні та приватні раби, могильники. Вони не мали прав займати державні посади.
Військо
-
![image]()
Піхотинці -
![image]()
Легка кіннота -
![image]()
Важка кіннота -
![image]()
Важка кіннота -
![image]()
Кінні барабанщики - Реконструкція
Імператори
| Посмертне ім'я | Особисте ім'я | Роки правління | Девіз і роки правління |
|---|---|---|---|
| Дао У-ді 道武帝 Dàowǔdì | Тоба Гуй 拓拔珪 Tuòbá Gūi | 386–409 |
|
| Мін-юань-ді 明元帝 Míngyuándì | Тоба Си 拓拔嗣 Tuòbá Sì | 409–423 |
|
| Тай У-ді 太武帝 Tàiwǔdì | Тоба Тао 拓拔燾 Tuòbá Táo | 424–452 |
|
| Нань Ань-ван 南安王 Nánānwáng | Тоба Юй 拓拔余 Tuòbá Yú | 452 |
|
| Вень-чен-ді 文成帝 Wénchéngdì | Тоба Цзюнь 拓拔濬 Tuòbá Jùn | 452–465 |
|
| Сянь Вень-ді 獻文帝 Xiànwéndì | Тоба Хун 拓拔弘 Tuòbá Hóng | 466–471 |
|
| Сяо Вень-ді 孝文帝 Xiàowéndì | Юань Хун 元宏 Yuán Hóng | 471–499 |
|
| Сюань У-ді 宣武帝 Xuānwǔdì | Юань Ке 元恪 Yuán Kè | 500–515 |
|
| Сяо-мін-ді 孝明帝 Xiàomíngdì | Юань Сюй 元詡 Yuán Xǔ | 516–528 |
|
| Ю Чжу 幼主 yòu zhǔ | Юань Чжао 元釗 Yuán Zhāo | 528 | |
| Сяо Чжуан-ді 孝莊帝 Xiàozhuāngdì | Юань Цзию 元子攸 Yuán Ziyōu | 528–530 |
|
| Чан Гуан-ван 長廣王 Chángguǎngwáng | Юань Є 元曄 Yuán Yè | 530–531 |
|
| Цзємін 節閔帝 Jiémǐndì | Юань Гун 元恭 Yuán Gōng | 531–532 |
|
| Ань Дін-ван 安定王 Āndìngwáng | Юань Лан 元朗 Yuán Lǎng | 531–532 |
|
| Сяо У-ді 孝武帝 Xiāowǔdì | Юань Сю 元脩 Yuán Xiū | 532–535 |
|
Джерела
- Jean Sellier, Atlas des peuples d'Asie méridionale et orientale, La Découverte, Paris, 2008, p. 136.
- Jenner, W. J. F. Memories of Loyang: Yang Hsuan-chih and the lost capital (493—534). Oxford: Clarendon Press, 1981.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vej Pivnichna Vej kit 北魏 Bei Wei syanbijska derzhava dinastiya u pivnichnomu Kitayi u 386 535 rokah Inshi nazvi Toba Vej Yuan Vej Piznya Vej Cya dinastiya keruvalasya imperatorami z rodu yake u 495 roci zminili prizvishe na Yuan Za chasi ciyeyi dinastiyi vidbulasya politichna ta ekonomichna stabilizaciya Vodnochas znachnogo vplivu nabuli buddizm ta daosizm Vnaslidok vnutrishnih konfliktiv derzhava u 535 roci rozpalasya na Zahidnu ta Shidnu Vej Istoriya opisana u Knizi Vej Pivnichna Vej386 rik 534 rik Pivnichna Vej istorichni kordoni na kartiDinastiya pivnichna Vej poznachena rozhevim kolorom Stolicya Shenle 386 398 Pinchen 398 493 Loyan 493 534 Chan an 534 535 Movi KitajskaReligiyi BuddizmForma pravlinnya MonarhiyaIstoriya Zasnuvannya 386 rik Rozpad 534 rikPoperednik Nastupnikdinastiya Rannya Cin dinastiya Zahidna Vejdinastiya Shidna VejVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dinastiya Pivnichna VejIstoriyaPidvalini derzhavi zakladeni vozhdyami syanbijskogo plemeni toba odnogo z predkiv mongoliv yakih bulo zaprosheno u 310 h roki imperatorami dinastiyi Czin u borotbi proti derzhavi Rannya Chzhao Todi zh predstavniki rodu Toba stayut vanami knyazyami Dayi Nadali vnaslidok postijnih vijn na pivnochi Kitayu toba abo derzhava daj yak teper nazivalasya otrimala cilkovitu nezalezhnist Vtim yij dovodilosya protistoyati derzhavam Piznya Chzhao ta Rannya Yan U 376 roci Toba viznali sebe dannikami derzhavi Rannya Cin Novij pidjom Tobi rozpochavsya pislya zanepadu Rannoyi Cin u 385 roci U 386 roci bulo ogolosheno pro nezalezhnist vanstva Daj yake zgodom perejmenovano na Vej Zvidsi pohodit nazva usiyeyi dinastiyi U nastupni roki Vej dovelosya voyuvati proti hunnu Ordosa Zhuzhanskogo kaganatu Piznoyi Yan U 399 roci volodari Toba prijnyali titul imperatora U 400 430 h rokah Pivnichna Vej zumila rozshiriti svoyi volodinnya na pivnichnij shid Kitayu vodnochas zavdalo nizku porazok dinastiyi Lyu Sun Vodnochas pidkoreno derzhavu Sya rozbito zhuzhaniv u 430 440 h rokah zdijsneno zahodi shodo vstanovlennya kontrolyu nad velikim shovkovim shlyahom prote povnistyu dosyagti ciyeyi meti ne vdalosya U 450 470 ti roki trivali chislenni vijni z kaganatami ta drevnimi derzhavami uzdovzh velikogo shovkovogo shlyahu tibetcyami pivdennokitajskimi derzhavami osoblivo zapeklimi buli vijni z Lyu Sun U 495 roci zavershilasya kitayizaciya upravlinnya ta znati buli vprovadzheni kitajski prizvisha zaboroneno odyag zvichayi kochivnikiv U 500 515 rokah tochilisya zapekli vijni z derzhavami Pivdenna Ci ta Lyan Todi vzhe poznachilisya vnutrishni ta zovnishni trudnoshi Pivnichnoyi Vej U 520 h rokah rozpochalasya trivala borotba za vladu sered predstavnikiv imperatorskoyi rodini yaka posilyuvalasya chislennimi povstannyami vplivovih vijskovikiv Vodnochas posililisya povstannya kochovih plemen na teritoriyah suchasnogo Ordosu ta Shansi Zreshtoyu u 535 roci derzhava rozpalasya na Zahidnu Vej ta Shidnu Vej Vnutrishnij rozvitokDlya zmicnennya svoyeyi vladi pershi imperatori spiralisya na daosistiv a inshi religijni techiyi osoblivo buddistiv zaboronyali Lishe u 518 roci buddizm ogolosheno derzhavnoyu religiyeyu Navit samogo imperator ogolosili utilennyam buddi a budistskogo cherncya priznachili golovoyu oficijnoj cerkvi Volodari Pivnichnoyi Vej bagato uvagi pridilyali zvedenyu hramiv vidnovlennyu mist yaki zaznali rujnuvannya u period shistnadcyati derzhav zokrema Loyan ta Chan an Vidbulasya zemelna reforma usya zemlya stala vlasnistyu derzhavi piddanni mogli lishe pozhittyevo voloditi neyu Pri comu prava na nadili otrimali yak choloviki tak j zhinki Vidbuvsya oficijnij rozpodil na vilnih lyudej ta prostolyudiniv Do pershih nalezhali znat chinovnictvo vijskoviki Voni podilyalisya na 9 rangiv Do drugo grupi nalezhali pastuhu vorozhbiti remisniki likari muziki najmiti kripaki derzhavni ta privatni rabi mogilniki Voni ne mali prav zajmati derzhavni posadi VijskoPihotinci Legka kinnota Vazhka kinnota Vazhka kinnota Kinni barabanshiki RekonstrukciyaImperatoriPosmertne im ya Osobiste im ya Roki pravlinnya Deviz i roki pravlinnyaDao U di 道武帝 Daowǔdi Toba Guj 拓拔珪 Tuoba Gui 386 409 Dengo 登 国 Dengguo 386 396 Huanshi 皇 始 Huangshǐ 396 398 Tyansin 天 兴 Tianxing 398 404 Tyanci 天赐 Tianci 404 409Min yuan di 明元帝 Mingyuandi Toba Si 拓拔嗣 Tuoba Si 409 423 Yunsin 永興 Yǒngxing 409 413 Shenzhuj 神瑞 Shenrui 414 416 Tajchan 泰常 Taichang 416 423Taj U di 太武帝 Taiwǔdi Toba Tao 拓拔燾 Tuoba Tao 424 452 Shiguan 始光 Shǐguang 424 428 Shenczya 神麚 Shenjia 428 431 Yanhe 延和 Yanhe 432 434 Tajyan 太延 Taiyan 435 440 Tajpinchzhenczyun 太平真君 Taipingzhenjun 440 451 Chzhenpin 正平 Zhengping 451 452Nan An van 南安王 Nananwang Toba Yuj 拓拔余 Tuoba Yu 452 Yunpin 永平 Yǒngping ili Chenpin 承平 Chengping 45Ven chen di 文成帝 Wenchengdi Toba Czyun 拓拔濬 Tuoba Jun 452 465 Sin an 興安 Xingan 452 454 Singuan 興光 Xingguang 454 455 Tajan 太安 Taian 455 459 Hepin 和平 Heping 460 465Syan Ven di 獻文帝 Xianwendi Toba Hun 拓拔弘 Tuoba Hong 466 471 Tyanan 天安 Tian an 466 467 Huansin 皇興 Huangxing 467 471Syao Ven di 孝文帝 Xiaowendi Yuan Hun 元宏 Yuan Hong 471 499 Yansin 延 兴 Yanxing 471 476 Chenmin 承 明 Chengming 476 Tajhe 太和 Taihe 477 499Syuan U di 宣武帝 Xuanwǔdi Yuan Ke 元恪 Yuan Ke 500 515 Czinmin 景 明 Jǐngming 500 503 Chzhenshi 正始 Zhengshǐ 504 508 Yunpin 永平 Yǒngping 508 512 Yanchan 延昌 Yanchang 512 515Syao min di 孝明帝 Xiaomingdi Yuan Syuj 元詡 Yuan Xǔ 516 528 Sipin 熙平 Xiping 516 518 Shenguj 神龟 Shengui 518 520 Chzhenguan 正光 Zhengguang 520 525 Syaochao 孝昌 Xiaochang 525 527 Utaj 武 泰 Wǔtai 528Yu Chzhu 幼主 you zhǔ Yuan Chzhao 元釗 Yuan Zhao 528Syao Chzhuan di 孝莊帝 Xiaozhuangdi Yuan Cziyu 元子攸 Yuan Ziyōu 528 530 Czyani 建 义 Jianyi 528 Yun an 永安 Yǒng an 528 530Chan Guan van 長廣王 Changguǎngwang Yuan Ye 元曄 Yuan Ye 530 531 Czyanmin 建明 Jianming 530 531Czyemin 節閔帝 Jiemǐndi Yuan Gun 元恭 Yuan Gōng 531 532 Putaj 普泰 Pǔtai 531 532An Din van 安定王 Andingwang Yuan Lan 元朗 Yuan Lǎng 531 532 Chzhunsin 中興 Zhōngxing 531 532Syao U di 孝武帝 Xiaowǔdi Yuan Syu 元脩 Yuan Xiu 532 535 Tajchan 太 昌 Taichang 532 Yunsin 永兴 Yǒngxing 532 Yunsi 永熙 Yǒngxi 532 535DzherelaJean Sellier Atlas des peuples d Asie meridionale et orientale La Decouverte Paris 2008 p 136 Jenner W J F Memories of Loyang Yang Hsuan chih and the lost capital 493 534 Oxford Clarendon Press 1981