Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Ся Дина стія Ся спрощ 夏国 кит трад 夏國 піньїнь Xiàguó династія сюнну

Ся (держава)

Ся (держава)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ся.

Дина́стія Ся (спрощ.: 夏国; кит. трад.: 夏國; піньїнь: Xiàguó) — династія сюнну (хуннів), що правила на північному заході Китаю в 407—431 роках. Ця династія керувалася імператорами з роду Хелянь, плем'я Тєфу (спрощ.: 铁弗; кит. трад.: 鐵弗; піньїнь: Tiěfú zh:铁弗), першим з яких був Хелянь Бобо (до того мав прізвище Лю). Правління цієї династії відзначено постійними війнами із сусідами. Володарі Ся мали титул імператорів. Було остаточно підкорено державою Північна Вей.

Ся
image image
 407 – 431 image image
image
Ся: історичні кордони на карті
держава Ся
Столиця Тунвань
(418—427)
Шангуй
(427—428)
Пінлян
(428—430)
Форма правління Монархія
Історія
 - Заснування 407
 - Падіння 431

Історія

У 407 році її засновано вождем хуннів Лю Бобо, який з 20 тисячами осіб відкочував на захід, відокремившись від династії Пізня Цінь. Тут створив державу Ся, прийнявши нове прізвище Хелянь. Саме він багато доклав зусиль для зміцнення військової та політичної потуги держави. Завдано поразки Південній Лян. У 411 році завдав поразки династії Пізній Цінь.

У 417 році, скориставшись суперечками всередині Східної Цзінь, було захоплено центральні райони Китаю, зокрема важливе місто Чан'ань. У 431 році підкорено державу Західна Цінь. Проте того ж року Ся зазнало нищівної поразки від сяньбійського племені мужунів Тогон. Скориставшись цим, династія Північна Вей підкорила землі Ся.

Імператори

Посмертне ім'я Особисте ім'я Роки правління Девіз і роки правління
У-ле-ді
武烈帝 Wǔlièdì 		Хелянь Бобо
赫連勃勃 Hèlián Bóbó 		407–425
  • Луншен (龍升 Lóngshēng) 407–413
  • Фенсян (鳳翔 Fèngxiáng) 413–418
  • Чан'у (昌武 Chāngwǔ) 418–419
  • Ченьсін (真興 Chēnxīng) 419–425
Цінь-ван
赫連昌 Hèlián Chāng 		Хелянь Чан
赫連昌 Hèlián Chāng 		425–428
  • Ченгуан (承光 Chéngguāng) 425–428
Пін Юань-ван
平原王 Píngyuánwáng 		Хелянь Дін
赫連定 Hèlián Dìng 		425–428
  • Шенгуан (勝光 Shèngguāng) 428–431

Джерела

  • Jean Sellier, Atlas des peuples d'Asie méridionale et orientale, La Découverte, Paris, 2008, p. 121.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sya Dina stiya Sya sprosh 夏国 kit trad 夏國 pinyin Xiaguo dinastiya syunnu hunniv sho pravila na pivnichnomu zahodi Kitayu v 407 431 rokah Cya dinastiya keruvalasya imperatorami z rodu Helyan plem ya Tyefu sprosh 铁弗 kit trad 鐵弗 pinyin Tiefu zh 铁弗 pershim z yakih buv Helyan Bobo do togo mav prizvishe Lyu Pravlinnya ciyeyi dinastiyi vidznacheno postijnimi vijnami iz susidami Volodari Sya mali titul imperatoriv Bulo ostatochno pidkoreno derzhavoyu Pivnichna Vej Sya 407 431 Sya istorichni kordoni na kartiderzhava Sya Stolicya Tunvan 418 427 Shanguj 427 428 Pinlyan 428 430 Forma pravlinnya Monarhiya Istoriya Zasnuvannya 407 Padinnya 431IstoriyaU 407 roci yiyi zasnovano vozhdem hunniv Lyu Bobo yakij z 20 tisyachami osib vidkochuvav na zahid vidokremivshis vid dinastiyi Piznya Cin Tut stvoriv derzhavu Sya prijnyavshi nove prizvishe Helyan Same vin bagato doklav zusil dlya zmicnennya vijskovoyi ta politichnoyi potugi derzhavi Zavdano porazki Pivdennij Lyan U 411 roci zavdav porazki dinastiyi Piznij Cin U 417 roci skoristavshis superechkami vseredini Shidnoyi Czin bulo zahopleno centralni rajoni Kitayu zokrema vazhlive misto Chan an U 431 roci pidkoreno derzhavu Zahidna Cin Prote togo zh roku Sya zaznalo nishivnoyi porazki vid syanbijskogo plemeni muzhuniv Togon Skoristavshis cim dinastiya Pivnichna Vej pidkorila zemli Sya ImperatoriPosmertne im ya Osobiste im ya Roki pravlinnya Deviz i roki pravlinnya U le di 武烈帝 Wǔliedi Helyan Bobo 赫連勃勃 Helian Bobo 407 425 Lunshen 龍升 Longsheng 407 413 Fensyan 鳳翔 Fengxiang 413 418 Chan u 昌武 Changwǔ 418 419 Chensin 真興 Chenxing 419 425 Cin van 赫連昌 Helian Chang Helyan Chan 赫連昌 Helian Chang 425 428 Chenguan 承光 Chengguang 425 428 Pin Yuan van 平原王 Pingyuanwang Helyan Din 赫連定 Helian Ding 425 428 Shenguan 勝光 Shengguang 428 431DzherelaJean Sellier Atlas des peuples d Asie meridionale et orientale La Decouverte Paris 2008 p 121

Дата публікації:
Топ