Дина стія Південна Лян спрощ 南凉 піньїнь Nánliáng династія що правила частиною північного Китаю у період шістнадцяти держ

Дина́стія Південна Лян (спрощ.: 南凉; піньїнь: Nánliáng) — династія, що правила частиною північного Китаю у період шістнадцяти держав. Заснована вождями сяньбійського племені туфа у 397 році. Існувала нетривалий час. Була захоплена династією Західна Цінь у 414 році.

Південна Лян

Князівство

397 – 414

Південна Лян

Столиця

Ляньчуань
(397—)
Леду
(399, 402—406, 410—414)
Сіпін
(399—402)
гуцзан
(406—410)

Мови

Монгольська

Релігії

Буддизм

Форма правління

Монархія

Історія

- Заснування

397

- Падіння

414

Історія

Засновником держави став вождь сяньбійського племені туфа (одного з предків монголів) Угу (або туфа Угу). У 397 році він підняв повстання проти держави Пізня Лян, яка в цей час боролася із повстанням племені хунну. Туфа Угу прийняв титул вана (князя). Того ж року постала держава, що отримала назву Південна Лян. Новоутворена держава не відрізнялася внутрішньою стабільністю. У владі знаходилися виклично представники племені туфа. Втім у них виник конфлікт з іншими сяньбійськими племенами, що ще більше послабило держави Південна Лян. У 414 році її було захоплено династією Західна Цінь.

Джерела

Kleeman, Terry F., Great Perfection: Religion and Ethnicity in a Chinese Millennial Kingdom,