Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дина́стія Рання Цінь (спрощ.: 前秦; кит. трад.: 前秦; піньїнь: Qián Qín) — династія, що правила північним Китаєм у 351–394 роках. Ця династія керувалася імператорами з роду . Основу складала тюркська, тибетська та монгольська кочова знать. Держава загинула внаслідок протистояння з царствами Пізня Цінь та Західна Цінь.
| Рання Цінь | ||||
| ||||
 | ||||
| Столиця | Чан'ань (351—385) Цзіньян (385—386) Нан"ань(386—394) Хуанцзун (394) | |||
| Форма правління | Монархія | |||
| Історія | ||||
| - Заснування | 351 рік | |||
| - Падіння | 394 рік | |||
Історія
Засновниками держави Рання Цінь стали вожді тибетських племен, яких китайці називали ді. Вони активно втручалися у внутрішні чвари, що відбулися після повалення династії Західна Цзінь у північному Китаї у 317 році. Тоді ж відбувається зміна прізвища вождів з Пу та Фу. Скориставшись спочатку послабленням, а згодом падінням династії Пізня Чжао, вождь ді Фу Цзянь I захопила частину північно-західного Китаю. У 351 році він оголосив про створення нової держави, яка згодом отримала назву Рання Цінь. Протягом 350-х років відбувалося поступово розширення володінь на півночі Китаю.
Значне піднесення держави пов'язано з володарем Фу Цзянєм II, який протягом 360–370 років була підкорена Рання Янь, у 373 році — підкорено держави на території сучасної провінції Сичуань, у 376 році — сяньбійське царство Дай та Рання Лян. у наступні роки підкорилися владі Ранньої Цінь царства Турфан та Шаньшань (сучасний Сіньцзян та Внутрішня Монголія), держава Куча, Кашгар, визнали себе васали корейські царства Когурьо та Силла.
Проте держава фактично являла собою зібрання різних племен та князівств, які визнавали владу роду Фу. Рання Цінь не відрізнялася внутрішньою стабільністю. Тим більш місцеве китайське населення негативно ставилося до різних так званих варварських племен.
Після розширення влади на увесь північний Китай було оголошено династію Цзінь заколотниками, а тому прийнято рішення підкорити династію Цзінь, проте у 383 році армія Ранньої Цінь зазнала цілковитої поразки від військ Цзінь (битва на річці Фе), після чого розпочався занепад Ранньої Цінь. Зрештою вона була повалена внаслідок боротьби з державами Пізня Цінь й Західна Цінь.
Імператори
| Посмертне ім'я | Особисте ім'я | Роки правління | Девіз і роки правління |
|---|---|---|---|
| Цзін Мін-ді 景明帝 Jǐngmíngdì | Фу Цзянь 苻健 Fú Jiàn | 351–355 |
|
| Лі-ван 厲王 Lìwáng | Фу Шен 苻生 Fú Shēng | 355–357 |
|
| Сюань Чжао-ді 武帝 Wǔdì | Фу Цзянь 苻堅 Fú Jiān | 357–385 |
|
| Ай-пін-ді 哀平帝 Āipíngdì | Фу Пі 苻丕 Fú Pī | 385–386 |
|
| Гао-ді 高帝 Gāodì | Фу Ден 苻登 Fú Dēng | 386–394 |
|
| Хоу Чжу 後主 Hòu Zhǔ | Фу Чун 苻崇 Fú Chóng | 394 |
|
Джерела
- C.J. Peers: Imperial Chinese Armies (1) 200 BC — AD 589. Oxford: Osprey Publishing, 1995, s. 41. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dina stiya Rannya Cin sprosh 前秦 kit trad 前秦 pinyin Qian Qin dinastiya sho pravila pivnichnim Kitayem u 351 394 rokah Cya dinastiya keruvalasya imperatorami z rodu Osnovu skladala tyurkska tibetska ta mongolska kochova znat Derzhava zaginula vnaslidok protistoyannya z carstvami Piznya Cin ta Zahidna Cin Rannya Cin 351 rik 394 rik Rannya Cin istorichni kordoni na kartiDinastiya Rannya Cin poznachena blakitnim kolorom Stolicya Chan an 351 385 Czinyan 385 386 Nan an 386 394 Huanczun 394 Forma pravlinnya Monarhiya Istoriya Zasnuvannya 351 rik Padinnya 394 rikIstoriyaZasnovnikami derzhavi Rannya Cin stali vozhdi tibetskih plemen yakih kitajci nazivali di Voni aktivno vtruchalisya u vnutrishni chvari sho vidbulisya pislya povalennya dinastiyi Zahidna Czin u pivnichnomu Kitayi u 317 roci Todi zh vidbuvayetsya zmina prizvisha vozhdiv z Pu ta Fu Skoristavshis spochatku poslablennyam a zgodom padinnyam dinastiyi Piznya Chzhao vozhd di Fu Czyan I zahopila chastinu pivnichno zahidnogo Kitayu U 351 roci vin ogolosiv pro stvorennya novoyi derzhavi yaka zgodom otrimala nazvu Rannya Cin Protyagom 350 h rokiv vidbuvalosya postupovo rozshirennya volodin na pivnochi Kitayu Znachne pidnesennya derzhavi pov yazano z volodarem Fu Czyanyem II yakij protyagom 360 370 rokiv bula pidkorena Rannya Yan u 373 roci pidkoreno derzhavi na teritoriyi suchasnoyi provinciyi Sichuan u 376 roci syanbijske carstvo Daj ta Rannya Lyan u nastupni roki pidkorilisya vladi Rannoyi Cin carstva Turfan ta Shanshan suchasnij Sinczyan ta Vnutrishnya Mongoliya derzhava Kucha Kashgar viznali sebe vasali korejski carstva Koguro ta Silla Prote derzhava faktichno yavlyala soboyu zibrannya riznih plemen ta knyazivstv yaki viznavali vladu rodu Fu Rannya Cin ne vidriznyalasya vnutrishnoyu stabilnistyu Tim bilsh misceve kitajske naselennya negativno stavilosya do riznih tak zvanih varvarskih plemen Pislya rozshirennya vladi na uves pivnichnij Kitaj bulo ogolosheno dinastiyu Czin zakolotnikami a tomu prijnyato rishennya pidkoriti dinastiyu Czin prote u 383 roci armiya Rannoyi Cin zaznala cilkovitoyi porazki vid vijsk Czin bitva na richci Fe pislya chogo rozpochavsya zanepad Rannoyi Cin Zreshtoyu vona bula povalena vnaslidok borotbi z derzhavami Piznya Cin j Zahidna Cin ImperatoriPosmertne im ya Osobiste im ya Roki pravlinnya Deviz i roki pravlinnya Czin Min di 景明帝 Jǐngmingdi Fu Czyan 苻健 Fu Jian 351 355 Huanshi 皇始 Huangshǐ 351 355 Li van 厲王 Liwang Fu Shen 苻生 Fu Sheng 355 357 Shouguan 壽光 Shouguang 355 357 Syuan Chzhao di 武帝 Wǔdi Fu Czyan 苻堅 Fu Jian 357 385 Yunsin 永興 Yǒngxing 357 359 Ganlu 甘露 Ganlu 359 364 Czyanyuan 建元 Jianyuan 365 385 Aj pin di 哀平帝 Aipingdi Fu Pi 苻丕 Fu Pi 385 386 Tajan 太安 Taian 385 386 Gao di 高帝 Gaodi Fu Den 苻登 Fu Deng 386 394 Tajchu 太初 Taichu 385 394 Hou Chzhu 後主 Hou Zhǔ Fu Chun 苻崇 Fu Chong 394 Yanchu 延初 Yanchu 394DzherelaC J Peers Imperial Chinese Armies 1 200 BC AD 589 Oxford Osprey Publishing 1995 s 41 ISBN 1 85532 514 4