Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сяо Вень-ді (кит. трад.: 魏孝文帝; піньїнь: Xiaowendi; 13 жовтня 467 — 26 квітня 499) — 7-й імператор династії Північна Вей у 471—499 роках, реформатор, покровитель буддизму.
| Сяо Вень-ді | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 471 — 499 | ||
| Попередник: | Сянь Вень-ді | |
| Спадкоємець: | Сюань У-ді | |
| Народження: | 13 жовтня 467 | |
| Смерть: | 26 квітня 499 (31 рік) | |
| Країна: | Династія Північна Вей[1] | |
| Батько: | Сянь вень-ді[1] | |
| Мати: | d | |
| Шлюб: | d, d, d, d, d, d, d і d | |
| Діти: | d, d, Сюань У-ді (Північна Вей)[1], d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d і d | |
| | ||
Життєпис
Регентство
Походив з монгольської династії Північна Вей. Син імператора Сянь Вень-ді. При народжені отримав ім'я Тоба Хун. У 469 році оголошується спадкоємцем трону. Того ж року його матір імператрицю Лі змусили накласти на себе руки, відповідно до традиції (щоб мати не впливала на майбутнього імператора). У 471 році Сянь Вень-ді зрікся трону Тоба Хуна, який прийняв ім'я Сяо Вень-ді. Втім владу зберіг саме батько нового імператора.
У 476 році за наказом імператриці-удовиці Фен (дружина покійного імператора Вень-чен-ді) отруєно Сянь-Вень-ді й стала регентшею при Сяо Вень-ді. Регентство імператриці відзначено репресіями проти прихильників Сянь Вень-ді, також родичів імператора по материнській лінії з роду Лі.
Суворість Фен і корупція її фаворитів спричинили невдоволення. У 481 році було піднято повстання у столиці імперії Пінчені, проте швидко придушено. В цій ситуації Фен вирішила розробити новий Кримінальний кодекс, щоб посилити покарання з одного боку, а з іншого — приборкати свавілля на місцях.
У зовнішній політиці імператриця Фен намагалася розширити вплив Північної Вей на південь, скориставшись заколотом Сяо Даочена проти династії Лю Сун у 479 році. Вона намагалася посадити на трон південної імперії принца Лю Чана, проте зазнала невдачі й у 481 році уклала мир з династією Південна Ці.
Починаючи з 483 року, імператор Сяо Вень-ді починає поступово перебирати владу на себе. Водночас починається процес покитайчення влади (одяг, звичаї, обряди). До 487 року фактична влада була вже в імператора. Формально регентство Фен припинилося із її смертю у 490 році.
Володарювання
Із самого початку самостійного панування Сяо Вень-ді спрямував зусилля на завершення китаїзації держави — у 490 році офіційною мовою оголошено китайську, заборонено одяг, звичаї кочівників. У 495 році скасовано сяньбійську мову, запроваджено китайські прізвища. Імператор замінив прізвище свого роду Тоба на Юань (тепер його власне ім'я на Юань Хун).
Разом із запровадженням усього китайського були застосовані заходи з приборкання придворної аристократії. У 493 році почалася підготовка до перенесення столиці до Лояна, яке відбулося у 494 році. Завдяки імператорові розпочалася розбудова нової столиці.
У 496 році проведено адміністративну та соціальну реформи, згідно з якими вся аристократія поділена на 9 сяньбійських та 5 китайських кланів. Тепер призначення на посади відбувалося відповідно до належності до клану.
У зовнішній політиці Сяо Вень-ді намагався приборкати кочівників — вдалі війни із жужанами 490 року, тогонами 491 року. У 493 році здійснені заходи щодо розширення володінь на південь за рахунок Південної Ці, проти останньої тривала військова кампанія у 494—495 роках, проте невдало. В цей же час Сяо Вень-ді змушений був замиряти кочові племена на території сучасної Внутрішньої Монголії та Сіньцзяна, відмовившись від їх покитайчення. Вдалося втихомирити лише у 498 році. Того ж року вирушив проти Південної Ці, проте захворів у поході й помер 26 квітня 499 року.
Культура
В релігійному плані підтримував буддистів. Багато сприяв розбудові їх храмів та монастирів. За правління Сяо Вень-ді було завершено зведення комплексу печер Юньган.
Девізи правління
- Яньсін (延興) 471–476
- Ченмін (承明) 476
- Тайхе (太和) 477–499
Примітки
- China Biographical Database
Джерела
- Graff, David A. (2002). Medieval Chinese Warfare, 300—900. London: Routledge. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Syao Ven di kit trad 魏孝文帝 pinyin Xiaowendi 13 zhovtnya 467 26 kvitnya 499 7 j imperator dinastiyi Pivnichna Vej u 471 499 rokah reformator pokrovitel buddizmu Syao Ven di 7 j Imperator Pivnichnoyi Vej 471 499 Poperednik Syan Ven di Spadkoyemec Syuan U di Narodzhennya 13 zhovtnya 467Smert 26 kvitnya 499 31 rik Krayina Dinastiya Pivnichna Vej 1 Batko Syan ven di 1 Mati dShlyub d d d d d d d i dDiti d d Syuan U di Pivnichna Vej 1 d d d d d d d d d d d d d i d Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisRegentstvo Pohodiv z mongolskoyi dinastiyi Pivnichna Vej Sin imperatora Syan Ven di Pri narodzheni otrimav im ya Toba Hun U 469 roci ogoloshuyetsya spadkoyemcem tronu Togo zh roku jogo matir imperatricyu Li zmusili naklasti na sebe ruki vidpovidno do tradiciyi shob mati ne vplivala na majbutnogo imperatora U 471 roci Syan Ven di zriksya tronu Toba Huna yakij prijnyav im ya Syao Ven di Vtim vladu zberig same batko novogo imperatora U 476 roci za nakazom imperatrici udovici Fen druzhina pokijnogo imperatora Ven chen di otruyeno Syan Ven di j stala regentsheyu pri Syao Ven di Regentstvo imperatrici vidznacheno represiyami proti prihilnikiv Syan Ven di takozh rodichiv imperatora po materinskij liniyi z rodu Li Suvorist Fen i korupciya yiyi favoritiv sprichinili nevdovolennya U 481 roci bulo pidnyato povstannya u stolici imperiyi Pincheni prote shvidko pridusheno V cij situaciyi Fen virishila rozrobiti novij Kriminalnij kodeks shob posiliti pokarannya z odnogo boku a z inshogo priborkati svavillya na miscyah U zovnishnij politici imperatricya Fen namagalasya rozshiriti vpliv Pivnichnoyi Vej na pivden skoristavshis zakolotom Syao Daochena proti dinastiyi Lyu Sun u 479 roci Vona namagalasya posaditi na tron pivdennoyi imperiyi princa Lyu Chana prote zaznala nevdachi j u 481 roci uklala mir z dinastiyeyu Pivdenna Ci Pochinayuchi z 483 roku imperator Syao Ven di pochinaye postupovo perebirati vladu na sebe Vodnochas pochinayetsya proces pokitajchennya vladi odyag zvichayi obryadi Do 487 roku faktichna vlada bula vzhe v imperatora Formalno regentstvo Fen pripinilosya iz yiyi smertyu u 490 roci VolodaryuvannyaIz samogo pochatku samostijnogo panuvannya Syao Ven di spryamuvav zusillya na zavershennya kitayizaciyi derzhavi u 490 roci oficijnoyu movoyu ogolosheno kitajsku zaboroneno odyag zvichayi kochivnikiv U 495 roci skasovano syanbijsku movu zaprovadzheno kitajski prizvisha Imperator zaminiv prizvishe svogo rodu Toba na Yuan teper jogo vlasne im ya na Yuan Hun Razom iz zaprovadzhennyam usogo kitajskogo buli zastosovani zahodi z priborkannya pridvornoyi aristokratiyi U 493 roci pochalasya pidgotovka do perenesennya stolici do Loyana yake vidbulosya u 494 roci Zavdyaki imperatorovi rozpochalasya rozbudova novoyi stolici U 496 roci provedeno administrativnu ta socialnu reformi zgidno z yakimi vsya aristokratiya podilena na 9 syanbijskih ta 5 kitajskih klaniv Teper priznachennya na posadi vidbuvalosya vidpovidno do nalezhnosti do klanu U zovnishnij politici Syao Ven di namagavsya priborkati kochivnikiv vdali vijni iz zhuzhanami 490 roku togonami 491 roku U 493 roci zdijsneni zahodi shodo rozshirennya volodin na pivden za rahunok Pivdennoyi Ci proti ostannoyi trivala vijskova kampaniya u 494 495 rokah prote nevdalo V cej zhe chas Syao Ven di zmushenij buv zamiryati kochovi plemena na teritoriyi suchasnoyi Vnutrishnoyi Mongoliyi ta Sinczyana vidmovivshis vid yih pokitajchennya Vdalosya vtihomiriti lishe u 498 roci Togo zh roku virushiv proti Pivdennoyi Ci prote zahvoriv u pohodi j pomer 26 kvitnya 499 roku KulturaV religijnomu plani pidtrimuvav buddistiv Bagato spriyav rozbudovi yih hramiv ta monastiriv Za pravlinnya Syao Ven di bulo zaversheno zvedennya kompleksu pecher Yungan Devizi pravlinnyaYansin 延興 471 476 Chenmin 承明 476 Tajhe 太和 477 499PrimitkiChina Biographical Database d Track Q13407958DzherelaGraff David A 2002 Medieval Chinese Warfare 300 900 London Routledge ISBN 0 415 23954 0