Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Бойківщина значення Бо йківщина етнокультурний регіон на північних

Бойківщина

Бойківщина
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бойківщина (значення).

Бо́йківщина — етнокультурний регіон на північних і південних схилах Карпат, простягається від річок Лімниця і Тересва на сході до річок Уж і Сян на заході, охоплює гірські райони Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей, охоплює близько 8 тисяч км². Походить від назви населення регіону — бойків.

Гімн бойків. Автор Василь Федько.
image
Карта українських нарічч і говорів (2005).
   Бойківський говір (13)
image
Музей народної архітектури і побуту у Львові, сектор «Бойківщина». Садиба середини XIX століття з с. Пилипець.
image
Музей народної архітектури і побуту у Львові, сектор «Бойківщина». Хата 1912 року з с. Либохора.

До історичної Стрийщини належав чималий шмат етнографічної Бойківщини, включаючи Сколе (перша письмова згадка — 1397 р.). Сколе відоме в нашій історії ще зі Середньовіччя. З трагічною загибеллю у 1015 р. князя Святослава Володимировича тут пов'язано чимало топоніміки. Це й Сколе, й Славське, й урочище , й річка Опір. Досі збереглися скельні монастирі поблизу сіл Розгірче та Труханів («Скелі Довбуша»), а також залишки фортеці Тустань поблизу села Урич, де тепер щороку відбувається фестиваль середньовічної культури.

Найбільші міські поселення — Дрогобич, Турка, Сколе, Бориня, Воловець, Міжгір'я, Старий Самбір, Борислав, Перегінське, Долина, Калуш й інші.

Історія

Через Бойківщину здавна проходив головний торговельний і військовий шлях з України в Угорщину й Західну Європу.

У 1772–1918 роках Бойківщина перебувала у складі володінь Габсбурґів (згодом Австрійська імперія й Австро-Угорщина), у 1919–1939 роках — у складі Польщі. Після приєднання 1939 року Західної України та 1945 року Закарпаття до УРСР входить до складу Української держави.

На Бойківщині народилися багато відомих діячів, зокрема гетьман Петро Сагайдачний, генеральний суддя з часів Хмельниччини Іван Креховецький, письменник Іван Франко.

Дослідження Бойківщини

image
Про Бойківщину в газеті «Культура і життя».

Іван Вагилевич був першим з українських дослідників, який в основному визначив територію розселення бойків Карпатським хребтом між верхів'ям річок Сяну і Лімниці та підгірськими землями на півночі, а також займався вивченням матеріальної культури Бойківщини. 1839 року опублікував у чеському журналі велику статтю «Бойки, русько-слов'янський люд у Галичині», де всебічно і науково висвітлює історію, побут, територію розселення.

Іван Франко присвятив історії та культурі цього краю низку художніх, публіцистичних та наукових творів («Етнографічна експедиція на Бойківщину», «Карпато-руське письменство» та інші).

Протягом 1934–1939 років у Самборі виходив «Літопис Бойківщини» — видання, присвячене дослідженню історії, культури та побуту етнографічного регіону. В період незалежності воно знову почало виходити, але тепер у Дрогобичі.

Бойківське сузір'я

«Бойківське сузір'я» — книга-довідник Наталі Кляшторної, яка вийшла друком у 2012 році.Словник з короткими відомостями про 300 видатних осіб, котрі своїм походженням, життям чи діяльністю пов'язані з бойками і Бойківською землею. Також подані відомості про представників інших етнічних груп та національностей, котрі кожен у своїй царині допомагали бойкам, популяризували їхню культурну спадщину та в цілому сприяли розвою Бойківщини. Книга стала дипломантом І ступеня XVI Бойківського літературно-краєзнавчого конкурсу імені Мирона Утриска від 30 серпня 2012 року в Турці.

Словник говірок центральної Бойківщини

«Словник говірок центральної Бойківщини» — містить слова і стійкі звороти, які записав український науковець-філолог Микола Матіїв у 32-х селах Львівської області протягом 28 років особисто шляхом опитування старожилів, представників молодшого і середнього поколінь безпосередньо на місцях їхнього постійного проживання. Подано 6 450 слів та 1 768 стійких одиниць і зразків усної народної творчості.

Микола Дмитрович Матіїв (нар. 1962 в селі Либохора Сколівського району Львівської області) — український науковець-філолог, кандидат філологічних наук, доцент, автор праць з ономастики, діалектології, лексикографії, автор Словника говірок центральної Бойківщини / М. Д. Матіїв, — Київ — Сімферополь: Ната, 2013. — 602 с.

Межі Бойківщини

Північна

На початку XIX століття північною етнографічною межею Бойківщини був Дністер. Пізніше дослідники констатують її дедалі більше поступове пересування на південь. Так, Ю.Гошко північну межу Бойківщини (станом на кінець XIX — початок XX ст.) проводив південніше від Дністра — по передгір'ях Карпат (по лінії населених пунктів Ясень, Липовиця, Спас, Вигода, Витвиця, Болехів, Розгірче, Нижня і Верхня Стинави, Орів, Тустановичі, Опака, Підбуж, Недільна, , Стара Сіль та Лопушна).

Західна

Роман Райнфус написав фундаментальну працю пол. «Ze studiow nad kultura materialna Bojków». Окреслив межі етнографічної Бойківщини, зокрема на найдискусійнішому в наукових колах відтинку — західному.

Див. також

Примітки

  1. Стрий і Стрийщина
  2. Нові краєзнавчі видання. Бойківське сузір'я.[недоступне посилання з червня 2019]
  3. Кляшторна Н. Бойківське сузір'я. Словник персоналій Бойківщини: народилися бойками; мешкали на Бойківщині; прислужилися бойкам. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2012. — 80 сторінок: ілюстрації. .
  4. В. Ланчак. Вийшла з друку книга Наталі Кляшторної «Бойківське сузір'я» [ 2016-05-10 у Wayback Machine.] Турка-перлина Карпат
  5. . Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 28 квітня 2013.
  6. Гошко Ю. Бойківщина: історико-етнографічне дослідження. — К. : Наук. думка, 1983. — с. 25, 28
  7. Кляшторна Н. Бойківське сузір'я. Словник персоналій Бойківщини: народилися бойками; мешкали на Бойківщині; прислужилися бойкам. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2012. — 80 сторінок: ілюстрації. . Сторінка 55.

Джерела

Посилання

  • Бойківщина на сайті «Життя Українських Карпат» [ 24 травня 2011 у Wayback Machine.]
  • Матеріали про бойків і Бойківщину [ 23 грудня 2010 у Wayback Machine.]
  • Галина Лосик. Мистецтвознавчі дослідження декоративно-прикладного мистецтва бойківського Підгір'я: постановка проблеми // Луганська державна академія культури та мистецтв[недоступне посилання з травня 2019]
  • «Бойківщина» для всіх. Як найкращий музей Галичини відновився після «комуністичного пекла» // Україна молода, 18.06.2009 [ 19 квітня 2010 у Wayback Machine.]
  • Софія Рабій-Карпинська. Бойківські говірки: Збірник статей. — Перемишль, 2011. [ 21 липня 2021 у Wayback Machine.]
  • Мапа міст і сіл Лемківщини. ver. beta 2.0

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bojkivshina znachennya Bo jkivshina etnokulturnij region na pivnichnih i pivdennih shilah Karpat prostyagayetsya vid richok Limnicya i Teresva na shodi do richok Uzh i Syan na zahodi ohoplyuye girski rajoni Lvivskoyi Ivano Frankivskoyi ta Zakarpatskoyi oblastej ohoplyuye blizko 8 tisyach km Pohodit vid nazvi naselennya regionu bojkiv source source Gimn bojkiv Avtor Vasil Fedko Karta ukrayinskih narichch i govoriv 2005 Bojkivskij govir 13 Muzej narodnoyi arhitekturi i pobutu u Lvovi sektor Bojkivshina Sadiba seredini XIX stolittya z s Pilipec Muzej narodnoyi arhitekturi i pobutu u Lvovi sektor Bojkivshina Hata 1912 roku z s Libohora Do istorichnoyi Strijshini nalezhav chimalij shmat etnografichnoyi Bojkivshini vklyuchayuchi Skole persha pismova zgadka 1397 r Skole vidome v nashij istoriyi she zi Serednovichchya Z tragichnoyu zagibellyu u 1015 r knyazya Svyatoslava Volodimirovicha tut pov yazano chimalo toponimiki Ce j Skole j Slavske j urochishe j richka Opir Dosi zbereglisya skelni monastiri poblizu sil Rozgirche ta Truhaniv Skeli Dovbusha a takozh zalishki forteci Tustan poblizu sela Urich de teper shoroku vidbuvayetsya festival serednovichnoyi kulturi Najbilshi miski poselennya Drogobich Turka Skole Borinya Volovec Mizhgir ya Starij Sambir Borislav Pereginske Dolina Kalush j inshi IstoriyaCherez Bojkivshinu zdavna prohodiv golovnij torgovelnij i vijskovij shlyah z Ukrayini v Ugorshinu j Zahidnu Yevropu U 1772 1918 rokah Bojkivshina perebuvala u skladi volodin Gabsburgiv zgodom Avstrijska imperiya j Avstro Ugorshina u 1919 1939 rokah u skladi Polshi Pislya priyednannya 1939 roku Zahidnoyi Ukrayini ta 1945 roku Zakarpattya do URSR vhodit do skladu Ukrayinskoyi derzhavi Na Bojkivshini narodilisya bagato vidomih diyachiv zokrema getman Petro Sagajdachnij generalnij suddya z chasiv Hmelnichchini Ivan Krehoveckij pismennik Ivan Franko Doslidzhennya BojkivshiniPro Bojkivshinu v gazeti Kultura i zhittya Ivan Vagilevich buv pershim z ukrayinskih doslidnikiv yakij v osnovnomu viznachiv teritoriyu rozselennya bojkiv Karpatskim hrebtom mizh verhiv yam richok Syanu i Limnici ta pidgirskimi zemlyami na pivnochi a takozh zajmavsya vivchennyam materialnoyi kulturi Bojkivshini 1839 roku opublikuvav u cheskomu zhurnali veliku stattyu Bojki rusko slov yanskij lyud u Galichini de vsebichno i naukovo visvitlyuye istoriyu pobut teritoriyu rozselennya Ivan Franko prisvyativ istoriyi ta kulturi cogo krayu nizku hudozhnih publicistichnih ta naukovih tvoriv Etnografichna ekspediciya na Bojkivshinu Karpato ruske pismenstvo ta inshi Protyagom 1934 1939 rokiv u Sambori vihodiv Litopis Bojkivshini vidannya prisvyachene doslidzhennyu istoriyi kulturi ta pobutu etnografichnogo regionu V period nezalezhnosti vono znovu pochalo vihoditi ale teper u Drogobichi Bojkivske suzir ya Bojkivske suzir ya kniga dovidnik Natali Klyashtornoyi yaka vijshla drukom u 2012 roci Slovnik z korotkimi vidomostyami pro 300 vidatnih osib kotri svoyim pohodzhennyam zhittyam chi diyalnistyu pov yazani z bojkami i Bojkivskoyu zemleyu Takozh podani vidomosti pro predstavnikiv inshih etnichnih grup ta nacionalnostej kotri kozhen u svoyij carini dopomagali bojkam populyarizuvali yihnyu kulturnu spadshinu ta v cilomu spriyali rozvoyu Bojkivshini Kniga stala diplomantom I stupenya XVI Bojkivskogo literaturno krayeznavchogo konkursu imeni Mirona Utriska vid 30 serpnya 2012 roku v Turci Slovnik govirok centralnoyi Bojkivshini Slovnik govirok centralnoyi Bojkivshini mistit slova i stijki zvoroti yaki zapisav ukrayinskij naukovec filolog Mikola Matiyiv u 32 h selah Lvivskoyi oblasti protyagom 28 rokiv osobisto shlyahom opituvannya starozhiliv predstavnikiv molodshogo i serednogo pokolin bezposeredno na miscyah yihnogo postijnogo prozhivannya Podano 6 450 sliv ta 1 768 stijkih odinic i zrazkiv usnoyi narodnoyi tvorchosti Mikola Dmitrovich Matiyiv nar 1962 v seli Libohora Skolivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti ukrayinskij naukovec filolog kandidat filologichnih nauk docent avtor prac z onomastiki dialektologiyi leksikografiyi avtor Slovnika govirok centralnoyi Bojkivshini M D Matiyiv Kiyiv Simferopol Nata 2013 602 s Mezhi BojkivshiniPivnichna Na pochatku XIX stolittya pivnichnoyu etnografichnoyu mezheyu Bojkivshini buv Dnister Piznishe doslidniki konstatuyut yiyi dedali bilshe postupove peresuvannya na pivden Tak Yu Goshko pivnichnu mezhu Bojkivshini stanom na kinec XIX pochatok XX st provodiv pivdennishe vid Dnistra po peredgir yah Karpat po liniyi naselenih punktiv Yasen Lipovicya Spas Vigoda Vitvicya Bolehiv Rozgirche Nizhnya i Verhnya Stinavi Oriv Tustanovichi Opaka Pidbuzh Nedilna Stara Sil ta Lopushna Zahidna Roman Rajnfus napisav fundamentalnu pracyu pol Ze studiow nad kultura materialna Bojkow Okresliv mezhi etnografichnoyi Bojkivshini zokrema na najdiskusijnishomu v naukovih kolah vidtinku zahidnomu Div takozhBojkivska hata Vsesvitni bojkivski festini Verhovina toponim Radyansko polskij obmin dilyankami teritorij 1951 PrimitkiStrij i Strijshina Novi krayeznavchi vidannya Bojkivske suzir ya nedostupne posilannya z chervnya 2019 Klyashtorna N Bojkivske suzir ya Slovnik personalij Bojkivshini narodilisya bojkami meshkali na Bojkivshini prisluzhilisya bojkam Ivano Frankivsk Lileya NV 2012 80 storinok ilyustraciyi ISBN 978 966 668 291 1 V Lanchak Vijshla z druku kniga Natali Klyashtornoyi Bojkivske suzir ya 2016 05 10 u Wayback Machine Turka perlina Karpat Arhiv originalu za 5 serpnya 2016 Procitovano 28 kvitnya 2013 Goshko Yu Bojkivshina istoriko etnografichne doslidzhennya K Nauk dumka 1983 s 25 28 Klyashtorna N Bojkivske suzir ya Slovnik personalij Bojkivshini narodilisya bojkami meshkali na Bojkivshini prisluzhilisya bojkam Ivano Frankivsk Lileya NV 2012 80 storinok ilyustraciyi ISBN 978 966 668 291 1 Storinka 55 DzherelaBO JKIVShINA 7 travnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Bojkivshina istoriko etnografichne doslidzhennya Z Ye Boltarovich A F Budzan R P Garasimchuk ta in K Naukova dumka 1983 303 s Enciklopediya Bojkivshini kultura mova slavni imena za red R Dyakiva Mistec blagodijn fond im Mihajla Bojchuka Kiyiv Yurka Lyubchenka 2016 406 1 s portr Bibliogr s 403 406 ISBN 978 617 7221 12 7 Etnografichne doslidzhennya Bojkivshini R F Kirchiv K Naukova dumka 1978 174 s Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Dem yan G V Talanti Bojkivshini L Kamenyar 1991 325 s il PosilannyaBojkivshina na sajti Zhittya Ukrayinskih Karpat 24 travnya 2011 u Wayback Machine Materiali pro bojkiv i Bojkivshinu 23 grudnya 2010 u Wayback Machine Galina Losik Mistectvoznavchi doslidzhennya dekorativno prikladnogo mistectva bojkivskogo Pidgir ya postanovka problemi Luganska derzhavna akademiya kulturi ta mistectv nedostupne posilannya z travnya 2019 Bojkivshina dlya vsih Yak najkrashij muzej Galichini vidnovivsya pislya komunistichnogo pekla Ukrayina moloda 18 06 2009 19 kvitnya 2010 u Wayback Machine Sofiya Rabij Karpinska Bojkivski govirki Zbirnik statej Peremishl 2011 21 lipnya 2021 u Wayback Machine Mapa mist i sil Lemkivshini ver beta 2 0

Дата публікації:
Топ