Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Бойківська хата — різновид українського національного житла зрубної конструкції, поширений на Бойківщині. Одноповерхова хижа прямокутної форми, що складався з трьох приміщень, житлове приміщення, так звана хата, розташована між коморою та сіньми.
Будівельні матеріали
Хижу бойки ставили з природного матеріалу — ялиці і смереки. Заготовляли матеріали взимку або восени, коли дерево мало низьку вологість. Ялицю використовували на зруб, а смереку — на дошки.
Вибір місця для будівництва хати
Бойки вибирали площу під хату поблизу річки чи потоку. Окрім того, дотримувалися певних прикмет і заборон щодо вибору місця для новобудови. До прикладу, остерігалися земельних ділянок, де були поховання чи пов'язані з ними місця; небезпечними вважалися місця чиєїсь раптової чи насильницької смерті; остерігалися місць, де виливали воду, якою обмивали мерця; небезпеку становили місця, де поховані без належного християнського обряду «зронки» — мертвонароджені внаслідок аборту діти; не будували на межі, стежці чи границі села.
Конструкція
Стіни зводили з кругляків, плениць та брусів. Кругляки розпилювали і на кутах в'язали в «замки». При закладанні основи («підвалин») в кожен кут сипали жито або інше збіжжя, «щоб було хліба багато». Могли класти гроші. Стіни будували високими, щоб оберігати житло від пожежі, димових отруєнь, адже колись більшість хат були курними. Між плениці закладали мох як своєрідний утеплювач.
На Бойківщині хиж не білили, за винятком сіл Старосамбірського і Турківського районів Львівської області.
Стеля була із товстих плениць («повал»), які клали на грагар (брус), що простягався від зовнішньої стіни комори аж до сіней. Проте в сінях стелі не було, тому халупа добре вентилювалася.
На півметра нижче стелі, у верхній частині зрубу, вмонтовували з трьох боків по дві гряди, на яких клали для сушіння льон і дрова. В частині будівлі, яку називали коморою, при задній стіні також була гряда, яка використовувалася як жердка для одягу.
На видовжених поперечних підвалинах накладали поміст. Таким чином утворювалася відкрита галерея («поміст», «міст»), що прикривалася нависаючим дахом.
Дах будівлі, як правило, був утричі вищий від зрубу. Таку висоту досягали завдяки конструкції крокв, а також острішками, що продовжували стріху. Здебільшого дахи покривали соломою, рідше зустрічаються споруди з дерев'яним покриттям. Покриття соломою передбачало формування двох типів даху: ступінчастий (сходинками) та гладкий (рівний).
Ступінчастий дах, найбільш поширений, крили солом'яними снопами, які мали форму конуса і завершувалися вгорі невеликою кулеподібною «головкою». Їх називали «головачки», «китиці», «бог», «жупи». Для в'язання цих елементів використовували довгу житню солому, зв'язану в «околоти». Починали крити дах будівлі з нижнього ряду, снопи укладали так, щоб «головка» була на другій латі. Кожен наступний шар мав перекривати попередній. Завершували покриття хати зведеною на гребені солом'яною «шапкою».
Двері здебільшого трапецієподібної форми. У будівлі було четверо дверей. Двоє з них припадало на сіни, одні виходили на господарський двір. Вони відчинялися в бік сіней, а ті, що в хижі, — в сіни. Так робили з метою економії житлової площі. Одвірки вхідних дверей оздоблювали різьбленими розетами різної величини, пов'язаними між собою орнаментальними мотивами. Розети — символічне зображення сонця, яке вшановували.
У бойківській хижі два вікна розташовані на головному, а одне на задньому фасаді. Як правило, на задній стіні вікно було менших розмірів, його використовували, щоб наглядати за господарським двором. Два інших вікна розширювалися назовні, щоб до хижі проникало більше денного світла. Яскравим прикладом є експонати Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького — хати з с. Пилипець Міжгірського району Закарпатської області.
Інтер'єр
Інтер'єр бойківської халупи дуже простий. При вході праворуч — піч, з боку від неї запічок, лава з грубих дощок. До запічка притискалась постільна прича, а вже далі стояло ліжко. Над ним висіла колиска, виготовлена із суцільної деревини. Вздовж бокової і передньої стін стояли товсті нерухомі лави, в кутку між ними — стіл, ліворуч від дверей — мисник.
Піч у курних хатах була без комина, тому дим виходив просто на хату, а далі через отвори в стелі або в дверях — на горище. Згодом дим почали виводити в сіни, відтак змінилася форма печі. У курних хатах стіни завжди були чорні, бо їх покривав товстий шар сажі.
Підлоги в хижі не було. Замість неї вибивали долівку — вирівняну земляну поверхню, яку іноді могли вимащувати глиною.
У коморі і сінях укладали дерев'яне мостиння над землею, що забезпечувало перевітрювання приміщення.
Типи бойківського житла
Перший тип: тридільна хата з відкритою галереєю («поміст») від головного фасаду. Такі хижі мали високі стіни, третина яких знаходилася під навісом даху. Такого типу халупа є львівському музеї під відкритим небом із с. Либохора Турківського району Львівської області.
Другий тип: хата із закритою галереєю з одного, двох, трьох або ж усіх сторін. Це була тридільна хата, з двома житловими приміщеннями. Такого типу хати найбільш поширені у Сколівському районі (сс. Тухля, Тухолька, Плав'є) та Турківському районі Львівської області.
Третій тип: під одним дахом знаходилися житлові і господарські приміщення. Будівля складалася з комори, хижі, сіней, стодоли, стайні, шопи. Хата тут виділялася зі всієї забудови зрубом та вікнами. Такий тип забудови поширений у Турківському та Старосамбірському районах Львівської області.
Див. також
Примітки
- Данилюк А. Шляхами України. Етнографічний нарис / Архип Данилюк. — Львів, Світ, 2003. — 256 с., іл.
- Сілецький Р. Традиційна будівельна обрядовість українців: монографія / Роман Сілецький. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. — 428 с.
- Матійчук М. Традиційні техніки покриття дахів на Бойківщині / Михайло Матійчук // Вісник Львівського університету. Серія історична. — Вип. 47. — Львів, 2012. — С. 373—392
- Файник Т. Житло та довкілля: будівельні традиції Українських Карпат / Тетяна Файник. — Львів, 2007. — 204 с.
 | Це незавершена стаття про архітектуру. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з етнографії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya ne maye interviki posilan Vi mozhete dopomogti proyektu znajshovshi ta dodavshi yih do vidpovidnogo elementu Vikidanih Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2018 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2018 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti sichen 2018 Bojkivska hata riznovid ukrayinskogo nacionalnogo zhitla zrubnoyi konstrukciyi poshirenij na Bojkivshini Odnopoverhova hizha pryamokutnoyi formi sho skladavsya z troh primishen zhitlove primishennya tak zvana hata roztashovana mizh komoroyu ta sinmi Budivelni materialiHizhu bojki stavili z prirodnogo materialu yalici i smereki Zagotovlyali materiali vzimku abo voseni koli derevo malo nizku vologist Yalicyu vikoristovuvali na zrub a smereku na doshki Vibir miscya dlya budivnictva hatiBojki vibirali ploshu pid hatu poblizu richki chi potoku Okrim togo dotrimuvalisya pevnih prikmet i zaboron shodo viboru miscya dlya novobudovi Do prikladu osterigalisya zemelnih dilyanok de buli pohovannya chi pov yazani z nimi miscya nebezpechnimi vvazhalisya miscya chiyeyis raptovoyi chi nasilnickoyi smerti osterigalisya misc de vilivali vodu yakoyu obmivali mercya nebezpeku stanovili miscya de pohovani bez nalezhnogo hristiyanskogo obryadu zronki mertvonarodzheni vnaslidok abortu diti ne buduvali na mezhi stezhci chi granici sela KonstrukciyaStini zvodili z kruglyakiv plenic ta brusiv Kruglyaki rozpilyuvali i na kutah v yazali v zamki Pri zakladanni osnovi pidvalin v kozhen kut sipali zhito abo inshe zbizhzhya shob bulo hliba bagato Mogli klasti groshi Stini buduvali visokimi shob oberigati zhitlo vid pozhezhi dimovih otruyen adzhe kolis bilshist hat buli kurnimi Mizh plenici zakladali moh yak svoyeridnij uteplyuvach Na Bojkivshini hizh ne bilili za vinyatkom sil Starosambirskogo i Turkivskogo rajoniv Lvivskoyi oblasti Stelya bula iz tovstih plenic poval yaki klali na gragar brus sho prostyagavsya vid zovnishnoyi stini komori azh do sinej Prote v sinyah steli ne bulo tomu halupa dobre ventilyuvalasya Na pivmetra nizhche steli u verhnij chastini zrubu vmontovuvali z troh bokiv po dvi gryadi na yakih klali dlya sushinnya lon i drova V chastini budivli yaku nazivali komoroyu pri zadnij stini takozh bula gryada yaka vikoristovuvalasya yak zherdka dlya odyagu Na vidovzhenih poperechnih pidvalinah nakladali pomist Takim chinom utvoryuvalasya vidkrita galereya pomist mist sho prikrivalasya navisayuchim dahom Dah budivli yak pravilo buv utrichi vishij vid zrubu Taku visotu dosyagali zavdyaki konstrukciyi krokv a takozh ostrishkami sho prodovzhuvali strihu Zdebilshogo dahi pokrivali solomoyu ridshe zustrichayutsya sporudi z derev yanim pokrittyam Pokrittya solomoyu peredbachalo formuvannya dvoh tipiv dahu stupinchastij shodinkami ta gladkij rivnij Stupinchastij dah najbilsh poshirenij krili solom yanimi snopami yaki mali formu konusa i zavershuvalisya vgori nevelikoyu kulepodibnoyu golovkoyu Yih nazivali golovachki kitici bog zhupi Dlya v yazannya cih elementiv vikoristovuvali dovgu zhitnyu solomu zv yazanu v okoloti Pochinali kriti dah budivli z nizhnogo ryadu snopi ukladali tak shob golovka bula na drugij lati Kozhen nastupnij shar mav perekrivati poperednij Zavershuvali pokrittya hati zvedenoyu na grebeni solom yanoyu shapkoyu Dveri zdebilshogo trapeciyepodibnoyi formi U budivli bulo chetvero dverej Dvoye z nih pripadalo na sini odni vihodili na gospodarskij dvir Voni vidchinyalisya v bik sinej a ti sho v hizhi v sini Tak robili z metoyu ekonomiyi zhitlovoyi ploshi Odvirki vhidnih dverej ozdoblyuvali rizblenimi rozetami riznoyi velichini pov yazanimi mizh soboyu ornamentalnimi motivami Rozeti simvolichne zobrazhennya soncya yake vshanovuvali U bojkivskij hizhi dva vikna roztashovani na golovnomu a odne na zadnomu fasadi Yak pravilo na zadnij stini vikno bulo menshih rozmiriv jogo vikoristovuvali shob naglyadati za gospodarskim dvorom Dva inshih vikna rozshiryuvalisya nazovni shob do hizhi pronikalo bilshe dennogo svitla Yaskravim prikladom ye eksponati Muzeyu narodnoyi arhitekturi ta pobutu u Lvovi imeni Klimentiya Sheptickogo hati z s Pilipec Mizhgirskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Inter yerInter yer bojkivskoyi halupi duzhe prostij Pri vhodi pravoruch pich z boku vid neyi zapichok lava z grubih doshok Do zapichka pritiskalas postilna pricha a vzhe dali stoyalo lizhko Nad nim visila koliska vigotovlena iz sucilnoyi derevini Vzdovzh bokovoyi i perednoyi stin stoyali tovsti neruhomi lavi v kutku mizh nimi stil livoruch vid dverej misnik Pich u kurnih hatah bula bez komina tomu dim vihodiv prosto na hatu a dali cherez otvori v steli abo v dveryah na gorishe Zgodom dim pochali vivoditi v sini vidtak zminilasya forma pechi U kurnih hatah stini zavzhdi buli chorni bo yih pokrivav tovstij shar sazhi Pidlogi v hizhi ne bulo Zamist neyi vibivali dolivku virivnyanu zemlyanu poverhnyu yaku inodi mogli vimashuvati glinoyu U komori i sinyah ukladali derev yane mostinnya nad zemleyu sho zabezpechuvalo perevitryuvannya primishennya Tipi bojkivskogo zhitlaBojkivska hata z s Libohora u muzeyi Shevchenkivskij gaj Bojkivska hata v Syanockomu skanseni Pershij tip tridilna hata z vidkritoyu galereyeyu pomist vid golovnogo fasadu Taki hizhi mali visoki stini tretina yakih znahodilasya pid navisom dahu Takogo tipu halupa ye lvivskomu muzeyi pid vidkritim nebom iz s Libohora Turkivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Drugij tip hata iz zakritoyu galereyeyu z odnogo dvoh troh abo zh usih storin Ce bula tridilna hata z dvoma zhitlovimi primishennyami Takogo tipu hati najbilsh poshireni u Skolivskomu rajoni ss Tuhlya Tuholka Plav ye ta Turkivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Tretij tip pid odnim dahom znahodilisya zhitlovi i gospodarski primishennya Budivlya skladalasya z komori hizhi sinej stodoli stajni shopi Hata tut vidilyalasya zi vsiyeyi zabudovi zrubom ta viknami Takij tip zabudovi poshirenij u Turkivskomu ta Starosambirskomu rajonah Lvivskoyi oblasti Div takozhBojki Bojkivshina Etnografichni grupi ukrayinciv Ukrayinska hataPrimitkiDanilyuk A Shlyahami Ukrayini Etnografichnij naris Arhip Danilyuk Lviv Svit 2003 256 s il Sileckij R Tradicijna budivelna obryadovist ukrayinciv monografiya Roman Sileckij Lviv LNU imeni Ivana Franka 2011 428 s Matijchuk M Tradicijni tehniki pokrittya dahiv na Bojkivshini Mihajlo Matijchuk Visnik Lvivskogo universitetu Seriya istorichna Vip 47 Lviv 2012 S 373 392 Fajnik T Zhitlo ta dovkillya budivelni tradiciyi Ukrayinskih Karpat Tetyana Fajnik Lviv 2007 204 s Ce nezavershena stattya pro arhitekturu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z etnografiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi