Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тустановичі — колишнє село в Дрогобицькому повіті (Галичина), нині мальовничий район міста Борислава зі сторони Трускавця, населення якого швидко зростало завдяки збільшенню видобутку нафти (1900 — 4 300 меш., 1921 — 13 300). У 1920-их роках Тустановичі об'єднано з сусіднім Бориславом.
| Тустановичі | |
| Адміністративна одиниця | Борислав |
|---|---|
Історичні відомості
Деякі історики вважають, що Тустановичі колись були давнім городом Тустанем, який 1241 року зруйнували татари. По ньому залишилося тільки село Тустань (що означає Тут зупинись — Ту стань) і неприступний замок. Фортеця стояла на кам'яному горбі, на межі із сусіднім Трускавцем. Вона була також сторожовим форпостом на «соляному» шляху, який проходив з околиць Дрогобича через Верецький перевал до Закарпаття.
25 квітня 1525 р. — призначена королем Сигизмундом І комісія у складі комісарів — кількох львівських і перемишльських урядників — провела розмежування меж території Трускавця, Сільця, Модрич і Губич, які знаходилися у складі Дрогобицького староства, з шляхетським селом Тустановичі, що перебувало у володінні Ігнатія та Михайла Тустанівських, а також Матвія Міхаловського. На усталеній у ході розмежування границі Трускавця і Тустанович фіксується річка Оснича, в якій у місці броду була солона вода. Тобто вже на початку XV ст. тут зафіксована соляна ропа, яка використовувалась для виварювання солі в найдавніших промислах Прикарпаття.
З другої половини XIX ст., коли після винаходу гасової лампи та процесу рафінації нафти зростає попит на чорне золото, Борислав починає бурхливо розвиватись. Він стає найбільшим центром видобутку нафти в Європі і третім у світі після Баку та Ойл-ситі (американська Пенсільванія). Початково нафту видобували способом копання криниць, але із запровадженням передових на той час методів буріння розпочинається її інтенсивний видобуток. За рахунок заробітчан, котрі стікалися на нафтопромисли, зростає чисельність населення Борислава та навколишніх сіл. 1910 року в Бориславі було вже 12,8 тисяч мешканців (15 % греко-католиків, 40 % латинників, 45 % євреїв), у сусідніх Тустановичах — 9,1 тисяч (15 % греко-католиків, 64 % латинників, 21 % євреїв).
1908 р. — зі свердловини «Ойл Сіті» («Нафтове місто») у Тустановичах з глибини 1016 м отримали рекордний фонтан нафти з дебітом близько 3 тис. т на добу.
20 травня 1930 р. до міста приєднані довколишні села Мражниця, Баня Котівська, Губичі й Тустановичі.
26 липня 1933 року Борислав розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі та прилеглі до нього села- Тустановичі, Баня, Мражниця (Мразниця) і Губичі — отримав статус міста, так званий Великий Борислав з населенням близько 45 тисяч мешканців.
У Тустановичах народилися Лаврентій та Стефан Зизанії-Тустановські — церковні та освітні діячі XVI—XVII ст., громадсько-політичний діяч, генерал-хорунжий армії УНР Роман Дашкевич, син о. Івана Дашкевича, а також мистецтвознавець Михайло Драган та дослідник «Велесової книги» Ярослав Оріон.
Храм Преображення Господнього в Тустановичах збудовано архітект-інженером Мельничуком на місці старої дерев'яної церкви і посвячено 1908 року за пароха о. Івана Дашкевича. Ікони в іконостасі та церкву розписав художник Антон (Антін) Манастирський.
Тустановецьке озеро
У 1960—1980х роках Тустановецьке озеро було популярним місцем відпочинку бориславців та гостей міста. Було обладнано пляж з роздягалками та лавочками та споруджено вишку для стрибків у воду. По озеру можна було поплавати на катамаранах. Посередині озера є чудоавий острівець округлої форми, який з'єднаний металевим містком з берегом. Завдяки джерелу «Нафтусі», розташованому неподалік у лісі, та чудових галявин дубової балки (яку місцеві жителі називають"Дуби"), озеро притягувало відпочивальників з усього Радянського Союзу. Проте з початком приватної забудови навколишніх територій ставок став забруднюватися і втратив рекреаційне значення. В 2020 році каналізацію приватних будинків, обвели стороною та під'єднали до міської мережі і озеро стало чистішим. Майже кожного року на озеро прилітають лебеді. В 2019—2020 році вони разом з дикими качками завдяки теплій зимі залишилися зимувати. Багато людей з дітьми з усіх околиць приїжджають сюди щоб подивитися на птахів та зробити чудові фото. На озері завжди ловлять рибу любителі тихого полювання. Особливо багато рибаків взимку, коли озеро покрите міцною кригою.
Вище озера зараз знаходяться два недобудовані об'єкти місць відпочику. А на межі міської смуги є діючий міський цвинтар, на території якого знаходиться Церква Перенесення Мощів Святого Миколая, 1899. Ця церква була перенесена в 1907 році з місця де побудували нову. В 2002 році її відремонтували місцеві жителі і тут кілька разів на рік відбувається літургія.
«Тустановичський упир»
| Цей розділ не містить . (лютий 2019) |
Існує легенда, що в ХІХ столітті на Галичині, на шляху з Дрогобича до Тустановичів «промишляв» упир — місцевий єврей Зельман. Зельман Вольфович був історичною постаттю багатим міщанином-євреєм із Дрогобича який жив у середині XVIII століття. Він тримав в оренді все що могло дати зиск: корчми, млини, торгівля у самому Дрогобичі і навколишніх селах і, навіть, греко-католицькі церкви. Зельман володів ключами від церков, купелей, дароносець та дзвіниць та змушував вірян платити за все: богослужіння, вінчання, хрестини та похорони.
Зрештою він став таким пихатим і жадібний, що городяни Дрогобича повстали проти нього та вигнали його з міста, а коли Зельман повернувся — засудили його до смерті, аби уникнути шибениці він вихрестився в греко-католика і вступив в монастир васильян у Дрогобичі. Однак після смерті його дух не знайшов спокою і щоночі приходив в церкву де розбивав приладдя та сповідальниці і здійснював «всілякі біди». Аби умертвити злого духа навіки міщани викопали Зельманів прах та відрубали йому голову, а тулуб кинули десь в болото на дорозі Дрогобич-Тустановичі. І там він спокою не отримав, — в тому болоті став упирем та до сих пір чигає на побожних мандрівників уночі.
Відомі люди
- Дашкевич Роман — громадсько-політичний діяч, генерал-хорунжий армії УНР.
- Драган Михайло — визначний український мистецтвознавець, дослідник стародавнього українського мистецтва.
- Муйла Мирослав — лицар Золотого хреста бойової заслуги 1 класу.
- — поет, музикант, художник, дизайнер, дударик[]
Примітки
- Quando l’Austria produceva petrolio. Museo Fisogni (it-IT) . 3 листопада 2020. Процитовано 3 листопада 2020.
- Rozporządzenie Rady Ministr'w z dnia 20 maja 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Borys-awia w powiecie drohobyckim, wojew'dztwie lwowskiem. (пол.)
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Tustanowice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 672. (пол.)
Посилання
- МАНДРІВКИ ГАЛИЧИНОЮ.Борислав
- Трускавець додає собі літ і нічого спільного не має з трускавками
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tustanovichi kolishnye selo v Drogobickomu poviti Galichina nini malovnichij rajon mista Borislava zi storoni Truskavcya naselennya yakogo shvidko zrostalo zavdyaki zbilshennyu vidobutku nafti 1900 4 300 mesh 1921 13 300 U 1920 ih rokah Tustanovichi ob yednano z susidnim Borislavom Tustanovichi Administrativna odinicyaBorislav Vid na Tustanovichi Tustanovecke ozero ta Hram Preobrazhennya GospodnogoIstorichni vidomostiHram Preobrazhennya Gospodnogo v Tustanovichah Pam yatna doshka na chest 100 richchya Markiyana Shashkevicha na stini Hramu Preobrazhennya Gospodnogo v Tustanovichah Deyaki istoriki vvazhayut sho Tustanovichi kolis buli davnim gorodom Tustanem yakij 1241 roku zrujnuvali tatari Po nomu zalishilosya tilki selo Tustan sho oznachaye Tut zupinis Tu stan i nepristupnij zamok Fortecya stoyala na kam yanomu gorbi na mezhi iz susidnim Truskavcem Vona bula takozh storozhovim forpostom na solyanomu shlyahu yakij prohodiv z okolic Drogobicha cherez Vereckij pereval do Zakarpattya 25 kvitnya 1525 r priznachena korolem Sigizmundom I komisiya u skladi komisariv kilkoh lvivskih i peremishlskih uryadnikiv provela rozmezhuvannya mezh teritoriyi Truskavcya Silcya Modrich i Gubich yaki znahodilisya u skladi Drogobickogo starostva z shlyahetskim selom Tustanovichi sho perebuvalo u volodinni Ignatiya ta Mihajla Tustanivskih a takozh Matviya Mihalovskogo Na ustalenij u hodi rozmezhuvannya granici Truskavcya i Tustanovich fiksuyetsya richka Osnicha v yakij u misci brodu bula solona voda Tobto vzhe na pochatku XV st tut zafiksovana solyana ropa yaka vikoristovuvalas dlya vivaryuvannya soli v najdavnishih promislah Prikarpattya Z drugoyi polovini XIX st koli pislya vinahodu gasovoyi lampi ta procesu rafinaciyi nafti zrostaye popit na chorne zoloto Borislav pochinaye burhlivo rozvivatis Vin staye najbilshim centrom vidobutku nafti v Yevropi i tretim u sviti pislya Baku ta Ojl siti amerikanska Pensilvaniya Pochatkovo naftu vidobuvali sposobom kopannya krinic ale iz zaprovadzhennyam peredovih na toj chas metodiv burinnya rozpochinayetsya yiyi intensivnij vidobutok Za rahunok zarobitchan kotri stikalisya na naftopromisli zrostaye chiselnist naselennya Borislava ta navkolishnih sil 1910 roku v Borislavi bulo vzhe 12 8 tisyach meshkanciv 15 greko katolikiv 40 latinnikiv 45 yevreyiv u susidnih Tustanovichah 9 1 tisyach 15 greko katolikiv 64 latinnikiv 21 yevreyiv 1908 r zi sverdlovini Ojl Siti Naftove misto u Tustanovichah z glibini 1016 m otrimali rekordnij fontan nafti z debitom blizko 3 tis t na dobu 20 travnya 1930 r do mista priyednani dovkolishni sela Mrazhnicya Banya Kotivska Gubichi j Tustanovichi 26 lipnya 1933 roku Borislav rozporyadzhennyam Ministra vnutrishnih sprav Polshi ta prilegli do nogo sela Tustanovichi Banya Mrazhnicya Mraznicya i Gubichi otrimav status mista tak zvanij Velikij Borislav z naselennyam blizko 45 tisyach meshkanciv U Tustanovichah narodilisya Lavrentij ta Stefan Zizaniyi Tustanovski cerkovni ta osvitni diyachi XVI XVII st gromadsko politichnij diyach general horunzhij armiyi UNR Roman Dashkevich sin o Ivana Dashkevicha a takozh mistectvoznavec Mihajlo Dragan ta doslidnik Velesovoyi knigi Yaroslav Orion Hram Preobrazhennya Gospodnogo v Tustanovichah zbudovano arhitekt inzhenerom Melnichukom na misci staroyi derev yanoyi cerkvi i posvyacheno 1908 roku za paroha o Ivana Dashkevicha Ikoni v ikonostasi ta cerkvu rozpisav hudozhnik Anton Antin Manastirskij Tustanovecke ozeroU 1960 1980h rokah Tustanovecke ozero bulo populyarnim miscem vidpochinku borislavciv ta gostej mista Bulo obladnano plyazh z rozdyagalkami ta lavochkami ta sporudzheno vishku dlya stribkiv u vodu Po ozeru mozhna bulo poplavati na katamaranah Poseredini ozera ye chudoavij ostrivec okrugloyi formi yakij z yednanij metalevim mistkom z beregom Zavdyaki dzherelu Naftusi roztashovanomu nepodalik u lisi ta chudovih galyavin dubovoyi balki yaku miscevi zhiteli nazivayut Dubi ozero prityaguvalo vidpochivalnikiv z usogo Radyanskogo Soyuzu Prote z pochatkom privatnoyi zabudovi navkolishnih teritorij stavok stav zabrudnyuvatisya i vtrativ rekreacijne znachennya V 2020 roci kanalizaciyu privatnih budinkiv obveli storonoyu ta pid yednali do miskoyi merezhi i ozero stalo chistishim Majzhe kozhnogo roku na ozero prilitayut lebedi V 2019 2020 roci voni razom z dikimi kachkami zavdyaki teplij zimi zalishilisya zimuvati Bagato lyudej z ditmi z usih okolic priyizhdzhayut syudi shob podivitisya na ptahiv ta zrobiti chudovi foto Na ozeri zavzhdi lovlyat ribu lyubiteli tihogo polyuvannya Osoblivo bagato ribakiv vzimku koli ozero pokrite micnoyu krigoyu Vishe ozera zaraz znahodyatsya dva nedobudovani ob yekti misc vidpochiku A na mezhi miskoyi smugi ye diyuchij miskij cvintar na teritoriyi yakogo znahoditsya Cerkva Perenesennya Moshiv Svyatogo Mikolaya 1899 Cya cerkva bula perenesena v 1907 roci z miscya de pobuduvali novu V 2002 roci yiyi vidremontuvali miscevi zhiteli i tut kilka raziv na rik vidbuvayetsya liturgiya Tustanovichskij upir Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2019 Isnuye legenda sho v HIH stolitti na Galichini na shlyahu z Drogobicha do Tustanovichiv promishlyav upir miscevij yevrej Zelman Zelman Volfovich buv istorichnoyu postattyu bagatim mishaninom yevreyem iz Drogobicha yakij zhiv u seredini XVIII stolittya Vin trimav v orendi vse sho moglo dati zisk korchmi mlini torgivlya u samomu Drogobichi i navkolishnih selah i navit greko katolicki cerkvi Zelman volodiv klyuchami vid cerkov kupelej daronosec ta dzvinic ta zmushuvav viryan platiti za vse bogosluzhinnya vinchannya hrestini ta pohoroni Zreshtoyu vin stav takim pihatim i zhadibnij sho gorodyani Drogobicha povstali proti nogo ta vignali jogo z mista a koli Zelman povernuvsya zasudili jogo do smerti abi uniknuti shibenici vin vihrestivsya v greko katolika i vstupiv v monastir vasilyan u Drogobichi Odnak pislya smerti jogo duh ne znajshov spokoyu i shonochi prihodiv v cerkvu de rozbivav priladdya ta spovidalnici i zdijsnyuvav vsilyaki bidi Abi umertviti zlogo duha naviki mishani vikopali Zelmaniv prah ta vidrubali jomu golovu a tulub kinuli des v boloto na dorozi Drogobich Tustanovichi I tam vin spokoyu ne otrimav v tomu boloti stav upirem ta do sih pir chigaye na pobozhnih mandrivnikiv unochi Vidomi lyudiDashkevich Roman gromadsko politichnij diyach general horunzhij armiyi UNR Dragan Mihajlo viznachnij ukrayinskij mistectvoznavec doslidnik starodavnogo ukrayinskogo mistectva Mujla Miroslav licar Zolotogo hresta bojovoyi zaslugi 1 klasu poet muzikant hudozhnik dizajner dudarik dzherelo PrimitkiQuando l Austria produceva petrolio Museo Fisogni it IT 3 listopada 2020 Procitovano 3 listopada 2020 Rozporzadzenie Rady Ministr w z dnia 20 maja 1930 r o rozszerzeniu granic miasta Borys awia w powiecie drohobyckim wojew dztwie lwowskiem pol DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Tustanowice Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 672 pol PosilannyaMANDRIVKI GALIChINOYu Borislav Truskavec dodaye sobi lit i nichogo spilnogo ne maye z truskavkami