Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

В іншому мовному розділі є повніша стаття Roman Reinfuss пол Ви можете допомогти розширивши поточну статтю за допомогою

Роман Райнфус

Роман Райнфус
В іншому мовному розділі є повніша стаття Roman Reinfuss(пол.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з польської.
  • Дивитись автоперекладену версію статті з мови «польська».
  • Перекладач повинен розуміти, що відповідальність за кінцевий вміст статті у Вікіпедії несе саме автор редагувань. Онлайн-переклад надається лише як корисний інструмент перегляду вмісту зрозумілою мовою. Не використовуйте невичитаний і невідкоригований машинний переклад у статтях української Вікіпедії!
  • Машинний переклад Google є корисною відправною точкою для перекладу, але перекладачам необхідно виправляти помилки та підтверджувати точність перекладу, а не просто скопіювати машинний переклад до української Вікіпедії.
  • Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
  • Докладні рекомендації: див. .

Роман Райнфус (пол. Roman Reinfuss; 1910–1998) — польський етнограф родом з Переворська.

Роман Райнфус
Народився27 травня 1910(1910-05-27)
Переворськ, Переворський повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща
Помер26 вересня 1998(1998-09-26)[1](88 років)
Кшивачка, Ґміна Сулковиці, Мисленицький повіт, Малопольське воєводство, Республіка Польща
ПохованняРаковицький цвинтар
Країнаimage Республіка Польща
Діяльністьетнограф
Alma materЯгеллонський університет
ЗакладВроцлавський університет
Членствоd
d
ПартіяПольська об'єднана робітнича партія
У шлюбі зd
Нагороди
image image image
image
image
image Роман Райнфус у Вікісховищі

Закінчив Ягеллонський університет. Професор Люблінського університету імені Марії Кюрі-Склодовської.

Біографія

Народився 27 травня 1910 року в родині Францішка Райнфуса і Зофьі Мнерк. Дитинство і юнацтво провів в Горлиці і Тарнові, де навчався в місцевих гімназіях. У 1931 році здав випускний іспит, після чого переїхав до Кракова, де вступив на юридичний факультет Ягеллонського університету, який закінчив у 1935 році. Відправившись після закінчення навчання в Нижні Бескиди, став займатися вивченням культури лемків. Незабаром опублікував своє перше етнографічне твір в журналі «Ilustrowany Kuryer Codzienny».

З 1936 року за пропозицією польського етнографа Северина Удзелі став працювати науковим асистентом в Етнографічному музеї у Кракові. Вивчав етнографію під керівництвом професора Ягеллонського університету Казімєжа Добровольського.

Під час Другої світової війни дбав про збереження музейної експозиції краківського Етнографічного музею. Після війни був призначений куратором і заступником музею. З 1944 року по 1946 рік був професором університету імені Марії Склодовської-Кюрі в Любліні. У 1946 році захистив дисертацію на тему «Łemkowie jako grupa etnograficzna» на здобуття наукового ступеня доктора наук.

Організував наукові етнографічні дослідження у Вроцлавському університеті, де працював до 1949 року. У травні 1946 року був призначений керівником відділу народного мистецтва Державного науково-дослідного інституту народної творчості Польської академії наук. Керував ці відділом до 1980 року, коли вийшов на пенсію.

Автор понад 30 статей і праць з ділянки народної культури лемків (найважливіша — «Łemkowie jak grupa etnograficzna», 1948), про лемківсько-бойківське пограниччя тощо.

Автор фундаментальної розвідки «Ze studiow nad kultura materialna Bojków». Окреслив межі етнографічної Бойківщини, зокрема на найдискусійнішому в наукових колах відтинку — західному.

Книги
  • Polskie druki ludowe na płótnie (1953);
  • Ludowe skrzynie malowane (1954);
  • Garncarstwo ludowe (1955);
  • Szopki krakowskie (1958);
  • Sztuka ludowa w Polsce (1960, wspólnie z J. Świderskim);
  • Malarstwo ludowe (1962);
  • Nad rzeką Ropą (1965);
  • Ludowe kafle malowane (1966);
  • Monografia powiatu myślenickiego (1970);
  • Meblarstwo ludowe w Polsce (1977);
  • Ludowe kowalstwo artystyczne w Polsce (1983);
  • Śladami Łemków (1989);
  • Ludowa rzeźba kamienna w Polsce (1989).
Статі
  • Pogranicze krakowsko-góralskie w świetle dawnych i nowszych prac etnograficznych, «Lud», t. 36, 1946.
  • Architektura szopki krakowskiej, «Polska Sztuka Ludowa» 1948, R. 2, nr 11/12.
  • Wpływ farbiarzy drukujących płótna na ludowe hafciarstwo, PSL, 1948 R. 2, nr 11-12.
  • Wełniane torby góralskie, PSL, 1949 R. 3, nr 3-4, s. 112—119.
  • Przyczynek do ikonografii obrazów Janosikowych na szkle malowanych, PSL, R. 3, 1949, nr 5.
  • Szopka z Sieteszy w powiecie przeworskim, PSL, R. 3, 1949 nr 11/12.
  • Stan badań nad polską sztuką ludową, «Polska Sztuka Ludowa» 1950, nr 1/6 s. 3-13.
  • Orawski dom z wyżką, «Polska Sztuka Ludowa» 1950, nr 1/6 s. 36-55.
  • Z obozu naukowego w Weryni, «Polska Sztuka Ludowa» 1950, nr 7/12.
  • Wytwórcy ludowych ubiorów w Karpatach polskich, PSL, 1951, R. 5, nr 1-2, s. 19-36.
  • Badania terenowe w rejonie kielecko-sandomierskim, «Polska Sztuka Ludowa» 1952, nr 4/5.
  • Sztuka ludowa Podlasia Zachodniego, «Polska Sztuka Ludowa» 1952, nr 1.
  • Aktualne zagadnienia ludowej plastyki, «Polska Sztuka Ludowa» 1953, nr 2.
  • Polskie ludowe kowalstwo artystyczne, «Polska Sztuka Ludowa» 1953, nr 6.
  • Przyczynki do badań nad ludowym farbiarstwem i drukarstwem tkanin w woj. białostockim, PSL, R. 8, nr 5.
  • Z badań nad sztuką ludową w Radomskiem, «Polska Sztuka Ludowa» 1955, nr 1.
  • Sztuka ludowa na pograniczu Lubelszczyzny i Podlasia, «Studia i Materiały Lubelskie». Etnografia t.1, Lublin 1962.
  • Sztuka ludowa w woj. rzeszowskim i jej badania, «Polska Sztuka Ludowa» 1963, nr 3/4.
  • Rzeźba figuralna Łemków, «Polska Sztuka Ludowa» 1963, nr 3/4.
  • Badania nad kulturą ludową w dwudziestopięcioleciu Polski Ludowej, «Materiały Muzeum Budownictwa Ludowego w Sanoku», nr 10, 1969.
  • Wpływ zawodów wędrownych na kształtowanie się kultury ludowej w Karpatach, [w:] Studia z zakresu socjologii, etnografii i historii ofiarowane Kazimierzowi Dobrowolskiemu, Kraków 1972.
  • Podhalański fenomen, PSL, 1988, t. 42, nr 1-2.

Примітки

  1. Library of Congress Authorities — Library of Congress.
    d:Track:Q13219454d:Track:Q131454
  2. Кляшторна Н. Бойківське сузір'я. Словник персоналій Бойківщини: народилися бойками; мешкали на Бойківщині; прислужилися бойкам. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2012. — 80 сторінок: ілюстрації. . Сторінка 55.

Література

Див. також

Посилання

  • (пол.)


image Це незавершена стаття про особу.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Roman Reinfuss pol Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z polskoyi Divitis avtoperekladenu versiyu statti z movi polska Perekladach povinen rozumiti sho vidpovidalnist za kincevij vmist statti u Vikipediyi nese same avtor redaguvan Onlajn pereklad nadayetsya lishe yak korisnij instrument pereglyadu vmistu zrozumiloyu movoyu Ne vikoristovujte nevichitanij i nevidkorigovanij mashinnij pereklad u stattyah ukrayinskoyi Vikipediyi Mashinnij pereklad Google ye korisnoyu vidpravnoyu tochkoyu dlya perekladu ale perekladacham neobhidno vipravlyati pomilki ta pidtverdzhuvati tochnist perekladu a ne prosto skopiyuvati mashinnij pereklad do ukrayinskoyi Vikipediyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad Roman Rajnfus pol Roman Reinfuss 1910 1998 polskij etnograf rodom z Perevorska Roman RajnfusNarodivsya27 travnya 1910 1910 05 27 Perevorsk Perevorskij povit Pidkarpatske voyevodstvo Respublika PolshaPomer26 veresnya 1998 1998 09 26 1 88 rokiv Kshivachka Gmina Sulkovici Mislenickij povit Malopolske voyevodstvo Respublika PolshaPohovannyaRakovickij cvintarKrayina Respublika PolshaDiyalnistetnografAlma materYagellonskij universitetZakladVroclavskij universitetChlenstvod dPartiyaPolska ob yednana robitnicha partiyaU shlyubi zdNagorodi Roman Rajnfus u Vikishovishi Zakinchiv Yagellonskij universitet Profesor Lyublinskogo universitetu imeni Mariyi Kyuri Sklodovskoyi BiografiyaNarodivsya 27 travnya 1910 roku v rodini Francishka Rajnfusa i Zofi Mnerk Ditinstvo i yunactvo proviv v Gorlici i Tarnovi de navchavsya v miscevih gimnaziyah U 1931 roci zdav vipusknij ispit pislya chogo pereyihav do Krakova de vstupiv na yuridichnij fakultet Yagellonskogo universitetu yakij zakinchiv u 1935 roci Vidpravivshis pislya zakinchennya navchannya v Nizhni Beskidi stav zajmatisya vivchennyam kulturi lemkiv Nezabarom opublikuvav svoye pershe etnografichne tvir v zhurnali Ilustrowany Kuryer Codzienny Z 1936 roku za propoziciyeyu polskogo etnografa Severina Udzeli stav pracyuvati naukovim asistentom v Etnografichnomu muzeyi u Krakovi Vivchav etnografiyu pid kerivnictvom profesora Yagellonskogo universitetu Kazimyezha Dobrovolskogo Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni dbav pro zberezhennya muzejnoyi ekspoziciyi krakivskogo Etnografichnogo muzeyu Pislya vijni buv priznachenij kuratorom i zastupnikom muzeyu Z 1944 roku po 1946 rik buv profesorom universitetu imeni Mariyi Sklodovskoyi Kyuri v Lyublini U 1946 roci zahistiv disertaciyu na temu Lemkowie jako grupa etnograficzna na zdobuttya naukovogo stupenya doktora nauk Organizuvav naukovi etnografichni doslidzhennya u Vroclavskomu universiteti de pracyuvav do 1949 roku U travni 1946 roku buv priznachenij kerivnikom viddilu narodnogo mistectva Derzhavnogo naukovo doslidnogo institutu narodnoyi tvorchosti Polskoyi akademiyi nauk Keruvav ci viddilom do 1980 roku koli vijshov na pensiyu Avtor ponad 30 statej i prac z dilyanki narodnoyi kulturi lemkiv najvazhlivisha Lemkowie jak grupa etnograficzna 1948 pro lemkivsko bojkivske pogranichchya tosho Avtor fundamentalnoyi rozvidki Ze studiow nad kultura materialna Bojkow Okresliv mezhi etnografichnoyi Bojkivshini zokrema na najdiskusijnishomu v naukovih kolah vidtinku zahidnomu KnigiPolskie druki ludowe na plotnie 1953 Ludowe skrzynie malowane 1954 Garncarstwo ludowe 1955 Szopki krakowskie 1958 Sztuka ludowa w Polsce 1960 wspolnie z J Swiderskim Malarstwo ludowe 1962 Nad rzeka Ropa 1965 Ludowe kafle malowane 1966 Monografia powiatu myslenickiego 1970 Meblarstwo ludowe w Polsce 1977 Ludowe kowalstwo artystyczne w Polsce 1983 Sladami Lemkow 1989 Ludowa rzezba kamienna w Polsce 1989 StatiPogranicze krakowsko goralskie w swietle dawnych i nowszych prac etnograficznych Lud t 36 1946 Architektura szopki krakowskiej Polska Sztuka Ludowa 1948 R 2 nr 11 12 Wplyw farbiarzy drukujacych plotna na ludowe hafciarstwo PSL 1948 R 2 nr 11 12 Welniane torby goralskie PSL 1949 R 3 nr 3 4 s 112 119 Przyczynek do ikonografii obrazow Janosikowych na szkle malowanych PSL R 3 1949 nr 5 Szopka z Sieteszy w powiecie przeworskim PSL R 3 1949 nr 11 12 Stan badan nad polska sztuka ludowa Polska Sztuka Ludowa 1950 nr 1 6 s 3 13 Orawski dom z wyzka Polska Sztuka Ludowa 1950 nr 1 6 s 36 55 Z obozu naukowego w Weryni Polska Sztuka Ludowa 1950 nr 7 12 Wytworcy ludowych ubiorow w Karpatach polskich PSL 1951 R 5 nr 1 2 s 19 36 Badania terenowe w rejonie kielecko sandomierskim Polska Sztuka Ludowa 1952 nr 4 5 Sztuka ludowa Podlasia Zachodniego Polska Sztuka Ludowa 1952 nr 1 Aktualne zagadnienia ludowej plastyki Polska Sztuka Ludowa 1953 nr 2 Polskie ludowe kowalstwo artystyczne Polska Sztuka Ludowa 1953 nr 6 Przyczynki do badan nad ludowym farbiarstwem i drukarstwem tkanin w woj bialostockim PSL R 8 nr 5 Z badan nad sztuka ludowa w Radomskiem Polska Sztuka Ludowa 1955 nr 1 Sztuka ludowa na pograniczu Lubelszczyzny i Podlasia Studia i Materialy Lubelskie Etnografia t 1 Lublin 1962 Sztuka ludowa w woj rzeszowskim i jej badania Polska Sztuka Ludowa 1963 nr 3 4 Rzezba figuralna Lemkow Polska Sztuka Ludowa 1963 nr 3 4 Badania nad kultura ludowa w dwudziestopiecioleciu Polski Ludowej Materialy Muzeum Budownictwa Ludowego w Sanoku nr 10 1969 Wplyw zawodow wedrownych na ksztaltowanie sie kultury ludowej w Karpatach w Studia z zakresu socjologii etnografii i historii ofiarowane Kazimierzowi Dobrowolskiemu Krakow 1972 Podhalanski fenomen PSL 1988 t 42 nr 1 2 PrimitkiLibrary of Congress Authorities Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454 Klyashtorna N Bojkivske suzir ya Slovnik personalij Bojkivshini narodilisya bojkami meshkali na Bojkivshini prisluzhilisya bojkam Ivano Frankivsk Lileya NV 2012 80 storinok ilyustraciyi ISBN 978 966 668 291 1 Storinka 55 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Div takozhFlorian Zapletal Rudolf Gulka Mikola MushinkaPosilannya pol Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ