Липови́ця — село Калуського району Івано-Франківської області.
село Липовиця | |
---|---|
![]() | |
Країна | |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Калуський район |
Громада | (Спаська сільська громада) |
Код КАТОТТГ | UA26060250020077757 |
Основні дані | |
Населення | 1616 |
Площа | 77,137 км² |
Густота населення | 20,95 осіб/км² |
Поштовий індекс | 77653 |
Телефонний код | +380 03474 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°46′04″ пн. ш. 24°03′13″ сх. д. / 48.76778° пн. ш. 24.05361° сх. д.Координати: 48°46′04″ пн. ш. 24°03′13″ сх. д. / 48.76778° пн. ш. 24.05361° сх. д. |
Водойми | р. Чечва, п. (Менчилка), п. (Липовицький) |
Відстань до районного центру | 30 км(Рожнятів) |
Місцева влада | |
Адреса ради | с.Липовиця, 77653 |
Карта | |
![]() Липовиця | |
![]() Липовиця | |
Мапа | |
|
Географія
У селі потоки (Менчилка) та (Липовицький) впадають у річку Чечву. На однойменних потоках розташовані водоспади Казарка (2,5 м) та (Нова Казарка) (5 м).
Загальні відомості
Село розташоване у вузьких видолинках Карпат на висоті 750 і вище метрів над рівнем моря.
Від смт Рожнятів Липовиця віддалена на 30 км (на південь) і сполучена лише однією дорогою, вимощеною втрамбованим камінням, землею і залишками старого асфальту, яка проходить вздовж уривчастої і стрімкої гірської річки Чечва.
Населення села становить 1635 осіб (дані на осінь 2008 року).
Планування і архітектура
Липовиця являє собою класичне карпатське село, у якому обійстя горнуться одне до одного лише вздовж центральної вулиці; в інших місцях вони незалежно розсідаються на пагорбах.
Хати переважно дерев'яні, хоча в останні роки (1980—2000-і) з'явилося чимало кам'яниць, зокрема, й модерних.
Історія
Перша письмова згадка про село датується 1592 роком.
Назва села, як стверджують народні перекази, імовірно походить, від первинного місця села, розташованого в долині стрімкої Чечви під крислатими липами.
У 1648 році жителі села брали активну участь у народному повстанні, за що їх очікувала кривава розправа після відходу Хмельницького.
Документально підтвердженим є факт народного виступу липовчан у 1672 році супроти місцевого польського поміщика, тоді селяни підпалили панський будинок й усмиряти їх прибув спеціальний каральний загін польського війська.
У 1939 році в селі проживало 1300 мешканців (1265 українців, 10 поляків, 25 євреїв).
Після включення до складу СРСР у повоєнний період у селі було зорганізовано спеціалізований на тваринництві колгосп «Карпати», який з огляду на безземельність Липовиці і відтак дороговизну кормів, що підвозилися здалеку, не був рентабельним, і тому з лібралізацією економіки на поч. 1990-х рр. припинив своє функціонування.
Ще з 1970-х рр. багато липовчан, як і жителі решти Західної України, виїжджали на заробітки, зокрема, на будівництва, лісозаготівлю й підприємства Сибіру. З 1990-х рр. чимало липовчан мігрували на заробітки за кордон (переважно Західна Європа).
Решетарство у Липовиці
Як раніше, так і тепер Липовиця славиться розвитком підсобних промислів, особливо решетарством. Виготовлення решіт і сит є давнім заняттям липовчан, що володіють особливою його технологією — без застосування цвяхів і клею, використовуючи лише дерево (смерекові дощечки) і личчя.
На початку 1920-х рр. на околиці Липовиці організували невелику решетарську майстерню і прийомний пункт, куди односельчани зносили свої вироби. Звідти їх поширювали по різних регіонах Польщі та далі за кордон.
Хоча технологія виробництва сит і решіт у Липовиці з плином часу змінилася мало, проте в селі залишився лише один професіонал старосвітського ремесла.
Найстаріше липовецьке решето, зроблене в класичному стилі віком понад 100 років зберігається в шкільному музеї. Саме тут, у місцевій школі, для бажаючих започаткувати нову сімейну традицію організували гурток, яким керує п. Ярослав Дранчук.
Технологічна простота виготовлення решіт посприяла масовості ремесла і в наш час. За словами місцевого жителя п. Ярослава Горблянського, липовчани в домашніх умовах протягом лише одного тижня у пік сезону виробляють понад 15 тисяч незамінних у господарстві і дотепер пристроїв для просівання борошна і круп.
Уродженці
- (Михайлишин Микола Ярославович) (1992—2015) — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Галерея
-
-
- Село Липовиця з хребта Стінка. Хребет Аршиця на задньому плані
Див. також
- (Котови (пам'ятка природи))
- Слобушниця (заповідне урочище)
Виноски
- Жерела до істориї України-Руси, т. IV, стор. 176, 246 — Львів, НТШ, 1895. — 412 с.
- Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 21 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
- Крайній Іван Бізнес–диво у решеті. Вироблене у гірській Липовиці нехитре начиння для просівання борошна і круп знаходить збут навіть у Китаї та інших далеких країнах [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // «Україна Молода», № 221 за 22 листопада 2008 року.
Джерела
- Крайній Іван Бізнес–диво у решеті. Вироблене у гірській Липовиці нехитре начиння для просівання борошна і круп знаходить збут навіть у Китаї та інших далеких країнах [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // «Україна Молода», № 221 за 22 листопада 2008 року.
- Lipowica // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 284. (пол.)
![]() | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет