Опака́ — село Дрогобицького району Львівської області.
село Опака | |
---|---|
Знак та капличка при в'їзді в село Опака зі сторони Східниці | |
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Дрогобицький район |
Громада | Східницька селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA46020070150068087 |
Основні дані | |
Засноване | 1349 рік |
Населення | 1755 |
Площа | 37.378 км² |
Густота населення | 46.95 осіб/км² |
Поштовий індекс | 82191 |
Телефонний код | +380 3244 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°17′10″ пн. ш. 23°17′26″ сх. д. / 49.28611° пн. ш. 23.29056° сх. д.Координати: 49°17′10″ пн. ш. 23°17′26″ сх. д. / 49.28611° пн. ш. 23.29056° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | смт.Східниця |
Карта | |
Опака | |
Опака | |
Мапа | |
Географія
На північному заході межує з селами Залокоть, Підбуж, на сході з м. Борислав, на північному сході — села: Нагуєвичі, Ясениця, Попелі. Через село протікає річка Опака,впадають річечки Опачка, Клютковиця та струмок Зворець та котра в селі Залокоть впадає вже до Бистриці. В основі села лежать хутори Опачка, Зворець, Клюткавиця, Звір, Перехрестя, які і на сьгоднішній день носять свої назви, хоча місцевість давно забудована та хутори об'єдналися. Місцевість оточують різноманітні хребти та гори, це Когутів Горб (вис.826 м.), Гута (700 м.), Кобила (920 м.).
Історія
Село Опака було засновано ще до часів Данила Галицького, у мальовничому куточку, захищеному з усіх боків горами та густими лісами, від монголо-татар знайшли свій прихисток селяни русини. Проте татари все-таки, мабуть, побували в цій місцевості, оскільки з татарської опака означає «нам тут добре, ми тут будем». Перша згадка про цю місцевість виникає за часів окупації руських земель поляками у1349 р. З того часу село належало до Коронних дібр Самбірської економії. Перша письмова згадка датована 1578 р. Королем Польщі Степаном Баторієм у метриці N2837 (Rkp. Ossol.).
У 1768 році від Речі Посполитої село перейшло під владу Австрії. В ці роки німці знайшли тут поклади залізної руди, і декілька німецьких родин з прізвищем Цайтлер займались тут металургією.
Перед Першою Світовою Війною на парафії служив отець Кішик, котрий вів літопис села. Зі спогадів селян можна дізнатись, що за часів австрійської окупації в селі діяла читальня, ставилися вистави, молитви читалися за східним обрядом на руській мові, з архівних даних національність мешканців в документах зазначалася як — русин (russen нім.), котрих тут проживало понад 2000 осіб, а євреїв (ude нім.) — 92 особи.
Відомо, що на початку 19 століття основне населення села було православного віросповідання, про що свідчить табличка на пам'ятнику пароху Грушкевичу на долішньому цвинтарі. Після смерті пароха на чолі церкви стає його зять — але вже уніат отець Кішик.
26 жовтня 1914 року до села прийшла Перша Світова Війна. На горі Кобилі облаштувалися дві сотні куреня УСС (українські січові стрільці) на чолі з Д. Вітовським та загін угорських уланів. (Січові стрільці набиралися, як добровольці та складали присягу на вірність цісарю). За наказом генерала Гофмана на горі Кобилі потрібно було зупинити загін козаків Російської Армії, проте оборона не вдалася, і сотні з втратами відступили до м. Турки.
Опис цього бою подав М. Матчак:
Населення села не постраждало, окрім одного випадку: коли селом проїжджали донські козаки, народ висипав на вулиці, щоб побачити гарних коней та незвичних вояк, а один з жителів — Мицак, витягнув зброю, чим спровокував козака, за що й був смертельно поранений. З того часу місцевість біля школи носить назву Осада, звідси донські козаки атакували гору Кобилу.
В роки Другої Світової Війни на території села значних боїв не відбувалось, неприємною та трагічною згадкою є жорстоке знищення єврейських родин в урочищі Горб в цей період. З розповідей очевидців , на той час - дітей, у селі не було жодного німецького військового, вбивство та пограбування єврейського населення провели самі місцеві жителі. На місці поховання (урочище Горб) невідомими встановлено камінь. Місцева жителька Багрій Теодозія з величезним ризиком для своєї сім'ї, тривалий час переховувала єврейську дівчину , свою ровесницю, котра ще до недавна проживала в Ізраілю . Декілька мешканців села , учасники Другої Світової Війни , поставили свій підпис на руїнах Рейхстагу в Берліні, всього участь у Другій Світовій на боці Радянського союзу брало участь 90 мешканців села,у рідне село повернулися з орденами та медалями лише 40.[]
Житель села С.М.Сушко в складі інтернаціональної бригади воював з 1936 по 1939 рік в Іспанії проти фалангістів генерала Франко. В післявоєнний час 37 мешканців було нагороджено орденами медалями, серед них вчителя Смирнова Л.М. орденом трудового червоного прапора.(Історія міст і сіл УРСР)
Уродженці
- Коник Віра Данилівна — голова Конгресу українців Естонії.
- Мандзій Любомира Степанівна — виконувачка обов'язків міністра освіти і науки України (від 25 березня по 25 червня 2020 р.)
Туризм
У селі знаходиться форелеве господарство. За бажанням туриста, у його безпосередній присутності досвідчений кухар приготує форель на мангалі. Гостинні господарі подадуть до риби солоні огірки, помідори, інші соління або свіжі овочі.
Крім риболовлі, любителів еко-туризму тут можуть зацікавити ліси, гори, цілющі мінеральні джерела, а фанатів нестандартних розваг — катання на спеціальних гумових тюбах.
Примітки
- . Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 25 січня 2016.
- Спецпроект: Гастрономический тур по Украине. НВ. 26 липня 2016. оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 17 жовтня 2023. (рос.)
Джерела
- Село Опака [ 23 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Дрогобич — офіційний міський портал
- Дрогобицький район
Це незавершена стаття з географії Дрогобицького району. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Opaka selo Drogobickogo rajonu Lvivskoyi oblasti selo Opaka Znak ta kaplichka pri v yizdi v selo Opaka zi storoni ShidniciZnak ta kaplichka pri v yizdi v selo Opaka zi storoni Shidnici Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Drogobickij rajon Gromada Shidnicka selishna gromada Kod KATOTTG UA46020070150068087 Osnovni dani Zasnovane 1349 rik Naselennya 1755 Plosha 37 378 km Gustota naselennya 46 95 osib km Poshtovij indeks 82191 Telefonnij kod 380 3244 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 17 10 pn sh 23 17 26 sh d 49 28611 pn sh 23 29056 sh d 49 28611 23 29056 Koordinati 49 17 10 pn sh 23 17 26 sh d 49 28611 pn sh 23 29056 sh d 49 28611 23 29056 Misceva vlada Adresa radi smt Shidnicya Karta Opaka Opaka Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Opaka znachennya GeografiyaNa pivnichnomu zahodi mezhuye z selami Zalokot Pidbuzh na shodi z m Borislav na pivnichnomu shodi sela Naguyevichi Yasenicya Popeli Cherez selo protikaye richka Opaka vpadayut richechki Opachka Klyutkovicya ta strumok Zvorec ta kotra v seli Zalokot vpadaye vzhe do Bistrici V osnovi sela lezhat hutori Opachka Zvorec Klyutkavicya Zvir Perehrestya yaki i na sgodnishnij den nosyat svoyi nazvi hocha miscevist davno zabudovana ta hutori ob yednalisya Miscevist otochuyut riznomanitni hrebti ta gori ce Kogutiv Gorb vis 826 m Guta 700 m Kobila 920 m IstoriyaSelo Opaka bulo zasnovano she do chasiv Danila Galickogo u malovnichomu kutochku zahishenomu z usih bokiv gorami ta gustimi lisami vid mongolo tatar znajshli svij prihistok selyani rusini Prote tatari vse taki mabut pobuvali v cij miscevosti oskilki z tatarskoyi opaka oznachaye nam tut dobre mi tut budem Persha zgadka pro cyu miscevist vinikaye za chasiv okupaciyi ruskih zemel polyakami u1349 r Z togo chasu selo nalezhalo do Koronnih dibr Sambirskoyi ekonomiyi Persha pismova zgadka datovana 1578 r Korolem Polshi Stepanom Batoriyem u metrici N2837 Rkp Ossol U 1768 roci vid Rechi Pospolitoyi selo perejshlo pid vladu Avstriyi V ci roki nimci znajshli tut pokladi zaliznoyi rudi i dekilka nimeckih rodin z prizvishem Cajtler zajmalis tut metalurgiyeyu Pered Pershoyu Svitovoyu Vijnoyu na parafiyi sluzhiv otec Kishik kotrij viv litopis sela Zi spogadiv selyan mozhna diznatis sho za chasiv avstrijskoyi okupaciyi v seli diyala chitalnya stavilisya vistavi molitvi chitalisya za shidnim obryadom na ruskij movi z arhivnih danih nacionalnist meshkanciv v dokumentah zaznachalasya yak rusin russen nim kotrih tut prozhivalo ponad 2000 osib a yevreyiv ude nim 92 osobi Vidomo sho na pochatku 19 stolittya osnovne naselennya sela bulo pravoslavnogo virospovidannya pro sho svidchit tablichka na pam yatniku parohu Grushkevichu na dolishnomu cvintari Pislya smerti paroha na choli cerkvi staye jogo zyat ale vzhe uniat otec Kishik 26 zhovtnya 1914 roku do sela prijshla Persha Svitova Vijna Na gori Kobili oblashtuvalisya dvi sotni kurenya USS ukrayinski sichovi strilci na choli z D Vitovskim ta zagin ugorskih ulaniv Sichovi strilci nabiralisya yak dobrovolci ta skladali prisyagu na virnist cisaryu Za nakazom generala Gofmana na gori Kobili potribno bulo zupiniti zagin kozakiv Rosijskoyi Armiyi prote oborona ne vdalasya i sotni z vtratami vidstupili do m Turki Opis cogo boyu podav M Matchak Naselennya sela ne postrazhdalo okrim odnogo vipadku koli selom proyizhdzhali donski kozaki narod visipav na vulici shob pobachiti garnih konej ta nezvichnih voyak a odin z zhiteliv Micak vityagnuv zbroyu chim sprovokuvav kozaka za sho j buv smertelno poranenij Z togo chasu miscevist bilya shkoli nosit nazvu Osada zvidsi donski kozaki atakuvali goru Kobilu V roki Drugoyi Svitovoyi Vijni na teritoriyi sela znachnih boyiv ne vidbuvalos nepriyemnoyu ta tragichnoyu zgadkoyu ye zhorstoke znishennya yevrejskih rodin v urochishi Gorb v cej period Z rozpovidej ochevidciv na toj chas ditej u seli ne bulo zhodnogo nimeckogo vijskovogo vbivstvo ta pograbuvannya yevrejskogo naselennya proveli sami miscevi zhiteli Na misci pohovannya urochishe Gorb nevidomimi vstanovleno kamin Misceva zhitelka Bagrij Teodoziya z velicheznim rizikom dlya svoyeyi sim yi trivalij chas perehovuvala yevrejsku divchinu svoyu rovesnicyu kotra she do nedavna prozhivala v Izrailyu Dekilka meshkanciv sela uchasniki Drugoyi Svitovoyi Vijni postavili svij pidpis na ruyinah Rejhstagu v Berlini vsogo uchast u Drugij Svitovij na boci Radyanskogo soyuzu bralo uchast 90 meshkanciv sela u ridne selo povernulisya z ordenami ta medalyami lishe 40 dzherelo Zhitel sela S M Sushko v skladi internacionalnoyi brigadi voyuvav z 1936 po 1939 rik v Ispaniyi proti falangistiv generala Franko V pislyavoyennij chas 37 meshkanciv bulo nagorodzheno ordenami medalyami sered nih vchitelya Smirnova L M ordenom trudovogo chervonogo prapora Istoriya mist i sil URSR UrodzhenciKonik Vira Danilivna golova Kongresu ukrayinciv Estoniyi Mandzij Lyubomira Stepanivna vikonuvachka obov yazkiv ministra osviti i nauki Ukrayini vid 25 bereznya po 25 chervnya 2020 r TurizmU seli znahoditsya foreleve gospodarstvo Za bazhannyam turista u jogo bezposerednij prisutnosti dosvidchenij kuhar prigotuye forel na mangali Gostinni gospodari podadut do ribi soloni ogirki pomidori inshi solinnya abo svizhi ovochi Krim ribolovli lyubiteliv eko turizmu tut mozhut zacikaviti lisi gori cilyushi mineralni dzherela a fanativ nestandartnih rozvag katannya na specialnih gumovih tyubah Primitki Arhiv originalu za 9 veresnya 2016 Procitovano 25 sichnya 2016 Specproekt Gastronomicheskij tur po Ukraine NV 26 lipnya 2016 originalu za 6 grudnya 2017 Procitovano 17 zhovtnya 2023 ros DzherelaSelo Opaka 23 veresnya 2019 u Wayback Machine Drogobich oficijnij miskij portal Drogobickij rajon Ce nezavershena stattya z geografiyi Drogobickogo rajonu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi