Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Недільна село в Україні у Самбірському районі Львівської області Населення становить 197 осіб 2021 р Орган місцевого сам

Недільна

Недільна

Недільна — село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Населення становить 197 осіб (2021 р.). Орган місцевого самоврядування — Стрілківська сільська рада.

село Недільна
Країна image Україна
Область Львівська область
Район Самбірський район
Громада Стрілківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA46080170140019186
Основні дані
Засноване 1552
Населення 234
Площа 0,877 км²
Густота населення 266,82 осіб/км²
Поштовий індекс 82086
Телефонний код +380 3238
Географічні дані
Географічні координати 49°19′17″ пн. ш. 23°05′35″ сх. д. / 49.32139° пн. ш. 23.09306° сх. д. / 49.32139; 23.09306Координати: 49°19′17″ пн. ш. 23°05′35″ сх. д. / 49.32139° пн. ш. 23.09306° сх. д. / 49.32139; 23.09306
Середня висота
над рівнем моря 		583 м
Водойми р. Недільнянка
Відстань до
обласного центру 		117 км
Відстань до
районного центру 		19 км
Найближча залізнична станція Стрілки
Відстань до
залізничної станції 		8 км
Місцева влада
Адреса ради 82092, Львівська обл., Самбірський р-н, с. Стрілки
Карта
image
image
Недільна
image
image
Недільна
Мапа
image
Чисельність населення с. Недільна, 2021

Назва

За роки радянської влади село в документах називали «Недільня». 1989 р. селу надали сучасну назву.

Розташування

Село розташоване вздовж річки Недільнянки (притока Топільниці), між двома гірськими хребтами з вершинами Виділок (862 м), Кільчин Горб (819 м) і Крулики (812 м), Гострий Верх (777 м).

Історія

Королівство Польське та Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське (1385—1569)

Перша згадка про село відноситься до 1552 р.

"A. 1552. Varsaviae. Privilegium Bonae Reginae religioso Demkowicz Poponatum in Niedzielnae cum omnibus emolumentis, saluis censibus regalibus conferens, Quod Sig. Aug. Rex confirmat. Datum in Crasnystaw fer. 2da ipso feste Scti Petri ad vincula. A. 1558".

"A. 1553 die 12 febr. Petricoviae. Privilegium conservationis Demkonem Dziurdz Siedlecki, circa scultetiam villae Niedzielna ac omnes pertinentias juxta literas originales".

"A. 1564, die 8 ang. Parczoviae. Sigismundus Augustus rex Demkonem Dziurdz Siedlecki, circa possessionem Scultetiaevillae Niedzielna ac omnes ad eam spectantes attinentias ad vitae tempera conser vat".

Річ Посполита (1569-1772)

За часів Речі Посполитої Недільна належала до дібр коронних, до країни Гвоздецької, економії Самбірської.

В люстрації 1683 р. вказано, що "село має 18 ланів, 2 князівські (kniazkich), 1 священика (popowski), 1 солтисів (sołtyski), 3 війтів (wolniczych). Далі мова йде про податкове навантаження.

В інвентарю 1760 р. зауважено, що село вже має 18 1/2 ланів, зокрема князівських - 2, священика - 1, солтисів - 1. Згадується про дворище і корчму, за які платять податки Василь Дверницький і Францішка з роду Домбовських. Війтівства є власністю JMPP. Половиною лану володів п. (Teodor Turzański), за що сплачував податок 7 злотих 21 1/2 грошей. Половину лану законтрактували зі скарбу чесні Федьо і Лесьо Пикуси.

Австрійська імперія (1772-1867) та Австро-Угорська імперія (1867-1918)

У 1877 р. в селі було 1 водяний тартак (tartów wodnych), 1 з пилою (gatrów) і 1 з пилою звичайною (pił zwyczajnych), які виготовляли 310 м. куб (mt. kub.) дощок і брусів.

Після смерті Тужанського дозволено декретом від 31 січня 1880 р. пожиттєве війтівство Василю Дверницькому (Bazylemu Dwernickiemu).

У 1880 р. до володінь греко-католицького пароха належали в Недільній 28 моргів 20 сажнів орної ріллі (28 mr. 20 sążni roli or.) та 1 морг 392 сажні лук (1 mr. 392 sążni łąk).

Інфраструктура села на 1880 рік: церква Святого Миколая; каса позичкова (kasa pożyczkowa gm.) з капіталом 1000 злотих; тартак водний з одною гатрою (o jednym gatrze i jednej pile zwyczajnej), який щорічно споживає 500 м3 деревини ялиці (jodłowego) та ялини (świekowego) і виробляє 310 м3 дерев'яних дощок.

У 1812 р. село долучили до дібр Гвоздець (dóbr Gwoździec).

Друга світова війна та другі визвольні змагання (1939-1950-ті рр.)

Галицькі повстанські відділи до включення їх наприкінці 1943 р. в УПА називалися Українською Народною Самообороною (УНС). З липня по грудень 1943 р. – це була окрема військова структура.

Передумовами виникнення УНС у Галичині, на нашу думку, були: 1) корінний перелом на німецько-радянському фронті, що давав зрозуміти, що Червона армія (ЧА) пішла у контрнаступ і невдовзі фронт буде на західноукраїнських теренах; 2) масштабні протиповстанські акції німецьких військ на Волині–Поліссі, що почалися з червня 1943 р., зумовлювали створення другого плацдарму для розвитку повстанського руху. Найбільш сприятливим плацдармом за географічними ознаками, гористістю та лісистістю підходив Карпатський реґіон; 3) формування стрілецької дивізії СС “Галичина”, до якої мобілізовували фізично підготовлених українських хлопців; 4) потреба в обороні українського населення від нападів злочинних банд, свавілля німецької окупаційної адміністрації, нападів польських і радянських партизанських груп.

Формування УНС у Карпатах, як стверджує О. Луцький, було завершено до 15 серпня 1943 р. у складі п’яти куренів, у яких налічувалося до 2 тис. козаків. Зокрема, п’ятий курінь “Кривоніс” у складі 400 козаків перебував у с. Недільна (Старо-Самбірщина) під командуванням булавного “Омеляна”. Загальне командування двома куренями “Кривоніс” здійснював Лука Павлишин (“Вовк”). Планувалося організувати ще один курінь “Кривоніс”.

30 листопада 1943 року черговий наступ німців був спрямований проти невеликого відділу УНС біля с. Недільна. Після втрати 34 українських націоналістів був зупинений німецький наступ та вбито 160 німецьких вояків.

В перших днях грудня німці силою двох полків заатакували невеликий повстанський відділ коло села Недільна. Та й цим разом ворогові не пощастило. У важкому цілоденному бою 4. XII., при власний втратах 34 вбитими, криваво зламано ворожий наступ. У майже безнадійному положенні повстанців одна чота сміливим маневром прорвалася незамітно на ворожі зади і несподіваним наступом завдала ворогові рішальний удар. На полі нараховано понад 160 вбитих німців.

Установчі збори УГВР 11-15 липня 1944 року

11-15 липня 1944 року неподалік від села, на узбіччі гори Видоділ, що знаходиться у лісі між селом Сприня Самбірського району та селом Недільна Стрілківського (тепер Старосамбірського) під охороною відділів УПА відбулися Установчі збори Української Головної Визвольної Ради (Великий збір УГВР). На ньому обрали Президію та Генеральний секретаріат – підпільний парламент та підпільний уряд воюючої України. Головою президії та президентом УГВР обрали Кирила Осьмака (псевдонім – Марко Горянський).

Збір прийняв Платформу і Тимчасовий устрій УГВР, Універсал до українського народу, а також присягу воїнів Української Повстанської Армії.

На охорону з'їзду призначено сотні: "Булава", "Сурма", "Юнацька сотня", дві сотні "Львів" та ряд боївок ОУН. Харчі на місце збору доставляла чотовий "Островерх" (Олекса Конопадський) та довірені вояки з його сотні, яка мала заставу від села Лужка.

Наші представники приїздили на станцію поїздом, автомашинами, підводами, а навіть прибували пішки. Зв'язкові теренової сітки перебирали їх, давали на зв'язкову лінію, вони перевіряли клички, доставляли їх до к-ра Микити, а він, перевіривши ще раз, передавав далі. Навколо стояли стійки і застави. Дороги були заміновані. Біля лісничівки стояла стійка, яка давала інформації новоприбулим та спрямовувала на місце нарад. Всі застави і стійки були пов'язані з головним к-ром варти телефонними лініями. Між різними командирами я бачив тут також пор. Кармелюка.

Бої з радянською армією 1947-49 рр.

10 вересня 1947 року були тяжкі бої біля Недільної між УПА та радянською армією, у яких брав участь казах Омар Алойот "Коля" — тоді загинуло 20 стрільців УПА.

У зв'язку з активною партизанською діяльністю та допомогою підпільникам УПА, влада «червоного терору» в 1948 р. примусово вислала ціле село в Сокальський район Львівської області. На новому місці їм запропоновано кращу — не кам'янисту землю, пусті хати, працю в організованому колгоспі, вигідну партійну діяльність… Та селяни, люблячи свою прикарпатську землю та не бажаючи коритись загарбницько-терористичній владі, поступово повертались у рідне село.

18 серпня 1948 р. у Недільнянських лісах у бою проти 200 більшовиків із старшинської школи МВД загинув Олекса Конопадський "Островерх". У цьому лісі заквартирувала чота, командиром якої він був. Будучи раненим, продовжував командувати боєм. У тому бої загинули також ст. віст. Орел, віст. Луговий, віст. Уж, віст. Богдан, ст. віст. кулеметник Дух. Пораненого кулеметника і друга Духа чот. Островерх взяв на плечі, хоч і сам був поранений, та з ним відступав. Ворожа черга з кулемета вбила на плечах чотового кулеметника, а Островерхові кулі пробили груди. Останні його слова: "Прощайте, друзі! Бийте ворога далі, а я відходжу. Вперед! За Україну!.. Гей, моя "пападьошко" [(кулемет ППД)], прощай! Прощай, Україно!" Потім, приклав свій кулемет до підборіддя і дав собі чергу.

2. 9. 1949 р. в лісі над с. Недільна о 11,30 год. наскочила спецбоївка МВД на групу повстанців. Вогнем з автоматів вбиває реф. проп. Т. і ранить ще не вилікуваного бул. Д., котрий, хоч не мав сил, відповз ще ЗО м, підпустив большевиків, відбиваючись з пістолі, відтак останнім набоєм дострілився. Ворожі втрати — 2 убитих і 1 ранений (ст. лейт. МҐБ Красявін з р-ну Стрілки). Повстанські втрати — 2 убитих.

Незалежність (з 1991 р. - по сьогодні)

У 2017 році на місці бою УПА з німцями 1943 року встановили 43-метрову «Вежу Пам'яті» — унікальну вежу-дзвіницю.

У 2023 р. село Недільна разом із довколишніми селами ввійшло до мережі історико-туристичних маршрутів "", яка створюється за підтримки УКФ та Стрілківської територіальної громади.

Населення

У 1880 р. в селі було 645 мешканців; 615 - греко-католики. (645 mk. w gm., 2 na obsz. dwor., z tych 615 obrz. gr.-kat.).

У 1928 р. в селі проживало 873 особи, серед яких 11 євреїв.

Перед Другою світовою війною тут було 120 хат.

У 1939 році в селі проживало 970 мешканців (960 українців, 5 поляків і 5 євреїв).

Нині тут є приблизно 80 хат.

Населення 2001 р. становило 234 осіб, тепер — 218 осіб.

У 2021 році у селі проживали 197 осіб.

Історико-меморіальний музей Кирила Осьмака, голови УГВР

Над розробкою і побудовою експозиції працювала група науковців та музейних фахівців. Основу експозиції складають архівні документи, фото та інші матеріали, а також спогади сучасників та рідних Кирила Осьмака, зібраних Любою Коваль.

На відкритті музею була присутня донька Кирила - Наталія Осьмак. Заснований у вересні 2014 року.

Музей має два тематичні розділи. В ньому зібрані етнографічні експонати і експонати, безпосередньо присвячені Кирилу Осьмаку.

В музеї є багато різноманітних експонатів, пов'язаних з побутом та життям українців Прикарпаття ХІХ - ХХ століть: ткацький верстат, нитки, клоччя, стародавні ваги, праски, кав'ярка, ходулі для дітей, колиска, плакати та багато інших цікавинок.

Найціннішими експонатом музею є форма вояків УПА 1940-х років та вишиванка ХІХ століття.

Окремий розділ експозиції - література, подарована Наталею Осьмак, донькою Кирила Осьмака.

Художники Іван Остафійчук, лауреат Шевченківської премії, Михайло Безпальків і Тарас Дідула малювали картини для музею. Багато експонатів привозили та дарували люди - місцеві жителі та численні гості. Музеєм опікується пані Валентина Дуб - директор Народного дому села Недільна.

Фонди музею налічують 74 одиниці збереження. Експозиційні розділи розміщені у 2 залах.

Відомі люди

  • Шкітак Антін "Омелян" — командир куреня УПА «Кривоніс ІІ». Загинув поблизу села.
  • Конопадський Олекса "Островерх", "Тополя" — підстаршина УПА, командир охорони командування ТВ УПА "Маківка", чотовий, старший вістун, загинув поблизу села.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 27 жовтня 2019.
  2. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom VII - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Процитовано 7 листопада 2023.
  3. Бібліотека Оссолінських: ob. Rkp. Ossol. Nr. 2837, str. 60
  4. Бібліотека Оссолінських: Rkp. Ossol., Nr. 1255, str. 217.
  5. Бібліотека Оссолінських: Rkp. Ossol., Nr. 1632, str. 234
  6. Emil Hołowkiewicz. Flora leśna i przemysł drzewny w Galicyi, 1877, str. 58.
  7. С. 44
  8. Полянський, Федір (24 жовтня 2023). (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 квітня 2016. Процитовано 19 березня 2022.
  9. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 квітня 2016. Процитовано 1 квітня 2016.
  10. С. 45
  11. https://shron2.chtyvo.org.ua/Litopys_UPA/Tom_30_Stebelskyi_S_Konopadskyi_O_Kriz_smikh_zaliza_Khroniky.pdf? С. 222
  12. https://shron2.chtyvo.org.ua/Litopys_UPA/Tom_30_Stebelskyi_S_Konopadskyi_O_Kriz_smikh_zaliza_Khroniky.pdf? С. 223
  13. Володимир Мороз. Вістун УПА казах «Коля». Газета «Шлях перемоги», ч. 2948, 22 грудня 2010
  14. Facebook. www.facebook.com. Процитовано 2 листопада 2023.
  15. https://shron2.chtyvo.org.ua/Litopys_UPA/Tom_30_Stebelskyi_S_Konopadskyi_O_Kriz_smikh_zaliza_Khroniky.pdf? С. 215-216
  16. С. 214
  17. . Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 30 серпня 2017.
  18. Гром, Наталія. БойкоМандри: туристичні маршрути Стрілківської громади.
  19. Strilky Territorial Community. Cities for Cities (брит.). Процитовано 14 листопада 2023.
  20. IgnBor (24 вересня 2023). У Стрілківській громаді проєкт «БойкоМандри» поєднається із сусідами-поляками. Leopolis.news (англ.). Процитовано 14 листопада 2023.
  21. ❗️Новий туристичний проєкт «БойкоМандри» – актуальний, як ніколи ❗️ «БойкоМандри» – це три піші та веломаршрути, що пролягають через гори мальовничої... | By Бойківщина | Facebook (укр.), процитовано 14 листопада 2023
  22. БойкоМандри. boykomandry.com. Процитовано 15 листопада 2023.
  23. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 96 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  24. . Український погляд (укр.). Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
  25. Коваль, Катерина (18 травня 2023). УСЕ, ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО МУЗЕЙ ІМЕНІ КИРИЛА ОСЬМАКА.

Джерела

  • «Визначні місця Старосамбірщини». Альбом, В. І. Шагала, 1976-77 рр.
  • Niedzielna // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 63. (пол.)

Посилання

  • Погода в селі Недільна [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]


image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nedilna selo v Ukrayini u Sambirskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 197 osib 2021 r Organ miscevogo samovryaduvannya Strilkivska silska rada selo NedilnaKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Sambirskij rajonGromada Strilkivska silska gromadaKod KATOTTG UA46080170140019186Osnovni daniZasnovane 1552Naselennya 234Plosha 0 877 km Gustota naselennya 266 82 osib km Poshtovij indeks 82086Telefonnij kod 380 3238Geografichni daniGeografichni koordinati 49 19 17 pn sh 23 05 35 sh d 49 32139 pn sh 23 09306 sh d 49 32139 23 09306 Koordinati 49 19 17 pn sh 23 05 35 sh d 49 32139 pn sh 23 09306 sh d 49 32139 23 09306Serednya visota nad rivnem morya 583 mVodojmi r NedilnyankaVidstan do oblasnogo centru 117 kmVidstan do rajonnogo centru 19 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya StrilkiVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 8 kmMisceva vladaAdresa radi 82092 Lvivska obl Sambirskij r n s StrilkiKartaNedilnaNedilnaMapaChiselnist naselennya s Nedilna 2021NazvaZa roki radyanskoyi vladi selo v dokumentah nazivali Nedilnya 1989 r selu nadali suchasnu nazvu RoztashuvannyaSelo roztashovane vzdovzh richki Nedilnyanki pritoka Topilnici mizh dvoma girskimi hrebtami z vershinami Vidilok 862 m Kilchin Gorb 819 m i Kruliki 812 m Gostrij Verh 777 m IstoriyaKorolivstvo Polske ta Velike knyazivstvo Litovske Ruske i Zhemajtijske 1385 1569 Persha zgadka pro selo vidnositsya do 1552 r A 1552 Varsaviae Privilegium Bonae Reginae religioso Demkowicz Poponatum in Niedzielnae cum omnibus emolumentis saluis censibus regalibus conferens Quod Sig Aug Rex confirmat Datum in Crasnystaw fer 2da ipso feste Scti Petri ad vincula A 1558 A 1553 die 12 febr Petricoviae Privilegium conservationis Demkonem Dziurdz Siedlecki circa scultetiam villae Niedzielna ac omnes pertinentias juxta literas originales A 1564 die 8 ang Parczoviae Sigismundus Augustus rex Demkonem Dziurdz Siedlecki circa possessionem Scultetiaevillae Niedzielna ac omnes ad eam spectantes attinentias ad vitae tempera conser vat Rich Pospolita 1569 1772 Za chasiv Rechi Pospolitoyi Nedilna nalezhala do dibr koronnih do krayini Gvozdeckoyi ekonomiyi Sambirskoyi V lyustraciyi 1683 r vkazano sho selo maye 18 laniv 2 knyazivski kniazkich 1 svyashenika popowski 1 soltisiv soltyski 3 vijtiv wolniczych Dali mova jde pro podatkove navantazhennya V inventaryu 1760 r zauvazheno sho selo vzhe maye 18 1 2 laniv zokrema knyazivskih 2 svyashenika 1 soltisiv 1 Zgaduyetsya pro dvorishe i korchmu za yaki platyat podatki Vasil Dvernickij i Francishka z rodu Dombovskih Vijtivstva ye vlasnistyu JMPP Polovinoyu lanu volodiv p Teodor Turzanski za sho splachuvav podatok 7 zlotih 21 1 2 groshej Polovinu lanu zakontraktuvali zi skarbu chesni Fedo i Leso Pikusi Avstrijska imperiya 1772 1867 ta Avstro Ugorska imperiya 1867 1918 U 1877 r v seli bulo 1 vodyanij tartak tartow wodnych 1 z piloyu gatrow i 1 z piloyu zvichajnoyu pil zwyczajnych yaki vigotovlyali 310 m kub mt kub doshok i brusiv Pislya smerti Tuzhanskogo dozvoleno dekretom vid 31 sichnya 1880 r pozhittyeve vijtivstvo Vasilyu Dvernickomu Bazylemu Dwernickiemu U 1880 r do volodin greko katolickogo paroha nalezhali v Nedilnij 28 morgiv 20 sazhniv ornoyi rilli 28 mr 20 sazni roli or ta 1 morg 392 sazhni luk 1 mr 392 sazni lak Infrastruktura sela na 1880 rik cerkva Svyatogo Mikolaya kasa pozichkova kasa pozyczkowa gm z kapitalom 1000 zlotih tartak vodnij z odnoyu gatroyu o jednym gatrze i jednej pile zwyczajnej yakij shorichno spozhivaye 500 m3 derevini yalici jodlowego ta yalini swiekowego i viroblyaye 310 m3 derev yanih doshok U 1812 r selo doluchili do dibr Gvozdec dobr Gwozdziec Druga svitova vijna ta drugi vizvolni zmagannya 1939 1950 ti rr Galicki povstanski viddili do vklyuchennya yih naprikinci 1943 r v UPA nazivalisya Ukrayinskoyu Narodnoyu Samooboronoyu UNS Z lipnya po gruden 1943 r ce bula okrema vijskova struktura Peredumovami viniknennya UNS u Galichini na nashu dumku buli 1 korinnij perelom na nimecko radyanskomu fronti sho davav zrozumiti sho Chervona armiya ChA pishla u kontrnastup i nevdovzi front bude na zahidnoukrayinskih terenah 2 masshtabni protipovstanski akciyi nimeckih vijsk na Volini Polissi sho pochalisya z chervnya 1943 r zumovlyuvali stvorennya drugogo placdarmu dlya rozvitku povstanskogo ruhu Najbilsh spriyatlivim placdarmom za geografichnimi oznakami gorististyu ta lisististyu pidhodiv Karpatskij region 3 formuvannya strileckoyi diviziyi SS Galichina do yakoyi mobilizovuvali fizichno pidgotovlenih ukrayinskih hlopciv 4 potreba v oboroni ukrayinskogo naselennya vid napadiv zlochinnih band svavillya nimeckoyi okupacijnoyi administraciyi napadiv polskih i radyanskih partizanskih grup Formuvannya UNS u Karpatah yak stverdzhuye O Luckij bulo zaversheno do 15 serpnya 1943 r u skladi p yati kureniv u yakih nalichuvalosya do 2 tis kozakiv Zokrema p yatij kurin Krivonis u skladi 400 kozakiv perebuvav u s Nedilna Staro Sambirshina pid komanduvannyam bulavnogo Omelyana Zagalne komanduvannya dvoma kurenyami Krivonis zdijsnyuvav Luka Pavlishin Vovk Planuvalosya organizuvati she odin kurin Krivonis 30 listopada 1943 roku chergovij nastup nimciv buv spryamovanij proti nevelikogo viddilu UNS bilya s Nedilna Pislya vtrati 34 ukrayinskih nacionalistiv buv zupinenij nimeckij nastup ta vbito 160 nimeckih voyakiv V pershih dnyah grudnya nimci siloyu dvoh polkiv zaatakuvali nevelikij povstanskij viddil kolo sela Nedilna Ta j cim razom vorogovi ne poshastilo U vazhkomu cilodennomu boyu 4 XII pri vlasnij vtratah 34 vbitimi krivavo zlamano vorozhij nastup U majzhe beznadijnomu polozhenni povstanciv odna chota smilivim manevrom prorvalasya nezamitno na vorozhi zadi i nespodivanim nastupom zavdala vorogovi rishalnij udar Na poli narahovano ponad 160 vbitih nimciv Ustanovchi zbori UGVR 11 15 lipnya 1944 roku 11 15 lipnya 1944 roku nepodalik vid sela na uzbichchi gori Vidodil sho znahoditsya u lisi mizh selom Sprinya Sambirskogo rajonu ta selom Nedilna Strilkivskogo teper Starosambirskogo pid ohoronoyu viddiliv UPA vidbulisya Ustanovchi zbori Ukrayinskoyi Golovnoyi Vizvolnoyi Radi Velikij zbir UGVR Na nomu obrali Prezidiyu ta Generalnij sekretariat pidpilnij parlament ta pidpilnij uryad voyuyuchoyi Ukrayini Golovoyu prezidiyi ta prezidentom UGVR obrali Kirila Osmaka psevdonim Marko Goryanskij Zbir prijnyav Platformu i Timchasovij ustrij UGVR Universal do ukrayinskogo narodu a takozh prisyagu voyiniv Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi Na ohoronu z yizdu priznacheno sotni Bulava Surma Yunacka sotnya dvi sotni Lviv ta ryad boyivok OUN Harchi na misce zboru dostavlyala chotovij Ostroverh Oleksa Konopadskij ta dovireni voyaki z jogo sotni yaka mala zastavu vid sela Luzhka Nashi predstavniki priyizdili na stanciyu poyizdom avtomashinami pidvodami a navit pribuvali pishki Zv yazkovi terenovoyi sitki perebirali yih davali na zv yazkovu liniyu voni pereviryali klichki dostavlyali yih do k ra Mikiti a vin perevirivshi she raz peredavav dali Navkolo stoyali stijki i zastavi Dorogi buli zaminovani Bilya lisnichivki stoyala stijka yaka davala informaciyi novopribulim ta spryamovuvala na misce narad Vsi zastavi i stijki buli pov yazani z golovnim k rom varti telefonnimi liniyami Mizh riznimi komandirami ya bachiv tut takozh por Karmelyuka Boyi z radyanskoyu armiyeyu 1947 49 rr 10 veresnya 1947 roku buli tyazhki boyi bilya Nedilnoyi mizh UPA ta radyanskoyu armiyeyu u yakih brav uchast kazah Omar Alojot Kolya todi zaginulo 20 strilciv UPA U zv yazku z aktivnoyu partizanskoyu diyalnistyu ta dopomogoyu pidpilnikam UPA vlada chervonogo teroru v 1948 r primusovo vislala cile selo v Sokalskij rajon Lvivskoyi oblasti Na novomu misci yim zaproponovano krashu ne kam yanistu zemlyu pusti hati pracyu v organizovanomu kolgospi vigidnu partijnu diyalnist Ta selyani lyublyachi svoyu prikarpatsku zemlyu ta ne bazhayuchi koritis zagarbnicko teroristichnij vladi postupovo povertalis u ridne selo 18 serpnya 1948 r u Nedilnyanskih lisah u boyu proti 200 bilshovikiv iz starshinskoyi shkoli MVD zaginuv Oleksa Konopadskij Ostroverh U comu lisi zakvartiruvala chota komandirom yakoyi vin buv Buduchi ranenim prodovzhuvav komanduvati boyem U tomu boyi zaginuli takozh st vist Orel vist Lugovij vist Uzh vist Bogdan st vist kulemetnik Duh Poranenogo kulemetnika i druga Duha chot Ostroverh vzyav na plechi hoch i sam buv poranenij ta z nim vidstupav Vorozha cherga z kulemeta vbila na plechah chotovogo kulemetnika a Ostroverhovi kuli probili grudi Ostanni jogo slova Proshajte druzi Bijte voroga dali a ya vidhodzhu Vpered Za Ukrayinu Gej moya papadoshko kulemet PPD proshaj Proshaj Ukrayino Potim priklav svij kulemet do pidboriddya i dav sobi chergu 2 9 1949 r v lisi nad s Nedilna o 11 30 god naskochila specboyivka MVD na grupu povstanciv Vognem z avtomativ vbivaye ref prop T i ranit she ne vilikuvanogo bul D kotrij hoch ne mav sil vidpovz she ZO m pidpustiv bolshevikiv vidbivayuchis z pistoli vidtak ostannim naboyem dostrilivsya Vorozhi vtrati 2 ubitih i 1 ranenij st lejt MGB Krasyavin z r nu Strilki Povstanski vtrati 2 ubitih Nezalezhnist z 1991 r po sogodni U 2017 roci na misci boyu UPA z nimcyami 1943 roku vstanovili 43 metrovu Vezhu Pam yati unikalnu vezhu dzvinicyu U 2023 r selo Nedilna razom iz dovkolishnimi selami vvijshlo do merezhi istoriko turistichnih marshrutiv yaka stvoryuyetsya za pidtrimki UKF ta Strilkivskoyi teritorialnoyi gromadi Naselennya U 1880 r v seli bulo 645 meshkanciv 615 greko katoliki 645 mk w gm 2 na obsz dwor z tych 615 obrz gr kat U 1928 r v seli prozhivalo 873 osobi sered yakih 11 yevreyiv Pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu tut bulo 120 hat U 1939 roci v seli prozhivalo 970 meshkanciv 960 ukrayinciv 5 polyakiv i 5 yevreyiv Nini tut ye priblizno 80 hat Naselennya 2001 r stanovilo 234 osib teper 218 osib U 2021 roci u seli prozhivali 197 osib Istoriko memorialnij muzej Kirila Osmaka golovi UGVRNad rozrobkoyu i pobudovoyu ekspoziciyi pracyuvala grupa naukovciv ta muzejnih fahivciv Osnovu ekspoziciyi skladayut arhivni dokumenti foto ta inshi materiali a takozh spogadi suchasnikiv ta ridnih Kirila Osmaka zibranih Lyuboyu Koval Na vidkritti muzeyu bula prisutnya donka Kirila Nataliya Osmak Zasnovanij u veresni 2014 roku Muzej maye dva tematichni rozdili V nomu zibrani etnografichni eksponati i eksponati bezposeredno prisvyacheni Kirilu Osmaku V muzeyi ye bagato riznomanitnih eksponativ pov yazanih z pobutom ta zhittyam ukrayinciv Prikarpattya HIH HH stolit tkackij verstat nitki klochchya starodavni vagi praski kav yarka hoduli dlya ditej koliska plakati ta bagato inshih cikavinok Najcinnishimi eksponatom muzeyu ye forma voyakiv UPA 1940 h rokiv ta vishivanka HIH stolittya Okremij rozdil ekspoziciyi literatura podarovana Nataleyu Osmak donkoyu Kirila Osmaka Hudozhniki Ivan Ostafijchuk laureat Shevchenkivskoyi premiyi Mihajlo Bezpalkiv i Taras Didula malyuvali kartini dlya muzeyu Bagato eksponativ privozili ta daruvali lyudi miscevi zhiteli ta chislenni gosti Muzeyem opikuyetsya pani Valentina Dub direktor Narodnogo domu sela Nedilna Fondi muzeyu nalichuyut 74 odinici zberezhennya Ekspozicijni rozdili rozmisheni u 2 zalah Vidomi lyudiShkitak Antin Omelyan komandir kurenya UPA Krivonis II Zaginuv poblizu sela Konopadskij Oleksa Ostroverh Topolya pidstarshina UPA komandir ohoroni komanduvannya TV UPA Makivka chotovij starshij vistun zaginuv poblizu sela Primitki Arhiv originalu za 25 sichnya 2021 Procitovano 27 zhovtnya 2019 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom VII wynik wyszukiwania DIR dir icm edu pl Procitovano 7 listopada 2023 Biblioteka Ossolinskih ob Rkp Ossol Nr 2837 str 60 Biblioteka Ossolinskih Rkp Ossol Nr 1255 str 217 Biblioteka Ossolinskih Rkp Ossol Nr 1632 str 234 Emil Holowkiewicz Flora lesna i przemysl drzewny w Galicyi 1877 str 58 S 44 Polyanskij Fedir 24 zhovtnya 2023 PDF Arhiv originalu PDF za 12 kvitnya 2016 Procitovano 19 bereznya 2022 PDF Arhiv originalu PDF za 12 kvitnya 2016 Procitovano 1 kvitnya 2016 S 45 https shron2 chtyvo org ua Litopys UPA Tom 30 Stebelskyi S Konopadskyi O Kriz smikh zaliza Khroniky pdf S 222 https shron2 chtyvo org ua Litopys UPA Tom 30 Stebelskyi S Konopadskyi O Kriz smikh zaliza Khroniky pdf S 223 Volodimir Moroz Vistun UPA kazah Kolya Gazeta Shlyah peremogi ch 2948 22 grudnya 2010 Facebook www facebook com Procitovano 2 listopada 2023 https shron2 chtyvo org ua Litopys UPA Tom 30 Stebelskyi S Konopadskyi O Kriz smikh zaliza Khroniky pdf S 215 216 S 214 Arhiv originalu za 2 veresnya 2017 Procitovano 30 serpnya 2017 Grom Nataliya BojkoMandri turistichni marshruti Strilkivskoyi gromadi Strilky Territorial Community Cities for Cities brit Procitovano 14 listopada 2023 IgnBor 24 veresnya 2023 U Strilkivskij gromadi proyekt BojkoMandri poyednayetsya iz susidami polyakami Leopolis news angl Procitovano 14 listopada 2023 Novij turistichnij proyekt BojkoMandri aktualnij yak nikoli BojkoMandri ce tri pishi ta velomarshruti sho prolyagayut cherez gori malovnichoyi By Bojkivshina Facebook ukr procitovano 14 listopada 2023 BojkoMandri boykomandry com Procitovano 15 listopada 2023 Volodimir Kubijovich Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 stor 96 Visbaden 1983 205 s Ukrayinskij poglyad ukr Arhiv originalu za 22 listopada 2021 Procitovano 22 listopada 2021 Koval Katerina 18 travnya 2023 USE ShO POTRIBNO ZNATI PRO MUZEJ IMENI KIRILA OSMAKA Dzherela Viznachni miscya Starosambirshini Albom V I Shagala 1976 77 rr Niedzielna Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1886 T VII S 63 pol PosilannyaPogoda v seli Nedilna 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ