Ске́лі До́вбуша — скельно-печерний комплекс, унікальна пам'ятка історії та природи. Розташована за 3 км від села Бубнища (Болехівська міська рада, Івано-Франківська область), в , на території створеного 1996 року Поляницького регіонального парку.
Скелі Довбуша | ||||
Краєвид «Скель Довбуша» вранці | ||||
49°02′32″ пн. ш. 23°41′00″ сх. д. / 49.042333° пн. ш. 23.683444° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Івано-Франківська область | |||
Розташування | Україна Івано-Франківська область, Болехівська міськрада, на південний захід від с. Бубнище | |||
Система | Сколівські Бескиди (Українські Карпати) | |||
Тип | пісковики | |||
Висота | 668 м над р. м. | |||
Висота відносна | до 80 м | |||
Площа | 100 га | |||
Маршрут | з міста Болехова | |||
Скелі Довбуша Скелі Довбуша (Івано-Франківська область) | ||||
Скелі Довбуша у Вікісховищі |
Комплексна пам'ятка природи «Скелі Довбуша» лежить на висоті 668 м над рівнем моря. Це скелясті виступи пісковиків заввишки до 80 м, що утворились більше 70 млн років тому на дні палеогенового моря. Кам'яний лабіринт завширшки 200 м тягнеться серед буково-смерекового лісу зі сходу на захід майже на 1 км.
За переказами, у XVII–XVIII ст. тут таборували опришки, які використовували печери під сховище.
Унікальний скельний комплекс названий на честь легендарного опришка Олекси Довбуша. Це неповторне за своїми формами і розташуванням нагромадження гігантських скель, каменів, що нагадують дивовижних істот, покраяне глибокими, завжди темними ущелинами, ямами, потаємними ходами та стежками.
Про Бубнище свого часу писав Іван Франко у своєму творі «Бубнище», Михайло Грушевський визначив Скелі Довбуша як оборонний скельно-печерний комплекс. Першим дослідником скель був Іван Вагилевич.
Сакральне городище
Вивчивши вибиті в каменях печери, зруби, пази, східці, вчені дійшли висновку, що скелі використовувалися людьми, які жили тут у Х ст., під помешкання та в ролі фортеці. Печерні приміщення мають чіткі геометричні форми, правильні пропорції, рівні поверхні вертикальних стін, досить точну прямокутність, чисту обробку стелі.
У X–XII ст. н. е. тут існувало язичницьке святилище — палеообсерваторія.
Городище з трьох боків оточене скелями, з четвертого боку обмежене валом і внутрішнім ровом завширшки 10 м. Діаметр майданчика 40 м. У скелі вибитий колодязь, до якого ведуть кам'яні сходи. Колодязь (2 х 2 м, сучасна глибина 5—6 м) не доходить до води. У скелях вибиті три печери зі збереженими пазами від колод. На скелях зображені солярні знаки, поглиблення у формі долоні, личини. Поруч розташований великий курганний могильник, що складається з насипів діаметром 5 м і заввишки до 1 м.
Залишки 80% слідів забудови дозволить відтворити комплекс у найвірогіднішому вигляді — створити єдиний комплекс дерев'яних наскельних укріплень, який, безумовно, вразить і захопить уяву туристів та екскурсантів, додасть привабливості унікальному природному явищу.
Історія
Українські землі під гнітом Речі Посполитої стали ареною великих селянських рухів. У різних місцях України ці рухи набували різних форм і методів. Якщо втікачі від панського гніту на Придніпров'ї утікали за Дніпрові пороги і створювали Запорозькі Січі, то упосліджена людність західноукраїнських земель шукала своїх доріг і йшла у рідні гори, які були їм, як козакам Великий Луг та Дніпро, і матір'ю, і батьком. У нетрях лісів, у скелях та печерах на Галицькому Прикарпатті, Буковині та Закарпатті від визиску польських, угорських та молдовських феодалів ховалися втікачі й організовували там загони месників - опришків. Опришківський рух виник спершу на Прикарпатті, згодом охопив Закарпаття й Буковину. Опришки були єдиними захисниками поневолених селян, які називали їх «чорними хлопцями». В гори йшли розорені й скривджені наймити,комірники, городники, панські слуги, бідні міщани й створювали опришківські загони. Вони нападали на поміщиків, орендарів, лихварів, корчмарів, палили й руйнували шляхетські маєтки і захоплене майно роздавали бідним. Діяли опришки з ранньої весни до пізньої осені.
Олекса Довбуш був сином бідного селянина з Печеніжина (тепер Івано-Франківська обл.). Прізвище його означає, що хтось з його предків був довбушем або добошем, тобто барабанщиком у війську. Олекса Довбуш, не маючи майна, за прикладом інших селян, розорених шляхтою, пас громадські вівці, а потім залишив родину, пішов в опришки й очолив загін. Загін Олекси Довбуша особливо активно діяв у 1738–1739 роках. Його опорним пунктом були околиці Яблунівського ключа. У 1740 році загін Довбуша відступив у Чорногору й отаборився на горі Стіг на пограниччі Галичини, Молдови та Угорщини. Проти опришків вів безуспішно боротьбу коронний гетьман Й. Потоцький. У 1745 році опришки навіть здобули Богородчанську фортецю.
Поблизу села Бубнище на Івано-Франківщині височать скелі, які в народі називають «Довбушевими». За однією з легенд, на вершині однієї зі скель — Великому Одинці — зберігаються заховані скарби, відібрані Довбушем у польських панів. А поблизу скель є залишки оборонного рову й валу, на якому був частокіл. У скелях привертають увагу три видовбані залізними тесаками глибокі печери. Трохи вище видовбана в камені криниця, де зберігався запас води. На вершині скель помітні півтораметрового діаметру чаші, які одні вчені вважають за жертовники, інші — за посудини для спалювання смоли з метою подати сигнал про наближення ворога. Саме в цьому стародавньому Бубниському городищі знаходили собі прихисток легендарні опришки Довбуша, коли проходили тут зі своїм загоном у 1744 році під час походу на Дрогобич і Турку. Опришки спорудили у скелях захисні бар'єри, засіки. Люди показують навіть відбиті на камені ноги й руки славетного ватажка. Таких пам'ятних місць, пов'язаних з Довбушем, багато, зокрема, в Горішньому Ясенові є великий камінь Олекси Довбуша, на горі Кедроватій стоїть кам'яне «крісло» Довбуша, печера Довбуша на Говерлі та ін. А в Печеніжині, де народився герой, на пагорбі височить на постаменті велике погруддя Довбуша, створене скульптором В. Борисенком.
Популярності Скель Довбуша в чималій мірі сприяло створення тут рекреаційної зони, а в 1981 року ботаніко-геоморфологічний резерват «Скелі Довбуша» одержав статус пам'ятки природи республіканського значення.
Світлини
Див. також
Примітки
- Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Івано-Франківська область / Ред. кол. тома: Чернов О. О. (гол. редкол.), Бернацек Т. В., Васюта І. К., Владико Н. М., Гараць В. Й., Кайкан П. Ф., Калита В. Д., Кучеров М. К., Мельничук Я. С., Паркулаб В. М., Педашенко Г. М., Правдива Л. М., Синиця О. І., Столярчук В. Я., Сьома О. П., Федорів Є. В., Федорчак П. С., Хвостін М. П. (заст. гол. редкол.), Ясінський А. Л. (відп. секр. редкол.). АН УРСР. Інститут історії. – К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1971. – 640 с. Стор.: 16
- Низовський, Андрій (2007). Сто великих чудес України (українська) . Київ: Арій. с. 416. ISBN .
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: контрольна сума ()
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Скелі Довбуша |
- Бубниські скелі
- Скелі Довбуша — природний заповідник у серці Західної України. (12 фото)
- Місце зустрічі — Скелі Довбуша
- Скелі Довбуша
- Скелі Довбуша (фото і відгуки)
- Скелі Довбуша (відео)
- И. П. Русанова, Б. А. Тимощук. Языческие святилища древних славян. — М.: Издательство «Ладога-100», 2007. — 304 с., ил., сх., таб.
- Polanica - Bołdy Polanickie // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 564. (пол.)
- Скелі Довбуша
- Низовський А. Ю. 100 великих чудес України. — Київ: Арій, 2007.- 416.:іл.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ske li Do vbusha skelno pechernij kompleks unikalna pam yatka istoriyi ta prirodi Roztashovana za 3 km vid sela Bubnisha Bolehivska miska rada Ivano Frankivska oblast v na teritoriyi stvorenogo 1996 roku Polyanickogo regionalnogo parku Skeli DovbushaKrayevid Skel Dovbusha vranciKrayevid Skel Dovbusha vranci49 02 32 pn sh 23 41 00 sh d 49 042333 pn sh 23 683444 sh d 49 042333 23 683444Krayina UkrayinaRegion Ivano Frankivska oblastRoztashuvannya Ukrayina Ivano Frankivska oblast Bolehivska miskrada na pivdennij zahid vid s BubnisheSistema Skolivski Beskidi Ukrayinski Karpati Tip piskovikiVisota 668 m nad r m Visota vidnosna do 80 mPlosha 100 gaMarshrut z mista BolehovaSkeli DovbushaSkeli Dovbusha Ivano Frankivska oblast Skeli Dovbusha u Vikishovishi Kompleksna pam yatka prirodi Skeli Dovbusha lezhit na visoti 668 m nad rivnem morya Ce skelyasti vistupi piskovikiv zavvishki do 80 m sho utvorilis bilshe 70 mln rokiv tomu na dni paleogenovogo morya Kam yanij labirint zavshirshki 200 m tyagnetsya sered bukovo smerekovogo lisu zi shodu na zahid majzhe na 1 km Za perekazami u XVII XVIII st tut taboruvali oprishki yaki vikoristovuvali pecheri pid shovishe Unikalnij skelnij kompleks nazvanij na chest legendarnogo oprishka Oleksi Dovbusha Ce nepovtorne za svoyimi formami i roztashuvannyam nagromadzhennya gigantskih skel kameniv sho nagaduyut divovizhnih istot pokrayane glibokimi zavzhdi temnimi ushelinami yamami potayemnimi hodami ta stezhkami Pro Bubnishe svogo chasu pisav Ivan Franko u svoyemu tvori Bubnishe Mihajlo Grushevskij viznachiv Skeli Dovbusha yak oboronnij skelno pechernij kompleks Pershim doslidnikom skel buv Ivan Vagilevich Sakralne gorodisheVivchivshi vibiti v kamenyah pecheri zrubi pazi shidci vcheni dijshli visnovku sho skeli vikoristovuvalisya lyudmi yaki zhili tut u H st pid pomeshkannya ta v roli forteci Pecherni primishennya mayut chitki geometrichni formi pravilni proporciyi rivni poverhni vertikalnih stin dosit tochnu pryamokutnist chistu obrobku steli U X XII st n e tut isnuvalo yazichnicke svyatilishe paleoobservatoriya Gorodishe z troh bokiv otochene skelyami z chetvertogo boku obmezhene valom i vnutrishnim rovom zavshirshki 10 m Diametr majdanchika 40 m U skeli vibitij kolodyaz do yakogo vedut kam yani shodi Kolodyaz 2 h 2 m suchasna glibina 5 6 m ne dohodit do vodi U skelyah vibiti tri pecheri zi zberezhenimi pazami vid kolod Na skelyah zobrazheni solyarni znaki pogliblennya u formi doloni lichini Poruch roztashovanij velikij kurgannij mogilnik sho skladayetsya z nasipiv diametrom 5 m i zavvishki do 1 m Zalishki 80 slidiv zabudovi dozvolit vidtvoriti kompleks u najvirogidnishomu viglyadi stvoriti yedinij kompleks derev yanih naskelnih ukriplen yakij bezumovno vrazit i zahopit uyavu turistiv ta ekskursantiv dodast privablivosti unikalnomu prirodnomu yavishu IstoriyaUkrayinski zemli pid gnitom Rechi Pospolitoyi stali arenoyu velikih selyanskih ruhiv U riznih miscyah Ukrayini ci ruhi nabuvali riznih form i metodiv Yaksho vtikachi vid panskogo gnitu na Pridniprov yi utikali za Dniprovi porogi i stvoryuvali Zaporozki Sichi to uposlidzhena lyudnist zahidnoukrayinskih zemel shukala svoyih dorig i jshla u ridni gori yaki buli yim yak kozakam Velikij Lug ta Dnipro i matir yu i batkom U netryah lisiv u skelyah ta pecherah na Galickomu Prikarpatti Bukovini ta Zakarpatti vid vizisku polskih ugorskih ta moldovskih feodaliv hovalisya vtikachi j organizovuvali tam zagoni mesnikiv oprishkiv Oprishkivskij ruh vinik spershu na Prikarpatti zgodom ohopiv Zakarpattya j Bukovinu Oprishki buli yedinimi zahisnikami ponevolenih selyan yaki nazivali yih chornimi hlopcyami V gori jshli rozoreni j skrivdzheni najmiti komirniki gorodniki panski slugi bidni mishani j stvoryuvali oprishkivski zagoni Voni napadali na pomishikiv orendariv lihvariv korchmariv palili j rujnuvali shlyahetski mayetki i zahoplene majno rozdavali bidnim Diyali oprishki z rannoyi vesni do piznoyi oseni Oleksa Dovbush buv sinom bidnogo selyanina z Pechenizhina teper Ivano Frankivska obl Prizvishe jogo oznachaye sho htos z jogo predkiv buv dovbushem abo doboshem tobto barabanshikom u vijsku Oleksa Dovbush ne mayuchi majna za prikladom inshih selyan rozorenih shlyahtoyu pas gromadski vivci a potim zalishiv rodinu pishov v oprishki j ocholiv zagin Zagin Oleksi Dovbusha osoblivo aktivno diyav u 1738 1739 rokah Jogo opornim punktom buli okolici Yablunivskogo klyucha U 1740 roci zagin Dovbusha vidstupiv u Chornogoru j otaborivsya na gori Stig na pogranichchi Galichini Moldovi ta Ugorshini Proti oprishkiv viv bezuspishno borotbu koronnij getman J Potockij U 1745 roci oprishki navit zdobuli Bogorodchansku fortecyu Poblizu sela Bubnishe na Ivano Frankivshini visochat skeli yaki v narodi nazivayut Dovbushevimi Za odniyeyu z legend na vershini odniyeyi zi skel Velikomu Odinci zberigayutsya zahovani skarbi vidibrani Dovbushem u polskih paniv A poblizu skel ye zalishki oboronnogo rovu j valu na yakomu buv chastokil U skelyah privertayut uvagu tri vidovbani zaliznimi tesakami gliboki pecheri Trohi vishe vidovbana v kameni krinicya de zberigavsya zapas vodi Na vershini skel pomitni pivtorametrovogo diametru chashi yaki odni vcheni vvazhayut za zhertovniki inshi za posudini dlya spalyuvannya smoli z metoyu podati signal pro nablizhennya voroga Same v comu starodavnomu Bubniskomu gorodishi znahodili sobi prihistok legendarni oprishki Dovbusha koli prohodili tut zi svoyim zagonom u 1744 roci pid chas pohodu na Drogobich i Turku Oprishki sporudili u skelyah zahisni bar yeri zasiki Lyudi pokazuyut navit vidbiti na kameni nogi j ruki slavetnogo vatazhka Takih pam yatnih misc pov yazanih z Dovbushem bagato zokrema v Gorishnomu Yasenovi ye velikij kamin Oleksi Dovbusha na gori Kedrovatij stoyit kam yane krislo Dovbusha pechera Dovbusha na Goverli ta in A v Pechenizhini de narodivsya geroj na pagorbi visochit na postamenti velike pogruddya Dovbusha stvorene skulptorom V Borisenkom Populyarnosti Skel Dovbusha v chimalij miri spriyalo stvorennya tut rekreacijnoyi zoni a v 1981 roku botaniko geomorfologichnij rezervat Skeli Dovbusha oderzhav status pam yatki prirodi respublikanskogo znachennya SvitliniDiv takozhPrapor na vershinu PrimitkiIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR V 26 t Ivano Frankivska oblast Red kol toma Chernov O O gol redkol Bernacek T V Vasyuta I K Vladiko N M Garac V J Kajkan P F Kalita V D Kucherov M K Melnichuk Ya S Parkulab V M Pedashenko G M Pravdiva L M Sinicya O I Stolyarchuk V Ya Soma O P Fedoriv Ye V Fedorchak P S Hvostin M P zast gol redkol Yasinskij A L vidp sekr redkol AN URSR Institut istoriyi K Golov red URE AN URSR 1971 640 s Stor 16 Nizovskij Andrij 2007 Sto velikih chudes Ukrayini ukrayinska Kiyiv Arij s 416 ISBN 978 966 8559 58 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn kontrolna suma dovidka DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Skeli Dovbusha Bubniski skeli Skeli Dovbusha prirodnij zapovidnik u serci Zahidnoyi Ukrayini 12 foto Misce zustrichi Skeli Dovbusha Skeli Dovbusha Skeli Dovbusha foto i vidguki Skeli Dovbusha video I P Rusanova B A Timoshuk Yazycheskie svyatilisha drevnih slavyan M Izdatelstvo Ladoga 100 2007 304 s il sh tab Polanica Boldy Polanickie Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 564 pol Skeli Dovbusha Nizovskij A Yu 100 velikih chudes Ukrayini Kiyiv Arij 2007 416 il ISBN 978 966 8959 58 5