Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стародавній світ — термін, що описує всесвітню історію людства з початку писаної історії до Середньовіччя. Частково цю тему покривають статті Стародавній Єгипет, Межиріччя, Стародавня Індія, Стародавній Китай, Стародавня Греція та Стародавній Рим. В історію Стародавнього світу входить період античності, який охоплює час, починаючи з перших Олімпійських ігор у Греції, тобто з 776 року до н. е., чому приблизно відповідає також дата заснування Рима — 753 рік до н. е. Датою закінчення європейської стародавньої історії зазвичай вважають рік падіння Західної Римської імперії (476 рік н. е.), а іноді — дату смерті імператора Юстиніана I (565 р.), появу ісламу (622 р.) або ж початок правління імператора Карла Великого.
| Стародавній світ | |
 | |
| Попередник | преісторія |
|---|---|
| Наступник | середньовіччя і Посткласична ера |
| Час/дата початку | 4 тисячоліття до н. е. |
| Час/дата закінчення | 5 століття |
 | |
 Стародавній світ у Вікісховищі | |
Стародавньому світу передують доісторичні часи, описані в статті Первісне суспільство. Точної дати завершення періоду Стародавньої історії немає. Границя переходу до Середньовіччя умовна. Наприклад, щодо Америки вважається, що стародавня історія тривала до відкриття континенту Колумбом, щодо Індії, до стародавньої історії охоплюють період та держави Гуптів, щодо Китаю, вважається що стародавня історія тривала до кінця Династії Цінь, тобто завершилася ще за 200 років до н. е.
З трьох класичних діб історія Стародавнього світу охоплює бронзову і залізну добу, а також епоху записаної історії, що прийшла на зміну залізній добі.
Початок
До середини 4 тисячоліття до н. е. людство розселилося на всі континенти, поряд із традиційними мисливством та рибальством, освоїло скотарство й землеробство. В залежності від району земної кулі та від місцевих природних умов переважали ті чи інші види занять. Людські племена поділилися на кочові та осілі. Кочівники займалися переважно скотарством, а осілі — землеробством або рибальством, і ті й інші доповнювали свої харчові запаси полюванням (дивіться, наприклад, Трипільська культура). Ліси були майже незаймані, річки чисті, простору багато, життя коротке і небезпечне.
Племена вже тоді торгували між собою, обмінюючи те, що було в них у надлишку на те, чого їм бракувало, але ніколи не відмовлялися від можливості відібрати чуже силою. Між племенами точилися війни за мисливські угіддя та за пасовища, рухливі швидкі кочівники нападали на осілі племена. Осілим племенам, прив'язаним до своїх полів, доводилося захищатися, а, отже, будувати укріплені поселення — перші міста.
У двох місцях на Землі, де умови були особливо сприятливі для землеробства: в Межиріччі, тобто долині між річками Тигр та Євфрат, яку називають колискою цивілізації, та в долині річки Ніл, в середині 4 тисячоліття місцеві племена збагнули переваги організованої праці великого масштабу, якої вимагала іригація, а також те, що організовану працю можна отримати за допомогою інституту рабства. Так зародилися перші цивілізації на Землі — Шумерська та Єгипетська. Іригаційні роботи — спорудження каналів і дамб вимагали багато рабів, але допомагали отримати більші врожаї, необхідні не тільки для прогодування цих рабів, а й для утримання держави — апарату насильства, необхідного для підтримання рабовласницького ладу.
Потреби управління вимагали винаходу писемності для обліку та листування, і перша писемність в історії людства, клинопис, з'явилася в Шумері в 34 столітті до н. е.
Інші цивілізації, що існували ще в 4 тисячолітті до н. е.: Хараппська цивілізація в долині Інду та стародавня китайська цивілізація.
Міста, оборонні споруди, велика густота населення створювали найкращий захист від нападів кочівників, але цей захист не був абсолютно надійним — кочівникам потрібно було згуртувати більші загони. Внаслідок таких нападів давні цивілізації час від часу гинули, але потім відроджувалися знову, часто вже під владою племен, які їх завоювали.
У 13 — 12 століттях до н. е. великі цивілізації бронзової доби в Межиріччі та Середземномор'ї розвалилися.
Період класичної античності в Середземномор'ї починається з 8 століття до н. е.
Для 6 — 2 століття до н. е. характерний розквіт культури та філософії, докорінна зміна основ світогляду.
Розпад Римської імперії. Початок Середньовіччя
Історія стародавнього світу закінчується з розпадом Західної Римської імперії.
Поступ
Релігія та філософія
Юдаїзм, від якого походять авраамітичні релігії виник приблизно за 1800 років до н. е. Інші релігійні системи: індуїзм, зороастризм, буддизм, джайнізм склалися в Осьову добу в 6 столітті до н. е. В Індії існували два напрямки релігійно-філософської думки, один спирався на Веди, інший на традицію шрамани. Веди лягли в основу індуїзму, шрамана породила буддизм та джайнізм.
У Середземномор'ї міфологічна традиція і політеїстичні релігії панували набагато довше, але, починаючи з 1 століття, їх почали витісняти монотеїстичні релігії, зокрема християнство.
Християнство набуло сили в період розквіту Римської імперії і згодом стало державною релігією, проте з початком Середньовіччя поступилося на Близькому Сході спорідненій авраамітичній релігії ісламу. Втім, незабаром воно поширилося серед язичницьких племен Європи, але це вже історія іншої доби.
У Китаї в період Осьової доби утворилися основоположні філософські системи: даосизм, легізм та конфуціанство.
Найвищого розквіту філософія досягла в Стародавній Греції, де склалося велике різномаїття філософських шкіл, що мали визначальне значення для формування західної культури.
Див. також
Примітки
- Clare, I. S. (1906). Library of universal history: containing a record of the human race from the earliest historical period to the present time; embracing a general survey of the progress of mankind in national and social life, civil government, religion, literature, science and art. New York: Union Book. Page 1519 (cf., Ancient history, as we have already seen, ended with the fall of the Western Roman Empire; […])
- United Center for Research and Training in History. (1973). Bulgarian historical review. Sofia: Pub. House of the Bulgarian Academy of Sciences]. Page 43. (cf. … in the history of Western Europe, which marks both the end of ancient history and the beginning of the Middle Ages, is the fall of the Western Empire.)
- Robinson, C. A. (1951). Ancient history from prehistoric times to the death of Justinian. New York: Macmillan.
- Breasted, J. H. (1916). Ancient times, a history of the early world: an introduction to the study of ancient history and the career of early man. Boston: Ginn and Company.
- Myers, P. V. N. (1916). Ancient history. New York [etc.]: Ginn and company.
Джерела
- Історія Стародавнього світу : курс лекцій / Р. А. Дудка, О. О. Лейберов ; Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. − Ніжин, 2009. − 348 с.
- Мустафін О. Справжня історія стародавнього світу. Х., 2013.
- Blackwell History of the Ancient World
- '. Cambridge, 1970
- , (Hrsg.) Geschichte der Antike. Ein Studienbuch. Stuttgart, 2006.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стародавній світ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Starodavnij svit termin sho opisuye vsesvitnyu istoriyu lyudstva z pochatku pisanoyi istoriyi do Serednovichchya Chastkovo cyu temu pokrivayut statti Starodavnij Yegipet Mezhirichchya Starodavnya Indiya Starodavnij Kitaj Starodavnya Greciya ta Starodavnij Rim V istoriyu Starodavnogo svitu vhodit period antichnosti yakij ohoplyuye chas pochinayuchi z pershih Olimpijskih igor u Greciyi tobto z 776 roku do n e chomu priblizno vidpovidaye takozh data zasnuvannya Rima 753 rik do n e Datoyu zakinchennya yevropejskoyi starodavnoyi istoriyi zazvichaj vvazhayut rik padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi 476 rik n e a inodi datu smerti imperatora Yustiniana I 565 r poyavu islamu 622 r abo zh pochatok pravlinnya imperatora Karla Velikogo Starodavnij svitPoperednikpreistoriyaNastupnikserednovichchya i Postklasichna eraChas data pochatku4 tisyacholittya do n e Chas data zakinchennya5 stolittya source source Starodavnij svit u VikishovishiFaraon Starodavnomu svitu pereduyut doistorichni chasi opisani v statti Pervisne suspilstvo Tochnoyi dati zavershennya periodu Starodavnoyi istoriyi nemaye Granicya perehodu do Serednovichchya umovna Napriklad shodo Ameriki vvazhayetsya sho starodavnya istoriya trivala do vidkrittya kontinentu Kolumbom shodo Indiyi do starodavnoyi istoriyi ohoplyuyut period ta derzhavi Guptiv shodo Kitayu vvazhayetsya sho starodavnya istoriya trivala do kincya Dinastiyi Cin tobto zavershilasya she za 200 rokiv do n e Z troh klasichnih dib istoriya Starodavnogo svitu ohoplyuye bronzovu i zaliznu dobu a takozh epohu zapisanoyi istoriyi sho prijshla na zminu zaliznij dobi PochatokDo seredini 4 tisyacholittya do n e lyudstvo rozselilosya na vsi kontinenti poryad iz tradicijnimi mislivstvom ta ribalstvom osvoyilo skotarstvo j zemlerobstvo V zalezhnosti vid rajonu zemnoyi kuli ta vid miscevih prirodnih umov perevazhali ti chi inshi vidi zanyat Lyudski plemena podililisya na kochovi ta osili Kochivniki zajmalisya perevazhno skotarstvom a osili zemlerobstvom abo ribalstvom i ti j inshi dopovnyuvali svoyi harchovi zapasi polyuvannyam divitsya napriklad Tripilska kultura Lisi buli majzhe nezajmani richki chisti prostoru bagato zhittya korotke i nebezpechne Plemena vzhe todi torguvali mizh soboyu obminyuyuchi te sho bulo v nih u nadlishku na te chogo yim brakuvalo ale nikoli ne vidmovlyalisya vid mozhlivosti vidibrati chuzhe siloyu Mizh plemenami tochilisya vijni za mislivski ugiddya ta za pasovisha ruhlivi shvidki kochivniki napadali na osili plemena Osilim plemenam priv yazanim do svoyih poliv dovodilosya zahishatisya a otzhe buduvati ukripleni poselennya pershi mista U dvoh miscyah na Zemli de umovi buli osoblivo spriyatlivi dlya zemlerobstva v Mezhirichchi tobto dolini mizh richkami Tigr ta Yevfrat yaku nazivayut koliskoyu civilizaciyi ta v dolini richki Nil v seredini 4 tisyacholittya miscevi plemena zbagnuli perevagi organizovanoyi praci velikogo masshtabu yakoyi vimagala irigaciya a takozh te sho organizovanu pracyu mozhna otrimati za dopomogoyu institutu rabstva Tak zarodilisya pershi civilizaciyi na Zemli Shumerska ta Yegipetska Irigacijni roboti sporudzhennya kanaliv i damb vimagali bagato rabiv ale dopomagali otrimati bilshi vrozhayi neobhidni ne tilki dlya progoduvannya cih rabiv a j dlya utrimannya derzhavi aparatu nasilstva neobhidnogo dlya pidtrimannya rabovlasnickogo ladu Potrebi upravlinnya vimagali vinahodu pisemnosti dlya obliku ta listuvannya i persha pisemnist v istoriyi lyudstva klinopis z yavilasya v Shumeri v 34 stolitti do n e Inshi civilizaciyi sho isnuvali she v 4 tisyacholitti do n e Harappska civilizaciya v dolini Indu ta starodavnya kitajska civilizaciya Mista oboronni sporudi velika gustota naselennya stvoryuvali najkrashij zahist vid napadiv kochivnikiv ale cej zahist ne buv absolyutno nadijnim kochivnikam potribno bulo zgurtuvati bilshi zagoni Vnaslidok takih napadiv davni civilizaciyi chas vid chasu ginuli ale potim vidrodzhuvalisya znovu chasto vzhe pid vladoyu plemen yaki yih zavoyuvali KolapsU 13 12 stolittyah do n e veliki civilizaciyi bronzovoyi dobi v Mezhirichchi ta Seredzemnomor yi rozvalilisya Klasichna antichnistBronzova statuya davnogreckogo voyina Voyaki z Riache 450 r do n e Period klasichnoyi antichnosti v Seredzemnomor yi pochinayetsya z 8 stolittya do n e Osova dobaDlya 6 2 stolittya do n e harakternij rozkvit kulturi ta filosofiyi dokorinna zmina osnov svitoglyadu Rozpad Rimskoyi imperiyi Pochatok SerednovichchyaIstoriya starodavnogo svitu zakinchuyetsya z rozpadom Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi PostupReligiya ta filosofiya Yudayizm vid yakogo pohodyat avraamitichni religiyi vinik priblizno za 1800 rokiv do n e Inshi religijni sistemi induyizm zoroastrizm buddizm dzhajnizm sklalisya v Osovu dobu v 6 stolitti do n e V Indiyi isnuvali dva napryamki religijno filosofskoyi dumki odin spiravsya na Vedi inshij na tradiciyu shramani Vedi lyagli v osnovu induyizmu shramana porodila buddizm ta dzhajnizm U Seredzemnomor yi mifologichna tradiciya i politeyistichni religiyi panuvali nabagato dovshe ale pochinayuchi z 1 stolittya yih pochali vitisnyati monoteyistichni religiyi zokrema hristiyanstvo Hristiyanstvo nabulo sili v period rozkvitu Rimskoyi imperiyi i zgodom stalo derzhavnoyu religiyeyu prote z pochatkom Serednovichchya postupilosya na Blizkomu Shodi sporidnenij avraamitichnij religiyi islamu Vtim nezabarom vono poshirilosya sered yazichnickih plemen Yevropi ale ce vzhe istoriya inshoyi dobi U Kitayi v period Osovoyi dobi utvorilisya osnovopolozhni filosofski sistemi daosizm legizm ta konfucianstvo Najvishogo rozkvitu filosofiya dosyagla v Starodavnij Greciyi de sklalosya velike riznomayittya filosofskih shkil sho mali viznachalne znachennya dlya formuvannya zahidnoyi kulturi Div takozhDavnya istoriya Kultura Starodavnogo Yegiptu Koshtovne kaminnya Starogo Svitu Spisok derzhav Starodavnogo svituPrimitkiClare I S 1906 Library of universal history containing a record of the human race from the earliest historical period to the present time embracing a general survey of the progress of mankind in national and social life civil government religion literature science and art New York Union Book Page 1519 cf Ancient history as we have already seen ended with the fall of the Western Roman Empire United Center for Research and Training in History 1973 Bulgarian historical review Sofia Pub House of the Bulgarian Academy of Sciences Page 43 cf in the history of Western Europe which marks both the end of ancient history and the beginning of the Middle Ages is the fall of the Western Empire Robinson C A 1951 Ancient history from prehistoric times to the death of Justinian New York Macmillan Breasted J H 1916 Ancient times a history of the early world an introduction to the study of ancient history and the career of early man Boston Ginn and Company Myers P V N 1916 Ancient history New York etc Ginn and company DzherelaIstoriya Starodavnogo svitu kurs lekcij R A Dudka O O Lejberov Nizhin derzh un t im M Gogolya Nizhin 2009 348 s Mustafin O Spravzhnya istoriya starodavnogo svitu H 2013 Blackwell History of the Ancient World Cambridge 1970 Hrsg Geschichte der Antike Ein Studienbuch Stuttgart 2006 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Starodavnij svit