Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шрама́на («Той, хто старається») — аскети-ченці в Індії 6 — 3 століття до Р. Х.
Шрамани були основоположниками індійської філософії. Вони започаткували традицію логіко-дискурсивного обґрунтування висновків тих чи інших теоретичних положень, запровадили практику релігійно-філософських диспутів, були уособленням індуїстського вільнодумства. Конфліктували з ортодоксальними брагманами, жили громадами, займалися йогою, утворювали школи. Більшість шраманських шкіл вимерли; деякі з них перетворилися на буддистські та джайністські релігійно-філософські течії. Відомими шраманами були Сіддгартха Ґаутама й Магавіра.
Короткі відомості
Шрамана — це той, хто відмовився від світу й веде строге аскетичне життя з метою духовного вдосконалення й звільнення. Типовий для шрамана світогляд стверджує, що люди несуть відповідальність за свої вчинки і пожнуть добрі чи погані плоди своїх дій. Тому звільнення може досягти будь-хто, незалежно від касти, віри, кольору чи культури, якщо зуміє докласти зусиль. Причиною й витоком усіх страждань є цикл перенароджень самсара, а мета кожної людини — вирватися з цього кола. Шрамани заперечували роль ритуалів та церемоній, характерних для інших індійських релігій засобів досягнення цієї мети, а наголошували на важливості особистої поведінки та аскетичного життя.
Слово шрамана походить від санскритського śram, що означає зусилля, виснажлива праця.
Шраманський рух існував ще до 6-го століття до нової доби, можливо, навіть у часи Індської цивілізації, але особливого піднесення він набув у часи Махавіри та Будди. Шрамани обрали альтернативний до ведичних ритуалів шлях, відмовившись також від родинного життя. Для них характерні три типи діяльності: аскетичне виснажування свого тіла, медитація та філософія. Їхні погляди розходилися з поглядами брахманських громад, але вони часто залучали до своїх рядів деяких брахманів, таких як Чанак'я та Шаріпутра.
Махавіра та Гаутама Будда очолювали шраманські об'єднання. Як свідчить література джайнів та Палійський канон буддистів у ті часи існували також інші шраманські лідери.
Гаутама вважав, що доведений до крайнощів аскетизм і самоумерщвлення не потрібні й не корисні на шляху до просвітлення, рекомендуючи середній шлях між крайнощами гедонізму та аскези. , двоюрідний брат Гаутами, вимагав суровішої практики, чим спричинив розкол у буддійському русі. Послідовники Махавіри продовжували практику постів та інших самообмежень.
Шраманський мандрівний стиль життя почав змінюватися зі становленням буддизму: буддійські ченці поселялися в монастирях, спочатку на сезон дощів, поступово осідаючи назавжди. В середньовічному джайнізмі традиція мандрів пішла на спад також, але знову відновилася в 19 ст..
Філософія
Індійська філософія складається із шраманського та ведичного потоків, які весь час співіснували й впливали один на іншого. Шрамани притримувалися песимістичного погляду на самсару, яка видавалася їм сповненою страждань. Вони вірили в ахімсу (ненасилля) та строгу аскезу. Вони вірили в карму й мокшу, вважаючи перенародження небажаним. Ведичні школи навпаки притримувалися оптимістичного світогляду. Вони вірили в дієвість ритуалів та пожертвувань, виконаних привілейованою групою людей, здатних покращити життя, улестивши певного бога. Шраманські заклики до відмови від бажань і до самітного життя вступали в контраст із брахманістськими ідеями до активності та діяльності. Ведисти проповідували, що людина народилася із обов'язком вивчати Веди, розмножуватися і виховувати синів, а також приносити пожертвування. Тільки в кінці свого життя вона отримує право медитувати щодо таємниць світу.
Спільний базис шраманських філософій складають наступні вірування та думки
- Заперечення бога-творця та бога, наділеного всемогутністю
- Заперечення Вед, як откровень
- Віра в карму та перенародження, самсару, переселення душ (пізніше ця віра перейшла в індуїзм, що замінив брахманізм)
- Віра в очищення душі й можливості досягнення мокші через ахімсу, об'єднання зі світовою свідомістю і строгий аскетизм
- Заперечення необхідності пожертвувань, ритуалів та очищення
- Заперечення кастової системи.
Примітки
Джерела та література
- Торчинов E. A. Введение в буддологию. Курс лекций. — Санкт-Петербург : Санкт-Петербургское философское общество, 2000. — 304 с. — . (рос.)(С.?)
- Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Курс лекцій. — К. : Либідь, 1996.
- Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Підручник. — К. : Либідь, 2000-2002-2006. — 592 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shrama na Toj hto starayetsya asketi chenci v Indiyi 6 3 stolittya do R H Shraman Siddgartha Gautama medituye i postitsya pered tim yak stati buddoyu Shramani buli osnovopolozhnikami indijskoyi filosofiyi Voni zapochatkuvali tradiciyu logiko diskursivnogo obgruntuvannya visnovkiv tih chi inshih teoretichnih polozhen zaprovadili praktiku religijno filosofskih disputiv buli uosoblennyam induyistskogo vilnodumstva Konfliktuvali z ortodoksalnimi bragmanami zhili gromadami zajmalisya jogoyu utvoryuvali shkoli Bilshist shramanskih shkil vimerli deyaki z nih peretvorilisya na buddistski ta dzhajnistski religijno filosofski techiyi Vidomimi shramanami buli Siddgartha Gautama j Magavira Korotki vidomostiShramana ce toj hto vidmovivsya vid svitu j vede stroge asketichne zhittya z metoyu duhovnogo vdoskonalennya j zvilnennya Tipovij dlya shramana svitoglyad stverdzhuye sho lyudi nesut vidpovidalnist za svoyi vchinki i pozhnut dobri chi pogani plodi svoyih dij Tomu zvilnennya mozhe dosyagti bud hto nezalezhno vid kasti viri koloru chi kulturi yaksho zumiye doklasti zusil Prichinoyu j vitokom usih strazhdan ye cikl perenarodzhen samsara a meta kozhnoyi lyudini virvatisya z cogo kola Shramani zaperechuvali rol ritualiv ta ceremonij harakternih dlya inshih indijskih religij zasobiv dosyagnennya ciyeyi meti a nagoloshuvali na vazhlivosti osobistoyi povedinki ta asketichnogo zhittya Slovo shramana pohodit vid sanskritskogo sram sho oznachaye zusillya visnazhliva pracya Shramanskij ruh isnuvav she do 6 go stolittya do novoyi dobi mozhlivo navit u chasi Indskoyi civilizaciyi ale osoblivogo pidnesennya vin nabuv u chasi Mahaviri ta Buddi Shramani obrali alternativnij do vedichnih ritualiv shlyah vidmovivshis takozh vid rodinnogo zhittya Dlya nih harakterni tri tipi diyalnosti asketichne visnazhuvannya svogo tila meditaciya ta filosofiya Yihni poglyadi rozhodilisya z poglyadami brahmanskih gromad ale voni chasto zaluchali do svoyih ryadiv deyakih brahmaniv takih yak Chanak ya ta Shariputra Mahavira ta Gautama Budda ocholyuvali shramanski ob yednannya Yak svidchit literatura dzhajniv ta Palijskij kanon buddistiv u ti chasi isnuvali takozh inshi shramanski lideri Gautama vvazhav sho dovedenij do krajnoshiv asketizm i samoumershvlennya ne potribni j ne korisni na shlyahu do prosvitlennya rekomenduyuchi serednij shlyah mizh krajnoshami gedonizmu ta askezi dvoyuridnij brat Gautami vimagav surovishoyi praktiki chim sprichiniv rozkol u buddijskomu rusi Poslidovniki Mahaviri prodovzhuvali praktiku postiv ta inshih samoobmezhen Shramanskij mandrivnij stil zhittya pochav zminyuvatisya zi stanovlennyam buddizmu buddijski chenci poselyalisya v monastiryah spochatku na sezon doshiv postupovo osidayuchi nazavzhdi V serednovichnomu dzhajnizmi tradiciya mandriv pishla na spad takozh ale znovu vidnovilasya v 19 st FilosofiyaIndijska filosofiya skladayetsya iz shramanskogo ta vedichnogo potokiv yaki ves chas spivisnuvali j vplivali odin na inshogo Shramani pritrimuvalisya pesimistichnogo poglyadu na samsaru yaka vidavalasya yim spovnenoyu strazhdan Voni virili v ahimsu nenasillya ta strogu askezu Voni virili v karmu j mokshu vvazhayuchi perenarodzhennya nebazhanim Vedichni shkoli navpaki pritrimuvalisya optimistichnogo svitoglyadu Voni virili v diyevist ritualiv ta pozhertvuvan vikonanih privilejovanoyu grupoyu lyudej zdatnih pokrashiti zhittya ulestivshi pevnogo boga Shramanski zakliki do vidmovi vid bazhan i do samitnogo zhittya vstupali v kontrast iz brahmanistskimi ideyami do aktivnosti ta diyalnosti Vedisti propoviduvali sho lyudina narodilasya iz obov yazkom vivchati Vedi rozmnozhuvatisya i vihovuvati siniv a takozh prinositi pozhertvuvannya Tilki v kinci svogo zhittya vona otrimuye pravo medituvati shodo tayemnic svitu Spilnij bazis shramanskih filosofij skladayut nastupni viruvannya ta dumki Zaperechennya boga tvorcya ta boga nadilenogo vsemogutnistyu Zaperechennya Ved yak otkroven Vira v karmu ta perenarodzhennya samsaru pereselennya dush piznishe cya vira perejshla v induyizm sho zaminiv brahmanizm Vira v ochishennya dushi j mozhlivosti dosyagnennya mokshi cherez ahimsu ob yednannya zi svitovoyu svidomistyu i strogij asketizm Zaperechennya neobhidnosti pozhertvuvan ritualiv ta ochishennya Zaperechennya kastovoyi sistemi Primitkisansk श रमण Srama Shramana pali श रमण Samaṇa Samana kit 沙門 Shamen Shamen kor 沙門 사문 Samun yap 沙門 しゃもん SyamonDzherela ta literaturaTorchinov E A Vvedenie v buddologiyu Kurs lekcij Sankt Peterburg Sankt Peterburgskoe filosofskoe obshestvo 2000 304 s ISBN 5 93597 019 8 ros S Krizhanivskij O P Istoriya starodavnogo Shodu Kurs lekcij K Libid 1996 Krizhanivskij O P Istoriya starodavnogo Shodu Pidruchnik K Libid 2000 2002 2006 592 s ISBN 966 06 0245 6