Від початку своєї історії і до утворення перших поселень із сільськогосподарським способом життя, людство пройшло шлях освоєння територій, використання і видобуття вогню, початку споживання м'яса, створення знарядь полювання і праці, розвитку розмовної мови, пробудження свідомості, зародження образотворчого мистецтва.
Сільськогосподарська (неолітична) революція відбулась між 8000 і 5000 роками до н. е. та призвела до утворення осілих спільнот, тобто переходу від кочового способу життя (скотарство і збиральництво) до землеробства. Розрізнені поселення концентрувалися навколо життєдайних ресурсів — родючих природно зрошуваних земель, річок та озер, рясних випасів для худоби. Спільноти розвинулися у цивілізації, чому також сприяло вдосконалення транспортних засобів. Розвивалися різноманітні ремесла, поділ праці і розшарування суспільства на класи. У цих стародавніх цивілізаціях була винайдена писемність, що дозволило передавати знання з покоління в покоління на матеріальних носіях. Ці процеси розвитку стародавніх спільнот, супроводжуючись суперництвом і конфліктами, розвиваючись протягом тисячоліть, призвели до утворення держав і, потім, наддержав (імперій).
У середині XV століття винайдення німцем Йоганном Гутенбергом сучасного книгодрукування — відбитками на папері покритими фарбою вирізаними на дерев'яних дошках дзеркального шрифту, вчинила переворот у комунікаціях, допомагаючи завершитися Середньовіччю і проголосити про Новий час, Відродження та науково-технічну революцію.
До XVIII сторіччя накопичення знань і технологій, особливо в Європі, досягло критичної маси, яка вдихнула життя в Промислову революцію. Більше чверті тисячоліття наука, знання, технології, торгівля і супутні їм війни прискорювалися в геометричній прогресії, створюючи як сприятливі умови, так і загрози, з якими нині стикається людська спільнота, що населяє планету.
Доісторичні часи (бл. 3,3 млн років тому — бл. 3 тис. років до н. е.)
Згідно з даними геологічних досліджень, у найстарших добах розвитку Землі — архейській, протерозойській, палеозойській та мезозойській ерах — сліди людини відсутні. Умови, сприятливі для існування людини, виникли у кайнозойській ері.
Люди еволюціонували в Африці від інших приматів. Генетичні дослідження вказують на те, що десь між 13 і 5 мільйонами років тому лінія мавп, яка призвела до Людини розумної (Homo sapiens), відійшла від лінії Шимпанзе (Pan), яка призвела до шимпанзе та бонобо, найближчих живих родичів сучасних людей.
Термін гомінін позначає предків людини, які жили після відокремлення від шимпанзе та бонобо, та включає багато видів і принаймні два різні роди: австралопітека та людини. Інші викопні зразки, як-от Парантроп, Кеніантроп платіопс і Оррорін тугенський, можуть представляти додаткові роди, але палеонтологи обговорюють їх таксономічний статус. Ранні гомініни, як-от австралопітеки, мали такий самий розмір мозку, як і людиноподібні мавпи, але відрізнялися від людиноподібних мавп ходінням на двох ногах. Гомініни почали використовувати рудиментарні кам'яні знаряддя близько 3,3 мільйона років тому, знаменуючи настання епохи палеоліту.
Знаряддя середнього палеоліту. Центральна Європа
Рід Homo пішов від австралопітеків. Найдавніші представники Homo мають спільні ключові риси з австралопітеками, але, як правило, мають більший мозок і менші зуби. Найдавнішою згадкою про Homo є екземпляр LD 350-1 з Ефіопії віком 2,8 мільйона років, а найдавнішим названим видом є Людина уміла (Homo habilis), який виник 2,3 мільйона років тому. Людина прямоходяча (Homo erectus) розвинулася 2 мільйони років тому і була першим видом гомінідів, який покинув Африку та розсіявся по Євразії.
Починаючи приблизно 500 000 років тому, Homo диверсифікувався у багато нових видів архаїчних людей, як-от неандертальці в Європі, денисовці в Сибіру та мініатюрна людина флореська в Індонезії. Еволюція людини не була простою лінійною чи розгалуженою прогресією, а включала схрещування споріднених видів. Геномні дослідження показали, що гібридизація між суттєво розбіжними лініями була звичайною в еволюції людини. ДНК дані свідчать про те, що кілька генів неандертальського походження присутні серед усіх неафриканських популяцій, а неандертальці та інші гомініни, як-от денисовці, могли внести до 6 % свого геному в сучасну людину.
Найдавніша у Центральній та Східній Європі палеолітична пам'ятка — стоянка Королеве на Закарпатті в Україні, їй близько 1 млн років. Найдавніша пам'ятка нижнього палеоліту на території України на схід від Карпат (1,2 млн р. тому — 400 тис. р. тому) знаходиться біля смт. Меджибіж на Хмельниччині.
МікролітСцена полювання на оленів. Доісторичний скельний розпис. Іспанія
Зародження ж представників людини розумної(Homo sapiens) відбулося в Африці (на територіях сучасних Кенії, Танзанії та Ефіопії) 200 000 років тому протягом доби палеоліту після тривалої еволюції людини. Це підтверджено наукою на основі генетичних даних і вивчення викопних останків. Сучасна людина швидко поширилася по земній кулі з Африки на вільні від обмерзання зони Європи і Азії. Близько 80 000 років тому люди досягли територій Китаю та Південно-Східної Азії. Швидка експансія людства в Північну Америку і Океанію мала місце в умовах клімату пізнішої епохи зледеніння, коли помірні нині регіони були вкрай негостинні. До кінця льодовикового періоду (близько 12 000 р. до нашого часу) людина заселила майже всі вільні від обмерзання території земної кулі.
Протягом палеоліту всі люди були мисливцями і збирачами, що передбачало в основному кочовий спосіб життя. Хоча спільноти мисливців і збирачів були дуже маленькими, все ж у деяких випадках з'являлася соціальна стратифікація і могли бути можливими контакти між віддаленими спільнотами, як у випадку «великих доріг» аборигенів Австралії. Врешті решт більшість товариств мисливців і збирачів розвинулися або були поглинені великими стуками. Ті ж спільноти, які не звернулись до землеробства і скотарства, або загинули, або залишилися в ізоляції, як у випадку з невеликими племенами мисливців і збирачів, які збереглися у віддалених регіонах світу дотепер.
Мезоліт — період розвитку людства та технології між періодами палеоліту та неоліту. Мезоліт почався з закінченням епохи плейстоцену, близько 10 000 років тому, і закінчився вступом в епоху сільського господарства. У Північній Європі людські спільноти були здатні процвітати на багатих джерелах їжі болотистих місцевостей в умовах теплого клімату. Пам'ятки цього періоду рідкісні і розсіяні. Мезоліт характеризується невеликими крем'яними інструментами — мікролітами і мікрорізцями.
Неоліт, або «нова кам'яна доба», був періодом примітивного технологічного і соціального розвитку на завершальному етапі кам'яної доби. Розпочавшись у 10-му тис. до н. е., неоліт супроводжувався розвитком ранніх сіл, сільського господарства та одомашнення тварин. Найбільша зміна, звана рядом істориків «сільськогосподарською (неолітичною) революцією», відбулася приблизно в 10-му тис. до н. е. з освоєнням людиною сільського господарства. Сільськогосподарські поселення до цього моменту залишалися майже повністю залежними від кам'яних (переважно, крем'яних) знарядь праці. З каменю виробляли ножі, сокири, топірці, свердлики, пилки, гачки для вудок, вістря стріл, з кістки — голки, шпильки, вістря, гребені, ґудзики, прикраси, з дерева — миски, черпаки, ложки. У період неоліту виникло гончарство, вперше почали з'являтися ткані полотна, використовували вовну.
Першими почали займатися сільським господарством жителі Близького Сходу близько 9500 років до н. е. Подальший прорив у сільському господарстві на Середньому Сході пов'язаний із розвитком організованого зрошення та з початком використання спеціалізованої робочої сили близько 5500 років до н. е.
Близько 7-го тис. до н. е. на території Сирії та Палестини стало з'являтися землеробство (вирощували пшеницю та ячмінь). 500 років потому біля поселень почали тримати стада кіз та овець. До 7-го тис. до н. е. сільське господарство поширилося в долині Інду, до 6-го тис. — у Стародавньому Єгипті, до 5-го тис. — у Китаї. У 7-му тис. до н. е. сільськогосподарський спосіб життя поширився на територію теперішньої Греції, Сербії та Італії, 5-му тис. до н. е. — західну Шотландію, 3-му тис. до н. е. — на Скандинавію. На той час 80 % території Європи було вкрито лісами.
Жіноча фігурка з оолітичного вапняку тонованого червоною охрою. Віллендорф, АвстріяДоісторична пам'ятка Кам'яна могила
Більшість істориків простежує становлення складних релігійних культів з епохи неоліту. Релігійні переконання в цей період зазвичай складалися в поклонінні Небесної матері, батька Небесного, Сонцю і Місяцю як божествам. Святилища удосконалювалися і згодом перетворилися в церковні установи зі складною ієрархією жерців і жриць, інших чиновників. Характерною для неоліту була тенденція поклоніння антропоморфним божествам.
На території нинішньої України археологи виявили ряд неолітичних культур: німанську, дніпро-донецьку, сурську, ямково-гребінцевої кераміки, лінійно-стрічкової кераміки, буго-дністровську тощо. У 6-му тисячолітті до н. е. носії так званої культури Кукутені-Трипілля заселили лісостепову смугу між Дунаєм і Дніпром, займалися скотарством і землеробством, будували величезні поселення, виготовляли глиняні скульптури та фарбовану кераміку. Аналіз життєдіяльності носіїв цих культур свідчить про ускладнення їх світосприйняття, появу нових релігійних культів, зокрема культів пов'язаних із вшануванням пращурів. Найвідомішими пам'ятками неолітичної культури є Кам'яна Могила поблизу Мелітополя.
Першим із металів, які почала використовувати людина, була мідь (близько 4-го тис. до н. е.), археологи вирізняють окрему мідно-кам'яну добу — енеоліт.
Стародавні часи (бл. 3 тис. років до н. е. — бл. 500 років н. е.)
Історія стародавнього світу охоплює період від появи писемності і тому писемних джерел про минуле Давнього світу, до початку середньовіччя коли виникли основні монотеїстичні релігії. Протягом цього часу найрозвиненішою частиною світу був Близький Схід та субтропічний пояс Євразії.
Вавилонська карта світу на глиняній табличці з Сіппару, Месопотамія. 700—500 рр. до н. е.
Бронзова доба ознаменувалася розвитком міст і цивілізацій. Ранні цивілізації виникли поблизу річок, спочатку в Месопотамії (3000 р. до н. е.) з Тигром і Євфратом, єгипетська цивілізація — вздовж річки Ніл (3000 р. до н. е.), цивілізація долини Інду в Пакистані та північно-західній Індії (2500 р. до н. е.), і китайська цивілізація вздовж Янцзи та Хуанхе (2200 р. до н. е.). Після 3-го тис. до н. е. у Греції стали масово вирощувати оливкові дерева та виноград.
Ці суспільства розвинули низку об'єднуючих характеристик, включаючи центральний уряд, складну економіку та соціальну структуру, системи для ведення записів, а також різні культури та релігії. Ці культури по-різному винайшли колесо, математику, обробку бронзи, вітрильні човни, гончарний круг, ткане полотно, будівництво монументальних будівель, писемність. Розвинулися політеїстичні релігії, зосереджені у храмах, де жерці і жриці здійснювали обряди жертвопринесення.
Писемність полегшувала управління містами, висловлювання думок і збереження інформації. Вчені визнають, що писемність могла незалежно розвинутися принаймні в чотирьох стародавніх цивілізаціях: Месопотамії (3300 р. до н. е.), Єгипті (близько 3250 р. до н. е.), Китаї (1200 р. до н. е.) та низовині Месоамерики (до 650 р. до н. е.). Серед найдавніших письмових релігійних писань, що збереглися, є тексти єгипетських пірамід, найдавніші з яких датуються між 2400 і 2300 роками до нашої ери.
Історія стародавнього світу відома нам із небагатьох літописних джерел, серед яких особливо виділяються літописи давньогрецького вченого Геродота. Він жив 2450 років тому і його писання збереглися досі. Геродот відвідував чорноморські степи, плавав по Дніпру до погорів, бачив скіфів, чиї землі простягалися від Дунаю до Дону майже на 1000 км, а на північ — кілометрів на 700.
Торгівля
Уперше у світі карбування монет було розпочате близько 625 року до н. е. у Лідії (західна Анатолія сучасної Туреччини). У 4-му тис. до н. е. виникли торгові шляхи в східному Середземномор'ї. У 3-му тис. до н. е. з'явилися перші протяжні торгові маршрути, коли в Месопотамії шумери почали торгівлю з давньоіндійською цивілізацією. У 2-му тис. до н. е. виник Великий шовковий шлях між Китаєм і Сирією. Міста Центральної Азії і Перської імперії стали величезними перехрестями цих торгових маршрутів. В 1-му тис. до н. е. фінікійська і давньогрецька цивілізації заснували торгово-орієнтовані імперії в середземноморському басейні. У кін. 1-го — на поч. 2-го тис. н. е. араби домінували на торгових маршрутах Індійського океану, Східної Азії та Сахари. У кін. 1-го тис. у торгівлі Середземномор'я домінували араби і євреї. На поч. 2-го тисячоліття італійці перехопили цю роль. Фламандські і німецькі міста стали центрами торговельних маршрутів у Північній Європі.
Усі великі міста розвинулися на перехрестях торгових маршрутів.
Стародавні цивілізації
Клинопис, найраніша відома система письма.Єгипет і Хеттське царство в період пізньої бронзової доби
Імперії виникали шляхом встановлення суверенітету центральних племен над завойованими прилеглими областями (гегемонія). Великі імперії залежали від військової анексії територій і від формування захищених поселень, ставали сільськогосподарськими центрами.
До ранньокласових цивілізацій (кінець 4-го — початок 1-го тис. до н. е.) відносять: давньоєгипетську, шумерську, ассирійську, вавилонську, еллінську, мінойську, індійську, китайську. До античних цивілізацій (VIII ст. до н. е. — V ст. н. е.) відносять: греко-римську, перську, фінікійську, індійську, китайську, японську, давньоамериканську.
Можливо першою цивілізацією є Шумерська. Саме в її містах, виникла найраніша відома форма письма, клинопис.
У кін. 4-го — на поч. 3-го тис. до н. е. виникли перші держави в Месопотамії, Стародавньому Єгипті та Стародавній Індії.
У кін. 3-го — на поч. 2-го тис. до н. е. виникла держава в Китаї.
У 2-му тисячолітті до н. е. виникли цивілізації на Криті, у материковій Греції та в центральній Туреччині. Хеттська держава.
Велика піраміда в Гізі (піраміда Хеопса), Піраміда Хефрена (зліва направо). Каїр, Єгипет
У Стародавньому Єгипті були побудовані піраміди — гігантські усипальниці фараонів, що їх пізніше греки визнали одним із семи чудес світу.
Перша на світі піраміда з'явилася п'ять тисяч років тому, за часів фараона Джосера. Створив її архітектор на ім'я Амінхотеп. До того часу у Єгипті майже не будувалося кам'яних будівель. Житлові приміщення споруджувалися з дерева, очерету або глини, а палаци та мастаби — поховальні споруди у вигляді сірникової коробки — з цегли. Найвідоміші з пірамід — гігантські усипальниці єгипетських фараонів Хуфу (Хеопса) та Хафрі (Хефрена), вік яких наближається до п'яти тисяч років. За твердженням Геродота, піраміду Хеопса будували двадцять років, і зайнято на будівництві було одночасно сто тисяч осіб.
Частина істориків вважає, що найранішними збереженими релігійними священними текстами є Тексти Пірамід, створені єгиптянами близько 3100 року до н. е.
Давньоєгипетська релігія — політеїстична. Сформувалась у VI—IV ст. до н. е. Характерною рисою цієї релігії є обожнювання тварин. До найшанованіших тварин — втілення різних богів — відносились: бик (Апіс, Мневіс та ін.), корова (Хатор, Ісіда), баран (Амон, Хнум), змія, крокодил (Себек), кішка (Баст), сокіл (Гор), ібіс (Тот) і т. д. За уявленнями стародавніх єгиптян, світ спочатку мав вигляд хаосу, був водною безоднею, з якої вийшли боги, що створили землю, небо, людей тварин і рослини. Традицією давньоєгипетської релігії було обожнювання фараонів, які бачились як «служителі Гора», що впливало на династійність царювання.
Велику роль у давньоєгипетській релігії відігравали уявлення про загробне життя як безпосереднє продовження земного, але тільки в могилі. З часом виникли уявлення про те, що душі померлих подорожують по світу тощо.
Монгольська імперія (у XIII ст.) — найбільша за займаною територією.
У VIII ст. Арабський халіфат (правив від Іспанії до Ірану) і Китайська імперія династії Тан (правила від Сіньцзяну до Кореї) десятиліттями боролися за контроль над Центральною Азією.
Давньоіранську релігію називають ще зороастризмом. Її засновником вважають пророка Заратустру, якому приписують створення священної книги Авести і об'єднання основних релігійних уявлень стародавніх персів.
Імперії зіткнулися з загальними проблемами, пов'язаними з необхідністю утримання величезних армій і центральної бюрократії. Ці витрати лягали важким тягарем в основному на селянство, у той час як великі землевласники були здатні ухилятися від тиску централізованого управління. Набіги варварів на кордони прискорили процеси внутрішнього розпаду.
Стародавня Індія
Фігурка індійського бога Ганеша часів династії Чандела (музей у м.Цюрих)
В Індії Імперія Маур'їв правила в південній частині, у той час як Імперія Пандиїв — у південній частині Індії.
Давньоіндійська релігія виникла у II тис. до н. е. у середовищі так званих індо-аріїв. У становленні цієї релігії виділяють ведичну та брахманську доби. Перша з них характеризується створенням священних книг — Вед. Весь пантеон складається з 33 богів (хоча згадуються й інші числа), які діляться на земних, атмосферних та небесних. Головний сенс обрядовості — жертвоприношення як вживання священного напою або принесення в жертву богам рослин, тварин, людей.
Брахманська доба відзначається зміною ритуалу, створенням коментарів до Вед, а також релігійно — брахманів, поширюється явище аскези. Світ, згідно вчення цього періоду, керується загальними законами карми. Панівною стає концепція реінкарнації та необхідності звільнення від нескінченних змін своїх станів (сансара). Джерелами вивчення давньоіндійської релігії, зокрема брахманізму, є тексти: збірки Вед, Брахмани, Аран'яки, Упанішади.
Головний принцип світосприйняття брахманізму — обожнювання природи. Привілейованим станом у давньоіндійському суспільстві були жерці — брахмани. Спочатку основна їх функція складалась з виконання обрядів та промовляння або співання молитов. Але з розвитком релігійного мислення вони монополізують практично всі сфери життя суспільства.
В VI ст. до н. е. поява буддизму і джайнізму призвела до реформування брахманізму і, як наслідок — поява наприкінці 1 тис. до н. е. індуїзму. Серед розмаїття богів в індуїзмі найпоширенішими і найшанованішими є Брахма, Вішну і Шива. Вони складають тріаду головних індійських богів і уособлюють три основні функції — творчу, охоронну і руйнівну. Індуїзм зберігся донині й налічує приблизно мільярд віруючих. Його сповідує 85 % населення Індії, він поширений у Пакистані, Малайзії, Шрі-Ланці, Непалі, Бангладеш, ряді країн Африки.
Буддизм виник в VI—V ст. до н. е. в Індії і поширився в Південній, Південно-Східній і Центральній Азії та на Далекому Сході. Нині у світі близько 400 млн буддистів (з них близько 1 млн — ченці). Засновник буддизму — царевич Сіддхартха Гаутама. Після свого «просвітлення» він став Буддою.
Осьова епоха (нім.Achsenzeit) — період появи раціональної філософії та етично орієнтованих релігій. Доба якісних трансформацій соціокультурної системи при переході від ранніх до розвинутих цивілізацій. Термін, запропонований німецьким філософом Карлом Ясперсом. Осьовий час — найважливіша віха в історії доіндустріальних цивілізацій.
Зародження юдаїзму близько 1800 років до н. е. поклало початок авраамічним релігіям (і християнська, і мусульманська релігії базуються на єврейській ідеї монотеїзму).
Починаючи з 800—200 рр. до н. е. Осьова епоха бачила розвиток низки трансформаційних філософських і релігійних ідей, переважно незалежно один від одного, у багатьох різних місцях. Китайське конфуціанство, індійський буддизм і джайнізм, єврейський монотеїзм розвинулися в цей період. Перський зороастризм виник раніше, можливо, близько 1000 р. до н. е., але був інституціоналізований державою Ахеменідів під час Осьової епохи. Давньогрецька філософія закріпилася в Греції в V столітті до нашої ери, втіленням якої є такі мислителі, як Платон і Арістотель.
Ідеї осьової доби були надзвичайно важливі для подальшої інтелектуальної та релігійної історії. Конфуціанство було однією з трьох шкіл думки, які домінували в китайському мисленні, разом із даосизмом і легалізмом. Конфуціанська традиція, яка стане особливо впливовою, шукала політичну мораль не в силі закону, а в силі та прикладі традиції. Пізніше конфуціанство поширилося в Кореї та Японії. Буддизм досяг Китаю під час династії Хань і широко поширився, з 30 000 буддійських храмів лише на півночі Китаю до VII століття нашої ери. Буддизм став основною релігією в більшій частині Південної, Південно-Східної та Східної Азії. Грецька філософська традиція поширилася середземноморським світом і аж до Індії, починаючи з IV століття до нашої ери після завоювань Олександра Македонського.
Тисячоліття з 500 р. до н. е. до 500 р. н. е. спостерігало розвиток серії імперій безпрецедентного розміру. Добре навчені професійні армії, об'єднуючі ідеології та розвинена бюрократія створили для імператорів можливість правити великими територіями, чисельність населення яких могла досягати десятків мільйонів підданих. Великі імперії залежали від військової анексії території та формування захищених поселень, які стали сільськогосподарськими центрами. Міжнародна торгівля розширювалася, особливо великі торговельні шляхи в Середземному морі, морська торгова мережа в Індійському океані і Шовковий шлях.
Античним світом вчені називають групу рабовласницьких держав (тобто таких, значну частину населення яких складали раби). Це перш за все міста-держави, що були створені грецькими племенами на узбережжі Середземного моря, пізніше — Рим.
Греки створили цивілізацію, яка на думку більшості істориків стала фундаментальною культурою для сучасної Західної цивілізації. Стародавня Греція займала південну частину Балканського півострова. Відомі чотири племені греків: еолійці, ахейці, іонійці, дорійці. Згодом люди, що належать до цих племен, стали називати себе еллінами, а свою країну — Елладою. Великі торгові шляхи Середземномор'я розвинулися до часу доби еллінів.
На чорноморському узбережжі 600—700 рр. до н. е. вже були великі грецькі міста над р. Дунай і Дніпро, у Криму, там де вливається в море р. Дон, на Кавказі. Найголовніші з них: на Гіпанісі (р. Південний Буг), де тепер с. Парутино, було велике торговельне місто Ольвія, і в Криму, поблизу теперішнього Севастополя — Херсонес; на р. Тірасі (Дністер), де тепер Аккерман — Тіра; між Тірасом і Борістеном (Дніпром) була колонія Одес, чи Ордес, трохи на схід від теперішньої Одеси; там, де сходиться Чорне море з Азовським, був Пантикапей (тепер Керч), а в гирлах Танаїса (Дона) — Танаїс. І Ольвія, і Пантикапей торгували найбільш збіжжям (зерном), рибою, худобою та іншим добром.
Найперші Олімпійські ігри відбулися у 776 році до нашої ери. Під час Олімпійських ігор будь-які війни, конфлікти зупинялися на два місяці, а зброя на території ігор заборонялась. У 394 р. н. е. декретом римського імператора Феодосія I Великого Олімпійські ігри як «поганська» (язичницька) дія були заборонені. Знову відновилися Олімпійські ігри лише у квітні 1896 року в Афінах. Саме там відбулася перша Олімпіада, що поклала початок сучасному олімпійському руху.
Через кілька століть, у III ст. до н. е. римляни почали розширення своїх територій шляхом завоювань і колонізації. При імператорі Августі (кінець I століття до н. е.) Римська імперія контролювала всі землі, прилеглі до Середземного моря.
Анімована мапа Римської імперії
Жоден зі старовинних народів не витворив такої маси різнорідних божеств і стільки оповідань про них, як елліни. У найдавніші часи панував примітивний анімізм, пізніше культ зосередився навколо деяких головних божеств, як Зевса — бога неба, Аполлона — бога світла, Деметри — богині землі, Діоніса — бога вина. Жерці й поети прикрасили їх гарними оповіданнями — міфами. Стародавні греки були життєлюбами, яких найбільше цікавило справжнє, реальне життя, навіть боги їх так були схожі на людей: вони, як і люди, страждали, кохалися, ревнували, вмирали, боролися між собою, ненавиділи й сварилися.
Грецький театр Стародавніх часів у м. Сегеста
Греків цікавила людина, яку вони вважали найголовнішою цінністю у світі — прекрасна, гармонійно розвинута. Інтерес до людини, до світу був головним для греків. Грецький народ цікавився таємницями людського життя й сильно вірив у різні ворожби.
Заможна молодь могла здобути знання в учителів філософії й бесідництва — софістів і риторів. Такі філософи, як Сократ, Платон, Арістотель, охоче вчили молодь і навіть мали свої школи. Греки були першим народом світу, що мав професійних письменників такого рівня, що служив зразком для пізніших народів. Значно розвинулося театральне мистецтво, різьбярство та малярство, історіографія, природознавство, медицина, географія, астрономія. Греки поклали також основи математики й фізики.
Римляни на полі духовної культури були учнями греків. «Завойована Греція завоювала переможців, римлян», — такою приповідкою римські письменники схарактеризували ставлення Риму до Еллади. Не в ділянці філософії, науки чи мистецтва виявилася велич римлян, а на іншому полі — в організації держави.
Світ у 250 р. н. е.
На початку нової ери стара грецька віра все більше поступається християнству.
Середньовіччя (бл. 500 років н. е. — бл. 1500 років н. е.)
Хронологічно Середньовіччя займає відрізок часу між Стародавнім світом, що закінчився загибеллю рабовласницького суспільства давнього Риму, і Новою історією. Протягом цього періоду найзаселенішою частиною світу стає Східна Азія.
Військова справа
Із винайденням їздових стремен відбувається революція в військовій справі. Відтепер головною силою на полі бою стає важкоозброєнна кіннота. Від цього, найімовірніше, виграють кочові народи Азії. Протягом середньовіччя ними було створено ряд величезних імперій, найбільшою з яких стала Монгольська імперія. Протистояння з азійськими кочовиками привів до реформи в Римській імперії. Було розпущено легіони і ядром війська стали маневренні кінні війська. Їх розвиток надалі привів до появи лицарства.
Китайська імперія виникла у III ст. до н. е., коли войовнича династія Цинь об'єднала під своєю владою всю країну. У 221 році володар царства Цинь ши Хуанді оголошує себе імператором. Він був блискучим, але безжальним полководцем та політиком, який спалював книги і вбивав вчених, чиї ідеї не збігалися з його власними, він реформував уряд, стандартизував грошову систему, систему мір і ваг, спорудив мережу доріг і водних каналів.
Лао-цзи
Для захисту Китаю від набігів гунів, імператор почав будувати Великий китайський мур. Така грандіозна стіна уздовж всього північного кордону будувалася вперше. На будівництві працювало понад 2 млн осіб — воїни, землепашці, військовополонені. Стіна, довжина якої на сьогодні становить 5 тис. км, заввишки 10 м і до 9 м завширшки (щоб нею змогла проїхати колісниця), будувалася у майже безлюдній території із складним, суворим кліматом. У 205 р. до н. е. Ши Хуанді помер, а через чотири роки після його смерті в одному з таборів розпочалося повстання, яке охопило всю країну. Імперія Цинь загинула, але будівництво Великої Китайської стіни не зупинилося. У наступні роки вона ще неодноразово добудовувалася. Навкруги попередніх стін та башт зводилися нові, міцніші кам'яні укріплення. Але стіни було недостатньою для захисту. Проходили крізь неї і алтайські тюрки у VII ст., і монголи у VIII ст. І навіть коли імператори династії Мін остаточно завершили її будівництво, через півстоліття з'явилися маньчжури, які легко пройшли крізь неї і захопили Пекін.
Китай презентують дві національні релігії — даосизм і конфуціанство. Даосизм виник у 2-й пол. 1-го тис. до н. е. Його засновником вважається Лао-цзи. Даосизм увібрав у себе магію, алхімію, лікування, демонологію та інші елементи народних культів та шаманських вірувань. Абсолютизація ідеї безсмертя стимулювала пошуки різних способів продовження життя за допомогою сексотерапії, дієти, пневмотерапії тощо. Конфуціанство — найвпливовіша релігійно — філософська течія Китаю. Заснована філософом Конфуцієм. Це є своєрідне етико-політичне вчення, у якому центральне місце посідають питання моральної природи людини, її життя в родині, суспільстві, державі.
Іслам — наймолодша зі світових і друга за чисельністю релігія в сучасному світі. Вона вважається державною або офіційною релігією в 28 країнах. Основні регіони поширення ісламу — країни Близького й Середнього Сходу, Центральної Азії, Північної Африки, райони Північного Кавказу тощо. В Україні вплив ісламу відмічається серед кримських татар.
Іслам виник у VI ст. на території Аравійського півострова, населеного арабськими кочовими племенами, що перебували на етапі розпаду родоплемінних відносин.
Головна священна книга мусульман — Коран (читання), поряд із цим священною книгою вважається Сунна (Священний переказ), у якій у формі коротких повчальних оповідань відображаються деякі ідеї ісламу. Іслам — монотеїстична релігія. Основні течії в ісламі — сунізм і шиїзм. Нараховується близько 900 млн мусульман по всьому світу. Характерною ознакою ісламу є його роль як соціального і культурного регулятора. У мусульманській спільноті всі сторони життя людини і суспільства регламентовані релігією. У релігійному плані народження ісламу пов'язане як із впливом і розвитком монотеїстичних релігій — юдаїзму і християнства, так і з еволюцією релігійної свідомості жителів Аравії. У цю епоху виникають нові форми суспільного і духовного життя, активно йде процес етнічної та культурної консолідації арабів, формується єдина арабська мова.
Вже у середині VIII ст. через ідейні розходження в ісламі утворилось не менше п'яти основних релігійно-політичних угрупувань (харіджити, шиїти, мурджиїти, мутазиліти і суніти), Кожне з яких відстоювало своє вчення як єдино вірне, звинувачуючи своїх супротивників у відході від істинної віри. Домінуючим напрямком ісламу є сунізм. Ототожнення релігійного і національного у масовій свідомості мусульман, з одного боку, і уявлення про мусульманську єдність, засновану на головній ідеї ісламу про єдинобожжя, з іншого, зумовили формування теорії «ісламського шляху» розвитку.
Монгольська імперія
Монгольська імперія
Монгольська держава зародилася напочатку XIII століття на просторах сучасних Північно-Східного, Східного Сибіру та Монголії. Хан Єсугей розпочав об'єднання монгольських племен і формування потужної армії, цю справу продовжив його син Темуджин, який 1206 року отримав звання Чингісхан («великий хан», «хан над ханами»), під яким і увійшов в історію. Саме від 1206 року починається відлік історії Монгольської імперії, яка за часів найбільшої могутності займала територію від Тихого океану до Чорного моря. Вважається, що ця імперія — найбільша за історію людства (у дослідників площа різниться від 20 млн км до майже 40 млн км) та населенням понад 100 млн осіб. Вона охоплювала Китай, Середню Азію, Іран, руські князівства. Під навалою монгольських завойовників у грудні 1240 року із захопленням ними Києва зникла держава Київська Русь.
Запровадження християнства на Русі сприяло поширенню серед її населення слов'янської писемності — кирилиці. З'являлися книжки, перекладені з грецької мови на слов'янську. Впродовж багатьох віків й українська культура зазнавала значного впливу унікальної духовної спадщини Візантії. Це яскраво виявилося у збереженні тісних зв'язків українського православ'я з Константинопольською церквою, системі навчання в школах церковних братств України, діяльності Острозької та Києво-Могилянської академій. Як і в Росії, українське богослов'я, іконопис, церковна архітектура та література тривалий час дотримувалися візантійської традиції. Мотиви візантійської філософії відчутні в українській православній полемічній літературі, творчості видатного українського мислителя Григорія Сковороди. Відомими центрами освіти, науки, будівельного та образотворчого мистецтва візантійської орієнтації в Україні були Київ і Чернігів.
У середньовіччя, коли над усім панувала Церква, головними темами, що займали філософську думку людини стали смерть, покаяння, скорий кінець світу, страшний суд, до якого людина повинна готуватися вже зараз. Ідеалом середньовіччя був монах — людина, яка відмовилася від усього земного заради служіння Богу. Християнство виникло як релігія пригноблених (рабів), яке виступало проти земних порядків та «сильних світу сього» (тобто правителів), з часом перетворилася на релігію насильства (придушення), якою вміло користувалися саме ті, проти кого воно спочатку було й направлено — королі, царі та імператори. Виникнувши ще на поч. I ст. н. е., коли на величезних територіях Європи, Азії, Африки під тяжким гнітом купки римських рабовласників знаходилися мільйони рабів, селян та ремісників, християнство дуже скоро перетворилося на державну релігію Риму. Християнство виправдовувало захоплення нових територій, під її керівництвом відбувалися хрестові походи (тобто загарбницькі війни). Коли іноземні завойовники висаджувалися з кораблів на багаті землі Америки, Африки, Азії, захоплюючи нові території, разом з солдатами на берег сходили і місіонери (проповідники), «озброєні» своєю священною книгою — Біблією. Солдати грабували та вбивали людей, а місіонери тим часом вчили цих людей слухняності, смиренності та терпінню. Втім, папи римські, вже починаючи з папи Йоана XIII, взяли курс на мирне співіснування людей різних релігій, проголошуючи терпимість до представників інших релігій. З'явилися так звані індульгенції — особливі грамоти, що скріплювалися печаткою самого папи римського. Індульгенції давали прощення всім, хто був готовий за це заплатити.
За думкою середньовічних філософів, світ поділяється на дві реальності — земну (земне життя людини — тимчасове, мінливе й гріховне) та божественну (тобто вічну та блаженну). Погляд на історію спирався на традицію, яку не можна було критикувати. Критичність середньовічного історика — особиста й несистематична. Але деяка їх довірливість іноді породжувала шедеври літератури та красного письменства. Але історик у середньовіччя був універсалістом. Бог, на його думку, має власний промисел і історія — це gesta Dei дії Господні. Людський чинник захоплює потоком Божого промислу. Потік несе її чи за її волею чи проти неї. Людина має стати просто знаряддям, щоб виконувати покладені на неї Богом завдання. Нації та цивілізації піднімаються й падають за Божим промислом. Внаслідок завоювання і об'єднання римлянами в одній державі всіх народів, які жили на берегах Середземного моря, у них виробилося почуття єдності, необхідності підпорядковуватися одному Закону. На зміну місцевим релігійним культам прийшло християнство, що об'єднало їх ідеєю єдиного Бога-Спасителя. Давні греки створили духовний ґрунт для поширення християнства, дали йому універсальну мову, на якій писалися новозавітні книги і на яку було перекладено і Старий Завіт Біблії. Грецькі філософи створили вчення, які зруйнували старі політеїстичні вірування, формували неприязнь до земного світу як лише тіні істинного світу, у якому існують вищі ідеали. Зруйнувавши політеїстичні світобачення, вона створила той духовний вакуум, який заповнило християнство. Давні євреї релігійно підготували появу християнства. Зародившись у єврейському середовищі, християнство запозичило від юдаїзму весь канон його священних книг — Старий Завіт, його Бога і святих, моральний канон — Десять заповідей Мойсея, багато елементів культу. У 1054 році відбувся поділ християнства на православ'я і католицтво.
Історики називають Візантійську імперію «золотим містком» між стародавньою історією та новим часом. Візантійці поєднали досягнення античної культури з ідеалами християнства, передавши їх сусіднім народам.
У 330 р. імператор Костянтин I Великий заснував Константинополь — столицю Східної Римської імперії. Згодом історики дали їй назву Візантійська імперія. Самі візантійці називали себе ромеями (римлянами), а свою державу ромейською — спадкоємицею традицій Римської імперії.
Костянтин протегував християнській церкві, тому що вважав її релігійною організацією, що може підтримувати його у правлінні країною.
Найбільшої своєї могутності Візантійська імперія досягла у 500-х роках за імператора Юстиніана. У цей час внаслідок загарбницьких війн у її склад ввійшли величезні території Греції, Італії, Туреччини, частина Іспанії, Північної Африки та Єгипту.
Юстиніан видав зібрання законів «Звіт громадського права», яке надалі стало основою законотворчих систем для багатьох європейських країн. Візантія жваво торгувала з купцями зі всього світу, навіть із таких віддалених місць, як Іспанія, Київська Русь та Китай. Після смерті Юстиніана у 565 році настав занепад країни: почалися численні походи на Візантію арабів, слов'ян, лангобардів, які з часом звели її територію до частини Балканського півострова та Малої Азії. У 1204 році Константинополь був захоплений і розграбований учасниками четвертого хрестового походу, що викликало падіння Візантійської і створення так званої Латинської імперії. Узяття у 1261 році турками Константинополя поклало кінець Візантії.
Шлюб сестри візантійського імператора Василія II — Анни з київським князем Володимиром довершив перетворення християнства на державну релігію Русі (акт хрещення 988 р.).
Візантійська християнська концепція богообраності імператорської влади відчутно вплинула на формування «самодержавства» Київської Русі. Церква тут також була залучена до коронації київських князів, символізуючи, як і у Візантії, божественне освячення їхньої влади. Після падіння Константинополя Московська держава вважала себе прямою спадкоємницею Візантійської імперії. Вона запозичила герб Візантії (орел із двома головами), а її князі перейняли титул царів (цесарів). Становище православ'я в Росії нагадувало візантійську схему взаємовідносин церкви, держави і монарха.
Слов'яни ні звідки не прийшли, а жили з незапам'ятних часів між річкою Віслою на заході, Балтійським морем на півночі, на півдні — до середини Дністра та Дніпра, а на сході — по Дніпро. Виходить, що теперішня Київщина та Волинь якраз були батьківщиною й слов'ян і українців. З півночі сусідами слов'ян були литовці, за річкою Віслою — німці, на північному сході — фіни, а на полудні, у степах чорноморських, постійно переміщувались усякі народи: скіфи, сармати, готи, гунни, булгари, хозари і ін.
З занепадом Візантії лідерство в християнському світі переходить до Римо-католицької церкви. Укріпивши свою владу в Європі папство організовує серію військових походів до Святої Землі.
Зародилося Відродження перш за все в Італії, де італійські майстри знову відкрили мистецтво Давньої Греції та Риму. Тут вперше з'явилися так звані гуманісти (від слова humos — людина та humanitas — людський), які стали вождями того культурного руху, який, власно кажучи, і називається Відродженням.
Періоди італійського Відродження:
Раннє Відродження (XV століття);
Високе Відродження (кінець XIV — перші десятиріччя XVI століття);
Пізнє Відродження (XVI століття).
Пізніше ідеї Відродження поширилися і в інших країнах.
Серед представників Відродження перш за все варто назвати художників Високого Відродження Леонардо да Вінчі, Мікеланджело та Рафаеля, поетів Петрарку та Данте, письменників Франсуа Рабле, Сервантеса та Вільяма Шекспіра.
Величезний вклад у науку був зроблений математиками і астрономами, у тому числі Галілео Галілеєм, Джордано Бруно та Миколою Коперником.
У північній Індії після падіння (550 р. н. е.) імперії Гуптів регіон був розділений на складну та мінливу мережу менших королівських держав. Ранні мусульманські вторгнення почалися на заході в 711 р. н. е., коли арабський халіфат Омеядів завоював більшу частину сучасного Пакистану. Арабське військове просування було в основному зупинено на той момент, але іслам все ще поширювався в Індії, в основному завдяки впливу арабських купців уздовж західного узбережжя.
У IX столітті відбулася тристороння боротьба за контроль над північною Індією між імперією Пратіхара, імперією Пала та імперією Раштракута. Деякі з важливих держав, що виникли в Індії в цей час, включали султанат Бахмані та імперію Віджаянагара.
Посткласичні династії в Південній Індії включали династії Чалук'їв, Хойсала, Чола, Моголів, Маратхів і Майсорів. Під заступництвом цих королів процвітали наука, техніка, мистецтво, література, астрономія та філософія.
Після періоду відносної роз'єднаності Китай був возз'єднаний династією Суй у 589 році, а під час правління наступної династії Тан (618—907) Китай увійшов у Золоту добу. Після приблизно століття монгольської династії Юань правління, етнічні китайці відновили контроль із заснуванням династії Мін у 1368 р.
У Японії до цього часу була встановлена імперська лінія, і в період Асука (538—710) провінція Ямато перетворилася на чітко централізовану державу. Був представлений буддизм, і наголос робився на прийнятті елементів китайської культури та конфуціанства.
Посткласична Корея бачила кінець епохи трьох королівств, трьома королівствами були Когурьо, Пекче та Сілла. Сілла завоював Пекче у 660 році, а Когурьо — у 668 році, поклавши початок періоду Північних і Південних штатів, з Об'єднаною Сіллою на півдні та Балхе, державою-спадкоємицею Когурьо, на півночі.
Фунань, яка виникла у II столітті н. е., занепала в 6 столітті, коли китайські торгові шляхи відходили від її портів. Її замінила Кхмерська імперія у 802 р. н. е.
В Океанії імперія Туі Тонга була заснована в X столітті н. е. і розширилася між 1200 і 1500 роками. Тонганська культура, мова та гегемонія широко поширилися по східній Меланезії, Мікронезії та центральній Полінезії в цей період. Приблизно в той самий час у східній Полінезії з'явилася потужна таласократія.
У Північній Америці в цей період спостерігався підйом міссісіпської культури на території сучасних Сполучених Штатів бл. 950 р. н. е., відзначений великим міським комплексом XI століття в Кахокії. Стародавні анасазі та їхні попередники (IX—XIII століття) побудували великі постійні поселення, включаючи кам'яні споруди, які залишалися найбільшими будівлями в Північній Америці до XIX століття.
У Південній Америці в XV столітті з'явилися інки. Імперія інків зі столицею в Куско охоплювала всі Анди, що робить її найрозгалуженішою доколумбовою цивілізацією. Інки були процвітаючими та розвиненими, відомими чудовою системою доріг та елегантною кам'яною кладкою.
Важливим був шлях із західної Європи до Індії, яка була джерелом цінного коріння (перець. гвоздика, імбир), пахощів, ліків, дорогоцінного каміння, перлів, слонової кістки, східних матерій (зокрема, китайського шовку). Одним із найважливіших завдань було знайти зручний водний шлях до Індії, оминаючи територію країн Близького Сходу, насамперед Візантії, захоплену турками-османами, що дуже ускладнювало торгівлю (з'явилися пірати та були встановлені значні мита).
Були відкриті Америка, Австралія, Берингова протока, що розділяла Азію та Північну Америку, морський шлях навкруги Африки в Індію та Індокитай.
Насамперед мандрівників у ці подорожі штовхала можливість розбагатіти. Одними з перших експедиції в океані почали португальці, після них були іспанські, голландські, французькі та англійські мореплавці. У 1487—1488 роках Бартоломеу Діаш досяг південного краю Африки, обігнув її і відкрив мис Доброї Надії — південну точку Африки. У 1497—1498 роках мореплавець Васко да Гама на чотирьох суднах обігнув Африку і досяг Індії. Деякі з мореплавців направлялися на не схід, а на захід, як це зробив Христофор Колумб — перший мореплавець, який перетнув Атлантичний океан і відкрив Америку. У 1499—1504 роках чотири подорожі до берегів Америки зробив італійський мореплавець Амеріго Веспуччі, назвавши вивчені їм країни «Новим Світом». Остаточно підтвердив наявність величезного океану між Америкою та Азією Фернан Магеллан, який здійснив перше навколосвітнє плавання (1519—1521).
На початку XVI століття почалася колонізація (заселення) всіх відкритих земель переселенцями з Європи. Перш за все відкриті острови почали заселятися засудженими злочинцями, також було багато шукачів пригод та місіонерів. Англійці, французи, іспанці оголосили величезні території Америки своєю власністю, незважаючи на те, що на цих землях жило численне індіанське населення. Колонії європейців розширювалися, і між корінними жителями та європейськими поселенцями велися жорстокі та кровопролитні бої за право володіння землями Америки. Тоді, у XVI столітті, з Америки в Європу були привезені картопля, помідори, перець, тютюн, кукурудза та шоколад. Але найстрашніше розпочалося у XIX столітті, у часи так званої «Золотої лихоманки», коли в Америку поринула нова навала емігрантів з Європи. А у 1830 році американський уряд взагалі прийняв Акт про переміщення, згідно з яким всім індіанцям, що жили у східній частині Америки, довелося кинути рідні місця і переселитися у резервації (спеціальні поселення), що були розташовані далеченько від рідних міст. Особливо постраждало при цьому плем'я черокі — багато з його представників загинуло ще у дорозі, яка пізніше була названа «дорогою сліз».
Работоргівля
Ланцюги, що використовувалися работорговцями
Рабів з Африки вивозили в Європу ще в античні часи. Під час арабських завоювань работоргівля широко поширилася в Африці. Масова торгівля неграми-рабами у XVI—XVII століттях почалася зі схвалення португальського принца Генріха. Першими з Африки вивозити чорношкірих рабів почали португальці. Вже після перших плавань великим центром работоргівлі стали португальські колонії у Конго.
Спочатку європейці звертали у рабство американських індіанців, але вони тисячами вмирали від голоду, хвороб та рабських умов. Тому дуже скоро європейці почали шукати дешеву робочу силу, як кажуть, «на стороні». Багатьма християнськими державами работоргівля засуджувалася, але насправді на неї дивилися крізь пальці.
Полонених, прикутих одне до одного ланцюгами, гнали з внутрішніх районів Африки, привозили на Карибські острови, у Південну Америку або північноамериканські колонії, де їх продавали на спеціальних торгах — аукціонах. Одним із таких місць був так званий Невільничий берег на узбережжі Гвінейської затоки в Африці, між устями рік Нігер та Вольта, який у XVI—XVIII століттях був одним із найголовніших районів работоргівлі у Африці. Для перевезення через океан людей вміщували у трюми кораблів і в моторошних умовах, без повітря та світла, вони там знаходилися майже вісім тижнів (два місяці). Прикуті люди сиділи так тісно, що не могли навіть ворухнутися. Крім того, невільникам майже не давали ані їжі, ані води. Під час шляху через океан вмирав кожний третій невільник.
У Америці рабів чекала каторжна праця на плантаціях, де вижити також було дуже важко. За малий проступок рабів били кнутом або палками. Дуже рідко хто витримував тут більше десяти років, і майже ніхто не повернувся додому.
За триста років — з XV століття до 1867 року, — коли ця практика за рішенням всіх світових держав була рішуче припинена, в американські колонії було вивезено не менше, аніж 7 мільйонів африканців, в основному з Західної Африки.
У Німеччині між тим відбувалася так звана реформація (спроба змінити західну католицьку церкву). Все почалося з виступу у 1517 році професора Віттенбургського університету Мартіна Лютера (1483—1546). Він висловив своє засудження у 95 тезисах, прибивши їх до дверей місцевого собору. У 1521 році він стояв перед Вормським сеймом (зібранням німецьких князів та представників міста). Через досить короткий час Католицька Церква була вигнана з Німеччини. Панування єпископів та пап закінчилося. А замість католицької церкви з'явилася нова, лютеранська, яка одержала назву з імені Мартіна Лютера.
А трохи пізніше її стали називати ще й інакше — протестантською церквою. Сталося це у 1526 році на з'їзді князів у місті Шпаєр. Коли князі-католики виступили з вимогою засудити лютеранську церкву, у відповідь п'ять князів, прихильники лютеранства, виступили з протестом. Саме з цього моменту і почали називати прихильників нової церкви протестантами, а саму церкву — протестантською.
Кальвінізм — напрямок протестантизму — одержав свою назву від імені свого засновника, Жана Кальвіна (1509—1564).
У 1545 році у відповідь на реформацію римська католицька церква розгорнула і свій рух, що отримав у історії назву контрреформації.
Держави сходу в Нові часи були представлені Близькосхідно-мусульманською, Індійсько-південноазійською та Китайсько-далекосхідною цивілізаціями.
Серед особливостей розвитку традиційних суспільств держав Сходу в Нові часи були:
Всевладдя держави, яка слідкувала, щоб знать не перетворювалася на великих землевласників.
Адміністративними одиницями були селянські громади, які мали відносну самостійність у самоуправлінні, зокрема розподіляли між сім'ями землю.
Структура суспільства — станова, на чолі з правителем, який, як вважалося, був наділений владою від Бога.
Держава регулювала господарське життя.
Міста не мали такої самостійності, як у Західній Європі і контролювалися державою.
Релігія визначала повсякденне і духовне життя суспільства, санкціонувала і освячувала політичну владу. Вона робила східні суспільства одним цілим і сприяла формуванню рис національного характеру. Релігія спонукала людину до самовдосконалення та набуття внутрішньої гармонії.
Великий Близький Схід
Османська імперія, завоювавши Константинополь у 1453 році, швидко запанувала на Близькому Сході. Володіння Османської імперії розташовувалися в трьох частинах світу — Азії, Європі та Африці.
Персія потрапила під правління Сефевідів у 1501 році, наступниками яких стали Афшари в 1736 році, Занди в 1751 році та Каджари в 1794 році.
У Північній Африці залишилися Ваттасіди, Заяніди та Хафсиди під контролем незалежних берберських держав до XVI століття.
Території на півночі та сході Центральної Азії утримували узбеки та пуштуни. На початку XIX століття Російська імперія почала завоювання Кавказу.
Південна Азія
На Індійському субконтиненті Імперія Великих Моголів почалася в 1526 році і проіснувала два століття. Мусульмани створювали власні ісламські школи медресе. Вивчались Веди, математика, астрологія тощо. У XVI ст. у багатьох індійських містах діяли астрономічні обсерваторії, лікарі вивчали психічні захворювання, робили пластичні операції.
Починаючи з північного заходу, Імперія Великих Моголів до кінця XVII століття прийде до правління всього субконтиненту, за винятком найпівденніших індійських провінцій, які залишаться незалежними.
Північно-Східна Азія
У Китаї Мін поступився місцем у 1644 році Цин, останній китайській імператорській династії, яка правила до 1912 року.
Японія пережила свій період Адзуті-Момояма (1568—1600), за яким слідував період Едо (1600—1868).
Корейська династія Чосон (1392—1910) правила протягом цього періоду, успішно відбиваючи вторгнення з Японії та Китаю в XVI і XVII століттях. Розширення морської торгівлі з Європою значно вплинуло на Китай і Японію в цей період, особливо на португальців, які були присутні в Макао і Нагасакі та перешкоджали висадці тут озброєних англійських кораблів. Однак пізніше Китай і Японія проводили ізоляціоністську політику, спрямовану на усунення зовнішнього впливу. 1724 р. за наказом імператора з Китаю вислали всіх католицьких проповідників, закрили або зруйнували християнські храми (майже 300).
Південно-Східна Азія
У 1511 році португальці повалили Малаккський султанат на території сучасної Малайзії та індонезійської Суматри. Португальці утримували цю важливу торговельну територію (і пов'язану з нею цінну навігаційну протоку), доки її не повалили голландці в 1641 році. Султанат Джохор, центром якого є південний край Малайського півострова, став домінуючою торговою державою в області. Європейська колонізація поширилася голландцями в Індонезії, португальцями в Тиморі та іспанцями на Філіппінах. У XIX столітті європейська експансія вплине на всю Південно-Східну Азію, з британцями в М'янмі та Малайзії, а французами в Індокитаї. Тільки Таїланд міг успішно протистояти колонізації.
Африка на південь від Сахари
В Африці в цей період спостерігався занепад багатьох цивілізацій і розвиток інших. Узбережжя Суахілі занепало після того, як воно потрапило під владу Португальської імперії, а пізніше — Оманської імперії.
Океанія
Тихоокеанські острови Океанії також постраждали від європейських контактів, починаючи з навколосвітньої подорожі Фердинанда Магеллана, який висадився на Маріанських та інших островах у 1521 році. Також помітними були подорожі (1642—1644) Абеля Тасмана до наших днів. Австралія, Нова Зеландія та прилеглі острови, а також подорожі (1768—1779) капітана Джеймса Кука, який здійснив перший зареєстрований контакт Європи з Гаваями. У 1788 році Британія заснувала свою першу колонію в Австралії.
Америка
В Америці кілька європейських держав енергійно колонізували нещодавно відкриті континенти, значною мірою витіснивши корінне населення та знищивши передові цивілізації ацтеків та інків. Хвороби, занесені європейцями, спустошили американське суспільство, убивши 60—90 мільйонів людей до 1600 року та скоротивши населення на 90—95 %. Іспанія, Португалія, Британія та Франція висунули значні територіальні претензії та розпочали широкомасштабні поселення, включаючи імпорт великої кількості африканських рабів. Португалія претендувала на Бразилію. Іспанія претендувала на решту Південної Америки, Месоамерику та південь Північної Америки. Іспанці добували та експортували величезну кількість срібла з Америки. Цей американський срібний бум разом зі збільшенням видобутку срібла в Японії спричинив сплеск інфляції, відомий як революція цін у 16-му та 17-му століттях.
Британія колонізувала східне узбережжя Північної Америки, а Франція колонізувала центральний регіон Північної Америки. Росія здійснила вторгнення на північно-західне узбережжя Північної Америки, створивши першу колонію на сучасній Алясці в 1784 році, і форпост Форт Росс у сучасній Каліфорнії в 1812 році. У 1762 році, у розпал семирічної війни, Франція таємно поступилася більшістю своїх північноамериканських претензій Іспанії згідно з Договором у Фонтенбло.
У 1755 році 13 британських колоній у Північній Америці підняли повстання, що згодом переросло у війну за незалежність. Уже 1776 року була прийнята Декларація незалежності США, 1783 року було підписано Версальський мир і у США з'явився перший президент. У 1787 році було складено Конституцію США, що проголосила федеративний устрій держави. 1791 році було складено «Білль про права» — перші десять поправок до Конституції США, які гарантують особисті політичні права і свободи громадян США.
Наполеон Бонапарт повернув претензії Франції в Іспанії під час наполеонівських війн у 1800 році, але продав їх Сполученим Штатам у 1803 році як купівлю Луїзіани.
Наукова революція змінила уявлення людства про світ, а за нею відбулася промислова революція, яка розпочалася в Англії і поступово поширювалася Європою із заходу на схід. Наукова революція в XVII столітті мала незначний безпосередній вплив на промислові технології. Лише в другій половині XIX століття наукові досягнення почали значною мірою застосовуватися до практичних винаходів. З'явилися нові способи виробництва — фабричне, масове виробництво та механізація — виготовляти широкий спектр товарів швидше та з меншими затратами праці, ніж раніше. З'явилися нові галузі: машинобудування, електроенергетика, хімічна та електротехнічна промисловість.
Мушкетери
Ріст попиту на товари масового вжитку викликав бурхливий розвиток промисловості в європейських країнах. Ідеологія протестантизму не перешкоджала впровадженню інновацій і тому промислова революція швидко охопила Голландію, Швецію та Англію. Було винайдено парову машину, ткацький верстат, потяг. Почав розвиватись добуток вугілля. Завдяки розвитку промисловості почали розвиватись міста і Велика Британія стала першою країною, у якій кількість міського населення перевершило сільське.
Під час Другої промислової революції новий набір технологічних досягнень, включаючи електрику, двигун внутрішнього згоряння та конвеєрне виробництво, знову підвищив продуктивність. Тим часом промислове забруднення та шкода навколишньому середовищу, наявні з часу відкриття вогню та початку цивілізації, різко прискорилися.
Економіка розвивалась і умовах вільної конкуренції, періоди економічного піднесення чергувалися з економічними кризами. Основою економіки стала промисловість, а не сільське господарство.
Винайдено нові види транспорту (залізничний і автомобільний), засоби зв'язку (телеграф і телефон).
Важкі умови праці й соціальна незахищеність найманих робітників негативно впливали на стабільність суспільства. Боротьба робітників за свої права стала важливим чинником суспільного життя. Суспільство європейських країн набуло характеру індустріального.
Революція в військовій справі
Експансія європейських країн частково забезпечувалась їх перевагою в військовій справі. Хоча порох було винайдено в Китаї, саме європейці значно вдосконалили стрілецьку зброю і зробили артилерію головним родом військ. Особливо в XIX ст. коли було розроблено нарізну зброю, набагато точнішу та далекобійнішу, ніж раніше.
Новітнім часом називають період від початку Першої світової війни 1914 року і до сьогодні. Протягом цього періоду відбувся крах колоніальних імперій і виникнення національних держав. Відбулось зменшення ролі Європи та перехід світового лідерства до США.
Антанта і Центральні держави в Першій світовій війні. Темно-зелений — держави Антанти. Світло-зелений — колонії, домініони, території або окуповані території держав Антанти. Темно-помаранчевий — Центральні сили. Світло-помаранчевий — колонії центральних держав або окуповані території. Сірий — нейтральний.Виробництво зброї в Британії під час Першої світової війни, 1918 р.
Австро-Угорщина оголосила війну Сербії. На захист Сербії виступила Російська імперія, і тоді Німеччина, захищаючи Австро-Угорщину, оголосила війну Росії та її спільниці — Франції. Німецькі війська ввійшли через Бельгію у Францію, внаслідок чого виявилася втягнутою у цю війну і Велика Британія, тому що ще у 1830 році вона зобов'язалася захищати Бельгію. Разом із Великою Британією у війну були утягнуті й інші держави та колонії, що були розкидані по світу. Так сталася перша світова війна, названа так тому, що участь у ній узяли майже всі країни світу. Українці, не маючи на той момент власної держави, яка б захищала їх національні інтереси, змушені були воювати за інтереси чужих імперій: у російській армії налічувалось 3,5 млн українських солдатів, ще 250 тис. служили в австрійському війську.
У війні брало участь 38 держав, на полях якої боролося понад 74 мільйонів осіб, з яких близько 9 мільйонів було убито і 20 мільйонів покалічено. Ця війна за своїми масштабами, людськими втратами та наслідкам не мала собі рівних у всій попередній історії.
Перемога Антанти у 1918 році поклала край існуванню трьох європейських імперій: Габсбурзької, Німецької і Османської. За умовами повоєнних мирних угод, на місці багатонаціональних імперій поставали національні держави, а замість монархій — демократичні республіки.
Колаж тоталітарних лідерів (кожен рядок — зліва направо) Йосип Сталін, Адольф Гітлер, Мао Цзедун, Беніто Муссоліні та Кім Ір Сен.Фото часів Голодомору 1932—1933 рр.
Перша світова війна 1914—1918 років знищила старі європейські імперії, постали ідеї народного суверенітету.
З 1917 по 1922 на території Росії точилася громадянська війна, яка завершилася повною перемогою комуністів, у результаті чого було створено Союз Радянських Соціалістичних Республік (СРСР) на більшій частині території колишньої Російської імперії. У склад СРСР було включено 15 республік, серед яких була й Україна.
Фашизм виник у Італії у 1922 році, дучеіталійського фашизму Беніто Муссоліні був очільником Королівства Італія з 1922 по 1943 роки. У ті часи було заборонено усі інші партії в Італії крім Фашистської партії, контролювалась преса, жорстко контролювалась освіта і профспілки. Провадилась агресивна політика щодо сусідніх держав.
У Німеччині нацисти (націонал-соціалістична партія) прийшли до влади у 1933 році.
Під час зміцнення націонал-соціалізму та сталінізму (1933—1938), спільної німецько-радянської окупації Польщі (1939—1941), а потім німецько-радянської війни (1941—1945) території центральної Польщі, Україну, Білорусь та Балтійські держави спіткало масове насилля в масштабах, раніше небачених в історії. Жертвами його переважно стали євреї, білоруси, українці, поляки, росіяни й балтійці. Аушвіц — найвідоміше місце вбивств, нині він символізує Голокост.
Діти в концтаборі Голокосту 1945
Нацистський та радянський режими убили в центрі Європи близько 14 мільйонів людей (всі ці люди були жертвами винищувальної політики, а не бойових дій: більшість становили беззбройні жінки, діти й старі, третина з них — на совісті Радянського Союзу) протягом дванадцяти років між 1933 та 1945 роками, коли Гітлер і Сталін перебували при владі. Радянський Союз переміг нацистську Німеччину на східному фронті Другої світової війни і цим забезпечив Сталіну вдячність мільйонів і центральну роль у встановлені повоєнного ладу в Європі. Проте протягом 1930-х років Сталін влаштував Голодомор на території України і розстріли 750 тисяч людей, він убивав власних громадян не менш ефективно, ніж Гітлер убивав чужоземних.
Досі існує комуністичний лад у Китаї. Після повалення 1912 році китайської монархії, за владу у Китаї боролись націоналістична партія Гоміндан та Комуністична партія Китаю. Громадянська війна закінчилась у 1949 році і в результаті КПК отримала контроль над більшою частиною материкового Китаю (Китайська Народна Республіка) на чолі з Мао Цзедуном, а Гоміндан відступила до Тайваню (частково визнана держава Республіка Китай). Так звана «проблема двох Китаїв» досі актуальна. Ряд іноземних урядів, іноземних прес-агентств і неурядових організацій критикували ситуацію з дотриманням прав людини в КНР, стверджуючи про широкомасштабні порушення громадянських прав.
Карта показує початок Другої світової війни у вересні 1939 р.
У серпні 1939 року нацистська Німеччина і Радянський Союз підписали договір про ненапад, відомий як Пакт Молотова — Ріббентропа, що містив секретний протокол розподілу сфер впливу у Східній Європі: території ще незалежних Фінляндії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі та Румунії.
Друга світова війна (1939—1945) розпочалася 1 вересня, коли нацистський Вермахт атакував Польщу. 20 серпня СРСР атакував Японію і здобув перемогу вже 15 вересня, а ще через два дні почав наступ на територію Польщі зі сходу. Червона армія і Вермахт зустрілися в центрі Польщі і 28 вересня Берлін та Москва підписали договір про дружбу і кордони.
Внаслідок «бліцкригу» вже до кінця 1940 року Німеччині вдалося захопити майже всю Європу.
Руїни м. Дендермонда (Бельгія) після бомбардувань Другої світової війни
У 1941 році Гітлер пішов проти Радянського Союзу, до листопада дійшовши до Москви. Влітку 1941 року була сформована антигітлерівська коаліція, до якої ввійшли СРСР, США, Велика Британія, Франція та Китай, а також Югославія, Польща, Чехословаччина та деякі інші країни.
З обох боків загинули мільйони людей. Радянський Союз загубив більше, аніж 27 млн осіб, у концентраційних таборах Європи загинуло близько 6 млн осіб — представників різних національностей. Найбільше за всіх постраждали євреї — адже Гітлер поставив собі завдання повністю їх знищити.
Структура Берлінської стіни
По завершенні війни 1945 року у німецькому місті Нюрнберг відбувся показовий Нюрнберзький процес над головними нацистськими злочинцями. Для запобігання нових світових конфліктів була створена так звана Організація Об'єднаних Націй (ООН), статут якої підписали 50 держав (у тому числі СРСР, США, Велика Британія, Китай та інші).
Після війни Німеччину було розділено: на території, окупованій СРСР, виникла так звана Німецька Демократична Республіка (НДР), на окупованій союзними військами — Федеративна Республіка Німеччини (ФРН). Столиця Німеччини — Берлін — теж була поділеною між союзними військами і розмежована так званою Берлінською стіною. Лише 1990 року НДР приєдналася до ФРН, внаслідок чого знову була утворена єдина німецька держава. Відновлення німецької економіки після війни є здобутком німецького міністра економіки Людвіга Ерхарда.
Поділ Німеччини 1949
Після перемоги у Другій світовій війні СРСР почав поширювати на країни свого впливу комуністичний режим, завдяки чому загостилися стосунки між СРСР та США, які були названі «холодною війною».
Одразу після закінчення Другої світової війни почалось протистояння головних переможців. Викликане воно було відмінностями в ідеології. Демократичні країни об'єднались у блок НАТО на чолі з США, а СРСР створив їм на противагу соціалістичний табір. Але в нього не ввійшов Китай, який після смерті Мао Цзедуна вирішив співпрацювати з капіталістичними країнами.
За наполяганням США відбувся розпуск колоніальних імперій Великої Британії та Франції. Таким чином, у 1945 році здобула незалежність Індія, яка перед тим разом із Пакистаном та Бангладеш була колонією Великої Британії. Індія боролась за незалежність від 1885 року. У 1920 р. Рух опору очолив Магатма Ґанді, обираючи ненасильницькі форми бойкоту.
У 1993 році між двадцятьма країнами Європи був підписаний Маастрихтський договір, згідно з яким був створений Європейський Союз. З 1999 року в країнах ЄС почалось введення єдиної валюти — євро.
"Духовною батьківщиною", як кажуть, євреїв завжди вважався Єрусалим — «Свята земля». Але з початку XVI ст. це місто належало Палестині, що входила у склад Оттоманської імперії. Саме тому ще наприкінці XIX ст. основну частину її населення складали араби (тобто мусульмани). Євреї ж були розкидані всіма країнами світу.
У 1917 році Палестина була захоплена Великою Британією, прем'єр-міністр якої Артур Джеймс Бальфур запропонував створити тут єврейську державу.
Напередодні Другої світової війни з боку нацистської Німеччини розпочалися масові гоніння на євреїв. По закінченні війни асамблея ООН, у 1947 році, ухвалила рішення про створення на цій території двох країн — єврейської (Ізраїлю) та арабської (Палестини). Єрусалим же, оскільки його вважають священним як мусульмани, так і євреї разом з християнами, вирішено було залишити інтернаціональним містом (тобто містом, що не належить жодній із країн).
Невдовзі Ліга арабських країн оголосила війну Ізраїлю. Ізраїль здобув перемогу, захопив велику частину території Палестини, а також західну частину Єрусалима. 1949 року — ООН добився припинення війни, залишивши Ізраїлю саме ту територію, яка була йому виділена раніше. На разі розпочалася війна в Ізраїлі.
Воєнні конфлікти близькосхідних країн
Подальші конфліктні ситуації включають:
захоплення частини Єрусалиму Йорданією
конфлікт між Єгиптом (що здобув незалежність від Великої Британії) з Великою Британією та Францією
захоплення Ізраїлем всього Єрусалиму
напад Єгипту з Сирією на Ізраїль
мусульмансько-християнська війна у Лівані за участю Сирії та ООН
Рухи захисту прав жінок XIX та XX ст. боролися за надання жінкам права голосувати, лібералізацію законів про розлучення, забезпечення заміжньої жінки економічною автономією, дозвіл доступу жінки до вищої освіти, оплачуваної праці, до професійної діяльності.
Жінки продають жіночий журнал (1915—1919)
Теорія рівності двох статей, яка становить ідейну основу організованого руху жінок називається фемінізмом.
Фемінізм «першої хвилі» був організованим рухом за юридичну рівність жінок та чоловіків, що розпочався у 1848 р. у США та завершився з початком Першої світової війни у 1914 році.
У 1917 році здобули виборче право жінки у Росії. У 1918 році у Великій Британії право голосу одержали всі жінки старше 30 років (у 1928 р. — після 21 року). У Великій Британії боротьба жінок за свої права була названа рухом суфражисток (від англійського слова suffrage — право голосу). Роки надання жінкам права голосу в інших країнах: 1893 рік — Нова Зеландія; 1902 р. — Австралія; 1913 р. — Норвегія; 1918 р. — Австрія, Німеччина та Польща; 1920 р. — США; 1932 р. — Бразилія; 1934 р. — Туреччина; 1944 р. — Франція; 1945 р. — Італія; 1949 р. — Китай та Індія; 1953 р. — Мексика, 1971 р. — Швейцарія, 1974 р. — Йорданія, 1976 р. — Нігерія, 2003 р. — Катар. У Саудівській Аравії жінки досі не мають права голосу.
Логотип антифеміністської групи тиску IGAF. На ньому — чоловік, який викидає символ фемінізму на смітник.
Фемінізм «другої хвилі» характеризується організованою боротьбою за фактичну реалізацію прав жінок, визнаних на законодавчому рівні. Розпочинається протестними виступами у 60—70-х роках XX ст. у США та Європі. Спільна вимога феміністок «другої хвилі» — боротьба за право не лише обирати, але ввійти самим у владні структури.
У 1979 р. було підписано міжнародну Конвенцію про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, до якої на рівні з більш ніж ста країнами приєдналась і Україна.
2009 року в Україні виникла міжнародна феміністична організація FEMEN, учасниці якої загострюють увагу на порушеннях жіночих прав у тих чи інших сферах діяльності, проводячи протестні акції, на яких оголюють груди.
Ілюстрація щодо гендерної рівності усіх, зокрема ЛГБТ, що сповідується фемінізмом «третьої хвилі»
Особливість фемінізму «третьої хвилі» в тому, що він не прийшов на заміну попереднього напряму, а існує паралельно з ним. Його появу трактують як критичну реакцію молодого покоління жінок на радикальний фемінізм. Цілі: по-перше, боротьба з усіма можливими причинами, які породжують суспільну несправедливість, і не лише стосовно жінок; по-друге, розвиток освіти молодих жінок, щоби вони були вільними, щасливими та гордими зі своєї жіночності й не боялися реалізовувати обрані для себе цілі. Показовим є те, що організації, котрі ідентифікують себе як феміністичні «третьої хвилі», об'єднують не лише жінок, а й чоловіків та представників різних меншин.
Через недостатнє знання та розуміння, освіченість щодо типів феміністичних ідей, їх кінцевих цілей і мотивів, а також специфічні усталені традиції, у різних суспільствах світу можна зустріти різноманітні упередження стосовно фемінізму.
Фото, кіно та телебачення
Ранній переносний телевізор
Дата винаходу фотографії — 1839 рік, коли Луї Дагер повідомив Паризькій академії про новий спосіб отримання зображення, який на його честь був названий дагеротіпією. У 1841 році калотипія була винайдена у Великій Британії Вільямом Генрі Фокс Толботом. Винахід Толбота, до речі, виявився ближчим до сучасної фотографії.
У 1895 році завдяки братам Люм'єр з'явилося нове технічне мистецтво — кінематограф. Найперший у світі кіносеанс відбувся тоді ж, у 1895 році, у Парижі, у Гран-кафе на Бульвар-де-Капюсин.
Телебачення виникло у 1936 році, коли англійська компанія Бі-Бі-Сі почала вести свої перші телевізійні програми. У 1939 році це відбулося і у СРСР (спочатку у Москві та Ленінграді), а у 1941 році — у США.
Спочатку телебачення було чорно-білим. І лише у 1950-х роках завдяки цілому ряду технічних відкриттів з'явилася можливість передавати кольорове зображення. З середини 1980-х років ведеться розробка цифрового телебачення.
Завоювання космосу
Передумовою досягнень у космічній галузі була «холодна війна» між СРСР та США, внаслідок якої почалася так звана «космічна гонка».
Панорама долини Таурус-Літтроу на Місяці. Фото астронавтів Аполлон-17, зроблене у 1972 р.
У 1957 р. СРСР запустив свій перший штучний супутник. У 1958 США запустили свій супутник «Експлорер-1». На борту другого супутника СРСР знаходилася перша жива істота — собака Лайка. 1961 року був запущений радянський космічний корабель «Схід», на борту якого знаходився Юрій Гагарін. У 1963 році у космосі побувала перша жінка — радянський космонавт Валентина Терешкова. 1965 року другий пілот радянського космічного корабля «Схід-2» Олексій Леонов вперше у світі вийшов у відкритий космос. Він відлетів від корабля на п'ять метрів і провів у відкритому космосі дванадцять хвилин. 1969 року американський астронавт Ніл Армстронг, командир космічної експедиції «Аполон-11» першим ступив на поверхню Місяця. У 1970 році радянська станція приземлилася на Марсі. У 1986 році Радянський Союз запустив орбітальну станцію «Мир». З тієї пори всі космонавти з різних країн відвідують її для проведення експериментів. Був затоплений 23 квітня 1996 року.
У 1997 році удосконалення комп'ютерної техніки та зв'язку дало можливість США запустити у космос і висадити на поверхню Марса дослідницького робота, що керувався із Землі. Зображення, яке передавав цей робот, бачили не тільки вчені у своїх лабораторіях, а й звичайні люди на екранах своїх телевізорів.
Зараз дослідження космосу продовжується.
Рух «зелених»
Найважливішим питанням кінця XX ст. — початку XXI століття стало питання збереження природи. Greenpeace логотип 1971 р. — заснування активістами США та Канади міжнародної організації Грінпіс, що займається питанням зберігання природи. На сьогодні організація має свої відділення у 25 країнах, у тому числі у Києві. Основні напрямки діяльності «зеленого руху»:
проти ядерних випробувань та радіаційної загрози
проти забруднення середовища промисловими відходами
У XXI столітті поширені комунікації за допомогою смартфонів та Інтернету, що спричинило фундаментальні суспільні зміни в бізнесі, політиці та особистому житті людей. Цей період був відзначений зростаючою економічною глобалізацією та інтеграцією з подальшим підвищенням ризику для взаємопов'язаних економік, прикладом чого є Велика рецесія кінця 2000-х і початку 2010-х років.
У 2020 році пандемія COVID-19 суттєво порушила світову торгівлю та спричинила спад у світовій економіці. Станом на 2022 рік понад шість мільйонів людей померли від COVID-19.
Крип'якевич I.П. — Всесвітня історія [У 3 кн.] (1960)
Даймонд, Джаред (1997). Зброя, мікроби і харч: Витоки нерівностей між народами (Мова оригіналу: Англійська. Перекладач:Тарас Цимбал) . Taras Tsymbal. ISBN .
Археологія України за роки Незалежності. Київ: Інститут археології НАН України. 2022. ISBN .
Джеффри Блэйни. Очень краткая история мира. Астрель, перевод: Сырнева Е. ОГИЗ, ISBN 978-5-271-42529-5, 0670-04202-1; 2013 г.
. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 11 січня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Плохій, Сергій (2021). Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності (пер. з англ. Романа Клочка. - Перероб. і доп. вид.) . Харків: Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля". с. 30. ISBN .
. Архів оригіналу за 4 лютого 2016. Процитовано 13 січня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Аркас, Микола — Історія України-Русі / Бібліотека історичного клубу «Холодний Яр». — Київ: Наш формат, 2015. — 464 с. — ISBN 978-617-7279-11-1
Кузык Б. Н., Яковец Ю. В. Цивилизации: теория, история, диалог, будущее // Т. III: Северное Причерноморье — пространство взаимодействия цивилизаций. — М.: Институт экономических стратегий, 2008. — С. 18.
. Архів оригіналу за 25 січня 2016. Процитовано 21 січня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 17 січня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. Архів оригіналу за 4 лютого 2016. Процитовано 17 січня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Електронне джерело history.ed-era.com.
Академічне релігієзнавство: Підручник / За ред. А. М. Колодного. — К., 2000.
. Архів оригіналу за 4 лютого 2016. Процитовано 17 січня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 17 січня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Гісем Олександр Володимирович, Мартинюк Олександр Олександрович (2011). Всесвітня історія. Навчально-практичний довідник. Харків: Ranok Publishing House Ltd. ISBN .
Снайдер, Тімоті (2010). Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним. Laurus. ISBN .
. javot.net. Архів оригіналу за 4 лютого 2016. Процитовано 11 січня 2016.
Шевченко, Зоя Володимирівна (2016). Словник ґендерних термінів. Vydavet͡sʹ Chabanenko I͡. ISBN .
Конвенція «Конвенція Організації Об'єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (укр/рос)» від 18.12.1979
. Архів оригіналу за 9 червня 2013. Процитовано 6 червня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Vsesvi tnya isto riya rozdil istorichnoyi nauki yakij zajmayetsya vivchennyam istoriyi lyudskogo svitu Minule lyudstva rozumiyut i vivchayut cherez antropologiyu arheologiyu genetiku ta lingvistiku Z momentu vinahodu pisemnosti istoriyu lyudstva vivchali za dopomogoyu pervinnih i vtorinnih dokumentiv Rist chiselnosti svitovogo naselennya Vid pochatku svoyeyi istoriyi i do utvorennya pershih poselen iz silskogospodarskim sposobom zhittya lyudstvo projshlo shlyah osvoyennya teritorij vikoristannya i vidobuttya vognyu pochatku spozhivannya m yasa stvorennya znaryad polyuvannya i praci rozvitku rozmovnoyi movi probudzhennya svidomosti zarodzhennya obrazotvorchogo mistectva Silskogospodarska neolitichna revolyuciya vidbulas mizh 8000 i 5000 rokami do n e ta prizvela do utvorennya osilih spilnot tobto perehodu vid kochovogo sposobu zhittya skotarstvo i zbiralnictvo do zemlerobstva Rozrizneni poselennya koncentruvalisya navkolo zhittyedajnih resursiv rodyuchih prirodno zroshuvanih zemel richok ta ozer ryasnih vipasiv dlya hudobi Spilnoti rozvinulisya u civilizaciyi chomu takozh spriyalo vdoskonalennya transportnih zasobiv Rozvivalisya riznomanitni remesla podil praci i rozsharuvannya suspilstva na klasi U cih starodavnih civilizaciyah bula vinajdena pisemnist sho dozvolilo peredavati znannya z pokolinnya v pokolinnya na materialnih nosiyah Ci procesi rozvitku starodavnih spilnot suprovodzhuyuchis supernictvom i konfliktami rozvivayuchis protyagom tisyacholit prizveli do utvorennya derzhav i potim nadderzhav imperij Padinnya Rimskoyi imperiyi v Yevropi naprikinci antichnoyi epohi oznamenuvalo pochatok Serednovichchya U seredini XV stolittya vinajdennya nimcem Jogannom Gutenbergom suchasnogo knigodrukuvannya vidbitkami na paperi pokritimi farboyu virizanimi na derev yanih doshkah dzerkalnogo shriftu vchinila perevorot u komunikaciyah dopomagayuchi zavershitisya Serednovichchyu i progolositi pro Novij chas Vidrodzhennya ta naukovo tehnichnu revolyuciyu Do XVIII storichchya nakopichennya znan i tehnologij osoblivo v Yevropi dosyaglo kritichnoyi masi yaka vdihnula zhittya v Promislovu revolyuciyu Bilshe chverti tisyacholittya nauka znannya tehnologiyi torgivlya i suputni yim vijni priskoryuvalisya v geometrichnij progresiyi stvoryuyuchi yak spriyatlivi umovi tak i zagrozi z yakimi nini stikayetsya lyudska spilnota sho naselyaye planetu Doistorichni chasi bl 3 3 mln rokiv tomu bl 3 tis rokiv do n e Osnovna stattya Preistoriya Zgidno z danimi geologichnih doslidzhen u najstarshih dobah rozvitku Zemli arhejskij proterozojskij paleozojskij ta mezozojskij erah slidi lyudini vidsutni Umovi spriyatlivi dlya isnuvannya lyudini vinikli u kajnozojskij eri Evolyuciya lyudini Osnovna stattya Evolyuciya lyudini Filogenetichne derevo lyudinopodibnih Lyudi evolyucionuvali v Africi vid inshih primativ Genetichni doslidzhennya vkazuyut na te sho des mizh 13 i 5 miljonami rokiv tomu liniya mavp yaka prizvela do Lyudini rozumnoyi Homo sapiens vidijshla vid liniyi Shimpanze Pan yaka prizvela do shimpanze ta bonobo najblizhchih zhivih rodichiv suchasnih lyudej Termin gominin poznachaye predkiv lyudini yaki zhili pislya vidokremlennya vid shimpanze ta bonobo ta vklyuchaye bagato vidiv i prinajmni dva rizni rodi avstralopiteka ta lyudini Inshi vikopni zrazki yak ot Parantrop Keniantrop platiops i Orrorin tugenskij mozhut predstavlyati dodatkovi rodi ale paleontologi obgovoryuyut yih taksonomichnij status Ranni gominini yak ot avstralopiteki mali takij samij rozmir mozku yak i lyudinopodibni mavpi ale vidriznyalisya vid lyudinopodibnih mavp hodinnyam na dvoh nogah Gominini pochali vikoristovuvati rudimentarni kam yani znaryaddya blizko 3 3 miljona rokiv tomu znamenuyuchi nastannya epohi paleolitu Znaryaddya serednogo paleolitu Centralna Yevropa Rid Homo pishov vid avstralopitekiv Najdavnishi predstavniki Homo mayut spilni klyuchovi risi z avstralopitekami ale yak pravilo mayut bilshij mozok i menshi zubi Najdavnishoyu zgadkoyu pro Homo ye ekzemplyar LD 350 1 z Efiopiyi vikom 2 8 miljona rokiv a najdavnishim nazvanim vidom ye Lyudina umila Homo habilis yakij vinik 2 3 miljona rokiv tomu Lyudina pryamohodyacha Homo erectus rozvinulasya 2 miljoni rokiv tomu i bula pershim vidom gominidiv yakij pokinuv Afriku ta rozsiyavsya po Yevraziyi Shonajmenshe 250 000 rokiv tomu lyudi pochali vikoristovuvati vogon dlya obigrivu ta prigotuvannya yizhi Pochinayuchi priblizno 500 000 rokiv tomu Homo diversifikuvavsya u bagato novih vidiv arhayichnih lyudej yak ot neandertalci v Yevropi denisovci v Sibiru ta miniatyurna lyudina floreska v Indoneziyi Evolyuciya lyudini ne bula prostoyu linijnoyu chi rozgaluzhenoyu progresiyeyu a vklyuchala shreshuvannya sporidnenih vidiv Genomni doslidzhennya pokazali sho gibridizaciya mizh suttyevo rozbizhnimi liniyami bula zvichajnoyu v evolyuciyi lyudini DNK dani svidchat pro te sho kilka geniv neandertalskogo pohodzhennya prisutni sered usih neafrikanskih populyacij a neandertalci ta inshi gominini yak ot denisovci mogli vnesti do 6 svogo genomu v suchasnu lyudinu Najdavnisha u Centralnij ta Shidnij Yevropi paleolitichna pam yatka stoyanka Koroleve na Zakarpatti v Ukrayini yij blizko 1 mln rokiv Najdavnisha pam yatka nizhnogo paleolitu na teritoriyi Ukrayini na shid vid Karpat 1 2 mln r tomu 400 tis r tomu znahoditsya bilya smt Medzhibizh na Hmelnichchini Ranni lyudi Osnovna stattya Ranni migraciyi lyudstva MikrolitScena polyuvannya na oleniv Doistorichnij skelnij rozpis Ispaniya Zarodzhennya zh predstavnikiv lyudini rozumnoyi Homo sapiens vidbulosya v Africi na teritoriyah suchasnih Keniyi Tanzaniyi ta Efiopiyi 200 000 rokiv tomu protyagom dobi paleolitu pislya trivaloyi evolyuciyi lyudini Ce pidtverdzheno naukoyu na osnovi genetichnih danih i vivchennya vikopnih ostankiv Suchasna lyudina shvidko poshirilasya po zemnij kuli z Afriki na vilni vid obmerzannya zoni Yevropi i Aziyi Blizko 80 000 rokiv tomu lyudi dosyagli teritorij Kitayu ta Pivdenno Shidnoyi Aziyi Shvidka ekspansiya lyudstva v Pivnichnu Ameriku i Okeaniyu mala misce v umovah klimatu piznishoyi epohi zledeninnya koli pomirni nini regioni buli vkraj negostinni Do kincya lodovikovogo periodu blizko 12 000 r do nashogo chasu lyudina zaselila majzhe vsi vilni vid obmerzannya teritoriyi zemnoyi kuli Protyagom paleolitu vsi lyudi buli mislivcyami i zbirachami sho peredbachalo v osnovnomu kochovij sposib zhittya Hocha spilnoti mislivciv i zbirachiv buli duzhe malenkimi vse zh u deyakih vipadkah z yavlyalasya socialna stratifikaciya i mogli buti mozhlivimi kontakti mizh viddalenimi spilnotami yak u vipadku velikih dorig aborigeniv Avstraliyi Vreshti resht bilshist tovaristv mislivciv i zbirachiv rozvinulisya abo buli poglineni velikimi stukami Ti zh spilnoti yaki ne zvernulis do zemlerobstva i skotarstva abo zaginuli abo zalishilisya v izolyaciyi yak u vipadku z nevelikimi plemenami mislivciv i zbirachiv yaki zbereglisya u viddalenih regionah svitu doteper Mezolit period rozvitku lyudstva ta tehnologiyi mizh periodami paleolitu ta neolitu Mezolit pochavsya z zakinchennyam epohi plejstocenu blizko 10 000 rokiv tomu i zakinchivsya vstupom v epohu silskogo gospodarstva U Pivnichnij Yevropi lyudski spilnoti buli zdatni procvitati na bagatih dzherelah yizhi bolotistih miscevostej v umovah teplogo klimatu Pam yatki cogo periodu ridkisni i rozsiyani Mezolit harakterizuyetsya nevelikimi krem yanimi instrumentami mikrolitami i mikrorizcyami Pidnesennya silskogo gospodarstva Centri viniknennya i poshirennya zemlerobstva Osnovna stattya Neolit Neolit abo nova kam yana doba buv periodom primitivnogo tehnologichnogo i socialnogo rozvitku na zavershalnomu etapi kam yanoyi dobi Rozpochavshis u 10 mu tis do n e neolit suprovodzhuvavsya rozvitkom rannih sil silskogo gospodarstva ta odomashnennya tvarin Najbilsha zmina zvana ryadom istorikiv silskogospodarskoyu neolitichnoyu revolyuciyeyu vidbulasya priblizno v 10 mu tis do n e z osvoyennyam lyudinoyu silskogo gospodarstva Silskogospodarski poselennya do cogo momentu zalishalisya majzhe povnistyu zalezhnimi vid kam yanih perevazhno krem yanih znaryad praci Z kamenyu viroblyali nozhi sokiri topirci sverdliki pilki gachki dlya vudok vistrya stril z kistki golki shpilki vistrya grebeni gudziki prikrasi z dereva miski cherpaki lozhki U period neolitu viniklo goncharstvo vpershe pochali z yavlyatisya tkani polotna vikoristovuvali vovnu Pershimi pochali zajmatisya silskim gospodarstvom zhiteli Blizkogo Shodu blizko 9500 rokiv do n e Podalshij proriv u silskomu gospodarstvi na Serednomu Shodi pov yazanij iz rozvitkom organizovanogo zroshennya ta z pochatkom vikoristannya specializovanoyi robochoyi sili blizko 5500 rokiv do n e Blizko 7 go tis do n e na teritoriyi Siriyi ta Palestini stalo z yavlyatisya zemlerobstvo viroshuvali pshenicyu ta yachmin 500 rokiv potomu bilya poselen pochali trimati stada kiz ta ovec Do 7 go tis do n e silske gospodarstvo poshirilosya v dolini Indu do 6 go tis u Starodavnomu Yegipti do 5 go tis u Kitayi U 7 mu tis do n e silskogospodarskij sposib zhittya poshirivsya na teritoriyu teperishnoyi Greciyi Serbiyi ta Italiyi 5 mu tis do n e zahidnu Shotlandiyu 3 mu tis do n e na Skandinaviyu Na toj chas 80 teritoriyi Yevropi bulo vkrito lisami Zhinocha figurka z oolitichnogo vapnyaku tonovanogo chervonoyu ohroyu Villendorf AvstriyaDoistorichna pam yatka Kam yana mogila Bilshist istorikiv prostezhuye stanovlennya skladnih religijnih kultiv z epohi neolitu Religijni perekonannya v cej period zazvichaj skladalisya v pokloninni Nebesnoyi materi batka Nebesnogo Soncyu i Misyacyu yak bozhestvam Svyatilisha udoskonalyuvalisya i zgodom peretvorilisya v cerkovni ustanovi zi skladnoyu iyerarhiyeyu zherciv i zhric inshih chinovnikiv Harakternoyu dlya neolitu bula tendenciya pokloninnya antropomorfnim bozhestvam Na teritoriyi ninishnoyi Ukrayini arheologi viyavili ryad neolitichnih kultur nimansku dnipro donecku sursku yamkovo grebincevoyi keramiki linijno strichkovoyi keramiki bugo dnistrovsku tosho U 6 mu tisyacholitti do n e nosiyi tak zvanoyi kulturi Kukuteni Tripillya zaselili lisostepovu smugu mizh Dunayem i Dniprom zajmalisya skotarstvom i zemlerobstvom buduvali velichezni poselennya vigotovlyali glinyani skulpturi ta farbovanu keramiku Analiz zhittyediyalnosti nosiyiv cih kultur svidchit pro uskladnennya yih svitosprijnyattya poyavu novih religijnih kultiv zokrema kultiv pov yazanih iz vshanuvannyam prashuriv Najvidomishimi pam yatkami neolitichnoyi kulturi ye Kam yana Mogila poblizu Melitopolya Pershim iz metaliv yaki pochala vikoristovuvati lyudina bula mid blizko 4 go tis do n e arheologi viriznyayut okremu midno kam yanu dobu eneolit Starodavni chasi bl 3 tis rokiv do n e bl 500 rokiv n e Osnovna stattya Starodavnij svit Istoriya starodavnogo svitu ohoplyuye period vid poyavi pisemnosti i tomu pisemnih dzherel pro minule Davnogo svitu do pochatku serednovichchya koli vinikli osnovni monoteyistichni religiyi Protyagom cogo chasu najrozvinenishoyu chastinoyu svitu buv Blizkij Shid ta subtropichnij poyas Yevraziyi Koliski civilizaciyi Osnovni statti Koliska civilizaciyi Bronzova doba ta Zalizna doba Vavilonska karta svitu na glinyanij tablichci z Sipparu Mesopotamiya 700 500 rr do n e Bronzova doba oznamenuvalasya rozvitkom mist i civilizacij Ranni civilizaciyi vinikli poblizu richok spochatku v Mesopotamiyi 3000 r do n e z Tigrom i Yevfratom yegipetska civilizaciya vzdovzh richki Nil 3000 r do n e civilizaciya dolini Indu v Pakistani ta pivnichno zahidnij Indiyi 2500 r do n e i kitajska civilizaciya vzdovzh Yanczi ta Huanhe 2200 r do n e Pislya 3 go tis do n e u Greciyi stali masovo viroshuvati olivkovi dereva ta vinograd Ci suspilstva rozvinuli nizku ob yednuyuchih harakteristik vklyuchayuchi centralnij uryad skladnu ekonomiku ta socialnu strukturu sistemi dlya vedennya zapisiv a takozh rizni kulturi ta religiyi Ci kulturi po riznomu vinajshli koleso matematiku obrobku bronzi vitrilni chovni goncharnij krug tkane polotno budivnictvo monumentalnih budivel pisemnist Rozvinulisya politeyistichni religiyi zoseredzheni u hramah de zherci i zhrici zdijsnyuvali obryadi zhertvoprinesennya Gerodot Pisemnist polegshuvala upravlinnya mistami vislovlyuvannya dumok i zberezhennya informaciyi Vcheni viznayut sho pisemnist mogla nezalezhno rozvinutisya prinajmni v chotiroh starodavnih civilizaciyah Mesopotamiyi 3300 r do n e Yegipti blizko 3250 r do n e Kitayi 1200 r do n e ta nizovini Mesoameriki do 650 r do n e Sered najdavnishih pismovih religijnih pisan sho zbereglisya ye teksti yegipetskih piramid najdavnishi z yakih datuyutsya mizh 2400 i 2300 rokami do nashoyi eri Istoriya starodavnogo svitu vidoma nam iz nebagatoh litopisnih dzherel sered yakih osoblivo vidilyayutsya litopisi davnogreckogo vchenogo Gerodota Vin zhiv 2450 rokiv tomu i jogo pisannya zbereglisya dosi Gerodot vidviduvav chornomorski stepi plavav po Dnipru do pogoriv bachiv skifiv chiyi zemli prostyagalisya vid Dunayu do Donu majzhe na 1000 km a na pivnich kilometriv na 700 Torgivlya Upershe u sviti karbuvannya monet bulo rozpochate blizko 625 roku do n e u Lidiyi zahidna Anatoliya suchasnoyi Turechchini U 4 mu tis do n e vinikli torgovi shlyahi v shidnomu Seredzemnomor yi U 3 mu tis do n e z yavilisya pershi protyazhni torgovi marshruti koli v Mesopotamiyi shumeri pochali torgivlyu z davnoindijskoyu civilizaciyeyu U 2 mu tis do n e vinik Velikij shovkovij shlyah mizh Kitayem i Siriyeyu Mista Centralnoyi Aziyi i Perskoyi imperiyi stali velicheznimi perehrestyami cih torgovih marshrutiv V 1 mu tis do n e finikijska i davnogrecka civilizaciyi zasnuvali torgovo oriyentovani imperiyi v seredzemnomorskomu basejni U kin 1 go na poch 2 go tis n e arabi dominuvali na torgovih marshrutah Indijskogo okeanu Shidnoyi Aziyi ta Sahari U kin 1 go tis u torgivli Seredzemnomor ya dominuvali arabi i yevreyi Na poch 2 go tisyacholittya italijci perehopili cyu rol Flamandski i nimecki mista stali centrami torgovelnih marshrutiv u Pivnichnij Yevropi Usi veliki mista rozvinulisya na perehrestyah torgovih marshrutiv Starodavni civilizaciyi Klinopis najranisha vidoma sistema pisma Yegipet i Hettske carstvo v period piznoyi bronzovoyi dobi Imperiyi vinikali shlyahom vstanovlennya suverenitetu centralnih plemen nad zavojovanimi prileglimi oblastyami gegemoniya Veliki imperiyi zalezhali vid vijskovoyi aneksiyi teritorij i vid formuvannya zahishenih poselen stavali silskogospodarskimi centrami Do rannoklasovih civilizacij kinec 4 go pochatok 1 go tis do n e vidnosyat davnoyegipetsku shumersku assirijsku vavilonsku ellinsku minojsku indijsku kitajsku Do antichnih civilizacij VIII st do n e V st n e vidnosyat greko rimsku persku finikijsku indijsku kitajsku yaponsku davnoamerikansku Mozhlivo pershoyu civilizaciyeyu ye Shumerska Same v yiyi mistah vinikla najranisha vidoma forma pisma klinopis U kin 4 go na poch 3 go tis do n e vinikli pershi derzhavi v Mesopotamiyi Starodavnomu Yegipti ta Starodavnij Indiyi U kin 3 go na poch 2 go tis do n e vinikla derzhava v Kitayi U 2 mu tisyacholitti do n e vinikli civilizaciyi na Kriti u materikovij Greciyi ta v centralnij Turechchini Hettska derzhava XIII st do n e vihid yevreyiv iz Yegiptu Starodavnij Yegipet Osnovna stattya Starodavnij YegipetVelika piramida v Gizi piramida Heopsa Piramida Hefrena zliva napravo Kayir Yegipet U Starodavnomu Yegipti buli pobudovani piramidi gigantski usipalnici faraoniv sho yih piznishe greki viznali odnim iz semi chudes svitu Persha na sviti piramida z yavilasya p yat tisyach rokiv tomu za chasiv faraona Dzhosera Stvoriv yiyi arhitektor na im ya Aminhotep Do togo chasu u Yegipti majzhe ne buduvalosya kam yanih budivel Zhitlovi primishennya sporudzhuvalisya z dereva ocheretu abo glini a palaci ta mastabi pohovalni sporudi u viglyadi sirnikovoyi korobki z cegli Najvidomishi z piramid gigantski usipalnici yegipetskih faraoniv Hufu Heopsa ta Hafri Hefrena vik yakih nablizhayetsya do p yati tisyach rokiv Za tverdzhennyam Gerodota piramidu Heopsa buduvali dvadcyat rokiv i zajnyato na budivnictvi bulo odnochasno sto tisyach osib Chastina istorikiv vvazhaye sho najranishnimi zberezhenimi religijnimi svyashennimi tekstami ye Teksti Piramid stvoreni yegiptyanami blizko 3100 roku do n e Davnoyegipetska religiya politeyistichna Sformuvalas u VI IV st do n e Harakternoyu risoyu ciyeyi religiyi ye obozhnyuvannya tvarin Do najshanovanishih tvarin vtilennya riznih bogiv vidnosilis bik Apis Mnevis ta in korova Hator Isida baran Amon Hnum zmiya krokodil Sebek kishka Bast sokil Gor ibis Tot i t d Za uyavlennyami starodavnih yegiptyan svit spochatku mav viglyad haosu buv vodnoyu bezodneyu z yakoyi vijshli bogi sho stvorili zemlyu nebo lyudej tvarin i roslini Tradiciyeyu davnoyegipetskoyi religiyi bulo obozhnyuvannya faraoniv yaki bachilis yak sluzhiteli Gora sho vplivalo na dinastijnist caryuvannya Veliku rol u davnoyegipetskij religiyi vidigravali uyavlennya pro zagrobne zhittya yak bezposerednye prodovzhennya zemnogo ale tilki v mogili Z chasom vinikli uyavlennya pro te sho dushi pomerlih podorozhuyut po svitu tosho Blizkij Shid Perska imperiya Chasi poyavi imperij Novoassirijska imperiya 750 620 r do n e Perska imperiya VI st do n e Imperiya Maur yiv IV st do n e Kitajska imperiya III st do n e Rimska imperiya I st do n e Mongolska imperiya u XIII st najbilsha za zajmanoyu teritoriyeyu U VIII st Arabskij halifat praviv vid Ispaniyi do Iranu i Kitajska imperiya dinastiyi Tan pravila vid Sinczyanu do Koreyi desyatilittyami borolisya za kontrol nad Centralnoyu Aziyeyu Davnoiransku religiyu nazivayut she zoroastrizmom Yiyi zasnovnikom vvazhayut proroka Zaratustru yakomu pripisuyut stvorennya svyashennoyi knigi Avesti i ob yednannya osnovnih religijnih uyavlen starodavnih persiv Imperiyi zitknulisya z zagalnimi problemami pov yazanimi z neobhidnistyu utrimannya velicheznih armij i centralnoyi byurokratiyi Ci vitrati lyagali vazhkim tyagarem v osnovnomu na selyanstvo u toj chas yak veliki zemlevlasniki buli zdatni uhilyatisya vid tisku centralizovanogo upravlinnya Nabigi varvariv na kordoni priskorili procesi vnutrishnogo rozpadu Starodavnya Indiya Figurka indijskogo boga Ganesha chasiv dinastiyi Chandela muzej u m Cyurih V Indiyi Imperiya Maur yiv pravila v pivdennij chastini u toj chas yak Imperiya Pandiyiv u pivdennij chastini Indiyi Davnoindijska religiya vinikla u II tis do n e u seredovishi tak zvanih indo ariyiv U stanovlenni ciyeyi religiyi vidilyayut vedichnu ta brahmansku dobi Persha z nih harakterizuyetsya stvorennyam svyashennih knig Ved Ves panteon skladayetsya z 33 bogiv hocha zgaduyutsya j inshi chisla yaki dilyatsya na zemnih atmosfernih ta nebesnih Golovnij sens obryadovosti zhertvoprinoshennya yak vzhivannya svyashennogo napoyu abo prinesennya v zhertvu bogam roslin tvarin lyudej Brahmanska doba vidznachayetsya zminoyu ritualu stvorennyam komentariv do Ved a takozh religijno brahmaniv poshiryuyetsya yavishe askezi Svit zgidno vchennya cogo periodu keruyetsya zagalnimi zakonami karmi Panivnoyu staye koncepciya reinkarnaciyi ta neobhidnosti zvilnennya vid neskinchennih zmin svoyih staniv sansara Dzherelami vivchennya davnoindijskoyi religiyi zokrema brahmanizmu ye teksti zbirki Ved Brahmani Aran yaki Upanishadi Golovnij princip svitosprijnyattya brahmanizmu obozhnyuvannya prirodi Privilejovanim stanom u davnoindijskomu suspilstvi buli zherci brahmani Spochatku osnovna yih funkciya skladalas z vikonannya obryadiv ta promovlyannya abo spivannya molitov Ale z rozvitkom religijnogo mislennya voni monopolizuyut praktichno vsi sferi zhittya suspilstva V VI st do n e poyava buddizmu i dzhajnizmu prizvela do reformuvannya brahmanizmu i yak naslidok poyava naprikinci 1 tis do n e induyizmu Sered rozmayittya bogiv v induyizmi najposhirenishimi i najshanovanishimi ye Brahma Vishnu i Shiva Voni skladayut triadu golovnih indijskih bogiv i uosoblyuyut tri osnovni funkciyi tvorchu ohoronnu i rujnivnu Induyizm zberigsya donini j nalichuye priblizno milyard viruyuchih Jogo spoviduye 85 naselennya Indiyi vin poshirenij u Pakistani Malajziyi Shri Lanci Nepali Bangladesh ryadi krayin Afriki Buddizm vinik v VI V st do n e v Indiyi i poshirivsya v Pivdennij Pivdenno Shidnij i Centralnij Aziyi ta na Dalekomu Shodi Nini u sviti blizko 400 mln buddistiv z nih blizko 1 mln chenci Zasnovnik buddizmu carevich Siddhartha Gautama Pislya svogo prosvitlennya vin stav Buddoyu Osova epoha Osnovni statti Osovij chas Istoriya filosofiyi ta Istoriya religiyi Osova epoha nim Achsenzeit period poyavi racionalnoyi filosofiyi ta etichno oriyentovanih religij Doba yakisnih transformacij sociokulturnoyi sistemi pri perehodi vid rannih do rozvinutih civilizacij Termin zaproponovanij nimeckim filosofom Karlom Yaspersom Osovij chas najvazhlivisha viha v istoriyi doindustrialnih civilizacij Zarodzhennya yudayizmu blizko 1800 rokiv do n e poklalo pochatok avraamichnim religiyam i hristiyanska i musulmanska religiyi bazuyutsya na yevrejskij ideyi monoteyizmu Pochinayuchi z 800 200 rr do n e Osova epoha bachila rozvitok nizki transformacijnih filosofskih i religijnih idej perevazhno nezalezhno odin vid odnogo u bagatoh riznih miscyah Kitajske konfucianstvo indijskij buddizm i dzhajnizm yevrejskij monoteyizm rozvinulisya v cej period Perskij zoroastrizm vinik ranishe mozhlivo blizko 1000 r do n e ale buv institucionalizovanij derzhavoyu Ahemenidiv pid chas Osovoyi epohi Davnogrecka filosofiya zakripilasya v Greciyi v V stolitti do nashoyi eri vtilennyam yakoyi ye taki misliteli yak Platon i Aristotel Ideyi osovoyi dobi buli nadzvichajno vazhlivi dlya podalshoyi intelektualnoyi ta religijnoyi istoriyi Konfucianstvo bulo odniyeyu z troh shkil dumki yaki dominuvali v kitajskomu mislenni razom iz daosizmom i legalizmom Konfucianska tradiciya yaka stane osoblivo vplivovoyu shukala politichnu moral ne v sili zakonu a v sili ta prikladi tradiciyi Piznishe konfucianstvo poshirilosya v Koreyi ta Yaponiyi Buddizm dosyag Kitayu pid chas dinastiyi Han i shiroko poshirivsya z 30 000 buddijskih hramiv lishe na pivnochi Kitayu do VII stolittya nashoyi eri Buddizm stav osnovnoyu religiyeyu v bilshij chastini Pivdennoyi Pivdenno Shidnoyi ta Shidnoyi Aziyi Grecka filosofska tradiciya poshirilasya seredzemnomorskim svitom i azh do Indiyi pochinayuchi z IV stolittya do nashoyi eri pislya zavoyuvan Oleksandra Makedonskogo Regionalni imperiyi Osnovni statti Civilizaciya ta Imperiya Tisyacholittya z 500 r do n e do 500 r n e sposterigalo rozvitok seriyi imperij bezprecedentnogo rozmiru Dobre navcheni profesijni armiyi ob yednuyuchi ideologiyi ta rozvinena byurokratiya stvorili dlya imperatoriv mozhlivist praviti velikimi teritoriyami chiselnist naselennya yakih mogla dosyagati desyatkiv miljoniv piddanih Veliki imperiyi zalezhali vid vijskovoyi aneksiyi teritoriyi ta formuvannya zahishenih poselen yaki stali silskogospodarskimi centrami Mizhnarodna torgivlya rozshiryuvalasya osoblivo veliki torgovelni shlyahi v Seredzemnomu mori morska torgova merezha v Indijskomu okeani i Shovkovij shlyah Antichnist Osnovna stattya Antichnist Starodavnya Greciya ta Starodavnij Rim Antichnim svitom vcheni nazivayut grupu rabovlasnickih derzhav tobto takih znachnu chastinu naselennya yakih skladali rabi Ce persh za vse mista derzhavi sho buli stvoreni greckimi plemenami na uzberezhzhi Seredzemnogo morya piznishe Rim Greki stvorili civilizaciyu yaka na dumku bilshosti istorikiv stala fundamentalnoyu kulturoyu dlya suchasnoyi Zahidnoyi civilizaciyi Starodavnya Greciya zajmala pivdennu chastinu Balkanskogo pivostrova Vidomi chotiri plemeni grekiv eolijci ahejci ionijci dorijci Zgodom lyudi sho nalezhat do cih plemen stali nazivati sebe ellinami a svoyu krayinu Elladoyu Veliki torgovi shlyahi Seredzemnomor ya rozvinulisya do chasu dobi elliniv Na chornomorskomu uzberezhzhi 600 700 rr do n e vzhe buli veliki grecki mista nad r Dunaj i Dnipro u Krimu tam de vlivayetsya v more r Don na Kavkazi Najgolovnishi z nih na Gipanisi r Pivdennij Bug de teper s Parutino bulo velike torgovelne misto Olviya i v Krimu poblizu teperishnogo Sevastopolya Hersones na r Tirasi Dnister de teper Akkerman Tira mizh Tirasom i Boristenom Dniprom bula koloniya Odes chi Ordes trohi na shid vid teperishnoyi Odesi tam de shoditsya Chorne more z Azovskim buv Pantikapej teper Kerch a v girlah Tanayisa Dona Tanayis I Olviya i Pantikapej torguvali najbilsh zbizhzhyam zernom riboyu hudoboyu ta inshim dobrom Najviznachnishi mista derzhavi Starodavnoyi Greciyi Afini Sparta Olimpiya Najpershi Olimpijski igri vidbulisya u 776 roci do nashoyi eri Pid chas Olimpijskih igor bud yaki vijni konflikti zupinyalisya na dva misyaci a zbroya na teritoriyi igor zaboronyalas U 394 r n e dekretom rimskogo imperatora Feodosiya I Velikogo Olimpijski igri yak poganska yazichnicka diya buli zaboroneni Znovu vidnovilisya Olimpijski igri lishe u kvitni 1896 roku v Afinah Same tam vidbulasya persha Olimpiada sho poklala pochatok suchasnomu olimpijskomu ruhu Cherez kilka stolit u III st do n e rimlyani pochali rozshirennya svoyih teritorij shlyahom zavoyuvan i kolonizaciyi Pri imperatori Avgusti kinec I stolittya do n e Rimska imperiya kontrolyuvala vsi zemli prilegli do Seredzemnogo morya Animovana mapa Rimskoyi imperiyi Zhoden zi starovinnih narodiv ne vitvoriv takoyi masi riznoridnih bozhestv i stilki opovidan pro nih yak ellini U najdavnishi chasi panuvav primitivnij animizm piznishe kult zoseredivsya navkolo deyakih golovnih bozhestv yak Zevsa boga neba Apollona boga svitla Demetri bogini zemli Dionisa boga vina Zherci j poeti prikrasili yih garnimi opovidannyami mifami Starodavni greki buli zhittyelyubami yakih najbilshe cikavilo spravzhnye realne zhittya navit bogi yih tak buli shozhi na lyudej voni yak i lyudi strazhdali kohalisya revnuvali vmirali borolisya mizh soboyu nenavidili j svarilisya Greckij teatr Starodavnih chasiv u m Segesta Grekiv cikavila lyudina yaku voni vvazhali najgolovnishoyu cinnistyu u sviti prekrasna garmonijno rozvinuta Interes do lyudini do svitu buv golovnim dlya grekiv Greckij narod cikavivsya tayemnicyami lyudskogo zhittya j silno viriv u rizni vorozhbi Zamozhna molod mogla zdobuti znannya v uchiteliv filosofiyi j besidnictva sofistiv i ritoriv Taki filosofi yak Sokrat Platon Aristotel ohoche vchili molod i navit mali svoyi shkoli Greki buli pershim narodom svitu sho mav profesijnih pismennikiv takogo rivnya sho sluzhiv zrazkom dlya piznishih narodiv Znachno rozvinulosya teatralne mistectvo rizbyarstvo ta malyarstvo istoriografiya prirodoznavstvo medicina geografiya astronomiya Greki poklali takozh osnovi matematiki j fiziki Rimlyani na poli duhovnoyi kulturi buli uchnyami grekiv Zavojovana Greciya zavoyuvala peremozhciv rimlyan takoyu pripovidkoyu rimski pismenniki sharakterizuvali stavlennya Rimu do Elladi Ne v dilyanci filosofiyi nauki chi mistectva viyavilasya velich rimlyan a na inshomu poli v organizaciyi derzhavi Svit u 250 r n e Na pochatku novoyi eri stara grecka vira vse bilshe postupayetsya hristiyanstvu Serednovichchya bl 500 rokiv n e bl 1500 rokiv n e Hronologichno Serednovichchya zajmaye vidrizok chasu mizh Starodavnim svitom sho zakinchivsya zagibellyu rabovlasnickogo suspilstva davnogo Rimu i Novoyu istoriyeyu Protyagom cogo periodu najzaselenishoyu chastinoyu svitu staye Shidna Aziya Vijskova sprava Iz vinajdennyam yizdovih stremen vidbuvayetsya revolyuciya v vijskovij spravi Vidteper golovnoyu siloyu na poli boyu staye vazhkoozbroyenna kinnota Vid cogo najimovirnishe vigrayut kochovi narodi Aziyi Protyagom serednovichchya nimi bulo stvoreno ryad velicheznih imperij najbilshoyu z yakih stala Mongolska imperiya Protistoyannya z azijskimi kochovikami priviv do reformi v Rimskij imperiyi Bulo rozpusheno legioni i yadrom vijska stali manevrenni kinni vijska Yih rozvitok nadali priviv do poyavi licarstva Velikij Blizkij Shid Osnovni statti Istoriya Blizkogo Shodu ta Zolota doba islamu Kitajska imperiya Velikij kitajskij mur Kitajska imperiya vinikla u III st do n e koli vojovnicha dinastiya Cin ob yednala pid svoyeyu vladoyu vsyu krayinu U 221 roci volodar carstva Cin shi Huandi ogoloshuye sebe imperatorom Vin buv bliskuchim ale bezzhalnim polkovodcem ta politikom yakij spalyuvav knigi i vbivav vchenih chiyi ideyi ne zbigalisya z jogo vlasnimi vin reformuvav uryad standartizuvav groshovu sistemu sistemu mir i vag sporudiv merezhu dorig i vodnih kanaliv Lao czi Dlya zahistu Kitayu vid nabigiv guniv imperator pochav buduvati Velikij kitajskij mur Taka grandiozna stina uzdovzh vsogo pivnichnogo kordonu buduvalasya vpershe Na budivnictvi pracyuvalo ponad 2 mln osib voyini zemlepashci vijskovopoloneni Stina dovzhina yakoyi na sogodni stanovit 5 tis km zavvishki 10 m i do 9 m zavshirshki shob neyu zmogla proyihati kolisnicya buduvalasya u majzhe bezlyudnij teritoriyi iz skladnim suvorim klimatom U 205 r do n e Shi Huandi pomer a cherez chotiri roki pislya jogo smerti v odnomu z taboriv rozpochalosya povstannya yake ohopilo vsyu krayinu Imperiya Cin zaginula ale budivnictvo Velikoyi Kitajskoyi stini ne zupinilosya U nastupni roki vona she neodnorazovo dobudovuvalasya Navkrugi poperednih stin ta basht zvodilisya novi micnishi kam yani ukriplennya Ale stini bulo nedostatnoyu dlya zahistu Prohodili kriz neyi i altajski tyurki u VII st i mongoli u VIII st I navit koli imperatori dinastiyi Min ostatochno zavershili yiyi budivnictvo cherez pivstolittya z yavilisya manchzhuri yaki legko projshli kriz neyi i zahopili Pekin Kitaj prezentuyut dvi nacionalni religiyi daosizm i konfucianstvo Daosizm vinik u 2 j pol 1 go tis do n e Jogo zasnovnikom vvazhayetsya Lao czi Daosizm uvibrav u sebe magiyu alhimiyu likuvannya demonologiyu ta inshi elementi narodnih kultiv ta shamanskih viruvan Absolyutizaciya ideyi bezsmertya stimulyuvala poshuki riznih sposobiv prodovzhennya zhittya za dopomogoyu seksoterapiyi diyeti pnevmoterapiyi tosho Konfucianstvo najvplivovisha religijno filosofska techiya Kitayu Zasnovana filosofom Konfuciyem Ce ye svoyeridne etiko politichne vchennya u yakomu centralne misce posidayut pitannya moralnoyi prirodi lyudini yiyi zhittya v rodini suspilstvi derzhavi Viniknennya islamu Osnovna stattya Istoriya islamuSvyashennij hram musulman Kaaba v misti Mekka Islam najmolodsha zi svitovih i druga za chiselnistyu religiya v suchasnomu sviti Vona vvazhayetsya derzhavnoyu abo oficijnoyu religiyeyu v 28 krayinah Osnovni regioni poshirennya islamu krayini Blizkogo j Serednogo Shodu Centralnoyi Aziyi Pivnichnoyi Afriki rajoni Pivnichnogo Kavkazu tosho V Ukrayini vpliv islamu vidmichayetsya sered krimskih tatar Islam vinik u VI st na teritoriyi Aravijskogo pivostrova naselenogo arabskimi kochovimi plemenami sho perebuvali na etapi rozpadu rodopleminnih vidnosin Golovna svyashenna kniga musulman Koran chitannya poryad iz cim svyashennoyu knigoyu vvazhayetsya Sunna Svyashennij perekaz u yakij u formi korotkih povchalnih opovidan vidobrazhayutsya deyaki ideyi islamu Islam monoteyistichna religiya Osnovni techiyi v islami sunizm i shiyizm Narahovuyetsya blizko 900 mln musulman po vsomu svitu Harakternoyu oznakoyu islamu ye jogo rol yak socialnogo i kulturnogo regulyatora U musulmanskij spilnoti vsi storoni zhittya lyudini i suspilstva reglamentovani religiyeyu U religijnomu plani narodzhennya islamu pov yazane yak iz vplivom i rozvitkom monoteyistichnih religij yudayizmu i hristiyanstva tak i z evolyuciyeyu religijnoyi svidomosti zhiteliv Araviyi U cyu epohu vinikayut novi formi suspilnogo i duhovnogo zhittya aktivno jde proces etnichnoyi ta kulturnoyi konsolidaciyi arabiv formuyetsya yedina arabska mova Vzhe u seredini VIII st cherez idejni rozhodzhennya v islami utvorilos ne menshe p yati osnovnih religijno politichnih ugrupuvan haridzhiti shiyiti murdzhiyiti mutaziliti i suniti Kozhne z yakih vidstoyuvalo svoye vchennya yak yedino virne zvinuvachuyuchi svoyih suprotivnikiv u vidhodi vid istinnoyi viri Dominuyuchim napryamkom islamu ye sunizm Ototozhnennya religijnogo i nacionalnogo u masovij svidomosti musulman z odnogo boku i uyavlennya pro musulmansku yednist zasnovanu na golovnij ideyi islamu pro yedinobozhzhya z inshogo zumovili formuvannya teoriyi islamskogo shlyahu rozvitku Mongolska imperiyaMongolska imperiya Mongolska derzhava zarodilasya napochatku XIII stolittya na prostorah suchasnih Pivnichno Shidnogo Shidnogo Sibiru ta Mongoliyi Han Yesugej rozpochav ob yednannya mongolskih plemen i formuvannya potuzhnoyi armiyi cyu spravu prodovzhiv jogo sin Temudzhin yakij 1206 roku otrimav zvannya Chingishan velikij han han nad hanami pid yakim i uvijshov v istoriyu Same vid 1206 roku pochinayetsya vidlik istoriyi Mongolskoyi imperiyi yaka za chasiv najbilshoyi mogutnosti zajmala teritoriyu vid Tihogo okeanu do Chornogo morya Vvazhayetsya sho cya imperiya najbilsha za istoriyu lyudstva u doslidnikiv plosha riznitsya vid 20 mln km do majzhe 40 mln km ta naselennyam ponad 100 mln osib Vona ohoplyuvala Kitaj Serednyu Aziyu Iran ruski knyazivstva Pid navaloyu mongolskih zavojovnikiv u grudni 1240 roku iz zahoplennyam nimi Kiyeva znikla derzhava Kiyivska Rus Yevropa Osnovni statti Istoriya Yevropi Hristiyanstvo Serednovichchya Religiya i filosofiya svitoglyad i kultura Serednovichchya Osnovna stattya Kultura Serednovichchya Zaprovadzhennya hristiyanstva na Rusi spriyalo poshirennyu sered yiyi naselennya slov yanskoyi pisemnosti kirilici Z yavlyalisya knizhki perekladeni z greckoyi movi na slov yansku Vprodovzh bagatoh vikiv j ukrayinska kultura zaznavala znachnogo vplivu unikalnoyi duhovnoyi spadshini Vizantiyi Ce yaskravo viyavilosya u zberezhenni tisnih zv yazkiv ukrayinskogo pravoslav ya z Konstantinopolskoyu cerkvoyu sistemi navchannya v shkolah cerkovnih bratstv Ukrayini diyalnosti Ostrozkoyi ta Kiyevo Mogilyanskoyi akademij Yak i v Rosiyi ukrayinske bogoslov ya ikonopis cerkovna arhitektura ta literatura trivalij chas dotrimuvalisya vizantijskoyi tradiciyi Motivi vizantijskoyi filosofiyi vidchutni v ukrayinskij pravoslavnij polemichnij literaturi tvorchosti vidatnogo ukrayinskogo mislitelya Grigoriya Skovorodi Vidomimi centrami osviti nauki budivelnogo ta obrazotvorchogo mistectva vizantijskoyi oriyentaciyi v Ukrayini buli Kiyiv i Chernigiv U serednovichchya koli nad usim panuvala Cerkva golovnimi temami sho zajmali filosofsku dumku lyudini stali smert pokayannya skorij kinec svitu strashnij sud do yakogo lyudina povinna gotuvatisya vzhe zaraz Idealom serednovichchya buv monah lyudina yaka vidmovilasya vid usogo zemnogo zaradi sluzhinnya Bogu Hristiyanstvo viniklo yak religiya prignoblenih rabiv yake vistupalo proti zemnih poryadkiv ta silnih svitu sogo tobto praviteliv z chasom peretvorilasya na religiyu nasilstva pridushennya yakoyu vmilo koristuvalisya same ti proti kogo vono spochatku bulo j napravleno koroli cari ta imperatori Viniknuvshi she na poch I st n e koli na velicheznih teritoriyah Yevropi Aziyi Afriki pid tyazhkim gnitom kupki rimskih rabovlasnikiv znahodilisya miljoni rabiv selyan ta remisnikiv hristiyanstvo duzhe skoro peretvorilosya na derzhavnu religiyu Rimu Hristiyanstvo vipravdovuvalo zahoplennya novih teritorij pid yiyi kerivnictvom vidbuvalisya hrestovi pohodi tobto zagarbnicki vijni Koli inozemni zavojovniki visadzhuvalisya z korabliv na bagati zemli Ameriki Afriki Aziyi zahoplyuyuchi novi teritoriyi razom z soldatami na bereg shodili i misioneri propovidniki ozbroyeni svoyeyu svyashennoyu knigoyu Bibliyeyu Soldati grabuvali ta vbivali lyudej a misioneri tim chasom vchili cih lyudej sluhnyanosti smirennosti ta terpinnyu Vtim papi rimski vzhe pochinayuchi z papi Joana XIII vzyali kurs na mirne spivisnuvannya lyudej riznih religij progoloshuyuchi terpimist do predstavnikiv inshih religij Z yavilisya tak zvani indulgenciyi osoblivi gramoti sho skriplyuvalisya pechatkoyu samogo papi rimskogo Indulgenciyi davali proshennya vsim hto buv gotovij za ce zaplatiti Za dumkoyu serednovichnih filosofiv svit podilyayetsya na dvi realnosti zemnu zemne zhittya lyudini timchasove minlive j grihovne ta bozhestvennu tobto vichnu ta blazhennu Poglyad na istoriyu spiravsya na tradiciyu yaku ne mozhna bulo kritikuvati Kritichnist serednovichnogo istorika osobista j nesistematichna Ale deyaka yih dovirlivist inodi porodzhuvala shedevri literaturi ta krasnogo pismenstva Ale istorik u serednovichchya buv universalistom Bog na jogo dumku maye vlasnij promisel i istoriya ce gesta Dei diyi Gospodni Lyudskij chinnik zahoplyuye potokom Bozhogo promislu Potik nese yiyi chi za yiyi voleyu chi proti neyi Lyudina maye stati prosto znaryaddyam shob vikonuvati pokladeni na neyi Bogom zavdannya Naciyi ta civilizaciyi pidnimayutsya j padayut za Bozhim promislom Vnaslidok zavoyuvannya i ob yednannya rimlyanami v odnij derzhavi vsih narodiv yaki zhili na beregah Seredzemnogo morya u nih virobilosya pochuttya yednosti neobhidnosti pidporyadkovuvatisya odnomu Zakonu Na zminu miscevim religijnim kultam prijshlo hristiyanstvo sho ob yednalo yih ideyeyu yedinogo Boga Spasitelya Davni greki stvorili duhovnij grunt dlya poshirennya hristiyanstva dali jomu universalnu movu na yakij pisalisya novozavitni knigi i na yaku bulo perekladeno i Starij Zavit Bibliyi Grecki filosofi stvorili vchennya yaki zrujnuvali stari politeyistichni viruvannya formuvali nepriyazn do zemnogo svitu yak lishe tini istinnogo svitu u yakomu isnuyut vishi ideali Zrujnuvavshi politeyistichni svitobachennya vona stvorila toj duhovnij vakuum yakij zapovnilo hristiyanstvo Davni yevreyi religijno pidgotuvali poyavu hristiyanstva Zarodivshis u yevrejskomu seredovishi hristiyanstvo zapozichilo vid yudayizmu ves kanon jogo svyashennih knig Starij Zavit jogo Boga i svyatih moralnij kanon Desyat zapovidej Mojseya bagato elementiv kultu U 1054 roci vidbuvsya podil hristiyanstva na pravoslav ya i katolictvo Vizantijska imperiya Osnovna stattya Vizantijska imperiya Istoriki nazivayut Vizantijsku imperiyu zolotim mistkom mizh starodavnoyu istoriyeyu ta novim chasom Vizantijci poyednali dosyagnennya antichnoyi kulturi z idealami hristiyanstva peredavshi yih susidnim narodam U 330 r imperator Kostyantin I Velikij zasnuvav Konstantinopol stolicyu Shidnoyi Rimskoyi imperiyi Zgodom istoriki dali yij nazvu Vizantijska imperiya Sami vizantijci nazivali sebe romeyami rimlyanami a svoyu derzhavu romejskoyu spadkoyemiceyu tradicij Rimskoyi imperiyi Kostyantin proteguvav hristiyanskij cerkvi tomu sho vvazhav yiyi religijnoyu organizaciyeyu sho mozhe pidtrimuvati jogo u pravlinni krayinoyu Najbilshoyi svoyeyi mogutnosti Vizantijska imperiya dosyagla u 500 h rokah za imperatora Yustiniana U cej chas vnaslidok zagarbnickih vijn u yiyi sklad vvijshli velichezni teritoriyi Greciyi Italiyi Turechchini chastina Ispaniyi Pivnichnoyi Afriki ta Yegiptu Yustinian vidav zibrannya zakoniv Zvit gromadskogo prava yake nadali stalo osnovoyu zakonotvorchih sistem dlya bagatoh yevropejskih krayin Vizantiya zhvavo torguvala z kupcyami zi vsogo svitu navit iz takih viddalenih misc yak Ispaniya Kiyivska Rus ta Kitaj Pislya smerti Yustiniana u 565 roci nastav zanepad krayini pochalisya chislenni pohodi na Vizantiyu arabiv slov yan langobardiv yaki z chasom zveli yiyi teritoriyu do chastini Balkanskogo pivostrova ta Maloyi Aziyi U 1204 roci Konstantinopol buv zahoplenij i rozgrabovanij uchasnikami chetvertogo hrestovogo pohodu sho viklikalo padinnya Vizantijskoyi i stvorennya tak zvanoyi Latinskoyi imperiyi Uzyattya u 1261 roci turkami Konstantinopolya poklalo kinec Vizantiyi Z IX st pochinayutsya aktivni kontakti Vizantiyi ta Kiyivskoyi Rusi znamenitim shlyahom z varyagiv u greki Shlyub sestri vizantijskogo imperatora Vasiliya II Anni z kiyivskim knyazem Volodimirom dovershiv peretvorennya hristiyanstva na derzhavnu religiyu Rusi akt hreshennya 988 r Vizantijska hristiyanska koncepciya bogoobranosti imperatorskoyi vladi vidchutno vplinula na formuvannya samoderzhavstva Kiyivskoyi Rusi Cerkva tut takozh bula zaluchena do koronaciyi kiyivskih knyaziv simvolizuyuchi yak i u Vizantiyi bozhestvenne osvyachennya yihnoyi vladi Pislya padinnya Konstantinopolya Moskovska derzhava vvazhala sebe pryamoyu spadkoyemniceyu Vizantijskoyi imperiyi Vona zapozichila gerb Vizantiyi orel iz dvoma golovami a yiyi knyazi perejnyali titul cariv cesariv Stanovishe pravoslav ya v Rosiyi nagaduvalo vizantijsku shemu vzayemovidnosin cerkvi derzhavi i monarha Slov yani Osnovna stattya Slov yani Pohodzhennya i rozselennya slov yan u V X st Slov yani ni zvidki ne prijshli a zhili z nezapam yatnih chasiv mizh richkoyu Visloyu na zahodi Baltijskim morem na pivnochi na pivdni do seredini Dnistra ta Dnipra a na shodi po Dnipro Vihodit sho teperishnya Kiyivshina ta Volin yakraz buli batkivshinoyu j slov yan i ukrayinciv Z pivnochi susidami slov yan buli litovci za richkoyu Visloyu nimci na pivnichnomu shodi fini a na poludni u stepah chornomorskih postijno peremishuvalis usyaki narodi skifi sarmati goti gunni bulgari hozari i in Frankska derzhava i Hrestovi pohodi Osnovna stattya Hrestovi pohodi Z zanepadom Vizantiyi liderstvo v hristiyanskomu sviti perehodit do Rimo katolickoyi cerkvi Ukripivshi svoyu vladu v Yevropi papstvo organizovuye seriyu vijskovih pohodiv do Svyatoyi Zemli Vidrodzhennya Osnovna stattya Vidrodzhennya Zarodilosya Vidrodzhennya persh za vse v Italiyi de italijski majstri znovu vidkrili mistectvo Davnoyi Greciyi ta Rimu Tut vpershe z yavilisya tak zvani gumanisti vid slova humos lyudina ta humanitas lyudskij yaki stali vozhdyami togo kulturnogo ruhu yakij vlasno kazhuchi i nazivayetsya Vidrodzhennyam Periodi italijskogo Vidrodzhennya Rannye Vidrodzhennya XV stolittya Visoke Vidrodzhennya kinec XIV pershi desyatirichchya XVI stolittya Piznye Vidrodzhennya XVI stolittya Piznishe ideyi Vidrodzhennya poshirilisya i v inshih krayinah Sered predstavnikiv Vidrodzhennya persh za vse varto nazvati hudozhnikiv Visokogo Vidrodzhennya Leonardo da Vinchi Mikelandzhelo ta Rafaelya poetiv Petrarku ta Dante pismennikiv Fransua Rable Servantesa ta Vilyama Shekspira Velicheznij vklad u nauku buv zroblenij matematikami i astronomami u tomu chisli Galileo Galileyem Dzhordano Bruno ta Mikoloyu Kopernikom Afrika na pivden vid Sahari Osnovna stattya Istoriya Afriki Serednovichna Afrika na pivden vid Sahari bula domom dlya bagatoh riznih civilizacij Pivdenna Aziya Osnovna stattya Istoriya Indiyi U pivnichnij Indiyi pislya padinnya 550 r n e imperiyi Guptiv region buv rozdilenij na skladnu ta minlivu merezhu menshih korolivskih derzhav Ranni musulmanski vtorgnennya pochalisya na zahodi v 711 r n e koli arabskij halifat Omeyadiv zavoyuvav bilshu chastinu suchasnogo Pakistanu Arabske vijskove prosuvannya bulo v osnovnomu zupineno na toj moment ale islam vse she poshiryuvavsya v Indiyi v osnovnomu zavdyaki vplivu arabskih kupciv uzdovzh zahidnogo uzberezhzhya U IX stolitti vidbulasya tristoronnya borotba za kontrol nad pivnichnoyu Indiyeyu mizh imperiyeyu Pratihara imperiyeyu Pala ta imperiyeyu Rashtrakuta Deyaki z vazhlivih derzhav sho vinikli v Indiyi v cej chas vklyuchali sultanat Bahmani ta imperiyu Vidzhayanagara Postklasichni dinastiyi v Pivdennij Indiyi vklyuchali dinastiyi Chaluk yiv Hojsala Chola Mogoliv Marathiv i Majsoriv Pid zastupnictvom cih koroliv procvitali nauka tehnika mistectvo literatura astronomiya ta filosofiya Pivnichno Shidna Aziya Osnovni statti Istoriya Shidnoyi Aziyi ta Istoriya Sibiru Pislya periodu vidnosnoyi roz yednanosti Kitaj buv vozz yednanij dinastiyeyu Suj u 589 roci a pid chas pravlinnya nastupnoyi dinastiyi Tan 618 907 Kitaj uvijshov u Zolotu dobu Pislya priblizno stolittya mongolskoyi dinastiyi Yuan pravlinnya etnichni kitajci vidnovili kontrol iz zasnuvannyam dinastiyi Min u 1368 r U Yaponiyi do cogo chasu bula vstanovlena imperska liniya i v period Asuka 538 710 provinciya Yamato peretvorilasya na chitko centralizovanu derzhavu Buv predstavlenij buddizm i nagolos robivsya na prijnyatti elementiv kitajskoyi kulturi ta konfucianstva Postklasichna Koreya bachila kinec epohi troh korolivstv troma korolivstvami buli Koguro Pekche ta Silla Silla zavoyuvav Pekche u 660 roci a Koguro u 668 roci poklavshi pochatok periodu Pivnichnih i Pivdennih shtativ z Ob yednanoyu Silloyu na pivdni ta Balhe derzhavoyu spadkoyemiceyu Koguro na pivnochi Pivdenno Shidna Aziya Osnovna stattya Pivdenno Shidna Aziya Funan yaka vinikla u II stolitti n e zanepala v 6 stolitti koli kitajski torgovi shlyahi vidhodili vid yiyi portiv Yiyi zaminila Khmerska imperiya u 802 r n e Okeaniya Moayi kam yani statuyi na Ostrovi Pashi Osnovna stattya Istoriya Okeaniyi V Okeaniyi imperiya Tui Tonga bula zasnovana v X stolitti n e i rozshirilasya mizh 1200 i 1500 rokami Tonganska kultura mova ta gegemoniya shiroko poshirilisya po shidnij Melaneziyi Mikroneziyi ta centralnij Polineziyi v cej period Priblizno v toj samij chas u shidnij Polineziyi z yavilasya potuzhna talasokratiya Amerika Ruyini Machu Pikchu Imperiya inkiv u Peru Osnovni statti Istoriya Ameriki Istoriya Pivnichnoyi Ameriki Istoriya Centralnoyi Ameriki Karibi ta Istoriya Pivdennoyi Ameriki U Pivnichnij Americi v cej period sposterigavsya pidjom missisipskoyi kulturi na teritoriyi suchasnih Spoluchenih Shtativ bl 950 r n e vidznachenij velikim miskim kompleksom XI stolittya v Kahokiyi Starodavni anasazi ta yihni poperedniki IX XIII stolittya pobuduvali veliki postijni poselennya vklyuchayuchi kam yani sporudi yaki zalishalisya najbilshimi budivlyami v Pivnichnij Americi do XIX stolittya U Mesoamerici zanepala civilizaciya Teotiuakan i stavsya krah civilizaciyi maya Imperiya actekiv stala panuvati na bilshij chastini Mesoameriki v XIV XV stolittyah U Pivdennij Americi v XV stolitti z yavilisya inki Imperiya inkiv zi stoliceyu v Kusko ohoplyuvala vsi Andi sho robit yiyi najrozgaluzhenishoyu dokolumbovoyu civilizaciyeyu Inki buli procvitayuchimi ta rozvinenimi vidomimi chudovoyu sistemoyu dorig ta elegantnoyu kam yanoyu kladkoyu Novi chasi bl 1500 rokiv n e 1914 rik n e Osnovna stattya Nova istoriya Nova istoriya period mizh Serednovichchyam i pochatkom pershoyi svitovoyi vijni 1914 roku Yevropejska ekspansiya Dodatkova informaciya Doba velikih geografichnih vidkrittiv i KolonializmChotiri podorozhi Kolumba do Ameriki Kin XV poch XVI st chasi Dobi velikih geografichnih vidkrittiv 1492 r vidkrittya Ameriki data pochatku novoyi istoriyi Vazhlivim buv shlyah iz zahidnoyi Yevropi do Indiyi yaka bula dzherelom cinnogo korinnya perec gvozdika imbir pahoshiv likiv dorogocinnogo kaminnya perliv slonovoyi kistki shidnih materij zokrema kitajskogo shovku Odnim iz najvazhlivishih zavdan bulo znajti zruchnij vodnij shlyah do Indiyi ominayuchi teritoriyu krayin Blizkogo Shodu nasampered Vizantiyi zahoplenu turkami osmanami sho duzhe uskladnyuvalo torgivlyu z yavilisya pirati ta buli vstanovleni znachni mita Buli vidkriti Amerika Avstraliya Beringova protoka sho rozdilyala Aziyu ta Pivnichnu Ameriku morskij shlyah navkrugi Afriki v Indiyu ta Indokitaj Nasampered mandrivnikiv u ci podorozhi shtovhala mozhlivist rozbagatiti Odnimi z pershih ekspediciyi v okeani pochali portugalci pislya nih buli ispanski gollandski francuzki ta anglijski moreplavci U 1487 1488 rokah Bartolomeu Diash dosyag pivdennogo krayu Afriki obignuv yiyi i vidkriv mis Dobroyi Nadiyi pivdennu tochku Afriki U 1497 1498 rokah moreplavec Vasko da Gama na chotiroh sudnah obignuv Afriku i dosyag Indiyi Deyaki z moreplavciv napravlyalisya na ne shid a na zahid yak ce zrobiv Hristofor Kolumb pershij moreplavec yakij peretnuv Atlantichnij okean i vidkriv Ameriku U 1499 1504 rokah chotiri podorozhi do beregiv Ameriki zrobiv italijskij moreplavec Amerigo Vespuchchi nazvavshi vivcheni yim krayini Novim Svitom Ostatochno pidtverdiv nayavnist velicheznogo okeanu mizh Amerikoyu ta Aziyeyu Fernan Magellan yakij zdijsniv pershe navkolosvitnye plavannya 1519 1521 Na pochatku XVI stolittya pochalasya kolonizaciya zaselennya vsih vidkritih zemel pereselencyami z Yevropi Persh za vse vidkriti ostrovi pochali zaselyatisya zasudzhenimi zlochincyami takozh bulo bagato shukachiv prigod ta misioneriv Anglijci francuzi ispanci ogolosili velichezni teritoriyi Ameriki svoyeyu vlasnistyu nezvazhayuchi na te sho na cih zemlyah zhilo chislenne indianske naselennya Koloniyi yevropejciv rozshiryuvalisya i mizh korinnimi zhitelyami ta yevropejskimi poselencyami velisya zhorstoki ta krovoprolitni boyi za pravo volodinnya zemlyami Ameriki Todi u XVI stolitti z Ameriki v Yevropu buli privezeni kartoplya pomidori perec tyutyun kukurudza ta shokolad Ale najstrashnishe rozpochalosya u XIX stolitti u chasi tak zvanoyi Zolotoyi lihomanki koli v Ameriku porinula nova navala emigrantiv z Yevropi A u 1830 roci amerikanskij uryad vzagali prijnyav Akt pro peremishennya zgidno z yakim vsim indiancyam sho zhili u shidnij chastini Ameriki dovelosya kinuti ridni miscya i pereselitisya u rezervaciyi specialni poselennya sho buli roztashovani dalechenko vid ridnih mist Osoblivo postrazhdalo pri comu plem ya cheroki bagato z jogo predstavnikiv zaginulo she u dorozi yaka piznishe bula nazvana dorogoyu sliz Rabotorgivlya Lancyugi sho vikoristovuvalisya rabotorgovcyami Rabiv z Afriki vivozili v Yevropu she v antichni chasi Pid chas arabskih zavoyuvan rabotorgivlya shiroko poshirilasya v Africi Masova torgivlya negrami rabami u XVI XVII stolittyah pochalasya zi shvalennya portugalskogo princa Genriha Pershimi z Afriki vivoziti chornoshkirih rabiv pochali portugalci Vzhe pislya pershih plavan velikim centrom rabotorgivli stali portugalski koloniyi u Kongo Spochatku yevropejci zvertali u rabstvo amerikanskih indianciv ale voni tisyachami vmirali vid golodu hvorob ta rabskih umov Tomu duzhe skoro yevropejci pochali shukati deshevu robochu silu yak kazhut na storoni Bagatma hristiyanskimi derzhavami rabotorgivlya zasudzhuvalasya ale naspravdi na neyi divilisya kriz palci Polonenih prikutih odne do odnogo lancyugami gnali z vnutrishnih rajoniv Afriki privozili na Karibski ostrovi u Pivdennu Ameriku abo pivnichnoamerikanski koloniyi de yih prodavali na specialnih torgah aukcionah Odnim iz takih misc buv tak zvanij Nevilnichij bereg na uzberezhzhi Gvinejskoyi zatoki v Africi mizh ustyami rik Niger ta Volta yakij u XVI XVIII stolittyah buv odnim iz najgolovnishih rajoniv rabotorgivli u Africi Dlya perevezennya cherez okean lyudej vmishuvali u tryumi korabliv i v motoroshnih umovah bez povitrya ta svitla voni tam znahodilisya majzhe visim tizhniv dva misyaci Prikuti lyudi sidili tak tisno sho ne mogli navit voruhnutisya Krim togo nevilnikam majzhe ne davali ani yizhi ani vodi Pid chas shlyahu cherez okean vmirav kozhnij tretij nevilnik U Americi rabiv chekala katorzhna pracya na plantaciyah de vizhiti takozh bulo duzhe vazhko Za malij prostupok rabiv bili knutom abo palkami Duzhe ridko hto vitrimuvav tut bilshe desyati rokiv i majzhe nihto ne povernuvsya dodomu Za trista rokiv z XV stolittya do 1867 roku koli cya praktika za rishennyam vsih svitovih derzhav bula rishuche pripinena v amerikanski koloniyi bulo vivezeno ne menshe anizh 7 miljoniv afrikanciv v osnovnomu z Zahidnoyi Afriki Regionalnij rozvitok Yevropa Divitsya takozh Vidrodzhennya U Nimechchini mizh tim vidbuvalasya tak zvana reformaciya sproba zminiti zahidnu katolicku cerkvu Vse pochalosya z vistupu u 1517 roci profesora Vittenburgskogo universitetu Martina Lyutera 1483 1546 Vin visloviv svoye zasudzhennya u 95 tezisah pribivshi yih do dverej miscevogo soboru U 1521 roci vin stoyav pered Vormskim sejmom zibrannyam nimeckih knyaziv ta predstavnikiv mista Cherez dosit korotkij chas Katolicka Cerkva bula vignana z Nimechchini Panuvannya yepiskopiv ta pap zakinchilosya A zamist katolickoyi cerkvi z yavilasya nova lyuteranska yaka oderzhala nazvu z imeni Martina Lyutera A trohi piznishe yiyi stali nazivati she j inakshe protestantskoyu cerkvoyu Stalosya ce u 1526 roci na z yizdi knyaziv u misti Shpayer Koli knyazi katoliki vistupili z vimogoyu zasuditi lyuteransku cerkvu u vidpovid p yat knyaziv prihilniki lyuteranstva vistupili z protestom Same z cogo momentu i pochali nazivati prihilnikiv novoyi cerkvi protestantami a samu cerkvu protestantskoyu Kalvinizm napryamok protestantizmu oderzhav svoyu nazvu vid imeni svogo zasnovnika Zhana Kalvina 1509 1564 U 1545 roci u vidpovid na reformaciyu rimska katolicka cerkva rozgornula i svij ruh sho otrimav u istoriyi nazvu kontrreformaciyi Golovni politichni podiyi Niderlandska revolyuciya Tridcyatilitnya vijna Anglijska revolyuciya Pivnichna vijna Zavershilas peremogoyu Rosiyi ta stvorennya imperiyi Semilitnya vijna Vihid na politichnu arenu Prussiyi Vijna za nezalezhnist SShA Francuzka revolyuciya i Napoleonivski vijni Krimska vijna Ob yednannya Nimechchini ta ItaliyiAziya Derzhavi shodu v Novi chasi buli predstavleni Blizkoshidno musulmanskoyu Indijsko pivdennoazijskoyu ta Kitajsko dalekoshidnoyu civilizaciyami Sered osoblivostej rozvitku tradicijnih suspilstv derzhav Shodu v Novi chasi buli Vsevladdya derzhavi yaka slidkuvala shob znat ne peretvoryuvalasya na velikih zemlevlasnikiv Administrativnimi odinicyami buli selyanski gromadi yaki mali vidnosnu samostijnist u samoupravlinni zokrema rozpodilyali mizh sim yami zemlyu Struktura suspilstva stanova na choli z pravitelem yakij yak vvazhalosya buv nadilenij vladoyu vid Boga Derzhava regulyuvala gospodarske zhittya Mista ne mali takoyi samostijnosti yak u Zahidnij Yevropi i kontrolyuvalisya derzhavoyu Religiya viznachala povsyakdenne i duhovne zhittya suspilstva sankcionuvala i osvyachuvala politichnu vladu Vona robila shidni suspilstva odnim cilim i spriyala formuvannyu ris nacionalnogo harakteru Religiya sponukala lyudinu do samovdoskonalennya ta nabuttya vnutrishnoyi garmoniyi Velikij Blizkij Shid Osmanska imperiya zavoyuvavshi Konstantinopol u 1453 roci shvidko zapanuvala na Blizkomu Shodi Volodinnya Osmanskoyi imperiyi roztashovuvalisya v troh chastinah svitu Aziyi Yevropi ta Africi Persiya potrapila pid pravlinnya Sefevidiv u 1501 roci nastupnikami yakih stali Afshari v 1736 roci Zandi v 1751 roci ta Kadzhari v 1794 roci U Pivnichnij Africi zalishilisya Vattasidi Zayanidi ta Hafsidi pid kontrolem nezalezhnih berberskih derzhav do XVI stolittya Teritoriyi na pivnochi ta shodi Centralnoyi Aziyi utrimuvali uzbeki ta pushtuni Na pochatku XIX stolittya Rosijska imperiya pochala zavoyuvannya Kavkazu Pivdenna Aziya Na Indijskomu subkontinenti Imperiya Velikih Mogoliv pochalasya v 1526 roci i proisnuvala dva stolittya Musulmani stvoryuvali vlasni islamski shkoli medrese Vivchalis Vedi matematika astrologiya tosho U XVI st u bagatoh indijskih mistah diyali astronomichni observatoriyi likari vivchali psihichni zahvoryuvannya robili plastichni operaciyi Pochinayuchi z pivnichnogo zahodu Imperiya Velikih Mogoliv do kincya XVII stolittya prijde do pravlinnya vsogo subkontinentu za vinyatkom najpivdennishih indijskih provincij yaki zalishatsya nezalezhnimi Pivnichno Shidna Aziya U Kitayi Min postupivsya miscem u 1644 roci Cin ostannij kitajskij imperatorskij dinastiyi yaka pravila do 1912 roku Yaponiya perezhila svij period Adzuti Momoyama 1568 1600 za yakim sliduvav period Edo 1600 1868 Korejska dinastiya Choson 1392 1910 pravila protyagom cogo periodu uspishno vidbivayuchi vtorgnennya z Yaponiyi ta Kitayu v XVI i XVII stolittyah Rozshirennya morskoyi torgivli z Yevropoyu znachno vplinulo na Kitaj i Yaponiyu v cej period osoblivo na portugalciv yaki buli prisutni v Makao i Nagasaki ta pereshkodzhali visadci tut ozbroyenih anglijskih korabliv Odnak piznishe Kitaj i Yaponiya provodili izolyacionistsku politiku spryamovanu na usunennya zovnishnogo vplivu 1724 r za nakazom imperatora z Kitayu vislali vsih katolickih propovidnikiv zakrili abo zrujnuvali hristiyanski hrami majzhe 300 Pivdenno Shidna Aziya U 1511 roci portugalci povalili Malakkskij sultanat na teritoriyi suchasnoyi Malajziyi ta indonezijskoyi Sumatri Portugalci utrimuvali cyu vazhlivu torgovelnu teritoriyu i pov yazanu z neyu cinnu navigacijnu protoku doki yiyi ne povalili gollandci v 1641 roci Sultanat Dzhohor centrom yakogo ye pivdennij kraj Malajskogo pivostrova stav dominuyuchoyu torgovoyu derzhavoyu v oblasti Yevropejska kolonizaciya poshirilasya gollandcyami v Indoneziyi portugalcyami v Timori ta ispancyami na Filippinah U XIX stolitti yevropejska ekspansiya vpline na vsyu Pivdenno Shidnu Aziyu z britancyami v M yanmi ta Malajziyi a francuzami v Indokitayi Tilki Tayiland mig uspishno protistoyati kolonizaciyi Afrika na pivden vid Sahari V Africi v cej period sposterigavsya zanepad bagatoh civilizacij i rozvitok inshih Uzberezhzhya Suahili zanepalo pislya togo yak vono potrapilo pid vladu Portugalskoyi imperiyi a piznishe Omanskoyi imperiyi Okeaniya Tihookeanski ostrovi Okeaniyi takozh postrazhdali vid yevropejskih kontaktiv pochinayuchi z navkolosvitnoyi podorozhi Ferdinanda Magellana yakij visadivsya na Marianskih ta inshih ostrovah u 1521 roci Takozh pomitnimi buli podorozhi 1642 1644 Abelya Tasmana do nashih dniv Avstraliya Nova Zelandiya ta prilegli ostrovi a takozh podorozhi 1768 1779 kapitana Dzhejmsa Kuka yakij zdijsniv pershij zareyestrovanij kontakt Yevropi z Gavayami U 1788 roci Britaniya zasnuvala svoyu pershu koloniyu v Avstraliyi Amerika V Americi kilka yevropejskih derzhav energijno kolonizuvali neshodavno vidkriti kontinenti znachnoyu miroyu vitisnivshi korinne naselennya ta znishivshi peredovi civilizaciyi actekiv ta inkiv Hvorobi zaneseni yevropejcyami spustoshili amerikanske suspilstvo ubivshi 60 90 miljoniv lyudej do 1600 roku ta skorotivshi naselennya na 90 95 Ispaniya Portugaliya Britaniya ta Franciya visunuli znachni teritorialni pretenziyi ta rozpochali shirokomasshtabni poselennya vklyuchayuchi import velikoyi kilkosti afrikanskih rabiv Portugaliya pretenduvala na Braziliyu Ispaniya pretenduvala na reshtu Pivdennoyi Ameriki Mesoameriku ta pivden Pivnichnoyi Ameriki Ispanci dobuvali ta eksportuvali velicheznu kilkist sribla z Ameriki Cej amerikanskij sribnij bum razom zi zbilshennyam vidobutku sribla v Yaponiyi sprichiniv splesk inflyaciyi vidomij yak revolyuciya cin u 16 mu ta 17 mu stolittyah Britaniya kolonizuvala shidne uzberezhzhya Pivnichnoyi Ameriki a Franciya kolonizuvala centralnij region Pivnichnoyi Ameriki Rosiya zdijsnila vtorgnennya na pivnichno zahidne uzberezhzhya Pivnichnoyi Ameriki stvorivshi pershu koloniyu na suchasnij Alyasci v 1784 roci i forpost Fort Ross u suchasnij Kaliforniyi v 1812 roci U 1762 roci u rozpal semirichnoyi vijni Franciya tayemno postupilasya bilshistyu svoyih pivnichnoamerikanskih pretenzij Ispaniyi zgidno z Dogovorom u Fontenblo U 1755 roci 13 britanskih kolonij u Pivnichnij Americi pidnyali povstannya sho zgodom pereroslo u vijnu za nezalezhnist Uzhe 1776 roku bula prijnyata Deklaraciya nezalezhnosti SShA 1783 roku bulo pidpisano Versalskij mir i u SShA z yavivsya pershij prezident U 1787 roci bulo skladeno Konstituciyu SShA sho progolosila federativnij ustrij derzhavi 1791 roci bulo skladeno Bill pro prava pershi desyat popravok do Konstituciyi SShA yaki garantuyut osobisti politichni prava i svobodi gromadyan SShA Napoleon Bonapart povernuv pretenziyi Franciyi v Ispaniyi pid chas napoleonivskih vijn u 1800 roci ale prodav yih Spoluchenim Shtatam u 1803 roci yak kupivlyu Luyiziani Promislova revolyuciya Dokladnishe Promislova revolyuciya Naukova revolyuciya zminila uyavlennya lyudstva pro svit a za neyu vidbulasya promislova revolyuciya yaka rozpochalasya v Angliyi i postupovo poshiryuvalasya Yevropoyu iz zahodu na shid Naukova revolyuciya v XVII stolitti mala neznachnij bezposerednij vpliv na promislovi tehnologiyi Lishe v drugij polovini XIX stolittya naukovi dosyagnennya pochali znachnoyu miroyu zastosovuvatisya do praktichnih vinahodiv Z yavilisya novi sposobi virobnictva fabrichne masove virobnictvo ta mehanizaciya vigotovlyati shirokij spektr tovariv shvidshe ta z menshimi zatratami praci nizh ranishe Z yavilisya novi galuzi mashinobuduvannya elektroenergetika himichna ta elektrotehnichna promislovist Mushketeri Rist popitu na tovari masovogo vzhitku viklikav burhlivij rozvitok promislovosti v yevropejskih krayinah Ideologiya protestantizmu ne pereshkodzhala vprovadzhennyu innovacij i tomu promislova revolyuciya shvidko ohopila Gollandiyu Shveciyu ta Angliyu Bulo vinajdeno parovu mashinu tkackij verstat potyag Pochav rozvivatis dobutok vugillya Zavdyaki rozvitku promislovosti pochali rozvivatis mista i Velika Britaniya stala pershoyu krayinoyu u yakij kilkist miskogo naselennya perevershilo silske Pid chas Drugoyi promislovoyi revolyuciyi novij nabir tehnologichnih dosyagnen vklyuchayuchi elektriku dvigun vnutrishnogo zgoryannya ta konveyerne virobnictvo znovu pidvishiv produktivnist Tim chasom promislove zabrudnennya ta shkoda navkolishnomu seredovishu nayavni z chasu vidkrittya vognyu ta pochatku civilizaciyi rizko priskorilisya Ekonomika rozvivalas i umovah vilnoyi konkurenciyi periodi ekonomichnogo pidnesennya cherguvalisya z ekonomichnimi krizami Osnovoyu ekonomiki stala promislovist a ne silske gospodarstvo Vinajdeno novi vidi transportu zaliznichnij i avtomobilnij zasobi zv yazku telegraf i telefon Vazhki umovi praci j socialna nezahishenist najmanih robitnikiv negativno vplivali na stabilnist suspilstva Borotba robitnikiv za svoyi prava stala vazhlivim chinnikom suspilnogo zhittya Suspilstvo yevropejskih krayin nabulo harakteru industrialnogo Revolyuciya v vijskovij spravi Ekspansiya yevropejskih krayin chastkovo zabezpechuvalas yih perevagoyu v vijskovij spravi Hocha poroh bulo vinajdeno v Kitayi same yevropejci znachno vdoskonalili strilecku zbroyu i zrobili artileriyu golovnim rodom vijsk Osoblivo v XIX st koli bulo rozrobleno nariznu zbroyu nabagato tochnishu ta dalekobijnishu nizh ranishe Novitni chasi 1914 rik n e teper Osnovna stattya Novitnya istoriya Novitnim chasom nazivayut period vid pochatku Pershoyi svitovoyi vijni 1914 roku i do sogodni Protyagom cogo periodu vidbuvsya krah kolonialnih imperij i viniknennya nacionalnih derzhav Vidbulos zmenshennya roli Yevropi ta perehid svitovogo liderstva do SShA XX stolittya Dokladnishe Vsesvitnya istoriya XX stolittya Persha svitova vijna Osnovna stattya Persha svitova vijna Antanta i Centralni derzhavi v Pershij svitovij vijni Temno zelenij derzhavi Antanti Svitlo zelenij koloniyi dominioni teritoriyi abo okupovani teritoriyi derzhav Antanti Temno pomaranchevij Centralni sili Svitlo pomaranchevij koloniyi centralnih derzhav abo okupovani teritoriyi Sirij nejtralnij Virobnictvo zbroyi v Britaniyi pid chas Pershoyi svitovoyi vijni 1918 r Persha svitova vijna 1914 1918 polyagala v zbrojnomu konflikti mizh vijskovo politichnim blokom Centralni derzhavi Nimecka imperiya Gabsburzka monarhiya Avstro Ugorshina i Osmanska imperiya z odnogo boku ta vijskovo politichnim blokom Antanta Franciya Rosijska imperiya Velika Britaniya Italiya Serbiya i SShA z drugogo Avstro Ugorshina ogolosila vijnu Serbiyi Na zahist Serbiyi vistupila Rosijska imperiya i todi Nimechchina zahishayuchi Avstro Ugorshinu ogolosila vijnu Rosiyi ta yiyi spilnici Franciyi Nimecki vijska vvijshli cherez Belgiyu u Franciyu vnaslidok chogo viyavilasya vtyagnutoyu u cyu vijnu i Velika Britaniya tomu sho she u 1830 roci vona zobov yazalasya zahishati Belgiyu Razom iz Velikoyu Britaniyeyu u vijnu buli utyagnuti j inshi derzhavi ta koloniyi sho buli rozkidani po svitu Tak stalasya persha svitova vijna nazvana tak tomu sho uchast u nij uzyali majzhe vsi krayini svitu Ukrayinci ne mayuchi na toj moment vlasnoyi derzhavi yaka b zahishala yih nacionalni interesi zmusheni buli voyuvati za interesi chuzhih imperij u rosijskij armiyi nalichuvalos 3 5 mln ukrayinskih soldativ she 250 tis sluzhili v avstrijskomu vijsku U vijni bralo uchast 38 derzhav na polyah yakoyi borolosya ponad 74 miljoniv osib z yakih blizko 9 miljoniv bulo ubito i 20 miljoniv pokalicheno Cya vijna za svoyimi masshtabami lyudskimi vtratami ta naslidkam ne mala sobi rivnih u vsij poperednij istoriyi Peremoga Antanti u 1918 roci poklala kraj isnuvannyu troh yevropejskih imperij Gabsburzkoyi Nimeckoyi i Osmanskoyi Za umovami povoyennih mirnih ugod na misci bagatonacionalnih imperij postavali nacionalni derzhavi a zamist monarhij demokratichni respubliki Totalitarni ruhi Osnovna stattya Komunizm Fashizm Nacizm Kolazh totalitarnih lideriv kozhen ryadok zliva napravo Josip Stalin Adolf Gitler Mao Czedun Benito Mussolini ta Kim Ir Sen Foto chasiv Golodomoru 1932 1933 rr Persha svitova vijna 1914 1918 rokiv znishila stari yevropejski imperiyi postali ideyi narodnogo suverenitetu Z 1917 po 1922 na teritoriyi Rosiyi tochilasya gromadyanska vijna yaka zavershilasya povnoyu peremogoyu komunistiv u rezultati chogo bulo stvoreno Soyuz Radyanskih Socialistichnih Respublik SRSR na bilshij chastini teritoriyi kolishnoyi Rosijskoyi imperiyi U sklad SRSR bulo vklyucheno 15 respublik sered yakih bula j Ukrayina Fashizm vinik u Italiyi u 1922 roci duche italijskogo fashizmu Benito Mussolini buv ochilnikom Korolivstva Italiya z 1922 po 1943 roki U ti chasi bulo zaboroneno usi inshi partiyi v Italiyi krim Fashistskoyi partiyi kontrolyuvalas presa zhorstko kontrolyuvalas osvita i profspilki Provadilas agresivna politika shodo susidnih derzhav U Nimechchini nacisti nacional socialistichna partiya prijshli do vladi u 1933 roci Pid chas zmicnennya nacional socializmu ta stalinizmu 1933 1938 spilnoyi nimecko radyanskoyi okupaciyi Polshi 1939 1941 a potim nimecko radyanskoyi vijni 1941 1945 teritoriyi centralnoyi Polshi Ukrayinu Bilorus ta Baltijski derzhavi spitkalo masove nasillya v masshtabah ranishe nebachenih v istoriyi Zhertvami jogo perevazhno stali yevreyi bilorusi ukrayinci polyaki rosiyani j baltijci Aushvic najvidomishe misce vbivstv nini vin simvolizuye Golokost Diti v konctabori Golokostu 1945 Nacistskij ta radyanskij rezhimi ubili v centri Yevropi blizko 14 miljoniv lyudej vsi ci lyudi buli zhertvami vinishuvalnoyi politiki a ne bojovih dij bilshist stanovili bezzbrojni zhinki diti j stari tretina z nih na sovisti Radyanskogo Soyuzu protyagom dvanadcyati rokiv mizh 1933 ta 1945 rokami koli Gitler i Stalin perebuvali pri vladi Radyanskij Soyuz peremig nacistsku Nimechchinu na shidnomu fronti Drugoyi svitovoyi vijni i cim zabezpechiv Stalinu vdyachnist miljoniv i centralnu rol u vstanovleni povoyennogo ladu v Yevropi Prote protyagom 1930 h rokiv Stalin vlashtuvav Golodomor na teritoriyi Ukrayini i rozstrili 750 tisyach lyudej vin ubivav vlasnih gromadyan ne mensh efektivno nizh Gitler ubivav chuzhozemnih Dosi isnuye komunistichnij lad u Kitayi Pislya povalennya 1912 roci kitajskoyi monarhiyi za vladu u Kitayi borolis nacionalistichna partiya Gomindan ta Komunistichna partiya Kitayu Gromadyanska vijna zakinchilas u 1949 roci i v rezultati KPK otrimala kontrol nad bilshoyu chastinoyu materikovogo Kitayu Kitajska Narodna Respublika na choli z Mao Czedunom a Gomindan vidstupila do Tajvanyu chastkovo viznana derzhava Respublika Kitaj Tak zvana problema dvoh Kitayiv dosi aktualna Ryad inozemnih uryadiv inozemnih pres agentstv i neuryadovih organizacij kritikuvali situaciyu z dotrimannyam prav lyudini v KNR stverdzhuyuchi pro shirokomasshtabni porushennya gromadyanskih prav U 1910 roci Koreya bula aneksovana Yaponskoyu imperiyeyu Pislya kapitulyaciyi yaponciv naprikinci Drugoyi svitovoyi vijni v 1945 roci Koreya bula podilena na dvi zoni pivnich bula okupovana Radyanskim Soyuzom a pivden SShA Inicijovane Pivnichnoyu Koreyeyu vtorgnennya prizvelo do Korejskoyi vijni 1950 1953 Pivnichna Koreya ye totalitarnoyu diktaturoyu zi skladnim kultom osobistosti navkolo dinastiyi Kim Pidpisannya Paktu Molotova Ribbentropa u Moskvi 23 serpnya 1939 rokuDruga svitova vijna Osnovna stattya Druga svitova vijna Karta pokazuye pochatok Drugoyi svitovoyi vijni u veresni 1939 r U serpni 1939 roku nacistska Nimechchina i Radyanskij Soyuz pidpisali dogovir pro nenapad vidomij yak Pakt Molotova Ribbentropa sho mistiv sekretnij protokol rozpodilu sfer vplivu u Shidnij Yevropi teritoriyi she nezalezhnih Finlyandiyi Estoniyi Latviyi Litvi Polshi ta Rumuniyi Druga svitova vijna 1939 1945 rozpochalasya 1 veresnya koli nacistskij Vermaht atakuvav Polshu 20 serpnya SRSR atakuvav Yaponiyu i zdobuv peremogu vzhe 15 veresnya a she cherez dva dni pochav nastup na teritoriyu Polshi zi shodu Chervona armiya i Vermaht zustrilisya v centri Polshi i 28 veresnya Berlin ta Moskva pidpisali dogovir pro druzhbu i kordoni Vnaslidok blickrigu vzhe do kincya 1940 roku Nimechchini vdalosya zahopiti majzhe vsyu Yevropu Ruyini m Dendermonda Belgiya pislya bombarduvan Drugoyi svitovoyi vijni U 1941 roci Gitler pishov proti Radyanskogo Soyuzu do listopada dijshovshi do Moskvi Vlitku 1941 roku bula sformovana antigitlerivska koaliciya do yakoyi vvijshli SRSR SShA Velika Britaniya Franciya ta Kitaj a takozh Yugoslaviya Polsha Chehoslovachchina ta deyaki inshi krayini Yadernij udar po Nagasaki SShA vstupili u vijnu naprikinci 1941 roku pislya togo yak yaponci napali na vijskovo morsku bazu SShA u Perl Garbor Gavajski ostrovi 1945 roku SShA skinulo na yaponski mista Hirosima ta Nagasaki dvi yaderni bombi Z oboh bokiv zaginuli miljoni lyudej Radyanskij Soyuz zagubiv bilshe anizh 27 mln osib u koncentracijnih taborah Yevropi zaginulo blizko 6 mln osib predstavnikiv riznih nacionalnostej Najbilshe za vsih postrazhdali yevreyi adzhe Gitler postaviv sobi zavdannya povnistyu yih znishiti Struktura Berlinskoyi stini Po zavershenni vijni 1945 roku u nimeckomu misti Nyurnberg vidbuvsya pokazovij Nyurnberzkij proces nad golovnimi nacistskimi zlochincyami Dlya zapobigannya novih svitovih konfliktiv bula stvorena tak zvana Organizaciya Ob yednanih Nacij OON statut yakoyi pidpisali 50 derzhav u tomu chisli SRSR SShA Velika Britaniya Kitaj ta inshi Pislya vijni Nimechchinu bulo rozdileno na teritoriyi okupovanij SRSR vinikla tak zvana Nimecka Demokratichna Respublika NDR na okupovanij soyuznimi vijskami Federativna Respublika Nimechchini FRN Stolicya Nimechchini Berlin tezh bula podilenoyu mizh soyuznimi vijskami i rozmezhovana tak zvanoyu Berlinskoyu stinoyu Lishe 1990 roku NDR priyednalasya do FRN vnaslidok chogo znovu bula utvorena yedina nimecka derzhava Vidnovlennya nimeckoyi ekonomiki pislya vijni ye zdobutkom nimeckogo ministra ekonomiki Lyudviga Erharda Podil Nimechchini 1949 Pislya peremogi u Drugij svitovij vijni SRSR pochav poshiryuvati na krayini svogo vplivu komunistichnij rezhim zavdyaki chomu zagostilisya stosunki mizh SRSR ta SShA yaki buli nazvani holodnoyu vijnoyu Holodna vijna Osnovna stattya Holodna vijna Karta svitu 1980 roku pid chas holodnoyi vijni Odrazu pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni pochalos protistoyannya golovnih peremozhciv Viklikane vono bulo vidminnostyami v ideologiyi Demokratichni krayini ob yednalis u blok NATO na choli z SShA a SRSR stvoriv yim na protivagu socialistichnij tabir Ale v nogo ne vvijshov Kitaj yakij pislya smerti Mao Czeduna virishiv spivpracyuvati z kapitalistichnimi krayinami Za napolyagannyam SShA vidbuvsya rozpusk kolonialnih imperij Velikoyi Britaniyi ta Franciyi Takim chinom u 1945 roci zdobula nezalezhnist Indiya yaka pered tim razom iz Pakistanom ta Bangladesh bula koloniyeyu Velikoyi Britaniyi Indiya borolas za nezalezhnist vid 1885 roku U 1920 r Ruh oporu ocholiv Magatma Gandi obirayuchi nenasilnicki formi bojkotu 1959 roku na Kubi stalasya revolyuciya pid kerivnictvom Fidelya Kastro i Ernesto Che Gevara U revolyuciyi vzyali uchast 7 mln osib vnaslidok chogo bulo skinuto rezhim kubinskogo diktatora Batisti Najvishoyu tochkoyu Holodnoyi vijni stala Karibska kriza zagroza pochatku yadernoyi vijni mizh SShA ta SRSR vnaslidok rozmishennya Radyanskim Soyuzom yadernih raket na Kubi u zhovtni 1962 roku U 1989 roci v krayinah shidnoyi Yevropi projshla seriya bezkrovnih skinen socialistichnogo rezhimu sho otrimali nazvu oksamitovih revolyucij Yevropejskij soyuz Osnovna stattya Yevropejskij soyuz U 1993 roci mizh dvadcyatma krayinami Yevropi buv pidpisanij Maastrihtskij dogovir zgidno z yakim buv stvorenij Yevropejskij Soyuz Z 1999 roku v krayinah YeS pochalos vvedennya yedinoyi valyuti yevro Blizkoshidna kriza Izrayil ta Palestina Osnovna stattya Arabo izrayilskij konflikt Mapa podilu Palestini 1947 r Duhovnoyu batkivshinoyu yak kazhut yevreyiv zavzhdi vvazhavsya Yerusalim Svyata zemlya Ale z pochatku XVI st ce misto nalezhalo Palestini sho vhodila u sklad Ottomanskoyi imperiyi Same tomu she naprikinci XIX st osnovnu chastinu yiyi naselennya skladali arabi tobto musulmani Yevreyi zh buli rozkidani vsima krayinami svitu U 1917 roci Palestina bula zahoplena Velikoyu Britaniyeyu prem yer ministr yakoyi Artur Dzhejms Balfur zaproponuvav stvoriti tut yevrejsku derzhavu Naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni z boku nacistskoyi Nimechchini rozpochalisya masovi goninnya na yevreyiv Po zakinchenni vijni asambleya OON u 1947 roci uhvalila rishennya pro stvorennya na cij teritoriyi dvoh krayin yevrejskoyi Izrayilyu ta arabskoyi Palestini Yerusalim zhe oskilki jogo vvazhayut svyashennim yak musulmani tak i yevreyi razom z hristiyanami virisheno bulo zalishiti internacionalnim mistom tobto mistom sho ne nalezhit zhodnij iz krayin Nevdovzi Liga arabskih krayin ogolosila vijnu Izrayilyu Izrayil zdobuv peremogu zahopiv veliku chastinu teritoriyi Palestini a takozh zahidnu chastinu Yerusalima 1949 roku OON dobivsya pripinennya vijni zalishivshi Izrayilyu same tu teritoriyu yaka bula jomu vidilena ranishe Na razi rozpochalasya vijna v Izrayili Voyenni konflikti blizkoshidnih krayin Podalshi konfliktni situaciyi vklyuchayut zahoplennya chastini Yerusalimu Jordaniyeyu konflikt mizh Yegiptom sho zdobuv nezalezhnist vid Velikoyi Britaniyi z Velikoyu Britaniyeyu ta Franciyeyu zahoplennya Izrayilem vsogo Yerusalimu napad Yegiptu z Siriyeyu na Izrayil musulmansko hristiyanska vijna u Livani za uchastyu Siriyi ta OON vijna mizh Iranom ta Irakom Borotba zhinok za svoyi prava Osnovni statti Zhinoche viborche pravo FeminizmPiket sufrazhistok Ruhi zahistu prav zhinok XIX ta XX st borolisya za nadannya zhinkam prava golosuvati liberalizaciyu zakoniv pro rozluchennya zabezpechennya zamizhnoyi zhinki ekonomichnoyu avtonomiyeyu dozvil dostupu zhinki do vishoyi osviti oplachuvanoyi praci do profesijnoyi diyalnosti Zhinki prodayut zhinochij zhurnal 1915 1919 Teoriya rivnosti dvoh statej yaka stanovit idejnu osnovu organizovanogo ruhu zhinok nazivayetsya feminizmom Feminizm pershoyi hvili buv organizovanim ruhom za yuridichnu rivnist zhinok ta cholovikiv sho rozpochavsya u 1848 r u SShA ta zavershivsya z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni u 1914 roci U 1917 roci zdobuli viborche pravo zhinki u Rosiyi U 1918 roci u Velikij Britaniyi pravo golosu oderzhali vsi zhinki starshe 30 rokiv u 1928 r pislya 21 roku U Velikij Britaniyi borotba zhinok za svoyi prava bula nazvana ruhom sufrazhistok vid anglijskogo slova suffrage pravo golosu Roki nadannya zhinkam prava golosu v inshih krayinah 1893 rik Nova Zelandiya 1902 r Avstraliya 1913 r Norvegiya 1918 r Avstriya Nimechchina ta Polsha 1920 r SShA 1932 r Braziliya 1934 r Turechchina 1944 r Franciya 1945 r Italiya 1949 r Kitaj ta Indiya 1953 r Meksika 1971 r Shvejcariya 1974 r Jordaniya 1976 r Nigeriya 2003 r Katar U Saudivskij Araviyi zhinki dosi ne mayut prava golosu Logotip antifeministskoyi grupi tisku IGAF Na nomu cholovik yakij vikidaye simvol feminizmu na smitnik Feminizm drugoyi hvili harakterizuyetsya organizovanoyu borotboyu za faktichnu realizaciyu prav zhinok viznanih na zakonodavchomu rivni Rozpochinayetsya protestnimi vistupami u 60 70 h rokah XX st u SShA ta Yevropi Spilna vimoga feministok drugoyi hvili borotba za pravo ne lishe obirati ale vvijti samim u vladni strukturi U 1979 r bulo pidpisano mizhnarodnu Konvenciyu pro likvidaciyu vsih form diskriminaciyi shodo zhinok do yakoyi na rivni z bilsh nizh sta krayinami priyednalas i Ukrayina 2009 roku v Ukrayini vinikla mizhnarodna feministichna organizaciya FEMEN uchasnici yakoyi zagostryuyut uvagu na porushennyah zhinochih prav u tih chi inshih sferah diyalnosti provodyachi protestni akciyi na yakih ogolyuyut grudi U 2011 roci bulo ukladeno Stambulsku konvenciyu mizhnarodnu ugodu Radi Yevropi yaka kriminalizuye ta poperedzhuye nasilstvo proti zhinok ta divchat i zahishaye postrazhdalih Konvenciya viznachaye nasilstvo proti zhinok porushennyam prav lyudini ta formoyu diskriminaciyi i proponuye sistemni ta kontrolovani strategiyi vikorinennya cih yavish Ilyustraciya shodo gendernoyi rivnosti usih zokrema LGBT sho spoviduyetsya feminizmom tretoyi hvili Osoblivist feminizmu tretoyi hvili v tomu sho vin ne prijshov na zaminu poperednogo napryamu a isnuye paralelno z nim Jogo poyavu traktuyut yak kritichnu reakciyu molodogo pokolinnya zhinok na radikalnij feminizm Cili po pershe borotba z usima mozhlivimi prichinami yaki porodzhuyut suspilnu nespravedlivist i ne lishe stosovno zhinok po druge rozvitok osviti molodih zhinok shobi voni buli vilnimi shaslivimi ta gordimi zi svoyeyi zhinochnosti j ne boyalisya realizovuvati obrani dlya sebe cili Pokazovim ye te sho organizaciyi kotri identifikuyut sebe yak feministichni tretoyi hvili ob yednuyut ne lishe zhinok a j cholovikiv ta predstavnikiv riznih menshin Cherez nedostatnye znannya ta rozuminnya osvichenist shodo tipiv feministichnih idej yih kincevih cilej i motiviv a takozh specifichni ustaleni tradiciyi u riznih suspilstvah svitu mozhna zustriti riznomanitni uperedzhennya stosovno feminizmu Foto kino ta telebachennya Rannij perenosnij televizor Data vinahodu fotografiyi 1839 rik koli Luyi Dager povidomiv Parizkij akademiyi pro novij sposib otrimannya zobrazhennya yakij na jogo chest buv nazvanij dagerotipiyeyu U 1841 roci kalotipiya bula vinajdena u Velikij Britaniyi Vilyamom Genri Foks Tolbotom Vinahid Tolbota do rechi viyavivsya blizhchim do suchasnoyi fotografiyi U 1895 roci zavdyaki bratam Lyum yer z yavilosya nove tehnichne mistectvo kinematograf Najpershij u sviti kinoseans vidbuvsya todi zh u 1895 roci u Parizhi u Gran kafe na Bulvar de Kapyusin Telebachennya viniklo u 1936 roci koli anglijska kompaniya Bi Bi Si pochala vesti svoyi pershi televizijni programi U 1939 roci ce vidbulosya i u SRSR spochatku u Moskvi ta Leningradi a u 1941 roci u SShA Spochatku telebachennya bulo chorno bilim I lishe u 1950 h rokah zavdyaki cilomu ryadu tehnichnih vidkrittiv z yavilasya mozhlivist peredavati kolorove zobrazhennya Z seredini 1980 h rokiv vedetsya rozrobka cifrovogo telebachennya Zavoyuvannya kosmosu Peredumovoyu dosyagnen u kosmichnij galuzi bula holodna vijna mizh SRSR ta SShA vnaslidok yakoyi pochalasya tak zvana kosmichna gonka Panorama dolini Taurus Littrou na Misyaci Foto astronavtiv Apollon 17 zroblene u 1972 r U 1957 r SRSR zapustiv svij pershij shtuchnij suputnik U 1958 SShA zapustili svij suputnik Eksplorer 1 Na bortu drugogo suputnika SRSR znahodilasya persha zhiva istota sobaka Lajka 1961 roku buv zapushenij radyanskij kosmichnij korabel Shid na bortu yakogo znahodivsya Yurij Gagarin U 1963 roci u kosmosi pobuvala persha zhinka radyanskij kosmonavt Valentina Tereshkova 1965 roku drugij pilot radyanskogo kosmichnogo korablya Shid 2 Oleksij Leonov vpershe u sviti vijshov u vidkritij kosmos Vin vidletiv vid korablya na p yat metriv i proviv u vidkritomu kosmosi dvanadcyat hvilin 1969 roku amerikanskij astronavt Nil Armstrong komandir kosmichnoyi ekspediciyi Apolon 11 pershim stupiv na poverhnyu Misyacya U 1970 roci radyanska stanciya prizemlilasya na Marsi U 1986 roci Radyanskij Soyuz zapustiv orbitalnu stanciyu Mir Z tiyeyi pori vsi kosmonavti z riznih krayin vidviduyut yiyi dlya provedennya eksperimentiv Buv zatoplenij 23 kvitnya 1996 roku U 1997 roci udoskonalennya komp yuternoyi tehniki ta zv yazku dalo mozhlivist SShA zapustiti u kosmos i visaditi na poverhnyu Marsa doslidnickogo robota sho keruvavsya iz Zemli Zobrazhennya yake peredavav cej robot bachili ne tilki vcheni u svoyih laboratoriyah a j zvichajni lyudi na ekranah svoyih televizoriv Zaraz doslidzhennya kosmosu prodovzhuyetsya Ruh zelenih Najvazhlivishim pitannyam kincya XX st pochatku XXI stolittya stalo pitannya zberezhennya prirodi Greenpeace logotip 1971 r zasnuvannya aktivistami SShA ta Kanadi mizhnarodnoyi organizaciyi Grinpis sho zajmayetsya pitannyam zberigannya prirodi Na sogodni organizaciya maye svoyi viddilennya u 25 krayinah u tomu chisli u Kiyevi Osnovni napryamki diyalnosti zelenogo ruhu proti yadernih viprobuvan ta radiacijnoyi zagrozi proti zabrudnennya seredovisha promislovimi vidhodami za zberezhennya tvarin ta ptahiv proti lyudskogo golodu ta bidnosti proti vijni proti virubki lisivXXI stolittya Dokladnishe XXI stolittya Kitaj shvidko urbanizuvavsya v XXI stolitti U XXI stolitti poshireni komunikaciyi za dopomogoyu smartfoniv ta Internetu sho sprichinilo fundamentalni suspilni zmini v biznesi politici ta osobistomu zhitti lyudej Cej period buv vidznachenij zrostayuchoyu ekonomichnoyu globalizaciyeyu ta integraciyeyu z podalshim pidvishennyam riziku dlya vzayemopov yazanih ekonomik prikladom chogo ye Velika recesiya kincya 2000 h i pochatku 2010 h rokiv U 2020 roci pandemiya COVID 19 suttyevo porushila svitovu torgivlyu ta sprichinila spad u svitovij ekonomici Stanom na 2022 rik ponad shist miljoniv lyudej pomerli vid COVID 19 Zgubnij vpliv lyudstva na Zemlyu posilivsya cherez zrostannya chiselnosti naselennya ta industrializaciyu Pidvisheni potrebi v resursah Zemli spriyayut pogirshennyu navkolishnogo seredovisha vklyuchayuchi masove vimirannya vidiv roslin i tvarin a takozh zmini klimatu sho zagrozhuye dovgostrokovomu vizhivannyu lyudstva Rosijsko ukrayinska vijna trivaye mizh Rosiyeyu ta Ukrayinoyu z lyutogo 2014 roku i na razi ye najmasshtabnishim zbrojnim konfliktom u Yevropi vid pochatku XXI stolittya U lyutomu 2022 roku konflikt znachno zagostrivsya koli Rosiya rozpochala povnomasshtabne vtorgnennya v Ukrayinu PrimitkiKrip yakevich I P Vsesvitnya istoriya U 3 kn 1960 Dajmond Dzhared 1997 Zbroya mikrobi i harch Vitoki nerivnostej mizh narodami Mova originalu Anglijska Perekladach Taras Cimbal Taras Tsymbal ISBN 978 9665215127 Arheologiya Ukrayini za roki Nezalezhnosti Kiyiv Institut arheologiyi NAN Ukrayini 2022 ISBN 978 617 7810 29 1 Dzheffri Blejni Ochen kratkaya istoriya mira Astrel perevod Syrneva E OGIZ ISBN 978 5 271 42529 5 0670 04202 1 2013 g Arhiv originalu za 26 sichnya 2018 Procitovano 11 sichnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Plohij Sergij 2021 Brama Yevropi Istoriya Ukrayini vid skifskih voyen do nezalezhnosti per z angl Romana Klochka Pererob i dop vid Harkiv Knizhkovij klub Klub simejnogo dozvillya s 30 ISBN 978 0 465 05091 8 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2016 Procitovano 13 sichnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http javot net history index htm Arkas Mikola Istoriya Ukrayini Rusi Biblioteka istorichnogo klubu Holodnij Yar Kiyiv Nash format 2015 464 s ISBN 978 617 7279 11 1 Kuzyk B N Yakovec Yu V Civilizacii teoriya istoriya dialog budushee T III Severnoe Prichernomore prostranstvo vzaimodejstviya civilizacij M Institut ekonomicheskih strategij 2008 S 18 Arhiv originalu za 25 sichnya 2016 Procitovano 21 sichnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 2 lyutogo 2016 Procitovano 17 sichnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 4 lyutogo 2016 Procitovano 17 sichnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Elektronne dzherelo history ed era com Akademichne religiyeznavstvo Pidruchnik Za red A M Kolodnogo K 2000 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2016 Procitovano 17 sichnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 5 chervnya 2016 Procitovano 17 sichnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Gisem Oleksandr Volodimirovich Martinyuk Oleksandr Oleksandrovich 2011 Vsesvitnya istoriya Navchalno praktichnij dovidnik Harkiv Ranok Publishing House Ltd ISBN 978 6175400401 Snajder Timoti 2010 Krivavi zemli Yevropa mizh Gitlerom i Stalinim Laurus ISBN 978 6177313273 http history vn ua book history5 125 html javot net Arhiv originalu za 4 lyutogo 2016 Procitovano 11 sichnya 2016 Shevchenko Zoya Volodimirivna 2016 Slovnik gendernih terminiv Vydavet sʹ Chabanenko I ISBN 9789669201485 Konvenciya Konvenciya Organizaciyi Ob yednanih Nacij pro likvidaciyu vsih form diskriminaciyi shodo zhinok ukr ros vid 18 12 1979 Arhiv originalu za 9 chervnya 2013 Procitovano 6 chervnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Div takozhVsesvitnya istoriya XX stolittya Neolit na teritoriyi Ukrayini Istoriya Aziyi Bronzova doba na teritoriyi Ukrayini Ekonomichna istoriyaDzherelaVsesvitnya istoriya dtv Atlas dovidnik German Kinder VernerHilgeman Manfred Gergt nauk red per O F Ivanov hudozh G Bukor ta in K Znannya Pres 2007 664 s il karti 25 sm Seriya dtv Atlas Paral tit ark nim U pidzag 226 s kolor il Alf pokazhch s 628 661 ISBN 978 966 311 064 6 Istoriya suchasnogo svitu XV XXI stolittya T V Orlova K Vikar 2007 552 s ISBN 978 966 7131 90 6 Krip yakevich I P Vsesvitnya istoriya U 3 kn 1960 Dzheffri Blejni Ochen kratkaya istoriya mira Astrel perevod Syrneva E OGIZ ISBN 978 5 271 42529 5 0670 04202 1 2013 g Grushevskij M S Istoriya Ukrayini Rusi T 1 Kiyiv 1913 648 s Grushevskij M S Pro stari chasi na Ukrayini Korotka istoriya dlya pershogo pochatku K AT Oberegi 1991 104 s Subtelnij Orest Ukrayina Istoriya uchebnoe posobie O Subtelnij 3 tye vid pererob i dop Kiyiv Libid 1993 720 s 20 sm ISBN 5 325 00451 4 Akademichne religiyeznavstvo Pidruchnik Za red A M Kolodnogo K 2000 S Krimskij Vsesvitnya istoriya Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Vsemirnaya istoriya Enciklopediya 22 lipnya 2015 u Wayback Machine Arkas Mikola Istoriya Ukrayini Rusi Biblioteka istorichnogo klubu Holodnij Yar Kiyiv Nash format 2015 464 s ISBN 978 617 7279 11 1 Rubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Kurs lekcij Navch posibnik K Libid 1997 462 s ISBN 5 325 00775 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vsesvitnya istoriya
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Всесвітня історія