Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Згідно із сучасною науковою точкою зору заселення Америки почалось приблизно 30 тисяч років тому через сухопутний перехі

Історія Америки

Історія Америки

Згідно із сучасною науковою точкою зору, заселення Америки почалось приблизно 30 тисяч років тому через сухопутний перехід між Аляскою і Східним Сибіром, який існував у Льодовиковий період, проходила кількома хвилями і закінчилась приблизно 10 тисяч років тому, коли рівень світового океану перекрив перешийок між континентами. Приблизно в цей же час перші групи людей, рухаючись вздовж Тихоокеанського узбережжя і Скелястих гір досягли південних регіонів Південної Америки, а ще одна група людей мігрувала через Великі рівнини із заходу на схід в напрямку атлантичного океану.

image
Америка з висоти 700 кілометрів над Землею

Вважається, що нащадки перших переселенців з Азії жили ізольовано від інших континентів до X століття, коли почалась колонізація узбережжя сучасної Канади. Створені ними культури і цивілізації зазнали фатального впливу з боку європейців, які почали заселяти Америку у XV столітті після того, як у 1492 році Христофор Колумб побував на островах Вест-Індії. 1507 року відкриті землі отримали свою нинішню назву завдяки німецькому картографу Мартіну Вальдземюллеру, який назвав їх іменем італійського мореплавця Амеріго Веспуччі, котрий першим з європейців висловив припущення, що це новий континент. 1538 року голландець Герард Меркатор використав топонім «Америка» для позначення усієї західної півкулі.

У наступні роки Америка колонізувалась кількома європейськими державами, що привело до виникнення нових культур, цивілізацій і країн.

Доколумбовий період

Докладніше: Цивілізації Америки
Докладніше: Месоамериканська хронологія

Заселення Америки

Докладніше: Моделі заселення Америки
Докладніше: Культура Кловіс
image
Карта ранніх міграцій людства

Існує дві думки щодо міграційних потоків заселення Америки. Одна дотримується т. зв. «короткої хронології», за якою перша хвиля переселення з Азії відбулася не раніше 14 — 16 тис. років тому. Прихильники «довгої хронології» вважають, що перша група людей прибула до західної півкулі набагато раніше, можливо 20 — 50 тис. років тому кількома хвилями міграцій і закінчились коли рівень Світового океану піднявся настільки, що роз'єднав два континенти. Одним з чинників, які не дають дійти згоди, — відсутність хронологічної неперервності археологічних свідчень існування людини як в Північній, так і в Південній Америці, а також відмінність культурних свідоцтв в цих частинах світу. Одночасно залишається нез'ясованим походження людей, які мігрували з Азії до Америки через Берингію, сухопутний перехід між Аляскою і Східним Сибіром, який існував у Льодовиковий період

Найдавнішою доісторичною культурою, знайденою на території Америки, є культура Кловіс (сучасний штат Нью-Мексико, США), яка відноситься до кінця льодовикового періоду (14- 15 тисяч років тому). Аналіз ДНК представника цієї культури, проведений у 2013 році, показав, що сучасні індіанці Північної Америки — його нащадки, а він сам генетично близький до азіатів Сибіру у Далекого Сходу.

Корінне населення Америки

Докладніше:
Докладніше:

англ. Genetic history of indigenous peoples of the Americas

Докладніше: Індіанці
Докладніше:
Докладніше: Чичимеки

Єдиної думки про шляхи і часові проміжки розселення перших людей, що заселили Американський континент в кінці останнього льодовикового періоду, немає, проте домінуючим є припущення, що вони рухались із сучасної Аляски на Південь в міру того, як танення льодовиків Лаврентійський і Кордильєрського (англ. Cordilleran Ice Sheet) льодовикових щитів відкривало їм шлях вздовж Скелястих гір. Інша популярна теорія дотримується думки, що міграція населення відбувалась на примітивних човнах або пішки вздовж Тихоокеанського узбережжя, а відсутність артефактів, які б підтверджували цю версію, пояснюється підняттям рівня Світового океану, який затопив їх

До початку європейської колонізації XV століття племена Америки знаходились на різних рівнях суспільного розвитку — індіанці Центральної і Південної Америки ацтеки, мая, інки жили у класовому суспільстві, в той час як більшість інших знаходилися на різних стадіях первіснообщинного ладу. Поступово склалося два основних осередки ранніх цивілізацій: Мезоамерика (території сучасних центральної й південної Мексики, Гватемали, Белізу, західні райони Гондурасу і Сальвадору) та Андська область (частина сучасної Колумбії, Еквадор, Перу, Болівія, північ Чилі).

Докладніше: Ацтеки
Докладніше: Ацтецький потрійний союз
Докладніше: Інки
Докладніше: Мая (цивілізація)
Докладніше: Міштеки
Докладніше: Ольмеки
Докладніше: Сапотеки
Докладніше: Тольтеки

Культура доколумбової Америки

image
Америка близько 1000 до н. е.
   мисливці-збирачі
   просте землеробство
   інтенсивне землеробство (племінне вождівство або цивілізації)
Докладніше:
Докладніше: Класична культура Веракрус
Докладніше: Контакти з Америкою до Колумба
Докладніше: Культура доколумбової Америки
Докладніше: Кам'яні будови та технології обробки каменю народів Америки
Докладніше: Месоамериканська хронологія
Докладніше: Чинча (культура)

Серед близько 400 племен доколумбової Америки існувало безліч релігійних культів вірувань і обрядів, що склалися у різних етнічно-соціальних груп корінного населення. Значного поширення набув тотемізм і специфічна міфологія про стару і нову батьківщину, зумовлена численними міграціями індіанських племен і відповідними процесами етногенезу. Це наклало відбиток і на розвиток їх культури, яка сформувалася в умовах, коли народи доколумбової Америки перебували в географічній ізоляції протягом декількох тисячоліть.

Умовно розвиток культури доколумбової Америки періодизується наступним чином:

• Палеоіндіанський період (XXV—VIII тисячоліття — до н. е.) — люди об'єднані в невеликі кочові групи з нестаціонарними (сезонними) стоянками. Займалися збиранням, полюванням спочатку на дрібних, а потім і великих тварин; добре розвинуті кам'яні знаряддя праці.

• Архаїчний період (VIII — середина II тисячоліття до н. е.) — основу господарства складалють полювання і збирання з використанням удосконалених знарядь; зародження примітивного землеробства і ткацтва.

• Протокласичний (II тисячоліттям до н. е. — I ст. н. е.) — перехід до осілого способу життя, зумовлений появою інтенсивних форм землеробства; розвиток кераміки, скульптури, появи перших пірамід, ремесел, початок класового розшарування, формування основ наукових знань.

• Класичний період (I—IX) — поява і розвиток ранньокласових міст-держав (Теотіуакан, Шочикалько, Ель-Тахін, Тікаль, Паленке, Копан та інші) і їх об'єднань; матеріальну основу суспільств становило інтенсивне підсічно-вогневе і поливне землеробство, ремісниче виробництво. Індіанцям цього періоду були відомі золото, срібло, мідь, які піддавались складній обробці для виготовлення прикрас і знарядь праці.

• Посткласичний (X — початок XVI ст.) — переважна більшість величезних міст-держав припинила своє існування, сформувалися нові політичні і культурні центри. Утворилися царство ацтеків з центром в місті Теночтітлан, держава інків Тауантінсую, мая-тольтекська держава зі столицею Чичен-Іца, Маяпан.

Найдавнішою з відомих нині цивілізацій доколумбової Америки є ольмекська, яка існувала на південно-східному узбережжі Мексики в XIV-III ст. до н. е. Ольмеки володіли писемністю (нерозшифрована досі), храми зводили на східчастих пірамідах і приносили богам людські жертви. Головним божеством був ягуар. Найхарактернішою пам'яткою ольмекської культури є величезні кам'яні «голови» заввишки до 3 метрів і вагою до 40 тонн з обличчями, що мають виразні африканські риси. З появою крупного міста-держави Теотіуакана за півсотні кілометрів на північний схід від сучасного Мехіко почався так званий класичний період центральноамериканських культур.

Протягом VII-VIII ст. цивілізації класичного періоду були зруйновані нашестям тольтеків, які прийшли з Північної Мексики. У цей час на південному сході Мексики й на території Белізу, Гондурасу та Гватемали найвищого розквіту досягла перша крупна міська цивілізація Центральної Америки — мая, що налічувала близько 100 міст-держав, очолюваних правителями зі спадковою владою. Наприкінці XII ст. з півночі сучасної Мексики почали рух на південь ацтеки, які близько 1325 року заснували місто Теночтітлан (сучасний Мехіко). Через півтора століття місто стало центром держави, що охоплювала всю Центральну Мексику. Найвищого розквіту вона досягла при Монтесумі II (1503—1520 рр.), напередодні іспанської колонізації.

Найвідомішими цивілізаціями Південної Америки вважаються Наска (VI-VIII ст. н. е.) та теократична імперія інків — Тауантінсуйу, що склалася протягом XII-XV ст. навколо гірської громади Куско (на південному сході сучасного Перу) і охоплювала більшу частину сучасного Еквадору, Перу, значну частину Болівії, Чилі та Аргентини. У період свого найвищого розвіту (початок XVI ст.) чисельність населення імперії інків складала до 40 млн чоловік.

Цивілізація Тольтеків

image
Міста і території розселення племен Месоамерики
Докладніше: Тольтеки

Тольтеки мігрували на територію Центральної Мексики з півночі у VIII ст. і до кінця X століття сформували державу зі столицею у Тулі, підкоривши окремі групи мая на Юкатані. В той же час в результаті внутрішніх конфліктів в державі тольтеків від них відкололася і мігрувала на територію сучасного Сальвадора велика група населення, які влилися в цивілізацію піпіль. У другій половині XII ст. нове нашестя з півночі войовничих племен, останньою хвилею яких були ацтеки, поклало кінець пануванню тольтеків в Мексиці і на момент іспанського завоювання Мексики (XVI ст.) тольтеки давно стали легендарним народом, культура якого лягла в основу культури ацтеків.

Цивілізація Ацтеків

Докладніше: Ацтеки
Докладніше: Ацтекська кухня
Докладніше: Ацтекська писемність
Докладніше: Жертвоприношення ацтеків
Докладніше: Кіпу
Докладніше: Міфологія ацтеків
Докладніше: Одяг ацтеків
Докладніше: Освіта ацтеків
Докладніше: Устрій Ацтецької імперії

У середині XI ст. територію держави тольтеків, що знаходилась в долині сучасного Мехіко, заселило плем'я тепанеків, яке на західному березі озера Тескоко у 995 році заснувало державу Аскапоцалько. Свого найбільшого розквіту вона досягла наприкінці XIV ст. — на початку XV ст., проте у 1428 році загинула під ударами об'єднаних армій міст Теночтітлан, Тлателолько та Тлакопан. Троїстий союз цих міст, відомий в історіографії як Імперія Ацтеків, проіснував до 1521 року, коли був знищений в результаті вторгнення іспанських колонізаторов на чолі із Ернаном Кортесом.

У вузькому значені термін «ацтеки» стосується племені , яке у XII ст. прийшло на територію Мексики з півночі з місцевості Ацтлан і створило Потрійний союз; в широкому сенсі, ацтеками називають всі народи науа Мексиканської долини, культура яких мала спільні корені. Держава ацтеків не була імперією в традиційному значенні цього слова — завойовуючи території, вони обкладали даниною племена і міста, де ставили своїх намісників, зберігаючи їх автономне правління і будували мережу доріг для сполучення із підкореними землями. На момент приходу іспанців у 1519 році держава ацтеків займала територію від Мексиканської затоки до Тихого океану і межувала із землями мая. Її очолював правитель (тлатоані), який обирався серед спадкових правителів найважливіших міст держави. Суспільство ацтеків поділялось на знать, воїнів, селян і рабів (права яких нагадували рабів Давньої Греції), мало систему освіти, користувалось розвиненою медициною, піктографічним письмом, сонячним календарем і сповідували політеїстичну релігію з людськими жертвоприношеннями.

Цивілізація Мая

Докладніше: Мая (цивілізація)
Докладніше: Архітектура мая
Докладніше: Маянські мови
Докладніше: Писемність мая
Докладніше: Релігія та міфологія мая
Докладніше: Система числення мая
Докладніше: Список міст мая

Протягом I — початку II тисячоліття н. е. народ мая розселився на великій території, який включає сучасні південні штати Мексики (Табаско, Чіапас, Кампече, Юкатан і Кінтана-Роо), Беліз, Гватемалу та західні райони Сальвадору і Гондурасу. В архаїчний (2000—1500 рр. до н. е.) і в ранній періоди (1500—1000 рр. до н. е.) докласичної епохи в низинних районах Гватемали мешкали невеликі племена мисливців і збирачів, що харчувалися дикими їстівними корінням і плодами, а також дичиною і рибою. У середній формативний період (1000—400 рр. до н. е.) з'явились дрібні землеробські поселення, розкидані в джунглях і на берегах річок плато Петен і на півночі Беліза. У наступний пізній формативний період докласичної епохи (400 р. до н. е. — 250 р. н. е.) почався бурхливий ріст міст, в яких зводились архітектурні комплекси і монументальні споруди. До цього періоду відноситься поява міст Калакмуль і Цибільчальтун на півночі півострова Юкатан (Мексика), Ель-Мірадор, , Тікаль, в джунглях Петену (Гватемала), Серрос, Куельйо, Ламанай і (Беліз), Чальчуапа (Сальвадор).

Піку свого розвитку цивілізація мая досягла у 250—600 рр. н. е., коли суспільство розвинулось в систему сполучених між собою дорогами міст-держав з ієрархічною структурою суспільства. Володіння окремих міст-держав сягали 2000 кв. км, а деякі міста, наприклад Тікаль або Калакмуль, контролювали значно більші території. Політичними та культурними центрами кожного державного утворення були міста з пишними спорудами, архітектура яких являла собою місцеві або зональні варіації загального стилю архітектури мая з церемоніальними і адміністративними комплексами в центрі, оточеному житловими кварталами. За межею міст населення жило великими сім'ями в дерев'яних будинках, критих очеретом або соломою, розосереджене в невеликих селах, оточених садами і полями. Загальна чисельність мая у пізній класичний період досягала 3 млн чоловік.

До 850 року багато міст на півдні низинної зони були покинуті. З незрозумілих досі причин повністю припинилось будівництво в Паленке, Тікалі, Копані, а центр розвитку майської цивілізації переміщається на північ півострова Юкатан і західне нагір'я. Тут на короткий термін розквітають міста Ушмаль, Саїль, , Лабна і Чичен-Іца, які перевершили попередні висотою будинків, багатокімнатними палацами, більш високими і широкими ступінчастими склепіннями, витонченим різьбленням по каменю і мозаїчними фризами, величезними майданчиками для гри в м'яч. Еліта народу мая була грамотною, володіла складною системою ієрогліфічного письма, яка була найрозвинутішою в доколумбовій Америці. Мая записували свої історії та ритуальні знання в книги-звитки, з яких збереглися лише три, а решта були знищені іспанцями. Є також дуже багато прикладів текстів мая зроблених на стелах та кераміці. Мая розробили складну систему взаємозалежних ритуальних календарів, використовували математику, в якій одними з перших у світі використовували поняття нуля. У рамках своєї релігії мая практикували людські жертвоприношення.

Більшість північних міст проіснували менше 300 років, за винятком Чичен-Іци, яке дожило до 13 століття. Це місто виявляє архітектурну схожість з Тулою, заснованою тольтеками близько 900 р., що дозволяє припустити, що Чичен-Іца служила форпостом або була союзником войовничих тольтеків. У посткласичну епоху отримала розвиток морська торгівля, завдяки чому на узбережжі Юкатана та прилеглих островах виникли порти — наприклад, Тулум чи поселення на острові Косумель, через які мая торгували з ацтеками рабами, бавовною і пташиним пір'ям.

Колоніальний період в історії мая починається у 1517 році, коли спробу висадитись на Юкатані здійснили іспанці на чолі з . Завоювання Юкатану почалось у 1528 років загоном Франсіско де Монтехо і тривало до 1697 року, коли Іспанія підкорила останнє незалежне місто мая Таясаль.

Цивілізація Інків

image
Чотири частини Держави інків: (червоне), Кольасуйу (синє), (зелене) и (жовте).
Докладніше: Інки
Докладніше: Живопис інків
Докладніше: Інкське право
Докладніше: Література інків
Докладніше: Математика інків
Докладніше: Медицина інків
Докладніше: Міфологія інків
Докладніше: Устрій Інкської імперії
Докладніше: Філософія інків

Держава інків (Тауантінсуйу: кеч. Tawantin Suyu — чотири сторони світу, об'єднані разом) почала формуватись приблизно у XII ст. навколо містечка Куско у глибокій долині між двома гірськими хребтами Анд. Свого найбільшого розвитку досягла за правління Інка Пачакутека (1438—1471 рр.), який об'єднав усі племена кечуа і став першим імператором інків. Верховний інка вважався богом на землі з необмеженою владою і спирався на «інків по крові» (прямих нащадків легендарного засновника держави — Манко Капака; на початок конкісти їх було 567) та «інків за привілеєм» (вождів підкорених громад та племен). Асиміляторська політика інків в області мови, релігії та методів ведення господарства поклала початок процесу злиття різних етнічних груп у єдину давньокечуанську народність. Господарською основою Тауантінсуйу було терасне іригаційне землеробство; імперія інків виявилася єдиною державою доколумбової Америки, в котрій існувало тваринництво як особлива галузь господарської діяльності (приручені лами і альпака). У релігії головне місце посідав культ Сонця, а також перехідний до монотеїзму культ «багато-єдиного» бога , що уособлював Сонце.

У 1530—1532 рр. Тауантінсуйу було послаблене міжусобною боротьбою за престол між братами Атауальпою (представником т. зв. династії Кіто) і Уаскаром (представником династії Куско), що полегшило захоплення імперії іспанцями на чолі з Франсиско Пісарро, який вперше з'явився на території сучасного Перу в 1525 році. Через сім років вирушив у свій третій похід до Перу, в 1533 році стратив Великого інку Атауальпу, а в 1536 році завоював Куско. Держава інків припинила своє існування в 1572 році зі смертю її останнього правителя Тупака Амару.

Цивілізація ірокезів

Докладніше: Ірокези

Європейська колонізація

image
Території в Америці, колонії або претензії великих європейських держав, на 1750 рік
Докладніше: Європейська колонізація Америки
Докладніше: Тордесільяський договір

Початок європейської колонізації Америки, як правило, датуються 1492 роком, хоча першими європейцями, що досягли Америки були вікінги (), які у 11 столітті створили декілька колоній в Гренландії і одне тимчасове поселення Л'Анс-о-Медоуз (L'Anse aux Meadows) в норвезькому районі Вінланд, сьогоденний Ньюфаундленд. Поселення в Гренландії існували впродовж декількох століть. Першими державами, що розпочали колонізацію Америки, були Іспанія і Португалія, які до середини 16 століття отримали контроль над більшою частиною Південної, всією Центральною Америкою та півднем Північної Америки, окрім раніше завойованих територій Карибського басейну. У 17 столітті колонії на Американському континенті заснували Англія, Франція та Голландія, у 18 столітті — Данія-Норвегія відродили свої колишні колонії в Ґренландії, Російська імперія заснувала поселення на Алясці.

За перші півтора століття після подорожі Колумба корінне населення Південної та Північної Америки зменшилось приблизно на 80 % (від близько 50 млн в 1492 році до 8 млн у 1650 році), переважно, через спалахи інфекційних захворювань завезених переселенцями зі Старого світу, — епідемії натуральної віспи (1518, 1521, 1525, 1558, 1589), епідемічного висипного тифу (1546), грипу (1558), дифтерії (1614) і кору (1618) привели до культурного хаосу і політичного краху місцевих цивілізацій.

До середини XVI-го століття на американському континенті домінувала Іспанія, колоніальні володіння якої тягнулися від мису Горн до Нью-Мексико і увійшли до віце-королівств Нова Іспанія та Нова Гранада. Ситуація змінилась після поразки Іспанії у війні проти Англії — попри внутрішньополітичну кризу, Англія зуміла досягти домінування на морі і з 1607 по 1732 рік у Північній Америці було засновано тринадцять колоній, які у 1775 році повстали проти метрополії і проголосили незалежність. На цей момент Велика Британія, як спадкоємниця Англії, володіла колоніями на території сучасної Канади, в Карибському морі, а також в Центральній та Південній Америці.

Французька колонізація Америки почалась у 1524 році з пошуку шляху з Атлантики до Тихого океану і до XVIII ст. Франція заснувала колонії на сході, в центрі та півдні Північної Америки (відомі під загальною назвою Нова Франція), на декількох Карибських островах та у Південній Америці.

Колоніальний період

Докладніше: Британська колонізація Америки
Докладніше: Голландська колонізація Америки
Докладніше: Данська колонізація Америки
Докладніше:
Докладніше: Іспанська колонізація Америки
Докладніше: Іспанське завоювання ацтеків
Докладніше: Іспанське завоювання інків
Докладніше: Іспанське завоювання Юкатану
Докладніше: Колоніальна історія США
Докладніше: Курляндська колонізація Америки
Докладніше: Німецька колонізація Америки
Докладніше:
Докладніше:
Докладніше: Французька колонізація Америки
Докладніше: Шведська колонізація Америки
Докладніше: Шотландська колонізація Америки

Англійські колонії

Після 1707 року — британські колонії

Докладніше: Історія Канади

Голландські колонії

Докладніше: Голландська Гвіана
Докладніше: Нідерландські Антильські острови
image
Південна Америка, близько 1650 року
   Голландські володіння
   Іспанські володіння
   Португальські володіння

Данські колонії

Докладніше: Історія Ґренландії

Ірландські колонії

Іспанські колонії

image
Іспанські колонії в Новому Світі (1764)
Докладніше: Велика Колумбія
Докладніше: Історія Аргентини
Докладніше: Нова Іспанія
Докладніше: Іспанська імперія
Докладніше: Історія Куби
Докладніше: Генерал-капітанство Гватемала
Докладніше: Іспанське узбережжя Америки
Докладніше: Колоніальний період в історії Венесуели

Курляндські колонії

Колонії Герцогства Курляндії і Семигалії

Мальтійські колонії

Норвезькі колонії

Португальські колонії

Докладніше: Португальська колоніальна імперія

Російські колонії

Французькі колонії

image
Нова Франція (1750)
Докладніше: Французька колоніальна імперія

Шведські колонії

Шотландські колонії

Деколонізація

image
Здобуття незалежності країнами Америки
Докладніше: Американська революція
Докладніше: Канадська конфедерація
Докладніше: Континентальна експансія США
Докладніше: Війна за незалежність іспанських колоній в Америці
Докладніше:

(порт. Guerra da independência do Brasil)

Докладніше: Війна за незалежність Венесуели

(порт. Guerra de Independencia de Venezuela)

Докладніше: Війна за незалежність Куби

(порт. Guerra de Independencia cubana)

Докладніше: Мексиканська війна за незалежність
Докладніше: Війна за незалежність Перу
Докладніше: Історія Бразилії
Докладніше: Історія Канади
Докладніше: Історія Куби

Звільнення колоній на американському континенті почалось із проголошення 4 липня 1776 року тринадцятьма британськими колоніями незалежності, яка була визнана у 1783 році після тривалої війни, — за Паризьким договором було визнано суверенітет нової держави, США, над територією, що простягалась від кордонів сучасної Канади на півночі, Флориди на півдні та річки Міссісіпі на заході.

Канадські колонії, які брали активну участь у війні 1812 року між Сполученими Штатами і Британською Імперією, в 1839 році були об'єднані в єдину британську колонію Сполучена Провінція Канади. За результатами Орегонського Договору в 1849 році було створено , а в 1858-у — колонію Британська Колумбія, які разом із Новою Шотландією, Нью-Брансвіком у 1867 році увійшли до Канадської конфедерації. У сучасних кордонах Канада остаточно сформувалась у 1949 році, коли до неї був приєднаний домініон Ньюфаундленд, а сама країна отримала фактичну незалежність.

У 1804 році було проголошено незалежність французької колонії Сан-Домінге, де у 1791 році під впливом подій у революційній Франції піднялось повстання рабів — під назвою Гаїті вона стала першою незалежною державою Латинської Америки. Рік перед цим Франція, щоб зосередитись на війнах в Європі, продала свою колонію Луїзіана США, завдяки чому вони подвоїли свою площу. 1868 року США придбали у Росії півострів Аляска і Алеутські острови.

Іспанські колонії завоювали незалежність у першій чверті XIX-го століття в ході воєн, які почались із ослабленням метрополії під час французької окупації Іспанії. Колишні іспанські володіння не вдалось утримати в одній політичній системі, досить швидко колишні віце-королівства Нова Іспанія та Нова Гранада розпались на окремі незалежні держави.

У 1822 році син португальського короля Жуана VI проголосив незалежність Бразильського королівства і того ж року Педро I став її першим імператором.

Остаточно сучасна політична карта Америки почала формуватись в XIX ст. після воєн між суверенними державами (Аргентино-бразильська війна, Війна Потрійного Альянсу, Тихоокеанська війна, Франко-індіанська війна) та численних війн США з індіанцями, Мексикою і Іспанією, яка до початку XX втратила всі свої колоніальні володіння на континенті.

Війни на території Америки та за участю країн Америки

Докладніше: Війни і битви з індіанцями Північної Америки

XVI-XVII ст.

XVIII ст.

XIX ст.

image
Американо-мексиканська війна, 1846—1848

XX ст.

Докладніше: Бразилія в Першій світовій війні
Докладніше: США в Першій світовій війні

XXI ст.

Наш час

Докладніше: Північна Америка
Докладніше: Центральна Америка
Докладніше: Південна Америка
Докладніше: Список держав та залежних територій Південної Америки
Докладніше: Список держав та залежних територій Північної Америки

Країни та території Північної, Центральної та Південної Америки.

Країна чи територія Площа
(км²)		 Населення
(оцінка 2008)		 Щільність населення
(на км²) 		Столиця
Північна Америка
image Бермудські Острови (Велика Британія) 54 65 000 1203.7 Гамільтон
image Гренландія (Данія) 2 166 086 57 000 0.026 Нуук
image Канада 9 984 670 33 573 000 3.4 Оттава
image Мексика 1 964 375 112 322 757 57.1 Мехіко
image Сен-П'єр і Мікелон (Франція) 242 6000 24.8 Сен-П'єр
image США 9 629 091 311 630 000 32.7 Вашингтон
Центральна Америка
image Беліз 22 966 307 000 13.4 Бельмопан
image Гватемала 108 889 14 027 000 128.8 Гватемала
image Гондурас 112 492 7 466 000 66.4 Тегусігальпа
image Коста-Рика 51 100 4 579 000 89.6 Сан-Хосе
image Нікарагуа 130 373 5 743 000 44.1 Манагуа
image Панама 75 417 3 454 000 45.8 Панама
image Сальвадор 21 041 6 163 000 293.0 Сан-Сальвадор
Карибське море
image Американські Віргінські Острови (США) 347 110 000 317.0 Шарлотта-Амалія
image Ангілья (Велика Британія) 91 15 000 164.8 Валлі
image Антигуа і Барбуда 442 88 000 199.1 Сент-Джонс
image Аруба (Нідерланди) 180 107 000 594.4 Ораньєстад
image Багамські Острови 13 943 342 000 24.5 Нассау
image Барбадос 430 256 000 595.3 Бриджтаун
image Бонайре (Нідерланди) 294 12 093 41.1 Кралендейк
image Британські Віргінські Острови (Велика Британія) 151 23 000 152.3 Род-Таун
image Гаїті 27 750 10 033 000 361.5 Порт-о-Пренс
image Гваделупа (Франція) 1628 401 784 246.7 Бас-Тер
image Гренада 344 104 000 302.3 Сент-Джорджес
image Домініка 751 67 000 89.2 Розо
image Домініканська Республіка 48 671 10 090 000 207.3 Санто-Домінго
image Кайманові Острови (Велика Британія) 264 56 000 212.1 Джорджтаун
image Куба 109 886 11 204 000 102.0 Гавана
image Кюрасао (Нідерланди) 444 140 794 317.1 Віллемстад
image Мартиніка (Франція) 1128 397 693 352.6 Фор-де-Франс
image Монтсеррат (Велика Британія) 102 6000 58.8 Плімут;
image Острови Теркс і Кайкос (Велика Британія) 948 33 000 34.8 Коберн-Таун
image Пуерто-Рико (США) 8870 3 982 000 448.9 Сан-Хуан
image Саба (Нідерланди) 13 1537 118.2 Боттом
image Сен-Бартельмі (Франція) 21 7448 354.7 Густавія
image Сент-Кіттс і Невіс 261 52 000 199.2 Бастер
image Сент-Люсія 539 172 000 319.1 Кастрі
image Сен-Мартен (Франція) 54 29 820 552.2 Маріго
image Сент-Вінсент і Гренадини 389 109 000 280.2 Кінгстаун
image Сінт-Естатіус (Нідерланди) 21 2739 130.4 Ораньєстад
image Сінт-Мартен (Нідерланди) 34 40 009 1176.7 Філіпсбург)
image Тринідад і Тобаго 5130 1 339 000 261.0 Порт-оф-Спейн
image Ямайка 10 991 2 719 000 247.4 Кінгстон
Південна Америка
image Аргентина 2 766 890 40 677 348 14,3 Буенос-Айрес
image Болівія 1 098 580 8 857 870 8,1 Сукре
image Бразилія 8 514 877 191 908 598 22,0 Бразиліа
image Венесуела 912 050 26 414 815 27,8 Каракас
image Гаяна 214 970 770 794 3,6 Джорджтаун
image Колумбія 1 138 910 45 013 674 37,7 Богота
image Парагвай 406 750 6 347 884 15,6 Асунсьйон
image Перу 1 285 220 27 925 628 21,7 Ліма
image Суринам 163 270 438 144 2,7 Парамарибо
image Уругвай 176 220 3 477 778 19,4 Монтевідео
image Фолклендські Острови (спірні між Великою Британією та Аргентиною) 12 173 2 967 0,24 Порт-Стенлі
image Французька Гвіана (Франція) 91 000 209 000 2,1 Каєнна
image Чилі 756 950 16 454 143 21,1 Сантьяго
image Еквадор 283 560 13 927 650 47,1 Кіто
image Південна Джорджія та Південні Сандвічеві Острови 3 093 20 0 Грютвікен
42 325 508 924 146 733 21,8

Див. також

Примітки

  1. Goebel, Ted; Waters, Michael R.; O'Rourke, Dennis H. (2008). The Late Pleistocene Dispersal of Modern Humans in the Americas. Science. 319 (5869): 1497—1502. doi:10.1126/science.1153569.
  2. . Архів оригіналу за 5 квітня 2008. Процитовано 28 січня 2016.
  3. Amerigo Vespucci. Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 27 травня 2012. Процитовано 7 липня 2011.
  4. The Naming of America: Fragments We've Shored Against Ourselves [ 15 серпня 2018 у Wayback Machine.]. By Jonathan Cohen
  5. . Архів оригіналу за 5 квітня 2008. Процитовано 28 січня 2016.
  6. . Архів оригіналу за 16 лютого 2021. Процитовано 28 січня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  7. Phillip M. White (2006). . Greenwood Publishing Group. с. 1. ISBN . Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 29 листопада 2011.
  8. . Scientific American. Архів оригіналу за 14 вересня 2011. Процитовано 17 листопада 2009.
  9. . Center for Climate Systems Research, Columbia University. Архів оригіналу за 29 квітня 2020. Процитовано 17 листопада 2009.
  10. Chimalpahin Quauhtlehuanitzin, Domingo Francisco de San Antón Muñón |year=1997 |title=Codex Chimalpahin |others=ed. and trans. by Arthur J. O. Anderson and Susan Schroeder |location=Norman and London |publisher=Oklahoma University Press
  11. Kirsten Seaver, The Frozen Echo: Greenland and the Exploration of North America, C.A.D.1000-1500, chapter Nine, Greenland 1450—1500
  12. ,American Indian Epidemics [ 14 лютого 2015 у Wayback Machine.]
  13. . Архів оригіналу за 17 листопада 2017. Процитовано 29 січня 2016.
  14. . Архів оригіналу за 10 січня 2004. Процитовано 29 січня 2016.
  15. . Архів оригіналу за 29 січня 2018. Процитовано 5 вересня 2015.
  16. . Архів оригіналу за 15 жовтня 2012. Процитовано 29 січня 2016.
  17. . Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 27 січня 2016.
  18. CommerceConnect.gov. . Spp.gov. Архів оригіналу за 18 червня 2008. Процитовано 14 листопада 2010.
  19. Ecoregions of North America. United States Environmental Protection Agency. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 30 травня 2011.
  20. What's the difference between North, Latin, Central, Middle, South, Spanish and Anglo America? [ 10 квітня 2016 у Wayback Machine.], about.com
  21. Якщо не вказано інше, площа взята з Demographic Yearbook—Table 3: Population by sex, rate of population increase, surface area and density (PDF). United Nations Statistics Division. 2008. Архів (PDF) оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 14 жовтня 2010.
  22. Якщо не вказано інше, населення взята з Department of Economic and Social Affairs Population Division (2009). (PDF). 2008 revision. United Nations. Архів оригіналу (PDF) за 18 березня 2009. Процитовано 12 березня 2009.
  23. Згідно з означеннями, Аруба, Бонейр, Кюрасао, Панама та Тринідад і Тобаго мають території і в Північній, і в Південній Америках.
  24. Оцінка населення взята з Central Bureau of Statistics Netherlands Antilles. . Government of the Netherlands Antilles. Архів оригіналу за 1 травня 2010. Процитовано 14 жовтня 2010.
  25. Insee - Populations légales 2008 - 971-Guadeloupe. Insee.fr. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 31 жовтня 2011.
  26. Insee - Populations légales 2008 - 972-Martinique. Insee.fr. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 31 жовтня 2011.
  27. Дані взяті з . Government of the United States, Central Intelligence Agency. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 14 жовтня 2010.
  28. Оцінка чисельності населення за 2010 взята з . Government of the United States, Central Intelligence Agency. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 14 жовтня 2010.

Джерела

  • Історія Америки / Д. Б. Тіндалл ; Д. Е. Шай ; Пер. Л. Притули, Г. Сташків, О. Щур. — 6-те вид. — Л. : Літопис, 2010. — 904 c.

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Історія Америки

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zgidno iz suchasnoyu naukovoyu tochkoyu zoru zaselennya Ameriki pochalos priblizno 30 tisyach rokiv tomu cherez suhoputnij perehid mizh Alyaskoyu i Shidnim Sibirom yakij isnuvav u Lodovikovij period prohodila kilkoma hvilyami i zakinchilas priblizno 10 tisyach rokiv tomu koli riven svitovogo okeanu perekriv pereshijok mizh kontinentami Priblizno v cej zhe chas pershi grupi lyudej ruhayuchis vzdovzh Tihookeanskogo uzberezhzhya i Skelyastih gir dosyagli pivdennih regioniv Pivdennoyi Ameriki a she odna grupa lyudej migruvala cherez Veliki rivnini iz zahodu na shid v napryamku atlantichnogo okeanu Amerika z visoti 700 kilometriv nad Zemleyu Vvazhayetsya sho nashadki pershih pereselenciv z Aziyi zhili izolovano vid inshih kontinentiv do X stolittya koli pochalas kolonizaciya uzberezhzhya suchasnoyi Kanadi Stvoreni nimi kulturi i civilizaciyi zaznali fatalnogo vplivu z boku yevropejciv yaki pochali zaselyati Ameriku u XV stolitti pislya togo yak u 1492 roci Hristofor Kolumb pobuvav na ostrovah Vest Indiyi 1507 roku vidkriti zemli otrimali svoyu ninishnyu nazvu zavdyaki nimeckomu kartografu Martinu Valdzemyulleru yakij nazvav yih imenem italijskogo moreplavcya Amerigo Vespuchchi kotrij pershim z yevropejciv visloviv pripushennya sho ce novij kontinent 1538 roku gollandec Gerard Merkator vikoristav toponim Amerika dlya poznachennya usiyeyi zahidnoyi pivkuli U nastupni roki Amerika kolonizuvalas kilkoma yevropejskimi derzhavami sho privelo do viniknennya novih kultur civilizacij i krayin Dokolumbovij periodDokladnishe Civilizaciyi Ameriki Dokladnishe Mesoamerikanska hronologiya Zaselennya Ameriki Dokladnishe Modeli zaselennya Ameriki Dokladnishe Kultura Klovis Karta rannih migracij lyudstva Isnuye dvi dumki shodo migracijnih potokiv zaselennya Ameriki Odna dotrimuyetsya t zv korotkoyi hronologiyi za yakoyu persha hvilya pereselennya z Aziyi vidbulasya ne ranishe 14 16 tis rokiv tomu Prihilniki dovgoyi hronologiyi vvazhayut sho persha grupa lyudej pribula do zahidnoyi pivkuli nabagato ranishe mozhlivo 20 50 tis rokiv tomu kilkoma hvilyami migracij i zakinchilis koli riven Svitovogo okeanu pidnyavsya nastilki sho roz yednav dva kontinenti Odnim z chinnikiv yaki ne dayut dijti zgodi vidsutnist hronologichnoyi neperervnosti arheologichnih svidchen isnuvannya lyudini yak v Pivnichnij tak i v Pivdennij Americi a takozh vidminnist kulturnih svidoctv v cih chastinah svitu Odnochasno zalishayetsya nez yasovanim pohodzhennya lyudej yaki migruvali z Aziyi do Ameriki cherez Beringiyu suhoputnij perehid mizh Alyaskoyu i Shidnim Sibirom yakij isnuvav u Lodovikovij period Najdavnishoyu doistorichnoyu kulturoyu znajdenoyu na teritoriyi Ameriki ye kultura Klovis suchasnij shtat Nyu Meksiko SShA yaka vidnositsya do kincya lodovikovogo periodu 14 15 tisyach rokiv tomu Analiz DNK predstavnika ciyeyi kulturi provedenij u 2013 roci pokazav sho suchasni indianci Pivnichnoyi Ameriki jogo nashadki a vin sam genetichno blizkij do aziativ Sibiru u Dalekogo Shodu Korinne naselennya Ameriki Dokladnishe Dokladnishe angl Genetic history of indigenous peoples of the AmericasDokladnishe Indianci Dokladnishe Dokladnishe Chichimeki Yedinoyi dumki pro shlyahi i chasovi promizhki rozselennya pershih lyudej sho zaselili Amerikanskij kontinent v kinci ostannogo lodovikovogo periodu nemaye prote dominuyuchim ye pripushennya sho voni ruhalis iz suchasnoyi Alyaski na Pivden v miru togo yak tanennya lodovikiv Lavrentijskij i Kordilyerskogo angl Cordilleran Ice Sheet lodovikovih shitiv vidkrivalo yim shlyah vzdovzh Skelyastih gir Insha populyarna teoriya dotrimuyetsya dumki sho migraciya naselennya vidbuvalas na primitivnih chovnah abo pishki vzdovzh Tihookeanskogo uzberezhzhya a vidsutnist artefaktiv yaki b pidtverdzhuvali cyu versiyu poyasnyuyetsya pidnyattyam rivnya Svitovogo okeanu yakij zatopiv yih Do pochatku yevropejskoyi kolonizaciyi XV stolittya plemena Ameriki znahodilis na riznih rivnyah suspilnogo rozvitku indianci Centralnoyi i Pivdennoyi Ameriki acteki maya inki zhili u klasovomu suspilstvi v toj chas yak bilshist inshih znahodilisya na riznih stadiyah pervisnoobshinnogo ladu Postupovo sklalosya dva osnovnih oseredki rannih civilizacij Mezoamerika teritoriyi suchasnih centralnoyi j pivdennoyi Meksiki Gvatemali Belizu zahidni rajoni Gondurasu i Salvadoru ta Andska oblast chastina suchasnoyi Kolumbiyi Ekvador Peru Boliviya pivnich Chili Dokladnishe Acteki Dokladnishe Acteckij potrijnij soyuz Dokladnishe Inki Dokladnishe Maya civilizaciya Dokladnishe Mishteki Dokladnishe Olmeki Dokladnishe Sapoteki Dokladnishe Tolteki Kultura dokolumbovoyi Ameriki Amerika blizko 1000 do n e mislivci zbirachi proste zemlerobstvo intensivne zemlerobstvo pleminne vozhdivstvo abo civilizaciyi Dokladnishe Dokladnishe Klasichna kultura Verakrus Dokladnishe Kontakti z Amerikoyu do Kolumba Dokladnishe Kultura dokolumbovoyi Ameriki Dokladnishe Kam yani budovi ta tehnologiyi obrobki kamenyu narodiv Ameriki Dokladnishe Mesoamerikanska hronologiya Dokladnishe Chincha kultura Sered blizko 400 plemen dokolumbovoyi Ameriki isnuvalo bezlich religijnih kultiv viruvan i obryadiv sho sklalisya u riznih etnichno socialnih grup korinnogo naselennya Znachnogo poshirennya nabuv totemizm i specifichna mifologiya pro staru i novu batkivshinu zumovlena chislennimi migraciyami indianskih plemen i vidpovidnimi procesami etnogenezu Ce naklalo vidbitok i na rozvitok yih kulturi yaka sformuvalasya v umovah koli narodi dokolumbovoyi Ameriki perebuvali v geografichnij izolyaciyi protyagom dekilkoh tisyacholit Umovno rozvitok kulturi dokolumbovoyi Ameriki periodizuyetsya nastupnim chinom Paleoindianskij period XXV VIII tisyacholittya do n e lyudi ob yednani v neveliki kochovi grupi z nestacionarnimi sezonnimi stoyankami Zajmalisya zbirannyam polyuvannyam spochatku na dribnih a potim i velikih tvarin dobre rozvinuti kam yani znaryaddya praci Arhayichnij period VIII seredina II tisyacholittya do n e osnovu gospodarstva skladalyut polyuvannya i zbirannya z vikoristannyam udoskonalenih znaryad zarodzhennya primitivnogo zemlerobstva i tkactva Protoklasichnij II tisyacholittyam do n e I st n e perehid do osilogo sposobu zhittya zumovlenij poyavoyu intensivnih form zemlerobstva rozvitok keramiki skulpturi poyavi pershih piramid remesel pochatok klasovogo rozsharuvannya formuvannya osnov naukovih znan Klasichnij period I IX poyava i rozvitok rannoklasovih mist derzhav Teotiuakan Shochikalko El Tahin Tikal Palenke Kopan ta inshi i yih ob yednan materialnu osnovu suspilstv stanovilo intensivne pidsichno vogneve i polivne zemlerobstvo remisniche virobnictvo Indiancyam cogo periodu buli vidomi zoloto sriblo mid yaki piddavalis skladnij obrobci dlya vigotovlennya prikras i znaryad praci Postklasichnij X pochatok XVI st perevazhna bilshist velicheznih mist derzhav pripinila svoye isnuvannya sformuvalisya novi politichni i kulturni centri Utvorilisya carstvo actekiv z centrom v misti Tenochtitlan derzhava inkiv Tauantinsuyu maya toltekska derzhava zi stoliceyu Chichen Ica Mayapan Najdavnishoyu z vidomih nini civilizacij dokolumbovoyi Ameriki ye olmekska yaka isnuvala na pivdenno shidnomu uzberezhzhi Meksiki v XIV III st do n e Olmeki volodili pisemnistyu nerozshifrovana dosi hrami zvodili na shidchastih piramidah i prinosili bogam lyudski zhertvi Golovnim bozhestvom buv yaguar Najharakternishoyu pam yatkoyu olmekskoyi kulturi ye velichezni kam yani golovi zavvishki do 3 metriv i vagoyu do 40 tonn z oblichchyami sho mayut virazni afrikanski risi Z poyavoyu krupnogo mista derzhavi Teotiuakana za pivsotni kilometriv na pivnichnij shid vid suchasnogo Mehiko pochavsya tak zvanij klasichnij period centralnoamerikanskih kultur Protyagom VII VIII st civilizaciyi klasichnogo periodu buli zrujnovani nashestyam toltekiv yaki prijshli z Pivnichnoyi Meksiki U cej chas na pivdennomu shodi Meksiki j na teritoriyi Belizu Gondurasu ta Gvatemali najvishogo rozkvitu dosyagla persha krupna miska civilizaciya Centralnoyi Ameriki maya sho nalichuvala blizko 100 mist derzhav ocholyuvanih pravitelyami zi spadkovoyu vladoyu Naprikinci XII st z pivnochi suchasnoyi Meksiki pochali ruh na pivden acteki yaki blizko 1325 roku zasnuvali misto Tenochtitlan suchasnij Mehiko Cherez pivtora stolittya misto stalo centrom derzhavi sho ohoplyuvala vsyu Centralnu Meksiku Najvishogo rozkvitu vona dosyagla pri Montesumi II 1503 1520 rr naperedodni ispanskoyi kolonizaciyi Najvidomishimi civilizaciyami Pivdennoyi Ameriki vvazhayutsya Naska VI VIII st n e ta teokratichna imperiya inkiv Tauantinsuju sho sklalasya protyagom XII XV st navkolo girskoyi gromadi Kusko na pivdennomu shodi suchasnogo Peru i ohoplyuvala bilshu chastinu suchasnogo Ekvadoru Peru znachnu chastinu Boliviyi Chili ta Argentini U period svogo najvishogo rozvitu pochatok XVI st chiselnist naselennya imperiyi inkiv skladala do 40 mln cholovik Civilizaciya Toltekiv Mista i teritoriyi rozselennya plemen MesoamerikiDokladnishe Tolteki Tolteki migruvali na teritoriyu Centralnoyi Meksiki z pivnochi u VIII st i do kincya X stolittya sformuvali derzhavu zi stoliceyu u Tuli pidkorivshi okremi grupi maya na Yukatani V toj zhe chas v rezultati vnutrishnih konfliktiv v derzhavi toltekiv vid nih vidkololasya i migruvala na teritoriyu suchasnogo Salvadora velika grupa naselennya yaki vlilisya v civilizaciyu pipil U drugij polovini XII st nove nashestya z pivnochi vojovnichih plemen ostannoyu hvileyu yakih buli acteki poklalo kinec panuvannyu toltekiv v Meksici i na moment ispanskogo zavoyuvannya Meksiki XVI st tolteki davno stali legendarnim narodom kultura yakogo lyagla v osnovu kulturi actekiv Civilizaciya Actekiv Dokladnishe Acteki Dokladnishe Actekska kuhnya Dokladnishe Actekska pisemnist Dokladnishe Zhertvoprinoshennya actekiv Dokladnishe Kipu Dokladnishe Mifologiya actekiv Dokladnishe Odyag actekiv Dokladnishe Osvita actekiv Dokladnishe Ustrij Acteckoyi imperiyi U seredini XI st teritoriyu derzhavi toltekiv sho znahodilas v dolini suchasnogo Mehiko zaselilo plem ya tepanekiv yake na zahidnomu berezi ozera Teskoko u 995 roci zasnuvalo derzhavu Askapocalko Svogo najbilshogo rozkvitu vona dosyagla naprikinci XIV st na pochatku XV st prote u 1428 roci zaginula pid udarami ob yednanih armij mist Tenochtitlan Tlatelolko ta Tlakopan Troyistij soyuz cih mist vidomij v istoriografiyi yak Imperiya Actekiv proisnuvav do 1521 roku koli buv znishenij v rezultati vtorgnennya ispanskih kolonizatorov na choli iz Ernanom Kortesom U vuzkomu znacheni termin acteki stosuyetsya plemeni yake u XII st prijshlo na teritoriyu Meksiki z pivnochi z miscevosti Actlan i stvorilo Potrijnij soyuz v shirokomu sensi actekami nazivayut vsi narodi naua Meksikanskoyi dolini kultura yakih mala spilni koreni Derzhava actekiv ne bula imperiyeyu v tradicijnomu znachenni cogo slova zavojovuyuchi teritoriyi voni obkladali daninoyu plemena i mista de stavili svoyih namisnikiv zberigayuchi yih avtonomne pravlinnya i buduvali merezhu dorig dlya spoluchennya iz pidkorenimi zemlyami Na moment prihodu ispanciv u 1519 roci derzhava actekiv zajmala teritoriyu vid Meksikanskoyi zatoki do Tihogo okeanu i mezhuvala iz zemlyami maya Yiyi ocholyuvav pravitel tlatoani yakij obiravsya sered spadkovih praviteliv najvazhlivishih mist derzhavi Suspilstvo actekiv podilyalos na znat voyiniv selyan i rabiv prava yakih nagaduvali rabiv Davnoyi Greciyi malo sistemu osviti koristuvalos rozvinenoyu medicinoyu piktografichnim pismom sonyachnim kalendarem i spoviduvali politeyistichnu religiyu z lyudskimi zhertvoprinoshennyami Civilizaciya Maya Dokladnishe Maya civilizaciya Dokladnishe Arhitektura maya Dokladnishe Mayanski movi Dokladnishe Pisemnist maya Dokladnishe Religiya ta mifologiya maya Dokladnishe Sistema chislennya maya Dokladnishe Spisok mist maya Protyagom I pochatku II tisyacholittya n e narod maya rozselivsya na velikij teritoriyi yakij vklyuchaye suchasni pivdenni shtati Meksiki Tabasko Chiapas Kampeche Yukatan i Kintana Roo Beliz Gvatemalu ta zahidni rajoni Salvadoru i Gondurasu V arhayichnij 2000 1500 rr do n e i v rannij periodi 1500 1000 rr do n e doklasichnoyi epohi v nizinnih rajonah Gvatemali meshkali neveliki plemena mislivciv i zbirachiv sho harchuvalisya dikimi yistivnimi korinnyam i plodami a takozh dichinoyu i riboyu U serednij formativnij period 1000 400 rr do n e z yavilis dribni zemlerobski poselennya rozkidani v dzhunglyah i na beregah richok plato Peten i na pivnochi Beliza U nastupnij piznij formativnij period doklasichnoyi epohi 400 r do n e 250 r n e pochavsya burhlivij rist mist v yakih zvodilis arhitekturni kompleksi i monumentalni sporudi Do cogo periodu vidnositsya poyava mist Kalakmul i Cibilchaltun na pivnochi pivostrova Yukatan Meksika El Mirador Tikal v dzhunglyah Petenu Gvatemala Serros Kueljo Lamanaj i Beliz Chalchuapa Salvador Piku svogo rozvitku civilizaciya maya dosyagla u 250 600 rr n e koli suspilstvo rozvinulos v sistemu spoluchenih mizh soboyu dorogami mist derzhav z iyerarhichnoyu strukturoyu suspilstva Volodinnya okremih mist derzhav syagali 2000 kv km a deyaki mista napriklad Tikal abo Kalakmul kontrolyuvali znachno bilshi teritoriyi Politichnimi ta kulturnimi centrami kozhnogo derzhavnogo utvorennya buli mista z pishnimi sporudami arhitektura yakih yavlyala soboyu miscevi abo zonalni variaciyi zagalnogo stilyu arhitekturi maya z ceremonialnimi i administrativnimi kompleksami v centri otochenomu zhitlovimi kvartalami Za mezheyu mist naselennya zhilo velikimi sim yami v derev yanih budinkah kritih ocheretom abo solomoyu rozoseredzhene v nevelikih selah otochenih sadami i polyami Zagalna chiselnist maya u piznij klasichnij period dosyagala 3 mln cholovik Do 850 roku bagato mist na pivdni nizinnoyi zoni buli pokinuti Z nezrozumilih dosi prichin povnistyu pripinilos budivnictvo v Palenke Tikali Kopani a centr rozvitku majskoyi civilizaciyi peremishayetsya na pivnich pivostrova Yukatan i zahidne nagir ya Tut na korotkij termin rozkvitayut mista Ushmal Sayil Labna i Chichen Ica yaki perevershili poperedni visotoyu budinkiv bagatokimnatnimi palacami bilsh visokimi i shirokimi stupinchastimi sklepinnyami vitonchenim rizblennyam po kamenyu i mozayichnimi frizami velicheznimi majdanchikami dlya gri v m yach Elita narodu maya bula gramotnoyu volodila skladnoyu sistemoyu iyeroglifichnogo pisma yaka bula najrozvinutishoyu v dokolumbovij Americi Maya zapisuvali svoyi istoriyi ta ritualni znannya v knigi zvitki z yakih zbereglisya lishe tri a reshta buli znisheni ispancyami Ye takozh duzhe bagato prikladiv tekstiv maya zroblenih na stelah ta keramici Maya rozrobili skladnu sistemu vzayemozalezhnih ritualnih kalendariv vikoristovuvali matematiku v yakij odnimi z pershih u sviti vikoristovuvali ponyattya nulya U ramkah svoyeyi religiyi maya praktikuvali lyudski zhertvoprinoshennya Bilshist pivnichnih mist proisnuvali menshe 300 rokiv za vinyatkom Chichen Ici yake dozhilo do 13 stolittya Ce misto viyavlyaye arhitekturnu shozhist z Tuloyu zasnovanoyu toltekami blizko 900 r sho dozvolyaye pripustiti sho Chichen Ica sluzhila forpostom abo bula soyuznikom vojovnichih toltekiv U postklasichnu epohu otrimala rozvitok morska torgivlya zavdyaki chomu na uzberezhzhi Yukatana ta prileglih ostrovah vinikli porti napriklad Tulum chi poselennya na ostrovi Kosumel cherez yaki maya torguvali z actekami rabami bavovnoyu i ptashinim pir yam Kolonialnij period v istoriyi maya pochinayetsya u 1517 roci koli sprobu visaditis na Yukatani zdijsnili ispanci na choli z Zavoyuvannya Yukatanu pochalos u 1528 rokiv zagonom Fransisko de Monteho i trivalo do 1697 roku koli Ispaniya pidkorila ostannye nezalezhne misto maya Tayasal Civilizaciya Inkiv Chotiri chastini Derzhavi inkiv chervone Kolasuju sinye zelene i zhovte Dokladnishe Inki Dokladnishe Zhivopis inkiv Dokladnishe Inkske pravo Dokladnishe Literatura inkiv Dokladnishe Matematika inkiv Dokladnishe Medicina inkiv Dokladnishe Mifologiya inkiv Dokladnishe Ustrij Inkskoyi imperiyi Dokladnishe Filosofiya inkiv Derzhava inkiv Tauantinsuju kech Tawantin Suyu chotiri storoni svitu ob yednani razom pochala formuvatis priblizno u XII st navkolo mistechka Kusko u glibokij dolini mizh dvoma girskimi hrebtami And Svogo najbilshogo rozvitku dosyagla za pravlinnya Inka Pachakuteka 1438 1471 rr yakij ob yednav usi plemena kechua i stav pershim imperatorom inkiv Verhovnij inka vvazhavsya bogom na zemli z neobmezhenoyu vladoyu i spiravsya na inkiv po krovi pryamih nashadkiv legendarnogo zasnovnika derzhavi Manko Kapaka na pochatok konkisti yih bulo 567 ta inkiv za privileyem vozhdiv pidkorenih gromad ta plemen Asimilyatorska politika inkiv v oblasti movi religiyi ta metodiv vedennya gospodarstva poklala pochatok procesu zlittya riznih etnichnih grup u yedinu davnokechuansku narodnist Gospodarskoyu osnovoyu Tauantinsuju bulo terasne irigacijne zemlerobstvo imperiya inkiv viyavilasya yedinoyu derzhavoyu dokolumbovoyi Ameriki v kotrij isnuvalo tvarinnictvo yak osobliva galuz gospodarskoyi diyalnosti prirucheni lami i alpaka U religiyi golovne misce posidav kult Soncya a takozh perehidnij do monoteyizmu kult bagato yedinogo boga sho uosoblyuvav Sonce U 1530 1532 rr Tauantinsuju bulo poslablene mizhusobnoyu borotboyu za prestol mizh bratami Ataualpoyu predstavnikom t zv dinastiyi Kito i Uaskarom predstavnikom dinastiyi Kusko sho polegshilo zahoplennya imperiyi ispancyami na choli z Fransisko Pisarro yakij vpershe z yavivsya na teritoriyi suchasnogo Peru v 1525 roci Cherez sim rokiv virushiv u svij tretij pohid do Peru v 1533 roci strativ Velikogo inku Ataualpu a v 1536 roci zavoyuvav Kusko Derzhava inkiv pripinila svoye isnuvannya v 1572 roci zi smertyu yiyi ostannogo pravitelya Tupaka Amaru Civilizaciya irokeziv Dokladnishe IrokeziYevropejska kolonizaciyaTeritoriyi v Americi koloniyi abo pretenziyi velikih yevropejskih derzhav na 1750 rikDokladnishe Yevropejska kolonizaciya Ameriki Dokladnishe Tordesilyaskij dogovir Pochatok yevropejskoyi kolonizaciyi Ameriki yak pravilo datuyutsya 1492 rokom hocha pershimi yevropejcyami sho dosyagli Ameriki buli vikingi yaki u 11 stolitti stvorili dekilka kolonij v Grenlandiyi i odne timchasove poselennya L Ans o Medouz L Anse aux Meadows v norvezkomu rajoni Vinland sogodennij Nyufaundlend Poselennya v Grenlandiyi isnuvali vprodovzh dekilkoh stolit Pershimi derzhavami sho rozpochali kolonizaciyu Ameriki buli Ispaniya i Portugaliya yaki do seredini 16 stolittya otrimali kontrol nad bilshoyu chastinoyu Pivdennoyi vsiyeyu Centralnoyu Amerikoyu ta pivdnem Pivnichnoyi Ameriki okrim ranishe zavojovanih teritorij Karibskogo basejnu U 17 stolitti koloniyi na Amerikanskomu kontinenti zasnuvali Angliya Franciya ta Gollandiya u 18 stolitti Daniya Norvegiya vidrodili svoyi kolishni koloniyi v Grenlandiyi Rosijska imperiya zasnuvala poselennya na Alyasci Za pershi pivtora stolittya pislya podorozhi Kolumba korinne naselennya Pivdennoyi ta Pivnichnoyi Ameriki zmenshilos priblizno na 80 vid blizko 50 mln v 1492 roci do 8 mln u 1650 roci perevazhno cherez spalahi infekcijnih zahvoryuvan zavezenih pereselencyami zi Starogo svitu epidemiyi naturalnoyi vispi 1518 1521 1525 1558 1589 epidemichnogo visipnogo tifu 1546 gripu 1558 difteriyi 1614 i koru 1618 priveli do kulturnogo haosu i politichnogo krahu miscevih civilizacij Do seredini XVI go stolittya na amerikanskomu kontinenti dominuvala Ispaniya kolonialni volodinnya yakoyi tyagnulisya vid misu Gorn do Nyu Meksiko i uvijshli do vice korolivstv Nova Ispaniya ta Nova Granada Situaciya zminilas pislya porazki Ispaniyi u vijni proti Angliyi popri vnutrishnopolitichnu krizu Angliya zumila dosyagti dominuvannya na mori i z 1607 po 1732 rik u Pivnichnij Americi bulo zasnovano trinadcyat kolonij yaki u 1775 roci povstali proti metropoliyi i progolosili nezalezhnist Na cej moment Velika Britaniya yak spadkoyemnicya Angliyi volodila koloniyami na teritoriyi suchasnoyi Kanadi v Karibskomu mori a takozh v Centralnij ta Pivdennij Americi Francuzka kolonizaciya Ameriki pochalas u 1524 roci z poshuku shlyahu z Atlantiki do Tihogo okeanu i do XVIII st Franciya zasnuvala koloniyi na shodi v centri ta pivdni Pivnichnoyi Ameriki vidomi pid zagalnoyu nazvoyu Nova Franciya na dekilkoh Karibskih ostrovah ta u Pivdennij Americi Kolonialnij period Dokladnishe Britanska kolonizaciya Ameriki Dokladnishe Gollandska kolonizaciya Ameriki Dokladnishe Danska kolonizaciya Ameriki Dokladnishe Dokladnishe Ispanska kolonizaciya Ameriki Dokladnishe Ispanske zavoyuvannya actekiv Dokladnishe Ispanske zavoyuvannya inkiv Dokladnishe Ispanske zavoyuvannya Yukatanu Dokladnishe Kolonialna istoriya SShA Dokladnishe Kurlyandska kolonizaciya Ameriki Dokladnishe Nimecka kolonizaciya Ameriki Dokladnishe Dokladnishe Dokladnishe Francuzka kolonizaciya Ameriki Dokladnishe Shvedska kolonizaciya Ameriki Dokladnishe Shotlandska kolonizaciya Ameriki Anglijski koloniyi Pislya 1707 roku britanski koloniyi Dokladnishe Istoriya Kanadi Britanska Pivnichna Amerika 1607 1783 Trinadcyat kolonij 1607 1783 Zemlya Ruperta 1670 1870 Britanska Kolumbiya 1793 1871 Britanska Vest Indiya Beliz Britanskij Gonduras Gollandski koloniyi Dokladnishe Gollandska Gviana Dokladnishe Niderlandski Antilski ostrovi Pivdenna Amerika blizko 1650 roku Gollandski volodinnya Ispanski volodinnya Portugalski volodinnyaNovi Niderlandi nid Nieuw Nederland 1609 1667 zajmala teritoriyi suchasnih shtativ Nyu Jork Nyu Dzhersi Konnektikut i chastkovo Pensilvaniyi ta Rod Ajlendu Essekibo nid Essequebo 1616 1815 na pivnichnomu uzberezhzhi Pivdennoyi Ameriki Virginski ostrovi 1625 1680 Berbis nid Kolonie Berbice 1627 1815 nid Nieuw Walcheren 1628 1677 Gollandska Braziliya nid Nieuw Holland 1630 1654 nid Kolonie Pomeroon 1650 1689 Kayenna nid Nederlands Cayenne 1658 1664 Demerara nid Kolonie Demerara 1745 1815 nid Nederlands Cayenne 1667 1954 nid Kolonie Curacao en onderhorigheden 1634 1954 nid Kolonie Sint Eustatius en onderhorigheden 1636 1954 Danski koloniyi Dokladnishe Istoriya Grenlandiyi Danska Vest Indiya 1754 1917 Grenlandiya 1814 do nashogo chasu Irlandski koloniyi Nyufaundlend i Labrador 1845 1918 Ispanski koloniyi Ispanski koloniyi v Novomu Sviti 1764 Dokladnishe Velika Kolumbiya Dokladnishe Istoriya Argentini Dokladnishe Nova Ispaniya Dokladnishe Ispanska imperiya Dokladnishe Istoriya Kubi Dokladnishe General kapitanstvo Gvatemala Dokladnishe Ispanske uzberezhzhya Ameriki Dokladnishe Kolonialnij period v istoriyi Venesueli Kuba do 1898 Nova Granada 1717 1819 General kapitanstvo Venesuela Nova Ispaniya 1535 1821 isp Nueva Extremadura chastina Novoyi Ispaniyi na teritoriyi suchasnih shtativ Tehas i pivnochi Meksiki isp Nueva Galicia na teritoriyi kilkoh shtativ suchasnoyi Meksiki isp Nuevo Reino de Leon na teritoriyi suchasnogo meksikanskogo shtatu Nuevo Leon isp Nuevo Santander na teritoriyi suchasnogo meksikanskogo shtatu Tamaulipas isp Nueva Vizcaya na teritoriyi suchasnogo meksikanskogo shtativ Chiuaua i Durango Kaliforniyi isp Las Californias zemli na pivnichnomu zahodi vice korolivstva Nova Ispaniya u 1768 roci uvijshli do isp Santa Fe de Nuevo Mexico teritoriya suchasnogo shtatu Nyu Meksiko SShA Vice korolivstvo Peru 1542 1824 General kapitanstvo Chili Puerto Riko 1493 1898 Vice korolivstvo Rio de la Plata 1776 1814 isp Capitania General de Santo Domingo 1493 1795 suchasnij ostriv Gayiti Kurlyandski koloniyi Koloniyi Gercogstva Kurlyandiyi i Semigaliyi Tobago 1654 1689 Maltijski koloniyi Sen Bartelmi 1651 1665 Sent Kitts 1651 1665 Santa Krus 1651 1665 Sen Marten 1651 1665 Norvezki koloniyi Grenlandiya 986 1814 Vinland 11 stolittya Dansko norvezka Vest Indiya 1754 1814 Ostrovi Sverdrupa angl Sverdrup Islands 1898 1930 Zemlya Erika Rudogo norv Eirik Raudes Land 1931 1933 Portugalski koloniyi Dokladnishe Portugalska kolonialna imperiya Kolonialna Braziliya 1500 1815 Spoluchene korolivstvo Portugaliyi Braziliyi j Algarve 1815 1822 Brazilska imperiya 1822 1889 Labrador port Terra Nova e Labrador 1499 1500 Nyufaundlend port Terra Nova dos Bacalhaus 1501 1696 Nova Shotlandiya port Nova Escocia 1519 1520s Barbados 1536 1620 Koloniya del Sakramento 1680 1705 1714 1762 1763 1777 1811 1817 Sim shidnih misij 1750 1808 Sisplatina port Cisplatina 1811 1822 nini Urugvaj Urugvaj 1680 1777 i 1815 1824 Francuzka Gviana 1809 1817 Rosijski koloniyi Rosijska Amerika Alyaska 1799 1867 Fort Ross Pivnichna Kaliforniya 1812 1841 Francuzki koloniyi Nova Franciya 1750 Dokladnishe Francuzka kolonialna imperiya Nova Franciya 1604 1763 Akadi 1604 1713 Kanada 1608 1763 Luyiziana 1699 1763 1800 1803 Nyufaundlend 1662 1713 Il Ruayal 1713 1763 z 1763 do nashih dniv San Domingo 1659 1804 zaraz Gayiti Grenada Santa Krus Virginski ostrovi Sent Vinsent i Grenadini Sent Kitts Sent Lyusiya Terks i Kajkos Tobago Antarktichna Franciya fr France Antarctique 1555 1567 persha francuzka koloniya v Pivdennij Americi v rajoni suchasnogo mista Rio de Zhanejro fr France Equinoxiale 1612 1615 druga francuzka koloniya v Pivdennij Americi v rajoni suchasnogo mista San Luyis Shvedski koloniyi Nova Shveciya 1638 1655 Sen Bartelmi 1785 1878 Gvadelupa 1813 1815 Shotlandski koloniyi Nova Shotlandiya 1622 1632 Novij Hellovej 1625 1632 1698 1700 Dekolonizaciya Zdobuttya nezalezhnosti krayinami AmerikiDokladnishe Amerikanska revolyuciya Dokladnishe Kanadska konfederaciya Dokladnishe Kontinentalna ekspansiya SShA Dokladnishe Vijna za nezalezhnist ispanskih kolonij v Americi Dokladnishe port Guerra da independencia do Brasil Dokladnishe Vijna za nezalezhnist Venesueli port Guerra de Independencia de Venezuela Dokladnishe Vijna za nezalezhnist Kubi port Guerra de Independencia cubana Dokladnishe Meksikanska vijna za nezalezhnist Dokladnishe Vijna za nezalezhnist Peru Dokladnishe Istoriya Braziliyi Dokladnishe Istoriya Kanadi Dokladnishe Istoriya Kubi Zvilnennya kolonij na amerikanskomu kontinenti pochalos iz progoloshennya 4 lipnya 1776 roku trinadcyatma britanskimi koloniyami nezalezhnosti yaka bula viznana u 1783 roci pislya trivaloyi vijni za Parizkim dogovorom bulo viznano suverenitet novoyi derzhavi SShA nad teritoriyeyu sho prostyagalas vid kordoniv suchasnoyi Kanadi na pivnochi Floridi na pivdni ta richki Missisipi na zahodi Kanadski koloniyi yaki brali aktivnu uchast u vijni 1812 roku mizh Spoluchenimi Shtatami i Britanskoyu Imperiyeyu v 1839 roci buli ob yednani v yedinu britansku koloniyu Spoluchena Provinciya Kanadi Za rezultatami Oregonskogo Dogovoru v 1849 roci bulo stvoreno a v 1858 u koloniyu Britanska Kolumbiya yaki razom iz Novoyu Shotlandiyeyu Nyu Bransvikom u 1867 roci uvijshli do Kanadskoyi konfederaciyi U suchasnih kordonah Kanada ostatochno sformuvalas u 1949 roci koli do neyi buv priyednanij dominion Nyufaundlend a sama krayina otrimala faktichnu nezalezhnist U 1804 roci bulo progolosheno nezalezhnist francuzkoyi koloniyi San Dominge de u 1791 roci pid vplivom podij u revolyucijnij Franciyi pidnyalos povstannya rabiv pid nazvoyu Gayiti vona stala pershoyu nezalezhnoyu derzhavoyu Latinskoyi Ameriki Rik pered cim Franciya shob zosereditis na vijnah v Yevropi prodala svoyu koloniyu Luyiziana SShA zavdyaki chomu voni podvoyili svoyu ploshu 1868 roku SShA pridbali u Rosiyi pivostriv Alyaska i Aleutski ostrovi Ispanski koloniyi zavoyuvali nezalezhnist u pershij chverti XIX go stolittya v hodi voyen yaki pochalis iz oslablennyam metropoliyi pid chas francuzkoyi okupaciyi Ispaniyi Kolishni ispanski volodinnya ne vdalos utrimati v odnij politichnij sistemi dosit shvidko kolishni vice korolivstva Nova Ispaniya ta Nova Granada rozpalis na okremi nezalezhni derzhavi U 1822 roci sin portugalskogo korolya Zhuana VI progolosiv nezalezhnist Brazilskogo korolivstva i togo zh roku Pedro I stav yiyi pershim imperatorom Ostatochno suchasna politichna karta Ameriki pochala formuvatis v XIX st pislya voyen mizh suverennimi derzhavami Argentino brazilska vijna Vijna Potrijnogo Alyansu Tihookeanska vijna Franko indianska vijna ta chislennih vijn SShA z indiancyami Meksikoyu i Ispaniyeyu yaka do pochatku XX vtratila vsi svoyi kolonialni volodinnya na kontinenti Vijni na teritoriyi Ameriki ta za uchastyu krayin AmerikiDokladnishe Vijni i bitvi z indiancyami Pivnichnoyi Ameriki XVI XVII st Ispanske zavoyuvannya inkiv 1532 1572 Gollandsko portugalska vijna 1602 1661 angl Indian massacre of 1622 1622 Svinyacha vijna 1640 angl Beaver Wars 1640 1701 Anglo ispanska vijna 1654 1660 Vijna Korolya Filipa 1675 1676 Povstannya pueblo angl Pueblo Revolt 1680 XVIII st Vijna korolevi Anni angl Queen Anne s War 1702 1713 1735 1737 Franko indianska vijna 1754 1763 Semirichna vijna 1756 1763 Povstannya Pontiaka 1763 1766 Vijna za nezalezhnist SShA 1775 1783 1776 1777 Vijni chikamoga angl Cherokee American wars 1776 1794 Pivnichno zahidna indianska vijna angl Northwest Indian War 1785 1795 Povstannya cherez viski angl Whiskey Rebellion 1791 1794 angl Quasi War 1798 1800 XIX st Persha berberijska vijna 1801 1805 Vijna za nezalezhnist Boliviyi 1809 1825 Vijna za nezalezhnist Argentini 1810 1816 Vijna za nezalezhnist Chili 1810 1826 Vijna Tekumse angl Tecumseh s War 1811 1812 Anglo amerikanska vijna 1812 1815 Krikska vijna 1813 1814 Druga berberijska vijna 1812 1816 angl First Seminole War 1816 1819 isp Expedicion Libertadora del Peru 1820 angl Texas Indian wars 1820 1875 angl Arikara War 1823 angl Aegean Sea Anti Piracy Operations 1825 1828 Argentino brazilska vijna 1825 1828 Vijna vinnebago angl Winnebago War 1827 Kolumbijsko peruanska vijna 1828 1829 angl First Sumatran expedition 1832 Vijna Chornogo Yastruba 1832 Vijna za nezalezhnist Tehasu 1835 1836 Druga seminolska vijna 1835 1842 Vijna Farrapus 1835 1845 Vijna proti Peruano bolivijskoyi konfederaciyi 1836 1839 angl Second Sumatran expedition 1838 Arustukska vijna 1838 1839 1838 1839 Amerikano meksikanska vijna 1846 1848Amerikano meksikanska vijna 1846 1848 angl Cayuse War 1847 1855 angl Apache Wars 1849 1924 Vijna proti Oribe i Rosasa 1851 1852 angl Puget Sound War 1855 1856 angl Yakima War 1855 1858 angl Third Seminole War 1855 1858 Druga opiumna vijna 1856 1860 angl Utah War 1857 1858 angl Navajo Wars 1858 1866 Vijna za reformu 1859 1861 Gromadyanska vijna v SShA 1861 1865 Druga franko meksikanska vijna 1861 1867 angl Dakota War 1862 Vijna v Kolorado angl Colorado War 1863 1865 1864 1865 Paragvajska vijna 1864 1870 Ispano pivdennoamerikanska vijna 1864 1883 Vijna Chervonoyi Hmari 1866 1868 angl Comanche Campaign 1867 1875 1868 1878 Korejska ekspediciya angl United States expedition to Korea 1871 Zavoyuvannya pusteli 1871 1884 angl Modoc War 1872 1873 Vijna na Red River angl Red River War 1874 1875 Vijna za Chorni Pagorbi 1876 1877 angl Nez Perce War 1877 angl Northern Cheyenne Exodus 1878 1879 Tihookeanska vijna 1879 1883 Ispansko amerikanska vijna 1898 Bananovi vijni 1898 1934 Filippinsko amerikanska vijna 1898 1934 XX st Meksikanska revolyuciya 1910 1917 Prikordonna vijna 1910 1919 Amerikanska okupaciya Nikaragua 1912 1923 Persha svitova vijna 1914 1918 Dokladnishe Braziliya v Pershij svitovij vijni Dokladnishe SShA v Pershij svitovij vijni Amerikanska okupaciya Gayiti 1915 1934 Gromadyanska vijn v Dominikani 1916 1924 Meksikanska ekspediciya Pancho Vilya 1916 1917 Chakska vijna 1932 1935 Druga svitova vijna 1939 1945 Peruansko ekvadorska vijna 1941 Korejska vijna 1950 1953 Vijna u V yetnami 1959 1975 Okupaciya Dominikanskoyi Respubliki 1965 1966 Futbolna vijna 1969 Vijna Pakisha 1981 Folklendska vijna 1982 Vtorgnennya SShA v Grenadu 1983 Vtorgnennya SShA v Panamu 1989 1990 Vijna v Perskij zatoci 1990 1991 Vtorgnennya SShA na Gayiti 1994 1995 Vijna Alto Senepa 1995 XXI st Vijna v Afganistani 2001 2014 Vijna v Iraku 2003 2011 Nash chasDokladnishe Pivnichna Amerika Dokladnishe Centralna Amerika Dokladnishe Pivdenna Amerika Dokladnishe Spisok derzhav ta zalezhnih teritorij Pivdennoyi Ameriki Dokladnishe Spisok derzhav ta zalezhnih teritorij Pivnichnoyi Ameriki Krayini ta teritoriyi Pivnichnoyi Centralnoyi ta Pivdennoyi Ameriki Krayina chi teritoriya Plosha km Naselennya ocinka 2008 Shilnist naselennya na km StolicyaPivnichna Amerika Bermudski Ostrovi Velika Britaniya 54 65 000 1203 7 Gamilton Grenlandiya Daniya 2 166 086 57 000 0 026 Nuuk Kanada 9 984 670 33 573 000 3 4 Ottava Meksika 1 964 375 112 322 757 57 1 MehikoSen P yer i Mikelon Franciya 242 6000 24 8 Sen P yer SShA 9 629 091 311 630 000 32 7 VashingtonCentralna Amerika Beliz 22 966 307 000 13 4 Belmopan Gvatemala 108 889 14 027 000 128 8 Gvatemala Gonduras 112 492 7 466 000 66 4 Tegusigalpa Kosta Rika 51 100 4 579 000 89 6 San Hose Nikaragua 130 373 5 743 000 44 1 Managua Panama 75 417 3 454 000 45 8 Panama Salvador 21 041 6 163 000 293 0 San SalvadorKaribske more Amerikanski Virginski Ostrovi SShA 347 110 000 317 0 Sharlotta Amaliya Angilya Velika Britaniya 91 15 000 164 8 Valli Antigua i Barbuda 442 88 000 199 1 Sent Dzhons Aruba Niderlandi 180 107 000 594 4 Oranyestad Bagamski Ostrovi 13 943 342 000 24 5 Nassau Barbados 430 256 000 595 3 BridzhtaunBonajre Niderlandi 294 12 093 41 1 Kralendejk Britanski Virginski Ostrovi Velika Britaniya 151 23 000 152 3 Rod Taun Gayiti 27 750 10 033 000 361 5 Port o Prens Gvadelupa Franciya 1628 401 784 246 7 Bas Ter Grenada 344 104 000 302 3 Sent Dzhordzhes Dominika 751 67 000 89 2 Rozo Dominikanska Respublika 48 671 10 090 000 207 3 Santo Domingo Kajmanovi Ostrovi Velika Britaniya 264 56 000 212 1 Dzhordzhtaun Kuba 109 886 11 204 000 102 0 GavanaKyurasao Niderlandi 444 140 794 317 1 Villemstad Martinika Franciya 1128 397 693 352 6 For de Frans Montserrat Velika Britaniya 102 6000 58 8 Plimut Ostrovi Terks i Kajkos Velika Britaniya 948 33 000 34 8 Kobern Taun Puerto Riko SShA 8870 3 982 000 448 9 San HuanSaba Niderlandi 13 1537 118 2 BottomSen Bartelmi Franciya 21 7448 354 7 Gustaviya Sent Kitts i Nevis 261 52 000 199 2 Baster Sent Lyusiya 539 172 000 319 1 Kastri Sen Marten Franciya 54 29 820 552 2 Marigo Sent Vinsent i Grenadini 389 109 000 280 2 KingstaunSint Estatius Niderlandi 21 2739 130 4 OranyestadSint Marten Niderlandi 34 40 009 1176 7 Filipsburg Trinidad i Tobago 5130 1 339 000 261 0 Port of Spejn Yamajka 10 991 2 719 000 247 4 KingstonPivdenna Amerika Argentina 2 766 890 40 677 348 14 3 Buenos Ajres Boliviya 1 098 580 8 857 870 8 1 Sukre Braziliya 8 514 877 191 908 598 22 0 Brazilia Venesuela 912 050 26 414 815 27 8 Karakas Gayana 214 970 770 794 3 6 Dzhordzhtaun Kolumbiya 1 138 910 45 013 674 37 7 Bogota Paragvaj 406 750 6 347 884 15 6 Asunsjon Peru 1 285 220 27 925 628 21 7 Lima Surinam 163 270 438 144 2 7 Paramaribo Urugvaj 176 220 3 477 778 19 4 Montevideo Folklendski Ostrovi spirni mizh Velikoyu Britaniyeyu ta Argentinoyu 12 173 2 967 0 24 Port Stenli Francuzka Gviana Franciya 91 000 209 000 2 1 Kayenna Chili 756 950 16 454 143 21 1 Santyago Ekvador 283 560 13 927 650 47 1 Kito Pivdenna Dzhordzhiya ta Pivdenni Sandvichevi Ostrovi 3 093 20 0 Gryutviken42 325 508 924 146 733 21 8Div takozhPortal Pivdenna Amerika Portal Pivnichna Amerika Istoriya Afriki Istoriya Antarktiki Istoriya Aziyi Istoriya Yevropi Istoriya OkeaniyiPrimitkiGoebel Ted Waters Michael R O Rourke Dennis H 2008 The Late Pleistocene Dispersal of Modern Humans in the Americas Science 319 5869 1497 1502 doi 10 1126 science 1153569 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2008 Procitovano 28 sichnya 2016 Amerigo Vespucci Encyclopaedia Britannica Arhiv originalu za 27 travnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2011 The Naming of America Fragments We ve Shored Against Ourselves 15 serpnya 2018 u Wayback Machine By Jonathan Cohen Arhiv originalu za 5 kvitnya 2008 Procitovano 28 sichnya 2016 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2021 Procitovano 28 sichnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Phillip M White 2006 Greenwood Publishing Group s 1 ISBN 978 0 313 33820 5 Arhiv originalu za 11 sichnya 2014 Procitovano 29 listopada 2011 Scientific American Arhiv originalu za 14 veresnya 2011 Procitovano 17 listopada 2009 Center for Climate Systems Research Columbia University Arhiv originalu za 29 kvitnya 2020 Procitovano 17 listopada 2009 Chimalpahin Quauhtlehuanitzin Domingo Francisco de San Anton Munon year 1997 title Codex Chimalpahin others ed and trans by Arthur J O Anderson and Susan Schroeder location Norman and London publisher Oklahoma University Press Kirsten Seaver The Frozen Echo Greenland and the Exploration of North America C A D 1000 1500 chapter Nine Greenland 1450 1500 American Indian Epidemics 14 lyutogo 2015 u Wayback Machine Arhiv originalu za 17 listopada 2017 Procitovano 29 sichnya 2016 Arhiv originalu za 10 sichnya 2004 Procitovano 29 sichnya 2016 Arhiv originalu za 29 sichnya 2018 Procitovano 5 veresnya 2015 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2012 Procitovano 29 sichnya 2016 Arhiv originalu za 16 veresnya 2018 Procitovano 27 sichnya 2016 CommerceConnect gov Spp gov Arhiv originalu za 18 chervnya 2008 Procitovano 14 listopada 2010 Ecoregions of North America United States Environmental Protection Agency Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 30 travnya 2011 What s the difference between North Latin Central Middle South Spanish and Anglo America 10 kvitnya 2016 u Wayback Machine about com Yaksho ne vkazano inshe plosha vzyata z Demographic Yearbook Table 3 Population by sex rate of population increase surface area and density PDF United Nations Statistics Division 2008 Arhiv PDF originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 14 zhovtnya 2010 Yaksho ne vkazano inshe naselennya vzyata z Department of Economic and Social Affairs Population Division 2009 PDF 2008 revision United Nations Arhiv originalu PDF za 18 bereznya 2009 Procitovano 12 bereznya 2009 Zgidno z oznachennyami Aruba Bonejr Kyurasao Panama ta Trinidad i Tobago mayut teritoriyi i v Pivnichnij i v Pivdennij Amerikah Ocinka naselennya vzyata z Central Bureau of Statistics Netherlands Antilles Government of the Netherlands Antilles Arhiv originalu za 1 travnya 2010 Procitovano 14 zhovtnya 2010 Insee Populations legales 2008 971 Guadeloupe Insee fr Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 31 zhovtnya 2011 Insee Populations legales 2008 972 Martinique Insee fr Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 31 zhovtnya 2011 Dani vzyati z Government of the United States Central Intelligence Agency Arhiv originalu za 25 grudnya 2018 Procitovano 14 zhovtnya 2010 Ocinka chiselnosti naselennya za 2010 vzyata z Government of the United States Central Intelligence Agency Arhiv originalu za 25 grudnya 2018 Procitovano 14 zhovtnya 2010 DzherelaIstoriya Ameriki D B Tindall D E Shaj Per L Prituli G Stashkiv O Shur 6 te vid L Litopis 2010 904 c PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Istoriya Ameriki

Дата публікації:
Топ