Війна Червоної Хмари (англ. Red Cloud's War) — збройний конфлікт між США та племенами лакота, шеєнів і арапахо, який відбувся на території сучасних штатів Вайомінг і Монтана у 1866—1868 рр.
Передумови
На початку 1860-х років дослідник і золотошукач і Джон Джейкобс знайшли новий шлях на Монтани, який проходив через індіанські землі, і ним рушили каравани переселенців і золотошукачів. 1863 року по землях лакота, шайєннів і арапахо проклали нову дорогу, яка отримала назву Бозменський шлях. Вона з'єднала шахтарські міста Західної Монтани з Орегонським шляхом.
В 1865 році для проведення інженерної розвідки місцевості вздовж Бозменського шляху уряд США спеціально надіслав загін. Вождь оглала Червона Хмара під загрозою застосування сили не дав провести цю розвідку. Американці проігнорували це попередження і влітку цього ж року для забезпечення будівництва дороги вздовж річки Паудер направили у Вайомінг армію. Каральну експедицію очолив генерал-майор . Ця експедиція закінчилася повним провалом — її єдиним успіхом було захоплення табору північних арапахо.
Навесні 1866 року для залагодження конфлікту влада США направила до індіанців спеціальну мирну комісію. Проте, поки велися переговори, батальйон піхотинців США розпочав патрулювати Бозменський шлях. Вождь оглала Червона Хмара звинуватив представників комісії у брехні і залишив раду, більшість воїнів взяли з нього приклад.
Війна
Невеликі сутички між індіанцями і солдатами переросли у війну. У грудні 1866 року в районі форту Філ-Кірні індіанці лакота, шеєнни і арапахо перебили загін — з 81 людини жодному не вдалося врятуватися. потрясла США — вперше був повністю знищений такий великий загін солдатів.
Навесні і влітку 1867 року Червона Хмара вів кампанію з метою змусити американців піти з району річки Паудер. На каравани фургонів, що слідували по Бозменському шляху, робилися постійні напади. Форти, розташовані в цьому районі, часто виявлялися в настільки тісній блокаді, що військові змушені були битися, щоб забезпечити себе питною водою і паливом.
1 серпня 1867 року неподалік від форту Сміт індіанці вбили 6 солдатів, втративши при цьому 8 воїнів. Наступного дня відбулася битва, знана як «Битва Вегон-Бокс». Великий загін оглала, міннеконжу і ітазіпчо атакував табір лісорубів, яких супроводжували 51 піхотинець. Було вбито 7 білих людей і кілька поранено.
Наслідки
Ці та інші збройні зіткнення в районі річки Паудер призвели до того, що уряд США змушений був укласти мир з ворожими індіанцями на їхніх власних умовах. Продовжувати довгу і дорогу війну американська влада не захотіла і в березні 1868 року генерал Улісс Грант наказав вивести війська з фортів, розташованих на індіанських територіях в районі річки Паудер. Восени того ж року між індіанцями і урядом США був укладений мирний договір, відповідно до якого район річки Паудер залишався мисливськими угіддями лакота, шеєннів і арапахо, доки існують стада бізонів. На схід цих земель влада США утворила величезну резервацію, яка отримала назву Велика резервація сіу. Крім того, уряд взяв на себе зобов'язання протягом 30 років видавати індіанцям продовольство і товари.
Див. також
Посилання
- Red Cloud's War [ 22 серпня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vijna Chervonoyi Hmari angl Red Cloud s War zbrojnij konflikt mizh SShA ta plemenami lakota sheyeniv i arapaho yakij vidbuvsya na teritoriyi suchasnih shtativ Vajoming i Montana u 1866 1868 rr Bozmenskij shlyahPeredumoviNa pochatku 1860 h rokiv doslidnik i zolotoshukach i Dzhon Dzhejkobs znajshli novij shlyah na Montani yakij prohodiv cherez indianski zemli i nim rushili karavani pereselenciv i zolotoshukachiv 1863 roku po zemlyah lakota shajyenniv i arapaho proklali novu dorogu yaka otrimala nazvu Bozmenskij shlyah Vona z yednala shahtarski mista Zahidnoyi Montani z Oregonskim shlyahom Vozhd oglala Chervona Hmara 1880 rik fotograf V 1865 roci dlya provedennya inzhenernoyi rozvidki miscevosti vzdovzh Bozmenskogo shlyahu uryad SShA specialno nadislav zagin Vozhd oglala Chervona Hmara pid zagrozoyu zastosuvannya sili ne dav provesti cyu rozvidku Amerikanci proignoruvali ce poperedzhennya i vlitku cogo zh roku dlya zabezpechennya budivnictva dorogi vzdovzh richki Pauder napravili u Vajoming armiyu Karalnu ekspediciyu ocholiv general major Cya ekspediciya zakinchilasya povnim provalom yiyi yedinim uspihom bulo zahoplennya taboru pivnichnih arapaho Navesni 1866 roku dlya zalagodzhennya konfliktu vlada SShA napravila do indianciv specialnu mirnu komisiyu Prote poki velisya peregovori bataljon pihotinciv SShA rozpochav patrulyuvati Bozmenskij shlyah Vozhd oglala Chervona Hmara zvinuvativ predstavnikiv komisiyi u brehni i zalishiv radu bilshist voyiniv vzyali z nogo priklad VijnaBitva 21 grudnya 1866 roku Neveliki sutichki mizh indiancyami i soldatami pererosli u vijnu U grudni 1866 roku v rajoni fortu Fil Kirni indianci lakota sheyenni i arapaho perebili zagin z 81 lyudini zhodnomu ne vdalosya vryatuvatisya potryasla SShA vpershe buv povnistyu znishenij takij velikij zagin soldativ Navesni i vlitku 1867 roku Chervona Hmara viv kampaniyu z metoyu zmusiti amerikanciv piti z rajonu richki Pauder Na karavani furgoniv sho sliduvali po Bozmenskomu shlyahu robilisya postijni napadi Forti roztashovani v comu rajoni chasto viyavlyalisya v nastilki tisnij blokadi sho vijskovi zmusheni buli bitisya shob zabezpechiti sebe pitnoyu vodoyu i palivom 1 serpnya 1867 roku nepodalik vid fortu Smit indianci vbili 6 soldativ vtrativshi pri comu 8 voyiniv Nastupnogo dnya vidbulasya bitva znana yak Bitva Vegon Boks Velikij zagin oglala minnekonzhu i itazipcho atakuvav tabir lisorubiv yakih suprovodzhuvali 51 pihotinec Bulo vbito 7 bilih lyudej i kilka poraneno NaslidkiCi ta inshi zbrojni zitknennya v rajoni richki Pauder prizveli do togo sho uryad SShA zmushenij buv uklasti mir z vorozhimi indiancyami na yihnih vlasnih umovah Prodovzhuvati dovgu i dorogu vijnu amerikanska vlada ne zahotila i v berezni 1868 roku general Uliss Grant nakazav vivesti vijska z fortiv roztashovanih na indianskih teritoriyah v rajoni richki Pauder Voseni togo zh roku mizh indiancyami i uryadom SShA buv ukladenij mirnij dogovir vidpovidno do yakogo rajon richki Pauder zalishavsya mislivskimi ugiddyami lakota sheyenniv i arapaho doki isnuyut stada bizoniv Na shid cih zemel vlada SShA utvorila velicheznu rezervaciyu yaka otrimala nazvu Velika rezervaciya siu Krim togo uryad vzyav na sebe zobov yazannya protyagom 30 rokiv vidavati indiancyam prodovolstvo i tovari Div takozhVijni i bitvi z indiancyami Pivnichnoyi Ameriki Amerikanski indianski vijni Pivnichno zahidna indianska vijnaPosilannyaRed Cloud s War 22 serpnya 2015 u Wayback Machine angl