Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тула (ісп. Tula) — місто в південно-західній частині штату Ідальго в центральній Мексиці, приблизно за 100 км на північний захід від Мехіко. Повна назва сучасного міста — Tula de Allende, таке ж як і муніципалітету, який покриває південно-східну частину доколумбового міста. Сучасне місто має неселення 28,4 тис. мешканців (2005), муніципалітет — 93,3 тис. і площу 305,8 км², і включає багато менших міст та селищ, найбільші з яких — Ель Llano, Сан Marcos, і San Miguel Vindho. Поблизу від сучасного міста — залишки стародавньої столиці тольтеків, також відомої як «Тула» або як «Толлан» (Tollan).
Історія
Місто стало столицею тольтеків проблизно у 980 році. Тольтеки, що розмовляли мовою науатль, пришли як кочівники з півночі сучасної Мексики, такі переселення народів траплялися в історії Месоамеріки траплялося кілька разів. Протягом часу вони стали головною силою в районі Тули, що знаходився раніше в сфері впливу Теотіуакану.
Місто було найбільшим містом центральної Мексики у 9-му і 10-му століттях, покриваючи область приблизно 12 км² і маючи населення мінімум 30 тис. мешканців, можливо значно більше. Тоді як це місто можливо було найбільшим містом Месоамерики на той час, деякі маста Мая на Юкатані можливо мали більший розмір протягом цього періоду.
Міфічна історія міста оповідає про те, як в 947 році був народжений Кетцалькоатль («пернатий змій») і в 980 році зійшов на трон. Тескатліпока («дзеркало, що димить») організував заколот і Кетцалькоатль з великою кількістю тольтеків був вимушений покинути Тулу. Частина з них поселилася на території міштеків. Інша частина мігрувала у землі мая на півострів Юкатан, де заснувала місто Чичен-Іца. У архітектурі далеких одне від одного міст і справді простежуються багато паралелей.
Між 1168 та 1179 роками Тула була остаточно зруйнована. проте, величезні фігури воїнів біля підніжжя піраміди були закопані за ритуалом й збереглися досі.
Місто було значно пограбоване за ацтекських часів, а багато з художніх робіт і скульптур було вивезено.
Залишки стародавнього міста
Стародавнє місто знаходиться навколо злиття рік Росас і Тула. Два найбільші архітектурні комплекси міста зараз відомі як «Велика Тула» (Tula Grande, найчастіше відвідується туристами) і «Мала Тула» (Tula Chico). Залишки інших будівель розкинулися на деякій відстані на всіх напрямках. У житлових районах міста вулиці вили протягнути у вигляді ґрат.
Відмітні особливості тольтекскої архітектури в цьому місті включають терасні піраміди, будівлі з колонадами і рельєфні скульптури, зокрема характерні чакмоли, притулені фігури, які, можливо, були уособленнями богу дощу, Тлалока. Також тут залишилися два великі майданчики для гри в м'яч. Частина з архітектури подібна до архітектури Чичен-Іци.
Найвідомішою зі споруд, що збереглися, є Піраміда уранішньої зірки (також Храм Кетцалькоатля, Храм Тлауїскальпантекутлі або Храм B), на платформі якої стоїть група з п'ятиметрових кам'яних воїнів, що несли колись дах храму. Біля входу стоять крупні статуї змій. Вражаючим є і великий фриз, що зберігся, на яким зображені ягуари і орли, що пожирають людські серця. У колонних залах палацового комплексу видно оригінальні малюнки.
Перший археологічний опис руїн зробив Антоніо Ґарсія Кубас, співробітник Мексиканського товариства географії та історії, в 1873 році. Перші археологічні розкопки були проведені в 1880-х роках французьким антикваром Дезіре Шарне. Двадцятирічний археологічний проект під керівництвом Хорхе Акоста з Мексиканського національного інституту антропології та історії (INAH) почався в 1940 році. У 1970-х роках подальші розкопки і реставрацію деяких структур проводили INAH і Університет Міссурі в Колумбії. Частини міста зараз відкриті для турисів, у місті також діж невеликий музей.
Посилання
- Посилання на таблиці населення перепису 2005 року INEGI: Instituto Nacional de Estadística, Geografía e Informática
- Enciclopedia de los Municipios de México
- Encyclopaedia Britannica, Tula [ 26 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tula znachennya Tula isp Tula misto v pivdenno zahidnij chastini shtatu Idalgo v centralnij Meksici priblizno za 100 km na pivnichnij zahid vid Mehiko Povna nazva suchasnogo mista Tula de Allende take zh yak i municipalitetu yakij pokrivaye pivdenno shidnu chastinu dokolumbovogo mista Suchasne misto maye neselennya 28 4 tis meshkanciv 2005 municipalitet 93 3 tis i ploshu 305 8 km i vklyuchaye bagato menshih mist ta selish najbilshi z yakih El Llano San Marcos i San Miguel Vindho Poblizu vid suchasnogo mista zalishki starodavnoyi stolici toltekiv takozh vidomoyi yak Tula abo yak Tollan Tollan Koloni u formi toltekskih voyiniv Toltekski glifi Piramida v TuliIstoriyaMisto stalo stoliceyu toltekiv problizno u 980 roci Tolteki sho rozmovlyali movoyu nauatl prishli yak kochivniki z pivnochi suchasnoyi Meksiki taki pereselennya narodiv traplyalisya v istoriyi Mesoameriki traplyalosya kilka raziv Protyagom chasu voni stali golovnoyu siloyu v rajoni Tuli sho znahodivsya ranishe v sferi vplivu Teotiuakanu Misto bulo najbilshim mistom centralnoyi Meksiki u 9 mu i 10 mu stolittyah pokrivayuchi oblast priblizno 12 km i mayuchi naselennya minimum 30 tis meshkanciv mozhlivo znachno bilshe Todi yak ce misto mozhlivo bulo najbilshim mistom Mesoameriki na toj chas deyaki masta Maya na Yukatani mozhlivo mali bilshij rozmir protyagom cogo periodu Mifichna istoriya mista opovidaye pro te yak v 947 roci buv narodzhenij Ketcalkoatl pernatij zmij i v 980 roci zijshov na tron Teskatlipoka dzerkalo sho dimit organizuvav zakolot i Ketcalkoatl z velikoyu kilkistyu toltekiv buv vimushenij pokinuti Tulu Chastina z nih poselilasya na teritoriyi mishtekiv Insha chastina migruvala u zemli maya na pivostriv Yukatan de zasnuvala misto Chichen Ica U arhitekturi dalekih odne vid odnogo mist i spravdi prostezhuyutsya bagato paralelej Mizh 1168 ta 1179 rokami Tula bula ostatochno zrujnovana prote velichezni figuri voyiniv bilya pidnizhzhya piramidi buli zakopani za ritualom j zbereglisya dosi Misto bulo znachno pograbovane za actekskih chasiv a bagato z hudozhnih robit i skulptur bulo vivezeno Zalishki starodavnogo mistaStarodavnye misto znahoditsya navkolo zlittya rik Rosas i Tula Dva najbilshi arhitekturni kompleksi mista zaraz vidomi yak Velika Tula Tula Grande najchastishe vidviduyetsya turistami i Mala Tula Tula Chico Zalishki inshih budivel rozkinulisya na deyakij vidstani na vsih napryamkah U zhitlovih rajonah mista vulici vili protyagnuti u viglyadi grat Vidmitni osoblivosti toltekskoyi arhitekturi v comu misti vklyuchayut terasni piramidi budivli z kolonadami i relyefni skulpturi zokrema harakterni chakmoli prituleni figuri yaki mozhlivo buli uosoblennyami bogu doshu Tlaloka Takozh tut zalishilisya dva veliki majdanchiki dlya gri v m yach Chastina z arhitekturi podibna do arhitekturi Chichen Ici Najvidomishoyu zi sporud sho zbereglisya ye Piramida uranishnoyi zirki takozh Hram Ketcalkoatlya Hram Tlauyiskalpantekutli abo Hram B na platformi yakoyi stoyit grupa z p yatimetrovih kam yanih voyiniv sho nesli kolis dah hramu Bilya vhodu stoyat krupni statuyi zmij Vrazhayuchim ye i velikij friz sho zberigsya na yakim zobrazheni yaguari i orli sho pozhirayut lyudski sercya U kolonnih zalah palacovogo kompleksu vidno originalni malyunki Pershij arheologichnij opis ruyin zrobiv Antonio Garsiya Kubas spivrobitnik Meksikanskogo tovaristva geografiyi ta istoriyi v 1873 roci Pershi arheologichni rozkopki buli provedeni v 1880 h rokah francuzkim antikvarom Dezire Sharne Dvadcyatirichnij arheologichnij proekt pid kerivnictvom Horhe Akosta z Meksikanskogo nacionalnogo institutu antropologiyi ta istoriyi INAH pochavsya v 1940 roci U 1970 h rokah podalshi rozkopki i restavraciyu deyakih struktur provodili INAH i Universitet Missuri v Kolumbiyi Chastini mista zaraz vidkriti dlya turisiv u misti takozh dizh nevelikij muzej PosilannyaPosilannya na tablici naselennya perepisu 2005 roku INEGI Instituto Nacional de Estadistica Geografia e Informatica Enciclopedia de los Municipios de Mexico Encyclopaedia Britannica Tula 26 zhovtnya 2007 u Wayback Machine