Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мексиканські Сполучені Штати ісп Estados Unidos Mexicanos федеративна республіка що складається з 32 федеральних утворен

Штати Мексики

Штати Мексики

Мексиканські Сполучені Штати (ісп. Estados Unidos Mexicanos) — федеративна республіка, що складається з 32 федеральних утворень: 31 штату та Мехіко, автономного утворення. Відповідно до Конституції 1917 року штати федерації є вільними і суверенними в усіх питаннях, що стосуються їхніх внутрішніх справ. Кожен штат має власний конгрес і конституцію.

Федеральні одиниці Мексики

     — Агуаскальєнтес
     — Керетаро
     — Мехіко
     — Морелос
     — Тласкала


Адміністративний поділ Мексики
№ Назва
українською 		Назва
іспанською 		Столиця
українською 		Столиця
іспанською 		Дата приєднання
як штат 		Населення (2005) Площа (км²)
1. Агуаскальєнтес Aguascalientes Агуаскальєнтес Aguascalientes 1835 1 051 000 5 625
2. Веракрус Veracruz Халапа-Енрикес Xalapa 1824 7 081 000 71 856
3. Герреро Guerrero Чильпансінго Chilpancingo 1849 3 116 000 63 618
4. Гуанахуато Guanajuato Гуанахуато Guanajuato 1824 4 893 000 30 621
5. Дуранго Durango Вікторія-де-Дуранго Durango 1824 1 489 000 123 367
6. Ідальго Hidalgo Пачука Pachuca 1869 2 334 000 20 856
7. Кампече Campeche Кампече Campeche 1858 751 000 57 727
8. Керетаро Querétaro Керетаро Querétaro 1824 1 593 000 11 658
9. Кінтана-Роо Quintana Roo Четумаль Chetumal 1974 1 134 000 42 535
10. Коауїла Coahuila Сальтільйо Saltillo 1824 1 2 475 000 151 445
11. Коліма Colima Коліма Colima 1857 562 000 5 627
12. Мехіко México Толука Toluca 1824 14 161 000 22 333
13. Мічоакан Michoacán Морелія Morelia 1824 3 988 000 58 667
14. Морелос Morelos Куернавака Cuernavaca 1869 1 605 000 4 892
15. Наярит Nayarit Тепік Tepic 1917 943 000 27 862
16. Баха-Каліфорнія Baja California Мехікалі Mexicali 1952 2 842 000 71 546
17. Баха-Каліфорнія-Сур Baja California Sur Ла-Пас La Paz 1974 517 000 73 943
18. Нуево-Леон Nuevo León Монтеррей Monterrey 1824 2 4 164 000 64 203
19. Оахака Oaxaca Оахака Oaxaca 1824 3 522 000 93 343
20. Пуебла Puebla Пуебла Puebla 1824 5 391 000 34 251
21. Сакатекас Zacatecas Сакатекас Zacatecas 1824 1 357 000 75 416
22. Сан-Луїс-Потосі San Luis Potosí Сан-Луїс-Потосі San Luis Potosí 1824 2 412 000 61 165
23. Сіналоа Sinaloa Кульякан Culiacán 1831 3 2 610 000 57 331
24. Сонора Sonora Ермосійо Hermosillo 1831 3 2 384 000 179 516
25. Табаско Tabasco Вільяермоса Villahermosa 1824 2 013 000 24 747
26. Тамауліпас Tamaulipas Сьюдад-Вікторія Ciudad Victoria 1824 2 3 020 000 80 148
27. Тлашкала Tlaxcala Тласкала-де-Хікотенкатль Tlaxcala 1857 1 061 000 3 997
28. Федеральний округ Distrito Federal Мехіко México 1824 8 720 916 1 479
29. Халіско Jalisco Гвадалахара Guadalajara 1824 6 652 000 78 630
30. Чіапас Chiapas Тустла-Ґутьєррес Tuxtla Gutiérrez 1824 4 256 000 73 681
31. Чіуауа Chihuahua Чіуауа Chihuahua 1824 3 238 000 247 487
32. Юкатан Yucatán Ме́рида Mérida 1824 4 1 903 000 39 671

1Приєднався до федерації під назвою . Після виділення округу Бехар в 1833 році у окремий штат Техас та отримання ним фактичної незалежності в 1836 році, назва штату була змінена на Коауїла. Протягом короткого часу в 1856 році Нуево-Леон анексував Коауїлу для проведення референдуму з питання незалежності від Мексики. Після поразки сепаратистів Коауїла була знову відділена від Нуево-Леона.

2Нуево-Леон, Тамауліпас і Коауїла оголосили свою незалежність від Мексики, яка протрималася де факто (але ніколи не була визнана де юре) протягом періоду менш ніж 250 днів. Після поразки сепаратистських сил вони знову приєдналися до Мексики.

3В 1824 приєдналися до союзу як штат , якій отримав нову офіційну назву Штат Заходу (Estado de Occidente). В 1830 штат розділився на два, які, після ратифікації своїх конституцій, знову приєдналися до Мексики в 1831 році як окремі штати Сонора і Сіналоа.

4Юкатан спочатку приєднався до федерації в 1824 році, але двічі отримував незалежність де юре (у 1841—1843 і y 1846—1848 роках), коли була утворена Республіка Юкатан у складі сучасних територій штатів Юкатан, Кампече і Кінтана-Роо. В 1848 остаточно приєднався до федерації.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Meksikanski Spolucheni Shtati isp Estados Unidos Mexicanos federativna respublika sho skladayetsya z 32 federalnih utvoren 31 shtatu ta Mehiko avtonomnogo utvorennya Vidpovidno do Konstituciyi 1917 roku shtati federaciyi ye vilnimi i suverennimi v usih pitannyah sho stosuyutsya yihnih vnutrishnih sprav Kozhen shtat maye vlasnij kongres i konstituciyu Federalni odinici MeksikiFederalnij okrug Baha Kaliforniya Baha Kaliforniya Sur Verakrus Durango Gua Gerrero Ida Kampeche Kintana Roo Koauyila Kolima Michoakan Nayarit Nuevo Leon Oahaka Pue Sakatekas San Luyis Potosi Sinaloa Sonora Tabasko Tamaulipas Halisko Chiapas Chiuaua Yukatan Aguaskalyentes Keretaro Mehiko Morelos Tlaskala Administrativnij podil Meksiki Nazva ukrayinskoyu Nazva ispanskoyu Stolicya ukrayinskoyu Stolicya ispanskoyu Data priyednannya yak shtat Naselennya 2005 Plosha km 1 Aguaskalyentes Aguascalientes Aguaskalyentes Aguascalientes 1835 1 051 000 5 625 2 Verakrus Veracruz Halapa Enrikes Xalapa 1824 7 081 000 71 856 3 Gerrero Guerrero Chilpansingo Chilpancingo 1849 3 116 000 63 618 4 Guanahuato Guanajuato Guanahuato Guanajuato 1824 4 893 000 30 621 5 Durango Durango Viktoriya de Durango Durango 1824 1 489 000 123 367 6 Idalgo Hidalgo Pachuka Pachuca 1869 2 334 000 20 856 7 Kampeche Campeche Kampeche Campeche 1858 751 000 57 727 8 Keretaro Queretaro Keretaro Queretaro 1824 1 593 000 11 658 9 Kintana Roo Quintana Roo Chetumal Chetumal 1974 1 134 000 42 535 10 Koauyila Coahuila Saltiljo Saltillo 1824 1 2 475 000 151 445 11 Kolima Colima Kolima Colima 1857 562 000 5 627 12 Mehiko Mexico Toluka Toluca 1824 14 161 000 22 333 13 Michoakan Michoacan Moreliya Morelia 1824 3 988 000 58 667 14 Morelos Morelos Kuernavaka Cuernavaca 1869 1 605 000 4 892 15 Nayarit Nayarit Tepik Tepic 1917 943 000 27 862 16 Baha Kaliforniya Baja California Mehikali Mexicali 1952 2 842 000 71 546 17 Baha Kaliforniya Sur Baja California Sur La Pas La Paz 1974 517 000 73 943 18 Nuevo Leon Nuevo Leon Monterrej Monterrey 1824 2 4 164 000 64 203 19 Oahaka Oaxaca Oahaka Oaxaca 1824 3 522 000 93 343 20 Puebla Puebla Puebla Puebla 1824 5 391 000 34 251 21 Sakatekas Zacatecas Sakatekas Zacatecas 1824 1 357 000 75 416 22 San Luyis Potosi San Luis Potosi San Luyis Potosi San Luis Potosi 1824 2 412 000 61 165 23 Sinaloa Sinaloa Kulyakan Culiacan 1831 3 2 610 000 57 331 24 Sonora Sonora Ermosijo Hermosillo 1831 3 2 384 000 179 516 25 Tabasko Tabasco Vilyaermosa Villahermosa 1824 2 013 000 24 747 26 Tamaulipas Tamaulipas Syudad Viktoriya Ciudad Victoria 1824 2 3 020 000 80 148 27 Tlashkala Tlaxcala Tlaskala de Hikotenkatl Tlaxcala 1857 1 061 000 3 997 28 Federalnij okrug Distrito Federal Mehiko Mexico 1824 8 720 916 1 479 29 Halisko Jalisco Gvadalahara Guadalajara 1824 6 652 000 78 630 30 Chiapas Chiapas Tustla Gutyerres Tuxtla Gutierrez 1824 4 256 000 73 681 31 Chiuaua Chihuahua Chiuaua Chihuahua 1824 3 238 000 247 487 32 Yukatan Yucatan Me rida Merida 1824 4 1 903 000 39 671 1Priyednavsya do federaciyi pid nazvoyu Pislya vidilennya okrugu Behar v 1833 roci u okremij shtat Tehas ta otrimannya nim faktichnoyi nezalezhnosti v 1836 roci nazva shtatu bula zminena na Koauyila Protyagom korotkogo chasu v 1856 roci Nuevo Leon aneksuvav Koauyilu dlya provedennya referendumu z pitannya nezalezhnosti vid Meksiki Pislya porazki separatistiv Koauyila bula znovu viddilena vid Nuevo Leona 2Nuevo Leon Tamaulipas i Koauyila ogolosili svoyu nezalezhnist vid Meksiki yaka protrimalasya de fakto ale nikoli ne bula viznana de yure protyagom periodu mensh nizh 250 dniv Pislya porazki separatistskih sil voni znovu priyednalisya do Meksiki 3V 1824 priyednalisya do soyuzu yak shtat yakij otrimav novu oficijnu nazvu Shtat Zahodu Estado de Occidente V 1830 shtat rozdilivsya na dva yaki pislya ratifikaciyi svoyih konstitucij znovu priyednalisya do Meksiki v 1831 roci yak okremi shtati Sonora i Sinaloa 4Yukatan spochatku priyednavsya do federaciyi v 1824 roci ale dvichi otrimuvav nezalezhnist de yure u 1841 1843 i y 1846 1848 rokah koli bula utvorena Respublika Yukatan u skladi suchasnih teritorij shtativ Yukatan Kampeche i Kintana Roo V 1848 ostatochno priyednavsya do federaciyi

Дата публікації:
Топ