Куернава́ка (ацт. Cuauhnahuac) — місто в Мексиці. Столиця штату Морелос і адміністративний центр муніципалітету. Чисельність населення, за даними перепису 2010 року, склала 338 650 чоловік.
Місто
Координати H G O
Куернавака у Вікісховищі |
Загальні відомості
Назва Cuernavaca — це іспанізована вимова фрази cuauhnāhuac (cuahuitl, «дерево» + -nāhuac, «поруч») мовою науатль, що означає «оточене деревами» або «поруч з деревами». На гербі муніципалітету зображена піктограма доколумбівського періоду, що містить стовбур дерева (cuahuitl) з трьома гілками з листям і чотирма червоними коріннями. На стовбурі дерева позначений виріз у формі рота, з якого виходить сувій, ймовірно, символізує мову науатль.
Розташоване приблизно за 85 кілометрів на південь від Мехіко по трасі M-95. В оточенні міста багато гарних і культурно багатих районів країни. Через клімат місто отримало прізвисько «Місто вічної весни».
Історія
Головною культурою, яка влаштувалася на території міста, була культура ацтеків — тлауїків. Вони населяли цю область щонайменше з XII століття. Однак є сліди перебування більш ранніх груп ольмекоїдів і тольтеків. Перші вторгнення з півночі в область народів долини Мехіко відбулося у XII столітті, коли вождь на ім'я Шолотль (Xolotl) (правитель ) завоював велику частину долини. Союзні племена чичимеків також пройшли з півночі в північну частину штату, зробивши Течинтекуїтлу (Techintecuitla) володарем області Куернавака. Згідно з Анналами Тлателолько, у 1365 році володар Куернаваки Макуїльшочитль (Macuilxochitl) спробував захопити землі далеко від долини Мехіко, але був зустрінутий повелителем Цалькуальтитланом (Tzalcualtitlan), що мав аналогічні наміри. Перший ацтекський імператор Акамапічтлі (Acamapichtli), в 1370-х роках почав розширювати свою імперію на південь від долини Мехіко. Його наступник Уїціліуїтль (Huitzilihuitl) хотів також захопити околиці Куернаваки через велику кількість бавовни в тих місцях, які в ті часи називалися Тлальнауатль (Tlalnahuatl). Він хотів одружитися з донькою правителя Тлальнауатля, але дістав відмову. Ця обставина привела до початку війни, яка закінчилася перемогою ацтеків у 1396 році. Уїціліуїтль одружився з принцесою, і як наслідок цього союзу народився майбутній імператор ацтеків Монтесума I. Дозвіл на завоювання Куернаваки було дано Акамапічтлі. Захоплене володіння було майже таке саме за площею, як і сучасний штат Морелос, і незабаром перейменоване ацтеками в Куаунауаку. З 1403 по 1426 рік ця провінція посилилася, підпорядкувавши сусідні народи, такі як коауїшкі (Coauixcas). Зрештою, провінція, якій тоді правил Мікіуїш (Miquiuix), повстала проти Ацтекської імперії. Повстання було придушене Тотокіуацином (Totoquihuatzin) і Нецауалькойотлем (Netzahualcoyotl) у 1433 році. Пізніше ацтеки завоювали і приєднали до область території, нині відомі як , та . Для зручності стягування данини, регіон був розділений на дві зони, одна з центром в Куернаваці, а інша в .
Під час іспанського завоювання Куернавакою керував Іцоуацин (Itzohuatzin). Це було багате і густонаселене місто з великими господарствами. Ще до завоювання Теночтітлану, Куернаваку захопив Гонсало де Сандоваль, пізніше її приєднали до володінь Ернана Кортеса, який заснував тут свою резиденцію. у 1529 році францисканці заснували в Куернаваці свій монастир, п'ятий за рахунком у Новій Іспанії. У XVII і XVIII століттях ця провінція кілька разів була реорганізована. У листопаді 1815 року, під час війни за незалежність, у місцеву в'язницю в Палас де Кортес був посаджений лідер руху за відділення від Іспанії Хосе Марія Морелос. Аґустін де Ітурбіде, майбутній , двічі зі своєю армією проходив через Куернаваку, перший раз у 1820 році, борючись з партизанами Вісенте Герреро, і другий раз у 1821 році, вже очолюючи Армію Трьох гарантій.
Після досягнення Мексикою незалежності і затвердження , територія сучасного штату Морелос стала округом міста Мехіко. Між 1827 і 1829 роками Куернавака була округом цього штату. З 1829 по 1833 рік вона була перетворена в префектуру. У 1834 році Куернаваці було надано статус міста. Під час американо-мексиканської війни місто захопила бригада Кадваладера і було змушене заплатити ретрибуції американській армії. Під час повстання Аютла у 1854 році президент Мексики Санта-Анна був змушений покинути Мехіко і в 1855 році перебрався в Куернаваку, сподіваючись використати місто як базу для повернення до влади, але невдало. У 1856 році округ Куернавака був відділений від округу Мехіко. У 1861 році Куернавака пережила нову реорганізацію, у ході якої уряд штату Мехіко створив округу Куернавака, Морелос, Хонакатепек, Таутепек і Тетекала.
У 1869 році після створення штату Морелос Куернавака стала його столицею. У 1877 році було побудовано шосе Толука — Куернавака, а також організовано залізничне сполучення між містом і Мехіко. У 1903 році був заснований Банк Морелоса. У перші десятиліття XX століття Куернавака стала місцем відпочинку і грального бізнесу, коли готель Hotel de la Selva був перетворений в Casino de la Selva, яке приваблювало сюди таких знаменитостей, як Рита Хейворт, Багсі Сигел і Аль Капоне. Однак у 1934 році казино було закрито президентом Ласаро Карденасом. У період з 1960 по 1980 рік населення міста зросло з 85 620 до 368 166 мешканців. Протягом десятиліть з 1970 року область Куернавака стала економічно і соціально інтегруватися з Великим Мехіко.
Галерея
Куэрнавака в кадрі | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Джерела
- INEGI. Перепис населення Мексики 2010 року [ 5 вересня 2017 у Wayback Machine.](ісп.)
- https://www.cityoflaredo.com/SisterCities/SisterCityIndex.htm
- (Spanish) . July 2006. Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 28 вересня 2009.
- Municipality of Cuernavaca. [History] (Spanish) . Cuernavaca, Mexico: Municipality of Cuernavaca. Архів оригіналу за 12 жовтня 2009. Процитовано 28 вересня 2009.
- Diaz, B., 1963, The Conquest of New Spain, London: Penguin Books,
- (ісп.). Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 2009 -09-28.
Посилання
Це незавершена стаття з географії Мексики. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kuernava ka act Cuauhnahuac misto v Meksici Stolicya shtatu Morelos i administrativnij centr municipalitetu Chiselnist naselennya za danimi perepisu 2010 roku sklala 338 650 cholovik Misto Kuernavaka isp Cuernavaca Gerb Koordinati 18 55 07 pn sh 99 14 03 zh d H G O Krayina MeksikaMeksikaMorelosMer Kuautemok BlankoData zasnuvannya 1714Plosha 151 2 km Visota centru 1510 mNaselennya 338 650 2010 Katojkonim ital CuernavacenseMista pobratimi Minneapolis Denver Akapulko Laredo 2 Chasovij poyas UTC 6 vlitku UTC 5Telefonnij kod 777Poshtovij indeks 62000kod INEGI 170070001GeoNames 3529947OSM 5605731 R Cuernavaca Municipality Oficijnij sajt cuernavaca gob mx isp KuernavakaKuernavaka Meksika KuernavakaKuernavaka Morelos Kuernavaka u VikishovishiZagalni vidomostiNazva Cuernavaca ce ispanizovana vimova frazi cuauhnahuac cuahuitl derevo nahuac poruch movoyu nauatl sho oznachaye otochene derevami abo poruch z derevami Na gerbi municipalitetu zobrazhena piktograma dokolumbivskogo periodu sho mistit stovbur dereva cuahuitl z troma gilkami z listyam i chotirma chervonimi korinnyami Na stovburi dereva poznachenij viriz u formi rota z yakogo vihodit suvij jmovirno simvolizuye movu nauatl Roztashovane priblizno za 85 kilometriv na pivden vid Mehiko po trasi M 95 V otochenni mista bagato garnih i kulturno bagatih rajoniv krayini Cherez klimat misto otrimalo prizvisko Misto vichnoyi vesni IstoriyaGolovnoyu kulturoyu yaka vlashtuvalasya na teritoriyi mista bula kultura actekiv tlauyikiv Voni naselyali cyu oblast shonajmenshe z XII stolittya Odnak ye slidi perebuvannya bilsh rannih grup olmekoyidiv i toltekiv Pershi vtorgnennya z pivnochi v oblast narodiv dolini Mehiko vidbulosya u XII stolitti koli vozhd na im ya Sholotl Xolotl pravitel zavoyuvav veliku chastinu dolini Soyuzni plemena chichimekiv takozh projshli z pivnochi v pivnichnu chastinu shtatu zrobivshi Techintekuyitlu Techintecuitla volodarem oblasti Kuernavaka Zgidno z Annalami Tlatelolko u 1365 roci volodar Kuernavaki Makuyilshochitl Macuilxochitl sprobuvav zahopiti zemli daleko vid dolini Mehiko ale buv zustrinutij povelitelem Calkualtitlanom Tzalcualtitlan sho mav analogichni namiri Pershij actekskij imperator Akamapichtli Acamapichtli v 1370 h rokah pochav rozshiryuvati svoyu imperiyu na pivden vid dolini Mehiko Jogo nastupnik Uyiciliuyitl Huitzilihuitl hotiv takozh zahopiti okolici Kuernavaki cherez veliku kilkist bavovni v tih miscyah yaki v ti chasi nazivalisya Tlalnauatl Tlalnahuatl Vin hotiv odruzhitisya z donkoyu pravitelya Tlalnauatlya ale distav vidmovu Cya obstavina privela do pochatku vijni yaka zakinchilasya peremogoyu actekiv u 1396 roci Uyiciliuyitl odruzhivsya z princesoyu i yak naslidok cogo soyuzu narodivsya majbutnij imperator actekiv Montesuma I Dozvil na zavoyuvannya Kuernavaki bulo dano Akamapichtli Zahoplene volodinnya bulo majzhe take same za plosheyu yak i suchasnij shtat Morelos i nezabarom perejmenovane actekami v Kuaunauaku Z 1403 po 1426 rik cya provinciya posililasya pidporyadkuvavshi susidni narodi taki yak koauyishki Coauixcas Zreshtoyu provinciya yakij todi pravil Mikiuyish Miquiuix povstala proti Actekskoyi imperiyi Povstannya bulo pridushene Totokiuacinom Totoquihuatzin i Necaualkojotlem Netzahualcoyotl u 1433 roci Piznishe acteki zavoyuvali i priyednali do oblast teritoriyi nini vidomi yak ta Dlya zruchnosti styaguvannya danini region buv rozdilenij na dvi zoni odna z centrom v Kuernavaci a insha v Vid na isp Palacio de Cortes najstarishij civilnij ob yekt kolonialnoyi epohi yakij zberigsya v Americi Pid chas ispanskogo zavoyuvannya Kuernavakoyu keruvav Icouacin Itzohuatzin Ce bulo bagate i gustonaselene misto z velikimi gospodarstvami She do zavoyuvannya Tenochtitlanu Kuernavaku zahopiv Gonsalo de Sandoval 338 340 piznishe yiyi priyednali do volodin Ernana Kortesa yakij zasnuvav tut svoyu rezidenciyu u 1529 roci franciskanci zasnuvali v Kuernavaci svij monastir p yatij za rahunkom u Novij Ispaniyi U XVII i XVIII stolittyah cya provinciya kilka raziv bula reorganizovana U listopadi 1815 roku pid chas vijni za nezalezhnist u miscevu v yaznicyu v Palas de Kortes buv posadzhenij lider ruhu za viddilennya vid Ispaniyi Hose Mariya Morelos Agustin de Iturbide majbutnij dvichi zi svoyeyu armiyeyu prohodiv cherez Kuernavaku pershij raz u 1820 roci boryuchis z partizanami Visente Gerrero i drugij raz u 1821 roci vzhe ocholyuyuchi Armiyu Troh garantij Pislya dosyagnennya Meksikoyu nezalezhnosti i zatverdzhennya teritoriya suchasnogo shtatu Morelos stala okrugom mista Mehiko Mizh 1827 i 1829 rokami Kuernavaka bula okrugom cogo shtatu Z 1829 po 1833 rik vona bula peretvorena v prefekturu U 1834 roci Kuernavaci bulo nadano status mista Pid chas amerikano meksikanskoyi vijni misto zahopila brigada Kadvaladera i bulo zmushene zaplatiti retribuciyi amerikanskij armiyi Pid chas povstannya Ayutla u 1854 roci prezident Meksiki Santa Anna buv zmushenij pokinuti Mehiko i v 1855 roci perebravsya v Kuernavaku spodivayuchis vikoristati misto yak bazu dlya povernennya do vladi ale nevdalo U 1856 roci okrug Kuernavaka buv viddilenij vid okrugu Mehiko U 1861 roci Kuernavaka perezhila novu reorganizaciyu u hodi yakoyi uryad shtatu Mehiko stvoriv okrugu Kuernavaka Morelos Honakatepek Tautepek i Tetekala U 1869 roci pislya stvorennya shtatu Morelos Kuernavaka stala jogo stoliceyu U 1877 roci bulo pobudovano shose Toluka Kuernavaka a takozh organizovano zaliznichne spoluchennya mizh mistom i Mehiko U 1903 roci buv zasnovanij Bank Morelosa U pershi desyatilittya XX stolittya Kuernavaka stala miscem vidpochinku i gralnogo biznesu koli gotel Hotel de la Selva buv peretvorenij v Casino de la Selva yake privablyuvalo syudi takih znamenitostej yak Rita Hejvort Bagsi Sigel i Al Kapone Odnak u 1934 roci kazino bulo zakrito prezidentom Lasaro Kardenasom U period z 1960 po 1980 rik naselennya mista zroslo z 85 620 do 368 166 meshkanciv Protyagom desyatilit z 1970 roku oblast Kuernavaka stala ekonomichno i socialno integruvatisya z Velikim Mehiko GalereyaKuernavaka v kadriMiska ploshaMiska plosha Kolishnij palac KortesaKolishnij palac Kortesa Vulicya IdalgoVulicya Idalgo Turistichnij tramvajchikTuristichnij tramvajchik Ekologichnij zooparkEkologichnij zoopark Ekologichnij zooparkEkologichnij zoopark DzherelaINEGI Perepis naselennya Meksiki 2010 roku 5 veresnya 2017 u Wayback Machine isp https www cityoflaredo com SisterCities SisterCityIndex htm Spanish July 2006 Arhiv originalu za 22 bereznya 2016 Procitovano 28 veresnya 2009 Municipality of Cuernavaca History Spanish Cuernavaca Mexico Municipality of Cuernavaca Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2009 Procitovano 28 veresnya 2009 Diaz B 1963 The Conquest of New Spain London Penguin Books ISBN 0140441239 isp Arhiv originalu za 19 listopada 2008 Procitovano 2009 09 28 PosilannyaCe nezavershena stattya z geografiyi Meksiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi