Акамапічтлі (нар.?—пом.1395) — правитель Теночтітлана з 1375 до 1395 року. Ім'я перекладається як «Очерет у руці» або «Оберемок очерету».
Акамапічтлі | |
---|---|
Перший Тлатоані Теночтітлану | |
Правління | 1376—1395 |
Наступник | Уїціліуїтль |
Біографічні дані | |
Народження | 14 століття Теночтітлан |
Смерть | 1395 Теночтітлан |
Дружина | Іланкуеітль Міяхуацін |
Діти | 2 сина |
Батько | Опочтзіна |
Мати | Атотозтлі |
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Він був сином знатного мешика Опочтзіна (за іншою версією Акамапічтлі Старшого) та Атотозтлі, яка була донькою знатного тольтека з міста Кольхуакана. Якихось даних щодо його молодості немає. Його призначив володар Ацкапотцалько Тезозомок у 1371 головою Мехіко.
В 1375 році Акамапічтлі одружується з принцесою міста Кольхуакан — Іланкуеітль, яка була донькою Акольмітцлі, правителя Кольхуакана, родичкою тольтекської династії, після чого стає першим тлатоані Теночтітлана. Таким чином, були закладені родинні зв'язки з минулою імперією тольтеків. Це у свою чергу надало право Акамапічтлі на владу у свій долині Мехіко. Пізніше самих мешиків стали називати кольхуас (за назвою міста Кольхуакан). Проте Акамапічтлі залишався данником тлатоані Тезозомока. Водночас Акамапічтлі почав загарбницькі походи проти сусідніх держав — він захопив міста Тенайуку, Куїтлауак, Хочимілько та Мишквік.
При цьому він почав розширювати територію власне міста Теночтітлан за рахунок зведення греблі та насипів. Для забезпечення населення міста, що зростало, харчами Акамапічтлі створював систему плавучих садів. Безпосередньо Теночтітлан було розділено на чотири частини: Мойотлан — на південному заході, Зоквіпан — на південному сході, Куекопан — на північному заході, Атцакуалько — на північному сході. Будинки з очерету почали замінювати на будинки з каменю. Було побудовано великий храм (теокалі). Акамапічтлі також видав перші ацтецькі закони.
Родина
- Дружина — Іланкуеітль, з тольтекського міста Кольхуакан.
- Дружина — Міяхуацін, донька правителя міста Тетепанко.
- Діти:
- * Хвіціліхвітль.
- Рабиня
- Діти:
- * Іцкоатль
Джерела
- García Puron, Manuel, México y sus gobernantes,, v. 1. Mexico City: Joaquín Porrua, 1984.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akamapichtli nar pom 1395 pravitel Tenochtitlana z 1375 do 1395 roku Im ya perekladayetsya yak Ocheret u ruci abo Oberemok ocheretu AkamapichtliPershij Tlatoani TenochtitlanuPravlinnya 1376 1395Nastupnik UyiciliuyitlBiografichni daniNarodzhennya 14 stolittya TenochtitlanSmert 1395 TenochtitlanDruzhina Ilankueitl MiyahuacinDiti 2 sinaBatko OpochtzinaMati Atotoztli Mediafajli u VikishovishiZhittyepisVin buv sinom znatnogo meshika Opochtzina za inshoyu versiyeyu Akamapichtli Starshogo ta Atotoztli yaka bula donkoyu znatnogo tolteka z mista Kolhuakana Yakihos danih shodo jogo molodosti nemaye Jogo priznachiv volodar Ackapotcalko Tezozomok u 1371 golovoyu Mehiko V 1375 roci Akamapichtli odruzhuyetsya z princesoyu mista Kolhuakan Ilankueitl yaka bula donkoyu Akolmitcli pravitelya Kolhuakana rodichkoyu toltekskoyi dinastiyi pislya chogo staye pershim tlatoani Tenochtitlana Takim chinom buli zakladeni rodinni zv yazki z minuloyu imperiyeyu toltekiv Ce u svoyu chergu nadalo pravo Akamapichtli na vladu u svij dolini Mehiko Piznishe samih meshikiv stali nazivati kolhuas za nazvoyu mista Kolhuakan Prote Akamapichtli zalishavsya dannikom tlatoani Tezozomoka Vodnochas Akamapichtli pochav zagarbnicki pohodi proti susidnih derzhav vin zahopiv mista Tenajuku Kuyitlauak Hochimilko ta Mishkvik Pri comu vin pochav rozshiryuvati teritoriyu vlasne mista Tenochtitlan za rahunok zvedennya grebli ta nasipiv Dlya zabezpechennya naselennya mista sho zrostalo harchami Akamapichtli stvoryuvav sistemu plavuchih sadiv Bezposeredno Tenochtitlan bulo rozdileno na chotiri chastini Mojotlan na pivdennomu zahodi Zokvipan na pivdennomu shodi Kuekopan na pivnichnomu zahodi Atcakualko na pivnichnomu shodi Budinki z ocheretu pochali zaminyuvati na budinki z kamenyu Bulo pobudovano velikij hram teokali Akamapichtli takozh vidav pershi actecki zakoni RodinaDruzhina Ilankueitl z toltekskogo mista Kolhuakan Druzhina Miyahuacin donka pravitelya mista Tetepanko Diti Hvicilihvitl Rabinya Diti IckoatlDzherelaGarcia Puron Manuel Mexico y sus gobernantes v 1 Mexico City Joaquin Porrua 1984