Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тамаулі́пас (ісп. Tamaulipas, ацт. Tamaulipas) — штат Мексиканської Республіки, розташований на північному сході країни. Межує зі штатами Нуево-Леон, Сан-Луїс-Потосі і Веракрус, із США та омивається Мексиканською затокою. Столиця штату — (або Сьюдад-Вікторія).
| Тамауліпас | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| — Штат — | ||||||||||
| Tamaulipas | ||||||||||
| ||||||||||
| Столиця | Сьюдад-Вікторія | |||||||||
| Найбільше місто | ||||||||||
| Країна |  Мексика | |||||||||
| ||||||||||
| Муніципалітетів | 43 | |||||||||
| Офіційна мова | Іспанська | |||||||||
| Населення | ||||||||||
| - повне | 3 020 225 () | |||||||||
| Етнікон | Tamaulipeco(a) | |||||||||
| Площа | ||||||||||
| - повна | 79 384 км² | |||||||||
| - широта | 27º 40' - 22º 12'º пн.ш. N | |||||||||
| - довгота | 97º 08' - 100º 08'º зх.д. W | |||||||||
| Висота | ||||||||||
| - максимальна | 3 280 м (Sierra El Pedregoso) | |||||||||
| - мінімальна | 126 м | |||||||||
| Часовий пояс | UTC−6 | |||||||||
| ВВП | 17,500 млрд. $ (2003) | |||||||||
| ІРЛП | 0,8111 - високий | |||||||||
| Став штатом | 31 січня 1824 | |||||||||
| Губернатор | Eugenio Hernández Flores (PRI) | |||||||||
| Число сенаторів | 3 (PAN:2, PRI:1) | |||||||||
| Число депутатів | 8 (PAN:5, PRI:3) | |||||||||
| Вебсайт | tamaulipas.gob.mx | |||||||||
| - код ISO 3166-2 | MX-TMP | |||||||||
| - поштове ск. | Tamps. | |||||||||
 | ||||||||||
| Штат Тамауліпас на мапі Мексики | ||||||||||
| ||||||||||
Історія
У 1824 році, після проголошення Мексикою незалежності та падіння мексиканської імперії, Тамауліпас був одним із перших 19 штатів-з яких утворилися Мексиканські Сполучені Штати. Під час сутичок поміж централістами та федералістами, у 1836 році революція в Техасі привела до створення республіки Техас, яка до цього моменту була північною частиною Тамауліпас. У 1840 році Техас, разом зі штатами Нуево-Леон та Коауїла, робив спроби об'єднатися з недовговічною республіки Ріо-Гранде для розширення кордонів. У 1846 році Техаська республіка була анексована США, а в 1848 році стала складовою частиною Сполучених Штатів Америки. У 1848 році, по закінченню американо-мексиканської війни за договором Гуаделупе Тамауліпас втратив більше ніж ¼ частину своїх територій. Столиця штату Агуайо отримала нову назву Сьюдад-Вікторія на честь Гуаделупе Вікторіа.
У 1863 році французька окупація Мексики створила складні умови для штату, особливо на кордоні з портовим містом Тампіко. На півночі Тамауліпас французьким військам протистояли республіканські сили на чолі з президентом Беніто Хуаресом, але через два роки після французького володарювання штат змушений був прийняти умови французького наставника Максиміліана I. У 1866 році французькі війська залишили територію штату, а в 1867 році імператора було розстріляно.
В період правління Порфіріо Діаса у штаті відчувся економічний зріст — була побудована залізниця до портового міста Тампіко, яка дозволила вести міжнародну торгівлю на кордоні з Техасом та експортувати свій товар. Міста Матаморос та Нуево-Ларедо стали найбільш-промисловими в штаті.
В післяреволюційні роки послідовні уряди присвятили себе розширенню промислових районів та інфраструктури в Тамауліпасі, включаючи комунікаційні та освітні програми. Губернатор Марте Гомес (1937-1940) почав свою діяльність з розширення ранчових угідь для приватних фермерів. Норберто Тревіно Сапатою (губернатор штату (1957-1963) були засновані кілька державних університетів, відбулася реформація нафтовидобувної галузі. Під час губернаторства Еміліо Мартінес Манутоу (1981-1987) відчувся суттєвий підйом у промисловості.
Економіка
Основою економіки штату є обробна промисловість, а незначна діяльність -- у секторі послуг та, зокрема, у торгівлі. У 15 пунктах перетину кордону поміж Сполученими Штатами та Тамауліпасом завдяки портовим містам Тампіко та Альтаміра, ВВП переміщує 30% усієї міжнародної торгівлі в Мексиці, яка надає прибутку 280 млрд. доларів на рік в обох напрямках. Найбільша активність імпорту та експорту відбувається на кордоні між Нуево-Ларедо (Тамауліпас) та Ларедо (Техас) завдяки створеній Північноамериканській зоні вільної торгівлі (НАФТА; англ. North American Free Trade Agreement, NAFTA), що становить 28% ВВП Мексики.
Примітки
- [. Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 1 жовтня 2018. Tamaulipas/ History(ісп.)]
- [. Архів оригіналу за 22 січня 2015. Процитовано 1 жовтня 2018. La Diputación Provincial y El Federalismo Mexicano(ісп.)]
- [. Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 1 жовтня 2018. Tamaulipas | state, Mexico | Britannica(англ.)]
- [. Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 1 жовтня 2018. History of Tamaulipas - Information about México(англ.)]
- Tamaulipas, entorno, historia y costumbres. Rivero Torres, José Manuel. Gobierno del Estado de Tamaulipas, México, 2008, 143-145 p.(ісп.)
- [. Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 1 жовтня 2018. State of Tamaulipas | Visit México(англ.)]
- Octavio Herrera Pérez, Tamaulipas. Historia Breve, México, El Colegio de México, 2010.(ісп.)
- [. Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 1 жовтня 2018. Economia de Tamaulipas - Información de México(ісп.)]
- [ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2018. Процитовано 1 жовтня 2018. Tamaulipas(ісп.)]
Посилання
- Тамауліпас // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
 | Це незавершена стаття з географії Мексики. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tamauli pas isp Tamaulipas act Tamaulipas shtat Meksikanskoyi Respubliki roztashovanij na pivnichnomu shodi krayini Mezhuye zi shtatami Nuevo Leon San Luyis Potosi i Verakrus iz SShA ta omivayetsya Meksikanskoyu zatokoyu Stolicya shtatu abo Syudad Viktoriya Tamaulipas Shtat TamaulipasGerb TamaulipasaStolicya Syudad ViktoriyaNajbilshe mistoKrayina MeksikaMezhuye z susidni adminodinici TehasNuevo LeonSan Luyis Potosi VerakrusMunicipalitetiv 43Oficijna mova IspanskaNaselennya povne 3 020 225 Etnikon Tamaulipeco a Plosha povna 79 384 km shirota 27º 40 22º 12 º pn sh N dovgota 97º 08 100º 08 º zh d WVisota maksimalna 3 280 m Sierra El Pedregoso minimalna 126 mChasovij poyas UTC 6VVP 17 500 mlrd 2003 IRLP 0 8111 visokijStav shtatom 31 sichnya 1824Gubernator Eugenio Hernandez Flores PRI Chislo senatoriv 3 PAN 2 PRI 1 Chislo deputativ 8 PAN 5 PRI 3 Vebsajt tamaulipas gob mx kod ISO 3166 2 MX TMP poshtove sk Tamps Shtat Tamaulipas na mapi MeksikiShtat Tamaulipas na mapi MeksikiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu TamaulipasIstoriyaMapa Meksiki shtat Tamaulipas 1824 Port Tampiko U 1824 roci pislya progoloshennya Meksikoyu nezalezhnosti ta padinnya meksikanskoyi imperiyi Tamaulipas buv odnim iz pershih 19 shtativ z yakih utvorilisya Meksikanski Spolucheni Shtati Pid chas sutichok pomizh centralistami ta federalistami u 1836 roci revolyuciya v Tehasi privela do stvorennya respubliki Tehas yaka do cogo momentu bula pivnichnoyu chastinoyu Tamaulipas U 1840 roci Tehas razom zi shtatami Nuevo Leon ta Koauyila robiv sprobi ob yednatisya z nedovgovichnoyu respubliki Rio Grande dlya rozshirennya kordoniv U 1846 roci Tehaska respublika bula aneksovana SShA a v 1848 roci stala skladovoyu chastinoyu Spoluchenih Shtativ Ameriki U 1848 roci po zakinchennyu amerikano meksikanskoyi vijni za dogovorom Guadelupe Tamaulipas vtrativ bilshe nizh chastinu svoyih teritorij Stolicya shtatu Aguajo otrimala novu nazvu Syudad Viktoriya na chest Guadelupe Viktoria U 1863 roci francuzka okupaciya Meksiki stvorila skladni umovi dlya shtatu osoblivo na kordoni z portovim mistom Tampiko Na pivnochi Tamaulipas francuzkim vijskam protistoyali respublikanski sili na choli z prezidentom Benito Huaresom ale cherez dva roki pislya francuzkogo volodaryuvannya shtat zmushenij buv prijnyati umovi francuzkogo nastavnika Maksimiliana I U 1866 roci francuzki vijska zalishili teritoriyu shtatu a v 1867 roci imperatora bulo rozstrilyano V period pravlinnya Porfirio Diasa u shtati vidchuvsya ekonomichnij zrist bula pobudovana zaliznicya do portovogo mista Tampiko yaka dozvolila vesti mizhnarodnu torgivlyu na kordoni z Tehasom ta eksportuvati svij tovar Mista Matamoros ta Nuevo Laredo stali najbilsh promislovimi v shtati V pislyarevolyucijni roki poslidovni uryadi prisvyatili sebe rozshirennyu promislovih rajoniv ta infrastrukturi v Tamaulipasi vklyuchayuchi komunikacijni ta osvitni programi Gubernator Marte Gomes 1937 1940 pochav svoyu diyalnist z rozshirennya ranchovih ugid dlya privatnih fermeriv Norberto Trevino Sapatoyu gubernator shtatu 1957 1963 buli zasnovani kilka derzhavnih universitetiv vidbulasya reformaciya naftovidobuvnoyi galuzi Pid chas gubernatorstva Emilio Martines Manutou 1981 1987 vidchuvsya suttyevij pidjom u promislovosti EkonomikaOsnovoyu ekonomiki shtatu ye obrobna promislovist a neznachna diyalnist u sektori poslug ta zokrema u torgivli U 15 punktah peretinu kordonu pomizh Spoluchenimi Shtatami ta Tamaulipasom zavdyaki portovim mistam Tampiko ta Altamira VVP peremishuye 30 usiyeyi mizhnarodnoyi torgivli v Meksici yaka nadaye pributku 280 mlrd dolariv na rik v oboh napryamkah Najbilsha aktivnist importu ta eksportu vidbuvayetsya na kordoni mizh Nuevo Laredo Tamaulipas ta Laredo Tehas zavdyaki stvorenij Pivnichnoamerikanskij zoni vilnoyi torgivli NAFTA angl North American Free Trade Agreement NAFTA sho stanovit 28 VVP Meksiki Primitki Arhiv originalu za 3 veresnya 2018 Procitovano 1 zhovtnya 2018 Tamaulipas History isp Arhiv originalu za 22 sichnya 2015 Procitovano 1 zhovtnya 2018 La Diputacion Provincial y El Federalismo Mexicano isp Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2018 Procitovano 1 zhovtnya 2018 Tamaulipas state Mexico Britannica angl Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2018 Procitovano 1 zhovtnya 2018 History of Tamaulipas Information about Mexico angl Tamaulipas entorno historia y costumbres Rivero Torres Jose Manuel Gobierno del Estado de Tamaulipas Mexico 2008 143 145 p isp Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2018 Procitovano 1 zhovtnya 2018 State of Tamaulipas Visit Mexico angl Octavio Herrera Perez Tamaulipas Historia Breve Mexico El Colegio de Mexico 2010 isp Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2018 Procitovano 1 zhovtnya 2018 Economia de Tamaulipas Informacion de Mexico isp PDF Arhiv originalu PDF za 1 zhovtnya 2018 Procitovano 1 zhovtnya 2018 Tamaulipas isp PosilannyaTamaulipas Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ce nezavershena stattya z geografiyi Meksiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi