Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чіуауа, або Чива́ва (ісп. Chihuahua) — місто в Мексиці, адміністративний центр штату Чіуауа. З 1864 по 1867 рік — місце розташування республіканського уряду Мексики. Населення міста — 825 327 осіб (2013).
| Чіуауа ісп. Chihuahua | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| |||
| Координати: 28°38′22″ пн. ш. 106°05′13″ зх. д. / 28.63944° пн. ш. 106.08694° зх. д. | |||
| Країна |  Мексика | ||
| Штат |  Чіуауа | ||
| Муніципалітет | |||
| Засноване | 12 жовтня 1709 | ||
| Уряд | |||
| - Мер | Еугеніо Баеса () | ||
| Висота над р.м. | 1415 м | ||
| Населення (2013) | |||
| - Усього | 825 327 | ||
| - Етнікон (ісп.) | Chihuahuense | ||
| Часовий пояс | UTC-7 | ||
| - Літній час | UTC-8 | ||
| Поштовий код | 31000 | ||
| Вебсайт: http://www.municipiochihuahua.gob.mx | |||
  Чіуауа | |||
Історія
Колоніальна історія
У Доколумбову епоху на території сьогоднішнього штату Чіуауа мешкали індіанські племена, що говорили астекськими мовами, які займалися полюванням, збиранням та (деякі з них) примітивним землеробством. Вважається, що сама назва Чіуауа походить з мови тубільців, але її точне значення невідомо. Основні гіпотези — сухе місце або між двох річок.
Першими білими, які побували тут, стали іспанці з експедиції Франциско де Ібарри в 1562 році.
Місто було засноване 12 жовтня 1709 року іспанським дослідником Антоніо Деза-і-Улоа, отримавши назву El Real de Minas de San Francisco de Cuéllar. Місце для міста було вибрано завдяки злиттю тут двох річок — Сакраменто і Чувіскар, а також у зв'язку з його розташуванням на напівдорозі між Ріо-Гранде та важливим гірничодобувним центром того часу містом Парраль. У 1718 році влада Нової Іспанії офіційно присвоїла поселенню статус міста, а в 1823 році воно отримало своє нинішнє ім'я.
Бурхливі події Мексиканської війни за незалежність майже не торкнулися місто, хоча саме тут в 1811 році був страчений роялістами один з ватажків сепаратистів Мігель Ідальго.
У складі Мексики
Під час Американо-мексиканської війни Чіуауа було зайняте американцями після того, як 28 лютого 1847 року в битві на річці Сакраменто (в 20 кілометрах на північ від міста) 940 американців під командуванням Олександра Доніфана наголову розгромили уп'ятеро більший за чисельністю мексиканський загін (американці втратили 2 чоловік убитими і 11 пораненими, мексиканці — близько 300 убитими і 40 полоненими, а також всю артилерію і обоз, число поранених точно не відомо). Чіуауа залишалося під контролем США аж до кінця війни.
Захоплення Мехіко французами під час інтервенції призвело до утворення республіканського уряду президента Беніто Хуреса, який розміщувався в Чіуауа з 1864 по 1867 роки . Це стимулювало стрімкий розвиток міста, що продовжився і після відходу французів. До кінця XIX століття Чіуауа було одним з найбільших міст та головних економічних центрів Мексики.
Під час громадянської війни 1910—1917 років Чіуауа було оплотом повстанців Панчо Вільї.
Місто пережило другий економічний бум в 1990-х, коли американські корпорації переносили свої виробництва в Мексику. Близькість до американо-мексиканського кордону, дешева і порівняно якісна робоча сила та розвинута інфраструктура спонукали значне число компаній зупинити свій вибір на Чіуауа.
Починаючи з 2000-х Чіуауа страждає від спалахів насильства, пов'язаних з боротьбою наркокартелів один з одним і з правоохоронними органами. Хоча з 2010 року число вбивств в місті пішло на спад, рівень злочинності залишається дуже високим.
Чіуауа була оплотом найбільшого в Мексиці наркокартелю Сіналоа. У 2019 році очільник цього карелю, наркобарон Ель Чапо, був ув'язнений у США.
Населення
За даними Національного інституту статистики та географії Мексики населення міста в 2010 році становило 810 тис.осіб, що робить Чіуауа другим за величиною містом штату (після Сьюдад-Хуаресу) і дванадцятим в Мексиці.
Населення Чіуауа є одним з найбільш «білих» серед великих міст країни — близько 80 % містян відносяться до білих, інші — до метисів. Більше 80 % жителів — католики, також в Чіуауа проживає найбільша в Мексиці громада менонітів (близько 50 тис. осіб, половина менонітської громади країни).
Чіуауа традиційно займає верхні рядки в рейтингах мексиканських міст за такими показниками, як очікувана тривалість життя, рівень освіти і доходу містян, а також Індекс людського розвитку.
Економіка
Чіуауа є одним з головних промислових центрів Мексики. У місті 9 промзон, в яких розміщено 79 великих складальних підприємств (т. зв."макіладори"), що належать іноземним корпораціям (в основному американським), в тому числі Форд, Сумітомо, Ханівелл і LG.
Іншими важливими галузями міської економіки є сфера послуг, роздрібна торгівля, будівництво та легка промисловість. В околицях міста ведеться видобуток цинкі і срібла.
Транспорт
Чіуауа обслуговується Міжнародним аеропортом імені генерала Роберто Ф'єрро Вільялобос (IATA: CUU, ICAO: MMCU) з пасажирообігом 855 тис. осіб на рік (2012). Регулярні авіарейси виконуються в усі основні міста Мексики, а також в Даллас і Х'юстон.
Чіуауансько-Тихоокеанська залізниця (ісп. Ferrocarril Chihuahua al Pacífico, або El Chepe), що з'єднує місто з портом , використовується як для вантажно-пасажирських перевезень, так і в туристичних цілях. Дві інші залізничні лінії, що проходять через Чіуауа, використовуються тільки для вантажоперевезень.
В Чіуауа перетинаються два федеральних шосе — № 16 (Ермосійо — ) і № 45 (Сьюдад-Хуарес — ).
Громадський транспорт представлений автобусами-експресами ViveBús (одна лінія, 21 кілометр), а також безліччю невеликих приватних перевізників.
Цікаві факти
- Чіуауа займає лідируюче місце серед мексиканських міст за рівнем злочинності.
- Через близькість кордону з США Чіуауа служить базою контрабандистів для перекидання наркотиків у США.
Уродженці
- Мартін Луїс Гусман (1887—1976) — мексиканський новеліст і журналіст.
- Ентоні Квінн (1915—2001) — американський актор кіно, письменник і художник мексиканського походження.
Міста-побратими
Джерела
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (вересень 2020) |
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Chihuahua |
- Sitio Oficial del Municipio de Chihuahua [ 30 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- Fotografías de Chihuahua [ 10 січня 2022 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Мексики. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chiuaua Chiuaua abo Chiva va isp Chihuahua misto v Meksici administrativnij centr shtatu Chiuaua Z 1864 po 1867 rik misce roztashuvannya respublikanskogo uryadu Meksiki Naselennya mista 825 327 osib 2013 Chiuaua isp Chihuahua Centralna plosha mistaCentralna plosha mista Prapor Gerb Koordinati 28 38 22 pn sh 106 05 13 zh d 28 63944 pn sh 106 08694 zh d 28 63944 106 08694 Krayina MeksikaShtatChiuauaMunicipalitet Zasnovane 12 zhovtnya 1709 Uryad MerEugenio Baesa Visota nad r m 1415 m Naselennya 2013 Usogo 825 327 Etnikon isp Chihuahuense Chasovij poyas UTC 7 Litnij chas UTC 8 Poshtovij kod 31000 Vebsajt http www municipiochihuahua gob mx ChiuauaIstoriyaKolonialna istoriya U Dokolumbovu epohu na teritoriyi sogodnishnogo shtatu Chiuaua meshkali indianski plemena sho govorili astekskimi movami yaki zajmalisya polyuvannyam zbirannyam ta deyaki z nih primitivnim zemlerobstvom Vvazhayetsya sho sama nazva Chiuaua pohodit z movi tubilciv ale yiyi tochne znachennya nevidomo Osnovni gipotezi suhe misce abo mizh dvoh richok Pershimi bilimi yaki pobuvali tut stali ispanci z ekspediciyi Francisko de Ibarri v 1562 roci Misto bulo zasnovane 12 zhovtnya 1709 roku ispanskim doslidnikom Antonio Deza i Uloa otrimavshi nazvu El Real de Minas de San Francisco de Cuellar Misce dlya mista bulo vibrano zavdyaki zlittyu tut dvoh richok Sakramento i Chuviskar a takozh u zv yazku z jogo roztashuvannyam na napivdorozi mizh Rio Grande ta vazhlivim girnichodobuvnim centrom togo chasu mistom Parral U 1718 roci vlada Novoyi Ispaniyi oficijno prisvoyila poselennyu status mista a v 1823 roci vono otrimalo svoye ninishnye im ya Burhlivi podiyi Meksikanskoyi vijni za nezalezhnist majzhe ne torknulisya misto hocha same tut v 1811 roci buv strachenij royalistami odin z vatazhkiv separatistiv Migel Idalgo U skladi Meksiki Pid chas Amerikano meksikanskoyi vijni Chiuaua bulo zajnyate amerikancyami pislya togo yak 28 lyutogo 1847 roku v bitvi na richci Sakramento v 20 kilometrah na pivnich vid mista 940 amerikanciv pid komanduvannyam Oleksandra Donifana nagolovu rozgromili up yatero bilshij za chiselnistyu meksikanskij zagin amerikanci vtratili 2 cholovik ubitimi i 11 poranenimi meksikanci blizko 300 ubitimi i 40 polonenimi a takozh vsyu artileriyu i oboz chislo poranenih tochno ne vidomo Chiuaua zalishalosya pid kontrolem SShA azh do kincya vijni Bitva na Sakramento Zahoplennya Mehiko francuzami pid chas intervenciyi prizvelo do utvorennya respublikanskogo uryadu prezidenta Benito Huresa yakij rozmishuvavsya v Chiuaua z 1864 po 1867 roki Ce stimulyuvalo strimkij rozvitok mista sho prodovzhivsya i pislya vidhodu francuziv Do kincya XIX stolittya Chiuaua bulo odnim z najbilshih mist ta golovnih ekonomichnih centriv Meksiki Pid chas gromadyanskoyi vijni 1910 1917 rokiv Chiuaua bulo oplotom povstanciv Pancho Vilyi Misto perezhilo drugij ekonomichnij bum v 1990 h koli amerikanski korporaciyi perenosili svoyi virobnictva v Meksiku Blizkist do amerikano meksikanskogo kordonu desheva i porivnyano yakisna robocha sila ta rozvinuta infrastruktura sponukali znachne chislo kompanij zupiniti svij vibir na Chiuaua Pochinayuchi z 2000 h Chiuaua strazhdaye vid spalahiv nasilstva pov yazanih z borotboyu narkokarteliv odin z odnim i z pravoohoronnimi organami Hocha z 2010 roku chislo vbivstv v misti pishlo na spad riven zlochinnosti zalishayetsya duzhe visokim Chiuaua bula oplotom najbilshogo v Meksici narkokartelyu Sinaloa U 2019 roci ochilnik cogo karelyu narkobaron El Chapo buv uv yaznenij u SShA NaselennyaZa danimi Nacionalnogo institutu statistiki ta geografiyi Meksiki naselennya mista v 2010 roci stanovilo 810 tis osib sho robit Chiuaua drugim za velichinoyu mistom shtatu pislya Syudad Huaresu i dvanadcyatim v Meksici Naselennya Chiuaua ye odnim z najbilsh bilih sered velikih mist krayini blizko 80 mistyan vidnosyatsya do bilih inshi do metisiv Bilshe 80 zhiteliv katoliki takozh v Chiuaua prozhivaye najbilsha v Meksici gromada menonitiv blizko 50 tis osib polovina menonitskoyi gromadi krayini Chiuaua tradicijno zajmaye verhni ryadki v rejtingah meksikanskih mist za takimi pokaznikami yak ochikuvana trivalist zhittya riven osviti i dohodu mistyan a takozh Indeks lyudskogo rozvitku EkonomikaChiuaua ye odnim z golovnih promislovih centriv Meksiki U misti 9 promzon v yakih rozmisheno 79 velikih skladalnih pidpriyemstv t zv makiladori sho nalezhat inozemnim korporaciyam v osnovnomu amerikanskim v tomu chisli Ford Sumitomo Hanivell i LG Inshimi vazhlivimi galuzyami miskoyi ekonomiki ye sfera poslug rozdribna torgivlya budivnictvo ta legka promislovist V okolicyah mista vedetsya vidobutok cinki i sribla TransportChiuaua obslugovuyetsya Mizhnarodnim aeroportom imeni generala Roberto F yerro Vilyalobos IATA CUU ICAO MMCU z pasazhiroobigom 855 tis osib na rik 2012 Regulyarni aviarejsi vikonuyutsya v usi osnovni mista Meksiki a takozh v Dallas i H yuston Chiuauansko Tihookeanska zaliznicya isp Ferrocarril Chihuahua al Pacifico abo El Chepe sho z yednuye misto z portom vikoristovuyetsya yak dlya vantazhno pasazhirskih perevezen tak i v turistichnih cilyah Dvi inshi zaliznichni liniyi sho prohodyat cherez Chiuaua vikoristovuyutsya tilki dlya vantazhoperevezen V Chiuaua peretinayutsya dva federalnih shose 16 Ermosijo i 45 Syudad Huares Gromadskij transport predstavlenij avtobusami ekspresami ViveBus odna liniya 21 kilometr a takozh bezlichchyu nevelikih privatnih pereviznikiv Cikavi faktiChiuaua zajmaye lidiruyuche misce sered meksikanskih mist za rivnem zlochinnosti Cherez blizkist kordonu z SShA Chiuaua sluzhit bazoyu kontrabandistiv dlya perekidannya narkotikiv u SShA UrodzhenciMartin Luyis Gusman 1887 1976 meksikanskij novelist i zhurnalist Entoni Kvinn 1915 2001 amerikanskij aktor kino pismennik i hudozhnik meksikanskogo pohodzhennya Mista pobratimiAlbukerke SShA Pueblo SShADzherelaCya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2020 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chihuahua Sitio Oficial del Municipio de Chihuahua 30 kvitnya 2013 u Wayback Machine Fotografias de Chihuahua 10 sichnya 2022 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Meksiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi